Стрічка новин
Вибрати все
17 Січня
Всі новини

Iнтерв`ю

Суспільство Глава Держекоінспекції розповів, чому отруйників природи в Україні неможливо покарати 27 Грудня
17:13

Глава Держекоінспекції розповів, чому отруйників природи в Україні неможливо покарати

Глава Держекоінспекції розповів, чому отруйників природи в Україні неможливо покарати Чому в Україні неможливо зупинити вирубку лісу і незаконний видобуток піску і води; про те, як Бортницька станція аерації перетворилася в сповільнену екологічну бомбу, а вся країна - на велетенський смітник, тому що закон просто не зобов'язує переробляти відходи. Про те, що будівництво в охоронних зонах зупинити практично неможливо, тому що за такі порушення "нічого не буде", чому нікому немає діла до ртутного могильника в центрі Києва і про те, як застаріле трудове законодавство грає на руку "вічнохворим" чиновникам говоримо з головою Державної екологічної інспекції України Андрієм Заїкою. АСН: Щодо заяв пана Семерака, міністра екології та природних ресурсів. Він незадоволений вашою роботою. Наскільки це відповідає дійсності?   Я би сказав так: ми всі незадоволені роботою екологічної інспекції в тому форматі, в якому вона зараз існує. Є об’єктивні і суб’єктивні чинники. Питання лежить у площині повноважень інспекції. Після Революції Гідності було прийнято ряд декларативних актів по різним галузевим напрямкам. Як вони виконуються чи не виконуються в інших галузях – це не моя компетенція. Я можу сказати, що відбувається у нас в інспекції. Була прийнята коаліційна угода, яка, наскільки я розумію, де-юре ще й досі діє. Там один із пунктів, якщо я не помиляюсь – пункт 1.2.3. у розділі 17 передбачає створення єдиного контролюючого органу у сфері довкілля, якому мають бути передані всі контролюючі функції. Тобто має бути один орган, який буде контролювати все. На сьогодні контролюючі функції у природоохоронній галузі розпорошені.   АСН: Що це означає на практиці? До прикладу, є Державне агентство лісових ресурсів. Воно, безумовно, робить важливу для країни річ – вирубує ліс, продає його на експорт, країна отримує валюту, яка на сьогодні дуже потрібна. Але, в той самий час, воно саме себе контролює. Логіки в цьому немає. Не може суб’єкт провадити якусь діяльнсть і сам себе контролювати. Те саме меншою мірою є в Державному агентстві водних ресурсів. Те саме є в Службі геології та надр. Коаліційна угода виходила відповідно з європейського досвіду, на який зараз так модно орієнтуватися, із світового досвіду, і врешті решт із здорового глузду. Тобто один орган контролює, інший – безпосередньо займається якоюсь виробничою діяльністю. Як наслідок цієї коаліційної угоди, був прийнятий ряд законодавчих актів, зокрема була прийнята Постанова уряду № 442, яка передбачає в частині дерегуляції розформування Сільгоспінспекції і передачу її функцій в різні органи. Частину – в новий орган, Держпродспоживслужбу, частину – в Держгеокадастр, частину – в Держекоінспекцію саме в частині контролю за землями.   До прикладу, у нас існує дуже серйозна проблема, про яку всі зараз говорять – я маю на увазі сміттєзвалища. Чому ми не можемо в повній мірі ефективно впливати на цю проблему? Саме через те, що ця постанова уряду не виконана і нам ці функції досі не були передані. В цьому я вбачаю певну політичну волю.  Спочатку був абсолютно логічний ланцюжок: створюємо єдиний контролюючий орган і, відповідно, він має права і несе відповідальність. Не можна нести відповідальність, не маючи прав. На сьогодні наші функції дуже сильно розпорошені. Крім того рівень покарання за злочини в природоохоронній сфері – неадекватний. Тобто неадекватно низький. Європейське законодавство на порядок більш жорстке, порівняно із українським. Однак щойно ми починаємо про це говорити, відразу ж Регуляторна служба та громадськість говорять про тиск на підприємництво.   АСН: Можете навести якісь конкретні приклади? Нещодавно до мене на прийом прийшли представники громадськості селища Тарасівка на Київщині зі скаргою на незаконне сміттєзвалище і з питанням “чому ви нічого не робите?”. Сміттєзвалище незаконно зайняло близько 10-15 гектарів землі. Ми оштрафували власників на 9 тисяч гривень, оскільки в країні існує саме така методика розрахунку штрафів. Ми не можемо зі стелі взяти розмір штрафу. До чого це призводить? Суб’єкт господарювання державної чи то приватної форми власності, перш за все, керується економічною доцільністю. Зрозуміло, що є поодинокі дійсно соціально відповідальні підприємства, але в більшості випадків всі просто підраховують, що вигідніше. Сьогодні значно вигідніше сплатити мізерні штрафи і далі незаконно діяти. Можна цю ситуацію порівняти з тим, як постійно збільшуються штрафи за перевищення швидкості на дорогах та вживання алкоголю за кермом. Уявіть, що штраф за перевищення швидкості буде 201 гривню, а за вжавання алкоголю – 2 гривні. Думаю, велика кількість людей і чарку собі дозволить, і буде ганяти, і при цьому буде виконувати вимоги закону. Штраф сплатив – поїхав далі. Розмір покарання має бути такий, щоб при виборі опцій виконувати вимоги законодавства чи сплачувати штрафні санкції, все ж таки люди обирали виконувати вимоги законів.     АСН: А чому за три роки дій цієї нової влади не прийняти нові законодавчі акти, які б збільшили це покарання?   Держекоінспекція не є суб’єктом законодавчої ініціативи, хоча ми, зрозуміло, співпрацюємо з профільним комітетом Верховної Ради, і співпрацюємо плідно, маємо підтримку. Причини пов’язані частково з політичною волею, частково з бюрократичними перепонами. Я на державній посаді – вперше, все життя працював в бізнесі, і для мене деякі речі виглядають абсолютно дико. Коли я зайшов на цю посаду і подивився існуюче Положення про екоінспекцію, природоохоронне законодавство, ми зібрали експертів, виписали концепцію, наше бачення того, якою має бути Держекоінспекція. А потім почалися нескінченні поневіряння.   АСН: Вашу концепцію не підтримали? Чи були якісь зауваження, обговорення? Ну по-перше, в Міністерстві екології з часів Майдану це вже третій міністр і, крім того, було двоє виконуючих обов’язки міністра. Тобто, фактично п’ять очільників відомства змінилися за неповних три роки. А згідно українського законодавства ми, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується урядом через міністра, Положення про Держекоінспекцію подаємо через міністерство на інші органи державної влади. І от воно знову і знову поверталося. Тобто ми зі свого боку неодноразово подавали свої пропозиції, і далі продовжуємо подавати це робити.   АСН: Тобто всі ваші концепції, всі ваші пропозиції про реформування екологічної інспекції завертаються назад вже на рівні керівництва?   Вони завертаються, вони тонуть... І це не лише питання Мінприроди. Це питання навіть більшою мірою інших органів. Положення має заюстувати Мінюст, його мають завізувати ряд суміжних міністерств – Міністерство АПК, інші міністерства і відомства. Тобто нічого не відбувається.     АСН: А чому, на Вашу думку, за Вашими оцінками, нічого не відбувається?   Відверто кажучи, я думаю, що не вистачає політичної волі і узгодженності. На жаль, якщо взяти відсутність політичного консенсусу нагорі, то це так чи інакше проецюється на всі поверхи вниз. Плюс величезною проблемою є власне правила функціонування державного механізму, що для мене особисто було справжнім відкриттям.   АСН: Які саме? От візьмемо такий простий приклад, який для мене був просто шоком. Мова йде про Закон про працю, кадри, призначення і звільнення. Коли я працював у бізнесі, я розумів, що найважливіша людина – це фінансовий директор. Найважливіша людина на державній службі, на мою думку – це кадровик. Звільнити людину просто неможливо. Є випадки, коли люди за посади судяться роками. От нещодавно до нас надійшла постанова Виконавчої служби про поновлення на службі людини, яка судилася з 2009-го чи 2010-го року. Фактично у нас патерналістська держава, і суд стає на бік працівника, а не роботодавця. Враховуючи те, як у нас працюють суди, якщо у нас таких судових процесів десятки, то наш юридичний відділ більшість часу витрачає на суди всередині інспекції за поновлення на посадах. З 1-го травня поточного року вступив у дію новий Закон про державну службу, який дещо покращив ситуацію, але він дуже далекий від досконалості.   АСН: ... і з “лікарняними” також виникають проблеми? Це взагалі окрема тематика. Можливо, варто запросити МОЗ зробити якесь дослідження, тому що рівень захворюваності керівного складу в екоінспекції зашкалює. Думаю, що шахтарі або робітники на уранових копальнях менше хворіють, ніж наші працівники. При чому раніше можна було чотири місяці хворіти, потім день на роботі, потім знову хворіти, і так – роками. Зараз, на щастя, закон чітко визначає: або чотири місяці хвороби безперервно, або п’ять місяців сукупно за рік. І тоді керівник має підстави звільнити людину. У нас був випадок, коли людина хворіла 119 днів, а на 120-й день вона раптом одужала, щоб далі знову хворіти. Це питання реформування системи державного управління в широкому сенсі. Ми чітко розуміємо, що відповідальність за “лікарняний”, по великому рахунку, ніхто не несе. Тому для того, щоб держава ефективно працювала, будь-який орган, не лише екоінспекція, потрібно мати керованість, мати можливість призначати і звільняти людей, і мати дієвий законодавчий інструментрій – те, чого ми наразі не маємо. Більшість претензій до екоінспекції, на превеликий жаль, не безпідставні, але ми фактично не можемо працювати так, як би ми хотіли і як ми могли би працювати.   АСН: В чому, на Вашу думку, полягає вихід з такої ситуації? Потрібні зміни в законодавстві щодо діяльності екоінспекції як такої, і, напевне, більш широкі зміни. До речі, я знаю, що зараз будуть зміни до Закону про державну службу, тому що зрозуміло, що жоден закон не є на 100% досконалий. Окреме питання – це матеріально-технічне забезпечення. Що таке екоінспекція? От інспектори їдуть на рейди по браконьєрам, по рибі, надзвичайні ситуації сталися. Але автомобілі останній раз закупалися 7-8 років тому, комп’ютери – зразка десятирічної давнини, форми немає. На наступний рік у нас бюджет близько 250 мільйонів гривень. З них 90-95% - це зарплата. У нас не вистачає коштів навіть на обладнання лабораторій, на реактиви. А якщо у нас немає реактивів у лабораторіях, не повірені прилади, ми не можемо виконувати свої безпосередні функції. Навіщо просто витрачати кошти на зарплату, якщо у нас немає коштів на те, щоб виконувати нашу роботу? При цьому, на бюджетному комітеті Верховної Ради я доповідав про наш бюджет, наше бачення, скільки коштів ми просимо на лабораторії. Це відносно невеликі кошти, порівняно із зарплатою, 10-20 мільйонів гривень. А один з народних депутатів каже: “А навіщо? Ми ж вам зарплату підвищили”. Оце є рівень обізнаності і сприйняття. І це при тому, що за результатами перевірки Держекоінспекції у Дніпропетровській області ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», після судових процесів до бюджету було стягнуто понад 72 млн грн. збитків, заподіяних державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.   Я вже не кажу про те, що йде системний процес урізання повноважень екоінспекції саме як контролюючого органу і деякі речі доходять до абсурду.   АСН: Які саме повноваження екоінспекції у вас забрали? Протягом півтора року діяв мораторій на перевірки – ми взагалі нічого не могли перевіряти. З другого півріччя 2015 року цей мораторій був скасований. Але у контролюючого органу у галузі довкілля мають бути певні надзвичайні повноваження. Що я маю на увазі? Наприклад, якесь підприємство починає скидати у річку шкідливі речовини. Ми не можемо чекати місяць-два поки нам дадуть дозвіл. Ми маємо виїхати на цю подію на річці, так само як пожежники виїжджають на пожежу. Що ж у нас відбувається по факту? У нас є два види заходів: планові та позапланові. Плани заздалегідь складаються, позапланові – це коли до нас звертаються громадяни зі скаргами і ми виїжджаємо на перевірку. Зараз плануються зміни до закону, згідно яких ми маємо на сайті давати повідомлення за певний термін, що ми їдемо на позапланову перевірку. Мотивація така, що це – зниження тиску на бізнес. Але як це виглядає на практиці? Громадяни поскаржилися на підприємство, ми розмістили на сайті інформацію про те, що ми на приїдемо із перевіркою через 10 днів. Власник вимикає все обладнання і вже нічого не забруднює. Доказів забруднення у нас немає. Це те саме, якщо Нацполіція буде повідомляти наперед про обшук чи затримання. Другий момент. Є така норма – про недопуск інспекторів. От коли сталася ця трагедія на Грибовецькому сміттєзвалищі, нас питали, чому ми нічого не робимо. Перепрошую, але останні чотири чи п’ять років нас туди взагалі не допускали.   АСН: Чому? У суб’єкта господарювання є право нас не допустити на перевірку. Навіщо тоді потрібна така інспекція? Звісно, коли вже сталося лихо, відкрили кримінальне провадження, всі приїхали – прокуратура, поліція – тоді вже і нас допустили. Але що з того, коли трагедія вже сталася? Тобто це питання повноважень інспекції, керованості, кадрової політики, ну і звичайно питання, з якого я починав – це питання відповідності покарання злочину. Тематика, за яку нас весь час критикують – незаконні намиви піску. Ми порушників штрафуємо, штрафи сплачуються. Але порівняно з тим, що отримують ті незаконні копачі і що вони сплачують – їм дуже вигідно ці штрафи сплачувати. Вони порушили закон, штраф сплатили, понесли покарання.     АСН: Чи є якийсь бізнес інтерес, чи політична воля, чи певна зацікавленість того ж міністра Семерака та інших, хто Вас критикує в тому, що нічого не зроблено і у Вас немає реальних важелів впливу, ні законодавчих актів, ні фінансового забезпечення? Чому Вас так критикує той же міністр і його прибічники?   З одного боку незручно критикувати керівництво, хоча згідно Закону про центральні органи виконавчої влади суб’єктом мого призначення є Кабінет міністрів України. Просто діяльність центральних органів виконавчої влади скеровується міністром через відповідне міністерство. Я не вбачаю якоїсь особистої неприязні. Просто, на превеликий жаль, інспекція в межах тих повноважень, які є сьогодні – неефективна і в принципі не може бути ефективною. Але питання в тому, що просто всіх звільнити і всіх нових набрати в ту матрицю, яка існує – абсолютно нічого не зміниться. Те, що треба значною мірою оновлювати склад – це теж, безумовно, правильно. Люди працюють роками, люди тримаються за посади і дуже непросто їх звільнити. Мені соромно про це говорити, але це факт – приблизно раз на місяць відбувається затримання нашого працівника. При чому інколи це доходить до абсурду. От наприклад – Чернівецька область, рік тому інспектора (прізвище називати не буду) затримали на отриманні хабаря за дозвіл при незаконному видобутку піщано-гравійної суміші. Звільнити його ми не можемо. Кілька тижнів тому той самий працівник, та сама історія, також піщано-гравійна суміш. От як так можна? Ця людина і досі працює. Це не питання, що я його тримаю чи хочу бачити. У нас іде низка судів, в основному це, звичайно, стосується керівного складу територіальних органів екоінспекції, тобто керівники інспекції, їх заступники, ті люди, які працюють там роками, для них це є засобом для існування, звичайно не зовсім легальним і вони тримаються за місця усіма силами.     АСН: А вони підпадають під норми закону про очищення влади, якщо вони роками працюють на керівних посадах?   Наскільки я розумію, під люстрацію попадали лише керівники територіальних органів і заступники.    АСН: А на місцях щось змінилося?   Нічого не змінилося. Ті самі люди, які роками в цьому варяться. От така на сьогодні ситуація. Тому, з одного боку критику на адресу інспекції я сприймаю як об’єктивну, а з іншого при такій законодавчій моделі, при такому Положенні про державну екологічну інспекцію можна всіх звільнити, нових людей набрати, але нічого не зміниться.     АСН: Просто щоб поставити своїх?   Не без цього. Розумієте, керівник центрального орагну виконавчої влади так чи інакше є, звичайно, фігурою неполітичною, але він має маневрувати. Є якесь бачення депутатів, є бачення голів обласних адміністрацій, тому що раніше вони погоджували призначення керівників територіальних органів. Ну і взагалі, має бути якийсь здоровий глузд, консенсус стосовно діяльності екоінспекції. Однак в такому розхитуванні ситуації навколо Держекоінспекції я конструктиву не бачу. Потрібно спочатку змінити модель, а потім міняти людей.   АСН: Давайте поговоримо ще раз не про політику, а реальні проблеми. Чи контролює екоінспекція екологічність громадського транспорту?   З перевіркою транспорту так само є проблема, оскільки порядок, згідно якого Держекоінспекція може це робити, скасований. Тобто ми і тут маємо проблему недосконалого законодавства в природоохоронній сфері.     АСН: Останнім часом у столиці виникає багато скандалів, пов’язаних з роботою автомобільних мийок, які розташовані поблизу житлових будинків, працюють цілодобово і навіть чистять інтер’єрні килими. Чи є це законно і як з цим бореться Держекоінспекція?   Справа в тому, що більшість автомийок як суб’єкти господарювання працюють за спрощеною системою оподаткування. На превеликий жаль на сьогодні екоінспекція не має повноважень перевіряти такі суб’єкти.   АСН: Таке уточнення. Які наразі найбрудніші місця у столиці? І хто у цьому винен?   Скажу коротко. Я досить давно і тривалий час був причетний до природоохоронної тематики, це була більше громадська діяльність. Мені здавалося, що я уявляв собі ситуацію із довкіллям. Але вона значно гірша, ніж я собі може уявити будь хто, хто не занурюється у цю проблематику. У нас справи дуже кепські. Нещодавно було оприлюднене міжнароде дослідження ВОЗ, згідно якого в Україні – найбільший у світі рівень смертності людей від викидів в атмосферне повітря. Не в абсолютних цифрах, а відносно кількості населення. Звичайно, ці дослідження відносні, це важко довести і зафіксувати, але це дуже тривожний сигнал. Можливо, ми не перші, а треті, але що це, по великому рахунку, змінює? В столиці – жахлива ситуація із Дарницькою ТЕЦ, Бортницька станція аерації, завод “Радикал”.   Це я називаю забруднювачів, які всім відомі, на кого постійно скаржаться люди і ці питання потрібно вирішувати, оскількі це питання великих коштів. Крім того, весь час виникають якісь точкові проблеми і, напревеликий жаль, причина полягає у відсутності у нас важелів впливу з точки зору повноважень. От я приведу приклад.   Звернулися мої знайомі, які живуть на Лівому березі у Києві в районі Ленінградської площі. Там працює підприємство “Фанпліт”, яке займається обробкою деревини. Так от це підприємство здійснює опалення тирсою і відходами деревообробки, хоча вони повинні опалювати газом. Відповідно, і рівень забруднення повітря принципово різний. Це те саме, коли вам треба скип’ятити чайник на плитці чи ви те саме можете зробити, розклавши у себе на кухні багаття. Результат буде той самий, але дихати там буде нічим. Люди скаржаться постійно. Але ми, фактично, нічого не можемо зробити. Ми прийшли перевіряти вдень, вони котел вимкнули, а вночі знову ввімкнули. Ми пишемо у Нацполіцію, прокуратуру, але нічого не відбувається.   АСН: А як має бути? Які, на Вашу думку, в такій ситуації потрібні повноваження екоінспекції, щоб подібні випадки не повторювалися? Екологічна інспекція повинна мати такі повноваження, щоб ми прийшли і просто закрили підприємство. Або виписали такий штраф, щоб підприємству було вигідніше опалювати газом, аніж сплачувати його. Чому я навів цей приклад? Коли до нас надходить скарга, тобто фізична особа звертається до нас, то ми не можемо не вийти на перевірку. Інколи буває так, що подібні ситуації виникають через недобросовісну конкуренцію, хтось на сусіда образився, але бувають ситуації абсолютно об’єктивні, як у випадку, про який я щойно сказав. Спочатку мені подзвонив знайомий, потім пришла до мене делегація мешканців того району міста, тобто люди масово скаржаться, люди хворіють. Але наші можливості - мінімальні. Та сама ситуація із Дарницькою ТЕЦ – це приватне підприємство, за яким стоять кошти, прибутки. Знову ж таки, ми можемо скільки завгодно скаржитися на Бортницьку станцію аерації, але Київ не може залишитись без очисних споруд. Так само, ми не можемо відключити водоканали, які є серйозними забруднювачами.  АСН: Який вихід із такої ситуації? Як нам вирішувати ці проблеми? Має бути системність, має бути державна програма, коли подібні підприємства поступово виводяться з експлуатації, вводяться нові потужності. З іншого боку є суб’єкти господарювання, і державної, і недержавної форм власності, коли від того, що ми їх закриємо, ніхто не помре, місто не залишиться без світла чи води, вони дійсно шалено забруднюють довкілля. Наприклад, раніше інспекція, виходячи на перевірку, мала повноваження призупиняти діяльність підприємства, якщо фіксувались серйозні порушення. На сьогодні ми маємо позиватися до суду. А цей процес може тривати роками. По-друге, якщо на одному боці інспекція і юристи із зарплатнею 3 тисячі гривень, а на іншому – потужне підприємство, яке заробляє серйозні кошти і має кваліфікованих юристів, які працюють за великі кошти. А потім нас питають, чому ми нічого не робимо. Ми відповідаємо, що от ми подали до суду, що ми ще можемо зробити? Є повноваження, в межах яких ми робимо максимум, що можливо. АСН: Скільки у Києві та під Києвом незаконних сміттєзвалищ? Як з цим бореться екоінспекція?   Точну кількість незаконних сміттєзвалищ важко назвати, оскільки купа сміття у 5 кв.м. – це вже незаконне сміттєзвалище. Крім того, в Україні закони не зобов'язують переробляти сміття. Передбачене лише захоронення. Однією з найбільш злободенних і невирішених проблем для більшості населених пунктів країни є ліквідація незаконних сміттєзвалищ. Згідно нашого законодавства вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів покладено на органи місцевого самоврядування, які зволікають з впровадженням сучасних технологій поводження з побутовими відходами. З цієї ж причини в населених пунктах, як правило у приватному секторі, долинах річок, балках, віддалених лісах щорічно виявляються сотні і тисячі несанкціонованих звалищ. Це одна з найгостріших екологічних проблем.   АСН: сміттєзвалища такі небезпечні для здоров’я людини? По-перше, розкладаючись, сміття отруює землю, грунтові води і навіть повітря. Крім того, часті випадки, коли люди самі спалюють відходи, сухе листя. Але при згоранні виділяється ще більше шкідливих речовин, таких як окис азоту, метан, вуглекислий газ та інші. Їх вміст може бути до десятків відсотків від складу повітря. Більше того, сміття самозаймається, оскільки відбуваються хімічні реакції, підвищується температура. Аби подолати цю проблему, Україні потрібні інвестори, розширена відповідальність виробника.     Інший важливий момент – сміття як ресурс має великий потенціал. Його можна переробляти, використовувати для опалення метан, який утворюється на полігонах. Лише на львівському сміттєзвалищі утворюється блізько 10 млн кубічних метрів метану щорічно. Шведи – світові лідери у переробці сміття. Сьогодні у них майже половина відходів переробляється, а інша половина використовується для вироблення тепла. І лише близько 1-2% залишається непереробленим. В Україні ж натомість і досі відсутня національна система поводження з відходами, яка має починатись із зменшення кількості відходів, впроваджує роздільний збір сміття, транспортування і власне перетворення сміття у ресурс.    АСН: Нещодавно екологи показували журналістам місця на Дніпрі, де річку можна перейти бродом, вона міліє. Кажуть, що це через незаконний видобуток піску. Чому це відбувається і які наслідки?   У Держекоінспекції немає повноважень перевіряти суб’єктів господарювання, які здійснюють роботи по добуванню корисних копалин в частині нагляду за додержанням законодавства про охорону та використання надр на землях водного фонду та інших землях. Тобто повноваження, надані Держгеонадра, застосовуються на офіційних родовищах. А самовільне добування корисних копалин за їх межами, у тому числі на землях водного фонду, залишаються безконтрольними. При цьому згідно Ст. 23 Кодексу про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення загальною глибиною до двох метрів. Таким чином, здійснюється добування піску та його привласнення без відповідних дозвільних документів. Більше того, на даний час скасована Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду.   АСН: Як, на Вашу думку, можливо вирішити цю проблему? Держекоінспекція повинна мати повноваження, які дозволять нам оперативно реагувати та негайно припиняти порушення вимог природоохоронного законодавства. Для цього потрібно запровадити рейдові перевірки. Необхідно також ввести поняття доцільності та обґрунтованості здійснення розчистки річок, розробити порядок реалізації незаконно добутих природних ресурсів, в тому числі і водних живих ресурсів з правом законного використання коштів на матеріально-технічне забезпечення для здійснення оперативних заходів.   АСН: В Києві деякі новобудови будуються із порушенням законодавства, в тому числі і екологічного. Наприклад – новобудова в прибережній зоні Дніпра біля метро “Лівобережна”, або історія із озером “Качине”. Які подібні справи ви оскаржуєте? Держекоінспекція здійснює нагляд за додержанням законодавства про використання та охорону земель, у тому числі водного фонду (прибережно-захисні смуги). Відповідно до частини 2 статті 61 Земельного Кодексу України, статтями 88, 89 водного Кодексу України обмежено режим використання прибережних захисних смуг, але адміністративної відповідальності за порушення режиму не встановлено.   Під час розрахування збитків, завданих самовільним зайняттям земельних ділянок ми використовуємо Методику визначення розміру шкоди, відповідно до якої нараховуються суми збитків. Але ці суми не відповідають розмірам навіть нормативно-грошової оцінки земель за 1 кв.м. Тобто маємо проблему досить невеликих штрафів та сум збитків за порушення природоохоронного законодавства. Наприклад, за діючими методиками нарахування збитків за самовільне зайняття 1 кв. земель лісового фонду сума збитків складає – 4,83 грн, природно-заповідного фонду – 21,90, прибережно-захисної смуги – 0,63 грн. Тобто, наприклад, за самовільне зайняття 10-ти соток прибережної смуги на острові Труханів нараховується шкода в сумі 630 грн. Що стосується столиці, то, як я вже сказав, у Державної екологічної інспекції у м. Києві відсутні можливості для оперативного реагування на порушення природоохоронного законодавства. Тому дуже потрібні зміни до Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», потрібно розробити Порядок проведення рейдових перевірок щодо охорони та використання водних живих ресурсів, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.   АСН: Багатостраждальна Бортницька станції аєрації щовесни знаходиться на межі прориву. Яка ситуація там зараз?    Бортницька станція аерації ПАТ «АК «Київводоканал» – це єдині очисні споруди стічних вод м. Києва та прилеглих міст і селищ Київської області,  досить складний комплекс інженерних споруд для повної біологічної очистки стічних вод. На станції проходять очистку всі побутові стічні води, а також стоки промислових підприємств після попередньої їхньої очистки на самих підприємствах. Проектна потужність станції – 1,8 млн. м3 стічних вод на добу (проектна потужність кожного з 3-х блоків – 600 тис. м3 на добу). Фактична витрата стічних вод, що надходять на очистку на сьогодні становить 800 000 – 1 000 000 м3 на добу. Однак, ця витрата є максимальною при якій можливо забезпечити якісну очистку стічних вод. Станція була спроектована ще у 50-60-х роках минулого століття інститутом "Київпроект" і з того часу жодних суттєвих змін в неї не вносилося. Очевидно, що на сьогодні така схема є морально застарілою і не придатною для застосування, оскільки змінився склад стічних вод, власне якість осадів. Проблема і в тому, що руйнуються залізобетонні та металеві конструкції технологічних споруд, від корозійних процесів руйнуються технологічні трубопроводи. Існуючі мулові поля перевантажені, оскільки відсутні ефективні технології утилізації осадів, які утворюються в процесі очистки стоків. Думаю, що далі ситуація може ще більше погіршуватися і призведе, в остаточному підсумку, до скиду неочищених стоків міста в р. Дніпро і виникнення екологічної катастрофи не тільки українського, а й європейського масштабу.     АСН: - Дуже Вам дякую!    Дякую за розмову!        
Суспільство Елла Лібанова: В Україні демографічний потенціал вичерпано. Ми вимираємо вже 50 років 05 Грудня
19:56

Елла Лібанова: В Україні демографічний потенціал вичерпано. Ми вимираємо вже 50 років

Елла Лібанова: В Україні демографічний потенціал вичерпано. Ми вимираємо вже 50 років Про те, як змінилося українське суспільство за останні роки; про те, що на заході нашої країни живе не менше «непатріотів», ніж на сході; про катастрофічне зростанні бідності в країні та важливість позитивних новин, про те, як повернути Донбас і що могло б спровокувати чергову революцію, про те, у що трансформується інститут сім'ї в Україні, говоримо з директором Інституту демографії та соціальних досліджень, академіком Національної академії наук України, доктором економічних наук, професором і заслуженим економістом України Еллою Лібановою.    - За три останні роки після подій на Майдані чи змінилися цінності в українському суспільстві?   - Я б не сказала, що змінилися цінності. Скоріше, змінилися очікування. Мені дуже подобається один вислів кардинала Гузара: "Українці завжди вважають, що на вербах родяться груші". І кожен раз, коли ми щось здійснюємо, я не хочу говорити "революція", але щось таке різке, то чомусь завжди очікуємо: все, завтра точно почнемо жити! Як у Швейцарії як мінімум! Але ж усім зрозуміло, що це неможливо. Що стосується цінностей, то певні речі мене особисто тішать. Люди частіше почали прибирати власне подвір'я. Я погоджуюся з тим, що некинутий недопалок на вулиці, це патріотичніше, ніж стрічка на автівці.   – Чи молодь стала більш патріотичною? Останні дослідження кажуть, що дуже багато українців прагнуть виїхати за кордон?   - Це не патріотичність. Просто зараз ми бачимо нормальне формування культури у людей. Адекватної поведінки у людей.   - Не "совкової"?   - Так. Що стосується молоді та настроїв, то у мене великі сумніви з наступного. Більше половини, більше 50% заявляють, що хочуть виїхати за кордон. Але у мене виникає запитання: ви хоча б паспорт для цього отримали? Тобто знаєте, коли соціологи ставлять запитання: хотів би ти жити за кордоном? - на нього теоретично відповідають "так". Я теж теоретично хотіла б бути королевою Англії. Зрозуміло, що це неможливо. Тому вважаю, що до цього треба спокійніше ставитися. Це з одного боку. З іншого - у мене взагалі обережне ставлення до усіх вибіркових опитувань. Ми погано розуміємо: скільки в Україні живе населення конкретного віку та статі. Приблизно це 42 млн. Це правда. А от як вони розміщені по території, скільки у нас 18-річних, скільки 20-річних? Чому ми цього не знаємо? Це пояснюється низкою об'єктивних причин. Зокрема, 15 років не було перепису населення, 15 років неможливо "тягнути" міграцію, помилки накопичуються. З іншого боку - події на Донбасі додали проблемні питання.  -  Скільки вже українців працює та навчається за кордоном?   - У нас завжди була трудова міграція: з Росією вона була циркулярною, а з ЄС - абсолютно ні. Хто туди потрапляв, то вже намагався залишитися там.   Немає точної цифри: скільки населення України точно працює за кордоном. До речі, таких цифр немає в інших країнах, немає і в нас. Ми думаємо, що це десь 2,5-3 млн. Це ті, хто в кожний конкретний момент там працюють.   - Яке зараз в Україні співвідношення працюючих і непрацюючих людей?   - Я можу сказати, що у нас легально працюючих - 9,5 млн. А щодо решти - не можу, бо не знаю. Проте зрозуміло, що решта ж людей не вилетіла на Місяць! Вони десь працюють. Дехто з них працює за кордоном, а хтось - працює нелегально.   - Чи є цифри, які демонструють тенденцію безробіття?   - Ми не бачимо, щоб ця кількість збільшилась за останні три роки. Приблизно безробітних у нас офіційно 1 млн. 900 тис. І ця цифра приблизно стала за останні роки. Не десять років, але вісім так точно! У 2006-2007 роках ситуація була кращою. Потім, коли почалася криза 2008-2009 років, вона погіршилася. Далі було зменшення. З 2012 року знову почала збільшуватися ця кількість. Але тут треба враховувати наші м'які критерії зайнятості для сільських мешканців. Якщо людина живе у сільській місцевості, вона працює на своїй присадибній ділянці, якщо вона щось там продає, то вона вже вважається зайнятою. Перепрошую, якщо бабця виростила нехай десять пучків кропу, невже вона є вже зайнятою?   - Якщо порівнювати Україну з Європою, у нас такий самий показник безробіття? Чи є особливості?   - У нас ситуація краща. З дуже простої причині. У нас пенсійний вік менший. Коли ми рахуємо рівень безробіття за європейськими стандартами, то це коли людина досягає пенсійного віку, вона  переважно йде з ринку праці. Вона не шукає роботи. Принаймні вона так відповідає на ці запитання соціологів. - Рівень життя за ці три роки впав?   - Безперечно. Це стосується і купівельної спроможності, і співвідношення зарплати більшості працюючих із середньою заробітною платою, доходів населення із середніми по країні. Я дуже люблю використовувати показник "відносна бідність". Він точний. Бо порівнює рівень життя кожної родини з так званим медіанним рівнем. Цей показник ділить все населення рівно на дві групи: нижче та вище медіанного рівня сукупних витрат. Так от, у нас питома на вага тих, чиї доходи нижчі за медіанний рівень, перевищує 50%.   - В яких ще країнах такий показник?   - Чесно кажучи, в Європі таких країн не знаю.   - А не в Європі?   - Там ми вже не аналізуємо. Ми проводимо порівняння з країнами Європи, де такого показника, як у нас, нема. У нас межа бідності - 75%, в Європі зазвичай використовується 50-60%. Ми свого часу домоглися міжнародного визнання нашого рівня, нашої межі бідності. Завдяки тому, що у нас населення скупчується зліва. Переважна більшість сидить зліва та у групі низьких доходів. А у групі великих доходів - ця мапа так витягнута, але людей там вже не так багато.   - Наскільки бідніші ми стали за три останні роки?   - Кількість бідних збільшилась. Було десь 26-27%, а тепер 51%. І це показник за 2015 рік. Що вже буде у 2016 році, я не знаю. Передусім я пов'язую це з інфляцією, заморожуванням заробітної плати, подіями на Донбасі.   - Кілька років тому, коли почалися виплати на дітей, в Україні, здавалося, був невеличкий бум народжуваності, а зараз?   - Буму народжуваності тоді не було. Підвищення показника, так. Але я хочу сказати, що в усій Європі, де не було таких виплат, підвищення народжуваності почалося з 2001 року. Найскладнішим у цьому сенсі для Європи був 2000 рік, для України - на рік пізніше. Бо ми нація трохи забобонна, тому у високосний рік не хочемо брати шлюб. Якщо у високосний рік менше беруть шлюб, то, відповідно, первістків наступного народжується менше. Відповідно, у нас зростання народжуваності розпочалося з 2002, а в Європі - на рік раніше. Наскільки це було пов'язано з виплатами при народженні, я не знаю. Єдине, можу сказати, що 2009 рік був першим поствисокосним  роком після перепису з 1959 року, коли не було падіння народжуваності. Перший і поки що єдиний. Тобто виплати вплинули, але не так, як ми б хотіли розповідати. Те, що зараз це пішло нанівець, чесно кажучи, закономірно. Такого роду способи заохочення народжуваності завжди діють три-чотири роки. А потім треба або підвищувати виплату, або миритися з тим, що ефект буде зменшуватися.   - Яке співвідношення тих, хто помирає та народжується?     - Зрозуміло, що народжується менше.   - Українська нація залишається однією з вимираючих?   - Для того, щоб забезпечувалося просте відтворення населення, щоб покоління батьків заміщувалося поколінням дітей, треба, щоб пересічна жінка народжувала 2,13 - 2,15 дітей. Такого нема 50 років в Україні. Зрозуміло, що потенціал демографічного зростання вичерпався. В Європі така сама ситуація. Просто там це компенсується міграційним напливлом. По-перше, приїжджають молоді люди, які охолоджують вікову структуру. А в країнах, де частка осіб молодшого віку менша, меншою є частка тих, хто потенційно ось-ось помре. І навпаки. Якщо вищою є частка молоді, то вищою є здатність народжувати. В усіх без винятку, підкреслюю, європейських країнах, якби не було міграції, яка охолоджує структуру, плюс приїжджають з країн, де традиції є народжуваності, то депопуляція була б по всій Європі. В Україні депопуляція не компенсується міграційними процесами. Різниця десь приблизно 300 тис. на рік. В Україні потенціал демографічного зростання зберігався до 91 року. Повірте, це жодного відношення до Незалежності не має. В 91 році ми побачили, що фактично смертність вже перевищила народжуваність. Але ще до 2004 року це компенсувалося міграційним напливлом з колишніх республік Радянського Союзу. Відбувався розпад СРСР, ті, хто мав українське коріння, намагався сюди приїхати. Зазвичай із Середньої Азії.   - Повертаючись до третьої річниці Революції Гідності, які зараз настрої переважають в українців, на якому рівні довіра до влади? І чому так?  - Ненависті та масової огиди я не бачу. Скоріше, це відчуття "ви собі живіть, ми собі". Безперечно, є зневіра. Але це об'єктивні речі. Просто у нас ці події відбулися дуже швидко. Те саме ми пережили після Майдану 2004 року. Абсолютно. Я дуже добре пам'ятаю тоді виступ вже покійного Гавела, який сказав Ющенку, що найважчим буде відповідати тій величезній довірі, яку демонструє населення. А він сам через це пройшов.   - Що все ж таки змінилося в свідомості населення? Що є унікальним зараз? Бо і тоді, і зараз є зневіра. Але що є нове?   - Переконаність у тому, що ми не дамо сісти собі на шию. Люди чітко дають зрозуміти: будеш поводити себе не так, то буде третій Майдан! Мені здається, що це є. Я сподіваюсь, що цього не станеться, що ми зможемо спокійно пережити, бо будь-яка революція не на користь суспільству.   - Яку роль зіграли у формуванні рівня довіри до влади електронні декларації? Як ви оцінюєте їхню роль в загальному житті країни? Яке ваше ставлення до "електронних декларацій"?   - Це величезний об'єм інформації, який треба перевірити. Це ж не просто люди дали цю інформацію і все, віват! Це індульгенція! Так не буде. Я, чесно кажучи, очікую наступних кроків. Якщо вони будуть, то це величезний крок уперед в плані створення демократичного суспільства, формування нормальних відносин у суспільстві, між владою та населенням та розуміння, що влада не є безкарною. Якщо цього не буде, то це величезний крок назад. Тому зараз дуже важливо, яким буде наступний крок. Щодо населення, якщо й запроваджувати нульові декларації, то вони мають бути зовсім інші. Сенс їх може бути інший. З населенням можна погратися в індульгенцію: ти декларуєш все, що у тебе є, а далі ти сплачуєш податки. Але доведи, що доходи у тебе не кримінального походження.   - Які проблеми зараз є найбільш пріоритетними для українців: високі тарифи, інфляція, безробіття, питання європейської інтеграції, закінчення війни?   - Перше, що турбує українців, це війна. Всі хочуть припинення війни. Але не будь-якою ціною.   - Як тут різняться погляди?   - Важко сказати. Я зараз не дуже вірю в соціологію. Після подій у США, то взагалі.   - Дивно, що на тлі бідності, зростання цін та тарифів людей все ж таки більш за все турбує війна.   - Так. Бо це ціна життя. До речі, що в нас змінилося. Ми стали більше цінувати кожне життя. Це не останній рік, не за два, не за п'ять. Це сталося поступово. За радянських часів хто був героєм? "Він загинув, але трактор врятував". Даруйте, трактор - це купа заліза. Його завтра можна замінити. А людину - ні. Людське життя неповторне. Така ідеологія формувалася. Зараз, на щастя, всі розуміють, що людське життя - неповторне. Думаю, саме з цим пов'язано бажання миру. Ми проводили декілька фокус-груп із роботодавцями, представниками бізнесових структур. Їх ми питали: що для вас важливіше, щоб бізнес був сталим? Абсолютна більшість відповідала, що треба припинення війни. У всіх однакова відповідь.   - Ви сказали, що люди хочуть миру, але не за будь-яку ціну. Які тут прагнення?  - Є люди, які кажуть: давайте віддамо цей Донбас. Нехай він десь там буде, аби у нас тут був мир. Але це невелика частка людей. Це меншість, це 15-18%. Основна частина хоче повернути Донбас. Щоб мир був встановлений на нормальних для України умовах. І не хочуть, щоб будь-хто, чи це мешканці Донбасу, чи мешканці Банкової, умовно кажучи, визначали для всіх, як їм жити. Цього люди не хочуть.   - Щодо частки тих, хто готовий на воєнні дії?   - Їх також небагато. Приблизно їх стільки, як і тих, хто готовий віддати Донбас. Люди шалено втомилися від війни. Навіть не стільки від війни, скільки від того, що ми не бачимо кінця. Грубо кажучи, коли була війна з Німеччиною, то всі розуміли: візьмемо Берлін, все! Все закінчиться. А тут це може тривати десятки років.   - Як усі заморожені конфлікти.   - Так. Треба відверто про це говорити. Всі від цього втомлюються. Показовим є, коли в супермаркетах стояли візки, куди всі кидали продукти для воїнів АТО. Раніше вони були заповнені. Зараз - ні. Волонтери жаліються на те, що зараз важче зібрати гроші. А от коли потрібна кров для конкретних поранених, то стоїть черга. Причому хоч у Дніпрі, хоч в Одесі, будь-де.   - Можливо, це залежить від того, що доходи у людей стали менші?   - Від цього теж. Але все ж таки, знаєте, ми ж не вмираємо з голоду. Так, ми живемо погано, мені дуже не подобається система субсидій, але тим не менш вона найбідніших захищає.   - Наскільки високі тарифи можуть переламати настрої людей? Що буде, коли усі отримають перші платіжки?   - Не буде нічого страшного. Бо, по-перше, частина людей вже оформила субсидії. Ті, хто розуміє, що може отримати субсидію, а практично це велика кількість, вони це зроблять. Для невеликої кількості дійсно заможних, для кого ці тарифи не будуть "кусатися", їх не так багато вже в Україні, на жаль. Але я не думаю, що буде шок для усіх, хто отримає нові рахунки. Навіть якщо хтось отримає великі рахунки без субсидій, він зможе піти, йому все пояснять та перерахують. Ці люди не будуть просто платити. Краще не заплатити, ніж потім очікувати, що тоді щось компенсують. Тому будуть чекати, поки сума боргу зменшиться. Все. Тут я не думаю, що буде щось особливе. З іншого боку події на Донбасі все ж таки стримують людей від якихось радикальних дій. Всі розуміють, що це аж ніяк не на користь України.   - Тобто третього Майдану не буде?   - Принаймні я сподіваюся, що не буде. Найближчим часом.   - А коли можливий такий протест? Ви кажете, що основним унікальним явищем стало те, що влада нам на голову вже сісти не зможе. За яких умов люди знову можуть вийти на вулиці? Що має бути тим стимулом та поштовхом?   - Мені видається, що і перший, і другий Майдани були пов'язані з тим, що люди відчули: їх обдурили. Оце була реакція. А другий Майдан взагалі, якщо б тих студентів не побили, я вважаю, що нічого і не було б, чесно кажучи. Це була така помилка тієї влади, що я сама собі пояснити її не можу. Що може бути новим стимулом? Не підвищення тарифів, не відмова у безвізовому режимі з ЄС. От якщо нас знову обдурять, якщо з'явиться раптом інформація. Знаєте, якщо, не дай Боже, з'ясується щось страшне про причини подій на Донбасі. Мені здається, що це може спонукати людей до рішучих дій.   - Тобто правда про те, хто здав Крим та Донбас.   - Так. Це болюче. Якщо, не дай Боже, до цього причетні люди, яким ми хочемо вірити, то це може спровокувати. Мені так здається.   - Чи досліджували ви якимось чином, як живеться українцям, фактичним заручникам терористів на Донбасі? Певно, що не всі вони ходять на мітинги на честь місцевих ватажків чи на їхні похорони, така узагальнена шаблонна думка уже побутує.   - Те, що я знаю, я знаю з листів, інформації з соціальних мереж. Жодного серйозного дослідження там провести наразі не  можна. Про це мені говорили дуже авторитетні соціологи. Навіть якщо там проводиться соціологічне дослідження, то це зазвичай телефонні опитування. Те, що не викликає довіри, чесно кажучи. Те, що ми знаємо: там залишилися різні категорії людей.   Я у жодному разі не можу критикувати людей старшого віку, які там залишилися. Бо вони старі, їм немає куди їхати. Там є житло. Так, є бомбардування. Але, наскільки мені відомо, гірша ситуація зараз у так званій "сірій зоні". У самому Донецьку зараз бомбардувань немає. Я не засуджую людей, якщо вони намагаються отримати дві пенсії: від України та від цих «ДНР-ЛНР». Чесно кажучи, я не розумію позиції інтелігенції. Мені здається, що людина середнього віку просто була зобов'язана звідти поїхати. Це вже питання, знаєте, особистої чистоти.   - Зараз дуже активно обговорюються питання способів реінтеграції окупованого Донбасу. Чиновники, щоправда, обмежуються поки лише популістськими фразами. На вашу думку, що реально мала б робити влада для цього, і, певно, починати це робити треба вже? Що треба зробити, щоб ці люди захотіли жити в Україні?   - Я б поставила запитання по-іншому: що треба зробити, щоб решта України захотіла їхнього повернення, щоб вони жили в Україні. Тепер вже питання стоїть так, на жаль.   - За одним з останніх соціологічних опитувань, приблизно 30% тих, хто проживає на Донбасі, боїться повернення в Україну через можливі репресії. Це так?   - Репресій точно не буде. Ніхто їх не  чіпатиме. Окрім, звісно, тих, на чиїх руках є кров. Треба, щоб ці люди їх прийняли. З цим проблеми. Ця емоція, безперечно, є. І вона неминуча. Знаєте, я довгий час думала, що у свій час ФрАнко, зміг примирити дві частини іспанців після війни. Але я помилялася. Там і досі є родини, де одна половина не розмовляє з іншою через те, що були по різні боки барикад. Тому це практично неминуче. Я думаю, що нам не треба взагалі перейматися проблемою світогляду старших осіб. Ми нічого там не змінимо. Що є, те є. Хоча якби туди зайшла сильна влада, то і вони б по-іншому відразу ставилися. Саме ці люди. А от що стосується молоді, то всім нам треба намагатися формувати патріотичні настрої у неї. І це стосується не тільки Донбасу. Ви думаєте, що на Заході менше тих, хто хоче поїхати з України, щоб їх не забрали до армії? І це не владі треба щось із цим робити. Це потрібно суспільству. Ми чомусь вважаємо, що влада може змінити світогляд. Не може! Ми самі це маємо зробити.     - Останнім часом дуже часто з'являються новини про те, що мати вбила дитину, батько за пляшку горілки чи пакет сухарів забив немовля. На жаль, чомусь таких новин багато. З чим це пов'язано?   - Ви хочете сказати, що це нормальна людина?   - Ні.   - Такі батьки були завжди! Частка психічно хворих в усьому світі приблизно однакова.   - 2%?   - Приблизно. І коли в країні відбувається багато масових акцій, то градус у суспільстві піднімається. Це не означає, що люди втрачають здоровий глузд. Ні. Це означає, що емоційність просто зашкалює. І вони починають масово кричати, як колись: "Хочу дитину від Гітлера!". Але ж це не та ситуація. В таких випадках - це просто психічно хворі люди. Чесно кажучи, я б на місці ЗМІ на цьому не акцентувала так увагу. Бо якщо людині весь час кричати, що вона свиня, то вона рано чи пізно зарохкає. Треба хоч трохи показувати позитиву. Він є.  - За останні 5-10 років яка статистика в цілому серед українців, які йдуть з життя?   - Ця статистика за всі останні роки не змінилася. Ці цифри стабільні. Причому у нас цей показник, якщо порівнювати з Європою, не такий ще й поганий. Знаєте, де показник самогубств найбільший? У Швеції! Бідні шведи! Не знаю, як вони там живуть. Не все вимірюється економічним станом. Дуже багато залежить від психології, ідеології, культури, релігії.   - Кореляції з війною нема?   - Принаймні я не бачу. Ні. Те, що ті, хто повертаються з Донбасу, більше схильні до радикальних дій, безумовно. Тут сумнівів бути не може. Це люди, які тримали зброю в руках, пережили страшенні психологічні навантаження. Коли повернулися сюди, пережили стрес.   - Один із західних психологів писав, що наслідки, зокрема різке зростання кількості самогубств серед військових, зазвичай настають через вісім років після воєнних дій. Чого нам очікувати?   - Знаєте, в кожній країні по-різному. Радянській Союз пережив Афган, США - В'єтнам. Вся Європа - Першу світову. Ви ж пам'ятаєте "На Західному фронті без змін". Всі ми читали ці книжки. Неправда, що тими, хто повертається з Донбасу, ніхто не займається. Ними якраз намагаються займатися, наскільки це можливо. І волонтери, і влада. Те, що виходить як у слона у посудній лавці, це інше питання.   - Щодо здоров'я нації, наскільки українці здорові? Скільки українців зараз вживають алкоголь, наркотики і курять?   - Алкоголь, на жаль, вживають дуже багато. Динаміки збільшення немає. Бо сільське населення вживає алкоголь власного виробництва, що погано контролюється. Алкоголь - традиційно поширений. Що стосується наркоманії, то були й гірші часи, ніж зараз. І в 90-ті, і в середині 2000-х були гірші часи. Зараз я не бачу істотних зрушень. Що стосується взагалі здоров'я нації, то тут катастрофа. 39% сьогоднішніх 20-річних юнаків не доживають у нас до 65 років. Для порівняння: в Польщі цей відсоток вдвічі менший, а в Швейцарії, Швеції - взагалі менше 10%. Більше 50% новонароджених не доживає до 65 років. Це катастрофа. Бо в сучасному світі 65 років - це ще не старість. З чим це пов'язано у нас? Зі способом життя, культурою зайнятості, відсутністю доріг, недовірою до лікарів. Ми не звертаємось вчасно до лікарів. До речі, у жінок ситуація значно краща.   - Кількість жінок завжди була більшою, ніж чоловіків.   - Жінки усюди в світі, окрім Сьєрра-Леоне (Західна Африка. - АСН) живуть довше, ніж чоловіки. Але якщо в європейських країнах ця різниця 5-6 років, то на усьому просторі колишнього СРСР це 10-11 років. Це стосується і Естонії, і Латвії, і Литви, України, Росії, Казахстану.   - Враховуючи, що вже майже третій рік у нас війна, скільки ми втратили чоловіків?   - Не знаю. Президент сказав, що десь 10 тис. Ми досліджуємо масові явища. Безперечно, це масове явище, яке поки що не відображається.   - А коли будуть наслідки? Через 5-10 років?   - Я сподіваюся, що ніколи. Просто вмерти має не 10 тис., а 50-100 тис. Тоді будуть наслідки. Сподіваємося, що цього не буде.   - Інститут шлюбу відмирає?   - Ні. Він не відмирає. Він просто набуває інших форм. Люди менше реєструють свій шлюб. До речі, коли ми говоримо про громадянській шлюб, то це будь-який нецерковний шлюб. Чесно кажучи, між шлюбом, який зареєстрований в мерії, і тим, що не зареєстрований, особливої різниці я не бачу. В усьому світі популярна зараз так звана випробувальна родина, випробувальний шлюб.  Так молодь поводиться. Я не прихильник того, щоб боротися з тим, що для мене є дивним або що мені не подобається.   - Є українці, які, навіть укладаючи шлюб, відкладають народження дітей? Чому? - По-перше, сьогодні в Україні середній вік матері при народжені дитини 27,5 року. Це менше, ніж в середньому по Європі. Там це 31 рік в переважній частині країн. До речі, колишні країни соцтабору, за винятком Словенії, мають середній вік матері менший 30 років. А всі "західні" понад 30 років. Чому? Жінка спочатку соціалізується , завершує навчання, набуває професію, разом із чоловіком вирішує питання з житлом, з роботою. Після цього народжується дитина. У радянські часи домінувала інша традиція. Спочатку народжували, як правило, у 21-22. Я не бачу абсолютно нічого поганого у тому, що підвищився вік матері. Це нормальний процес. Якщо жінка має професію, вона, вибачте, нагулялася, їй є що дати дитині. Вона не хоче бігти у кіно, коли треба бути з дитиною. Вона її не залишає з бабусею, а виховує вже сама.   - Київ у питанні перенаселення стоїть окремо, столична влада досі не знає точно, скільки тут людей живе постійно, скільки лише працює. Як ви вважаєте, скільки в Києві насправді живе людей? І як у перспективі ця кількість змінить місто?   - Проблема реєстрації для України стоїть дуже гостро. Люди абсолютно немотивовані реєструватись. Насильно цього зробити неможливо. Я пам'ятаю, як на початку 90-х була в Голландії. Там до мене приїхала людина в межах Голландії з одного міста до іншого. Ми мали зустрітися, вона попросила мене зустрітися пізніше, оскільки їй треба було зареєструвати карту соціального страхування в новому місті. Я тоді здивувалася: навіщо потрібна реєстрація в кожному новому місті? А вона мені пояснила, що не отримає допомогу у випадку страхової події, якщо не буде реєстрації. Отже там є пряма зацікавленість. У нас її нема. Теоретично, якщо у тебе є київська реєстрація, то ти можеш отримати якісь послуги у лікарні. Але я боюсь, що це лише теоретично. І про це ніхто не дбає. Це погано. Бо важко спланувати правильно транспортні потоки тощо.   - Зараз політика так званої децентралізації, яка начебто і мала підтримати життя маленьких регіонів, зміцнити їх, насправді спричиняє їхній занепад, коли у маленьких селах зникають школи і медичні пункти, вони стають непридатними для життя. Люди їх залишають. Регіонам бракує коштів на розвиток і, зважаючи на кризу, ще довго бракуватиме. Який ваш прогноз щодо цього?    - Можна скажу грубо? Села померли б у будь-якому випадку. Бо у нас нема доріг. Бездоріжжя прирікає на смерть села, маленькі монофункціональні населені пункти. Вони приречені. І так у всьому світі. Людина йде туди, де є робота, навчальний заклад. Якщо нема доріг, то закриваються навіть лікарні. Адже як довезти лікаря чи пацієнта? Те саме стосується шкіл. Ненормально, коли діти вимушені проводити в дорозі по 5-6 годин, щоб доїхати до школи. Тому іншого виходу, ніж будівництво доріг я не бачу. Якщо будуть дороги, вони не будуть вмирати. Вони будуть нормально існувати.      
Економіка Ігор Смілянський. Як «Укрпошта» збирається відкривати своїм клієнтам рахунки, продавати дешеві товари і озброювати листонош 01 Грудня
14:55

Ігор Смілянський. Як «Укрпошта» збирається відкривати своїм клієнтам рахунки, продавати дешеві товари і озброювати листонош

Ігор Смілянський. Як «Укрпошта» збирається відкривати своїм клієнтам рахунки, продавати дешеві товари і озброювати листонош Влітку цього року змінилося керівництво Українського державного підприємства «Укрпошта». Новий очільник активно взявся за реформування підприємства поштового зв'язку. Про озброєних поштарів та їхню замалу зарплатню, карткові рахунки громадян від «Укрпошти», продаж листоношами вермішелі та печива і про те, чи залишаться послуги держпідприємства у малих населених пунктах говоримо з генеральним директором ДП «Укрпошта» Ігорем Смілянським.    - «Укрпошта» заявила, що хоче сконцентруватися на наданні фінансових послуг. Що тут мається на увазі? «Укрпошта» відкриватиме своїм клієнтам рахунки? - Це базові послуги – розрахункові рахунки, ощадні рахунки, перекази, картки. Ми не будемо кредитувати. Ми державне підприємство. Україна сьогодні нижче ніж ПАР знаходиться, це ж ненормально. Ми в Європу ідемо, а у наших людей немає навіть базових рахунків. Але вони не з’являться. Ви ж розумієте, що банківські установи не відкривають, а закривають свою мережу. Тому «Укрпошта» - це таке унікальне підприємство, яке, з одного боку, надасть усі можливості залучити ці послуги, з іншого – це додатковий дохід для наших поштарів. Ми дуже розраховуємо, що Верховна Рада нас підтримає і Національний банк. - З’явилась інформація, що в рамках реформи у кожного поштаря буде обов’язковий місячний план - 4 тис. грн. Саме на цю суму потрібно продати товару, не кореспонденції, а іншого супутнього роздрібного товару? Тобто поштарі стануть продавцями? - Це не нововведення, це було до мене. Це, по-перше, можливість поштарям заробити додаткові гроші, бо вони отримують від 8-10% з об’єму продажів. (окремі ставки поштарів у невеликих населених пунктах сягають лише 760 грн. При цьому кількість дворів до обслуговування перевищує 100. - АСН) А в маленьких селах ми не маємо достатнього обсягу поштових послуг. Там чотири конверти і одна посилка може бути за місяць. Ви розумієте: у мене немає об’ємів з чого платити премії цим поштарям, і вони дійсно працюють там одну-дві години на тиждень.   Що потрібно змінити? На жаль, ці товари до цього закуповувались за неправильними цінами. І тому дійсно було важко поштарям продавати. Тому зараз ми працюємо, по-перше, над виправленням асортименту. Наприклад, у селях це насіння, а друге - щоб були конкурентні ціни. Я вважаю, якщо ми виправимо ці два фактори, то надалі не буде запитань. Бо якщо у вас є конкурентний товар, а поряд взагалі немає магазину, то це можливість нашим поштарям щось заробити і це можливість людям отримати якісні послуги. - І тут виникає інше запитання: поштарі пересуваються зазвичай на власному транспорті – велосипеді чи автомобілі. Наскільки це правильний підхід, щоб поштар самотужки вирішував проблему, як йому кореспонденцію і цей товар везти, наприклад, взимку у віддалений населений пункт? - Ми зараз дуже ретельно будемо дивитися на нормативи. Перш за все, «Укрпошта» - це дуже нормативна організація. Тут використання автотранспорту не передбачене взагалі. Тобто у кожного листоноші є нормативи проходу – 4,5 кілометра за добу. Тому, якщо люди використовують свій автотранспорт, треба розібратися, чому це відбувається. Можливо, вони не хочуть іти пішки, бо це буде цілий день, і вони взяли машину і проїхали цей маршрут за дві години, а гроші отримують як за вісім. І це так, як їм зручно зробити. Якщо є таке питання, я обов’язково розгляну. Кожен поштар має свій узгоджений маршрут, ми ж не можемо поставити поштаря, щоб він ішов 20 кілометрів, немає таких норм. - Є такий факт, що коли йдеться про кілька невеликих населених пунктів, які обслуговує одне відділення, то ставку одного поштаря ділять на кілька, щоб змогти доставити у ці всі села кореспонденцію і пенсії. Виходить, що у них ставки коливаються в районі 700-800 гривень на місяць? - Ми маємо 11,5 тисячі відділень. Я вважаю, що, можливо, це десь стається. Є нормативи, які, я наголошую, треба переглядати, бо вони були затверджені у 1998 році, деякі у 2002-му, але не переглядалися. Ці нормативи передбачають, скільки листонош, скільки відділень, скільки поштарів припадає на населений пункт, скільки там потрібно, щоб мешканців проживало. Ніхто не може піти проти нормативу, бо це буде порушення законодавства. Що стосується різних населених пунктів – це складне питання. Зараз ми маємо велику кількість сіл, де проживає 200 - 500 осіб. Це навіть не повна ставка, бо там роботи на дві години. Тому ми маємо велику кількість людей, які працюють не повний робочий день. Вони працюють годину, дві, три на 0,3, 0,4 ставки. Що ми можемо з цим зробити? Ми можемо купити їм автівки, і тоді буде один листоноша на три села, але тоді кількість працівників зменшиться. Тому це таке соціальне питання, яке не дуже просте. Бо якщо ви поговорите з головою сільської ради, то він скаже, що треба залишати все як є. - Ви прихильник більше якого варіанта? У стратегії реформування «Укрпошти», яка перебуває зараз на погодженні в Кабміні, передбачені зміни саме в цьому напрямі? - Передбачено, що нам треба у селі виробити ту модель, яка буде працювати. Я говорив, що немає комп’ютерів. Якщо ми маємо сільські відділення, які працюють дві години на добу двічі на тиждень, я ж не можу туди комп’ютер поставити, там взимку -20, цей комп’ютер помре. Якщо ми подивимося в інших країнах, є такі приклади, коли в маленьких селах поштарі працюють з дому і пошта компенсує їм усі витрати. І це нормально як для поштаря, який працює в нормальних умовах, так і для мешканців. Це одна із моделей, які можуть бути використані. Те ж саме стосується доставки. На жаль, ми маємо велику кількість сіл, до яких машина іде один раз на тиждень. Що можна з цим зробити?  Або знайти кошти, щоб машина кожен день туди їздила, і будуть «золоті» конверти, бо велика автівка везтиме два конверти, або використати інші засоби. Наприклад, домовитися з автобусними компаніями, які їдуть, щоб поштарі виходили, брали мішок опечатаний з тими конвертами і розносили. Тоді це буде кожен день, якість покращиться, а ми зменшим свої витрати на ті автівки, які на наших дорогах не дуже довго живуть. Тому всі ті речі, які ми зможемо використати, ми обов’язково будемо використовувати. І зараз ми запускаємо особливий відокремлений проект, що ми можемо зробити на селі. Тому що треба дивитися правді в очі, якщо немає об’ємів, а їх немає, навіщо змушувати цього працівника працювати цілий день, що він робитиме? З іншого боку, я не можу йому платити за цілий день, бо я не маю грошей, щоб заплатити за це. - Чи вирішується проблема щодо того, що поштарі, ризикуючи власним життям, розносять пенсії, переносячи чималі суми? Йшлося про те, щоб забезпечувати поштарів зброєю. Який вихід ви бачите? - Ще до мене дійсно закупили ці пістолети, ну, ви ж знаєте, хто у нас поштарі, (мається на увазі, що переважно жінки. - АСН)… Вона віддасть той пістолет і сумку. Що треба зробити. Ми пропонуємо, щоб «Укрпошті» надали можливість вести рахунки. Якщо така можливість з’явиться, то нам не потрібно буде стільки готівки. Навіщо ми зараз роздаємо пенсію, а потім збираємо комунальні платежі? Ми можемо зробити взаєморозрахунки і не везти, точніше везти, але це вже буде не тисяча гривень, а, приміром, триста. Якщо ми в цьому селі і в нас купують олію, хліб тощо, ми ж можемо також списати це з рахунку і взагалі залишити лише ту частину, яку слід віддати готівкою. Якщо нам дадуть можливість, то ми відкриємо й ощадні рахунки для цих людей, бо 35% українців не мають доступу до базових фінансових послуг. Тому, якщо нам нададуть таку можливість, ми зможемо значно зменшити обсяги готівки і це знизить ризик для наших поштарів. - А вам не здається, що це дискримінаційно щодо тих, хто отримує ці кошти, адже вони хочуть розпоряджатися ними на свій власний розсуд? - Вони мають право отримати це все готівкою, а потім принести. Але ж ми хочемо надати можливість їм не йти нікуди. - Тобто ви будете погоджувати такі дії ? - Обов’язково. Якщо ми зможемо зробити цю систему, ми будемо розповідати про переваги. Ми зараз працюємо з комунальними компаніями, щоб вони надавали рахунки в електронному вигляді, щоб, коли ми з людиною спілкуємося, ми вже їх бачили. Ніхто не буде примушувати, це добровільно. Ми просто надаватимемо таку можливість. І не лише можливість. Ми надаватимемо якісь бонуси для людей, наприклад, якщо ви сплачуєте безготівково, ми надаємо знижку 10%, нам це вигідно, ми не будемо пересувати цю готівку і зекономимо на інкасації. - Щодо аудиту «Укрпошти». Ви сказали, що вже обрана компанія, яка його проводитиме, чи відомо, в які строки вона має це зробити? - Це компанія PricewaterhouseCoopers. Вона десь у першому кварталі наступного року закінчить аудит «Укрпошти» за 2015 рік і десь за півроку у другому кварталі аудит за 2016 рік. - Керівники «Укрпошти» неодноразово зазначали, що вже виявлено чимало корупційних зловживань, зокрема у регіональних відділеннях. Які найбільші порушення були виявлені? - Знаєте, вони є, я не буду приховувати, ми їх викриваємо, але ж я дуже не хочу, щоб у мене особисто був імідж людини, яка бореться з попередниками. У нас вже багато людей на політичному полі, які собі зробили кар’єру на цьому. Я не хочу цього, моя справа, щоб компанія працювала. По-друге, якщо я буду лити бруд на компанію, до мене не прийдуть клієнти, які потрібні «Укрпошті». Тому ці процеси йдуть, ви знаєте, що в нас дуже складна судова система, а тим більше правоохоронна, тому ми викриваємо ці випадки. І перш за все ми працюємо, щоб повернути ці гроші в компанію. - Про які зловживання йдеться? - Закупівлі, ремонти, товари. Приміром, я побачив мило, яке коштує 10 гривень, воно в магазині навпроти коштує 6,5 гривні. Ну хтось же закупив це мило і отримав якусь винагороду за це, а зараз ми маємо проблему, бо як державна компанія ми не можемо це списати, адже це тягне за собою відкриття кримінальної справи. - Про які суми йдеться? - Про мільйони гривень.  
Політика Голова Штабу УДА: 12 облрад вже визнали добровольців учасниками АТО 21 Листопада
11:47

Голова Штабу УДА: 12 облрад вже визнали добровольців учасниками АТО

Голова Штабу УДА: 12 облрад вже визнали добровольців учасниками АТО З добровольцем, відставним офіцером і найближчим соратником Дмитра Яроша - Сергієм Ільницьким говоримо про причини конфлікту всередині вже майже забутого Правого сектора, про те, яка «зарплата» у добровольців зараз на фронті і як іде процес визнання їх учасниками АТО. (далі - мовою оригіналу) - Давайте для начала вы расскажете о себе. Мы таким образом не раскроем никакую государственную тайну?  (Смеется. – Авт.) Ничего такого. Мы открытые люди, это раньше мы прятали свои имена. Я - Сергей Ильницкий, начальник штаба Украинской добровольческой армии, профессиональный военный, полковник в отставке, в ВС прослужил 23 года, с 2011 года – на пенсии. Осенью 2014 года присоединился к добровольческому движению, тогда это был Добровольческий украинский корпус «Правого Сектора». Решением Дмитрия Яроша был утвержден на должность начальника штаба 5 ОБАТ ДУК ПС, потом – заместителем начальника штаба ДУК ПС. А после того, как мы вышли из ПС в 2015 году, я возглавляю Штаб Украинской добровольческой армии. - Сергей, почему так случилось, что вы – профессиональный военный, когда началась война, пошли не в армию, а в добровольческий батальон? - Для этого есть несколько причин. С 2011 года имею инвалидность II группы. Я получил инвалидность во время прохождения службы. Потому, как бы я ни хотел призваться или мобилизироваться в Вооруженные силы или в другую структуру, у меня ничего бы не получилось. Во вторых – главным фактором того, что я присоединился именно к добровольцам стало то, что летом 2014 года мой сын-студент пошел служить в это подразделение. Поэтому у меня просто не было выбора – я обязан был поддержать своего сына.   - Вы с Дмитрием Ярошем встретились случайно или были знакомы и раньше?Я раньше с ним не был знаком. После того, как мой сын уже служил в Добровольческом украинском корпусе, он служил в медицинском подразделении «Госпитальеры» Яны Зинкевич, был ее заместителем на то время, потом начальником медицинской службы в том батальоне, в котором я служил, я целенаправленно искал возможность встретиться с Дмитрием Анатолиевичем, для того, что бы предложить свою помощь. И на первой же встрече он мне поставил задачи, которые нужно выполнить, и сказал, чего он ожидает от меня. - Почему вы разошлись с «Правым сектором»? Когда я пришел в батальон, с каждым служба безопасности «ПС» проводила собеседование. В том числе задавался вопрос: «Если будет приказ пойти на Киев, сняться с оружием с фронта и идти на столицу, вы пойдете?». Я сказал: «Нет, я не пойду на Киев. Оружие должно оставаться там, где оно нужнее, а это линия фронта».В то время, пока Ярош был ранен и лежал в больнице, часть «Правого сектора» решила, что главная задача - это борьба с режимом внутренней оккупации - с «злочинною владою». При этом некоторые лидеры не побрезговали получить участников АТО у этой «злочинной влады». Наши бойцы, кстати, до сих пор не имеют этого статуса.Ярош с этим не был согласен. Когда ведутся боевые действия, в первую очередь – победа над внешним агрессором. После того, когда он будет побежден, можно будет приступать к следующему шагу… - Ну, знаете, даже когда Ярош был у руля «ПС», с его стороны часто звучали такие фразы, мол, «такую власть надо гнать»… а потом, в какой-то момент он остановился. Что вдруг с ним случилось? Причина очень проста. Почему еще тогда, в 2013-2014 гг., не взяли власть в свои руки … - А был такой шанс? Да, был! Тогда это можно было сделать, но проблема была в дефиците кадров. На самом деле, да, власть можно взять, но что с ней дальше делать? Это слова Яроша. Поэтому, реально оценивая ситуацию за последние два года, мы понимаем, что без кадров, без подготовки своих людей, объединения с другими патриотическими организациями, которые есть в стране, это сделать невозможно. Простой пример. Вот сейчас у Яроша два заместителя – по военной работе я и Андрей Шараскин – по политической. Мы сейчас пошли учиться в Академию госуправления. Ведь у меня только военное образование, у Шараскина – тоже далеко от госуправления. Мы учимся как военному делу, так и гражданским специальностям. Своим примером мы и других мотивируем. Господин Ехануров, который тоже в нашей команде, открыл двери школы «Молодых Политиков». Я лично интересуюсь реформами в Вооруженных силах Украины. К сожалению, они проходят не очень быстро, а иногда не так, как хотелось бы. Например - территориальная оборона, ее в Украине практически не существует. Вот наш проект Об Украинской добровольческой армии, который Дмитрий Анатольевич подает (в парламент. – Ред.). Мы не изобретали велосипед, мы взяли опыт европейских стран, а именно – Эстонии и организации «Союз обороны Эстонии «Кайтселийт». Там добровольцы с 1918 года существуют, и только с 1991 года, когда Эстония стала независимой от советской оккупации, добровольцы уже были представлены как часть сектора безопастности и обороны страны. Опыт показал, что первые добровольцы, которые пришли в 2014 году стихийно, необученные, -  это самые мотивированные в стране люди. - А вы не считаете, что контрактники, которых сейчас набирают в армию, составят вам, добровольцам, конкуренцию? Я не считаю. У каждого свои мотивы, свои идеалы. - А значит ли, по-вашему, доброволец – бесплатно? У них есть семьи, их тоже нужно содержать. Мы на сегодняшний день воюем уже 2,5 года. Раньше – да, это было добровольно без материальной поддержки. Сейчас мы ищем всевозможные способы для того, чтобы выплатить, как мы называем, материальную помощь. В этом нам помогает малый и средний бизнес. - То есть у вас есть какой-то фонд, из которого эти люди получают оплату? Совершенно верно. - По какому принципу в нем распределяются эти средства между бойцами? Или есть такие, что вообще ничего не получают? Материальная помощь выплачивается в зависимости от занимаемой должности, а также от ее наличия. Бывает, что средств нет, тогда никто ничего не получает… Все понимают, мы были добровольцами и остаемся по сей день ими, государственной поддержки у нас нет. - Вы можете назвать, что это за суммы? В районе 5 тыс. грн.   - Тогда какая разница между вами и контрактниками? У них же зарплата больше? Зачем людям к вам идти? Чем мы отличаемся? Тем, что мы доверяем своему командиру, в нашем случае – это Дмитрий Ярош. Мы знаем, что делаем. Мы не конкурируем с ВСУ, а помогаем. Плюс основной задачей для нас является не научить людей воевать, а уметь обороняться на своей земле, используя знания той местности, где люди проживают. Ведь каждый гражданин своей страны, независимо от пола, возраста, вероисповедания, должен уметь защитить себя, свою семью, свою страну.Наши воинские подразделения 2,5 года воюют на той местности, которую нам вверили как зону ответственности. И поверьте, наши командиры знают досконально своего врага. Это не секрет, что добровольческих подразделений сейчас на фронте быть не должно. Их всех вывели на вторую или третью линию, ну или вообще расформировали. Тот же пресловутый «Азов». Его лидер Белецкий обещал, что они не оставят Мариуполь. Но полк Национальной гвардии «Азов» приказом командующего НГ из Мариуполя все-таки вывели и выставили на блок постах в Запорожской области. - А был ли у него вообще тогда выбор? Что он мог следать? У полка есть лидер, он же его куратор, как я понимаю. Это Белецкий, который основал батальон «Азов». Он депутат, как и Ярош, на том же уровне пользуется депутатским мандатом. Не знаю, может, это политическая договоренность или игра. - Почему до сих пор Украинская добровольческая армия не легализовалась, не стала частью Вооруженных Сил Украины? На каких основаниях вы выстраиваете отношения с Минобороны? Люди, которые хотят к вам присоединиться, они же наверняка задумываются - а это вообще законно? А они получат УБД? Первое. Инициатива нашего политического крыла, это общественная организация «Державницкая инициатива Яроша», осуществляет на данный момент такой вид деятельности, как признание добровольцев на уровне местных советов. Что это значит? Это по опыту признания воинов УПА воюющей стороной во Второй мировой войне. Юристы в одной из областей изучили материалы и предложили подобную инициативу для признания всех добровольцев. То есть на уровне местных советов признаются добровольцы участниками АТО, а это добровольцы УДА, ДУК, «Донбасс», «Айдар», «Шахтарск» и др. Уже 12 областей Украины приняли решение и признали добровольцев участниками антитеррористической операции. - ?? А почему этот процесс так мало освещался в прессе? Я вас уверяю, это действительно происходит. Вот среди этих областей – даже Харьковская и Одесская. Почти единогласно признали. Кстати, решение означает, что только по месту жительства в своей области будут действовать льготы. Это мало, но это первый шаг. На очереди Черкасская, Николаевская, Херсонская области. - Я правильно понимаю, у вас не получилось приравнять добровольцев через центр, но вы сделали это через облсоветы? Верно! Но роботы еще полно. В конечном итоге рано или поздно ВР признает всех добровольцев! Я в этом уверен! Второе. Мы выполнили все условия, которые нам поставило государство. Летом 2015 года мы приняли предложение о легализации в одно из спецподразделений. Личный состав прошел медицинский, профессиональный и специальный отбор. Все личные дела лежат в данном ведомстве. То, что нас не легализовали, это вопрос не к нам. На наших базах находятся представители военной контрразведки, которые отвечают за ответственное хранение оружия и боеприпасов. Все наши действия согласованы с командованием АТЦ. Более того, командиры разных уровней в ВСУ просят нашей поддержки для своих подразделений, ведь они время от времени ротируются, а наши подразделения находятся в зоне АТО постоянно. - А сколько у вас людей?Давайте обойдем эту цифру… (долго препираемся. – Авт.).  Я могу сказать цифру, которую мы озвучиваем, это около двух тысяч активных бойцов.  - Как вы думаете, почему вас до сих пор не легализовали? В чем смысл? Наверное, нас просто выгодно держать не легализованными. Мы, знаете ли, удерживаем такой баланс между властью и всеми недовольными этой властью. Не имея достаточно оружия, мы единственные, кто везет это оружие со всей Украины на передовую, притом доставая его разными способами. Таким образом понижая его уровень в стране. Шутка! Но в каждой шутке лиш доля шутки! Далі буде...
Політика Тетяна Козаченко: Лідерами саботажу люстрації виявилися ДФС, МВС і СБУ 10 Листопада
16:11

Тетяна Козаченко: Лідерами саботажу люстрації виявилися ДФС, МВС і СБУ

Тетяна Козаченко: Лідерами саботажу люстрації виявилися ДФС, МВС і СБУ У першій частині інтерв’ю з директором Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяною Козаченко ми говорили про органи влади, які найбільше пручаються люстрації, про тиск на люстраторів. У другій частині нашої розмови  - про прорахунки системи е-декларування, про те, яким чином і кому саме з часів Януковича вдається всидіти в найвищих кабінетах, і чому Конституційний Суд тримає люстрацію «в заручниках». В Адміністрації Президента могли вплинути на нормалізацію ситуації з декларуванням   - Згідно з "Законом про очищення влади", який діє два роки, люстровано 98% чиновників. Чи можна стверджувати, що люстрація насправді відбулася?   Закон "Про очищення влади" - це люстраційний Закон, але не Закон про люстрацію. Він навіть назву іншу має. Сам Закон передбачає декілька люстраційних критеріїв, за наявності яких застосовується тимчасова заборона доступу до державних посад. Перший критерій передбачає боротьбу з тоталітарним режимом, тобто усунення недемократичних еліт, керівництва. Мова навіть не йде про їхню відповідальність (це прерогатива правоохоронних органів і судів), а про їхнє усунення від посад, бо держава визначилася, що не потребує їхнього досвіду для відновлення державного управління та для проведення реформ. Це перше. От у цій частині закон спрацював на 98%.   Друга частина - це боротьба з комуністичним режимом. В цій частині я не можу перевірити виконання закону, бо це частина відпрацювання СБУ, яка не надає можливості перевірити повноту інформації. Частково виконана ця частина, але наскільки, об’єктивно не оцінити.   Третє. Це майнова перевірка на визначення законності джерел набуття майна за час державної служби посадовцями, про що вони повинні пояснити. Така процедура фактично була знівельована органами ДФС. В країні  700 тис. посадовців, зокрема 300 тис. державних службовців на момент набуття законом чинності. Зараз цей обсяг посадовців вже менший. Отже, в реєстрі щодо майнових декларацій у нас всього з 700 тис. осіб, що підлягають перевірці після двох років - 110 осіб!   І там не буде осіб, імена яких пов’язують з реальними статками і корупційними ризиками екс-голови Вищого господарського суду Татькова або його заступника судді Ємельянова, Єршова, який звільнився фактично через майновий скандал з МВС, та всіх інших. Тому цей останній критерій щодо майнової перевірки - повністю нівельований. Треба визнати, що в цій частині закон не спрацював. Але очищення відбувається різними шляхами й інструментами. Зараз запроваджуються інші механізми очищення, які мають зробити те очищення, яке не спромігся  забезпечити  цей закон, бо його виконували ті органи, які не оновилися. Це антикорупційне законодавство, запровадження електронного декларування.   -         У Вас були труднощі з поданням е-декларації?     По е-декларуванню найбільше часу зайняло отримання довідок з відповідних органів, щоб не було помилок. Були деякі питання. Вони полягали у тому, що я хочу задекларувати деякі моменти, але ця електронна декларація цього не дозволяє. Наприклад, ще в 2014 році я надала позику фізичній особі , яка забезпечена нотаріально іпотекою. Тобто свої власні кошти за угодою з нотаріальним оформленням за рік до державної служби надала іншій особі. І в неї переді мною є борг. Але немає графи, де я можу зазначити іпотечні зобов’язання переді мною. Або, наприклад, ще 10  років тому, в 2006 році, я з чоловіком  купила будинок. Після цього ми цей будинок покращили: замінили вікна, дах. Ця програма не дає можливості це відобразити, а я це хочу зробити. Є моменти які, я вважаю, пропущені, наприклад,  за витратами разова виплата, що менше 50 мінімальних заробітних плат, не декларується. Багато посадовців витрачають великі кошти на навчання дітей, зокрема за кордоном, якщо такі витрати щомісяця разово на гривню  - менше ніж 50 МЗП, а на рік реально становлять 500 МЗП за сукупністю, то в декларації цього не буде видно. Але навіть зараз, безперечно, е-деклорування є надзвичайно важливим. Але ще важливішим буде реалізація, якщо не відбудеться реальних оцінок і наслідків від антикорупційних органів, то це може повернути нас у гіршій стан, ніж було за часів вседозволеності посадовців за Януковича.   - А хто винен у тому, що така програма написана? Що депутати та міністри до останнього не могли подати електронні декларації?   Програма написана нормально. В неї нормальний інтерфейс, вона не складна. Питання у тому, хто складав технічне завдання. Які це фахівці робили? Бо ІТ-фахівці, компанія відображає лише замовлення. Їм дали технічне завдання – вони реалізували. Цікаво, чи не заклали «жучки», які можуть в подальшому рятувати  чиновників.   - Програмісти говорять, що ці "жучки" та проблеми були закладені з самого початку. Що вони прогнозовані. Питання справді до тих органів, які забезпечують роботу цієї системи. Хоча в результаті ми бачили, як НАЗК та Держспецзв'язку "переводили стрілки" один на одного. На Вашу думку, хто стоїть "на горі" за тим, щоб закон у цій частині, а саме електронного декларування, був провалений?   Знаєте, не треба шукати темну кішку в темній кімнаті. Це є просто очевидним. Електронне декларування 100% демонструє рівень державного управління. При наявності Адміністрації Президента, при тому, що Президент пропонує Генерального прокурора, а він є екс-головою його фракції, має більшість у парламенті, більшість міністрів в уряді, ви уявляєте, що державні органи та інші здатні діяти поза волею Президента? Ви уявляєте, що голова СБУ чи Генпрокурор можуть діяти поза ініціативою Президента? І досі цієї незалежності та автономії немає, вона відсутня. Тому, в принципі, Адміністрація Президента має всі можливості та механізми і ресурси  державного управління для забезпечення належного функціонування саме цього напрямку.   В тому числі, розуміючи, яким чином обиралося НАЗК, яким чином його члени призначалися Президентом, як працюють всі державні органи. Якщо взяти Держспецзв'язок та інші державні органи, то я навіть собі не уявляю, що вони та їхні працівники здатні виступити проти Адміністрації Президента чи робити власну політику, чи бути відокремленими. Тому в країні при наявності політичної волі можна все це усунути, а правильніше  - притягти до відповідальності всіх, хто «влаштовує» штучні проблеми.   - Раніше Ви та Єгор Соболєв говорили, що після першого етапу люстрації, потім після е-декларування, розпочнеться третій етап очищення влади. Що це буде за процес? Буде якась обробка внесених чиновниками даних? Які нові ініціативи Ви готуєте найближчим часом?   Ви хочете, щоб ми розкрили усі плани? Знаєте, яка проблема робочих процесів на сьогодні? Багато експертів мають спільну думку, що має бути в результаті, але дуже часто думки відрізняються щодо механізмів та процедур досягнення, і вже на стадії процесів з'являються розбіжності. Поки плани не набули остаточної об'єктивної форми, не прийнято рішення, не хочеться це анонсувати. Бо ті сили, які зацікавлені тільки у власному існуванні, а не нормальній країні, можуть нашкодити процесам, щоб нівелювати ризики для себе. Тому ми нікого не попереджаємо. Нехай чекають на те, що ми у боротьбі з корупцією будемо займати найактивнішу позицію та застосовувати відповідні процедури. Ідеї однозначно у нас є. Зміни і запровадження всіх люстраційних і антикорупційних механізмів відбувається досі завдяки людям, активістам, журналістським розслідуванням.     Закон про люстрацію все ще можуть скасувати   - Раніше ви говорили, що люстрації підлягає і 21 народний депутат. Вони через суд оскаржують свою люстрацію. Якщо Конституційний суд, наприклад, зараз скасує Закон "Про очищення влади", якими будуть наслідки? Чи справді існує загроза, що КСУ "заверне" Закон "Про очищення влади"?   Чудові запитання у тій частині, що ви ставите запитання, які є риторичними або треба мати талант передбачення. І в більшості випадків запитання так побудовані, що ви й самі на них відповідаєте.   - Тобто Конституційний суд без проблем може своїм рішенням відмінити закон? По суті, за ініціативою депутатів колишньої Партії регіонів.   Я поясню, чому тут є гра слів. Свого часу, коли я займалася юридичною, адвокатською практикою, то один з клієнтів мене спитав: "Чи може, Тетяно, бути так? Чи може державний орган зробити так?". І я його спитала у відповідь: "А чи може тебе міліціонер вдарити по голові?" Він подумав і сказав:  "Може!"- «А чи має право?» -  «Ні!»   Так от. Треба розрізняти: чи може Конституційний суд і чи має право? Чи може? У цьому складі суд може це зробити. Враховуючи, що у цьому складі є 6 суддів, які мають конфлікт інтересів з цим законом. А це юридична перепона. Тому, так – такий склад може!   Інше питання, чи має право?  Вже той факт, що КСУ замість одного місяця розглядає це конституційне провадження вже більше півтора року, багато про що говорить! Враховуючи, що в ЗМІ вже з'явилися проекти їхніх рішень, підписані суддями доповідачами, де вони вбивають усі системні норми закону, то знову – так, можуть! Але є думки експертів, екс-членів КСУ, наприклад Домбровського, який сказав, якщо вам цей закон у чомусь не подобається, то це питання поліпшення закону, внесення змін до нього. Однак це не означає, що він є неконституційним. І це питання юридичної практики, а не конституційного провадження. З міжнародної практики це є очевидним. Більш того, міжнародна спільнота підтримала цей закон. Якщо ознайомитися з рекомендаціями щодо безвізового режиму з ЄС, то там теж є вимоги щодо люстраційного законодавства. У висновку Венеціанської комісії є також прямі ствердження, що цілі саме цього  закону є правомірними. Крапка. Тобто насправді всі, хто не обіймає і не обіймав найвищих посад, намагаються нас підтримати у цьому законі, суспільство підтримує цей процес. А всі перепони на шляху його реалізації, які ми бачимо, чиняться з боку влади, старого складу частини Конституційного суду. Ці 6 суддів, у яких є конфлікт інтересів, по суті, є блокуючим пакетом. Все, що вони мали б зробити, це не їхнє право, а обов'язок, так це взяти відвід. Вони мали б заявити про самовідвід. Однак вони не готові це зробити. Не хочуть допустити цього. Вони і досі користуються правом, що їхнє рішення не підлягає скасуванню. А зараз вже, відповідно до норм судової реформи та конституційних змін, не буде такої підстави звільнення судді КСУ, як порушення присяги.   - Коли буде поставлена крапка Конституційним судом?   27 жовтня у них був черговий розгляд у закритій частині засідання конституційного провадження. І вони знову перенесли питання на невизначений термін. Вони вже півтора року як  повинні були винести рішення. Але що вони будуть далі робити - нікому невідомо! Не можна прогнозувати подальше порушення законодавства  суддями КСУ. Можна прогнозувати лише дотримання законодавства, але в цьому випадку це не працює   - Тобто за політичною мотивацією вони можуть відмінити закон у будь-який час?   Я думаю, що Конституційний суд обрав наступну політику: вони були здатні та були готові скасувати системні норми закону, щоб він був "вихолощений". Коли, наприклад, "Опозиційний блок" та ті, хто подав це конституційне подання, говорять, що вони намагаються скасувати не сам закон, а виключно деякі  його положення, це надзвичайна маніпуляція та лукавство. По-перше, тому що там ідеться не про деякі положення, а там зачіпаються системні норми. Після їх відміни закон просто стане порожнім. І, по-друге, Конституційний суд необмежений поданнями, він може відмінити закон в цілому, якщо буде вважати це за потрібне. Тому, в принципі, передбачати, що буде далі відбуватися з Конституційним судом, вкрай важко і на цьому етапі слід не розгадувати їхні подальші дії, а проводити таку громадську роботу та реформи, щоб дії державних органів, зокрема КСУ, могли бути виключно законними.   - І ще про скасування Закону. Може бути все, що завгодно?   Так. Може бути все. Але в цьому випадку Конституційний суд візьме на себе цю відповідальність. Бо цей закон прийнятий для дотримання саме прав всіх людей на належне державне управління. Закон не порушує фундаментальних прав посадовців, а стосується права держави визначати умови доступу до державної служби,  держава повинна регулювати цей доступ для забезпечення порядку і життя країни, а не забезпечувати працевлаштування на конкретних посадах окремих людей, які вже проявили «здатність» здійснювати державне управління повною мірою, наслідком саме їхнього управління ми маємо понівечену розграбовану країну. Хоча сам закон не забороняє їм реалізовуватися в будь-якій іншій сфері, державні посади - це не приватна власність, вони можуть бути навіть народними депутатами, багато з них переховуються в парламенті, користуючись недоторканністю. Чи готовий  Конституційний суд повернути на державні посади тих, кому забороняє це забороняє закон? Побачимо. Пройшло два роки Закону, залишилося ще 8, може, КСУ здатен не розглядати належно конституційне подання не півтора року, а ще вісім? І таким чином надалі ухилятися від своїх функцій? В будь-якому разі всі процеси, що відбуваються, є публічними і люди можуть дати власну оцінку тому, що відбувається. Все це впливає на майбутнє, на лідерів, партії, політику, сприйняття, реформи.       Топ-3 порушників люстрації   - Які органи влади є "лідерами саботажу" люстрації? Рік тому це були ДФС та МВС? Наразі ситуація не змінилася? Які ще органи в цьому списку?   Після ДФС - це МВС, а потім - СБУ. Я поясню чому. Тому що МВС та СБУ взагалі не визнають, що у них є самостійні структурні підрозділи в центральному апараті, керівники і заступники яких підлягають люстраційній забороні за умов, що вони перебували на своїх посадах більше року за президентства Януковича, або під час акцій масових протестів взимку 2013-2014. Тобто за кількістю посад в центральному апараті, в Києві, є відомства, які відповідають за цілі напрямки по всій Україні: слідчі департаменти чи управління  карного розшуку, внутрішньої безпеки, представництва у судах тощо. А МВС каже, що у них нема самостійних структурних підрозділів, окрім ДАІ та Державної служби охорони. При тому, що береш положення про кожний такий департамент центрального апарату, де просто у заголовку написано, що це є самостійний структурний підрозділ.    - Це пряме порушення закону?   Так. Це пряме недотримання закону. Щодо СБУ, то у них інші пояснення. Вони кажуть, що у них структурні підрозділи називаються "функціональні". Слова "самостійні" нема, тому ми їх не розглядаємо. От такий казус. Таким чином вони ховають на посадах тих, хто підпадає під дію закону.   - Ви заявляли про те, що на своїх місцях залишається "недолюстрованих" 2% чиновників, яким чином їм це вдається?  Хто це, прізвища скажете?   На сайті Міністерства юстиції Департамент оприлюднив звіт, де є вся ця інформація. Найбільш гучні ситуації порушень можу оприлюднити: Олег Валендюк - це екс-виконуючий обов'язки прокурора Києва. Зараз Луценко призначив його першим заступником прокурора Криму. Він 100% люстраційна особа, але яка має рішення суду, що забороняє Генпрокуратуру його звільняти. При тому, що він першим в країні отримав таке рішення суду. Це рішення ховали 6 місяців, про нього ніхто не знав, воно не було опубліковане в реєстрі, Генеральна прокуратура, як відповідач у справі,  в суди не ходила, це рішення не оскаржила, а відразу поклала його в особову справу, щоб у подальшому призначити його на більш високу посаду. Друге найбільш гучне порушення - це Людмила Демченко - перша особа податкових органів столиці, в 2013 році була призначена в керівництво податкової Печерського району. Зараз вона очолює головне управління ДФС міста Києва. Коли почалися перевірки, щоб до неї не було запитань, вона звільнилася, ДФС нам прозвітувала, що вона підпадає під люстрацію та вона є звільненою, тому вони не можуть застосувати до неї заборону (люстрацію). А після цього вона була призначена Насіровим очолювати податкову Києва. При тому, що до цього вона була помічницею народного депутата Ніни Южаніної - це Блок Петра Порошенка, голова парламентського комітету податкової та митної політики. Всі збіги, звичайно, «випадкові». Після того, як Кабінет міністрів наполіг на дотриманні закону і вона була звільнена і навіть відомості щодо неї включені в державний Реєстр, Демченко звернулася до суду та протягом трьох робочих днів там порушили справу та винесли рішення на її користь щодо її відновлення на посаді. Відразу після цього справу зупинили, щоб неможна було її переглянути. І третє яскраве порушення - це Павло Пашко - керівник найвищого податкового вишу у країни , в Ірпені. Цей ВНЗ формує всі податкові кадри країни. Це саме той ВНЗ, який раніше очолював пан Мельник, з цим вишем весь час пов'язують корупційні скандали. Пашко також має люстраційні критерії і вже 2 роки повинен бути в Реєстрі і не на посадах, зокрема ректора. Більше того. Спочатку пан Ігор Білоус, будучи головою ДФС, публічно громадськості і студентам обіцяв його звільнити, але цього не зробив. Потім це повинен був зробити і за дорученням Уряду Роман Насіров, але теж не зробив. Незважаючи на безліч публікацій, запити Міністерства юстиції, наполягання Кабміну, його не звільнили. А потім Павло Пашко в районному суді отримав рішення щодо захисту своєї честі та гідності щодо спору з невідомим журналістом, що він  нібито не підлягає люстрації. А які цікаві вибори під його патронатом пройшли щодо вибору ректора, які він «переміг» і закріпив посаду за собою. Зафільмовано, як проводилися ці вибори, як отримували бюлетені і "голосували" люди, яких взагалі немає в списках виборців. Пашко прикривається зв’язками, Роман Насіров так «переймається» необхідністю реформ і змін, що робить все, щоб усі старі кадри залишалися при посадах.    Як тільки випадок щодо підстав люстрації Павла Пашка став публічним, на його захист став народний депутат Андрій Деркач. Саме після цього на радіо "Ера" пішла хвиля аудіозаписів з дискредитації люстраційних процесів. Саме після цього була створена група "Заборонено забороняти", в яку входять «всі неупереджені, демократичні, нелюстраційні» -  Вілкул,  Бойко, Добкін, Ківалов та інші. Саме Андрій Деркач намагався через парламент у законодавчий спосіб скасувати е-декларування.   - Чимало державних чиновників мають відношення до певного бізнесу. Це всіляко вуалюється. Однак є прямим порушенням закону про держслужбу? Будуть ухвалюватися рішення щодо них? Як з цим боротися?   Єдине, на чому зараз треба найбільше зосередитись, це е-декларування. Навіть якщо посадовці мають прихований бізнес, то «наклонувати» осіб, які не пов'язані родинними зв'язками, переоформити на них свій бізнес, дуже для них ризиковано, їм все важче і важче приховувати порушення Закону.  Журналістам і громадськості слід бути пильними, і правда стане відома. Всі антикорупційні заходи, е-декларування, - все це має бути механізмом для очищення влади. І роботи в цьому напрямі ще надзвичайно багато.  
Економіка Остап Cемерак: Видобуток копалин ніким не регулюється. Ніхто не знає, скільки чого потрібно 01 Листопада
18:57

Остап Cемерак: Видобуток копалин ніким не регулюється. Ніхто не знає, скільки чого потрібно

Остап Cемерак: Видобуток копалин ніким не регулюється. Ніхто не знає, скільки чого потрібно Про те, чому в Україні досі немає навіть стратегії поводження з небезпечними відходами, чому кількість сміттєзвалищ росте в геометричній прогресії, чому ми неправильно сортуємо сміття, про реформу роботи екологічної інспекції, а також – про зміни у надрокористуванні говоримо з міністром екології Остапом Семераком. -         Які ключові реформаторські кроки можна чекати від міністерства найближчим часом? Цей тиждень є невипадковий і непересічний для світу в контексті охорони навколишнього природного середовища, бо 4 листопада вступає в силу і в дію Паризька угода. Україна є серед учасників цієї угоди. Це є новий стандарт, нове бачення побудови світу, який буде будуватися на нових принципах здійснення не тільки природоохоронної діяльності, але й взагалі побудови економіки. Тому ми повинні розуміти, що один з наших пріоритетів це є якраз виконання тих зобов’язань, які ми взяли як країна, ратифікувавши цю угоду. Там дуже амбітні плани, які Україна собі визначила. Але крім амбітності я в цьому бачу і шанс держави зробити великий стрибок в розвитку технологій. Тому що весь цивілізований західний світ відходить від технологій добування енергії спалюванням вугілля чи спалюванням дров, чи спалювання газу. Світ переходить на нові технології. Це є інструмент, коли Україна може імплементувати ці технології в партнерстві з іншими розвинутими країнами, які теж хочуть змінити світ. І успіх такої політики має шанси дуже високі, бо світ почав боротися з озоновою дірою декілька десятиліть тому, 2016 рік є роком, коли науковці підтвердили, що результатами цієї стратегії світової  є зменшення озонової діри. І так само світ буде мати успіх в боротьбі зі зміною клімату.   В боротьбі зі зміною клімату економіка стає зеленою і циклічною. Для багатьох українських політиків є, на жаль, поки невідомим термін циклічної економіки. Циклічна економіка це є в тому числі поводження з небезпечними чи просто відходами. І ті сміттєзвалища, які є по всій Україні, їх є там декілька десятків тисяч - легальних чи нелегальних, організованих чи неорганізованих. Це є той напрям, куди ми повинні рухатися – сміття повинно стати сировиною. І це є основний принцип циклічної економіки. Тому серед наших пріоритетів є виконання і імплементація Паризької угоди. Частиною цієї роботи, звичайно, є гармонізація українського законодавства до стандартів Європейського союзу. Ми багато зробили за цих півроку, але ще більше нам потрібно зробити. В нас є чіткий план, ми по ньому рухаємось. Дуже важливо, щоб в українському суспільстві охорона навколишнього середовища чи боротьба зі зміною клімату стала пріоритетом нашої політики. На жаль, поки що, це не є пріоритетом в державній політиці, це не є пріоритет в суспільному усвідомленні і в суспільній моралі. До кінця року в наших завданнях є підготовка Національної стратегії поводження з відходами, яка повинна дати відповідь на багато серйозних запитань це і сміттєзвалища, це і небезпечні відходи, це і утилізація починаючи з ртутних ламп закінчуючи результатами фармацевтичної промисловості. Цієї стратегії немає, інструментів немає поки що, але ми повинні це імплементувати. Це наше завдання до кінця цього року. -         Питання сміттєзвалищ одне з найболючіших напевне в екологічному контексті. Доки немає цієї концепції про яку ви говорите, яка не схвалена, як вирішується наразі це питання? Ця концепція вже обговорюється, створена робоча група з написання Національної стратегії поводження з відходами. І відходи це є не тільки тверде побутове сміття. Зрештою тверде побутове сміття це є частина житлово-комунальної послуги, яке не регулюється міністерством екології, а є інші центральні органи, які регулюють цю діяльність і органи місцевого самоврядування, які беруть кошти. І в них є всі інструменти для того, щоб здійснювати роздільний збір, утилізацію, сортування і таке інше. Ті катастрофи, які ми спостерігали в Україні, є в першу чергу через низьку екологічну свідомість органів місцевого самоврядування і напевне суспільства загалом. Міністерство екології відреагувало миттєво на проблематику поводження з твердими побутовими відходами в частині нашої відповідальності. Ми створили реєстр і провели інвентаризацію сміттєзвалищ. Зрештою, ми її ще не закінчили, тому що ця робота проводиться в співпраці з органами місцевого самоврядування, а вони на жаль дуже в’яло працюють і нам доводиться їх заставляти. Але в міністерстві на нашому сайті існує інтерактивна карта. За місяць роботи цієї карти близько тисячі звернень громадян про виявлення сміттєзвалищ маленьких, середніх, легальних, нелегальних. Ця система працює для того щоб виявити і ліквідувати. Результати роботи цієї системи ми будемо презентувати найближчим часом і в моєму баченні що ми раз в місяць будемо давати статистику по областях скільки було звернень, скільки було вжито заходів для того щоб це ліквідувати. Коли говоримо про стратегію, то перші напрацювання цієї стратегії вже . Зараз ми проводимо експертне обговорення і до грудня ми запропонуємо проект цієї стратегії для обговорення широкого вже з політиками. -         Що зміниться? У нас наразі один завод на країну, який займається утилізацією відходів… В Україні за 25 років незалежності не було цієї стратегії. Кожне місто робило хто що хотів і не було стратегії підготовки і прийняття законодавства. Моя позиція, в цій критичній ситуації ми повинні разом зробити вибір. -         Які основні моменти передбачені в цій стратегії? Я не можу сказати…працюють експерти, вони обговорюють. -         Але ж якісь напрацювання у вас як міністра уже є? Це є не час говорити про те, що ми пропонуємо як міністерство. Як тільки ми завершимо роботу ми її покажемо. Роботу ми закінчимо до грудня і я закликаю всіх до дискусії. Більше того я закликаю український парламент не голосувати зараз за точкові закони, яких є 16 в українському парламенті. Тому що це не є вирішенням комплексно цієї проблеми. Так Україна прогаяла 25 років часу – це правда. Але це не дає нам підстави робити неправильні рішення сьогодні для того, щоб потім міняти щось переробляти і таке інше. Над цією стратегією зараз працюють і західні експерти, ми враховуємо і їхній досвід. Більше того, світові експерти сьогодні кажуть, що нові тенденції говорять про неправильний підхід роздільного збирання сміття, а про сортування сміття вже на пунктах видалення. І логіка дуже проста, якщо у вас буде 6 пакетів сміття стояти під вашим будинком, це означає, що до вашого будинку повинно приїхати 6 машин, зупинитися, газонути, спалити пального. А сучасні технології, які є в світі вони дозволяють на пунктах сортування розсортувати це сміття і утилізувати зі 100% рівнем. І зробити сміття не сміттям, а відходи не відходами, а сировиною. Сучасний світ, західні країни, країни Європейського союзу рівень переробки сміття мають 100%, Україна має тільки 5%. 5% сміття в Україні переробляється, 95% вивозиться на сміттєзвалища. Це є дорога в катастрофу. Ми є категорично проти цієї тенденції і напрям куди ми позначили рухатись це є напрям 100% переробки. І тут виникає питання як організувати ц переробку, як її стимулювати, де здійснювати сортування, як здійснювати освіту людей, для того щоб вони бережно до цього ставилися, адже чисто не там де прибирають, а там де не смітять. -         Щодо реформи екологічної інспекції, в чому вона полягає? Хотів би зупинитися на реформі екологічного контролю і переведення контролю на моніторинг. І реформа екологічної інспекції якраз покликана це зробити. Звичайно, це в тому числі є реформа, яка своєю метою і завданням ставить боротьбу з корупцією, яка на жаль присутня в цих перевіряючих органах. Ми запропонували політичну пропозицію для обговорення в суспільстві і до кінця року хочу щоб український уряд розглянув цю концепцію, схвалив і дав можливість міністерству продовжити реформу в системі контролю і моніторингу. -         Ви говорили, що варто звільнити всіх і набрати нових працівників з екологічної інспекції… Я прихильник стратегії коли ми повинні повністю очистити майданчки, так як це відбулося зрештою з українською поліцією. Ця робота показала правильний результат. На жаль, останні декілька років намагалися міняти керівництво, сподівались, що керівництво змінить ситуацію, але це не спрацювало. Тут повинен бути комплексний підхід, ми повинні підібрати нових людей, які не є уражені бацилою корупції і екологічної індиферентності. Друге, ми повинні навчити цих людей, провести з ними правильний тренінг і для цього в нас є партнери, які працюють з Україною – це уряди Сполучених штатів в першу чергу і проект, який працював з українською поліцією, сьогодні почав працювати з екологічною інспекцією і ми напрацьовуємо план як ми це будемо робити. Третє на що треба звернути увагу  це мотивація людей. Сьогодні заробітна плата є недостатньою для виживання – це 1900 грн для екологічного інспектора, який має спокусу порушувати норми і правила і збагачуватися в неправомірний спосіб. Ми повинні це змінити. -         В чому ж зміниться підхід в роботі інспекторів? Основна філософія реформи екологічної інспекції це її перехід від тотального контролю, який виявився неефективним, до моніторингу екологічної ситуації. Інспектор, яких є небагато і не завжди має мотивацію і інструменти ходити і перевіряти, не може забезпечити існування в Україні екологічно дружнього виробничого середовища. Інспектор вночі спить, на вихідних він вихідний, замкнуті цикли чи безперервні цикли виробництва вони працюють і вдень і вночі, на вихідні і в святкові і в робочі дні, і регулювати викиди і скиди можна в ті дні, коли інспектор не працює. Наша ідея зводиться до того, що повинна бути створена нова система моніторингу, яка буде використовувати сучасні технічні методи для того, щоб контролювати все в режимі 24/7. Тобто цілодобово, цілорічно ця система працювала, моніторила і в автоматичному режимі  реєструвала всі показники. А коли вони переходять гранично допустиму норму, система давала сигнал і включалися інші регламенти роботи щодо зупинки цього забруднення і ліквідації наслідків. Коли ми говоримо про ліквідацію ми теж повинні запропонувати нову модель здійснення цих заходів по ліквідації. На жаль інструментів зупинити і ліквідувати ці катастрофічні наслідки, приміром забруднень річок, в української влади є доволі мало. Підприємство, яке забруднює річку воно може бути банкротом, може не мати коштів, для того, щоб ліквідувати наслідки своєї діяльності, а ще потрібно довести що це вони зробили. Тому ми будемо пропонувати нові сучасні інструменти, які до речі обговорюються сьогодні в Європейському союзі і якщо ми їх застосуємо, то ми будемо в авангарді. Це можуть бути різні інструменти починаючи від застави, закінчуючи фінансовими страховими інструментами. Саме сьогодні іде процес обговорення цієї політичної пропозиції. Наступний наш крок це є теж наш пріоритет – це є реформа в надрокористуванні. І тут теж велике поле для змін правил і умов роботи і ми вважаємо, що надрокористування має зазнати такої реформи, яка буде стимулювати сталий розвиток української економіки. Сьогодні те, що добувається з надр ніким не регулюється і ніким не запитується. Тобто економіка України не має планування скільки в цьому році, в наступному році, через 5 років, через 10 років потрібно яких корисних копалин. Починаючи від піску, залізної руди закінчуючи нафтою, газом чи глиною. -         Тобто цей видобуток ніким зараз не контролюється? Він ніким не регулюється. Тобто ніхто не розуміє скільки чого нам потрібно добувати. І хто яке родовище знайшов, хто оформив собі спецдозвіл і починає його там видобувати, держава не регулює в розумінні скільки в нас є потреба, яку економіку ми будуємо, чи потрібно стільки руд видобувати, можливо потрібно збільшити частину переплавки брухту. Сьогодні в Україну починають везти брухт з інших країн і це є більш екологічно чисте виробництво. Тому що з руди тонну сталі отримати можна нанісши суттєво більшої шкоди, аніж тонну сталі, переплавивши брухт. Це є такі маленькі приклади, але з яких ми повинні побудувати систему.  І ставлення до надрокористування повинно перерости в нову філософію бачення. Ця філософія бачення повинна складатися з сталого використання надр, замовлення української економіки на стале використання надр, розділення функцій дослідження видачі спецдозволів і контролю їхнього виконання, а як наслідок знищення тої корупції, яка, на жаль, тут існує. -         Коли можна чекати затвердження цих положень? Зараз ми текст цієї концепції обговорюємо з асоціаціями, з виробниками, з бізнесом, з громадськими організаціями. Але я, поки що, не до кінця відчуваю політичну волю українського істеблішменту для імплементації і затвердження цієї реформи. 
Політика Тетяна Козаченко: Стара влада досі має великий адміністративний ресурс 28 Жовтня
20:50

Тетяна Козаченко: Стара влада досі має великий адміністративний ресурс

Тетяна Козаченко: Стара влада досі має великий адміністративний ресурс Директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко в інтерв'ю "АСН" розповідає про тиск та кримінальні справи проти неї, про те, що державні органи досі не оновилася, чимало держслужбовців так і залишилися безвольним «планктоном», а ДФС та митниця все ще - найбільш корумповані державні органи.    Чому люстратор йде   - Ви заявили про свою відставку у найближчі місяці. Коли ви плануєте піти з посади і чи знаєте, хто буде вашим наступником?   Це однозначно не відставка. У мене нема політичної посади та владних повноважень. Немає права підпису, що би створювати якісь юридичні наслідки. Це заява про моє звільнення. Це не примха, не випадкове рішення. Я неодноразово говорила, коли йшла на цю службу, що готова два роки свого життя присвятити саме державній службі, змінам системи. І рік тому, і зараз, зазначаю - моя державна каденція - два роки. Чому саме два роки, бо закон ("АСН": "Про очищення влади") дає десять років. Протягом двох років повинні бути перевірені всі чинні посадовці. Після цього закон має працювати як фільтр. Фактично ті, хто переховувався, захочуть повернутися. Тобто, претендувати на державні посади, закон їх має не пропустити. Для цього мені не треба  бути десять років на державній службі.   - Тобто, ви виконали свою частину роботи?   Є Департамент, який працює абсолютно злагоджено. Можете зайти та подивитись: працюють люди від 25-ти до 30-ти років. Вони молоді, принципові. Здатні вести ефективну роботу. Більш того, перевірки особливо відповідальної категорії посад вже відбулися. І до того, як відбудеться моє звільнення, Департамент прозвітував про 2 роки роботи. Ми зробили це у цифрах, фактах, інфографіці. "Закон про очищення влади" стосується невеликого сектору проблем за кількістю посадових осіб. Однак саме цей сектор є надзвичайно важливий. Так, закон усуває від державних посад лише певну кількість посадовців. Але яких високопосадовців - корумпованої, олігархічно-фінансової та адміністративно-політичної заангажованої системи, всіх, хто тривалий час були на цих посадах. Бо вони не здатні провести реформи. Люстрація лише дає підгрунття для майбутніх реформ, які мають відбутися. У зв'язку з тим, що основна місія закону реалізована, я хочу рухатися далі. Адже очищення влади не обмежується лише цим законом.     - Ви написали вже заяву?   Заяви не підписані. Але моє рішення доведене до міністра. Я йду у листопаді.   - З чим пов'язане ваше звільнення?   Я хочу займатися більше широкою сферою очищення влади на громадських платформах. Бо зараз громадські інститути, журналісти, я вважаю, є найбільш ефективним механізмом проведення подальших реформ. Я хочу бути на тих платформах, де зможу бути найбільш ефективною. На жаль, це на сьогодні не про державні органи.   - Не боїтеся, що ті хто прийде слідом, просто не зможуть на достойному рівні продовжити розпочате?    Знаєте, цікаве питання. Я взагалі не думала тай ніколи не ставлю так питання: "чи можу я зробити? Чи раптом щось станеться щось погане?" Я завжди вважаю, що все що відбувається, то до кращого. Будь-які зміни, то нові можливості. Наприклад, зараз ще нема 100%-вого розуміння, хто буде виконуючим обов'язки до проведення відповідного конкурсу за обов'язковою участю громадської ради. Колектив провів свої збори, щоб звернутися до міністра ("АСН": юстиції Павла Петренка) щодо призначення виконуючого обов'язки.   - А кого рекомендує колектив на Ваше місце поки що як "в.о"?   Знаєте, до того, поки міністр не розглянув усі ці пропозиції, я хочу, щоб право приймати рішення все ж залишалося за Міністерством, як передбачено законом. Нехай це буде маленькою інтригою сьогодні. Але я хочу зазначити, що склад департаменту залишається у повному обсязі. І тут побудована така дисципліна та формат, що рішення приймається тільки з обговоренням та вислуховуванням пропозицій. У нас тут є субординація, але нема підпорядкування. У нас кожен тиждень є обов'язкова нарада, де ми визначаємо що хочемо зробити. І той звіт ("АСН": про два роки люстрації) - це не мій звіт, не про мою діяльність. Це звіт про діяльність департаменту під моїм керівництвом. В цьому приймали участь всі представники департаменту. Тому вони знають цю методологію і організацію. Те що я є фактично публічним обличчям, це не змінює того, що роботу роблять люди, які зараз є в Міністерстві юстиції.   - А от які у Вас відносини з міністром юстиції?   А які бувають? (посміхається) ("АСН": після паузи).   - Робочі, натягнуті, проблемні…?   Робочі бувають натягнуті. Але вони все рівно робочі. Відносини у нас робочі, привітні! Але це не стосується державної служби. ("АСН": посміхається)…   Стара система все ще сильна   … В мене взагалі є великі зауваження до того, як працюють державні органи, які не оновилася. До всіх цих кадрів, які є планктоном на державній службі.   Мені постійно, знаєте, що казали? “Люстрація вихолощує професіоналів". Це перший міф! Бо люстрація не стосується взагалі середньої ланки. Вона не стосується тих, хто виконує роботу, а тих, хто безпосередньо приймає рішення. Я жодного разу не бачила серед, тих, хто пробув у системі багато років, і був готовий, коли бачить порушення закону чи незаконні рішення, про це заявити. Кожен з технократів, бо так побудована система державної влади, робить усе, щоб відвернутися, наче вони нічого не знають. І це і є проблемою. Бо ці технократи формально підтримують видимість того, що державна служба працює. Але злочини та усе, що відбувається, вони не здатні зупинити. Таким чином вони створюють ілюзію роботи, будуючи 100%-ою частиною системи, яка не здатна змінитися на краще. Вони самі підтримують її існування.   Але час змінився. Потреби суспільства теж змінилися. Люди вже не готові утримувати весь цей роздутий штат, який насправді не надає нам відповідного сервісу. Вже очевидно, що проблеми є серйозні. Неможна сказати, що за Януковича було краще лише тому, що зараз “не по-другому”.   Зараз – це прямі наслідки їх державного управління. Того, що вони викачували ресурси з країни, розставляли виключно представників "сім’ї", родичів-знайомих, щоб ділити країну на приватні інтереси для власного збагачення. Після цього вони не просто проявили неповагу, а насильство до цивільного населення та мирних зібрань. Це привело до того, що були системні та масові порушення прав людей, а головне - до смертей. Після цього сталася воєнна агресія, анексовані території. Це все наслідки їх державного управління.   Нам нема куди повертатися.   Це потрібно усвідомити та усунути. Але що робити, коли система настільки згнила? Коли нема професійних підготовлених кадрів, політичних еліт, які можуть бути призначені? Реанімація держави відбувається дуже складно. Бо фактично у владі змінюються обличчя, однак люди настільки звикли використовувати посади для власних інтересів, що це з менталітету дуже важко викорінити.   Більше того, ті, хто був при владі десятки років цілими сім'ями, вони мають великий адміністративний ресурс. Всі їх люди так само залишаються в прокуратурі, в судах, на державних посадах. Вони мають величезний матеріальний ресурс. Те, що вони награбували, отримали безкоштовно, а це «заводи-пароходи-фабрики», так само використовується для накопичення ресурсів. Вони продовжують вести тут бізнес. Навіть ті, хто втік з країни. Виникає наступне питання: чому за 20-ть років всі ці псевдоеліти не побудували тут нічого нового, щоб країна могла жити? Ні нових фабрик, ні заводів, нічого не розвинули та нічого не створили? Що ми насправді виробляємо? Що ми можемо запропонувати світу? При тому, що українці складають світову еліту науковців, винахідників, але мешкають в інших країнах. Ми форварди з написання IT-програм, величезної аутсорсингової платформи. Можна подивитися, які посади та місця українці займають в інших державах світу. Люди були вимушені виїжджати. Проте багато що змінюється. У 2004 році були "проблиски" того, що в країні народилася свобода слова. Незважаючи на всі проблеми, цей здобуток дав можливість людям, які є освіченими, бути вільними у своїх висловлюваннях.   Українці не хочуть жити в країні крадії, тому вони й вийшли на Майдан, бо євро вибір стосується їхнього майбутнього, їхньої самореалізації.   І зараз громадські інститути теж бачать, що влада вимушена зважати на інтереси суспільства. Світ змінюється.   Люди мають можливість виїхати в Європу, подивитися, як там живуть, що там відбувається, можуть порівняти. У тому числі, побачити, що відбувається поряд, в Росії. Саме тому люди зробили свій вибір.   Бо Янукович тоді торгувався. В чому, по суті, є узурпація влади? Що не народ вирішував подальший курс країни: Захід або Схід? Іти нам до Європи або до Митного союзу?   Не люди це вирішували, народ до останнього не знав, що обере одна особа в країні - президент, який не зважав взагалі на волю людей. Люди вийшли на Майдан не для того, щоб змінити владу, а щоб показати свій вибір, що вони хочуть йти до тих цінностей, які є в європейському світі.   В принципі, зараз дуже важливо, щоб демократичні активісти, як би їх не намагалися дискредитувати, щоб вони надалі нарощували свою масу. Бо від цього буде залежати: чи будуть далі відбуватися зміни чи ні.   Хто і як тиснув на люстратора   - У своїй роботі ви відчували тиск на себе? Якщо так, то від кого, чи від якої структури? У чому це виражалося?   Я спостерігала і не відчувала…. Я не чутлива! ("АСН": сміється). Проблема в тому, що я не чутлива!   - Тобто, тиск був? Я можу сказати, що було. Були обшуки безпосередньо у мене вдома. При тому, що про злочин я заявила сама. Але до кого прийшли в першу чергу перевіряти та робити обшук? До мене, а не до людей, які підписували документи! От цікава тема! Так? Після цього є порушені кримінальні провадження по заявах, перевірки та запити від народних депутатів, а також псевдо розслідування від телеканалу "ІНТЕР". - Які саме депутати? Конкретні прізвища?  Каплін ("АСН": нардеп фракції БПП).   - Він ініціював порушення проти Вас справи?   Зараз неможна порушити кримінальну справу за заявою. Це внесення заяви до реєстру. У будь-якому випадку, заяву треба внести до реєстру, присвоїти їй номер. Просто фігурантом є особа, якій пред'являють порушення. Але не оголошується підозра, обвинувачення.   Проте, у цей час можна провести слідчі дії, наприклад, прослуховувати телефон, про що не буде знати особа. Робити інші дії, перевірки, іншим чином тиснути на особу.   Я допускаю, що є й інші кримінальні провадження, про які я навіть не знаю. Зараз є кримінальне провадження проти мене про внесення завідомо неправдивих відомостей моєї декларації.   - Щодо Вашої квартири?   Так, що мною не була задекларована квартира, її вартість. Але це є не правдою. По-перше. Ця стаття Кримінального кодексу України діє виключно до електронних декларацій, а не паперових. Тому саме ця справа підлягає закриттю. По-друге, все, що викладене у заяві, не відповідає дійсності.   От хочете, я зараз вам покажу, як це відбувається?! (Дістає з шухляди столу велику червону теку)   Ось! І це не єдина папка. Ось ця папка - це перевірки мене особисто. Тут немає ще чотирьох податкових перевірок щодо мене! У тому числі, був виписаний штраф на суму 211 тис. грн.   - За що?   У мене був юридичний бізнес. Треба розуміти, що таке юридичний бізнес. Ти є, в тебе є клієнти. Ти пішов, їх немає. Фактично юридичний бізнес не можна продати в нашій країні. Це сервіс в нашій країні. Його не можна захопити, бо це ти сам, мозок - твій робочий стіл, який без тебе нікому не потрібен. Мої партнери по бізнесу сказали: "ти йдеш на державну службу, ми готові в тебе викупити частку по номіналу". Я за це їм вдячна, бо саме за ці гроші я і жила. Отже, я продала свою частку цієї компанії за ті гроші, які офіційно внесла в статутний фонд через банківську установу.   Податкова мені сказала: "ви продали компанію майже за 1 млн. грн, доведіть, що ці гроші вносилися у статутний капітал вами особисто через банківську установу". Плюс. Ми сповіщаємо вас, що перевірка закінчується завтра. У вас є один робочий день, щоб надати усі документи за 7 років. Покажіть усі  квитанції».   Зрозуміло, що за один день я всі квитанції показати не змогла. І мене виписали податкову вимогу - 211 тис. грн. Я звернулася зі скаргою до ДФС Києва. До тієї самої ДФС столиці, яку очолює Людмила Демченко, яка підпадає під люстрацію, вона є в реєстрі.   - Не люстрована й досі?   Люстрована. Але суд її відновив за три дні. А після цього зупинив справу, щоб ми не змогли її оскаржити.   Щоб ви зрозуміли, що відбувається. Абсурд у тому, коли я принесла усі-усі квитанції, всі оригінали за всі 7 років, вони мені сказали: "так, ми бачимо, що нам принесли оригінали, але ми хочемо окрім оригінальних виписку банків, касовий чек на кожну операцію, коли ви їх вносили!". Це просто нонсенс. Це маніпулювання юридичними процедурами. Весь час вони сподіваються, що людина пропустить строки, або неправильно оформить документи. Тобто, вся податкова система країни не направлена на те, щоб розібратися. Я ж не бізнес вела. Я створила юридичний сервіс, робочі місця, сплачувала податки. Але країну це не цікавить. Податкову це не цікавить! Вони за будь-яких умов хочуть зробити найбільш негативні наслідки для будь-якого суб'єкта оподаткування. А не так, щоб був бізнес і він мав можливість сплачувати ці податки.   Це рішення я оскаржила. І вони скасували штраф в 211 тис. грн., залишивши штраф приблизно в 5 тис. грн. При цьому, жодної відповідальності посадовці в податковій не понесли за необґрунтовані висновки і остаточний штраф я оскаржила в суді. Це принципово!   - Ми пам'ятаємо, що відповідно до статистики минулого року саме ДФС була "лідером" по невиконанню закону про люстрацію.   Я можу сказати, що ДФС і зараз така! Так. Саме в ДФС найбільше прикладів саботажу Закону "Про очищення влади".   Бо податкові та митні органи досі залишаються найбільш корумпованим органом у державі. Корупція включає в себе всі складові: політичні, фінансові, адміністративні. Всі посадовці, які там перебували, так там і залишаються досі.   Чи можемо ми говорити, що митниця у нас працює прозоро? Хто у це вірить? Коли у мого друга (Карла Волоха) вкрали авто, то я зателефонувала в Одесу хлопцям, які там працюють в МВС та запитала: які шанси знайти машину? То мені відповіли: "Тетяно, у нас ділянки кордонів, які взагалі не контролюється! Можна завезти і вивезти будь-що. ДФС про це знає".   Подивіться як живуть керманичі митних, податкових органів, як живуть їх діти, як розквітає бізнес їхніх родичів! Навіть у люстраційних питаннях вони найбільш винахідливі! Користуються  судовими рішеннями, винесені іменем України, як бронею. Тому вони йдуть у суди, які видають їм індульгенції і повертаються на свої посади. Цікаво те, що у випадку, якщо судова справа стосується звичайного посадовця, то вони відмовляються розглядати судові справи. І лише у виключних випадках, коли це дуже велика посада, владна посада чи з корупційними ризиками, то саме для таких людей суди не зупиняють справи, а виносять рішення-індульгенції.   Коли, наприклад, Роман Насіров, буде прикриватися, що він не може звільнити когось із своїх підлеглих, бо є рішення суду, це неправда. Бо у нього був термін, щоб їх звільнити. Але він їх спеціально не звільняв. Він спеціально чекав, щоб йому приносили рішення судів і була можливість їх не звільняти. Наприклад, один з "яскравих" таких прикладів - це пан Андрухів. Це людина, яка очолювала Дніпропетровську податкову області.   За Януковича?   Ні, зараз. За Януковича він займав іншу посаду, але теж люстраційну. Після цього він був призначений та виконував обов'язки голови Дніпропетровської податкової, всієї області. Коли Кабмін доручив всіх звільнити, то частину звільнили, а по Андрухіву - чекали, не звільняли. Поки він не приніс ухвалу, яка забороняє його звільняти. Він і далі працює в податкових органах…   Продовження буде      
Політика Павло Мороз: Ми хотіли запровадити і «розлучення за добу», але країна поки не готова 11 Жовтня
16:44

Павло Мороз: Ми хотіли запровадити і «розлучення за добу», але країна поки не готова

Павло Мороз: Ми хотіли запровадити і «розлучення за добу», але країна поки не готова Про ефект від ухвалення "антирейдерського" закону, який перекриває кисень рейдерам, нечистим на руку державним реєстраторам і нотаріусам. Про  проект "Шлюб за добу", реформу щодо скасування рудиментних норм, майбутні новації від Мін’юсту і навіть про "позашлюбних дітей" Обами говоримо з заступником міністра юстиції з питань державної реєстрації Павлом Морозом.   - Мін'юст разом з народними депутатами підготував "антирейдерський" законопроект №5067, який був прийнятий у Верховній Раді після неодноразових спроб його заблокувати. Які конкретні депутати, групи впливу були проти його прийняття?   - По-перше, треба пояснити, як взагалі виникла ця ініціатива щодо підготовки такого антирейдерського закону. Ще на початку цього року запрацювала комісія, яка розглядає скарги на дії державних реєстраторів. До створення цієї комісії, наприклад, у 2015 році, якщо було порушено право особи чи з бізнесу, чи з питань нерухомості, ця особа могла звернутися до суду. Скільки часу потрібно для того, щоб отримати рішення суду? Нагадаю, рішення суду першої інстанції набуває чинності за 10 днів або за 6 днів в залежності від суду. За умови, якщо не подано апеляції. Звісно, що апеляцію подавали. Тому процес штучно затягувався мінімум на півроку. А рейдерські захоплення без участі державних реєстраторів, зрозуміло, неможливі. Комісія, яка була створена на підставі двох профільних законів, не є судом, але у неї є повноваження відміняти реєстраційні дії у випадку, коли державний реєстратор порушував закон, коли їх проводив. Комісія перевіряє пакет документів, які було подано, на предмет комплектності  та відповідності вимогам законодавства. Якщо це рейдерське захоплення, то там завжди багато помилок   Комісія, яка була створена на підставі двох профільних законів, не є судом, але у неї є повноваження відміняти реєстраційні дії у випадку, коли державний реєстратор порушував закон, коли їх проводив. Комісія перевіряє пакет документів, які було подано, на предмет комплектності  та відповідності вимогам законодавства. Якщо це рейдерське захоплення, то там завжди багато помилок: не вистачає документів і таке інше. Тому підстави для скасування цих рейдерських дій завжди знаходяться, якщо ми маємо справу дійсно з таким захопленням. До комісії також надходять скарги, коли у осіб тривалий корпоративний конфлікт. Такі приклади теж є. Надходять скарги, де просто є дійсно технічні помилки, щось там переплутав реєстратор, коли проводив реєстраційні дії. Чому не потрібно плутати комісію з судом? Бо це орган, який розглядає скарги на дії державного реєстратора. По-друге, сама державна реєстрація, її скасування не впливає на пакет документів, які підтверджують право власності на бізнес чи нерухомість. Коли запрацювала комісія, почали надходити скарги, які ми вивчили і з'ясували майже усі рейдерські схеми, що використовують рейдери у нашій країні. Були схеми, які використовують ще з 2002 року. Це схеми реєстрації на підставі підробленого чи неіснуючого рішення суду.   - Яка статистика рейдерських захоплень за останній рік? Які сфери потерпають найбільше?   - У нас є статистика за 2015 рік. Це 3000 випадків, з них 2700 - успішні. Так! Тоді комісії ще не було, оскільки вона створена на початку 2016 року. Зрозуміло, що статистика за цей рік буде доступна у 2017 році. Вивчивши усі рейдерські схеми, навесні цього року ми створили робочу групу, куди офіційно запросили представників бізнесу, зокрема Європейської бізнес асоціації, Американської торговельної палати, Американської ділової Ради, Німецької торговельної палати, французів, представників українського бізнесу та представників громадськості, Міністерства юстиції та нотаріату. Ця група почала працювати у травні. До кінця літа ми розробили законопроект 5067, який дуже успішно 5 вересня цього року був поданий до парламенту депутатом Оксаною Продан. Під цим законопроектом підписалися представники усіх фракцій. Тому що до кожного депутата були звернення про рейдерські захоплення. Але два тижні тому відбулося засідання профільного комітету і був негативний висновок щодо законопроекту. Сказати чи звинувачувати когось конкретно неможливо. Можна лише здогадуватися, хто саботував це. Як тільки це відбулося, ми почали відразу кричати: "Дивіться, це рейдери! Вони блокують наш законопроект!" (Сміється.)   - А які конкретно прізвища?    - Дивіться. На засіданні профільного комітету лунали начебто правові підстави того, чому  цей законопроект не можна приймати. Зараз я розумію, що їх просто налаштували так. Вони не винні. Вони були налаштовані, щоб його не приймати. Але, знаєте, зараз вже зайве когось звинувачувати. Напередодні ухвалення законопроекту в цілому на засіданні комітету наш законопроект доповнили. Ці нововведення хороші. Навіть не просто хороші, а супер! Це 13 нововведень. Все, що ми пропонували, залишилося. Дещо було змінено юридичну техніку. Я хочу сказати, що від цього суть закону залишилася така, як вона була. Мені він подобається навіть більше, ніж до цього. Скасували норму про обов’язковість нотаріального посвідчення протоколів для громадських об'єднань, адже виникла певна критика представників громадськості. Тобто задовольнили потреби як бізнесу, так і громадськості  Скасували норму про обов’язковість нотаріального посвідчення протоколів для громадських об'єднань, адже виникла певна критика представників громадськості. Тобто задовольнили потреби як бізнесу, так і громадськості. Головне, що законом закрили усі існуючі рейдерські схеми. Можуть з'явитися нові. Передбачити їх неможливо, бо суспільство розвивається та вигадує щось нове. Врешті-решт ми отримали 100-відсоткову підтримку комітету. Голосували усі "за". Потім, як відомо, законопроект був винесений на розгляд парламенту з голосу, його навіть не було у порядку денному! Та в результаті: 295 "за" включення до порядку денного та одразу: "давайте за нього проголосуємо за скороченою процедурою в цілому".   - Ну, це "нормальна" практика зараз у Верховній Раді, коли так виносяться законопроекти, а потім голосуються по декілька разів, якщо не вистачає голосів.   Рейдери програли. Декілька юристів та адвокатів стали дуже сумними. Навіть хтось поставив під постом про закон не лайк, а "сльозку" - "За" за закон проголосувало 271, лише 20 - "утримались". "Проти" – один голос. Це успіх, закон вже прийнято. Тому навіщо зараз з'ясовувати, хто там блокував… На мою думку, це вже зайве. Так, це треба було робити, коли закон блокували. Тоді треба було шукати "представників рейдерів". Тоді це було важливо, а зараз вже - ні. Рейдери програли. Декілька юристів та адвокатів стали дуже сумними. Навіть хтось поставив під постом про закон не лайк, а "сльозку"! (Знову сміється.)    - Бо втрачає рейдерську роботу?   - Треба перепрофілюватися та займатися більш приємними справами, ніж рейдерство! Тепер ми отримаємо статистику за 2016 рік, яка буде "комбінацією" статистики скарг, які розглядалися судами першої інстанції, та випадки, які розглянула та задовольнила комісія, де не було судового процесу. Наприклад, по таким компаніям, як UNIQA Real Estate, Novus. Було рішення комісії скасувати ці дії та притягнути до відповідальності державного реєстратора. Рейдери не отримали те, що вони хотіли.  А такі випадки, коли є рішення комісії і вони не оскаржувалися, насправді є. І вони гучні. Наприклад, по таким компаніям, як UNIQA Real Estate, Novus. Було рішення комісії скасувати ці дії та притягнути до відповідальності державного реєстратора. Рейдери не отримали те, що вони хотіли. Просто не встигли! І в суд ніхто не подавав. В обох випадках право власності було змінено на когось, кого ніхто взагалі не бачив: чи живий він, чи ні. Тому не було кому навіть оскаржувати рішення комісії. Зараз комісія за 2016 рік вже розглянула приблизно 500 скарг по суті, 220 - задовольнила.   Рейдери сядуть за ґрати на 5-10 років - Ви можете озвучити найпоширеніші схеми рейдерства?    - Всі вони закриті законом, який прийнятий. Це реєстрація на основі підробленого або неіснуючого взагалі рішення суду. Яким чином ми це закрили? Ми передбачаємо норму, якою запроваджується взаємодія між реєстрами нерухомості, бізнесу та реєстром судових рішень. Ми говоримо виключно про технічну взаємодію. Як тільки вона запрацює, реєстратор чи нотаріус, який захоче провести реєстраційну дію на підставі рішення суду, бере це рішення, вводить інформацію у реєстр, і це рішення автоматично має підтягнутися з судового реєстру.  Як тільки вона запрацює, реєстратор чи нотаріус, який захоче провести реєстраційну дію на підставі рішення суду, бере це рішення, вводить інформацію у реєстр, і це рішення автоматично має підтягнутися з судового реєстру. Щоб це запустити, потрібен час. Важливо також, щоб судовий реєстр був повний та працював нормально і швидко. Зараз вони не можуть гарантувати, що він працює нормально. Поки ця взаємодія не запрацює, так скажімо, тоді навіщо ця мертва норма, ми передбачили у перехідних положеннях до закону відповідні норми. А саме, поки не запрацює ця технічна взаємодія, коли до державного реєстратора чи нотаріуса надходять рішення суду, то він має зайти у реєстр та переконатися, що це рішення є, а також, що воно співпадає з  тим рішенням, яке йому принесли для здійснення реєстраційних дій. Якщо він не знаходить таке рішення у реєстрі, то він має призупинити реєстрацію, звернутися офіційно до відповідного суду. І лише після отримання офіційної відповіді, що воно чинне і все там нормально, проводити будь-які реєстраційні дії. Якщо ж він це не виконає, така реєстрація буде незаконною. Та його можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Це друге нововведення закону. Перше - передбачена кримінальна відповідальність саме державного реєстратора. Його за ці злочинні дії можна ув'язнити на термін до п’яти років. Також введена кримінальна відповідальність заявника, замовника і організатора. Термін ув'язнення - до 10 років. Також ми говоримо про відповідальність за підробку документів. Бо рейдерське захоплення - це у першу чергу - підробка документів. Інша схема - це коли на основі підроблених документів проводять реєстраційні дії. Як і у випадку з підробленими рішенням суду, так і підробленими документами реєстрації постраждалій особі треба звернутися до Національної поліції. Бо це є злочин. Кримінальна відповідальність - це не сфера Міністерства юстиції, це питання правоохоронних органів.   - Міністерство юстиції України раніше ініціювало створення спільної з Національною поліцією групи з протидії рейдерству в Україні. Що з цією ідеєю зараз?   - Так, Мін’юст уклав з Нацполіцією меморандум щодо протидії рейдерству. Ця взаємодія вже працює. Всі випадки, коли ми бачимо, що є грубе порушення зі сторони реєстратора, його вже притягнуто до відповідальності на рівні Міністерства юстиції, ми передаємо все до поліції. Оскільки максимум, що ми можемо зробити, це адміністративний штраф та анулювання доступу державного реєстратора, нотаріуса до реєстрів. Так от, коли є грубе порушення, цей пакет документів ми надсилаємо до Нацполіції. Наприклад, постраждала така компанія як Bunge. Ця корпорація вклала в економіку України коштів, які за розміром складають 15% від усього бюджету України на цей рік. Правда, за всю історію роботи компанії в Україні. Але все ж таки! Це 15% від бюджету країни на цей рік.   Ми вже направили декілька серйозних справ до НАБУ, бо там великі кошти. Наприклад, постраждала така компанія як Bunge. Ця корпорація вклала в економіку України коштів, які за розміром складають 15% від усього бюджету України на цей рік. Правда, за всю історію роботи компанії в Україні. Але все ж таки! Це 15% від бюджету країни на цей рік. Це американські інвестиції в нашу економіку. Ну як можна таку компанію прийти і рейдонути? Ми передали цю справу та інші резонансні до Нацполіції, частину до ГПУ, частину - до НАБУ. Я точно знаю, що по одній зі справ вже розпочато кримінальне провадження. Я не можу назвати компанію, оскільки це таємниця слідства. Можливо, вже відкриті такі ж кримінальні провадження і за іншими справами. Нехай займаються. Коли злочинці будуть покарані, тоді можна говорити, що, ось, дивіться, злочинця покарали.   Стати нотаріусом за хабар вже неможливо   - Які ще важливі нововведення антирейдерського закону?   - Є частина нотаріусів, які теж стали сумними після прийняття закону (посміхається. - АСН). Що їм не сподобалося? З набуттям чинності законом нотаріус може бути позбавлений свідоцтва на здійснення нотаріальної діяльності на підставі порушення закону.  З набуттям чинності законом нотаріус може бути позбавлений свідоцтва на здійснення нотаріальної діяльності на підставі порушення закону. Якщо нотаріус буде вчиняти так само незаконно, як державний реєстратор. На сьогодні притягнути нотаріуса до відповідальності та позбавити свідоцтва за вчинення порушення закону під час реєстрації прав власності неможливо. Але з прийняттям закону це буде можливо. Якщо він порушить закон у сфері державної реєстрації, його не просто буде притягнуто до адміністративної відповідальності, а й буде розглянуте на комісії питання про позбавлення свідоцтва. Зараз отримати свідоцтво на нотаріальну діяльність дуже важко.   - Як завжди.   - Ні. Раніше необхідно було 6 місяців стажування, юридична освіта, хабар і отримання свідоцтва.   - Навіть були свої розцінки. 100 тис.$ - і ти нотаріус?   - У нас Департамент державної реєстрації та нотаріату. Я також відповідаю за цю сферу. Як тільки нам віддавали нотаріат, хтось ыз друзів мене запитав: "Слухай, а можна там свідоцтво отримати?". Я кажу: "Авжеж!" А мені: "Скільки? Що потрібно для цього?". Я відповідаю: "Не скільки! Треба скласти іспит. І все!". А в чому тоді підвох? Я кажу: "Ні в чому, нехай приходить, складає іспит і все абсолютно чесно".   - Тобто зараз корупції у вас немає?   - Немає! Все чесно. Як зараз відбувається іспит. По-перше, щоб отримати доступ для складання іспиту, треба но мати мінімум три роки стажу помічника нотаріуса. Один нотаріус може мати лише одного помічника, якого офіційно зареєстровано в Нотаріальній палаті України. Щоб стати таким помічником нотаріуса, окрім диплома про вищу юридичну освіту, треба мати мінімум три роки юридичного стажу роботи. Отже, треба мати диплом та мінімум шість років досвіду, щоб тебе тільки допустили до складання іспиту. Як виглядає іспит? Це 30 столів, на столах - комп'ютери та мишки. І все! Ніяких паперів, з собою нічого не можна брати. Сидить комісія представників нотаріату та Міністерства юстиції слідкує та перевіряє. Мінімум 8 членів мають бути присутніми на іспиті. Та в режимі online протягом двох годин ти повинен відповісти на 74 питання з 90! Це 30 столів, на столах - комп'ютери та мишки. І все! Ніяких паперів, з собою нічого не можна брати. Сидить комісія представників нотаріату та Міністерства юстиції слідкує та перевіряє. Мінімум 8 членів мають бути присутніми на іспиті. Та в режимі online протягом двох годин ти повинен відповісти на 74 питання з 90! І ті, хто відповідає на 74 питання правильно, у них загорається "зелене" повідомлення, що значить: "іспит складено". У кого відповіді неправильні, у того горить "червоне", тому - на вихід. Такі претенденти можуть подати документи на складання нового іспиту лише через рік. Ті, хто склав першу частину іспиту, залишаються на практичне завдання, яке передбачає 10 питань. Треба правильно відповісти мінімум на 7 з 10  цих питань. Що ми маємо? З сотень претендентів свідоцтва отримують лише 5-6! І це на всю країну. На рік у нас максимум 30 нових нотаріусів. Свідоцтво на право нотаріальної діяльності зараз дуже цінне. Бо купити його неможливо. А скласти іспит - дуже складно.   - Чи буде Мін'юст розбиратися з "рейдерським спадком", починаючи з 90-х, а потім 2000-х? Коли, наприклад, у ЗМІ неодноразово згадувалася т.з. група екс-віце-спікера Держдуми РФ Олександра Бабакова, яка захопила багато об'єктів у центрі столиці…   - Ці справи зараз у судах. Це не справа Міністерства юстиції. Це не наше! Важливо, що ми зробили усе для прийняття базового закону. Я думаю, що після прийняття антирейдерського закону ми не просто вирівняємо рейтинг України щодо захищеності права власності, а навіть піднімемося.  Якщо ми на 20 пунктів впали, то піднімемося на 40 пунктів. Важливо, що не постраждав наш рейтинг щодо спрощення адміністративних процедур. Бо черг зараз немає, хабарів немає. Наразі ми створили здорове конкурентне середовище. І протягом години дійсно дуже легко провести будь-яку реєстраційну дію щодо нерухомості, бізнесу без черг і хабарів. З офіційними платежами. Якщо ви хочете зареєструватись як фізична особа-підприємець, то взагалі можете зробити це online. Дуже скоро буде можливість реєстрації таким чином товариства з обмеженою відповідальністю. Не потрібно буде їхати, до когось приходити тощо.   Хотіли запровадити "розлучення за добу", але країна не готова   - Ви були одним із авторів пілотного проекту "Шлюб за добу", яким термін від подачі заяви до реєстрації шлюбу скорочується з 30 днів до доби. Мін’юст запустив пілотний проект у кількох містах України. Які результати експерименту? Коли практика скороченої процедури може бути поширена на усю країну?   Є випадки, коли деякі приїжджають навіть з незаконних т.з. "ДНР" та "ЛНР", щоб зареєструвати шлюб протягом однієї доби.  - Так, ми запустили цей проект у шести містах: Сєвєродонецьку, Херсоні, Києві, Одесі, Львові та Маріуполі. 50% шлюбів зареєстровано в Сєвєродонецьку, Маріуполі та Херсоні. Тобто в зонах, наближених до  АТО. Є випадки, коли деякі приїжджають навіть з незаконних т.з. "ДНР" та "ЛНР", щоб зареєструвати шлюб протягом однієї доби. І повернутися зі свідоцтвом назад. Чому? Бо всі вони розраховують на те, що одного дня повернуться в  Україну. Вже ніхто там не вірить, що вони стануть Росією чи будуть незалежними республіками. Вони усі вже розуміють, що хочуть бути з Україною.   - В одному з ваших блогів ми прочитали про необхідність скасування норми про обов’язковість вказання батька у свідоцтві про народження дитини. І жінки, які не можуть вказати батька, часто вигадують його. Як з цим будете боротися?   - Так, зараз є дівчата, у них немає чоловіка і взагалі немає хлопця. А дітей вони хочуть. Вони роблять штучне запліднення. А батька у такої дитини немає. Але коли вони йдуть отримувати свідоцтво про народження, то їм кажуть: "Є графа про батька, вписуйте". Але кого вписувати? Ти мусиш когось вписати, бо за законодавством ти маєш це зробити. Це вимога закону, вимога сімейного кодексу. Між іншим, до 1953 року такої вимоги не було. Свідоцтво про народження дітей без батька можна було зареєструвати, де у графі "батько" нічого не було. Навіть не прочерк, а просто нічого не було. Але у 1953 році було змінено сімейний кодекс, ввели обов'язковий запис про батька. Не важливо, чи він є, чи його немає.   – І яких міфічних чоловіків-батьків вписують зараз?   Це жарти, але жарти жартами, коли ж вони йдуть отримувати соціальну допомогу, то їм кажуть: "А де заява батька?". А вони відповідають: "Так його немає, я його вигадала". - Вписують: "Вигаданько Вадим Петрович" чи "Обама"! Ой, вигадують, хто що може. Це жарти, але жарти жартами, коли ж вони йдуть отримувати соціальну допомогу, то їм кажуть: "А де заява батька?". А вони відповідають: "Так його немає, я його вигадала". Тоді такій жінці кажуть, щоб вона йшла до РАЦСу, отримувала там довідку, що батька немає. Побігла, отримала довідку, прийшла і так далі. Знову така ж історія в поліклініці, де вимагають заяву від батька. Треба ще раз бігти до РАЦСу, отримувати довідку. Дитячий садочок, школа, поїхати за кордон - те саме. Де дозвіл батька?   - Обами Хусейновича?   - Так (сміється. АСН). Це абсурд, звичайно, але така норма наразі присутня,  треба виключити. Реформа полягатиме в тому, що матері, у якої немає чоловіка, а у дитини реального батька, буде надано право поставити чи прочерк, чи вписати вигаданого батька у графу під час реєстрації. В останньому випадку тоді будь готова до того, що будеш проходити це пекло. Знаєте, яка була критика пілотного проекту "Шлюб за добу"? При тому, що ми надаємо право, а не обов'язок! Хочеш чекати 30 днів, чекай! Хочеш за добу, йди та реєструй за добу. Церкви сказали: "Ви що! Це не вписується в норми моралі!". А щодо ідеї про усунення перепон зі "штучним батьком", то вони взагалі написали: "Ви, Мін'юст, створюєте підстави для збільшення кількості байстрюків". І це серйозно. Це не вигадки. Коли цю ідею винесли на розгляд одного з профільних комітетів, вони одноголосно проголосували проти. Знову ж таки, бо через цю норму в країні будуть байстрюки!   - Треба ж бути перед виборцями "моральними".   - Ми цю норму усунемо, цього вимагає сьогодення   - Окрім "батька-привида", які безглузді норми законодавства планує скасувати Мін'юст?   - Ми хотіли запровадити ще й "розлучення за добу", але зрозуміли, що країна до цього не готова.   - Коли проект "Шлюб за годину" запрацює по всій країні, а не тільки в окремих містах?   - Як тільки ми внесемо до парламенту проект закону про внесення змін до системи реєстрації актів цивільного стану. Дайте нам місяць-два, щоб ми доопрацювали ці зміни, подали їх на розгляд до профільного комітету у парламент, щоб здійснити реформу в сфері реєстрації актів цивільного стану. Все буде прийнято. Я сподіваюся. Бо пілотні проекти успішні. Люди хочуть! Зараз, за Сімейним кодексом, після подання заявки ви повинні чекати мінімум 30 днів, щоб потім зареєструвати шлюб. Але за поважних причин цей термін може бути скорочений. Що таке поважні причини? Наречені біжать до лікарів, дають хабар і всі вагітні! А потім: "Ну, була вагітна, десь воно ділося. Ну, ділося й ділося". Тобто з підробкою про вагітність ідуть до РАЦСу, де комусь дають хабар, але зараз вже не дають, це було раніше, і реєструють шлюб протягом трьох днів. Як ми з'ясували де-факто до 40% шлюбів реєстрували за такою прискореною процедурою. Зрозуміло, що Міністерство охорони здоров'я та медичні заклади стали дуже сумними, коли запустили пілотні проекти. От, така ж тема була! І зірвалася! А ми говоримо: пілотні проекти успішні, люди хочуть, все - давайте. Ті, хто проти, ті просто хочуть і далі брати хабарі за фіктивні довідки про вагітність. Все! Це ж елементарна логіка.     Мери і голови сільрад зможуть реєструвати шлюби     - Які законодавчі ініціативи готує Мін'юст?   - Щодо антирейдерства, то ми не ставимо на цьому крапку. Є ще додаткові ідеї. Базовий закон треба було швидко прийняти. Але є ще декілька ідей, які спрямовані на покращення. Ми в абсолютно нормальному режимі будемо працювати. Профільний комітет парламенту цього також хоче. Ми запевнили та пообіцяли, що створимо робочу групу і обговоримо декілька нововведень. Можемо вважати, що антирейдерський - це головний крок. Але на прийнятті закону ми точно не зупиняємося. Тим більше зараз нам треба дуже швидко підготувати підзаконні акти під антирейдерський закон. Щоб, коли він буде підписаний президентом та набере чинності, ми відразу подали підзаконні акти на розгляд Кабміну і вони також швидко були прийняті. Все для того, щоб закон почав працювати на практиці, як це і передбачено. Але паралельно ми завершуємо реформу у сфері реєстрації актів цивільного стану. Була ідея децентралізації та передачі цих функцій від РАЦСів до місцевих органів влади, нотаріусів та приватних реєстраторів. Дуже довго ми відпрацьовували ці ідеї, вивчили досвід не лише європейських країн, а й світу. З'ясували, що приватних реєстраторів немає ніде. Тому приватних реєстраторів не буде. Ми також з'ясували, що нотаріуси виконують функції реєстрації шлюбу у декількох країнах, але у них статус абсолютно відрізняється від статусу наших нотаріусів. У них більше повноважень. Але паралельно ми надаємо право усім органам місцевої влади, від мерів до сільських рад, право надавати послуги у сфері реєстрації шлюбу.    І в результаті дійшли висновку, що реформа полягатиме в тому, що РАЦСи залишаться. Але паралельно ми надаємо право усім органам місцевої влади, від мерів до сільських рад, право надавати послуги у сфері реєстрації шлюбу. Смерть і народження - ні! В жодній країні немає прикладу, де б це право надавали комусь, окрім держави. Це право лише держави. Є країни, де реєстрація розлучення ще складніша ніж у нас. Там лише не підставі рішення суду можуть зареєструвати розлучення. Тобто перша реформа полягатиме у наданні місцевим органам влади права також реєструвати шлюб. Друга - це реєстрація шлюбу протягом однієї доби. Також ми створимо робочу групу щодо нововведень із реєстрації бізнесу та нерухомості. Є кілька нових ідей. Тому є над чим працювати!  
Економіка Анна Дерев'янко: Зараз в Україні золотий час для молодих стартапів 05 Жовтня
16:24

