counter
Стрічка новин
Вибрати все
24 Листопада
23 Листопада
22 Листопада
Всі новини...


Тема тижня

Криза безпеки: хто пише сценарій? Криза безпеки: хто пише сценарій?
Всі теми тижня
Дорога турбота: Кабмін взявся за населення Чого чекати Ураїні від виборів у США? Кабмін Гройсмана: Перемоги і провали Бурштинові війни Кодекс для бійця АТО Чим завершиться парад резонансних справ? Ціна політичної відповідальності Про що Україна домовляється з бойовиками? Кому служитиме Генпрокуратура? Яка користь Україні від санкцій проти Росії? Навіщо Україні фінансова поліція? Судова реформа: сядуть всі? За кадри вирішують усі Як змінилася система після Майдану Кому віддадуть митницю? Два роки без Криму Навіщо поліції стільки злочинців? Закордон нам допоможе? Новий прем'єр - нові перспективи Коли у населення увірветься терпець? Як повернути Донбас за рік Життя після Путіна Український тиждень в Європарламенті До чого призведе політична криза? Кому зіграв на руку Касько? Право сили або сила права? Чим загрожують Україні зміни до Конституції? Без яких змін в бюджеті нам не обійтися? Як провести в Україні інвестиційну терапію Перемир'я у владі: міф чи реальність? Що рік прийдешній нам готує? Чого досягла Україна за минулий рік? Які податки влаштують українців? Як змусити кримінал попрацювати на бюджет? Рік уряду: підсумки Терористичні ризики України Бюджет - 2016: Хто отримає найбільший шматок пирога Куди подіти армію силовиків? Народ vs Кабмін: битва за тарифи Безвізовий режим: які наші шанси? Кадровий дефолт: шляхи виходу Українські заручники Путіна Боротьба з корупцією - дієта для повноти влади Ренесанс української економіки Що потягнуть за собою санкції проти Росії? Чи стане електронна петиція панацеєю від проблем? Кому вигідна легалізація зброї? Освіта в умовах російської агресії Нові податки — нова країна Чому в Україні не можна подолати бідність? Холодний сезон 2015: На чому будемо економити Нові голови областей проти контрабанди Заочні суди над «сім’єю» Як перетворити бурштин на благо для України? Обіцянки депутатів: Місія нездійсненна Три питання до нової Конституції Нова карта України: За і проти Доля Криму: що чекає на півострів? Рокіровка на місцях: чи зіграє ставка Порошенка? Три місяці Кабміну: шанс чи фінал? Що криється в особливому статусі Донбасу? Індексація пенсій і зарплат: популізм чи реальність? До чого прийшла Україна за рік з Порошенком? Чи врятує нас податкова реформа? Хто стоїть за акціями протесту в Києві? Чи потрібно залучати іноземців в уряд? Національна поліція: Плюси і мінуси Чи потрібна Україні децентралізація? Наскільки законна люстрація? Чи можливе в Україні «економічне диво»? Чим обернеться для країни війна олігархів? Чи можна націоналізувати приватизовані раніше підприємства та які наслідки це матиме? Що допоможе Україні виграти інформаційну війну? Як брати іноземні кредити, не "пресуючи" населення?
Точки зору
Павло Рудяков
25 Липня
09:30
За кордоном Павло Рудяков Потрібен новий перегляд політики безпеки Одним з недоліків глобалізації світу є те, що загрози тероризму можуть дуже швидко поширюватися. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Інформаційно-аналітичного центру «Перспектива» Павло Рудяков. «Єдине, що пов'язує останні теракти, спроби заколоту в Туреччині - це те, що вони відбуваються в один час. Значна частина з них - це явища, які мають явні терористичні ознаки, але є й внутрішньополітичні кризові явища, котрі формують загальний пояс нестабільності. Зрозуміло, що це виявлення приблизно одних і тих самих проблем як у сфері безпеки, так і в сфері ефективного економічного розвитку та революційних зрушень. Безпосереднього відношення до України ці події не мають. Але якщо такі прецеденти мали місце, отже, й у нас таке можливо. Якщо брати Туреччину, Вірменію, якщо брати внутрішньополітичні процеси, які почали загострюватися, ми бачимо, що там лише накручується ситуація», - розповів експерт. На думку Рудякова, будь-якої миті всі ці речі, які відбуваються за нашими кордонами або біля наших кордонів, можуть абсолютно вільно і безперешкодно через наші кордони перейти і статися у нас. «Уберегтися від цього можна лише одним шляхом: стабілізуючи ситуацію всередині країни. І, звичайно, потрібен новий перегляд політики безпеки: регіональної та міжрегіональної. Тому що, в принципі, світ уже глобалізований і продовжує глобалізуватися, а тому загрози дуже швидко поширюються», - резюмував політолог.
Володимир Цибулько
22 Липня
18:31
За кордоном Володимир Цибулько Сплеск терору завжди виникає під час переходу на новий технологічний уклад За часів, коли світ переходить на новий технологічний рівень, відбувається сплеск терору. Країни третього світу не в змозі породжувати конкурентів, тому мстяться за свою поразку. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив експерт аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько. «Демократія завжди вміє захищатися. Але коли демократія інфантильна, вона намагається не помічати загрозу. Зараз відбувається мобілізація силовиків у Франції, ісламські революції в попередні роки, турецький сценарій, який закінчиться переформатуванням конституції. У цьому сценарії ми бачимо, що, швидше за все, заколот був штучним. Але Франція перебуває під тиском терору в останні роки, Великобританія, Німеччина - все це наслідок великого технічного відриву від третього світу. Третій світ, розуміючи свою поразку, не може породжувати конкуренцію, а може лише мститися за свою поразку. Тому у світі ІТ-індустріалізації, якщо йдеться про перехід на новий технологічний уклад, завжди виникає сплеск технологічно відсталого терору. Це означає, що демократія, яка завжди вміла захищатися, зараз перейде на геть інший технологічний рівень безпеки», - розповів політолог. Цибулько наголосив, що новий рівень безпеки - це персоніфікація даних, контроль за пересуванням, приватна свобода. Тим, що завжди було благом демократії, зараз доведеться поступитися заради безпеки. Експерт зазначає, що такі ситуації були завжди, суспільний розвиток спірально повторює одні й ті самі сценарії, але вже на іншому технологічному рівні.
Вадим Карасьов
22 Липня
18:22
За кордоном Вадим Карасьов Україні потрібно знайти оптимальне поєднання безпеки і демократії Через загрозу кризи безпеки, яка нависла над світом, яскраво проявляється тенденція до деглобалізації і до послаблення союзів країн. Тобто кожна окремо взята країна намагатиметься стати сильнішою, спираючись на внутрішні ресурси. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. «По-перше, криза безпеки може викликати і вже викликає тенденцію до деглобалізації. Тобто послаблення союзів, наприклад Європейського союзу після Brexit. Це також призводить і до неоізоляціонізму США. Наприклад, у Трампа жорсткий варіант неоізоляціонізму, а у Клінтон - більш помірний, м'який. Не випадково на останньому з'їзді республіканців, де Трампа було номіновано як кандидата у президенти США, лунав такий лозунг: «Ні глобалізації, так американізації». Замість глобалізму - американізм, тобто заклик до того, щоб США зняли низку своїх зобов'язань перед союзниками в Європі в рамках трансатлантичної співпраці та партнерства», - розповів політолог. На думку Карасьова, перед Україною стоїть завдання знайти правильний баланс зовнішньої та внутрішньої політики, знайти новий дипломатичний інструментарій, знайти нові концептуальні креативні ресурси у зовнішній політиці для того, щоб вписатися в нові тренди 21-го століття. «Ці тренди, пов'язані з деглобалізацією і ренаціоналізацією, ми бачимо на прикладі Польщі. Адже всі ці заяви щодо Волинського геноциду пов'язані з ренаціоналізацією центральних і східноєвропейських держав. Отже, нам потрібно зараз більше уваги приділяти внутрішнім джерелам зростання, не дуже сподіватися на якісь зовнішні союзи, гарантії. Вони, звичайно ж, потрібні, але, думаю, їхній вплив зменшуватиметься. При цьому Україні треба розуміти, що потрібно знайти оптимальне поєднання безпеки і демократії, безпеки і свободи - така ключова дилема існує для багатьох держав. Ми повинні розуміти незаперечну річ: сучасний світ ділитиметься на світ сильних і слабких держав», - підсумував експерт.
Олександр Дем'янчук
21 Липня
18:50
За кордоном Олександр Дем'янчук Дестабілізація в світі на користь нинішньої російської влади Світова криза останнім часом тільки наростала. Вона викликана проблемами державного управління, міграційними процесами, економічними складовими і зростанням відкритості світу, до якої не були готові ні в світі, ні в Європі. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог, завідувач кафедри політології Національного університету України «Києво-Могилянська академія» Олександр Дем'янчук. «Кризова ситуація поступово наростала і накопичувалася. Це пов'язано з цілим рядом процесів, які паралельно протікали: і міграційний, і економічний перерозподіл. Зараз взагалі криза державного управління в тому вигляді, в якому вона існувала до цього часу. Поступово на перший план виходять потреби менших груп людей. Держава піклується взагалі про добробут всього суспільства і не дуже звертає увагу на окремі суспільні групи. І якщо раніше громадські групи мали значно менше коштів для того, щоб домагатися задоволення своїх інтересів, то зараз цих самих коштів у них набагато більше, і це, по суті, є одним з джерел тероризму. Ще один фактор - зростаюча відкритість світу. Світ стає все більш відкритим і з цим нічого не поробиш, але ні світ, ні Європа не готові до такої відкритості. Знову ж через те, що національні держави передовсім думають про свої національні інтереси, про інтереси своїх громадян, що цілком зрозуміло і правильно. Але при цьому інтереси іноземців, які приїхали на територію держави або які там живуть, взагалі ж бо ущемляються», - розповів політолог. Дем'янчук виділяє ще один дуже важливий фактор світової кризи - це російський фактор. Втім, він відзначає, що, на жаль, Європа не звертає на нього уваги. «Все-таки Росія для того, щоб відновити свої можливості, намагається дестабілізувати ситуацію. Дестабілізація в світі - на користь нинішньої російської влади. І якщо все це разом узяти, то це свідчить про те, що процеси, які ми спостерігаємо, будуть, на жаль, тільки наростати. Події в Туреччині, які 20 років тому були б виключно справою Туреччини, зараз виходять далеко за її межі. Теракт у Ніцці теж: він зачіпає інтереси Франції, але зачіпає і інтереси всього ЄС. Щоразу ми стикаємося з тим, що будь-які події з локальних поступово стають регіональними або навіть світовими. Очевидно, що зараз настав час лідерам держав світу обговорити цю ситуацію і шукати інші шляхи виходу з кризи», - підсумував експерт.

/-0,59654688835144-/ /-pc-/
x
Вітаємо!

Ми помітили, що ви використовуєте блокувальник реклами.

Дуже просимо відключити його для ASN.IN.UA!

Реклама - основне джерело прибутку для нас. Без неї ми не зможемо оплатити роботу журналістів і їхні відрядження.

Не позбавляйте себе хороших матеріалів!

Top