Тема тижня
Три питання до нової Конституції
Всі теми тижня
Дорога турбота: Кабмін взявся за населення
Чого чекати Ураїні від виборів у США?
Кабмін Гройсмана: Перемоги і провали
Криза безпеки: хто пише сценарій?
Бурштинові війни
Кодекс для бійця АТО
Чим завершиться парад резонансних справ?
Ціна політичної відповідальності
Про що Україна домовляється з бойовиками?
Кому служитиме Генпрокуратура?
Яка користь Україні від санкцій проти Росії?
Навіщо Україні фінансова поліція?
Судова реформа: сядуть всі?
За кадри вирішують усі
Як змінилася система після Майдану
Кому віддадуть митницю?
Два роки без Криму
Навіщо поліції стільки злочинців?
Закордон нам допоможе?
Новий прем'єр - нові перспективи
Коли у населення увірветься терпець?
Як повернути Донбас за рік
Життя після Путіна
Український тиждень в Європарламенті
До чого призведе політична криза?
Кому зіграв на руку Касько?
Право сили або сила права?
Чим загрожують Україні зміни до Конституції?
Без яких змін в бюджеті нам не обійтися?
Як провести в Україні інвестиційну терапію
Перемир'я у владі: міф чи реальність?
Що рік прийдешній нам готує?
Чого досягла Україна за минулий рік?
Які податки влаштують українців?
Як змусити кримінал попрацювати на бюджет?
Рік уряду: підсумки
Терористичні ризики України
Бюджет - 2016: Хто отримає найбільший шматок пирога
Куди подіти армію силовиків?
Народ vs Кабмін: битва за тарифи
Безвізовий режим: які наші шанси?
Кадровий дефолт: шляхи виходу
Українські заручники Путіна
Боротьба з корупцією - дієта для повноти влади
Ренесанс української економіки
Що потягнуть за собою санкції проти Росії?
Чи стане електронна петиція панацеєю від проблем?
Кому вигідна легалізація зброї?
Освіта в умовах російської агресії
Нові податки — нова країна
Чому в Україні не можна подолати бідність?
Холодний сезон 2015: На чому будемо економити
Нові голови областей проти контрабанди
Заочні суди над «сім’єю»
Як перетворити бурштин на благо для України?
Обіцянки депутатів: Місія нездійсненна
Нова карта України: За і проти
Доля Криму: що чекає на півострів?
Рокіровка на місцях: чи зіграє ставка Порошенка?
Три місяці Кабміну: шанс чи фінал?
Що криється в особливому статусі Донбасу?
Індексація пенсій і зарплат: популізм чи реальність?
До чого прийшла Україна за рік з Порошенком?
Чи врятує нас податкова реформа?
Хто стоїть за акціями протесту в Києві?
Чи потрібно залучати іноземців в уряд?
Національна поліція: Плюси і мінуси
Чи потрібна Україні децентралізація?
Наскільки законна люстрація?
Чи можливе в Україні «економічне диво»?
Чим обернеться для країни війна олігархів?
Чи можна націоналізувати приватизовані раніше підприємства та які наслідки це матиме?
Що допоможе Україні виграти інформаційну війну?
Як брати іноземні кредити, не "пресуючи" населення?
Точки зору
12 Липня
11:00
11:00
Політика
Оксана Сироїд
На місцевому рівні все буде підпорядковуватися Президентові
Якщо зміни до Конституції ухвалять такими, як пропонуються нині, то парламентсько-президентська республіка піде в небуття. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловила віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд.
За її словами, запропоновані зміни до Конституції в частині децентралізації не зовсім відповідають її принципам.«Дуже часто заявляється, що всі повноваження віддаються громадам. Але 143 стаття (Про повноваження територіальних громад - ред.) не зазнала змін. Там як був перелік з семи пунктів, так і залишився. Тільки в чинній Конституції він йшов через крапку з комою, а в нинішній редакції став пронумерований», - зазначила віце-спікер.Крім того, Сироід додала, що положення про виконавчу владу на місцях і її підпорядкування Президенту, створюють загрозу для ефективності діяльності Кабінету Міністрів.«Тобто формально, відповідно до Конституції, вищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів, але де-факто він буде не в змозі виконувати свої повноваження, бо не зможе дотягнуться до місцевого рівня. На місцевому рівні все буде підкорятися Президентові», - заявила вона.Ще одним суперечливим моментом, за словами віце-спікера, є право Президента зупиняти повноваження органів місцевого самоврядування.«Під риторикою війни та боротьби з сепаратизмом ми можемо відмовитися від здорового глузду. Яке відношення зупинення повноважень органів місцевої влади має відношення до боротьби з тероризмом чи сепаратизмом? Для цього є спеціально навчені органи - СБУ, ГПУ. Якщо глава держави сам буде боротися з цими явищами, то чим займатимуться спеціальні органи? Таким способом фактично на місцевий рівень вводиться ручне управління. Місцеві органи самоврядування з веденням цієї норми не те, що не отримають нові повноваження, а й втратять старі, стануть паралізованими. Ми заздалегідь створюємо презумпцію їхньої вини і нав'язуємо суспільству, що вони будуть чинити злочини», - вважає Сироїд.Також, на її думку, префекти будуть виконувати дві несумісні функції - здійснення управління і контролю.«Потрібно залишити або одне, або інше. Якщо вони будуть здійснюють виконавчу владу, то це взагалі не має ніякого відношення до децентралізації», - наголосила вона.«Фактично, вводячи зміни в частині самоврядування, ми перетворимо Кабінет Міністрів, органи місцевого самоврядування в фігові листки, вони не матимуть можливості вирішувати питання, задекларовані в області їх відповідальності. Якщо зміни до Конституції будуть ухвалені в такому вигляді, то парламентсько-президентська республіка піде в небуття», - резюмувала вона.
