Має бути жорсткий контроль за обсягами споживання послуг ЖКГ

Через високі тарифи на комунально-житлові послуги в українському суспільстві виникає певна соціальна напруга. Щоб її зняти, одного субсидіювання замало. Треба також ввести жорсткий контроль за обсягами споживання ресурсів і робити ставку на енергозберігаючі технології, що дасть змогу реально економити. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив експерт з економічних питань Андрій Блінов.

«Річ у тім, що варто розуміти, що є окремі платежі. Є платежі за воду, за газ, за телефон, вивезення сміття тощо – це все комунальні тарифи у широкому сенсі. В принципі, щодо окремих груп послуг соціальна напруга є, але не щодо всіх. Потрібно чітко розділяти різні сервіси і послуги. Загалом ми повинні розуміти, що населення не готове нині платити за ринковими тарифами за всі послуги без винятку. Це питання пов’язане зі звичками. Люди не готові витрачати на сьогодні понад половину своєї зарплатні на оплату помешкання. Понад те, соціальні стандарти, запроваджені в Україні, передбачають, що непрацездатна людина не може витрачати понад 50% своїх доходів на оплату житлово-комунальних послуг. Тож запрацювала система субсидій. Щоправда, нині в окремих випадках починається процес перевірки майна домогосподарств, доходів членів домогосподарств, щоб з’ясувати, наскільки вони підпадають під потребу отримувати субсидії. Тож питання несплати зараз пом’якшується тим, що держава почала надавати масштабні субсидії», – пояснив економіст.

Втім, Андрій Блінов наголошує, що соціальна напруга з’являється ще й через те, що немає справедливості в питанні обліку. Саме воно має стати пріоритетним. «Держава сама значною мірою використовує чехарду з тарифами і рівнем споживання послуг для збагачення окремих чиновників чи окремих напівдержавних структур. Відповідно, для держави, на мій погляд, пріоритетом має бути передусім жорсткий точний контроль конкретного споживанням кожним домогосподарством саме того обсягу послуг і ресурсів, які використовуються. Бо буквально днями у Кабміні була чергова дискусія, скільки газу споживає середньостатистична газова плита на місяць. Наскільки я розумію, поки доведених аргументованих показників немає. Тобто, нібито обґрунтована норма 4,4 кубометра на людину – мешканця багатоквартирного будинку. Та я не впевнений, що вона є саме такою. Потрібно дивитися розрахунки. Це мають сказати фахівці, причому врахувавши показники великої кількості людей, у яких встановлені лічильники», – зазначив експерт.

Економіст переконаний, що ще один важливий момент – те, що держава повинна стимулювати перехід на енергозберігаючі технології, які дадуть змогу споживати значно менше. «Вкладати значні кошти треба не в субсидії, а в те, щоб населення не споживало велику кількість паливно-енергетичних ресурсів. Тоді держава загалом витрачатиме на допомогу населенню менше коштів. Саме це й мусить стати пріоритетом на найближчий час.

Зрозуміло, що люди не зможуть платити, так само як і держава, якщо і надалі триватиме серйозне знецінення національної валюти. Ми розуміємо, що нині ціна газу на світовому ринку перебуває на мінімумі, а це трохи менше 200 доларів за тисячу кубометрів. Газ за півроку-рік буде дорожчати. Відповідно, важливо, яким є обмінний курс. За яким курсом ми обмінюємо цю доларову ціну газу і сплачуємо в гривні. Оце серйозне питання для людей. Зрозуміло, що народ перед усім починає жебракувати через девальвацію, але девальвація відбувається не за бажанням НБУ. Вона викликана передусім ситуацією в загальній економіці, на неї впливає перш за все стан економіки, чи працює промисловість, як саме вона працює. Абсолютно зрозуміло, що, якщо економіка буде зростати, зростатиме експорт, не буде падіння національної валюти. Пріоритетом для уряду має бути саме це. Тоді можна буде перейти до ситуації, коли не треба буде витрачати великі кошти на соціальну допомогу», – дійшов підсумку Андрій Блінов.