Не варто драматизувати ситуацію зі змінами до Основного закону

Зміни до регламенту, які ухвалили депутати Верховної Ради, - обґрунтований і цілком логічний крок. Таким чином можна відкласти голосування за зміни до Конституції в частині децентралізації. Але механізм, як це було зроблено, - недосконалий. Те, що змінами до Конституції передує такий опір - цілком нормально, адже така реакція свідчить про демократичність, а не авторитарність країни. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Центру суспільних відносин Євген Магда.

«Зміни до регламенту виглядають в цьому випадку логічними в тому, що це тактичний крок, який дозволяє Україні відкласти голосування за зміни до Конституції в частині децентралізації. Звичайно, воно зроблено було не дуже естетично, але це через те, що ми перебуваємо в складній політичній ситуації. Думаю, зараз не до естетики. Ці регламентні зміни дозволяють розглядати будь-які конституційні зміни протягом наступних сесій Верховної Ради. Маються на увазі насамперед зміни в частині децентралізації. Тобто конституційний процес стає більш тривалим. Але зараз справа в іншому: наскільки зміни до Конституції можуть бути негативними для України? Я б ситуацію не драматизував», - розповів політолог.

Магда впевнений, що треба враховувати, що в цьому питанні є дві складові. Але головною проблемою є відсутність спільного бачення між усіма учасниками політичної боротьби.

«З одного боку - децентралізація, з іншого - боротьба за статус місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Представники влади стверджують, що ніякого особливого статусу немає, представники опозиції їм достатньо активно заперечують. Істина, як водиться, приблизно посередині. Але річ у тім, що найбільша загроза полягає в тому, що на сьогодні немає в української влади чіткого бачення того, як реалізовувати зусилля з урегулювання на Донбасі і повернення Криму. Немає чіткої загальної стратегії, немає чіткого спільного бачення. У нас політична боротьба піднімається в цій частині над національними інтересами. Тому нам доведеться, думаю, багато переосмислювати після сьогоднішнього візиту Петра Порошенка до Берліна, де він проводитиме переговори з Ангелою Меркель», - зазначив експерт.

Магда переконаний, що певний опір змінам до Конституції і неповне сприйняття в суспільстві цієї ініціативи є ознакою демократичності. А депутати, які виступають різко проти змін, хочуть підвищити свій рейтинг.
«Коли в суспільстві є повне сприйняття будь-якої ініціативи, то це суспільство зазвичай тоталітарне або авторитарне. З одного боку, подібна реакція показує, що у нас в країні все-таки демократія, а не диктатура. З іншого боку, частина політиків переслідує політичні інтереси і хоче як мінімум знизити президентський рейтинг і підвищити свій. Вони продовжують жити у форматі більш-менш постійних виборів. Зазвичай, цю тему піднімають активно партії непарламентські або ті, які мають зростаючий рейтинг. Тому вони і діють відповідним чином, намагаючись підкреслити необхідність збереження статус-кво, розриву Мінських домовленостей тощо», - резюмував політолог.