Анна Дерев'янко: Зараз в Україні золотий час для молодих стартапів

Анна Дерев'янко: Зараз в Україні золотий час для молодих стартапів Про те, чому рейтинги бізнесу не впливають на бізнес-клімат, про бум молодих стартапів в Україні та чи задоволені в ЄБА співпрацею з урядом, говоримо з Виконавчим директором Європейської Бізнес Асоціації Анною Дерев’янко. — У серпні-вересні Європейська Бізнес Асоціація спільно з Dragon Capital провела опитування серед компаній з іноземним капіталом. За його результатами, 50% іноземних компаній планують збільшувати інвестиції в бізнес в Україні наступного року. На чому базується цей оптимізм? — Дослідження виявило, що більшість іноземних інвесторів дійсно доволі оптимістично налаштована щодо динаміки зростання бізнесу та з певною надією дивиться у майбутнє. На мою думку, така ситуація здебільшого пов’язана з низкою позитивних перетворень, які мають місце останнім часом. Зокрема, йдеться про лібералізацією валютного ринку та порівняну стабільність економічної ситуації в країні впродовж останнього півріччя. Так, реформи просуваються повільніше, ніж ми б цього хотіли, однак активна та свідома бізнес-спільнота все ж таки відчуває готовність влади взаємодіяти й дослухатися до голосу бізнесу. — Наскільки сприятливим є інвестиційний клімат в Україні? На якому рівні варто чекати притоку інвестицій у 2017 році? — Цього року, під час дослідження Індексу інвестиційної привабливості, ми запитали топ-менеджерів наших членських компаній про їхні економічні настрої у першому півріччі 2016 року. Отже, у липні позначка індексу сягнула лише 2,88 (з п’яти можливих балів). Однак, якщо ми порівняємо з останнім кварталом 2015 року, коли індекс дорівнював 2,57 бала, цьогорічний результат, вочевидь, свідчить про певне покращення ситуації. Звичайно, інвестори не в захваті  від економічної ситуації в країні, та попри це деякі з них все одно планують нарощувати капітал у 2017 році, зокрема і людський. Це, безумовно, є позитивним сигналом для потенційного пожвавлення ділової активності в державі у 2017 році. А відтак і притоку нових інвестицій та розгортання інвестиційних проектів. За нашими даними, 45% опитаних директорів великих компаній планують інвестувати наступного року. — Уже рік в Україні діє зона вільної торгівлі з ЄС. Який вплив це має на український бізнес? — Зона вільної торгівлі з ЄС – це шанс для українського бізнесу заявити про себе. Угода має стати стимулом для виходу на нові ринки більш високого рівня, підняття планки, а також покращення якості  продуктів та послуг, аби гідно конкурувати з європейськими колегами. Ще більшої актуальності набула ця опція для нових українських стартапів та молодих виробників з огляду на тренд стрімкого розвитку креативного малого бізнесу в Україні. Саме тому в рамках Асоціації діє два цікавих проекти: платформа для розвитку малого та мікробізнесу Unlimit Ukraine та Enter NewMarkets – ініціатива, започаткована спільно з Центром підтримки експортерів, яка спрямована на підтримку членських компаній Асоціації, зацікавлених у розширенні власного бізнесу та виході на європейські ринки. Ми розуміємо, що процес імплементації та приведення норм законодавства до вимог та стандартів країн ЄС є досить складним та потребує часу, але вже зараз ми можемо робити маленькі кроки назустріч великим горизонтам.   — Із жовтня електроенергія для промислових споживачів в Україні подорожчає на 10%. Чи може таке зростання відбитися на вартості товарів? — Експерти Асоціації відзначають, що це вже третє підняття тарифів для промисловості (непобутових споживачів) з травня 2016 року. Безумовно, підвищення тарифу на електроенергію не може не вплинути на вартість продукції, яку виробляють підприємства, які закладають частку споживання електроенергії у собівартість товарів та послуг. Більш того, високий тариф потенційно позначиться і на ціні базових продуктів харчування, адже багато компаній використовують електроенергію безпосередньо в процесі виробництва. Але приведення тарифів до ринкового рівня - хоч і непопулярна, але потрібна дія. — Як загалом можете охарактеризувати роботу уряду нинішнього складу? Чи є реальні зрушення у реформуванні країни? Яких рішень чекає бізнес від урядовців? — Ми досить активно взаємодіємо з урядом та можемо відмітити відкритість та готовність колег до співпраці. Все частіше наші пропозиції лягають в основу важливих законопроектів, а питання у різних секторах бізнесу вирішуються набагато швидше. Наприклад, ціла низка побажань від бізнес-спільноти Асоціації зараз входить до нової редакції проекту податкової реформи, нещодавно було знято цінове регулювання на соціально значущі продукти. Відкритими до діалогу є колеги з Міністерства фінансів та ДФС, Міністерства аграрної політики та продовольства… Зараз бізнес чекає від державних органів влади більш рішучих дій у напрямі боротьби з корупцією, судової реформи, усунення колізій у законодавстві, а також побудови якісної системи управління державою тощо. — Днями віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомила, що Україна піднялася з 87-ї на 83-тю сходинку у рейтингу Doing Business. Тоді як згідно з рейтингом конкурентоспроможності, який складає Всесвітній економічний форум, наша країна опустилася з 79-ї на 85-ту сходинку. Чи впливають такі рейтинги на бізнес-клімат в Україні? — Насправді ці показники є досить умовними, і при цьому позиції у двох вищезгаданих рейтингах майже збігаються, тобто ми коливаємося між 83 - 85 місцями. Якщо ми ставимо завдання бути в першій двадцятці країн, то ми здійснюємо рух досить повільно.  Місце в рейтингу певним чином впливає на рішення бізнесменів інвестувати, адже разом з макроекономічною статистикою та оцінкою політичних ризиків свідчить про ситуацію в країні. А от на бізнес-клімат місце в рейтингу не впливає, швидше, навпаки. Тож варто зосередити зусилля на підвищенні якості законодавства та його застосуванні на практиці, плюс приборкати корупцію, щоб думка бізнесменів, які працюють в Україні, змінилася на краще, а це, в свою чергу, вплине і на місця України в міжнародних рейтингах.
Економіка Оксана Продан: Конвертцентри існують, бо в податковій досі зберігається корупція 29 Вересня
14:30

Оксана Продан: Конвертцентри існують, бо в податковій досі зберігається корупція

Оксана Продан: Конвертцентри існують, бо в податковій досі зберігається корупція Уряд пропонує наступного року збільшити акцизні збори та рентні ставки, щоб забезпечити 25 млрд грн додаткових надходжень у дохідну частину бюджету. Чому від цього постраждають місцеві бюджети? Про новий "антикорупційний" проект змін адміністрування податків та про конвертаційні центри, які досі існують завдяки корупції у податковій, в інтерв'ю АСН розповіла народний депутат України, член парламентського комітету з питань податкової та митної політики Оксана Продан.     - Які основні податкові новації уряд планує запровадити наступного року?   - Треба розділити питання на дві частини. По-перше, це той проект, який уряд вже вніс під бюджет на 2017 рік. Там ідеться про наміри уряду збільшити акциз та ренту. Це точкові зміни, щоб забезпечити 25 млрд грн додаткових надходжень у дохідну частину бюджету. Це один блок податкових новацій. Є й інший блок, підготовлений Міністерством фінансів та відпрацьований з експертами та депутатами. Я його особисто називаю антикорупційним проектом, який "чистить" адміністрування податків в усіх сферах. Якщо ми говоримо про корупційний ПДВ, то в цьому проекті пропонується єдиний реєстр, який забезпечить реально автоматичне відшкодування для усіх підприємців. Тоді ПДВ буде автоматично відшкодовуватися. Бо сьогодні є електронне декларування ПДВ та "скрутка" йде з ходу. Щодо податку на прибуток так само виписується механізм, наприклад передбачено всього 4% амортизації податку на прибуток. Це прозоре та набагато легше адміністрування. В цілому загальні норми адміністрування спрощуються. Тому ось цей проект Мінфіну, який ще не внесено до Верховної Ради, не передбачає зміни ставок, його не можна назвати "сумашедшею реформою", насправді він є антикорупційним. Він спростить для бізнесу адміністрування. Зробить зрозумілою та прогнозованою податкову базу для бізнесу.   - Це не новий Податковий кодекс? Чому й досі не внесено проект Податкового Кодексу, хоча Кабмін обіцяв підготувати Бюджет на 2017 рік на новій податковій базі?   - Це не новий Податковий кодекс, але це нові та прозорі умови адміністрування податків, які пропонує Мінфін. Чому уряд не вніс бюджет на новій податковій базі? Треба розуміти, що уряд все ж таки вніс бюджет зі змінами, які змінюють податкові ставки, щоб забезпечити дохідну частину бюджету. А новий, "великий" проект, який ще не внесено, він не змінює бази, не змінює ставки, але робить прогнозованою завтрашню податкову базу. Цей проект дає можливість змін до Податкового кодексу, які, я сподіваюся, будуть внесені наступного тижня. Принаймні так обіцяє Кабмін. Ці зміни дають можливість бізнесу реально працювати, спланувати доходи та витрати, і завтра у податківців не буде механізму збільшити мені базу, викинути якісь витрати, додати доходи. Це забирає такі повноваження у податківців.   - Економічні експерти щороку дають невтішні оцінки щодо тіньового рівня української економіки. Деякі називають 40-50% тінізації економіки. Які основні причини цього?    - Я чула і страшніші цифри! Я точно розумію, що рівень тінізації економіки якщо і зменшився, то не сильно. Я не називатиму цифри. Хоча насправді я чула страшніші цифри для нашої економіки, повторюся. Чому так відбувається? Тому що немає впевненості у бізнесменів у тому, що правила для усіх зрозумілі, що завтра теж для всіх зрозуміле. Люди бояться, немає довіри до політиків. Зміни до Податкового кодексу, я думаю, допоможуть детінізувати економіку.   - Майже щотижня в Україні викривають хоча б один конвертаційний центр. Що має зробити податкова, щоб припинити їх роботу?   - Що має зробити влада, щоб не було сенсу в конвертаційних центрах? Я можу сказати, по-перше, що конвертаційні центри без співучасті фіскалів працювати не можуть. Це однозначно. І якщо десь щось викривається, то однозначно хтось і десь займався використанням службового становища. Це як мінімум. Без фіскалів конвертація не відбувається. По-друге. Як ліквідувати сам сенс таких центрів? Нам треба працювати легко та прозоро. Нам треба працювати легально та дешево. Коли легально працювати буде дешево, тоді не треба буде займатися злочинами. Тоді не потрібні будуть конвертаційні центри.   - У ЗМІ неодноразово з'являлася інформація, що за часів Януковича фіскали Клименка взяли під свій контроль конвертаційні центри. При цьому вимагаючи, щоб 7% від операцій сплачували до бюджету. Як це відбувається зараз?   Ви самі щойно посилалися на те, що ця інформація постійно з'являється. "Зловили - догнали - перегнали - ліквідували - викрили". Це значить, що корупційна складова в роботі фіскальної служби до цього часу зберігається. Знаєте, коли говорила, хотіла сказати три дієслова в різних часах. А потім думаю: все-таки ні, я скажу тільки в теперішньому часі. Будемо сподіватися, що і зміни до Податкового кодексу у частині адміністрування зроблять невигідними злочини у частині конвертації.   - Як ви ставитеся до того, що Державна фіскальна служба пропонує скасувати акциз з роздрібного продажу нафтопродуктів, але при цьому синхронно підвищити ставки основного акцизу на бензин, дизель та скраплений газ? Наскільки корисною є ця ініціатива та до чого може призвести?   Це називається не скасувати акциз, а забрати в органів місцевого самоврядування ті нещасні 5%, від яких вони так тішаться. Сьогодні місцеві органи самоврядування отримують ці 5% у свої бюджети. Якщо є пропозиція відмінити цей акциз, це насправді говорить про те, що ці кошти будуть зібрані на рівень державного бюджету. З іншого боку, буде збільшено ставку. Якщо акциз з роздробу був зрозумілий, то тут це просто збільшення ставки, збільшення податкового навантаження, за яке будемо платити усі ми. Бо що таке акциз? Це непрямий податок, за який у результаті сплачують усі покупці.
Політика Віктор Пинзеник: Рада зустрічатиме Новий рік в сесійній залі 28 Вересня
12:33

Віктор Пинзеник: Рада зустрічатиме Новий рік в сесійній залі

Віктор Пинзеник: Рада зустрічатиме Новий рік в сесійній залі Про те, чи існує таємний меморандум МВФ, чому зарплату вчителям можуть так і не підняти і про найбільшу бюджетної діру України - Пенсійний фонд говоримо з народним депутатом, екс-міністром фінансів України Віктором Пинзеником. - Чи дійсно таємний Меморандум МВФ, про який говорить опозиція, лежить в основі Бюджету на 2017 рік? - Це безпредметна розмова, бо Меморандум не бачив ніхто, крім уряду і МВФ, тих, хто його підписував. Його немає на руках, і я не знаю, щоб він «гуляв» десь, бо є єдина версія - англомовна, я думаю, що вона відповідає дійсності, тому безпредметно сьогодні говорити, є чи немає цього. Але на мою суб’єктивну думку – немає.   - Щодо поступового підвищення пенсійного віку, за вашою інформацією, в проекті бюджету на 2017 рік справді передбачено збереження 15% оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів?   - Частина норм зберігається, які чинні сьогодні. Але що стосується оподаткування, то воно було скасовано. Парламент уже уточнив цю норму. Щодо інших рішень, то якраз одна з моїх тривог стосовно бюджету, те що не вирішується одна з фундаментальних проблем - пенсійна. Бо проблема пенсійна полягає не в тому, щоб «нашкребти» і сьогодні виплатити жалюгідні пенсії пенсіонерам. Це проблема назавжди. На жаль, уникають відповідей на ці проблемні запитання. А проблема накопичується. Я дуже сподіваюсь, що в Меморандумі підняте це питання. Бо воно важливе для країни, воно мусить бути розв’язане. Але чи є воно в бюджеті?   - …Немає? - Ні. Бюджет передбачає дотації пенсійного фонду на рівні 156 млрд грн, а цьогорічні дотації 145 млрд грн. Тобто, враховуючи деякі норми, які стосуються доходів і видатків, які дещо зменшують потребу, це говорить про те, що жодних  рішень у цій площині нема. - Дефіцит Пенсійного фонду зростає, дохідна частина також збільшена на наступний рік. Як буде покриватися дефіцит Пенсійного фонду? Наскільки питання наповнення Пенсійного фонду і забезпечення пенсіонерів буде гостро стояти наступного року? - Коли я говорив про доходи, то оцінював доходи державного бюджету, бо не вважаю їх реальними. Тому що не може економіка, яка росте на 3% з інфляцією 8%, дати приріст майже 18%. І це при тому, що деякі податки зменшуються, наприклад рентна плата за видобуток газу і газового конденсату. Тому тут є проблема. Але є окрема проблема Пенсійного фонду, бо він відтягає величезну суму коштів бюджету. Пенсійний фонд на 2/3 залежить від бюджету. Такої залежності не було ніколи. І ця залежність не одного року. Знаєте, якби один раз можна було натужитись і закрити проблему, то це одна справа. Але питання в тому, що кожного року такі геройські зусилля потрібні, а пенсія ж мізерна. Баланс бюджету дуже пов'язаний з проблемами пенсійними, на які треба давати відповідь. - Ваш колега, голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак, заявив, що в бюджеті передбачено 17 млрд грн на ремонт та будівництво доріг. За вашими оцінками, чи достатньо цього?   - Немає в Міністерстві фінансів сприйняття такого слова «достатньо». В бюджеті є слово «чи є у вас можливості». Я вам скажу, що недостатньо, і що? Звичайно, недостатньо, але чи є можливість це робити ресурсами – ні, немає. Якщо ми хочемо в борг лізти далі, а бюджет, на жаль, продовжує цю політику нарощування боргів, то це ілюзія. Бо ви берете сьогодні гривні, забираєте завтра не гривню – це залізання в кишеню завтрашню, вашу, дітей, онуків тощо. Якщо говорити про рішення в питанні доріг, то треба говорити про реальні джерела фінансування. Але ми говоримо не про головну проблему, бюджет не може мати стосунки з проблемою тільки однією. Ми не можемо лишити освіту, ми не можемо медицину лишити. Тому бюджет мусите розглядати з точки зору – у вас є ресурс, кому дати більше, а це означає - комусь менше дати, але повинні давати чесно, повинні давати те, що ви маєте, а не говорити те, що ви хочете. - На 30% обіцяють підвищити заробітну платню освітянам. Чи не «з’їсть» ці 30% реальна інфляція, яка буде наступного року? - Я не можу знайти того (в бюджеті. – Ред.), що ви сказали... Я порівнював цифри видатків на освіту з тим, що є сьогодні в бюджеті, єдине, що це видатки на функції по освіті, вони зростають на 10%. Я не сказав про зарплати, я сказав про видатки на сектор. Деталізованих цифр немає, тому я вам підтвердити або спростувати цю цифру не можу. - На вашу думку, яка буде реальна інфляція наступного року? - Я не можу сказати, що 8% не є реальними. Але треба врахувати одну річ. Інфляція це не тільки показник, який береться як база розрахунку. Це ще й є результатом самого розрахунку бюджету. Тобто все залежить від того, який буде бюджет. Якщо бюджет буде з величезним дефіцитом, для покриття якого буде використаний Національний банк України, тоді варто очікувати інфляції іншої. Так, як це було, наприклад, минулого року, коли інфляція була 43%. - Опозиція говорить про «драконівські» норми щодо аграріїв, як от скасування будь-яких пільг… - Про що йдеться?. Хто платить ПДВ? Споживач. Ми платимо як наш внесок за освіту, за медицину, тобто це непряма оплата тих послуг, які називаються безплатними, нібито. Безплатно тільки сир в одному місці буває. Так от, у цьому секторі наша плата, яка призначена бюджету, лишалася компаніям. І це неправильно. От уявіть собі, що прибутковий податок з вас зняли, ви ж не платите його теж, а платить компанія, де ви працюєте, а перерахування грошей не відбулося. Тому це (скасування пільг. – Ред.) правильне рішення. Більше того, норма, яка використовується зараз, вбиває тих, хто займався інвестиціями. Якщо б хтось із підприємств великий обсяг інвестицій мав, воно б програвало в цьому. Бо це одна з кричущих проблем країни  - коли одні мають кращі умови, ніж інші. Якщо ви пам’ятаєте дуже популярну тему боротьби з офшорами, то це класичний офшор, тільки не на Кіпрі, а в Україні. Офшор, який використовуються, і час від часу тут виникає скандал.   - За сім місяців цього року на користь держави надійшло лише 78 тис грн конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна корупціонерів. Чому так мало? - Це свідчить про низьку результативність. Хоча в мене все-таки з’явилася надія за останні місяці, що є зрушення в цій сфері і є багато таких гучних справ, які будуть доведені до кінця. Почалося дуже пізно, останні тільки місяці, а юридичні процедури не такі короткі, щоб завершитись конфіскацією і отриманням результату. Але я все-таки сподіваюсь на те, що те, що за останні місяці ми побачили, дасть результат. А попередні місяці, ну, це не є результатом. - На наступний рік, до речі, передбачено 10.5 млрд грн надходжень від конфіскації коштів, які отримані корупційним шляхом. Це реальна цифра? - Якщо будуть працювати ефективно органи і доводитимуть справу до суду, не просто бажанням конфіскувати, а доводити справу до суду звинуваченнями, а я думаю, що це можливо, то можемо отримати. Чи буде це, побачимо. - За вашими прогнозами, коли буде прийнято бюджет? Чи буде він доопрацьований, ви на цьому наполягаєте? - Ніколи не приймався бюджет в формі, в якій його подавав уряд. Я б дуже хотів його бачити в іншій формі. Очевидно, тут мої бажання дуже дисонують із тим, що хочуть мої колеги. Бо я не хочу збільшення видатків, я хочу балансу, я хочу того, що тримає опору країни, що перетворює бюджет на бюджет. Чи буде він – важко мені сказати. Але думаю, що в будь-якому випадку бюджет не буде прийнятий швидко, незважаючи на те, що ми його отримали вчасно. Як завжди, будемо готуватись до Нового року тут, у залі Верховної Ради. - Чого все ж слід очікувати наступного року українцям? - Воно ж не падає з неба як дощ. Не буває хліба, якщо ви його не посадили. Це тут, в цій залі, можна нічого не робити, а все людям давати. Вже 25 років дають. Завдання країни - створити умови… - Реформи, а їх немає… - Якщо немає росту, ви не можете спожити те, чого немає. Тому головне завдання, яке зараз має забезпечити країна, полягає у створенні умов для економічного зростання. Це зростання мене не радує цього року. Бо воно не має природньої причини – інвестиції. Ну, вдарились вниз і відскочило. А бюджет - це фундамент для економічного зростання, від бюджету залежить стабільність. Пригадайте події останніх двох тижнів. Хвилювання людей щодо обмінного курсу. Так само хвилюється інвестор, коли не може стати на землю для того, щоб зрозуміти, що відбувається.
Суспільство Всеволод Ковальчук: 80% боргів за електрику - Донбас 27 Вересня
17:55

