Тема тижня
Два роки без Криму
Всі теми тижня
Дорога турбота: Кабмін взявся за населення
Чого чекати Ураїні від виборів у США?
Кабмін Гройсмана: Перемоги і провали
Криза безпеки: хто пише сценарій?
Бурштинові війни
Кодекс для бійця АТО
Чим завершиться парад резонансних справ?
Ціна політичної відповідальності
Про що Україна домовляється з бойовиками?
Кому служитиме Генпрокуратура?
Яка користь Україні від санкцій проти Росії?
Навіщо Україні фінансова поліція?
Судова реформа: сядуть всі?
За кадри вирішують усі
Як змінилася система після Майдану
Кому віддадуть митницю?
Навіщо поліції стільки злочинців?
Закордон нам допоможе?
Новий прем'єр - нові перспективи
Коли у населення увірветься терпець?
Як повернути Донбас за рік
Життя після Путіна
Український тиждень в Європарламенті
До чого призведе політична криза?
Кому зіграв на руку Касько?
Право сили або сила права?
Чим загрожують Україні зміни до Конституції?
Без яких змін в бюджеті нам не обійтися?
Як провести в Україні інвестиційну терапію
Перемир'я у владі: міф чи реальність?
Що рік прийдешній нам готує?
Чого досягла Україна за минулий рік?
Які податки влаштують українців?
Як змусити кримінал попрацювати на бюджет?
Рік уряду: підсумки
Терористичні ризики України
Бюджет - 2016: Хто отримає найбільший шматок пирога
Куди подіти армію силовиків?
Народ vs Кабмін: битва за тарифи
Безвізовий режим: які наші шанси?
Кадровий дефолт: шляхи виходу
Українські заручники Путіна
Боротьба з корупцією - дієта для повноти влади
Ренесанс української економіки
Що потягнуть за собою санкції проти Росії?
Чи стане електронна петиція панацеєю від проблем?
Кому вигідна легалізація зброї?
Освіта в умовах російської агресії
Нові податки — нова країна
Чому в Україні не можна подолати бідність?
Холодний сезон 2015: На чому будемо економити
Нові голови областей проти контрабанди
Заочні суди над «сім’єю»
Як перетворити бурштин на благо для України?
Обіцянки депутатів: Місія нездійсненна
Три питання до нової Конституції
Нова карта України: За і проти
Доля Криму: що чекає на півострів?
Рокіровка на місцях: чи зіграє ставка Порошенка?
Три місяці Кабміну: шанс чи фінал?
Що криється в особливому статусі Донбасу?
Індексація пенсій і зарплат: популізм чи реальність?
До чого прийшла Україна за рік з Порошенком?
Чи врятує нас податкова реформа?
Хто стоїть за акціями протесту в Києві?
Чи потрібно залучати іноземців в уряд?
Національна поліція: Плюси і мінуси
Чи потрібна Україні децентралізація?
Наскільки законна люстрація?
Чи можливе в Україні «економічне диво»?
Чим обернеться для країни війна олігархів?
Чи можна націоналізувати приватизовані раніше підприємства та які наслідки це матиме?
Що допоможе Україні виграти інформаційну війну?
Як брати іноземні кредити, не "пресуючи" населення?
Точки зору
23 Квітня
16:24
16:24
Політика
Євген Магда
Керченський міст - це іміджевий проект російської влади
Для Криму і Донбасу необхідно створити образ, в якому молоде покоління бачитиме своє майбутнє. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог, директор Центру суспільних відносин Євген Магда.
«Те, що потрібно повертати півострів, - є беззаперечним фактом. Те ж саме стосується і реінтеграції Донбасу. До того ж треба створити образ майбутнього для цих двох територій. Це образ, в якому нинішні представники молодого покоління і люди креативного класу будуть бачити подальше своє майбутнє саме в незалежній Україні. Саме ці люди стануть ініціаторами змін», - підкреслив експерт.
Магда вважає, що півострів вже перетворився на закритий військовий полігон.
«Більш того, в РФ ходять розмови про можливе розміщення в Криму ядерної зброї, тобто таким чином Росія кидає виклик світовій спільноті, оскільки це змінює розстановку сил на всій європейській арені. Однак після повернення, я переконаний, Крим перестане бути військовою базою, адже ця територія завжди була і повинна бути територією для відпочинку, так півострів буде краще розвиватися», - говорить Магда.
При цьому він зазначив, що російська влада забезпечує відвідувачів для пансіонатів і санаторіїв, але не займається тими, хто працює в приватному секторі.
Будівництво Керченського моста, на думку експерта, є іміджевим проектом російської влади.
«На сьогодні нереально побудувати Керченський міст з низки причин. Дійсно, це іміджевий проект. Питання не в тому, щоб полегшити поставки з Росії на півострів, а в тому, щоб показати світу, що Крим нібито є територією РФ. Думаю, що нічого більше на території півострова росіяни розвивати не будуть», - резюмував політолог.
22 Квітня
20:22
20:22
Політика
Богдана Бабич
Очікувати якихось перспектив у Криму просто безглуздо
Анексувавши Крим, росіяни не зрозуміли, що вони отримали ще одну серйозну фінансову проблему для економіки своєї країни. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич.
«У мене є знайомі в Криму, які говорять, що там «чорна діра», територія є безперспективною. Тим більше що за два роки туди не зайшли ні великі міжнародні інвестори, ні великі російські корпорації. Питання існування самого Криму стоїть під великим знаком питання. Це вже дотаційний регіон. І повальний «ура-патріотизм» дуже швидко розвіявся перед обличчям економічних реалій», - зазначила експерт.
Бабич переконана, що у наших політиків немає стратегії повернення півострова до складу України.
«На жаль, наші чиновники такого плану не склали. Є певні контексти, заяви, розмови, але реальної стратегії не існує. Очевидно, що зараз українській владі потрібно розв'язувати першочергові завдання на Сході, а далі думати, як бути з півостровом», - підкреслила вона.
На думку експерта, на півострів чекає доля великої закритої військової бази, а економічного розвитку очікувати не варто.
«Очевидно, що Крим вже є великою закритою військовою базою. Фактично такі кроки РФ - це відповідь на прагнення України до співпраці в чорноморському регіоні з НАТО», - сказала Бабич.
Вона впевнена, що будівництво Керченського моста є не чим іншим, як бажанням показати свою велич і «відмити кошти».
«Сам цей проект є вже не «золотим», а «платиновим». Керченський міст дійсно став дуже дорогим задоволенням для російської економіки. Взимку там трапляються шторми, сильні пориви вітру. Російська влада повинна буде постійно ремонтувати об'єкт і виділяти кошти на його підтримку. А цим однозначно скористаються ті, хто захоче на цьому нажитися. І росіяни взагалі не розуміють поки, що вони отримали ще одну проблему. Будь-яких перспектив очікувати там просто безглуздо», - резюмувала Бабич.
22 Квітня
19:39
19:39
Політика
Кость Бондаренко
Анексія півострова віддаляє Україну від ЄС і НАТО
Зараз питання повернення Криму відходить на другий план, гостро стоїть проблема Донбасу. Але треба зауважити, що анексія півострова віддаляє державу від євроінтеграції. Невизначеність не дозволяє Україні рухатися в напрямы НАТО. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко.
«Зараз така риторика: давайте поки не будемо чіпати Крим, а розберемося з Донбасом, а потім вже займемося півостровом. Дехто каже, що питання Криму почне актуалізуватися не раніше ніж через 40-50 років. Треба погодитися на статус-кво, який зараз існує. Що втратила Україна: вона як держава з невизначеними територіями віддаляється від Євросоюзу в плані інтеграції. В країні існує питання територіальних претензій. При вступі в ЄС тільки для Кіпру свого часу було зроблено виняток. Євросоюзу не потрібно брати на себе відповідальність за невизначені конфлікти. Другий момент: Україні навряд чи щось світить у питанні НАТО, адже членом Альянсу не може бути держава, де існують проблеми у військовому плані. Також неспроможність розв'язати кримське питання ставить під сумнів легітимність влади, бо якщо ця влада не може утримати територіальну цілісність, то як вона може бути легітимною в очах своїх громадян», - розповів політолог.
За словами експерта, важливим фактором є те, що більше 98% жителів Криму проголосували на референдумі за відділення. Вони так вчинили через те, що півостровом ніхто не займався.
«Гроші в інфраструктуру і розвиток не вкладалися, а зараз Україна поплатилася за це», - резюмував Бондаренко.
21 Квітня
18:34
18:34
Економіка
Максим Гольдарб
Потрібно навести лад у країні, щоб людям хотілося тут жити
Після анексії Криму Росією економічні показники України не дуже змінилися, проте ми втратили вихід до моря. При цьому окупація півострова стала поразкою в державному плані. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор громадської організації «Публічний аудит» Максим Гольдарб.
«У першу чергу, ми втратили в державному плані. Ми як держава не змогли відстояти свою територію. І сталося це не за жорстокої війни, а за неправильного керівництва. Що стосується економіки, то це апріорі вихід до моря. Можна, звісно, сказати, що є Миколаїв та Одеса. Є, але в Криму були Керч та Севастополь. Це люди, це землі. Деякі державні бонзи у 2014 році намагалися порахувати, у скільки Україні обходиться Крим і у скільки Донбас. Це те ж саме, що рахувати, у скільки батькові обходиться той чи інший член його сім'ї. Всі, хто заявляв у 2014 році, що нам не потрібні Крим і Донбас, - це не державні діячі. Це наша біда, яка залізла у державні крісла. Якщо ми говоримо про прив'язку до конкретних цифр, то частка кримської економіки у ВВП не була дуже великою. Це 5-7% від загального валового продукту. Але анексія - це перш за все удар по державності, ідентичності, по міжнародному становищу країни та її прийняттю або неприйняттю за кордоном», - розповів експерт.
За словами Гольдарба, аби Крим повернувся, необхідне виконання цілої низки умов, при цьому необхідно враховувати й фактор наявності Росії в сусідах.
«Той, хто говорить, що на повернення Криму знадобиться 10 або 25 років - бреше. Як він це вирахував? Не думаю, що Росія забирала Крим і зробила його своїм федеральним округом для того, щоб віддати за два роки. Ми можемо говорити все, що завгодно, ми можемо не любити Росію і підстав для цього більш ніж досить. Але навколо нас Росія, ми зав'язані з нею економічно й історично. Більша частина нашої економіки працювала у тісній зв'язці з росіянами і говорити, що це не так - брехня і абсурд. Це не можна не враховувати. При цьому нічого не було зроблено, щоб ситуація змінилася. Нам необхідно вживати заходів для наведення ладу у себе в домі. Такого ладу, в якому людям захочеться жити. Ми ж на сьогодні маємо дуже високий рівень еміграції. Рік тому відмовилися від перепису населення, бо бояться назвати цифру. Я можу її назвати - 700 осіб на день виїжджає і помирає, при цьому не враховуючи цифри воєнного конфлікту», - резюмував Гольдарб.
Інші новини на тему:
