Тема тижня

Чим загрожують Україні зміни до Конституції?

Дорога турбота: Кабмін взявся за населення Чого чекати Ураїні від виборів у США? Кабмін Гройсмана: Перемоги і провали Криза безпеки: хто пише сценарій? Бурштинові війни Кодекс для бійця АТО Чим завершиться парад резонансних справ? Ціна політичної відповідальності Про що Україна домовляється з бойовиками? Кому служитиме Генпрокуратура? Яка користь Україні від санкцій проти Росії? Навіщо Україні фінансова поліція? Судова реформа: сядуть всі? За кадри вирішують усі Як змінилася система після Майдану Кому віддадуть митницю? Два роки без Криму Навіщо поліції стільки злочинців? Закордон нам допоможе? Новий прем'єр - нові перспективи Коли у населення увірветься терпець? Як повернути Донбас за рік Життя після Путіна Український тиждень в Європарламенті До чого призведе політична криза? Кому зіграв на руку Касько? Право сили або сила права? Без яких змін в бюджеті нам не обійтися? Як провести в Україні інвестиційну терапію Перемир'я у владі: міф чи реальність? Що рік прийдешній нам готує? Чого досягла Україна за минулий рік? Які податки влаштують українців? Як змусити кримінал попрацювати на бюджет? Рік уряду: підсумки Терористичні ризики України Бюджет - 2016: Хто отримає найбільший шматок пирога Куди подіти армію силовиків? Народ vs Кабмін: битва за тарифи Безвізовий режим: які наші шанси? Кадровий дефолт: шляхи виходу Українські заручники Путіна Боротьба з корупцією - дієта для повноти влади Ренесанс української економіки Що потягнуть за собою санкції проти Росії? Чи стане електронна петиція панацеєю від проблем? Кому вигідна легалізація зброї? Освіта в умовах російської агресії Нові податки — нова країна Чому в Україні не можна подолати бідність? Холодний сезон 2015: На чому будемо економити Нові голови областей проти контрабанди Заочні суди над «сім’єю» Як перетворити бурштин на благо для України? Обіцянки депутатів: Місія нездійсненна Три питання до нової Конституції Нова карта України: За і проти Доля Криму: що чекає на півострів? Рокіровка на місцях: чи зіграє ставка Порошенка? Три місяці Кабміну: шанс чи фінал? Що криється в особливому статусі Донбасу? Індексація пенсій і зарплат: популізм чи реальність? До чого прийшла Україна за рік з Порошенком? Чи врятує нас податкова реформа? Хто стоїть за акціями протесту в Києві? Чи потрібно залучати іноземців в уряд? Національна поліція: Плюси і мінуси Чи потрібна Україні децентралізація? Наскільки законна люстрація? Чи можливе в Україні «економічне диво»? Чим обернеться для країни війна олігархів? Чи можна націоналізувати приватизовані раніше підприємства та які наслідки це матиме? Що допоможе Україні виграти інформаційну війну? Як брати іноземні кредити, не "пресуючи" населення?

