counter
Стрічка новин
Вибрати все
25 Червня
24 Червня
23 Червня
Всі новини...

Тема тижня

Коли у населення увірветься терпець? Коли у населення увірветься терпець?
Всі теми тижня
Дорога турбота: Кабмін взявся за населення Чого чекати Ураїні від виборів у США? Кабмін Гройсмана: Перемоги і провали Криза безпеки: хто пише сценарій? Бурштинові війни Кодекс для бійця АТО Чим завершиться парад резонансних справ? Ціна політичної відповідальності Про що Україна домовляється з бойовиками? Кому служитиме Генпрокуратура? Яка користь Україні від санкцій проти Росії? Навіщо Україні фінансова поліція? Судова реформа: сядуть всі? За кадри вирішують усі Як змінилася система після Майдану Кому віддадуть митницю? Два роки без Криму Навіщо поліції стільки злочинців? Закордон нам допоможе? Новий прем'єр - нові перспективи Як повернути Донбас за рік Життя після Путіна Український тиждень в Європарламенті До чого призведе політична криза? Кому зіграв на руку Касько? Право сили або сила права? Чим загрожують Україні зміни до Конституції? Без яких змін в бюджеті нам не обійтися? Як провести в Україні інвестиційну терапію Перемир'я у владі: міф чи реальність? Що рік прийдешній нам готує? Чого досягла Україна за минулий рік? Які податки влаштують українців? Як змусити кримінал попрацювати на бюджет? Рік уряду: підсумки Терористичні ризики України Бюджет - 2016: Хто отримає найбільший шматок пирога Куди подіти армію силовиків? Народ vs Кабмін: битва за тарифи Безвізовий режим: які наші шанси? Кадровий дефолт: шляхи виходу Українські заручники Путіна Боротьба з корупцією - дієта для повноти влади Ренесанс української економіки Що потягнуть за собою санкції проти Росії? Чи стане електронна петиція панацеєю від проблем? Кому вигідна легалізація зброї? Освіта в умовах російської агресії Нові податки — нова країна Чому в Україні не можна подолати бідність? Холодний сезон 2015: На чому будемо економити Нові голови областей проти контрабанди Заочні суди над «сім’єю» Як перетворити бурштин на благо для України? Обіцянки депутатів: Місія нездійсненна Три питання до нової Конституції Нова карта України: За і проти Доля Криму: що чекає на півострів? Рокіровка на місцях: чи зіграє ставка Порошенка? Три місяці Кабміну: шанс чи фінал? Що криється в особливому статусі Донбасу? Індексація пенсій і зарплат: популізм чи реальність? До чого прийшла Україна за рік з Порошенком? Чи врятує нас податкова реформа? Хто стоїть за акціями протесту в Києві? Чи потрібно залучати іноземців в уряд? Національна поліція: Плюси і мінуси Чи потрібна Україні децентралізація? Наскільки законна люстрація? Чи можливе в Україні «економічне диво»? Чим обернеться для країни війна олігархів? Чи можна націоналізувати приватизовані раніше підприємства та які наслідки це матиме? Що допоможе Україні виграти інформаційну війну? Як брати іноземні кредити, не "пресуючи" населення?
Точки зору
Тарас Чорновіл
28 Березня
11:20
Політика Тарас Чорновіл Революції відбуваються тоді, коли люди ще не дуже бідні Тарифи на комунальні послуги мали підвищуватись, але не настільки. Можливість для їхнього не настільки стрімкого зростання варто було б шукати в тому, щоб значно зменшити втрати на шляху до споживача. Адже люди хочуть сплачувати тільки за те, чим вони справді скористались, а не за несправність у системі. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політик Тарас Чорновіл. «З тарифами є дві речі. Одна зав’язана на тому, що, можливо, не так треба було піднімати, можливо, можна було знайти інші механізми.  Відповідь для цього дуже проста: потрібно менше красти. Треба нарешті позбутися такого тягаря, як державний сектор економіки. Тут єдиний пункт, у якому я згоден із Яценюком та Абромавичусом. Вони дійсно чесно внесли у Верховну Раду потрібний закон про загальну приватизацію практично всього державного виробничого сектора. Держава – поганий господар. Якби ми навіть мали доплатити, щоб підприємства забрали, треба було б це зробити. 120 мільярдів втрат на рік тягнув державний сектор із бюджету. От, наприклад, «Нафтогаз»: 25-28 мільярдів гривень втрат закладено в бюджет на його підтримку. А ці гроші можна було використати як адресну допомогу. Підняття тарифів саме по собі не є щось погане, бо якщо є реальна ціна, то треба платити. Але, наприклад, я не хочу платити ціну за опалення, куди входять втрати на теплотрасі через брак ремонту. Не хочу платити, коли в  теплі дні в хаті була така коптилка, що я мав відкривати вікна. Може, я хочу жити в холодній хаті, як живуть мої родичі в Німеччині. У них постійно, крім кількох діб на тиждень, вимкнено всі батареї, температура завжди 17-18, а то й нижче. Вони так живуть, бо там справді високі тарифи й комуналка з’їдає основну частину зарплати», - розповів експерт. На думку Чорновола, якщо хтось не має грошей сплачувати за такими тарифами (але не через те, що пияк чи ледачий, а тому, що держава не дає змоги заробити більше), то мають бути певні гарантії. «У такому разі мають бути справжні субсидії, а не те, що в нас є. Пункт другий: я маю бути впевнений, що робиться все, щоб не було непотрібних втрат. І пункт третій: у мене має бути свій тепловий лічильник. Як, наприклад, з електрикою: якщо я хочу зекономити, то не вмикаю всі лампочки, не вкручую всі. Тарифи самі по собі не можуть не підніматися, але вони мають підніматися до реальних сум. Проблема в тому, що ми не знаємо, які це реальні суми. На цьому купа людей заробляє мільярди. Часто все зводять на тарифи, як от Тимошенко. Але вона сама створила систему викачування цих ресурсів із людей. Насправді треба знизити ті втрати, що йдуть на підході, й тоді не доведеться піднімати тарифи. Що маємо нині? Купу «прокладок», накручувань. А всі ці «прокладки», за нашими законами, які ухвалювалися ще Кабміном Юлії Тимошенко, виявляється, законні», - підкреслив політик. Чорновіл зазначає, що попри такі високі тарифи люди навряд чи підуть бунтувати. За його переконанням, протести можливі у тих людей, котрі ще не зовсім бідні. «У мене таке відчуття, що вила люди не візьмуть. Готовність до таких речей не дуже висока. Зазвичай бунти і революції відбуваються тоді, коли люди ще не дуже бідні, протестують тільки ті, хто має що захищати. Згадаємо 2004 рік. Це був найкращий рік української економіки, найбільше її зростання і зростання доходів громадян. Всі критикували Януковича, але реально економіка тоді була активна. Того року була можлива революція, бо з’явився середній клас і він зрозумів, що може щось втратити. Відчув, що починається нехтування вибором людей. Революція 13-14 року теж відбулася тоді, коли був не найгірший економічний стан, а він був достатньо добрий: тривалий час стабільна валюта, більш-менш нормальний розвиток бізнесу і відчуття перспективи євроінтеграції. Нам відчинилися двері, але раптом їх зачинили, і люди відчули, що вони втрачають. А от люди, яким немає чого втрачати, зазвичай не бунтують. Існує навіть такий варіант, що нас можуть заганяти в бідність, щоб люди не бунтували.  Якщо ми говоримо про тарифи, то є стільки механізмів, щоб усі ці втрати зняти на інших рівнях. Ціни б усе одно трохи піднялися, але не настільки, як через колосальні втрати. І в нас знову люмпенський підхід: уявлення, що можна витягти низькі тарифи для населення за рахунок підвищення тарифів для економіки. Але підвищення тарифів для економіки тягне за собою і весь дрібний сектор», - резюмував політик.
