Тема тижня
Бюджет - 2016: Хто отримає найбільший шматок пирога
Всі теми тижня
Дорога турбота: Кабмін взявся за населення
Чого чекати Ураїні від виборів у США?
Кабмін Гройсмана: Перемоги і провали
Криза безпеки: хто пише сценарій?
Бурштинові війни
Кодекс для бійця АТО
Чим завершиться парад резонансних справ?
Ціна політичної відповідальності
Про що Україна домовляється з бойовиками?
Кому служитиме Генпрокуратура?
Яка користь Україні від санкцій проти Росії?
Навіщо Україні фінансова поліція?
Судова реформа: сядуть всі?
За кадри вирішують усі
Як змінилася система після Майдану
Кому віддадуть митницю?
Два роки без Криму
Навіщо поліції стільки злочинців?
Закордон нам допоможе?
Новий прем'єр - нові перспективи
Коли у населення увірветься терпець?
Як повернути Донбас за рік
Життя після Путіна
Український тиждень в Європарламенті
До чого призведе політична криза?
Кому зіграв на руку Касько?
Право сили або сила права?
Чим загрожують Україні зміни до Конституції?
Без яких змін в бюджеті нам не обійтися?
Як провести в Україні інвестиційну терапію
Перемир'я у владі: міф чи реальність?
Що рік прийдешній нам готує?
Чого досягла Україна за минулий рік?
Які податки влаштують українців?
Як змусити кримінал попрацювати на бюджет?
Рік уряду: підсумки
Терористичні ризики України
Куди подіти армію силовиків?
Народ vs Кабмін: битва за тарифи
Безвізовий режим: які наші шанси?
Кадровий дефолт: шляхи виходу
Українські заручники Путіна
Боротьба з корупцією - дієта для повноти влади
Ренесанс української економіки
Що потягнуть за собою санкції проти Росії?
Чи стане електронна петиція панацеєю від проблем?
Кому вигідна легалізація зброї?
Освіта в умовах російської агресії
Нові податки — нова країна
Чому в Україні не можна подолати бідність?
Холодний сезон 2015: На чому будемо економити
Нові голови областей проти контрабанди
Заочні суди над «сім’єю»
Як перетворити бурштин на благо для України?
Обіцянки депутатів: Місія нездійсненна
Три питання до нової Конституції
Нова карта України: За і проти
Доля Криму: що чекає на півострів?
Рокіровка на місцях: чи зіграє ставка Порошенка?
Три місяці Кабміну: шанс чи фінал?
Що криється в особливому статусі Донбасу?
Індексація пенсій і зарплат: популізм чи реальність?
До чого прийшла Україна за рік з Порошенком?
Чи врятує нас податкова реформа?
Хто стоїть за акціями протесту в Києві?
Чи потрібно залучати іноземців в уряд?
Національна поліція: Плюси і мінуси
Чи потрібна Україні децентралізація?
Наскільки законна люстрація?
Чи можливе в Україні «економічне диво»?
Чим обернеться для країни війна олігархів?
Чи можна націоналізувати приватизовані раніше підприємства та які наслідки це матиме?
Що допоможе Україні виграти інформаційну війну?
Як брати іноземні кредити, не "пресуючи" населення?
Точки зору
22 Листопада
13:40
13:40
Економіка
Олександр Савченко
Замість скорочення видатків на утримання влади втричі, ми їх збільшуємо
Структура видатків у порівнянні з минулим роком майже не зміниться. Відкриття нових органів буде майже непомітним у витратному складі бюджету. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив екс-заступник голови Національного банку України Олександр Савченко.
Він пояснив, що бюджет розраховується у відсотках на внутрішньо валовий продукт (ВВП). Один відсоток ВВП – це понад десяти мільярдів гривень, а видатки на утримання нових структур — досить незначні.
Якщо минулого року значну частину видатків займало погашення зовнішнього боргу країни, то нині серед найбільших складових будуть: видатки на утримання апарату державної влади, витрати на армію у зв’язку з війною на Донбасі і видатки на освіту.
«Економічну реформу, тобто скорочення видатків на утримання апарату держвлади, обіцяють ввести вже не перший рік, але змін ми так і не дочекались. Ці витрати необхідно скоротити приблизно вдвічі-втричі. Це стосується і державної, і місцевої влади, і депутатів, і апарату Президента. Саме це називається економічними реформами. Враховуючи те, що наступного року реформи теж не передбачаються, бюджет залишиться подібним до попередніх», — розповів економіст.
Він додав, що видатки за всіма новими державними установами включають до апарату державної влади.
«Але замість того, щоб скоротити витрати на попередні органи, з яких зняли частину обов’язків, у зв’язку з утворенням нових установ, вони знову збільшать процент відрахувань на утримання апарату. Про те, що збирались скоротити кількість депутатів вже говорилось десятки разів – і все безрезультатно», — обурений Савченко.
Таким чином, за його словами, замість скорочення видатків на утримання апарату, навпаки збільшується сума виплат.
21 Листопада
11:57
11:57
Економіка
Ангела Бочі
Уряд вирішив зменшити доходи, а потім вже подивитись, кому і в якому розмірі урізати фінансування
Зараз іде курс на зменшення видатків державного бюджету. Якщо аналізувати обидві концепції податкової реформи, стане зрозуміло, що дохідна частина бюджету у будь-якому разі зменшиться. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі.
Вона пояснила, за рахунок чого зменшиться дохідна частина українського держбюджету: «За першою концепцією від Міністерства фінансів ставки на більшість податків будуть у розмірі 20%. А реформа, яка пропонується Комітетом податкової політики Верховної Ради, передбачає істотне скорочення більшості податків. В першому варіанті, коли ми говоримо про Мінфін, скорочення державного дефіциту доходів буде приблизно у розмірі 60 мільярдів гривень. За концепцією від Верховної Ради дефіцит становитиме більше 200 мільярдів гривень».
На думку Бочі, за будь-яких умов це покриватиметься за рахунок скорочення видатків держави.
«Очевидно, що буде скорочено витрати на утримання державних інститутів, а зокрема, швидше за все, правоохоронних органів, міністерств. Тобто скорочення видатків буде за статтею витрат на утримання державних службовців», - вважає експерт.
Реструктуризація зовнішнього боргу, за її словами, теж зменшить статті видатків бюджету, але більшість цих коштів піде на енергетичну реформу країни.
«Скорочення доходів бюджету - це дуже позитивний фактор, але у світовій практиці звично скорочувати спочатку видатки, а потім під них підганяти доходи. Натомість наш уряд вирішив зменшити доходи, а потім уже подивитись, кому і в якому розмірі урізати фінансування», - наголосила Бочі.
20 Листопада
18:48
18:48
Економіка
Володимир Цибулько
Витрати зростатимуть не на соціальну, а на оборонну галузь
Найпевніше, бюджет 2016 ухвалять до того часу, як уряду доведеться звітувати в середині грудня про свою роботу. У ньому зростуть витрати на оборонну галузь. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько.
«Я думаю, що до 11 грудня сценарій з бюджетом повинен якось розвинутися, оскільки це день звіту уряду і, по суті, основні бюджетні тенденції вже починають проявлятися. Але, найпевніше, що до звіту уряду бюджет ухвалять хоча б у другому читанні», - розповів Цибулько.
За словами політолога, витрати зростуть не на соціальну, а на оборонну галузь.
«Задекларовано, що близько 5% ВВП буде орієнтовано на оборону і все, що з нею пов'язано. Будуть більше коштів надавати на оборонний, а не соціальний бюджет. Інвестиції в оборону повинні зрушити загальне економічне зростання. За різними оцінками без стимулюючих спеціальних заходів в інших галузях інвестиції в оборону повинні збільшити валовий продукт на 1-2%», - зазначив Цибулько.
19 Листопада
18:09
18:09
Економіка
Андрій Новак
Коштів на статті розвитку в бюджеті 2016 року не буде
Бюджетом на 2016 рік займуться після того, як ухвалять податкову реформу. І в такому разі термін ухвалення бюджету не такий важливий, як його якість і збалансованість. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив голова Комітету економістів України Андрій Новак.
«На сьогодні важко уявити собі параметри бюджету на 2016 рік, тому що перше представлення у вересні, коли Верховна Рада одразу ж відкликала цей проект, вже неактуальне, оскільки в тому проекті закладався курс долара 22,1 гривні. Зараз же реально курс зовсім інший. Міністр фінансів, яка власне відповідає за регулювання бюджету, вже анонсувала, що закладає курс 24,1. Поки що не видно логіки послідовності дій, спочатку мали б ухвалити податкову реформу та узаконені нові параметри, а згодом - на основі цієї податкової реформи - повинені приймати й будувати бюджет», - розповів Новак.
Економіст зазначає, що варіант того, що буде спочатку прийнятий бюджет, а після нього - податкова реформа, важко уявити.
При цьому він наголосив, що витрати на оборонну галузь зменшувати не будуть.
«У структурі бюджету, ясна річ, в будь-якому разі не будуть зменшуватися витрати на оборону. Можливо, навіть буде закладено трохи понад, ніж витрати цього року. Вже анонсовано незначне підвищення соцстандартів двічі на рік, але це невеликі суми - декілька сотень гривень. Чи будуть в бюджеті гроші на статті розвитку, значною мірою залежатиме від того, скільки ресурсів Україна зможе залучити в 2016 році у співпраці з МВФ та іншими кредиторами. Тому що у власному бюджеті коштів на статті розвитку не буде, адже фактично немає зростання і навряд чи воно прогнозується в наступному році. Бюджетне стимулювання можна буде здійснити лише за рахунок зовнішніх ресурсів», - зазначив Новак.
Інші новини на тему:
