Тема тижня
Кадровий дефолт: шляхи виходу
Всі теми тижня
Дорога турбота: Кабмін взявся за населення
Чого чекати Ураїні від виборів у США?
Кабмін Гройсмана: Перемоги і провали
Криза безпеки: хто пише сценарій?
Бурштинові війни
Кодекс для бійця АТО
Чим завершиться парад резонансних справ?
Ціна політичної відповідальності
Про що Україна домовляється з бойовиками?
Кому служитиме Генпрокуратура?
Яка користь Україні від санкцій проти Росії?
Навіщо Україні фінансова поліція?
Судова реформа: сядуть всі?
За кадри вирішують усі
Як змінилася система після Майдану
Кому віддадуть митницю?
Два роки без Криму
Навіщо поліції стільки злочинців?
Закордон нам допоможе?
Новий прем'єр - нові перспективи
Коли у населення увірветься терпець?
Як повернути Донбас за рік
Життя після Путіна
Український тиждень в Європарламенті
До чого призведе політична криза?
Кому зіграв на руку Касько?
Право сили або сила права?
Чим загрожують Україні зміни до Конституції?
Без яких змін в бюджеті нам не обійтися?
Як провести в Україні інвестиційну терапію
Перемир'я у владі: міф чи реальність?
Що рік прийдешній нам готує?
Чого досягла Україна за минулий рік?
Які податки влаштують українців?
Як змусити кримінал попрацювати на бюджет?
Рік уряду: підсумки
Терористичні ризики України
Бюджет - 2016: Хто отримає найбільший шматок пирога
Куди подіти армію силовиків?
Народ vs Кабмін: битва за тарифи
Безвізовий режим: які наші шанси?
Українські заручники Путіна
Боротьба з корупцією - дієта для повноти влади
Ренесанс української економіки
Що потягнуть за собою санкції проти Росії?
Чи стане електронна петиція панацеєю від проблем?
Кому вигідна легалізація зброї?
Освіта в умовах російської агресії
Нові податки — нова країна
Чому в Україні не можна подолати бідність?
Холодний сезон 2015: На чому будемо економити
Нові голови областей проти контрабанди
Заочні суди над «сім’єю»
Як перетворити бурштин на благо для України?
Обіцянки депутатів: Місія нездійсненна
Три питання до нової Конституції
Нова карта України: За і проти
Доля Криму: що чекає на півострів?
Рокіровка на місцях: чи зіграє ставка Порошенка?
Три місяці Кабміну: шанс чи фінал?
Що криється в особливому статусі Донбасу?
Індексація пенсій і зарплат: популізм чи реальність?
До чого прийшла Україна за рік з Порошенком?
Чи врятує нас податкова реформа?
Хто стоїть за акціями протесту в Києві?
Чи потрібно залучати іноземців в уряд?
Національна поліція: Плюси і мінуси
Чи потрібна Україні децентралізація?
Наскільки законна люстрація?
Чи можливе в Україні «економічне диво»?
Чим обернеться для країни війна олігархів?
Чи можна націоналізувати приватизовані раніше підприємства та які наслідки це матиме?
Що допоможе Україні виграти інформаційну війну?
Як брати іноземні кредити, не "пресуючи" населення?
Точки зору
25 Жовтня
14:36
14:36
Політика
Андрій Вігірінський
Щоб подолати кадровий голод, за роботу потрібно належно платити
Низька якість претендентів на ті чи ті посади – це величезна проблема, яку можна розв’язати, лише змінивши застарілу систему оплати праці керівників, тож Прем'єр-міністрові було надіслано листа з проханням підтримати постанову з впровадження ринкової системи зарплат. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив заступник директора громадської організації «Публічний аудит» з інформаційної політики, фахівець у галузі права Андрій Вігірінський.
Кадрове питання формування органів державної влади – це нині надважлива проблема. «Номінаційний комітет при уряді не зміг обрати гідного кандидата на посаду гендиректора енергогенеруючої компанії «Центренерго». 6 жовтня цього року Комітет з призначень керівників особливо важливих для економіки підприємств, що працює при Мінекономрозвитку і торгівлі, розглянув кандидатів на посаду керівників державних компаній «Укрспецекспорт» та «Укрспирт» і не підтримав жодної з кандидатур через низьку кваліфікацію претендентів, – нагадує експерт. – Тривають конкурси на посади керівників ще дев’яти важливих для економіки підприємств: ПАТ «Центренерго», ДП «Регіональні електричні мережі», ДП «Укрінтеренерго», Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького, ДП «Антонов», ДП НЕК «Укренерго», ПАТ «Укртранснафта», УДППЗ «Укрпошта» й ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль».
Цього ж тижня було опубліковано низку повідомлень щодо кадрових рішень. Проте якщо проаналізувати дії керівників окремих державних структур, стає зрозуміло, що кардинальної зміни в підході до формування кадрової структури державної служби в Україні не відбувається. І надалі пріоритет віддається поняттям лобізму, «свій», «чужий», але не професіоналізму.