11 Липня
14:42
14:42
Політика
Олександра Решмедилова
Керівництво країни вирішило процес децентралізації підлаштувати під себе
В Основний закон України готуються зміни, пов'язані з децентралізацією влади за досвідом Польщі. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловила політолог, аналітик Міжнародного інформаційно-аналітичного Центру «Росія-Україна» Олександра Решмеділова.За її словами, потрібно чітко розуміти, що пора знімати «рожеві окуляри» і втілити реформу.«Для початку потрібно брати до уваги українські реалії, їх специфіку і унікальність. Принципова відмінність полягає в тому, що поляки спочатку мали політичну волю. Польська реформа почалася ще в кінці 80-х. Показово, що до цього ініціатори реформ готували їх мало не десятиліття в підпіллі "Солідарності". У травні 90-го реформа набула чинності разом з першими виборами до місцевих органів влади. Таким чином, у Польщі реформа тріває ось вже 26 років», - говорить Решмеділова.На її думку, вже на старті є серйозна відмінність: у Польщі за децентралізацію відповідала одна людина - уповноважений у ранзі заступника міністра.«У нас видимість політичної волі - в особі Порошенка, Гройсмана, Яценюка та інших політиків. А насправді це лише спроба імітувати, напередодні виборів, виконання своїх обіцянок, даних на Майдані. До того ж, керівництво країни явно вирішило процес децентралізації підлаштувати під себе, щоб посилити вертикаль Президента », - зазначила експерт.Вона вважає, що неприйнятно надавати Президенту право достроково припиняти повноваження місцевих рад та старост у випадку, якщо вони діють за межами повноважень, встановлених Конституцією та законом.«У проекті закону написано, що префектів призначає Президент за поданням Кабміну. Але звільняє з посади Президент за своїм розсудом. Це неприйнятно, в тому порядку, в якому префекти призначаються, вони повинні і звільнятися. Якщо ми посилаємося на досвід Польщі, то там воєводи (префекти) призначаються і звільняються Радою міністрів. Це ж по суті органи, що здійснюють виконавчу владу на місцях», - зазначила Решмеділова.На думку експерта, децентралізація влади повинна супроводжуватися добре продуманою додатковою інституційно-фінансовою підтримкою для менш розвинених регіонів або проходити економічну реструктуризацію.«Позитивні ефекти децентралізації будуть помітні вже через 5-7 років, тобто в середньостроковій перспективі. Децентралізація в Польщі, після закінчення 26 років, все ще триває. При цьому у Польщі, крім власних, є гроші ЄС, до того ж чималі», - сказала експерт.«Спокуса змінити Конституцію велика, але Основний закон писати на чернетку не можна, варто не сліпо переймати чужий досвід, а враховувати нашу національну, історичну, ментальну специфіку. Краще ще сім разів відміряти, а вже потім різати», - резюмувала Решмеділова.
11 Липня
13:49
13:49
Політика
Ігор Попов
Сепаратистам не можна надавати жодного особливого статусу
Зміни до Конституції, запропоновані в проекті Петра Порошенка, не мають допускати жодного особливого статусу для сепаратистів. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив народний депутат Ігор Попов.«Я прогнозую, що цей законопроект свої 226 голосів отримає, проте восени 300 голосів він не набере. Перше зауваження фракції Радикальної партії стосується формулювань щодо особливого статусу самоврядування для окремих районів Луганської та Донецької областей. Тобто їх закріплять в Конституції, а потім законом можна буде маніпулювати в інший бік. А позиція Радикальної партії в тому, щоб жодного особливого статусу сепаратистам не надавати », - розповів Попов.Депутат зазначив, що у колег по парламенту є великі зауваження до того, що новим проектом Конституції передбачається право розпуску місцевих рад Президентом.«Краще було б інше формулювання, наприклад, пізупінення акта, але не розпуск. Адже ця процедура досить не прописана і там можуть бути зловживання. Відповідно, для цього є навіть колишні члени Партії регіонів, які все це в парламенті підтримають. Але даний законопроект восени однаково триста голосів не збере», - наголосів Попов.
10 Липня
16:43
16:43
Політика
Ігор Коліушко
Два роки Україна не розвиватиметься
Передбачені зміни до Конституції дають можливість реалізувати концепцію реформи місцевого самоврядування, проте вона почнеться не раніше 2017 року. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
«Головними плюсами є те, що зміни дають можливість реалізувати концепцію передбаченої реформи місцевого самоврядування. Також непогано виписаний розділ про органи місцевого самоврядування», - сказав він.
При цьому він зазначив, що стаття 144 про право президента розпускати органи місцевого самоврядування подана в спотвореному варіанті.
«У ній поставили неправильні розділові знаки, замість «і» написали через кому. У результаті замість двох умов для припинення повноважень органів місцевого самоврядування тепер приводом може стати будь-яка обставина, або порушення Конституції, або загроза територіальній цілісності та національній безпеці. Це явно розширені можливості для жорсткої санкції», - пояснив він.
Водночас, акцентував експерт, найгіршим моментом є те, що перехідними положеннями Конституції реформа відкладена на два роки.
«Можна сказати, що Путін в цьому раунді битви нас переміг. Два роки Україна не буде розвиватися, не матиме можливості формувати органи місцевого самоврядування. Все, що стосується реформи, почнеться аж після виборів у жовтні 2017 року», - резюмував Коліушко.
Інші новини на тему:
