Тема тижня
Рік уряду: підсумки
Всі теми тижня
Дорога турбота: Кабмін взявся за населення
Чого чекати Ураїні від виборів у США?
Кабмін Гройсмана: Перемоги і провали
Криза безпеки: хто пише сценарій?
Бурштинові війни
Кодекс для бійця АТО
Чим завершиться парад резонансних справ?
Ціна політичної відповідальності
Про що Україна домовляється з бойовиками?
Кому служитиме Генпрокуратура?
Яка користь Україні від санкцій проти Росії?
Навіщо Україні фінансова поліція?
Судова реформа: сядуть всі?
За кадри вирішують усі
Як змінилася система після Майдану
Кому віддадуть митницю?
Два роки без Криму
Навіщо поліції стільки злочинців?
Закордон нам допоможе?
Новий прем'єр - нові перспективи
Коли у населення увірветься терпець?
Як повернути Донбас за рік
Життя після Путіна
Український тиждень в Європарламенті
До чого призведе політична криза?
Кому зіграв на руку Касько?
Право сили або сила права?
Чим загрожують Україні зміни до Конституції?
Без яких змін в бюджеті нам не обійтися?
Як провести в Україні інвестиційну терапію
Перемир'я у владі: міф чи реальність?
Що рік прийдешній нам готує?
Чого досягла Україна за минулий рік?
Які податки влаштують українців?
Як змусити кримінал попрацювати на бюджет?
Терористичні ризики України
Бюджет - 2016: Хто отримає найбільший шматок пирога
Куди подіти армію силовиків?
Народ vs Кабмін: битва за тарифи
Безвізовий режим: які наші шанси?
Кадровий дефолт: шляхи виходу
Українські заручники Путіна
Боротьба з корупцією - дієта для повноти влади
Ренесанс української економіки
Що потягнуть за собою санкції проти Росії?
Чи стане електронна петиція панацеєю від проблем?
Кому вигідна легалізація зброї?
Освіта в умовах російської агресії
Нові податки — нова країна
Чому в Україні не можна подолати бідність?
Холодний сезон 2015: На чому будемо економити
Нові голови областей проти контрабанди
Заочні суди над «сім’єю»
Як перетворити бурштин на благо для України?
Обіцянки депутатів: Місія нездійсненна
Три питання до нової Конституції
Нова карта України: За і проти
Доля Криму: що чекає на півострів?
Рокіровка на місцях: чи зіграє ставка Порошенка?
Три місяці Кабміну: шанс чи фінал?
Що криється в особливому статусі Донбасу?
Індексація пенсій і зарплат: популізм чи реальність?
До чого прийшла Україна за рік з Порошенком?
Чи врятує нас податкова реформа?
Хто стоїть за акціями протесту в Києві?
Чи потрібно залучати іноземців в уряд?
Національна поліція: Плюси і мінуси
Чи потрібна Україні децентралізація?
Наскільки законна люстрація?
Чи можливе в Україні «економічне диво»?
Чим обернеться для країни війна олігархів?
Чи можна націоналізувати приватизовані раніше підприємства та які наслідки це матиме?
Що допоможе Україні виграти інформаційну війну?
Як брати іноземні кредити, не "пресуючи" населення?
Точки зору
06 Грудня
15:37
15:37
Економіка
Павло Рудяков
Уряд займався тільки тим, що проводив засідання
Протягом року уряд займався тільки тим, що проводив засідання. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив директор інформаційно-аналітичного центру «Перспектива» Павло Рудяков.
«Якщо оцінювати за 100-бальною системою, то роботу уряду можна оцінити на 51 бал, якщо за 10-бальною - на 5-6, а якщо за п'ятибальною - на 2. Уряд за цей рік тільки втратив сегменти, які до цього перебували під контролем», - сказав він.
Рудяков зазначив, що поступово уряд звужує сферу своєї компетенції, що може призвести до того, що система державного управління перестане бути функціональною. За його словами, протягом року уряд займався тільки тим, що проводив засідання, проте жодні рішення цих засідань не реалізувалися на практиці.
Разом з тим експерт вважає, що уряд найближчим часом не буде переформатовано.
«Можливо, з'являться тільки якісь нові персоналії, посади, але переформатування, до якого міг би потрапити прем'єр-міністр або якісь знакові фігури, у Кабміні не станеться», - резюмував політолог.
06 Грудня
15:05
15:05
Економіка
Борис Кушнірук
Усі провали через те, що не було концепції реформ
Український уряд за рік своєї роботи показав певні успіхи, утім, невдач набагато більше. І їхнє коріння в тому, що в Кабміні ніхто не мав чіткої уяви, що і як робити з реформами. Найбільший провал цього уряду – діяльність Мінсоцполітики. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив економічний експерт Борис Кушнірук.
«У цілому ситуація економічна стабілізувалася. Більш того, якщо бути абсолютно коректним, другий-третій квартал ми мали певне зростання. Воно просто дуже мале порівняно з надто глибоким падінням, яке спостерігалося протягом минулого року та першого кварталу цього року. Уряд, у принципі, судячи з певних кроків, особливо в Міністерстві економіки, почав вичищати «стайні». Позитивом можна вважати, що уряд нарешті наважився на підвищення тарифів… Утім, зберігається ще соціальна норма по 200 кубів на місяць, вона може породжувати корупцію. Ми все ж таки розпочали реформу правоохоронної системи. Є шанси. І хоча сама система міліції поки що слабкувата, але є сподівання, що починає напрацьовуватись новий механізм. Чого не зроблено принципово – не проведено податкову реформу. Більше того, ми зараз спостерігаємо, що реформу урядом провалено. Проблема – у відповідальності Мінфіну і людей-мінфінівців. Яресько зараз більше зайнята проблематикою зовнішніх боргів. А ті, кому доручили зробити реформу, нічого не зробили, їх результат – це профанація, яка не стосується реформи», - розповів Кушнірук.
За словами експерта, проблема уряду пов’язана з тим, що аби провести реформу, треба чітко відповісти на запитання, чого ми хочемо досягти, яку Україну ми хочемо побудувати. Але держпосадовці не дадуть відповіді.
«Усі кроки є хаотичними й нікуди не ведуть. Треба бачити, яку модель хочете побудувати: яке відношення малого та великого капіталу, яким чином побудуєте соціальну систему тощо. Має бути концептуальне бачення того, що ви хочете отримати. На жаль, у цього уряду концепту немає. На жаль, немає в уряді і того, хто був би ідеологом цього концепту. Як правило, у країнах, де реформи пройшли успішно, такі ідеологи були», - зазначає економіст.
Кушнірук певен, що одним з найбільших провалів стала система соцстрахування.
«Очевидно, що тут головна провина лежить на міністрі соцполітики, який хоча й цілком професійний, але при цьому чітко стоїть на засадах збереження старої корумпованої системи соцстрахування, яка не дозволяє в тому числі провести й податкову реформу. Вони взаємопов’язані й одне без одного не проводитимуться. Єдиного реєстру отримувачів соціальних пільг як не було, так і немає. Моє особисте найбільше розчарування серед провалів – це блок соціальної політики. Це катастрофа. Повідбирали соціальні пільги, поскорочували їх. Із хорошого - запровадили систему соціальних субсидій. Але сказати, що це щось видатне з точку зору реформи, не можу», - пояснив економіст.
Експерт наполягає на тому, що має бути проведено приватизацію, оскільки як було у нас три тисячі державних підприємств, так і залишилось, хоча це очевидне джерело для корупції.
«Є в нас метастази корупційної системи. Тут теж повний провал. Усе так тому, що в уряді відсутнє усвідомлення, що вони хочуть робити і які алгоритми виконання цих кроків», - підсумував Кушнірук.
04 Грудня
14:42
14:42
Економіка
Вадим Карасьов
Оцінку уряду вже дала економіка й порожні гаманці
Діяльність Кабміну за рік роботи легко оцінити за станом нашої економіки. За її показниками видно, наскільки успішні або неуспішні дії уряду. Свою негативну роль відіграли такі чинники, як війна, втрата російського ринку і непрофесіоналізм членів Кабміну. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
«Подивіться на гаманці простих людей, на сьогоднішні зарплати, доходи, на скорочення робочих місць. Тут не потрібно якогось конкретного оцінювання, причому оцінку діяльності уряду провадять не експерти, і навіть не парламент. Головне - економічні показники. На них вплинула і війна, і майже повна зупинка промисловості на сході України, і розрив економічних зв'язків з Росією, і втрата економічного ринку, і непрофесіоналізм окремих міністрів, і продовження діяльності корупційних схем, і відсутність нормальної підтримки в парламенті», - розповів політолог.
За його словами, коаліція існує тільки де-юре, а де-факто її немає. Тому уряд не може працювати в таких умовах. На думку Карасьова, сукупність перерахованих вище чинників тримає економіку в заручниках, чим і обумовлюється низький ККД Кабінету Міністрів.
«Інша справа, що навіть у цих умовах війни, відсутності постійно діючої парламентської більшості, падіння промвиробництва, утрати ринків негатив можна було б компенсувати більш успішною діяльністю уряду. Можливо, інші люди впоралися б краще. Можливо, хтось зробив би ще гірше. Але тут гадати не треба - треба думати про те, як зміцнити уряд. На жаль, ситуація у світі й навколо України навряд чи покращиться, економіка не оживе, промисловість на сході не запрацює. Значить, треба перезаряджати уряд, оновлювати кадри, висувати кращих професіоналів. Тим більше, що в уряді вони теж є. І вже сьогодні треба думати про те, щоб новий Кабмін не просто почав працювати, але і впорався з поставленими перед ним завданнями», - резюмував Карасьов.
04 Грудня
10:05
10:05
Економіка
Олександр Гончаров
Доходи майбутніх періодів ми вже проїли
За час роботи уряду нічого не змінилося ні для інвесторів, ні для малого бізнесу, ні в оподаткуванні. Зміни відчули на собі тільки прості українці, життя яких значно погіршилося. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров.
«Перш за все те, що обіцяв Яценюк, і чого не зроблено. Перше: не змінилася власність фінансово-промислових груп. Як були олігархи, так вони й залишилися. Друге: не змінилася ситуація із залученням прямих іноземних інвестицій у ключові для нас напрямки - АПК та військово-промисловий комплекс. Не змінилася ситуація щодо розширення бази оподаткування, не проведено податкову реформу і, відповідно, немає росту податкових надходжень. Наступна позиція: у нас інфляція за оцінками світового банку досягла 50% і девальвація за період роботи уряду в рази збільшилася. А тепер, як кажуть, що «придбали»: це погіршення життя пересічних українців. Усі доходи майбутніх періодів ми вже проїли. У нас зростає державний борг і у нас Нацбанк не може зупинити інфляцію. Тому відшукати в цих фактах щось позитивне я не можу», - розповів економіст.
За його словами, така ситуація склалася не через військові дії на Донбасі, на які останнім часом «спихають» усі невдачі, а через непрофесіоналізм уряду.
«Тривалий час була дуже висока облікова ставка НБУ, у певний період вона досягала 30%. Систему кредитування було знищено, ніхто не міг брати кредити, тому що для реального сектора економіки брати кредит під 30% і більше означає за визначенням неможливість його обслуговувати. Треба було хоча б на два роки оголосити програму сприяння іноземним інвестиціям. А інвестори не можуть вкладати в нас гроші, якщо вони чітко не знають правил гри, за якими потрібно працювати. І ці ж два роки не повинно було б потім змінюватися оподаткування. Незважаючи на те що експерти постійно говорили, що ці кроки просто необхідні, нічого цього Кабміном зроблено не було», - зазначає Гончаров.
За словами економіста, уряд жодним чином не простимулював малий та середній бізнес. До того ж за період з 2014 по 2015 рік було ліквідовано 62 банки.
«Людям депозити практично не повертають. Тому є величезна недовіра до банківської системи. Потрібно було допускати хоча б альтернативний ринок - пайові та корпоративно-інвестиційні фонди. А кращим виходом було б, якби 2015 рік було оголошено роком розвитку ринку колективного інвестування. У нас зараз, за даними Нацбанку, 92 млрд в іноземній валюті та 283 млрд гривень у фінансово заможних громадян. Це дуже тонкий шар населення - загалом близько 5%. Але ці кошти теж не працюють на економіку країни, їх потрібно запускати. Плюс ще Кабмін так і не визначився з точками зростання в реальному секторі економіки: які галузі є найбільш пріоритетними і які конкретно підприємства в цих галузях потрібно підтримувати», - пояснює Гончаров.
Експерт переконаний, що такі погані показники ми маємо саме через некомпетентність уряду.
Інші новини на тему:
