Тема тижня
Як змусити кримінал попрацювати на бюджет?
Точки зору
13 Грудня
14:42
Економіка
Геннадій Кривошея
Легалізувавши казино, ми отримаємо мільярди гривень до бюджету
Гральний бізнес однозначно треба легалізувати, оскільки після його заборони залишилися тіньові казино і фактично весь бізнес, у тому числі й підпільні казино. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат від фракції «Народного фронту» Геннадій Кривошея.
«Однозначно це потрібно відновлювати, тому що ми не просто виведемо з тіні, а й отримаємо великі надходження грошей - мільярди до бюджету. Тому це одна з головних причин. Побороти це нереально. Друге - треба поставити жорсткі критерії. Якщо ми беремо казино, то мають бути виділені приміщення - не в житлових будинках. Вони не повинні бути біля шкіл, садків, вузів. Наприклад, у п'ятизіркових готелях. Має бути конкретно визначено місця. Як це заведено в розвинених європейських країнах», - розповів Кривошея.
Нардеп упевнений, що окрім цього акцентується увага і на тому, що якщо приїздять якісь туристи, то їм нічим зайнятися. У той час як у Європі можна спокійно зайти до грального закладу і витратити там гроші.
«Питання в тому, що зараз треба все це максимально вивести з тіні і побачити, в якому розрізі воно працюватиме, робити так, щоб була якась градація того населення, яке туди приходить, щоб не виносили останні кошти з родини», - сказав Кривошея.
12 Грудня
19:05
Економіка
Андрій Вігірінський
Потрібно зняти рожеві окуляри - і доцільність легалізації казино стане очевидною
Оцінювати питання легалізації азартних ігор і тієї ж проституції тільки з точки зору наповнення бюджету невірно, оскільки в такому разі відкидаються більш вагомі проблеми, породжені відповідними явищами. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив заступник директора ГО «Громадський аудит» з інформаційної політики, фахівець у галузі права Андрій Вігірінський.
За його словами, ці явища необхідно розглядати насамперед як соціальні. Вони пов'язані не тільки з питаннями тіньових фінансів, але і з тим, з чим у першу чергу сьогодні має боротися держава, а саме - питанням корупції.
«Варто зняти рожеві окуляри й визнати, що і проституція, і азартні ігри як протизаконні явища давно зрослися з системою правоохоронних органів. Показові страти не впливають на ситуацію в цілому і мають виключно статистичне інформаційне навантаження через поняття «припинено діяльність, вилучено» тощо. На рівень проникнення в суспільне життя такі прочуханки не впливають. Більше того, не надто заважають і не завдають значних збитків їх організаторам, не кажучи вже про покарання, - якщо воно і настає, то виключно для пішаків. І це природний процес, оскільки ці явища були й залишаться затребуваними - саме суспільство породжує на них попит. Заперечувати це - ошукувати в першу чергу себе», - заявив Вігірінський.
Він також зазначив, що потрібно розробляти механізм, за якого держава зможе бодай частково впливати на процес, регулювати його, у тому числі створювати хоча б мінімальні, умовні захисти залучених людей. Приміром, проект закону про азартні ігри, який обговорюється в Мінфіні, передбачає можливість для членів сім'ї гравця першого ступеня споріднення звернутися із заявою до уповноваженого органу про те, щоб обмежити доступ члена сім'ї в гральні заклади-казино у зв'язку з тим, що він залежний. У тих закладах, які працюватимуть відповідно до норм цього закону, допуск до гри без ідентифікації особи неможливий, наявність єдиного реєстру виключить можливість гри по всій країні, а в разі встановлення факту допуску людину, щодо якої є обмеження, або неповнолітнього, заклад ризикує залишитися без ліцензії вартістю 2 мільйони євро на рік (плюс ліцензія на кожен автомат).
«У частині фінансів цей же закон передбачає за допомогою реєстру запровадження обліку як ставок, так і виграшів гравців, відповідно, у тому числі допомагаючи податковій службі встановлювати реальні доходи людини, зіставляти з офіційною статистикою та оподатковувати виграші. Більше того, крім розміщення в готелях, цей закон допускає розміщення гральних закладів на території міжнародних аеропортів. Якщо говорити про цю складову, то аеропорти великих міст, можливо, і не потребують інвестицій в облагородження, тоді як аеропорти багатьох обласних центрів перебувають в убитому стані. І, припустимо, передавши їх частину в оренду, можна зобов'язати структури, які мають намір займатися гральним бізнесом, привести території та площі в божеський вигляд», - зазначив експерт.
Як сказав Вигиринський, фінансова частина, може, і не є в масштабах країни вирішальною, але ці кошти обертаються всередині, при цьому державі від них користі - нуль. Зате «умовні покровителі щомісячну абонплату обчислюють десятками й сотнями тисяч доларів залежно від рівня. Безглуздо не отримувати з них прибуток, мотивуючи це тим, що суспільству ці явища неприйнятні».