Борис Кушнірук
26 Березня
15:11
Економіка Борис Кушнірук Людей треба привчити економити споживані ресурси Поки населення не навчиться вести облік використаних енергоресурсів і жити в режимі економії, на нього чекають постійні проблеми зі сприйняттям високих тарифів. Адже там, де починається дотримання елементарних правил енергозбереження та економії, починається енергетична незалежність і політика дотримання всіх комунальних виплат. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив економічний експерт Борис Кушнірук. «Що стосується питання підвищення тарифів на газ і електроенергію, то трохи історії. Ось, наприклад, із газом історія виявилася такою. Коли газ був дешевим і лічильників майже ніде не було, норматив для населення становив 9 м3 на одну людину. Очевидно, що ці нормативи були завищеними. І це було одним із джерел збагачення для тих, хто заробляв на цьому, списуючи на населення таку кількість газу, а потім його продавали комерційним структурам, «наварюючи» величезні кошти. Коли почався підйом цін на газ, спочатку норматив скоротився до 6 м3, а пізніше - і до 3 м3. І коли скорочення досягло таких масштабів, з'явилися «газові» контори, які почали говорити про існування збитків. Мовляв, насправді люди споживають більше і людей це не стимулює встановлювати засоби обліку використаних енергоресурсів.Це правда. Адже установка лічильника - досить дороге задоволення, тому люди часто не хочуть цього робити. Але після повторного підвищення до 6 кубометрів людям прийшли величезні рахунки за використаний газ. Тому уряд змушений був терміново зменшити цю «планку» споживання - до 4,4 м3. Однак люди продовжують споживати більше, ніж потрібно, а обліку як не було, так і немає. Питання насправді не в ціні і не в тарифах. Просто є така штука, як ведення обліку спожитого енергоносія. Тому поки що говорити про економність населення, яке має навчитися цьому, просто немає сенсу», - зазначив економічний експерт. На думку Бориса Кушнірука, не менше показова історія зі споживанням електроенергії, де населення вдавалося до досить екстравагантних «способів», щоб не платити. «Що стосується електроенергії, то підвищення тарифів досить абсурдне. Діє схема, за якої для населення електрика дешевша, ніж для великих підприємств. Однак з точки зору економічної логіки має бути навпаки. Низька вартість електроенергії не спонукає людей до економії. Питання в тому, що люди повинні економити, що може статися тільки тоді, коли буде встановлено ​​реальну вартість на енергоносії. Тут показова ситуація з вартістю електроенергії в Україні і Туреччині. Наприклад, якщо у нас мінімальна ціна становить два центи США, то у турків - аж 75, що є надзвичайно неймовірним показником. Однак турки виробили цілу філософію, сповідуючи яку, навчилися економити на всьому, де складовою є споживання електроенергії», - зазначає економічний експерт. На думку Бориса Кушнірука, підвищення тарифів на споживання енергоносіїв не викликатиме такого опору, адже головна причина полягає в нераціональному використанні отриманих ресурсів. «Чи викличе це протестні настрої? Чесно кажучи, не думаю. Народ буде і далі терпіти, хоча встановлена ​​у нас робоча система субсидування на оплату комунальних послуг трохи абсурдна. А це ніяк не стимулює людей оплачувати встановлені тарифи», - підкреслив експерт. Економіст переконаний, що треба чесно говорити з людьми, щоб уникнути соціальних вибухів, спровокованих проблемами з виплатами за надані комунальні послуги. «Насправді для суспільства треба надати інструмент, який змусить людей привчатися економити споживані ресурси. Перш за все потрібно встановити необхідні прилади для виміру основних енергоносіїв: газу, води, електроенергії та тепла. Друге - потрібно реалізувати програму дешевого дострокового кредитування на тепломодернізацію як у багатоквартирних, так і в звичайних приватних будинках. Тобто потрібно не примушувати людей займатися всією цією діяльністю, а привчити їх до цього, реалізуючи всю необхідну програму розвитку відповідної інфраструктури», - резюмував експерт.