Крім того, доки ці критерії в нас переважають, думки про те, що ці призначенці працюють в інтересах держави, є ілюзорними. Такі люди йдуть заробляти капітал, відстоювати інтереси власних та наближених бізнес-структур. Їх професійні риси відходять на другий план».
Варто розуміти, що позиція міністра економічного розвитку стосовно належної грошової винагороди, вважає Андрій Вігірінський, «є справедливою не тільки щодо стратегічних підприємств України. Вона стосується всього апарату державних службовців і правоохоронців. Якщо буде звільнено всіх працівників, виникне питання із заповненням вакансій, і вивільнені місця у більшості випадків (йдеться про рядові посади) заповнюватимуть випускники вишів без досвіду роботи й ті працівники, які безальтернативно повинні відпрацювати на державу, оскільки навчались за державним замовленням.
Отримавши першу заробітну плату й зрозумівши, що її вистачає в кращому разі на місячний проїзд у громадському транспорті на ту ж роботу, молоді фахівці підуть второваною стежкою старожилів — корупції. Професіоналізм, робота, винагорода за працю й корупція є пов’язаними явищами, причому нерозривно. Тож хочемо ми цього чи ні, а доведеться повертатися до вимог МВФ про реформування підходу до функціонування державної служби як такої».
У цьому ключі цікавою є інформація про схвалення урядом основних засад змін до Конституції України, які мають забезпечити проведення судової реформи й формування нової ефективної судової системи в Україні. Міністр юстиції наголосив, зазначає юрист, що «українцям не варто переживати через можливий брак потрібної кількості спеціалістів. Україна має достатній кадровий резерв для проведення такої реформи. Щороку вітчизняні ВНЗ випускають понад 12 тисяч юристів, у державі працює близько 40 тисяч адвокатів, 8 тисяч нотаріусів та декілька тисяч науковців, які викладають у вишах. Усі вони могли б узяти участь у відкритих конкурсах на суддівські вакансії!
Та жоден нотаріус, успішний юрист-практик, який готовий відмовитися від корупційної складової в потенційній професії, підкреслює заступник директора ГО «Публічний аудит», «не покине власну роботу, якщо не розумітиме, що його життєвий рівень, а відповідно й забезпечення родини, не постраждають. Це аксіома. А випускники вишів, по-перше, не відповідатимуть кваліфікаційним вимогам, які висуваються до суддів, по-друге, не варто забувати про якість судочинства у виконанні недосвідчених юристів».
Деякого прогресу в питанні оплати праці цього тижня, нагадує експерт, досягнуто на рівні Міністерства внутрішніх справ: «йдеться про поки ще не створений департамент кіберполіції в структурі Національної поліції. Так, постановою КМ від 13 жовтня 2015 р. № 832 встановлено верхню межу виплат загального грошового забезпечення в межах 30 тисяч гривень. Поряд з цим на сьогодні не визначено або ж принаймні не оприлюднено інформації про структуру департаменту, штатну чисельність працівників – відповідно, яким буде загальний фонд оплати праці, невідомо. Встановлення ж верхньої межі означає, що розмір грошової винагороди може бути диференційованим, тому залишається висока ймовірність того, що рядові працівники не отримуватимуть оприлюдненої суми».
«Проте в Україні достатньо професійних людей із високими моральними й патріотичними настроями, однак їх заробітна плата, на відміну від очільника обладміністрації Одеської області, фінансуватиметься в межах фонду оплати праці, і її на сьогодні недостатньо для прожиття й забезпечення родини, виховання дітей і особистого розвитку. Відповідно, ринок праці особливо не відрізняється від будь-якого іншого ринку: хочете отримати хороше, запропонуйте соціальний пакет і заплатіть стільки, скільки ця робота справді коштує. Тоді й вимагати від службовця можна і потрібно. Інакше – це перетасовування чиновників з однієї колоди до іншої, коли змінюватиметься лише посада й назва відомства на ній, а менталітет і принципи організації роботи залишаться тими ж», – дійшов підсумку А. Вігірінський.
25 Жовтня
08:38
08:38
Політика
Ярослав Макітра
Державна служба має стати престижною
В Україні за двадцять з гаком років у держслужбі так і не побудували кар'єрний ліфт, який дав би змогу професіоналам досягати високих посад винятково завдяки своїм професійним досягненням. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політичний експерт Інституту соціальних технологій «Соціополіс» Ярослав Макітра.
За його словами, для того щоб підніматися кар'єрною драбиною, чесним службовцям завжди не вистачало політичних дивідендів і засобів, «тому чиновники, які зараз заправляють, — це люди, що глибоко загрузли в корупції. Адже вона починається ще на районному рівні».
Також, на думку експерта, збиток кадрам завдало те, що багато чиновників середньої ланки пішли після втечі президента Віктора Януковича. Багато хто втратили роботу при зміні керівництва.
Але основною проблемою він визначив брак мотивації з боку держави.