«Не було б попиту - не було б пропозиції. Ті, кому це нецікаво, ніколи не будуть користувачами цих послуг, а якщо олігарх або бізнесмен хоче програти мільйон або виграти, то нехай іде до казино, заплатить з виграшу податок, а організатор гри заплатить податок з прибутку. Зрозуміло, що цей законопроект неідеальний, питання незаконних ігор він не зніме, але частину взаємин переведе у правове, регульоване поле. Так, можливо, такий підхід аморальний з точки зору сімей, батьків, дружин, чоловіків, дітей, чиї родичі залучені у відповідну індустрію. Але він правдивий, а правда не завжди приємна. Більше того, з точки зору державних фінансів важливий процес розподілу між бюджетами коштів, акумульованих від оплати вартості генеральної ліцензії та ліцензій на ігровий стіл, автомат, лотерею, букмекерську контору. Якщо, приміром, 2 мільйони євро в масштабах країни - гроші незначні, то в межах місцевих бюджетів ці кошти істотні. І в умовах децентралізації можуть бути розподілені на ті ж питання освіти, щоб з дитинства підвищувати свідомість молодих українців у тому, що залежність - будь то ігрова чи якась інша - шкодить їхньому життю, на місцеві заклади лікарень, придбання медпрепаратів для соціально незахищених верств населення, на галузі, які потребують додаткового фінансування, а їх у нас із надлишком», - заявив Вігірінський.
Він також зазначив, що питання легалізації проституції найближчими роками не стоятиме в правовій площині, тому що суспільство до нього не готове, однак необхідно розумно визначити правила регулювання індустрії, принаймні в частині медицини та охорони здоров'я. Запозичуючи західний досвід, можна знизити ризик поширення венеричних захворювань у країні, надавши мінімальний, базовий набір прав для суб'єктів, які надають ці послуги.
«Якщо говорити про наркотики, то це питання вкрай спірне. Можна також парирувати, що на них існує попит, але в цьому разі спрацьовують інші чинники - виникнення залежності і шкоди здоров'ю, - які в сукупності набагато більш небезпечні для людини та її життя. Легкі наркотики, на моє переконання, якщо й потрібні, то повинні відпускатися виключно в медичних цілях, не більше», - підкреслив експерт.
При цьому Вігірінський зазначив, що мінімальний контроль і регулювання зазначених галузей з боку держави - це краще, ніж його відсутність по суті.
12 Грудня
17:55
Політика
Михайло Папієв
В Україні два прибуткових бізнеси: гральний і боротьба з корупцією
Гральний бізнес є аморальним і не повинен бути легалізований, оскільки не можна «наповнювати» бюджет за рахунок бід громадян. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат Михайло Папієв.
«Я пам'ятаю історію, коли у відповідь на звернення десятків тисяч українських матерів ми прийняли закон про заборону грального бізнесу. Тому що це біда для нашої молоді, яка піддається на спокусу, стає ігроманами, потім вони виносять з дому все, що є. Сьогодні ця ініціатива (легалізації грального бізнесу. - Ред.) іде з найближчого оточення Арсенія Яценюка. Першим цю тему порушив, наскільки я пам'ятаю, Андрій Пишний. Це голова правління «Ощадбанку» України, який, імовірно, може мати інтерес у цій сфері, судячи з його заяви. Чомусь дуже дивно лобіюється це питання з найближчого оточення Арсенія Яценюка, і складається таке враження, що люди просто хочуть очолити цей бізнес», - розповів Папієв.
За словами нардепа, в Україні існує два прибуткових бізнеси: це боротьба з корупцією і гральний бізнес.
«Якщо ви бачите людину, яка активно починає боротися з корупцією, спостерігайте місяць-два-три-шість - і побачите, чим це закінчиться. Такі активні дії завершуються тим, що люди після цього припиняють боротися з корупцією і починають їздити на хороших машинах, літати чартерними рейсами. Те ж саме - другий бізнес - пов'язаний з цими всіма азартними речами. Це аморальний бізнес, і він не має права на своє існування, ми не готові, щоб цей бізнес існував в Україні. «Наповнювати» бюджет за рахунок бід наших громадян - це те ж саме, що зараз взяти і сказати: «А давайте зробимо з українців алкоголіків і примусово змушуватимемо пити горілку, бо від цього великі кошти від акцизу і ПДВ надійдуть до бюджету». Це аморальна лінія, у нас взагалі уряд аморальних людей. Нехай подумають про свою корупцію. Якби вони стали красти вполовину менше, то не було б потреби наповнення бюджету з таких речей, як гральний бізнес», - підсумував Папієв.
11 Грудня
20:04
Економіка
Юрій Дерев'янко
Має бути дуже жорсткий контроль з боку держави
Легалізація проституції - це категорично неприйнятно, а ось гральний бізнес треба легалізувати. Але тільки в тому разі, якщо законопроекти щодо легалізації не будуть лобістськими. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат Юрій Дерев'янко.
«Щодо грального бізнесу, ми в комітеті запобігання та протидії корупції масу цих законопроектів розглядаємо. Які вони? Вони суто корупційні та лобістські. Очевидно відразу, що певні заінтересовані особи за лотереями чи ще за чимось їх проштовхують. Легалізація можлива, тільки якщо уряд запропонує та аргументує, що це безпечно і що це взагалі ефективно, що це може бути прозоро (у що я, чесно кажучи, не вірю). Тому якщо таке диво станеться, то можлива легалізація. Для цього необхідно навести статистку і досвід інших країн», - розповів нардеп.
На думку Дерев'янка, має бути дуже жорсткий контроль держави, і необхідно, щоб корупційні правоохоронці відмовилися від «співпраці» з таким бізнесом.
«Повинен бути настільки жорсткий контроль, щоб держава практично онлайн бачила, що відбувається. Але я навіть не уявляю, що у нас в країні має змінитися: прокурори, міліціонери, які сьогодні кришують все це. Не вірю, щоб вони відмовилися від цих кримінальних та корупційних доходів. Поки що все, що потрапляло до парламенту, повністю неприйнятно і не буде підтримано. Але, можливо, дійсно буде запропоновано якусь модель, яка всіх переконає», - зазначив Дерев'янко.
/-0,47115802764893-/
/-pc-/
Top