Тема тижня

Дорога турбота: Кабмін взявся за населення

Чого чекати Ураїні від виборів у США? Кабмін Гройсмана: Перемоги і провали Криза безпеки: хто пише сценарій? Бурштинові війни Кодекс для бійця АТО Чим завершиться парад резонансних справ? Ціна політичної відповідальності Про що Україна домовляється з бойовиками? Кому служитиме Генпрокуратура? Яка користь Україні від санкцій проти Росії? Навіщо Україні фінансова поліція? Судова реформа: сядуть всі? За кадри вирішують усі Як змінилася система після Майдану Кому віддадуть митницю? Два роки без Криму Навіщо поліції стільки злочинців? Закордон нам допоможе? Новий прем'єр - нові перспективи Коли у населення увірветься терпець? Як повернути Донбас за рік Життя після Путіна Український тиждень в Європарламенті До чого призведе політична криза? Кому зіграв на руку Касько? Право сили або сила права? Чим загрожують Україні зміни до Конституції? Без яких змін в бюджеті нам не обійтися? Як провести в Україні інвестиційну терапію Перемир'я у владі: міф чи реальність? Що рік прийдешній нам готує? Чого досягла Україна за минулий рік? Які податки влаштують українців? Як змусити кримінал попрацювати на бюджет? Рік уряду: підсумки Терористичні ризики України Бюджет - 2016: Хто отримає найбільший шматок пирога Куди подіти армію силовиків? Народ vs Кабмін: битва за тарифи Безвізовий режим: які наші шанси? Кадровий дефолт: шляхи виходу Українські заручники Путіна Боротьба з корупцією - дієта для повноти влади Ренесанс української економіки Що потягнуть за собою санкції проти Росії? Чи стане електронна петиція панацеєю від проблем? Кому вигідна легалізація зброї? Освіта в умовах російської агресії Нові податки — нова країна Чому в Україні не можна подолати бідність? Холодний сезон 2015: На чому будемо економити Нові голови областей проти контрабанди Заочні суди над «сім’єю» Як перетворити бурштин на благо для України? Обіцянки депутатів: Місія нездійсненна Три питання до нової Конституції Нова карта України: За і проти Доля Криму: що чекає на півострів? Рокіровка на місцях: чи зіграє ставка Порошенка? Три місяці Кабміну: шанс чи фінал? Що криється в особливому статусі Донбасу? Індексація пенсій і зарплат: популізм чи реальність? До чого прийшла Україна за рік з Порошенком? Чи врятує нас податкова реформа? Хто стоїть за акціями протесту в Києві? Чи потрібно залучати іноземців в уряд? Національна поліція: Плюси і мінуси Чи потрібна Україні децентралізація? Наскільки законна люстрація? Чи можливе в Україні «економічне диво»? Чим обернеться для країни війна олігархів? Чи можна націоналізувати приватизовані раніше підприємства та які наслідки це матиме? Що допоможе Україні виграти інформаційну війну? Як брати іноземні кредити, не "пресуючи" населення?

Точки зору

10 Серпня
17:47

Економіка Андрій Новак Жодна стратегія не замінить основного фінансового документа країни Для подолання бідності не потрібно ніяких стратегій уряду. Щоб позбутися бідності, необхідно тільки правильно розподілити бюджет. На соціальні витрати повинно йти більше бюджетних ресурсів. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив голова Комітету економістів України Андрій Новак. «Для боротьби з бідністю не потрібні стратегії, а потрібні відповідні пропорції на соціальні статті в державному і місцевих бюджетах. От і все. Якщо більше бюджетних ресурсів буде використовуватися на соціальні статті видаткової частини бюджету, то будуть вищі пенсії, зарплати, пільги, соціальна допомога різного виду. А якщо ці статті не будуть рости, то жодна програма не замінить основного фінансового документа країни, яким є державний бюджет України. Це те, що стосується державного сектора. Що стосується приватного сектора - там також не можна ні до чого примусити роботодавця, можна тільки його стимулювати. Наприклад, ставка на оподаткування зарплат, стимулювати можна пільгами, якщо роботодавець приймає на роботу певні категорії людей - інвалідів, з іншими соціальним потребам. Тільки так у приватному секторі можна стимулювати зростання зайнятості та зростання доходів населення, щоб долати бідність», - розповів економіст. Новак переконаний, що стратегія нічого не буде варта, якщо відповідні соціальні статті бюджету не будуть рости адекватно хоча б показнику інфляції. «Якщо відповідні суми і пропорції в державному бюджеті на користь цих статей не будуть впроваджені, наприклад, в проекті бюджету, а потім і в бюджеті на наступний рік, то жодна програма цього не замінить. Країна живе за фактичними фінансовими документами. І для держави це перш за все державний бюджет», - зазначив економіст.

10 Серпня
10:56

Економіка Олег Устенко В уряді неправильно розуміють стратегію подолання бідності Стратегія подолання бідності - це глобальна концепція, розроблена ООН для країн всього світу. Україна теж мала приєднатися до процесу боротьби з бідністю, проте в українському уряді неправильно пояснюють цю стратегію. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. «Я вважаю, що концептуально стратегію подолання бідності не зовсім правильно розтлумачують у самому Кабінеті міністрів України. Я б очікував удару за двома основними напрямами. Перше - це все, що стосується захисту бідних і забезпечення їхніх прав, щоб вони фактично могли вижити в умовах нестабільної економіки. Йдеться перш за все про заходи соціального захисту. Тобто захист має бути зосереджено в цьому випадку на найбідніших верствах населення. Як звикли в Україні, окремі категорії громадян потребують додаткового соціального захисту: колишній військовий, колишній шахтар і колишній працівник якогось шкідливого виробництва - це той, на кому зосереджено соціальний захист. А в цьому випадку, перш за все, він повинен бути зосереджений на так званих найбільш вразливих верствах, наприклад, мати сама виховує дітей, інвалід, який не працює і не може звести кінці з кінцями. Тобто ті, хто живуть на мінімальні доходи. Чому це важливо в умовах хиткої економічної ситуації? Інфляція нерівномірно б'є по різних соціальних групах. Ті, хто живе на мінімальні доходи, зазвичай отримують набагато більший удар від змінених макроекономічних умов, наприклад, від інфляції. Якщо, наприклад, середній рівень інфляції за підсумками цього року очікується на рівні 15-20%, то для найбіднішого населення рівень інфляції може бути набагато вищий і вдвічі перевищувати прогнозну оцінку. І другий основний напрям, коли йдеться про боротьбу з бідністю, необхідно створення умов для того, щоб не було бідності. А це вже такі системні чинники, за допомогою яких можна забезпечувати економічне зростання країні», - розповів економіст. Устенко відзначає, що треба пам'ятати про те, що загальним показником для бідності зараз прийнято вважати прожитковий показник близько двох доларів на день. Все населення, яке живе менше ніж на два долари на день, належить автоматично до категорії найбідніших за методологією ООН. «Грубо кажучи, на місяць це десь півтори тисячі гривень. Велика частина українських пенсіонерів потрапляє в цю категорію. У будь-якому випадку боротьба з бідністю - це найважливіша умова. Вона стояла в цілях тисячоліття в програмі, яка розроблялася ООН і була прийнята. Це просто така широкомасштабна платформа, на підставі якої розроблялися стратегії розвитку окремо взятих країн, Україна просто зобов'язана була влитися в цю загальну систему», - розповів експерт.

09 Серпня
15:35

Економіка Володимир Рябошлик Коли немає бажання робити фундаментальні речі, тоді запускаються «стратегії» Затвердження стратегії з подолання бідності - це лише окозамилювання. А всі подібні спроби можна назвати пропагандистськими бульбашками. Головна проблема в тому, що треба спочатку вирішувати фундаментальні речі - наприклад, надавати доступні кредити для бізнесу, зменшувати рівень інфляції та піднімати економіку, тільки після цього стратегії можуть заробити. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив екс-заступник міністра економіки, економічний експерт Володимир Рябошлик. «У науці про управління є такий принцип: якщо керівництво не хоче або не може виконувати свої основні обов'язки, то воно спрямовує енергію на якісь сторонні сфери, аби просто показати діяльність хоча б у чомусь. І якщо говорити, що фундаментальна основа боротьби з бідністю - це підйом економіки, збільшення реального виробництва, тобто проста абетка того, що може в умовах ринку забезпечувати держава. Це низькі ставки банківських відсотків, щоб бізнес мав доступні кредити і міг розвиватися, це нормальний валютний курс, щоб бізнес мав можливість імпортувати іноземні технології. Ну, і низька інфляція, щоб бізнес міг якось прогнозувати і за всіх стабільних умов розвиватися. Це ті фундаментальні речі, які потрібно зробити. Але влада просто не зацікавлена в тому, щоб їх виконувати. Я оцінюю такі стратегії як технологію маніпулювання натовпом. Скажімо, два роки тому міністри-іноземці були - це була спроба створити в суспільстві очікування, а потім запускати нові пропагандистські бульбашки, аби нагадувати, що уряд щось робить, хоча насправді фундаментальних речей він не робить. Зараз ми бачимо: на міністрах-іноземців зіграти вже не можна, тому народу кажуть: «Ми боремося з бідністю», - розповів економіст. Рябошлик переконаний, що треба втілювати вищезгадані речі, аби створити передумови боротьби з бідністю. Він зазначає, що іноді ситуація доходить до абсурду, наприклад, якщо говорити про систему субсидій. «Власне суть субсидії у тому, що вона має бути винятком, а коли левова частка бюджету і більшість населення мають право на субсидію і оформлюють її, то бюджет не справляється з цим. І багато скарг на те, що під різними причинами цих субсидій не дають - це один з абсурдів, коли не хочуть встановлювати нормальні тарифи. Ніхто не визнає важливішої проблеми, крім тарифів - проблеми приписок. У нас рахунки на воду видаються більше, ніж видобуток води, на газ більше, на тепло більше, і в наших умовах підвищення тарифів без боротьби з приписками - це підвищення доходів комунальної мафії. Було багато пропозицій, мовляв, введімо інформаційну систему, яка б усе контролювала, але наші політики не хочуть. Є система маніпулювання натовпом. Коли немає бажання робити фундаментальні речі, заради цього запускаються такі стратегії. Але без кардинальних змін це нічого не дасть. Кажуть про боротьбу з бідністю, але самі захищають багатих - у нас немає цивілізованих податків на багатих. У нас найнижчий у світі податок на дивіденди - 5%, і у нас єдина держава у світі, яке стягує податок на нерухомість з голого квадратного метра. І будиночок, і палац оподатковуються однаково, але в усьому світі це стягнення береться з вартості. Інтереси олігархів зовсім не зачіпаються», - підсумував економіст.

08 Серпня
18:50

Економіка Володимир Цибулько Людям потрібно дати можливість реалізувати свої економічні ініціативи Щоб подолати бідність в Україні, потрібно дати можливість людям реалізовувати свої економічні ініціативи. Потрібно лібералізувати економічні відносини в країні і створити умови для кредитування. Тільки в такому випадку буде розвиватися малий і середній бізнес в країні. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив експерт аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько. «Будь-яка концепція подолання бідності полягає в тому, щоб заохотити різні продуктивні сили до самореалізації. Наприклад, система державної влади при Януковичі зводилася до придушення будь-якої економічної ініціативи. За всю історію економічна активність громадян проявлялася хвилями. Вижили тільки найсильніші. Тому зараз треба настільки лібералізувати економічні відносини в країні, щоб жодного тиску з боку держави громадяни не відчули - це дозволить оптимізувати економіку. Це єдиний результативний інструментарій. Уже після Майдану люди сподівалися на звільнення економічної ініціативи громадян, сплеск активності малого і середнього бізнесу. Але цього не сталося. Потім війна взагалі забрала у людей всі можливі оборотні кошти», - розповів політолог. На думку Цибулька, поки немає системи кредитування, банківська система буде в замороженому стані, хоча за своїми макропоказників вона виглядає не зовсім убитою і навіть демонструє певний оптимізм. «Але поки не відновиться система кредитування, жодної боротьби з подоланням бідності не можна буде декларувати. Ухвалення Кабміном стратегії подолання бідності - дуже оптимістичний сигнал, бо, по суті, виконавча вертикаль, формуючи ці заходи, відмовляється від тиску на економічні ініціативи громадян, а це добре. Але поки умов для кредитування, умов для захисту бізнесу у нас не створено», - підсумував експерт.

Інші новини на тему:

Олександр Охріменко Щоб подолати бідність, треба викорінити корупцію і створити позитивний бізнес-клімат в країні

Тема тижня

Контакти

Редакція

Угода

Правова інформація