Точки зору

08 Лютого
08:58

Політика Павло Пинзеник Можливостей для імплементації змін поки немає Зміни до регламенту дають можливість продовжити роботу над конституційними змінами і приймати їх у цілому на наступній сесії. Проте голосів під будь-який особливий статус Донбасу поки немає. Крім того, можливостей для імплементації цих змін поки немає. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи ВРУ, депутат від «Народного фронту» Павло Пинзеник. «Ляшко хвилюється, що буде особливий статус Донбасу. Але треба розділяти ці два питання. У нас зміни в регламент, які підписані Президентом, дають можливість продовжити роботу над конституційними змінами і приймати їх в цілому на наступній сесії. Якби у ВР була підтримка в 300 необхідних голосів для змін до Конституції, то це можна було б зробити хоч зі змінами до регламенту, хоч без них. Насправді зміни в регламент потрібні для того, щоб продемонструвати добру волю парламенту для продовження його роботи над конституційними змінами. Тому мені здається, що такі побоювання зайві. Голосів для особливого статусу Донбасу поки немає. Готовності в жодної фракції, крім Опозиційного блоку, підтримати особливий статус також немає», - розповів нардеп. Пинзеник зазначив, що є певні дискусії щодо змісту поняття «особливості місцевого самоврядування» на цих територіях. «Наша фракція, зокрема, вважає, що для того, щоб ці дискусії якось припинити раз і назавжди, треба розробити нормативну базу, яка була б основою цього особливого порядку здійснення місцевого самоврядування. Щоб ми розуміли, що це таке, бо зараз є тільки декларативна норма, яка написана в проекті змін до Конституції. Особливості здійснення місцевого самоврядування. Що це означає? Коли ми побачимо, що це означає, коли побачимо проекти всіх нормативних актів, які повинні бути розроблені на виконання цього положення, тоді ми зрозуміємо, який сенс вкладається в ці перехідні положення. А це, за деякими підрахунками, майже 300 проектів нормативних актів, законів і підзаконів, починаючи з законів про префекта і закінчуючи підзаконними актами Кабміну. Я не бачу можливостей імплементації цих змін в принципі до того, як ми зрозуміємо, в чому саме ці зміни полягають. Тому я не бачу загрози. По-друге, сама по собі декларативна фраза «про особливості місцевого самоврядування» також ніяких загроз не несе за умови, що за нею не підуть якісь подальші кроки, спрямовані на те, щоб реалізувати ці особливості самоврядування якимось іншим, неконституційним способом», - резюмував депутат.

06 Лютого
14:00

05 Лютого
14:11

Політика Олександр Черненко Немає ніякого особливого статусу у змінах до Конституції Зміни до Конституції не передбачають надання жодного особливого статусу Донбасу. Вони лише містять певні особливості місцевого самоврядування. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Олександр Черненко. «Я давно казав, що немає там особливого статусу Донбасу, є певні особливості провадження місцевого самоврядування. Але говорити про ці особливості немає сенсу, доки не буде виконано вимоги щодо відведення військ і контролю за кордоном. Лише після цього можна говорити про ці особливості», - розповів нардеп. Черненко переконаний, що зміни регламенту роботи парламенту дають можливість відтермінувати прийняття цього рішення і не поспішати з ним. «І така можливість - це дуже добре, бо росіяни умов не виконали, відповідно, ми зміни не приймаємо. Якщо ми їх не приймаємо без зміни до регламенту, то вони взагалі втрачають сенс. Сьогодні ми знову показуємо свою готовність до ухвалення цих змін і чекаємо, коли Мінські угоди буде виконано», - зазначив депутат.

04 Лютого
17:35

Політика Володимир Ар'єв Загрози національній безпеці у змінах немає Зміни до Конституції в частині децентралізації не несуть в собі ніякої загрози національній безпеці. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат від БПП Володимир Ар'єв. «Цей закон уже діє. Тобто він уже чинний і загрози національній безпеці жодної не несе. За півтора року його чинності ніяких погроз не було. Просто зараз вноситься закон, чинність якого розрахована на три роки, в перехідні положення в Конституції. Ось і всі зміни. Цей закон вже існує, і він вже чинний», - розповів нардеп. Депутат також висловив і своє бачення ситуації, що склалася навколо внесення змін до Конституції. На його думку, така істерія і шум навколо цих питань відбуваються тому, що у нас політична доцільність, політичні й власні інтереси часто переважають над інтересами держави.

Інші новини на тему:

Остап Семерак Швидкий бліцкриг косметичних реформ Конституції затягнувся

Мустафа Джемілєв Якщо ми не проголосуємо за зміни, то можемо зірвати Мінські домовленості

Сергій Тарута Країні потрібна нова Конституція, яка б ліквідувала боротьбу між Президентом і прем'єром

Петро Олещук У реформі є певний потенціал для посилення влади Президента

Євген Магда Не варто драматизувати ситуацію зі змінами до Основного закону

Тема тижня

Контакти

Редакція

Угода

Правова інформація