counter
Всі новини...

Тема тижня

Як змінилася система після Майдану Як змінилася система після Майдану
Всі теми тижня
Дорога турбота: Кабмін взявся за населення Чого чекати Ураїні від виборів у США? Кабмін Гройсмана: Перемоги і провали Криза безпеки: хто пише сценарій? Бурштинові війни Кодекс для бійця АТО Чим завершиться парад резонансних справ? Ціна політичної відповідальності Про що Україна домовляється з бойовиками? Кому служитиме Генпрокуратура? Яка користь Україні від санкцій проти Росії? Навіщо Україні фінансова поліція? Судова реформа: сядуть всі? За кадри вирішують усі Кому віддадуть митницю? Два роки без Криму Навіщо поліції стільки злочинців? Закордон нам допоможе? Новий прем'єр - нові перспективи Коли у населення увірветься терпець? Як повернути Донбас за рік Життя після Путіна Український тиждень в Європарламенті До чого призведе політична криза? Кому зіграв на руку Касько? Право сили або сила права? Чим загрожують Україні зміни до Конституції? Без яких змін в бюджеті нам не обійтися? Як провести в Україні інвестиційну терапію Перемир'я у владі: міф чи реальність? Що рік прийдешній нам готує? Чого досягла Україна за минулий рік? Які податки влаштують українців? Як змусити кримінал попрацювати на бюджет? Рік уряду: підсумки Терористичні ризики України Бюджет - 2016: Хто отримає найбільший шматок пирога Куди подіти армію силовиків? Народ vs Кабмін: битва за тарифи Безвізовий режим: які наші шанси? Кадровий дефолт: шляхи виходу Українські заручники Путіна Боротьба з корупцією - дієта для повноти влади Ренесанс української економіки Що потягнуть за собою санкції проти Росії? Чи стане електронна петиція панацеєю від проблем? Кому вигідна легалізація зброї? Освіта в умовах російської агресії Нові податки — нова країна Чому в Україні не можна подолати бідність? Холодний сезон 2015: На чому будемо економити Нові голови областей проти контрабанди Заочні суди над «сім’єю» Як перетворити бурштин на благо для України? Обіцянки депутатів: Місія нездійсненна Три питання до нової Конституції Нова карта України: За і проти Доля Криму: що чекає на півострів? Рокіровка на місцях: чи зіграє ставка Порошенка? Три місяці Кабміну: шанс чи фінал? Що криється в особливому статусі Донбасу? Індексація пенсій і зарплат: популізм чи реальність? До чого прийшла Україна за рік з Порошенком? Чи врятує нас податкова реформа? Хто стоїть за акціями протесту в Києві? Чи потрібно залучати іноземців в уряд? Національна поліція: Плюси і мінуси Чи потрібна Україні децентралізація? Наскільки законна люстрація? Чи можливе в Україні «економічне диво»? Чим обернеться для країни війна олігархів? Чи можна націоналізувати приватизовані раніше підприємства та які наслідки це матиме? Що допоможе Україні виграти інформаційну війну? Як брати іноземні кредити, не "пресуючи" населення?
Точки зору
Вадим Карасьов
08 Травня
11:33
Політика Вадим Карасьов Ядро політичної конструкції залишилося незмінним Фундаментальних змін із часів Майдану не відбулося. Політична система залишилася такою ж, зазнавши лише невеликих змін. Політичні сили Майдану фактично являють собою владу, як виконавчу, так і законодавчу Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. «Сьогодні в політичній системі більше анархізму, а не авторитаризму в порівнянні з 2013 роком, коли був Янукович. Майдани, і перший, і другий, мали антиавторитарну спрямованість. Що стосується політичної системи, то вона не змінилася. Опозиційний блок так і перебуває в опозиції. Політичні сили Майдану фактично представляють владу, як виконавчу, так і законодавчу, оскільки сьогодні коаліція складається з двох найбільших фракцій, сформованих після Майдану, - це «Народний фронт» і БПП. Виконавча влада сьогодні сформована цією коаліцією. Тому заміна Яценюка на Гройсмана не призвела до якихось фундаментальних змін у всій владній конструкції, ядро конструкції залишилося незмінним», - розповів політолог. Карасьов зазначив, що все ж деякі зміни відбулися, оскільки сьогодні коаліція - це дві фракції Майдану, в той час як три фракції Майдану - «Самопоміч», «Батьківщина» і Радикальна партія Ляшка - сьогодні перебувають в правоцентристській опозиції нинішньої влади. «Це єдина зміна, пов'язана з тим, що це коаліція не п'яти сил Майдану, а двох найбільших фракцій, сформованих після Революції Гідності. Відбулося перегрупування всередині політичних сил Майдану, і змінилися відносини всередині великої коаліції, сформованої 2014 року. Але водночас коаліція продовжує існувати. Це уряд, який має мандат не тільки парламентських виборів 2014 року, не тільки президентських виборів 2014-го, не тільки виборів місцевих органів влади у 2015 році, але й мандат Майдану. Зараз замість Яценюка Гройсман, але «Народний фронт» залишається ключовим партнером по коаліції, виконавчій владі Президента і БПП», - підсумував експерт.  
