У реформі є певний потенціал для посилення влади Президента

Змінити регламент депутати Верховної Ради вирішили через те, що на сьогодні не мали конституційної більшості в 300 голосів. Така більшість потрібна для прийняття змін до Конституції. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політичний експерт Петро Олещук.
«Тут питання полягало в тому, що, згідно з чинними нормами і з вимогами взагалі всіх правових норм, які донедавна мали чинність, Верховна Рада мала приймати зміни до Конституції на двох своїх сесіях. Тобто на першій сесії вона голосує перший раз простою більшістю, потім законопроект направляється до Конституційного суду, суд дає свій висновок, якщо висновок позитивний і КС не заперечує, тоді Верховна Рада на наступній сесії повинна підтримати ці зміни. Підтримати вона їх повинна конституційною більшістю в 300 голосів. Оскільки зміни в Конституції щодо децентралізації були прийняті ще на сесії, яка була раніше, відповідно вони мали бути прийняті вже остаточно на цій сесії (закінчилася наприкінці січня). Однак оскільки цього не сталося, то вони змінили регламент і таким чином дозволили голосувати не тільки на наступній сесії, але й на сесії, яка йде після», - розповів політолог.
Експерт зазначив, якби цю зміну не було прийнято, тоді весь конституційний процес у питанні децентралізації треба було б починати заново.
«Тобто заново голосується в першому читанні, відправляється в КС тощо. Це розтягнуло б увесь процес мінімум на півроку. Фактично це є порушенням, оскільки все ж наступна сесія - це сесія, яка йде за попередньою, і тут не треба якихось тлумаченнь, це очевидні речі. Приймати речі подібним чином - це трохи нагадує певні махінації в стилі розвинутого Януковича. Що стосується самих змін, то вони, безумовно, включають в себе і певні позитивні моменти, бо децентралізація нам потрібна, але є й негативні моменти. Цей законопроект недопрацьований, в ньому багато суперечливих моментів. Щодо, наприклад, судової реформи питань в експертному середовищі ще більше. У ній багато спірних моментів, пов'язаних зі зміною правової системи і можливістю посилення залежності суддів від виконавчої гілки влади, посилення ролі Президента, який переймає на себе багато функцій у питаннях судоустрою. Об'єктивно в цій реформі існує, звичайно, не факт, але певний потенціал для посилення влади Президента», - зазначив політолог.
Олещук розповів, що сьогодні було оприлюднено інформацію про те, що КС схвалив редакцію змін до Конституції з питань судоустрою, а зміни до Конституції щодо децентралізації були набагато раніше - ще наприкінці 2015 року.
«Тобто КС все схвалив - залишилося тільки набрати 300 голосів у Раді. Якби могли набрати раніше, то не було б потреби міняти регламент. Бо просто винесли б питання на голосування Ради і більше ніяких питань не потрібно. А, оскільки відбулися ці махінації, це означає, що 300 голосів не було на даний момент. Рішення було прийнято з метою затягнути процес і дозбирати голоси», - вважає Олещук.