Всеволод Ковальчук: 80% боргів за електрику - Донбас

Всеволод Ковальчук: 80% боргів за електрику - Донбас Т.в.о. директора ДП «НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук в розгорнутому інтерв'ю АСН розповідає про нові принципи роботи енергетичного ринку, про те, чи повинні рости ціни за електрику, за скільки були в підсумку куплені багатостраждальні «трансформатори Григоришина» і навіть - про свою зарплату. Про опалювальний сезон і як ми обійдемося без вугілля з зони АТО - Зараз найбільше хвилює українців опалювальний сезон. Як іде підготовка до зими, до опалювального сезону, чи є проблеми і які готуються антикризові заходи? Дійсно, це, мабуть, найнагальніше для українців, усіх, не тільки для енергетиків. Стосовно нас, то це і запаси вугілля, і запаси ядерного палива, і запаси газу. Якщо ми останні кілька років не використовуємо газ для виробництва електричної енергії масово, як це було раніше, але тим не менше на теплових електроцентралях і в Києві, і в деяких інших газ є основним паливом, яке має використовуватися на ТЕЦ не тільки для опалення, а й для виробництва електричної енергії. Тому всі ці компоненти входять до підготовки до зими. Що стосується «Укренерго», то наші заходи полягають виключно у підготовці мереж. Наші заходи вже всі виконані.   Проблемні питання, звичайно, є. Якщо, наприклад, з забезпеченням палива для атомних станцій немає жодних проблем, тобто всі необхідні поставки, які за графіком мали відбутися, вони відбулися ще на кінець року. Ремонтна кампанія «Енергоатому» цього року триває з певними проблемами, але зараз вона вже завершується, навіть на проблемних блоках №1 і №2 Запорізької АЕС. Перший блок вже підключили до мережі, а на початку жовтня має вийти з ремонту другий запорізький блок. Ремонтна ділянка IV кварталу цього року і І кварталу наступного року вже затверджена.   Що стосується вугільної генерації, другої за обсягом виробництва електроенергії у нас, то проблема традиційна для останніх трьох років – недостатні запаси вугілля на складах відносно нормативних значень. Якщо збережеться така динаміка приросту, яку спостерігаємо останні кілька тижнів, ми вийдемо на 1 листопада з відставанням від затвердженого міністерством графіка накопичення вугілля, тобто нижче 2,7 млн тонн - необхідного на початок зими запасу. - Наскільки нижче? -  Я думаю, що ми наблизимось до 2 млн тонн. Коли я кажу ми, маю на увазі не «Укренерго», бо ми не накопичуємо вугілля, а галузь в цілому.    Основна проблема полягає в перевезеннях залізницею. Ця проблема раніше так гостро не стояла, бо не було таких потреб. Видобутого вугілля на контрольованій території досить великі запаси, але вони не вивозяться зараз через брак вагонів і тяглового складу. Так само видобуто дуже великі запаси антрацитового вугілля на неконтрольованих територіях. Проблем вивозу його звідти безліч -  організаційні, політичні, військова ситуація, проблеми з залізничними переходами між контрольованою і не контрольованою територіями, брак локомотивів - електричних і дизельних, брак вагонів. Терміново ремонтувати локомотиви взялися навіть суб’єкти генерацій, це і ДТЕК, і «Донбасенерго». Якщо буде забезпечено такі обсяги постачання, як зараз, навіть якщо ми не досягнемо мети із запасів на 1 листопада, то зимовий період пройде без проблем. - Тобто перебоїв в електропостачанні українцям не варто очікувати? - Якщо відбудуться військові загострення в зоні АТО, які в принципі припинять постачання вугілля з тієї території, то однозначно буде дефіцит. На цей випадок розроблені заходи з обмеження споживання. Також у разі потреби ми будемо вмикати газомазутні блоки, це збільшить витрати природного газу, але технічний стан обладнання на Трипільській і Запорізькій електростанціях достатньо задовільний. Газомазутні блоки готові до запуску і, в разі такої потреби, ми перейдемо на більш дороге пальне. Донбас як не платив за електрику, так і не платить - Щодо електропостачання непідконтрольних зараз Україні територій Донбасу і Криму – чи постачає Україна туди електроенергію, чи в повному обсязі ідуть розрахунки за електроенергію звідти? - «Укренерго» нікому нічого не постачає, ми в принципі не маємо права постачати електричну енергію згідно з українським законодавством. Ми здійснюємо лише функції передачі. Постачання здійснюють комерційні організації. В нашому випадку єдиною організацією, яка здійснює реалізацію електричної енергії, є ДП «Енергоринок». Зрозуміло, що на неконтрольованих територіях проблема найбільша. Якщо ви подивитесь звіти «Енергоринку» і ту інформацію, яку вони надають, то практично 80% заборгованості загалом за електроенергію, яка є перед «Енергоринком», сформовано тими підприємствами, які здійснюють діяльність на окупованих територіях. Це не означає, що це споживання окупованих територій. Навіть старі борги, які сформувались до 2014 року, вони так само здебільшого відносяться до зони впливу цих підприємств. В принципі, донбаські підприємства за попередній період при попередній владі розраховувалися гірше за всіх. Луганська область має критично низький рівень розрахунків за електроенергію. З Донецькою областю ситуація набагато краща. Електроенергія на неконтрольовані території постачається. Цей процес регулюється 263-ю постановою Кабінету міністрів, за якою кожен місяць формується так зване сальдо перетоків («перетоки» - баланс між поставленою Україною на неконтрольовану територію електроенергією, і отриманою з тамтешніх електростанцій на контрольовану територію. – Ред.). Цей облік з точки зору технічності веде «Укренерго», але всі комерційні взаємовідносини перебувають у зоні відповідальності ДП «Енергоринок». Від початку року сальдо перетоків складає близько 1 млрд кВ/год, спожито неконтрольованими територіями більше, ніж поставлено на контрольовані. - Це враховуючи і Крим? - У Крим взагалі уже майже рік ніяких постачань електроенергії не відбувається. Фізично лінії від Криму відрізані. А одна з ліній  - 220 кВ «Каховська-Титан» переведена на напругу 150 кВ. Там збудована нова підстанція, через яку живиться частина територій двох районів Херсонської області на кордоні з Автономною Республікою Крим. - Щодо майна «Укренерго», яке залишилось на півострові. Відомо, що ви збираєтесь подавати позов до суду. Коли він може бути поданий, про які суми йдеться? -  Дуже рано давати відповіді на ваші запитання. Спочатку треба опрацювати сам формат позову. Ми можемо або визнати експропріацію нашого майна і вимагати компенсацію, ми можемо визнавати, що хтось безоплатно користується нашим майном і, відповідно, має платити за використання нашого майна, ми можемо рахувати збитки або рахувати так само неотримані прибутки. Цей вибір можливостей буде робитись спільно з юридичною компанією, яка має практику, фактичний досвід у представленні інтересів України в судах відповідної юрисдикції. Ми сподіваємось, що у жовтні розпочнемо тендерні процедури, які дозволять обрати юридичну компанію для супроводження цієї роботи, і вже відповіді на ваші запитання, про які конкретні суми йдеться, про яку суть позову можна говорити, будуть відомі після місяця - двох від початку роботи за цим позовом. - Днями ви все ж озвучували деякі суми… -  Це я озвучував не суму нашого позову, а скільки коштує майно, яке там залишилось. На це є дві відповіді: стільки, скільки воно коштує відповідно до балансу «НЕК «Укренерго» - це залишкова вартість, яка не була повною мірою переоцінена свого часу, ця цифра трошки більше 1 млрд грн. Якщо говорити про так звану відновлювальну вартість, тобто вартість цих мереж, якби ми їх відбудовували, то вона складає десь від 800-900 млн євро. І ми не можемо говорити, що наш позов буде присвячено 1 млрд грн, бо це не відображає реальної вартості цих активів, так само не можна говорити про цифру 800 млн євро, бо це є відновлювальна вартість, якби ми ці мережі відбудовували від самого початку. Є ще знос цих мереж, є реальна завантаженість цих мереж – це так само впливає на вартість. Є ще розуміння недоотриманих прибутків від того, що ми не маємо зараз постачання на АР Крим, від того, що не здійснюємо передачу електроенергії споживачам, розподільчим організаціям Криму. Це так само буде обраховано. - Тобто сума позову буде більшою? -  Ми сподіваємося, що так. Наскільки подорожчає електроенергія після переходу на стимулююче тарифоутворення -  Ви говорили про так зване стимулююче тарифоутворення. В чому його суть? - Для всіх інфраструктурних підприємств, особливо з застарілими основними фондами, стимулююче тарифоутворення – це є найбільш прогресивна методика, яка стимулює інвестиції в оновлення основних фондів. У випадку з «Укренерго», враховуючи, що маємо можливість отримувати державні гарантії, ми на 100% залучаємо кошти міжнародних фінансових організацій, так званих донорів, для економіки України. Це дуже вигідні умови: у нас середня відсоткова ставка біля 1% річних, є кредити під 0,25% річних. Крім того, ще сплати Міністерству фінансів за обслуговування державного боргу, але в принципі ці гроші залишаються в державі, тому макроекономічно можна не рахувати вартість цих кредитів. Відповідно, нам потрібно на стару базу активів мати дуже маленьку ставку, яка б дозволила нам залучати кошти. Мережі можуть жити 40-50 років. Відповідно, від відновлювальної вартості кожен рік треба вкладати тільки в оновлення основних фондів 2,5% від їхньої вартості. Якщо відновлювальна вартість наших мереж близько 10 млрд євро, то хочеш ти чи ні, а 250 млн євро в мережі треба вкладати. В Україні тарифи, мабуть, найнижчі в Європі. Більш того, в деяких країнах вони вищі в 5 - 10 разів. Але економічна ситуація в країні така, що тарифи мають стримуватися, державою регулюватися в будь-якому разі. Наше завдання - розробити показники, критерії і оцінити вартість наших активів таким чином, щоб при переході на стимулююче тарифоутворення споживач не відчув цього у вигляді зростання ціни на електроенергію. Але це дозволить мати чіткі правила гри, ми зможемо завдяки запровадженню стимулюючого тарифоутворення більш ефективно залучати кредитні ресурси і прискорити оновлення основних фондів.   Про нові принципи роботи енергетичного ринку - Через 2,5 року після набуття чинності закону «Про ринок електроенергії» країна має перейти на ринок прямих договорів, повністю ринкові відносини у сфері електроенергетики - під контролем Національної комісії. От тоді ми маємо викуповувати електричну енергію з врахуванням її втрат у наших мереж. Втрати в наших мережах у відсотковому значенні набагато менші, ніж у розподільчих мережах. Десь у п’ять разів. Але в будь-якому разі, оскільки ми передаємо всю електричну енергію, яка виробляється в цій країні, весь цей ринок у 400-500 млрд грн, то економія навіть у 0,1% на втратах - це шалена сума. Все, що ми вкладаємо в модернізацію наших мереж, - це, зокрема, і зниження втрат електричної енергії, від цього є економічний ефект. Плюс це покращує можливості для розвитку бізнесу.     Сам механізм розроблений уже давно. Це світова практика. Більшість підприємств працюють в інших країнах із застосуванням підходів стимулюючого тарифоутворення. У нас зараз ця робота розпочинається, методика готова, ми замовили у незалежної консалтингової організації методику переоцінки основних фондів, яка зараз погоджується у Фонді держмайна.   Загалом «Укренерго» зараз у процесі модернізації і скорочення видатків: ми оптимізуємо структуру управління підприємством, значно скорочуємо  адміністративний персонал на підприємстві, оптимізуємо процеси і сподіваємося, що наші видатки будуть наступні п’ять років зменшуватися кожен рік не менше ніж на 7-8%. Це так само закладається в показники ефективності діяльності. На відміну від методики «Затрати+», на якій сформовано нинішній тариф, стимулююче тарифоутворення і спонукає підприємство зменшувати витрати - чим менше витратиш на операційну діяльність, тим більше зможеш інвестувати в розвиток свого бізнесу. - Ви говорили про скорочення апарату та адміністративного персоналу. Чи можете озвучити цифри? В «Укренерго» дуже складна структура, вона формувалася роками, було дуже багато змін керівництва, які приводили до збільшення персоналу практично кожен раз. Апарат управління компанії зріс у своїй кількості за останні 15 років майже втричі – з моменту формування «Укренерго». Апарати територіальних підрозділів так само зростали. В «Укренерго» на певному етапі була впроваджена трирівнева система управління. Тобто ми маємо три керівні ланки від центрального апарату до конкретного об’єкту. Зрозуміло, що на всіх цих ланках присутній адміністративний персонал. Ми ці всі процеси зараз спрощуємо, ми прибираємо одну ланку управління, тобто це вже зменшує навантаження на компанію по видатках на персонал. Ми намагаємося максимально вибудувати прямі відносини, без посередників. Очікуємо, що загальне скорочення адміністративного персоналу по нашій компанії протягом 2-3 років сягне 50%. В Україні найгірший показник чисельності серед усіх країн Європи і СНД на одиницю господарства. Що б ми не взяли: умовну одиницю обладнання, протяжність ліній електропередач, кількість електроенергії, що передається, - то серед усіх країн Європи і всіх країн СНД Україна найгірша за співвідношенням кількості персоналу на кількість продукту чи послуг, які генеруються компанією. Тому моя мета - щоб ми з останньої сходинки перейшли хоча б у першу третину. Якщо порівнювати Україну з Німеччиною, то у нас персоналу на умовну певну одиницю продукту більше як у 20 разів. Про те, коли українці зможуть купувати електрику в Голландії чи Польщі - В чому полягає суть нової моделі ринку електроенергетики?    У нас є модель ринку, який створювався в середині 90-х, це називається ринок одного покупця. Всі, хто виробляє електроенергію, продають її одному покупцю, в нашому випадку це ДП «Енергоринок», і всі, хто купує електроенергію, купують її у цього продавця. Але ця модель застаріла, від неї відмовилась більшість країн світу. Та модель, на яку ми зараз переходимо, називається ринок прямих двосторонніх договорів. Тобто будь-якому покупцю електроенергії надається право купити електроенергію в будь-кого, з ким він домовиться. Ви можете торгуватися, ви можете отримувати якісь преференції. Наприклад, великий споживач, безпосередньо близький до електричної станції, може дати при споживанні рівний графік і його буде легко прогнозувати – це вам дасть найкращі умови, найкращі ціни. Якщо кінцевий споживач дуже невеликий, як от побутовий споживач, зрозуміло, що прямі договори з великою електростанцією - їх практично неможливо супроводжувати. Для таких споживачів буде надаватись так звана універсальна послуга: хтось виконуватиме цю функцію, як зараз це роблять енергопостачальні компанії, які викуповуватимуть безпосередньо вже не у «Енергоринку», а у електростанції електричну енергію, і надаватиме послугу з передачі цієї електричної енергії, постачання і продаватиме вам під ключ цю універсальну послугу приблизно так, як зараз населення купує в енергопостачальних організацій. Але всі інші споживачі - більш-менш великі, причому це можуть бути промислові сфери малого, середнього бізнесу, будуть мати змогу вибирати, у кого купувати електричну енергію. Це відкритий ринок, що дозволить вирівняти і оптимізувати ціни. Найбільш ефективно він буде працювати, коли ми інтегруємося, наприклад, ринком, а не тільки технічно, до континентальної мережі Європи. В цьому випадку ми можемо, як будь-який європеєць, купувати електроенергію в Іспанії або в Голландії. Всі енергопостачальні організації, маються на увазі передавальні організації як аналог «Укренерго», вони зобов’язані по своєму регульованому тарифу надати послугу будь-кому, тобто вони не можуть вам відмовити, якщо ви домовилися, наприклад, з атомною електростанцією на купівлю електроенергії  в АЕС, то і обленерго зобов’язане надати вам послугу з передачі цієї електричної енергії безпосередньо до вашого лічильника. І ця ціна буде регулюватися державою в особі Національної комісії з електроенергетики. Це принципова різниця між старою і новою моделями. Будуть певні майданчики для довгострокових контрактів, ринок контрактів на добу, це буде ринок внутрішньодобовий, де вже більше будуть трейдери між собою «грати». Певний перехідний період: у нас ціни ще не до кінця вирівняні між населенням і промисловими споживачами. На цей перехідний період поки є дотаційна складова  - різниця в тарифах між побутовим споживачем і реальною ринковою ціною. Компенсуватися ця різниця в ціні буде за рахунок того, що два великих суб’єкти генерації  - «Енергоатом» і «Гідроенерго», частку свого виробітку, в разі потреби, будуть зобов’язані продавати за фіксованою ціною.   - Так на якому етапі зараз перебуває реформування електроенергетичного ринку? Оскільки закон про ринок електроенергії глобально змінює правила гри на ринку (а на ньому грають переважно все-таки олігархічні групи – ДТЕК Ріната Ахметова, обленерго, які  належать пану Коломойському, пану Григоришину і братам Суркісам), то дуже багато зацікавлених осіб, які намагаються або зберегти поточний статус-кво, або отримати собі якісь додаткові преференції. Загалом від запланованого графіка ми відстаємо на рік тільки тому, що досі немає закону, який імплементує правила третього енергопакета, до якого приєдналась Україна.   «Укренерго» свою частину роботи вже практично готове виконувати. Гірша ситуація в ДП «Енергоринок», що має припинити своє існування за нової моделі ринку, розділитися на дві організації. У них, на жаль, ще не розпочата процедура, не отримано фінансування, навіть не обрано концепцію. Тобто затримка буде за ДП «Енергоринок».    Про те, наскільки подорожчає електроенергія і чи відбиратимуть майно за борги - Відомо, що на українців чекає ще не одне підвищення тарифів на електроенергію. На вашу думку, наскільки це зростання необхідне? - На це треба дивитися з двох боків: є реальна складова цього процесу і макроекономічна. Для держави Україна вкрай важливо, щоб не було ніяких спеціальних неринкових цін. Вони мають стати ринковими, цим ліквідується величезна частина корупційних можливостей і неефективностей, які присутні в економіці України вже 20 років. Якщо подивитись на модель навіть радянського часу, то побутовий споживач платив за електроенергію вдвічі більше, ніж промисловість. І це абсолютно економічно обґрунтований ефект масштабу. Тобто, чим більше ти споживаєш продукту, тим більшу знижку можеш отримати. Той споживач, який споживає менше, він не може платити менше. Він може платити як мінімум стільки ж, як і великий споживач. Бо ж витрати  на те, щоб доставити електроенергію до окремого господарства значно більші, ніж доставити електроенергію до дуже великого заводу. І втрати в мережах, і кількість цих мереж, і інвестиції в ці мережі - вони принципово різні. Тому якщо ми говоримо про макроекономіку, то однозначно тарифи мають бути ринковими, тобто нерегульованими, зокрема і для побутових споживачів. Якщо ми говоримо про соціальну складову, то дотаційний механізм має працювати певний час. Джерелом цього дотаційного механізму, зрозуміло, має бути державний бюджет України або відрахування частини прибутку державних електроенергетичних підприємств, таких як «Енергоатом», «Укренерго», «Гідроенерго».   - Чи варто очікувати хвилі значних неплатежів за електроенергію через зростання тарифів? - Тут є ризик. Зараз платять за низькими тарифами, але платять. А потім людині вже все одно – заплатити половину чи не заплатити взагалі. Тому ефективні інструменти стягування цієї заборгованості мають бути. Зараз відбуваються зміни законодавства, які дозволяють при перевищенні заборгованості за комунальні послуги за енергоносії більше певного значення здійснювати претензійно-позовну роботу, аж до забезпечення цього позову майном боржника. Всі ці роки основними споживачами, які не платили за електроенергію, були багаті люди з величезними будинками по 2-3 тис. квадратних метрів, з величезними ділянками, басейнами тощо, вони споживали електроенергію за такі самі смішні копійки, як і люди, які не можуть собі цього дозволити. І насправді серед боржників людей цих верств населення було набагато більше, ніж серед пересічних громадян. Про остаточну вартість «трансформаторів Григоришина» і зарплату директора «Укренерго» - Як відомо, попереднього керівника компанії було усунуто за непрозорі закупівлі. - Це велика проблема всіх державних компаній – непрозорість, корупція, використання державних компаній як інструмента. Я не думаю, що ви зможете знайти в Україні будь-яку компанію, щодо якої б не було б таких питань. Одним із факторів, чому було усунуто тоді пана Касіча і на мене поклали тимчасове виконання обов’язків, була і позиція міжнародних фінансових організацій, які ще з початку 2015 року піднімали регулярно питання про те, що в «Укренерго» одна олігархічна група контролює практично всі процеси в компанії, весь менеджмент прийшов з однієї організації або пов’язаних між собою. Останньою краплею був сумнозвісний тендер щодо трансформаторів. Закупівлі проходили в наших територіальних підрозділах. Мовляв, якщо це відбувається не в Києві, а десь у Вінниці чи Запоріжжі, то не так привертає увагу. Але ж затвердження інвестиційної програми було публічним, воно здійснювалося в Національній комісії, яка її теж розкритикувала, і справа набула розголосу. Але не це послужило причиною відміни тендерів. Навіть попри суспільний розголос чи цікавість Служби безпеки України єдиною причиною, чому та закупівля трансформаторів не відбулася - це тому, що Запорізький трансформаторний завод потрапив під заборону Антимонопольного комітету України на участь в тендерах на певний період. Тому незаконно було б з ним укладати договори за вже проведеними тендерами. Тому ці процедури були відмінені. - Як зараз працює компанія в плані закупівель? Чи були зекономлені за рахунок цього кошти для держави? - «Укренерго» свого часу призупинило роботу за будь-якими більш-менш значущими контрактами і домоглося зменшення їхньої вартості практично на 160 млн грн.  Новий «трансформаторний» тендер повторно вже проходив за мого керівництва - ми домоглися зменшення ціни на трансформатори на 55% - 1,1 млрд грн зекономлено в межах одної закупівлі. З 1 січня поточного року ми всі нові закупівлі стовідсотково перевели на ProZoro, у нас окремий торговельний майданчик на сайті. Загальна економія за цей рік уже перевищила 1,8 млрд грн, це приблизно 45% всього бюджету компанії на закупівлях. - Ви держслужбовець? - Ні. Я декларую свої доходи, але не відповідно до закону про е-декларування. У мене паперова декларація, як у людини, яка працює на державу. Декларація за 2015 рік здана, відповідно до закону, в першому кварталі поточного року. - Яка заробітна плата у т.в.о директора «Укренерго»? -  Середньомісячна заробітна плата зараз близько 45 тис. грн. - …Достатньо? - Недостатньо. 889-та постанова, яка визначає порядок оплати, дає можливість отримувати набагато більшу заробітну плату. Я вже кілька разів звертався до міністерства з цього приводу. - А заробітна плата залежить від показників компанії? -  В тому то й справа, що не залежить. Я тимчасово виконую обов’язки, в мене немає контракту з міністерством, в якому б могли бути визначені ті показники, які могли б впливати на рівень мого особистого доходу. - Чи відомо, коли буде проводитись конкурс на посаду директора «Укренерго»? - З цим конкурсом історія дуже неприємна. Конкурс на посаду директора «Укренерго» оголошувався тричі відтоді, як мене призначили. Третій завершився ще в травні. Переможцем було обрано іншу людину. Але далі жодних рухів не відбувається. Людина не була призначена, конкурс при цьому не був відмінений. А новий конкурс не оголосять, якщо не буде відмінено старий. Це рішення має прийматися на рівні Кабінету міністрів. - Тобто Кабінет міністрів з травня жодних дій не вчиняв щодо цього конкурсу? - Передовсім Міністерство економіки. Так. Зараз, на жаль, затягнувся період виконання обов’язків, досить важко працювати в цих умовах, і це не тільки питання відсутності контракту і заробітної плати. Головна проблема полягає в тому, що має бути постійний керівник, має бути певний мандат на здійснення реформування.    - Хто переміг у конкурсі у травні? - Зуєв Сергій Олександрович - колишній працівник «АЄС Груп Казахстан», перед цим він працював в Україні кілька років, в «Рівнеобленерго» і «Київобленерго».    - Ви подавали свою кандидатуру? - Так, я подавав, я був у фіналі, нас було п’ятеро.  
Політика Георгій Логвинський: Україна не визнає не лише Державну Думу РФ, але й нового прем'єра Росії 20 Вересня
17:04

Георгій Логвинський: Україна не визнає не лише Державну Думу РФ, але й нового прем'єра Росії

Георгій Логвинський: Україна не визнає не лише Державну Думу РФ, але й нового прем'єра Росії Верховна Рада України 20 вересня прийняла Постанову "Про Заяву з приводу невизнання Україною легітимності виборів до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання, їх результатів та правових наслідків, та, відповідно, складу, повноважень, актів та рішень Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання".  Тепер усі парламенти світу будуть зобов'язані розглянути це звернення головного законодавчого органу України. Це дає додаткові юридичні плюси "на перспективу" міжнародного трибуналу та притягнення російського керівництва до відповідальності за незаконну анексію Криму. Після переобрання "новою" Держдумою прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв буде таким самим нелегітимним - про це в інтерв'ю АСН розповів народний депутат від "Народного фронту", заступник голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, заступник голови Постійної делегації України у Парламентській асамблеї Ради Європи Георгій Логвинський. - Верховна Рада України під аплодисменти депутатів прийняла Постанову "Про Заяву з приводу невизнання Україною легітимності виборів до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання". Виглядає гарно, звучить гордо. Але якими будуть реальні юридичні наслідки? Чи не буде це черговою декларацією української сторони? - Давайте чітко розглянемо, що нам це може дати. Перше. Цю заяву можна порівняти з поправкою Джексона - Вейніка (англ. - Jackson–Vanik amendment - стаття законодавства США, яка обмежує фінансові та торговельні стосунки США із країнами, які забороняють або протиправно обмежують вільну еміграцію своїх громадян. – Ред.). Цю поправку США використали проти Радянського Союзу за порушення прав людини. Так само на порушені права людини в АРК ми маємо реагувати. Які наслідки? Якщо сама Україна визнала б ці вибори до Державної Думи РФ, то опосередковано тим самим ми б визнали анексію Криму. Тобто де-факто визнали б контроль Росії і відсутність злочину. Проте ми визнаємо лише злочинну діяльність Росії. На цій базі жодних правових наслідків, включно з виборами, не може бути, вони не можуть бути визнані. Тому Україна таким чином має більш чітку та суттєву позицію в міжнародних судах. І щодо Росії ці аргументи вже повинні застосовуватись. Коли РФ назвала Крим «Південним федеральним округом», вона діяла саме з цією метою. Начебто Крим - це не Крим, а один із округів РФ. Ми бачили цю мету, її аналізували та реагували відповідним чином. Я впевнений, що буде міжнародний трибунал, де ми цю позицію можемо використати. По-друге, зараз після нашої заяви про невизнання цих виборів усі парламенти зобов'язані розглянути її. - Це юридична підстава, щоб спонукати інші країни офіційно не визнати результати виборів до Держдуми РФ? - Так. Раніше не було таких юридичних підстав для розгляду питання. Тепер є наша заява. Вони її отримали та повинні, зобов'язані розглядати. Далі - це вже завдання нашого МЗС, щоб доопрацювати це питання з усіма установами та організаціями. Які можуть бути позитивні результати? Росія може не бути ні в ПАРЄ, ні в ОБСЄ, ні в НАТО. Ніде! Бо у них не буде юридичного мандата. Тому вони будуть змушені політично викручуватися, робити щось інше. А Україна отримає саме такі юридичні наслідки. Тому я впевнений, що таким чином ми зможемо зламати систему, яка там існує. Про це говорив шановний Мустафа Джемілєв, який відсидів 15 років у тюрмі, якого я поважаю, як батька. Так само і ми сьогодні зробили великий крок на шляху, щоб разом зламати цю російську систему. - Уточнення. Ми не визнаємо результати виборів лише в Криму? Не усієї Державної Думи? Бо ж голосування, наприклад, було в Києві, у Посольстві РФ? - Ні! Ми не визнаємо усю Державну Думу! Ми не визнаємо будь-які рішення, закони, які вони прийматимуть. Ми не визнаємо жодний запит. Ми можемо не визнавати де-факто і декларативно. Тобто зараз ще існує прем'єр-міністр (Росії. – Ред.). Але з юридичної точки зору для нас вже немає там прем'єр-міністра РФ. Бо прем'єр обирається Державною Думою. - Це значить, що Медведєв вже не прем'єр? - Зараз він, очевидно, буде переобраний. Так от, саме той, хто буде переобраний цим "новим" складом Державної Думи, яку ми не визнаємо, він теж для нас не існуватиме. Але ми розуміємо, що є рішення де-факто, які працюють відповідно до права. А є ті, що надають нам можливості. Наприклад, нещодавно я брав участь у дискусії. Там до мене звернувся один із правозахисників, який повідомив, що двох людей заарештували за запитом РФ. Через те, що вони порушили закони РФ. Знаєте за що? За те, що вони захищали Україну на Донбасі. За запитом Росії вони були заарештовані та їх мали відправити туди. Фактично в день екстрадиції я це зупинив через заяву до Державної міграційної служби про статус біженців. Але в чому питання? У нас є угода з Росією про екстрадицію. Ми отримали заяву, яка була передана СБУ до суду. І все, це вже не наше питання, бо з документами формально все гаразд. Прийнято рішення про арешт. На практиці це б означало, що цих людей ми мали відправити до Росії. За захист України?! Це фактичний злочин з нашого боку. А тепер, відповідно до заяви, наша держава зобов'язана буде передовсім себе перебудувати. - Що це значить? - Навести лад. Визначитись: ми торгуємо чи воюємо з Росією. Якщо воюємо, то повинні визнавати ці юридичні факти. Зараз є така можливість. - Тобто можливі економічні наслідки такої заяви Верховної Ради? - На економічному рівні теж буде багато запитань. Але насамперед це стосується геополітичного рівня. Або ми будемо передавати наших громадян росіянам як злочинців, або їх захищаємо. І це стосується не лише екстрадиції. Таких питань багато. Це і запити російської сторони, питання щодо співпраці у певних проектах, пропозиції тощо. Є легітимний Президент України, нехай він надає повноваження Мінським угодам, нехай їх і представляє. Проте Державна Дума сама скоїла злочин, сама попалася у цю пастку. Ми це використали. Наскільки міцно? Це вже залежить від МЗС України. - В Парламентській асамблеї Ради Європи, як повідомляють наші дипломати, відбуваються дуже непрості процеси, пов'язані з бажанням російської делегації повернутися до зали ПАРЄ. Як відомо, без виконання Росією умов резолюцій, які сама ж асамблея й ухвалювала. Так, наш представник в Раді Європи Дмитро Кулєба в останньому інтерв'ю зазначив, що в Парламентській асамблеї є група людей, які хочуть повернути Росію до зали ПАРЄ за будь-яку ціну. За вашими оцінками, чи зможе Росія повернути своє право голосу в ПАРЄ і якими будуть наслідки для нас у такому випадку? - Дивіться. Це зрозумілі речі. Росія страждає від санкцій. Україна вводить ці санкції якось поступово, а Європа - серйозно. Тому Росія робить усе, йде на підкуп політиків. Це відбувається постійно. Це лобізм. Ми це бачили вже тричі. Та змогли тричі зупинити ці процеси. Все це відбувалося під значним міжнародним тиском. На жаль, зараз ми спостерігаємо те саме. Десятки або навіть сотні мільйонів доларів сплачуються політичним партіям у ЄС, щоб вони їх підтримували. Здійснюються теракти, за якими стоїть РФ. Безумовно, наша позиція дуже непроста, але ми зараз виграли. Тому переможемо ще раз.
Політика Артем Ситник: «Мало новин? Скоро будуть!» 17 Вересня
16:57

Артем Ситник: «Мало новин? Скоро будуть!»

Артем Ситник: «Мало новин? Скоро будуть!» Війни між НАБУ та Генпрокуратурою не існує. Є питання до окремих підрозділів ГПУ і є свій «антикорупційний фронт». НАБУ надалі працює над виявленням корупціонерів, зокрема - серед високопосадовців Генпрокуратури. Про результати графологічної експертизи «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, про кількість переданих до суду справ та про те, скільки корупціонери уже повернули державі… добровільно в інтерв`ю АСН розповів голова Національного антикорупційного бюро Артем Ситник. -  На якому етапі розслідування резонансної сутички між представниками НАБУ і ГПУ? Як відомо, за вашою домовленістю з Генпрокурором Юрієм Луценком, справою займається СБУ. Є новини у цій справі? - Що стосується справи, то вони нам не звітують. Звичайно, вони це не повинні робити. Я ще раз хочу повторити, що передача розслідування Службі безпеки - це моя ініціатива. Я наголошував, що у такому випадку це будуть незацікавлені слідчі підрозділи, які нададуть оцінку представникам Національного антикорупційного бюро, а також працівникам Прокуратури. І я в принципі наголошую на тому, що ми готові пояснити кожну свою дію, кожне свою рішення. Ми будемо максимально сприяти цьому розслідуванню. Я сподіваюся, що це розслідування буде закінчено максимально швидко. -  Уточнення до цього запитання. Після інциденту ГПУ та представників НАБУ від вашого відомства стало потрапляти в інформаційний простір менше новин. Це пов`язано з непорозумінням з ГПУ? Чи не є це свідченням тиску Прокуратури? - Мало новин? Скоро будуть (посміхається). -  Але зараз це є свідченням протистояння з боку Прокуратури вашій діяльності? - Я вже говорив неодноразово, що війни силових підрозділів завжди впливають на ефективність їхньої роботи. На жаль, є питання до окремих підрозділів Генпрокуратури. Але що стосується новин, то скоро вони будуть! - Тобто війни між ГПУ та НАБУ немає? - Ну, всі намагаються вичавити з мене слово «війна». Я можу сказати, що війна у нас є на Сході. А тут у нас  свій антикорупційний фронт. Звичайно, Прокуратуру не влаштовує, що її  монополізм, притягнення прокурорів до відповідальності порушено. І питання про притягнення до відповідальності найвищих посадових осіб Прокуратури вже можуть ставити спільно представники НАБУ разом з Антикорупційною прокуратурою. Тому я не виключаю, що у майбутньому інциденти ще будуть, оскільки ми свою роботу щодо виявлення корупційних правопорушень у діях високопосадовців Генпрокуратури зупиняти не будемо. Це не війна! Це виконання Національним антикорупційним бюро своїх повноважень. Я і НАБУ завжди відкриті до співпраці з будь-яким антикорупційним органом, зокрема з правоохоронними органами, Генеральною прокуратурою. Але це не означає, що ми не будемо працювати над виявленням корупціонерів у їхніх рядах. -  Який підсумок роботи НАБУ зараз? Яка кількість переданих вами справ до судів? - Я вважаю, що жодна цифра не може задовольнити ні мене, ні суспільство. Повинні відбутися зміни, після яких суспільство буде відчувати результат нашої роботи. Звичайно, мене не задовольняє, що ми вже скерували 31 кримінальну справу до суду. Зараз у нас на закінченні ще низка справ. І ця кількість буде тільки зростати. Питання лише щодо вироків судів. Опоненти, які нас постійно критикують, раніше говорили, що ми неефективні в частині розслідувань. Сьогодні вони критикують нас, що немає обвинувальних вироків. Тому для нас дуже важливо провести судову реформу. Ну, для нас - це для держави Україна. Необхідно створити антикорупційний суд, надати результат суспільству у вигляді вироків судів: коли особа буде засуджена відповідним судом,  кошти буде стягнено до бюджету. Зараз дуже багато майна вже арештовано. Але воно може бути стягнено тільки після того, коли буде рішення суду. Наразі у нас є випадки добровільного відшкодування збитків. Ця сума складає близько 100 млн грн, це сума, яка добровільно вже відшкодована. Але ж це добровільно! Основна маса відшкодувань буде після того, коли судами будуть виноситися обвинувальні рішення. - Усі справи розсипаються у судах? - Вони не розсипаються. Щодо них немає остаточного рішення…  Я просив би не застосовувати слово «розсипаються». Є приклади, коли розгляд справ у судах затягується, але справи не розсипаються. -  Які причини того, що розгляд спрямованих вами до судів справ затягується? - Через те, що у нас  недореформована судова система. Для нас це один з пріоритетів. Треба закінчити формування судової системи. Верховна Рада прийняла зміни до Конституції, знайшла в собі політичну волю, зібрали більше 300 голосів, щоб ці зміни прийняти. І зараз дуже важливо їх імплементувати, щоб судова реформа відбулася. Якщо судова реформа не відбудеться, то всі наші реформи або зупиняться, або буде відкат назад. -   Як просувається розслідування справи щодо «чорної бухгалтерії» Партії регіонів? Раніше ви заявляли, що частина фігурантів цієї справи покинула межі України? - Зараз уже готується низка підозр у цій справі, оскільки вже проведена перевірка підписів, почерку. Ми вже почнемо приймати окремі процесуальні рішення щодо окремих осіб, які там фігурують. Але я хотів би акцентувати увагу, що документи так званої «чорної бухгалтерії» тісно перетинаються зі справою, яка розслідується Генеральною прокуратурою, департаментами Сергія Горбатюка. Там вони розслідують і справи щодо суддів Конституційного суду, які приймали рішення про повернення в дію Конституції (за президентства Віктора Януковича, щодо розширення повноважень Президента України. - АСН). - Нещодавно деякі народні депутати намагалися звинуватити вас у небажанні відзвітувати перед парламентом про результати роботи НАБУ. Чи готові ви прийти до Верховної Ради, щоб відзвітувати? - Якщо депутатів цікавить представлення звіту, то нехай приходять до НАБУ! Я їм його презентую. Законодавство прописує наш обов`язок звітувати кожні півроку. Ми цей звіт сформували, публічно його представили, наголошую, публічно його представили. Та направили екземпляр до парламенту. Якщо хтось не має часу його прочитати, то ми готові його окремо представити.
Політика Андрій Гордєєв: Південний кордон витримає будь-які атаки 10 Серпня
21:43

Андрій Гордєєв: Південний кордон витримає будь-які атаки

Андрій Гордєєв: Південний кордон витримає будь-які атаки Навіть після відкриття пунктів пропуску через адміністративний кордон з окупованим Кримом напруга лише зросла. Окупанти вирішили виступити в ролі жертви і зробили провокаційну заяву про нібито підготовку Україною терактів на півострові та спроби проникнення туди військових. Про ці «сенсації» і поточну ситуацію ми поговорили із головою Херсонської обласної державної адміністрації Андрієм Гордєєвим. - Озвучувалося кілька версій причин, з яких було закрито пункти пропуску через кордон. Частина заяв зводилася до того, що в середовищі військовослужбовців окупаційних російських військ сталося правопорушення із застосуванням зброї, а ті, хто застосовував цю зброю, зараз перебувають у бігах. За іншою версією, готувалася провокація, в якій хотіли звинуватити українську сторону. Що насправді було, що відомо вам? - Так само, як ми проводимо свої навчання на території України, Херсонської області зокрема, особливо останні, «Південний вітер», такі самі навчання проводить Росія на нашій території в Криму. І відсьогодні там тривають навчання «Північний Кавказ - 2016». Зрозуміло, що це відповідний наплив військової техніки, це відпрацювання блокпостів - аж до Сімферополя понаставляли. Відбувається штатна ротація військ. Що стосується інциденту в Джанкойському районі, деяких людей справді шукають, але досі не відомо, що було справжньою причиною. Вони намагаються викрутити ситуацію і розповідати про ДРГ, про те, що «українці» наступають. Це маячня. - Якщо це були навчання, то навіщо перекривати рух на адміністративному кордоні? Чим вони небезпечні для цивільного населення? - Коли ми проводили навчання, то не перекривали. Оскільки вважаємо, що громадяни України мають право на безперешкодне пересування. Що стосується Російської Федерації, ми ж не змусимо їх поважати права громадян своєї країни, які приїжджають на півострів. Наразі відкриті всі пункти пропуску, вони працюють у штатному режимі. Але я б хотів попросити українців від себе особисто: утримайтеся від поїздок до Криму, в тому числі на відпочинок. - Таке блокування роботи пунктів пропуску показало, скільки насправді туди їздить наших громадян? - У нас є статистика із кожної людини, яка відвідує Крим протягом останніх двох років. Ми можемо чітко стверджувати, що порівняно з липнем минулого року у нас міграція 17%. Тобто до Криму їздить менше людей, ніж ще рік тому. - Можете сказати, що тепер усі ці люди їдуть відпочивати до Херсонської області? - Якщо не всі, то багато. У нас усе зайнято, де можна розміститися. Цьогоріч у нашому напрямку запустили додаткові потяги. Якщо минулого року у нас було 2,8 млн за весь сезон, то цього ми вже прийняли 3 млн, а попереду ще місяць. Чекаємо до 3,5 млн відпочивальників. - Наскільки безпечно до вас їхати? Нещодавно знайомі, котрі повернулися з відпочинку в Херсонській області, розповідали, що там у вас військові літаки літають... - Це наші літаки літали, коли тривали навчання. Приводів для тривоги немає. Просто дуже багато негативної інформації закидається російською стороною. Коли ми заявляємо публічно, що Херсонську область уже відвідало близько трьох мільйонів відпочивальників на тлі сумної ситуації в Криму, дуже вигідно кореспондувати картинки про те, як тут небезпечно. Спеціально створюються різні міфи, мета - зірвати курортний сезон. - Багато людей переїхало з моменту окупації півострова до Херсонської області? - Не можу сказати точну кількість, але чимало. Вони не реєструються як ті, хто потребує державної допомоги, просто приїздять до нас жити. - Чи будуєте для них нове житло? Можливо, плануєте будувати... - Поки що розселяємо в гуртожитки. - Останнім часом увага ЗМІ до питань економічної блокади Криму зменшилася. Якою є ситуація зараз? Чи їздять до Криму і назад фури з товарами? - Будь-які вантажні перевезення заборонені. Можуть проїжджати легкові автомобілі - і все. Громадяни можуть перетинати адміністративний кордон. - Хочете сказати, що немає навіть спроб домовитися про нелегальне переміщення вантажів? - Ні. Це складно, оскільки ведеться постійна фото- і відеофіксація. - Яка ситуація зі світлом та водою? Чи є спроби тієї сторони домовитися? - Ми не визнаємо жодної влади в Криму, тому не можемо вибудовувати відносини з тією стороною, як ви її називаєте. Ми будуємо стаціонарні споруди, які дозволять забезпечити жителів півострова водою, але це буде після того, як Крим повернеться до складу України. Допоки Крим перебуває в окупації, вода туди не надходитиме. - Наскільки Херсонська область постраждала від окупації Криму в плані енергетики? Чи дуже зачепили минулорічні підриви ЛЕП? - У липні було запущено нову підстанцію. Це дало нам можливість забезпечити два райони - Чаплинський та Каланчацький - електроенергією і водою, яка подається завдяки цій електроенергії. - Держфонд регіонального розвитку виділяє понад 92 мільйони гривень на інфраструктуру області. На що підуть ці гроші, які об'єкти модернізуватимуться? - Перш за все кошти підуть на аеропорт, аби ми могли залучити рейси, зокрема міжнародні. Також вони підуть на ремонти котелень, ми готуємося до зими. Частина грошей піде на реконструкцію спортивних і культурних об'єктів. Ми вже відправили чимало коштів до прилеглих до Криму населених пунктів, щоб відновити там соціальну інфраструктуру. - Було озвучено вже чимало заяв про зміцнення оборони Херсонської області. А морський кордон надійно захищено? - Вжито всіх заходів зі зміцнення першої лінії оборони, згідно з планом, затвердженим Генштабом. Зараз обговорюється питання про будівництво фортифікаційних споруд другої і третьої ліній оборони. Тож південний кордон витримає будь-які атаки, не хвилюйтеся.
Економіка Володимир Орлов: Без аналітичної роботи «чорні сотні» перетворяться на звичайних рекетирів 09 Серпня
16:00

Володимир Орлов: Без аналітичної роботи «чорні сотні» перетворяться на звичайних рекетирів

Володимир Орлов: Без аналітичної роботи «чорні сотні» перетворяться на звичайних рекетирів Цього літа як ніколи митниця була в центрі уваги Кабінету Міністрів, і впродовж минулих місяців у відомстві запустили низку нововведень. У ДФС уже заявили, що з 1 серпня митниця розпочала роботу за принципом «єдиного вікна», а також планується введення обов'язкової фото- і відеофіксації митних процедур. Крім того, найближчим часом рекомендації щодо реформування митниці нададуть американські консультанти. Чи допоможе це в боротьбі з корупцією у відомстві, як позначиться на надходженнях до держбюджету, а також що потрібно для того, аби реформи відбувалися не лише «на папері», а й у реальності — про це в інтерв'ю з експертом з питань податкової та митної політики, заступником голови громадської організації «Сила України» Володимиром Орловим. — Як ви взагалі оцінюєте курс Кабміну на реформування митниці? Що робиться правильно, а що ні? — На митниці справді накопичилося дуже багато проблем, і уряд не дарма приділяє стільки уваги цьому питанню. Адже, по суті, останні два роки митницею ніхто не займався. І хоча мені як людині, котра понад 10 років свого життя віддала митниці, і неприємно, що багато ЗМІ чорнять і звинувачують митницю мало не в усіх бідах українського народу, але розумію, що системні зміни в ній вже давно назріли. Тому я дуже позитивно оцінюю те, що Кабмін показав готовність проводити масштабні реформи на митниці. Але я проти того, щоб непрофесіонали, а іноді й просто невігласи видавали відверту показуху за реформи. На жаль, ДФС зараз більше займається популізмом, ніж практичною реалізацією необхідних реформ на митниці. З митниці за останні три роки немає жодного нововведення, яким можна похвалитися і сказати, що це дійсно спростило ведення бізнесу: ані довгоочікуваного уповноваженого економічного оператора, ані автоматичних процедур випуску товарів у вільний обіг, ані приєднання до транзитних процедур ЄС. Я вже не кажу про перенесення акценту контролю з етапу митного оформлення на постаудит і відстеження всього ланцюжка поставки товару — від кордону до реалізації на внутрішньому ринку. Під це, зокрема, й обґрунтовувалася ідея об'єднання митниці та податкової. — Ну чому ж, нещодавно ДФС запустила реформу «єдиного вікна»... — Створення системи «єдиного вікна» під час проходження контрольних процедур активізували лише після того, як прем'єр-міністром став Володимир Гройсман. Це дуже правильне рішення, до того ж давно перезріле. Тільки питання: що робили Міндох, а тепер ДФС увесь цей час? Чому доводиться цей технічно складний проект реалізовувати аврально за кілька місяців? За моєю інформацією, контрольні служби абсолютно не готові до роботи за принципом «єдиного вікна» — ані технічно, ані інструктивно. Те, що «єдине вікно» фактично ще не запрацювало так, як повинно, опосередковано підтвердив і сам глава ДФС. Та сама історія з інститутом уповноважених економічних операторів: ДФС з Мінфіном так довго розробляють нормативну базу, що, боюся, до моменту прийняття її Верховною Радою ЄС уже ухвалить новий Митний кодекс і ми знову будемо в ролі наздоганяючих. Понад те, мало прийняти закони і підзаконні акти, потрібен час, щоб їх апробувати на практиці і отримати зворотній зв'язок від бізнесу. А то у нас виходить, що в прес-релізах «покращили, спростили, прискорили», а в дійсності — лише вкотре погіршили умови роботи бізнесу. Тому на місці уряду й Мінфіну іноді корисно робити свого роду «контрольну закупівлю» — без показового параду ДФС виїхати до регіонів, разом з бізнесом подати митну декларацію на оформлення і «побути у шкурі» бізнесу, пройшовши всі процедури митного контролю. — Створення Міжрегіональної митниці, яке анонсували у ДФС, — чи потрібна вона і яка її функція? Наскільки мені відомо, це не нова для України ідея... — Подібну ініціативу було впроваджено в 1999 році. Тоді це називалося Оперативною митницею. Функції були абсолютно ті самі, що зараз приписуються «новій» структурі. Буквально за кілька років ця Оперативна митниця перетворилася на звичайних рекетирів. Потім усе-таки під впливом «олюднення» замість митниці з'явилося Бюро ризиків, яке мало створити і впровадити автоматизовану систему управління ризиками. На сьогодні цей підрозділ уже ДФС пасе задніх замість того, аби задавати тон усій роботі митного спрямування ДФС. Але це, безумовно і на превеликий жаль, питання пріоритетів. Тому, повертаючись до теми міжрегіональної митниці, вона може стати черговим органом з надповноваженнями і розмитою відповідальністю, що генеруватиме мегакоррупцію. — Як створення Міжрегіональної митниці співвідноситься з іншими планами щодо реформи відомства? Ось, наприклад, скоро свій план реформ запропонують американці. Чи є сенс поспішати? — Як на мене, це рішення взагалі вибивається за межі поняття реформ. Це абсолютно тактичне рішення, я так розумію, з метою точкового «затикання дірок» на кордоні. А це є маркером того, що кордон, по суті, нікому не підпорядковується. Що стосується планів, відповідальність за ситуацію на митниці в будь-якому разі нестиме ДФС, незалежно від запропонованих або впроваджених реформ. Я не чекаю на диво. Не буде такого, що американці скажуть нам магічну формулу і вже завтра всі проблеми зникнуть. Реформи на митниці — велика копітка праця. Це не означає, що реформу потрібно робити 10 років, у жодному разі. Оперативні кроки можна досить швидко робити. І це потрібно було робити ще вчора. Але, як то кажуть, щоб подолати шлях, потрібно зробити перший крок. — Що нам можуть запропонувати американські експерти? І що нам потрібно запозичити в американців? — Жартую, та все ж: позаздрити можна в першу чергу бюджету американської митниці — понад 13 мільярдів доларів на рік. А якщо серйозно, то ми перебуваємо на різних планетах. У США митниця — це найпотужніший правоохоронний орган зі своїм спецназом і навіть авіацією. Колосальна інфраструктура: сканери і ультрасучасні технології контролю. Найголовніше — сильна аналітична складова, доступ до всіляких баз даних інших відомств. Адже американці дуже чітко засвоїли урок 11 вересня. Тепер контроль безпеки пасажирів літака, наприклад, починається ще в країні відправлення. Але при цьому навіть такий орган має певні проблеми, оскільки США мають дуже напружену ділянку кордону з Мексикою. А це і кокаїновий наркотрафік, і незаконна міграція, і контрабанда зброї. Що вже казати про українську митницю, яка навіть не має можливості та ресурсів патрулювати «зелений кордон». На сьогодні шалений обсяг контрабанди цигарок іде якраз на ділянках кордону, розташованих поза пунктами пропуску. Причому використовуються і тунелі, і безпілотники, і надувні човни тощо. Це лише один приклад. Тому я думаю, що американці, проінспектувавши українську митницю, побували в машині часу. Це все вони проходили, напевно, років 30 тому. Але чекати на якусь панацею, мабуть, було б наївно. У них своя специфіка, у нас — своя. І тут шаблони не спрацюють. Це стало зрозуміло на прикладі поліції. Непогану ідею було перекручено при її втіленні в життя. Крім того, є рамкові стандарти Всесвітньої митної організації, в яких усе описано, куди має рухатися митниця. Все вже давно вигадано розумними людьми, потрібно просто брати і впроваджувати у себе. — Відеофіксація. У ДФС заявили, що роботу митного оформлення по країні фіксуватиме 6,5 тисячі відеокамер. Цього досить? — Якщо продовжувати політику скорочення штату ДФС за рахунок співробітників митниць, то незабаром ці 6,5 тисячі портативних відеокамер нікому буде носити. Насправді питання не в кількості відеокамер, а в тому, який результат ми отримаємо від того, що 300 млн. грн. бюджетних коштів буде витрачено на сумнівний проект з відеофіксації. Спрощення процедур для бізнесу, скорочення часу для проходження митниці — немає. Зменшення зловживань під час митного огляду — можливо, але не факт. Митний огляд — це всього-на-всього одна з митних формальностей. Чому ми не хочемо фіксувати якимось чином етап контролю митної вартості, коли бізнесу «викручують руки», нав'язуючи тарифи «згори» або коли «чиститься» митна база?! Відеофіксація може мати право на існування, якщо, по-перше, кількість вантажів, що оглядаються, буде наближеною до 1% від загальної кількості (європейська практика). По-друге, коли дійсно працюватиме автоматична система аналізу та управління ризиками, а не «чорні сотні», міжрегіональні митниці та інші контролери, які, виходячи з власних інтересів, «генеруватимуть огляди», даючи вказівки направо і наліво оформлюючим інспекторам. За нинішніх умов результатом відеофіксації буде ще більше затягування процесу митного оформлення, простої транспорту, збільшення витрат на зовнішньоекономічну діяльність і, як наслідок, — чергові хвилі невдоволення бізнесу. Крім того, виникає запитання: а хто це відео дивитиметься, а головне — аналізуватиме? Тим більше термін зберігання такого відео на центральному сервері — три місяці. Упевнений, що ефект від встановлення відеокамер на дорогах буде більшим, ніж на петличці митника. — Як загалом встановлення відеокамер може допомогти наповненню бюджету? — Абсолютно ніяк. Так само, як чекати на «диво наповнення бюджету» від роботи «чорних сотень», немає жодних підстав. Якщо ДФС справді створює «елітні підрозділи з боротьби із контрабандою», то має бути поставлено чіткі критерії ефективності їхньої роботи. А це, на мою думку, 30-50% відпрацьованих орієнтувань, одержаних від центру, мають бути результативними. І, звісно, собівартість проекту «чорних сотень» (а це майже 4 млн. грн. на місяць зарплати, плюс витрати на транспорт, бензин, оплата готелів і т.д.) має перекриватися реальними коштами, зарахованими до держбюджету, від роботи «чорних сотень». Якщо говорити глобально, то роль митниці в наповненні бюджету головним чином полягає в стимулюванні ділової активності сектора зовнішньоекономічної діяльності. А це досягається, перш за все, шляхом спрощення митних процедур. На жаль, про спрощення ДФС тільки говорить. Від гасел «ми впроваджуємо передові міжнародні митні стандарти» і перманентного вивчення міжнародного досвіду треба давно переходити до практичних дій. У спрощенні митних процедур ми відстаємо вже навіть від митної служби Республіки Білорусь, у якій, зауважте, немає зобов'язань з Угоди про асоціацію з ЄС щодо спрощення митних процедур. На відміну від України. Так от, у Білорусі вже впровадили автоматичний випуск експорту і працюють над імпортом. А ми навіть не всі типи попередніх декларацій оформлюємо автоматично. Білоруси зробили, а потім повідомили, що у них експорт оформлюється за одну хвилину. А ми останніх три роки хвалимося, що експорт у нас у середньому оформлюється за одну годину. Хіба це досягнення? — На вашу думку, якими мають бути три перших кроки для реформування митниці сьогодні? — По-перше, необхідно відновити керованість системи. Без цього ні про які реформи можна навіть не мріяти — їх усі саботуватимуть митниці на місцях. Адже на сьогодні найпоширенішою тенденцією є, коли місцеві «еліти» фактично приватизували митниці. Потрібно забезпечити автономію митного спрямування. Заступник глави ДФС повинен мати право призначати та звільняти, а також володіти правом заохочення і стягнення. Бо сьогодні управлінську вертикаль зруйновано, відповідальність розмито. Начальники митниць, знаючи, який бардак діється в центральному апараті, абсолютно не бояться негативних наслідків. Оскільки всі кадрові питання, проходячи крізь «сито» роздутого бюрократичного апарату, можуть змінювати свій вектор. Суто митні питання проходять узгодження в непрофільних департаментах, а іноді й у підрозділах, які взагалі не мають відношення до оперативної діяльності. Керівники митниць, усвідомлюючи, що заступник глави ДФС, який курирує, не може приймати кадрові рішення, можуть «стрибнути через голову» і вирішити свої питання з іншими, більш лояльними заступниками або безпосередньо з головою служби. За такої конфігурації, як зараз, заступник глави курирує з митниці — лише статист. Тому терміново необхідно посилювати цю позицію і наповнювати її змістом. — Крім побудови вертикалі і кадрової складової, що ще, на вашу думку, потрібно змінити? — Наступна з головних, як на мене, змін — потрібно відродити аналітичні підрозділи митного спрямування. Жодні «чорні сотні» або «айнзац групи» не в змозі подолати контрабанду, якщо оперативним заходам не передує кропітка аналітична робота. Без аналітики ці «загороджувальні загони» перетворяться на банальних рекетирів, які «трястимуть» усі зовнішньоекономічні вантажі без розбору. У цьому випадку взагалі вся репутація реформ на митниці буде схильна до серйозного ризику. По-третє, створення системи мотивації співробітників митниці. — Підвищення заробітних плат? — Так, звичайно. Це те питання, яке нинішнє керівництво ДФС навіть не намагалося вирішити. Але я впевнений, що уряд усе одно повернеться до цього питання. Зараз митник в Україні отримує 100 євро, в Польщі — мінімум 800. І навіть там питання корупції дуже гостро стоїть. Я не кажу, що після підвищення зарплат на митниці корупція зникне наступного ж дня. Але без цього говорити про якісь системні кроки в цьому напрямку просто смішно. Я часто чую, що потрібно всіх митників звільнити і набрати нових, чесних та непідкупних. Але не змінивши систему мотивації, через три місяці ми отримаємо той самий результат. Тому що інспектору треба десь жити, щось їсти і ще дістатися до роботи, якщо це, наприклад, пункт пропуску на кордоні. Адже ми бачимо багато затримань на гарячому, але на їхні місця приходять інші і займаються тим самим. Тільки каральними заходами теж нічого не доб'єшся. Крім того, вважаю першочерговим завданням реформування підрозділу внутрішньої безпеки. — Як саме? — Це не повинен бути підрозділ внутрішнього рекету. Адже сьогодні співробітники внутрішньої безпеки, по суті, втручаються в процес митного оформлення. Таким чином, діє презумпція винності. Нібито інспектор уже винен у чомусь. А це штовхає його якраз на одержання незаконної винагороди, щоб відкупитися від необґрунтованих претензій ВБшників. Підрозділ внутрішньої безпеки має виконувати свою безпосередню функцію — дбати про безпеку інспектора і недопущення втягування його у злочинну діяльність. Лише комплекс цих дій дасть змогу оперативно змінити ситуацію на митниці, причому в найкоротші терміни. Це три місяці, які вже набили всім оскому. Причому не бравування збільшенням платежів до бюджету, яке досягається вичавлюванням з бізнесу необґрунтованих платежів. А реальний результат — то, що називають порядком. Ці першочергові заходи дозволять створити необхідний ґрунт для подальших дій: організація обміну інформацією з митницями суміжних країн (за прикладом Молдови), залучення коштів для поліпшення інфраструктури в пунктах пропуску, докорінний перегляд технологій митного контролю. Тоді ми зможемо і заткнути «дірки» на кордоні, і поламати схеми «сірого» та всіх інших кольорів і відтінків імпорту.



1,7015769481659