«Велика кількість людей після Майдану хотіли б працювати на країну, але досі Україна не сформулювала чітких критеріїв роботи чиновників і методів їх заохочення, таких як високі зарплати і соціальний статус. Ця робота повинна стати престижною, тоді прийдуть нові фахівці. Студенти після вишів не шукали б собі комерційні підприємства, а йшли б набиратися досвіду в держструктурах. Необхідно збільшити дохід чиновників, адже як можна очікувати, що люди будуть чесно працювати за дві мінімальні зарплати», — говорить Макітра.
На його думку, до Майдану в Україні було більше кваліфікованих працівників.
«До Майдану було значно більше професійних управлінців, але їх моральні якості затьмарювали професіоналізм. Краще вони були б гіршими фахівцями, але зате людьми чесними. Й свою кваліфікацію пускали б на розвиток країни, а не розробку корупційних схем. Тому не сказав би, що Україна втратила щось цінне з тим, що ці «професіонали пішли», — вважає він.
Темпи змін в країні, за його словами, поки що не радують, адже за півтора року можна було б досягти значно кращих результатів, проте тенденція, як вважає Макітра, позитивна.
24 Жовтня
20:35
20:35
Політика
Микола Чурилов
Не варто зважати на досвід людини, краще оцінити її моральні якості
Професіоналізм і компетентність чиновників залежить від того, які функції і завдання він виконує. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив генеральний директор центру соціальних і маркетингових досліджень «Соціс», доктор соціологічних наук Микола Чурилов.
«Я, стикаючись із різними держустановами, бачив безліч некомпетентних людей — починаючи від керівники районних управлінь, і закінчуючи дрібними чиновниками, які не знають своїх обов'язків. Ці люди були найняті для збирання доходів для себе і своїх керівників» — розповів він.
Також він зазначив, що наразі вкрай важко замінити кадри в деяких областях.
«Погляньте на контингент, який працює в ЖКГ, — вони ж мої однолітки. Їх замінити не те, що важко, майже неможливо. Адже вони вже настільки адаптувалися і зжилися з цією системою, що змінювати їх керівництво не хоче через особисту вигоду», — зазначив він.
Він вважає, що новим талантам допомогти дуже просто, очистивши кадри від неефективних.
«Адже люстрація, це коли чиновникові говорять, що він займає з певних причин не своє місце. Так потрібно проводити люстрацію скрізь від самого верху і донизу. Люструвати 300 тисяч чиновників одразу неможливо, але починати пора» — переконаний Чурилов.
Як приклад успішності нових осіб соціолог навів призначення Юлії Марушевської: «Очільником Одеської митниці призначили молоду 26-річну дівчину. Вона активіст Майдану, здобула освіту, стажувалася за кордоном, і, дивлячись на неї, я впевнений, що красти вона не буде».
Чурилов закликає вірити в молодих фахівців: «Не потрібно дивитися на досвід людини. Краще оцінити її моральні якості. Досвід прийде за декілька місяців, а моральні якості поліпшити складніше».
24 Жовтня
13:30
13:30
Політика
Ігор Попов
У нас проблема в системі, а не в людях
В Україні проблеми не з професіоналами, а із системою, яка не дає їм змоги нормально працювати. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент аналітичного центру «Політика», народний депутат Ігор Попов.
За його словами, в апаратах, як правило, трудяться люди з великим досвідом роботи. Водночас він зазначив, що «некваліфіковані чиновники — це політичні призначенці, яких садять на найвищі посади, щоб вони захищали інтереси того, хто їх призначив».
«У нас, найпевніше, кланова система найму», — зазначив він.
Попов наголосив, що на посади, які дають змогу вчиняти корупційні дії, призначають або родичів, або співробітників своєї компанії, щоб вони брали участь у подальших махінаціях і корупційних схемах. Нардеп переконаний, що на держслужбу необхідно брати молодих співробітників і випускників вузів.
«Молодих фахівців потрібно вирощувати відпочатку, адже залучення ззовні здебільшого мало плачевні наслідки. Давати їм перспективу кар'єрного зростання та підвищення зарплати зокрема. Наразі стабільності в кадрах немає. Новий керівник виганяє всю попередню команду, зокрема й прибиральницю» — зазначив Попов.
Проте, за словами депутата, нинішня ситуація повністю цьому суперечить.
«Молодому спеціалісту без протекції пробитися на держслужбу дуже важко. На вищих рівнях посад більше цінують особисту прихильність і можливість співучасті в нелегальних схемах. Людина з вулиці туди так просто не прорветься», — наголосив він.
Водночас він зазначив, що серед чиновників ще досить багато кваліфікованих співробітників, але радше на рівні менеджерів середньої ланки, ніж на більш високих рівнях управління: «це люди з десятьма-п'ятнадцятьма роками стажу, які відмінно розуміють роботу апарату, необхідні процедури. На них все і тримається ».
Попов запевняє, що ситуація не така плачевна, але необхідно кардинально змінювати систему, щоб у професіоналів з'явилися інші цілі й інший пріоритет.
Інші новини на тему:
