Лев Парцхаладзе: Треба не закривати школи, а будувати такі, щоб діти самі захотіли в них перейти

Коридор, що веде до крила заступника міністра регіонального будівництва Льва Парцхаладзе, обвішаний картинами сучасних українських художників. Задає творчий, але робочий настрій, а ще – чудова реклама для самих художників. Деякі з картин можна купити і таким чином дати молодим шанс реалізуватися, пояснює нам помічник Льва Парцхаладзе.

Поки ми чекаємо в холі інтерв'ю, за тонкою стіною чути гарячі робочі дискусії. Триває засідання. Потім його учасники виходять у коридор, де все ще продовжують сперечатися і доводити щось один одному. Загалом, ніякого сонного бюрократичного царства.  

- Чи підводили ви підсумки своєї роботи в ОДА Києва? Адже для вас це була перша робота на держслужбі, вочевидь вона дисонувала з колишньою вашою роботою в бізнесі?

- Мені самому підсумовувати складно. Думаю, що це можуть зробити жителі Київської області. Кожен день є "текучка", мільйон проблем.

Якщо говорити про пріоритети в роботі, то, в першу чергу, ми почали боротися з побутовою корупцією - створили громадський рух "Стоп корупції", зробили конкретні кроки в напрямі реформування адмінпослуг.

Почали з аналізу: яка корупція існує в цій сфері, які дозвільні документи людям потрібні. Тоді зрозуміли, що потрібно створювати центри, які кардинально змінять філософію і ставлення людей до отримання документації. Де комфортно, до тебе доброзичливо ставляться і вирішують всі питання швидко і добре. Там, де повністю відсутня побутова корупція. Саме такі сучасні центри треба розвивати по всій Україні.

- Але поки що це тільки один такий центр?

- Поки ми створили один для Києва і Київської області. Але я покажу вам план, ми ведемо активну роботу в містах Київської області, а також плануємо цей досвід поширювати на всю Україну. 

- Тобто, навіть пішовши з посади в ОДА, ви продовжуєте курирувати цей проект?

- Так. Ці ідеї ми будемо реалізовувати. Третє. Ми закладаємо фундамент для створення шкіл нового формату. Йдеться про створення Нового Освітнього Простору - школи, в якій хочеться вчитися! Простір має мотивувати дітей і створювати умови для сучасної освіти.

- Ці школи будуть працювати як звичайні державні? Або ж якось по-іншому?

- Це будуть звичайні державні школи. Якщо розповідати, то відразу й показувати. Ось (бере планшет, знаходить потрібні фото. - АСН) беремо звичайну школу і повністю її модернізуємо.

Перше, що ми змінили, - простір. (Показує фото школи в селі Путрівка (Васильківський район) після модернізації. – АСН.). Ми повністю змінили дизайн, як зовні, так і внутрішньо, створили мотивуючий простір для дітей.

Школа стала зовсім іншою, дітки радіють і з задоволенням в неї йдуть! Їм подобається перебувати в яскравому креативному просторі, вона вся повністю розмальована - кожен куточок - кабінети, двері, сходові клітини, гардероб і кожна деталь! Навіть місце під умивальники оформили креативно.

- Ви самі куруєте це все? Так детально все це розповідаєте...

- Так, все проходило через мене, до найдрібніших елементів. Важливо було зробити сучасний, зручний і яскравий проект. Хочемо, щоб школи будувалися зовсім по-новому принципу. Не за застарілими ДБНами, а з урахуванням сучасних вимог. Не потрібно робити їх безликими радянськими коробками!

Дітям приємно вчитися в сучасній яскравій школі, вони нею пишаються! Коли цікаво і весело, будь-яка інформація сприймається по-іншому. Дитина краще запам'ятовує, хоче приходити сюди і вчитися.

Звичайно, простір потрібно також оснастити сучасним обладнанням, сучасними технологіями, швидкісним інтернетом. Тоді будуть можливі кейсова освіта, практичне навчання за допомогою STEM-лабораторій, інтерактивних дошок.

До впровадження принципів НОП в Путрівській школі навчалося 210 дітей, зараз же - 420, рівно вдвічі більше. У цю школу возять дітей навіть із Києва!

- Хто фінансував цей проект?

- Фінансували з місцевого бюджету - село, район і область.

- Тобто все, що було потрібно: підказати правильну ідею?

- Так!

- І скільки таких шкіл планується в Україні?

- У планах - на 1 вересня зробити як мінімум 50 таких шкіл. Далі - більше. Наприклад, зараз до мене приїде губернатор Сумської області, будемо з ним обговорювати і це питання.

В областях, особливо в сільській місцевості, школи вимагають оптимізації та модернізації. Потрібно відкривати сучасні школи, в яких діти будуть хотіти вчитися і зможуть отримати ті знання і компетенції, які їм дійсно знадобляться в майбутньому.  

- А проект, який за вашого сприяння відкритий - документ-сервіс «Готово», які послуги він надає?

- Реєстрація бізнесу, майна, шлюбів, отримання закордонних паспортів, ID-карток... Земельні послуги, дозволи на будівництво. Різними органами в Україні надають понад 600 різних послуг, у нових ЦНАП - поки 129, але ми будемо прагнути, щоб там були всі 600.

- Ці послуги доступні поки тільки жителям Києва?

- ...І Київської області. Але низка послуг надається громадянам незалежно від місця реєстрації, а також іноземцям. Наприклад, реєстрація шлюбу. Це дуже популярна послуга в центрі, бо швидше, ніж там, немає ніде. Можливо оформити не тільки за 24 години, а й за три! Особливо багато наречених їдуть із Ізраїлю. Тут відкритий простір, жодних кабінетів. Дитяча кімната, кафе, доброзичлива атмосфера. Наше гасло "З повагою до людей!".

- А такий сервіс впливає на вартість послуг?

- Вартість послуг визначається державним митом, відповідно до закону. Ось (показує перелік у грубій палітурці з назвою послуги та її вартістю), у нас є меню, зазначена тут ціна - це держмито.

- А за рахунок чого ж тоді утримується колектив?

- Це - акредитований суб'єкт публічного права. Відповідно до цієї моделі роботи 60% від вартості всіх операцій залишається в комунальному підприємстві. Завдяки цьому зарплати в сервісному центрі стартують від 7 тис. грн, при тому що раніше на подібних посадах люди отримували близько 2 тис. грн. Тобто центр на самозабезпеченні.

- Тобто такі центри самі себе утримують?

- Так. У цьому перевага. Зараз ми розглядаємо можливість будівництва таких центрів по всій Україні. На черзі - Біла Церква, Бровари, Житомир, Миколаїв, Полтава. Буде ось так стильно (активно показує на планшеті готові проекти будинків сервіс-центрів у містах. Всі - різні, адаптовані під міську архітектуру. - АСН).

- І скільки часу йде на будівництво одного такого об'єкта?

- Близько року.

- Ви говорили, що сучасні документ-сервіси - це крок до викорінення побутової корупції...

- Ну, дивіться - за рік в Україні здійснюється 60 млн реєстраційних дій. Люди звертаються за послугами 60 мільйонів разів! Фактично, якщо взяти доросле населення, два рази на рік людина щось реєструє. Саме тому для людей настільки відчутна побутова корупція. Коли за якимось дозвільним документом приходить бабуся, у якої пенсія 2 тис. грн, а з неї просять за папірець 5 тис.!

- А з чого все починалось?

- З аналізу поточної ситуації. Спочатку ми об'їздили всі ЦНАП, Держкомземи, дозвільні служби. При вході в ці приміщення ми бачили розвішану рекламу компаній, які за грошову винагороду обіцяли людям допомогу в оформленні документації. Ми проаналізували: це близько 220 компаній у 25 регіонах. Потім подивилися прізвища їх керівників і чиновників, які працюють в державних службах, де ці посередницькі компанії рекламуються. Так ось - 17 прізвищ співпало! Тобто, коли людина приходить до них за якимось дозвільним документом, вони роблять усе можливе, щоб заблокувати можливість його отримання і змусити людину звернутися в приватну компанію. І це відбувається по всій Україні!

Ось так і виникла ідея побудувати центр послуг, де все було б відкрито, прозоро і законно. А головне - без корупції. Так, тих 17 чиновників звільнено. Але в масштабах країни проблема не вирішилась. Щоб поміняти систему, треба вносити зміни на законодавчому рівні. Ще дуже багато належить зробити!

- Так скільки таких центрів на одну область чи місто потрібно?

- Ми ділимо їх кількість на чотири категорії. Один центральний - обласний. Другий - субрайонний. Третій - в територіальній громаді. І четвертий - це керівник громади, який може видати виписку і довідки, які на своєму рівні він зможе виписувати.

Ми розробили програмне забезпечення і хочемо, щоб такі центри працювали за єдиними стандартами. Вже напрацьовано пакет стандартів для такого центру: це brandbook, стандарти взаємодії front office і back office, вимоги до персоналу тощо. Необхідно також підключення до реєстрів, баз даних. Тут практично на все є відповіді!

- Крім того, що в нових центрах немає черг, що там є ще, скажімо так, «небаченого в Україні»?

- Приміром, розведені місця для прийому і видачі документів. Навіщо створювати черги? Для прийому та оформлення документів, заповнення форми може знадобитися 20-30 хвилин, видача ж займає 1-2 хвилини. Прийшов і отримав без черги!

Ми також ввели низку інших нововведень. Наприклад, із заповненням документів допомагає наш реєстратор. Це означає правильність заповнених даних, прийняття документів і 100-відсоткову гарантію позитивного результату. Вам залишається тільки вибрати: зручно отримати їх за 14 днів, за 24 години або - за 30 хвилин! Якщо хочете швидше - не питання! Оплачуєте вартість за терміновість і готово!

- Це буде, напевно, єдине прибуткове комунальне підприємство з хорошим іміджем?

- Саме так! Адже недарма щодня до нас приїжджають мери, губернатори, ми показуємо, розповідаємо. Всі «загорілися», всі хочуть запровадити такий формат по Україні.

- Я правильно підрахувала - приблизно за років 5 такі центри будуть у кожному місті України?

- Якщо постаратися, то можна за три роки це зробити. Якщо місцева влада захоче. Ми вже готові побудувати за чотири місяці!

- Цілий центр за чотири місяці?

- Ось, цей центр у Києві, який ми побудували публічно і відкрито. Ось, ви бачите, як він будувався, тут дати стоять, які не обдуриш (з гордістю показує слайди на планшеті. - АСН).

 Про роботу в Міністерстві

- Коли ви перейшли працювати в міністерство, що для вас було найскладнішим, якщо порівнювати з ОДА?

- Знаєте, адже всюди принцип роботи один, що в бізнесі, що в міністерстві, що в ОДА - треба правильно поставити завдання, сформувати і мотивувати команду... Тоді це працюватиме.

Спочатку ми обговорили стратегію роботи міністерства та будівельного блоку. Запросили провідну аудиторську компанію і разом обговорили пріоритети, ключові напрямки, успішні практики, проблемні зони. Буквально за тиждень ми напрацювали 58 завдань (з них - 12 найважливіших), розписали відповідальних за їх реалізацію керівників. Зараз трохи коригуємо структуру команди будівельного блоку.

- Це на якийсь стратегічний період?

- На 2-3 роки. Головне - почати. Частина результатів з'явиться вже через рік, частину буде видно через два.

- І що у вас серед найближчих пріоритетів?

- Ну, перший пріоритет - це покращення позицій України в рейтингу Doing Business. Зараз ми на 140-му місці, хоча заслуговуємо більшого. Зараз займаємося реалізацією кількох важливих кроків, які точно допоможуть нашій країні увійти в 50-ку.

- За рахунок чого?

- Ми підготували два законопроекти, №3610 і №5587. Наприклад, перший закон - ліквідує таке поняття в будівництві, як пайова участь. За допомогою другого - прибираємо зайвий додатковий контроль за будівництвом з боку ДСНС. При цьому додаємо вимогу про вищу освіту для отримання сертифіката, що підніме якість контролю на ринку. Це два основних закони, ухвалення яких дозволить нам потрапити в 50-ку рейтингу. Тепер справа за голосуванням депутатів.

- Що це нам дасть? Більший рівень інвестицій?

- Так. Коли країна піднімається на один пункт в загальному рейтингу, це, за оцінками Світового банку, до нас прийде додатково близько 600 млн дол. інвестицій. Ми ж (міністерство. - АСН) плануємо піднятися на сто пунктів за показником «Отримання дозволів на будівництво», тоді всеукраїнський рейтинг виросте на 10 пунктів. Здається, небагато, але потенційно - це цілих 6 млрд дол. інвестицій!

- Давайте спустимося з державного рівня на місцевий. Як ви оцінюєте забудову нашої столиці? Відсутність Генерального плану, дороги - перевантажені, мости - постійно в заторах.

- Це проблема всіх розвинених міст і столиць - скрізь є пробки і проблеми з забудовою. Звичайно, підземні паркінги розвантажили б узбіччя доріг і тротуари, але їх майже не будують. А як тільки криза закінчиться і доходи населення збільшаться - машин стане ще більше!

На рівні міністерства ми дійсно не можемо змусити міську владу дати лад своїм генпланам і будувати за ними.

Місто може розвиватися за трьома варіантами: або місто визначає політику і забудову, або бізнес, або суспільство. Сьогодні у нас міста не сильно визначають політику свого розвитку. Бізнес переважно сам вирішує - де чому бути і де що будувати. А громадськість або дозволяє там будувати, або влаштовує страйки. Але це в корені неправильно!

Колись ми були ініціаторами закону №3038 про регулювання містобудівної діяльності. У ньому чітко прописано - всі міста повинні мати свій "зонінг".

Візьмемо Париж, його «зонінг» діє з 1830 року. Коли дивишся на це місто - воно виглядає гармонійно. Якщо дозволено сім поверхів, плюс два поверхи - мансарда, тільки так і будують. Також там є так звана «блакитна лінія», яка визначає щільність забудови, її цільове призначення.

У Києва такої позиції немає. Бізнес просто приходить і будується там, де йому хочеться. «Зонінг» - це коли на тисячу жителів розраховується скільки потрібно дитячих садків, скільки лікарень, іншої інфраструктури - і промальовується все місто. Це не генплан, який, до речі, є у всіх українських міст. Й у Києва теж. Просто за мера Черновецького він змінювався сотні разів.

- Це ви перебільшуєте?

- Ні. У прямому сенсі кажу. Якби працював зонінг, то ніхто в Києві не будував би будівлі вище, ніж дозволено. Відповідно, щільність заселення була б менше, було б менше пробок. Адже часто будують хмарочоси відразу по кілька штук на вузькій вуличці. Тоді настає колапс - і інженерії, і транспорту. Втім, це проблема всіх міст-мільйонників в Україні. А, наприклад, в нових містах Туреччини правила навіть диктують колір дахів. Десь він тільки зелений, десь - коричневий, а там - взагалі тільки черепиця. Таким чином досягається гармонія міської забудови.

- І що робити в Україні? Ніде у нас це не застосовується, таких вимог немає. Чи буде міністерство щось пропонувати?  

- Зараз ми хочемо посилити важіль впливу, змусити всі міста розробити і дотримуватися свого "зонінгу". А ось яким він буде - місцева влада буде визначати сама. Тут ми впливати не можемо і не повинні.  

- Мені здається, що Київ зонінг вже не врятує...

- Ну-у-у. Можливо, цілісність Києва вже десь порушена... Але для позитивних змін ніколи не запізно.

- Як вам працюється з вашим начальством Зубком?

- Дуже комфортно. З усіма. І з Зубком, і з усім керівництвом Кабінету міністрів. Всі продуктивні, цілеспрямовані, чіткі, конкретні.

- Тобто в міністерстві ви почуваєтесь як риба у воді?

- Ну, поки ще не до кінця. Я не так довго працюю. Тут багато своїх специфічних нюансів. Я себе як керівник почуваю добре. Але також хочу більш глибоко розібратися в деяких деталях. Тому мені ще потрібен час.

- Ви в Конфедерації будівельників зараз бере активну участь?

- Ні. Я призупинив своє керівництво, оскільки хочу бути рівновіддалений від усіх громадських організацій і активно співпрацювати з усіма.

- Це стосується і вашого бізнесу? Він все-таки був досить великим, ви теж від нього дистанціювалися?

- До компанії "21 століття" я вже давно не маю жодного стосунку. І такого великого бізнесу у мене вже немає. Залишилися невеликі активи, але ними я зараз не займаюся. У мене є керуючий партнер, з яким підписано договір, і він керує моїми активами. Так що я повністю залучений в державні справи.

- Скільки років життя ви готові присвятити роботі на державу? Чи, може, ви взагалі не плануєте повертатися в бізнес?

- Знаєте, зараз такий час, коли в країні треба робити швидкі і позитивні зміни, вони дуже потрібні! Не можна, щоб люди розчарувалися. Для цього я сюди прийшов, хочу зробити свій внесок. Взяти ті ж нові школи, адміністративні центри - почитаєш відгуки людей про них і розумієш, що це все - немарно, що це реально допомагає людям. У нас є наша команда, міжнародні партнери. Наше завдання - швидко й ефективно впровадити нові ідеї для розвитку країни.

- Здається, що ви просто якоїсь миті змінили пріоритети свого життя?

- Насправді мені дуже хочеться щось змінити на краще в державі. Я завжди до цього прагнув! Як довго б не був у бізнесі, але зміни такого рівня можливі тільки на державній посаді. Я двічі був депутатом Київради, зараз - облради (від БПП. - АСН). Зараз же з'явилась унікальна можливість - на посаді в міністерстві робити реформи на рівні країни.

- Лев Парцхаладзе і політика. Однозначно ви були і є депутатом, зараз БПП. Можливо, я помиляюся, але політичних заяв від вас я практично ніколи не зустрічала. Тобто ви, перебуваючи в політиці, примудряєтесь не говорити про неї. Або ж просто не бути публічним у цій сфері. Як вам це вдається? 

- Не те що вдається чи ні. Просто я технократ. У кожної людини є свої сильні якості. Я більшою мірою схильний використовувати свої організаційні та інтелектуальні здібності. А не тільки проявляти, як деякі, ораторські здібності.

- Але вони теж потрібні?

- Так, потрібні. Але ще раз кажу: є сильні і слабкі сторони. Ось у мене сильна сторона - це організаційна.

- А ораторська - слабка?

- (Сміється.) Ну, я б не сказав. Але, мабуть, менше розвинена. - А які свої сторони ви вважаєте слабкими? Не кожен готовий про це говорити відкрито. - Треба подумати (замислюється, після довгої паузи). Давайте, я подумаю над цим. Може, потім скажу, ви заскочили мене зненацька. (Знову сміється.)

- Бути в пропрезидентській партії - це зобов'язує, це складно? Ви відчуваєте якийсь тиск? Або, навпаки, є сприяння вашій роботі?

- Немає значення: я на цій посаді від партії чи ні. Це жодної ролі не грає. Важливим є те, що ти робиш, щоб допомогти людям. Сьогодні важливо встигнути якомога більше корисного зробити. Є у нас в проектах так звані quick wins. Тому що часу майже немає - у людей тане віра. Адже сьогодні рівень очікування дуже завищений. Тому важливо дотриматися балансу між так званими титульними і нетитульними змінами, ефект від яких люди відчують тільки через 3-4 роки.

- Ви перфекціоніст?

- Ні. Подивіться, що у мене на столі робиться! (Сміється.) Хоча в деяких речах - так.

- Запитання до вас як до бізнесмена. Наприклад, у вас є певна сума грошей і ви можете вкласти її в Україні. Куди б ви її вклали і чому?

- Ви ставите такі запитання! (Розмірковує.) Як правильно це робиться? Я б дав оголошення: «Мовляв, ось така сума у мене є. Шукаю під неї проекти». Мені б прислали низку пропозицій. Ось із них би я вибирав. Порівняв би ризики, рентабельність, терміни.

- Ваше життя більш повне в міністерстві чи коли ви займалися виключно бізнесом? Коли ви почувалися більш щасливою, реалізованою людиною?

- Знаєте, задоволеність з'являється після реалізації проектів. Незалежно від місця роботи. Провів ти якийсь законопроект, поліпшив позиції Doing Business - від цього ти отримуєш рівно стільки ж задоволення, скільки і від будівництва нового центру.

- Як ви відпочиваєте?  

- Я займаюся спортом. На вихідних люблю проводити час з сім'єю. Часу завжди мало!