 Ярослав Макітра
07 Травня
14:15
Політика Ярослав Макітра Якщо зараз політична система законсервується, то це може мати фатальні наслідки Зміни в політичній  системі відбулися достатньо вагомі, хоча й говорити про те, що система повністю стала інакшою, зарано. Зараз іде значний тиск ззовні та точиться серйозна боротьба за владу, така конкуренція з’їдає основу системи, тим самим руйнуючи її. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політичний експерт Інституту соціальних технологій «Соціополіс» Ярослав Макітра. «Що повністю змінилась система – говорити зарано, але в самій системі багато чого змінилося достатньо серйозно. Є оптимістичні підстави говорити про те, що, можливо, найближчим часом відбудеться її повна зміна і руйнація. Перше, що змінилося з часів Майдану, – це відносини всередині політичної системи, старі моделі вже працюють не до кінця. Крім того,  нехай невелика, але є здорова кількість людей, які не будуть діяти за старими принципами. Є значний тиск ззовні і точиться серйозна внутрішня боротьба за владу, за посади, і ця конкуренція з’їдає підвалини цієї системи і руйнує її. Друга справа, чи закінчиться все це перемогою над системою? Разом з позитивними тенденціями є і негативні. Якщо  проаналізувати, то найкращий період у сенсі перспектив зміни системи – це було півроку до парламентських виборів. Тоді  були дуже серйозні зміни, нові політичні сили. Однак все одно пройшла «Самопоміч»,  яка змогла себе показати. На жаль, так звана більша частина громадських діячів чи тих, хто піднялися на хвилі Майдану, потрапивши до системи, розчинилися в БПП, «Народному фронті», тій же «Самопомочі», - розповів політолог. Макітра зазначає, що таке розчинення на певний час відсунуло перспективи змін. Втім, він переконаний, що зараз ми бачимо каталізацію цих процесів і об’єднання цих людей, можливо, в нову силу. «Річ у тім, яка це буде сила – політична чи громадська.  Якщо зараз система законсервується, то це може мати фатальні наслідки. Проте якщо зараз буде новий подих, то є серйозні шанси, що система зміниться. Найголовніше, щоб була політична конкуренція всередині. Треба створювати громадянське суспільство з елементами тиску на політику. Сьогодні вже не так просто з телеекранів чи пафосними виступами керувати натовпом. Зараз це набагато складніше для політиків. Представники системи виявилися неготовими до цього, тож є шанс на зміни. Однак варто зазначити,  що, на жаль, велика частина волонтерів, громадських діячів перетворилися на підтримувачів режиму. Вони не помітили, що перетворилися на тих, з ким боролися», - підсумував експерт.
Павло Рудяков
07 Травня
10:37
Політика Павло Рудяков Якість політичного процесу не зросла від появи нових обличь Політична система в Україні за останні роки змінилася дуже істотно. Певні політичні партії та напрями вичерпали свої ресурси, з’явилися нові напрями та обличчя в політиці. Втім, якісний склад політичної еліти від того не покращився. Крім того, виникла негативна тенденція – прості люди через зубожіння випали з політичного процесу. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Інформаційно-аналітичного центру «Перспектива» Павло Рудяков. «Політична система, безумовно, змінилася, на краще чи на гірше – дискусійне питання. У нас тепер з того політичного спектру, який був традиційно представлений в Україні, у політичному процесі залишилося відсотків 30-40. Немає практично лівих партій, вони зараз перебувають в анабіозі, вичерпали свій ресурс Соціалістична, Комуністична партія, Селянська. Нові проекти намагаються зайти, але немає ніш. Немає ніші, яку традиційно займали по черзі, починаючи з середини 90-х років, Соціал-демократична, потім Об’єднана партія, потім Партія регіонів – такі потужні проекти загальноукраїнського масштабу, які обслуговували інтереси певних кіл. Варто зазначити,  що ніша для патріотичних, націонал-демократичних  сил, навпаки, розрослася – на це навіть вказує склад парламентських фракцій.  До речі, вони також зазнали змін», - розповів експерт. За словами політолога, зараз у нас немає підстав до авторитаризму, хоча, на його думку, в такій ситуацій, в якій перебуває Україна, має бути так звана сильна рука і нам би не завадив здоровий авторитаризм. Рудяков відзначає, що населення через непомірні тарифи та високі ціни зараз думає лише про те, як вижити, і тому випало з політичного процесу, що є поганим сигналом. «Що стосується нових політичних осіб, то, звичайно, у нас нових політиків з’явилось багато. На 80% відбулася зміна у порівнянні з тим, що було. Це також стосується і колишніх консервативно-олігархічних партій. У демократичних, націонал-патріотичних силах також з’явилося багато нових обличь. Наприклад, ми не бачимо в політиці Ющенка та багатьох людей з його оточення. Якась еволюція є. Але чи зросла від цього якість політичного процесу та політичної еліти? На мою думку, не зросла, а, навпаки, знизилась. Принаймні значна частина населення в черговий раз розчарована політикою і зараз дивиться не стільки на нові політичні обличчя, як рахує гроші, щоб оплачувати зростаючі тарифи. Вони досягли приголомшливого рівня, і саме це стало найбільшою проблемою для людей. Фактично люди вже не бідні, а за межею виживання. Ці соціальні проблеми перекреслюють участь населення у політичному процесі, а це - негативна тенденція. Дуже небезпечний сигнал», - резюмував експерт.  
Сергій Таран
06 Травня
16:15
Політика Сергій Таран У політичній системі з’явилась конкурентність та змінився дискурс Після Майдану в політичній системі відбулися три головні зміни, дві – позитивні, одна – негативна. Перші – це поява конкурентності та зміна політичного дискурсу. Він перемкнувся з фокусування на ідентичності на реформи. Негативна зміна – це те, що конкурентність низької якості. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір», директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран. «Загалом політична система змінилася, бо вона стала більш конкурентною. І якщо до Майдану все було надзвичайно жорстко і входження в політику для окремих партій було надзвичайно складним, то зараз відкрилися ліфти і відбувається серйозна конкурентність у політиці. Вона нікому не дає уявлення про те, що хтось буде при владі, а хтось в опозиції довгий час. Величезною проблемою не тільки Януковича, а і його оточення було те, що вони чомусь були переконані, що вони при владі назавжди. Зараз усі розуміють, що будь-яка влада тимчасова, і опозиція теж. Це серйозна зміна, яка означає, що ми швидше йдемо до Європи. Друга зміна відбулася в дискурсі. У політиці зараз питаннями дискурсу не є питання ідентичності, мови, культури, куди ми рухаємося - в Європу чи в Москву. Такі питання, в принципі, дуже погані для будь-якої політики, бо якщо теми крутяться довкола  ідентичності, то така політика приречена, адже компромісів щодо ідентичності знайти неможливо. Неможливо знайти й компроміси щодо того, чия церква, чия мова кращі.  Зараз дискурс у політиці відбувається довкола теми реформ і боротьби з корупцією. Це є достатньо системне позитивне зрушення», - розповів політолог. На переконання Тарана, ці дві головні зміни в політичній системі можна розглядати в позитивному ключі. Втім, є й  негативні тенденції. А саме те, що цей дискурс та конкурентність на недостатньо високому рівні. Ніхто в суспільстві не розуміє, що являє собою якісна політика. «Третя зміна: цей дискурс і конкурентність доволі низької якості в тому сенсі, що ні громадяни, ні політики не розуміють, що таке якісна політика. У нас зараз найбільше цінуються яскраво сказані фрази та емоційні слова на якомусь черговому шоу, а не конкретні дії, не прискіпливе  виконання того, що було сказано, не механізми виконання обіцянок. І відповідно, на верхівку політики виходять не якісні менеджери, а звичайні популісти, які прийшли за рік на вибори. Тобто ми бачимо два позитиви і один негатив», - зазначив експерт. Політолог також пояснює, що зараз немає узурпації влади, якщо порівнювати з часами Януковича. Втім, є одна серйозна проблема: консолідація влади потрібна заради реформ, але у суспільстві не сприймають навіть будь-яких спроб концентрації влади. «Янукович та його оточення контролювали все у владі, і було неможливо уявити, що на Першому національному телеканалі УТ-1 були б програми, присвячені корупційним схемам колишнього президента. Натомість зараз журналісти проводять розслідування на тому ж Першому національному, що б’ють по тих зв’язках, які має Президент країни. Я не згоден з тим, що зараз відбувається узурпація влади. Це абсурд. У порівнянні з тим, що було досі, – узурпації немає. Втім, є інше питання: будь-які реформи завжди відбуваються за умов серйозної консолідації влади. Це було за європейською моделлю консолідації влади, як наприклад у Франції за часів де Голля,  у Європі також відбувалася консолідація влади під егідою Брюсселя, який казав країнам, як проводити реформи. Просто ця консолідація влади має бути спрямована на реформи, а українському суспільству дуже важко пояснити, що консолідація потрібна саме для реформ. З одного боку,  є влада, яка не змогла завоювати довіру, а з іншого - є суспільство, яке не сприймає будь-яких спроб концентрації влади, навіть якщо це потрібно для реформ», - підсумував Таран.

/-0,56265997886658-/ /-pc-/
Top