Андрій Новак
26 Березня
10:24
Економіка Андрій Новак Коли накопичиться критична маса тих, хто не може платити, почнуться протести Подальше зростання тарифів може призвести до того, що ми опинимося в ситуації, як у 90-х роках, коли більшість українських сімей не зможе заплатити за тарифами за енергоносії. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив голова Комітету економістів України Андрій Новак. «За останні два роки тарифи на різні енергоресурси зросли для населення в 4-6 разів. Це вже відбилося на купівельній спроможності громадян України. Тому подальше зростання тарифів створить ситуацію середини-кінця 90-х, коли більшість українських сімей просто не зможуть оплачувати комунальні послуги. Тому Україні доведеться зіткнутися з ситуацією накопичення боргу за них. І тому держава на якомусь етапі змушена буде списувати цей борг за рахунок державного бюджету, який все одно формують платники податків», - зазначив економіст. На думку експерта, критична маса людей, яка може виступити проти зростання комунальних тарифів, буде накопичуватися, але головне питання, хто буде організовувати протест. «Кожному терпінню є межа. Тим більше коли накопичиться критична маса громадян, то звичайно, що це призведе до соціальних протестів. Питання буде лише в тому, хто це буде організовувати: чи будуть це спонтанні протестувальники знизу, якісь приватні особи або політичні сили. Від цього буде залежати масштаб і швидкість поширення таких протестів», - заявив голова Комітету економістів України.
Ярослав Жаліло
25 Березня
19:14
Економіка Ярослав Жаліло Найкращим виходом має стати програма ефективного енергозбереження Будь-яке підвищення тарифів зазвичай посилює соціальну напругу, але очікувати протидії населення не варто. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив макроекономіст Ярослав Жаліло. «Звичайно, будь-яке підвищення тарифів завжди підвищує градус соціальної напруженості, оскільки це пов’язано зі зниженням якості життя людей. Тому такий крок буде негативно сприйнятий суспільством попри те, обґрунтоване підвищення чи ні», - зазначив експерт. На думку економіста, суспільство не буде протидіяти політиці підвищення тарифів, однак змушене буде обирати один із можливих способів забезпечення себе усім необхідним. «Якщо йдеться про реакцію з точки зору макроекономіки, то думаю, що населення буде реагувати трьома шляхами. Перший: ті, хто матиме таку змогу, намагатимуться вкладатись у режим економії. Це стосується утеплення житла, встановлення відповідного обладнання тощо. Другий: хто не матиме такої змоги чи коштів для цього, намагатиметься зменшувати витрати за рахунок переходу на інші джерела енергії, збільшення кондиціонування чи зменшення температурного режиму. Відомий факт, що більшість сільського населення зменшили споживання газу за рахунок використання інших джерел енергії, як то дрова чи вугілля. І третій варіант полягатиме в тому, що той, хто матиме право на отримання субсидії, буде використовувати політику покриття витрат за рахунок отримання коштів, які пропонує уряд», - пояснив Ярослав Жаліло. Найкращим виходом із такої непростої ситуації, переконаний експерт, могла б стати якісна прозора програма ефективного енергозбереження, яка б дала економічне підґрунтя для стимулювання економіки. «Я вважаю, що однозначно така програма енергозбереження має бути. Коли ми говорили про програму оновлення енергетичної стратегії за пропозицією профільного міністерства наприкінці 2014-го – на початку 2015 року, одним з пунктів експерти передбачали створення такої програми збереження. І така програма має бути, адже свого часу (у період з 2002 до 2005 року) в Україні був Державний комітет з питань енергозабезпечення, який опікувався цим питання. Загалом ця програма енергозбереження має передбачати і державні вливання коштів, і дії місцевих громад щодо підвищення енергоефективності, бо дуже багато втрачається саме в тих сферах, що не стосуються домогосподарств, а мають відношення до державних, а частіше – до муніципальних і комунальних структур. Також варто зазначити, що є міжнародні програми подібного характеру від МБРР, ЄБРР чи наявність відповідних договорів, дотримання умов Кіотського протоколу. Тому бажано, щоб створення такої програми спиралось на базові принципи цих документів. Окрім того, вона мала б передбачати засоби стимулювання приватних підприємств і домогосподарств для підвищення їхньої енергоефективності, оскільки в цьому є однозначна потреба», - резюмував експерт  

/-0,45691585540771-/ /-pc-/
Top