Потрібно зняти рожеві окуляри - і доцільність легалізації казино стане очевидною

Оцінювати питання легалізації азартних ігор і тієї ж проституції тільки з точки зору наповнення бюджету невірно, оскільки в такому разі відкидаються більш вагомі проблеми, породжені відповідними явищами. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив заступник директора ГО «Громадський аудит» з інформаційної політики, фахівець у галузі права Андрій Вігірінський.

За його словами, ці явища необхідно розглядати насамперед як соціальні. Вони пов'язані не тільки з питаннями тіньових фінансів, але і з тим, з чим у першу чергу сьогодні має боротися держава, а саме - питанням корупції.

«Варто зняти рожеві окуляри й визнати, що і проституція, і азартні ігри як протизаконні явища давно зрослися з системою правоохоронних органів. Показові страти не впливають на ситуацію в цілому і мають виключно статистичне інформаційне навантаження через поняття «припинено діяльність, вилучено» тощо. На рівень проникнення в суспільне життя такі прочуханки не впливають. Більше того, не надто заважають і не завдають значних збитків їх організаторам, не кажучи вже про покарання, - якщо воно і настає, то виключно для пішаків. І це природний процес, оскільки ці явища були й залишаться затребуваними - саме суспільство породжує на них попит. Заперечувати це - ошукувати в першу чергу себе», - заявив Вігірінський.

Він також зазначив, що потрібно розробляти механізм, за якого держава зможе бодай частково впливати на процес, регулювати його, у тому числі створювати хоча б мінімальні, умовні захисти залучених людей. Приміром, проект закону про азартні ігри, який обговорюється в Мінфіні, передбачає можливість для членів сім'ї гравця першого ступеня споріднення звернутися із заявою до уповноваженого органу про те, щоб обмежити доступ члена сім'ї в гральні заклади-казино у зв'язку з тим, що він залежний. У тих закладах, які працюватимуть відповідно до норм цього закону, допуск до гри без ідентифікації особи неможливий, наявність єдиного реєстру виключить можливість гри по всій країні, а в разі встановлення факту допуску людину, щодо якої є обмеження, або неповнолітнього, заклад ризикує залишитися без ліцензії вартістю 2 мільйони євро на рік (плюс ліцензія на кожен автомат).

«У частині фінансів цей же закон передбачає за допомогою реєстру запровадження обліку як ставок, так і виграшів гравців, відповідно, у тому числі допомагаючи податковій службі встановлювати реальні доходи людини, зіставляти з офіційною статистикою та оподатковувати виграші. Більше того, крім розміщення в готелях, цей закон допускає розміщення гральних закладів на території міжнародних аеропортів. Якщо говорити про цю складову, то аеропорти великих міст, можливо, і не потребують інвестицій в облагородження, тоді як аеропорти багатьох обласних центрів перебувають в убитому стані. І, припустимо, передавши їх частину в оренду, можна зобов'язати структури, які мають намір займатися гральним бізнесом, привести території та площі в божеський вигляд», - зазначив експерт.

Як сказав Вигиринський, фінансова частина, може, і не є в масштабах країни вирішальною, але ці кошти обертаються всередині, при цьому державі від них користі - нуль. Зате «умовні покровителі щомісячну абонплату обчислюють десятками й сотнями тисяч доларів залежно від рівня. Безглуздо не отримувати з них прибуток, мотивуючи це тим, що суспільству ці явища неприйнятні».

«Не було б попиту - не було б пропозиції. Ті, кому це нецікаво, ніколи не будуть користувачами цих послуг, а якщо олігарх або бізнесмен хоче програти мільйон або виграти, то нехай іде до казино, заплатить з виграшу податок, а організатор гри заплатить податок з прибутку. Зрозуміло, що цей законопроект неідеальний, питання незаконних ігор він не зніме, але частину взаємин переведе у правове, регульоване поле. Так, можливо, такий підхід аморальний з точки зору сімей, батьків, дружин, чоловіків, дітей, чиї родичі залучені у відповідну індустрію. Але він правдивий, а правда не завжди приємна. Більше того, з точки зору державних фінансів важливий процес розподілу між бюджетами коштів, акумульованих від оплати вартості генеральної ліцензії та ліцензій на ігровий стіл, автомат, лотерею, букмекерську контору. Якщо, приміром, 2 мільйони євро в масштабах країни - гроші незначні, то в межах місцевих бюджетів ці кошти істотні. І в умовах децентралізації можуть бути розподілені на ті ж питання освіти, щоб з дитинства підвищувати свідомість молодих українців у тому, що залежність - будь то ігрова чи якась інша - шкодить їхньому життю, на місцеві заклади лікарень, придбання медпрепаратів для соціально незахищених верств населення, на галузі, які потребують додаткового фінансування, а їх у нас із надлишком», - заявив Вігірінський.

Він також зазначив, що питання легалізації проституції найближчими роками не стоятиме в правовій площині, тому що суспільство до нього не готове, однак необхідно розумно визначити правила регулювання індустрії, принаймні в частині медицини та охорони здоров'я. Запозичуючи західний досвід, можна знизити ризик поширення венеричних захворювань у країні, надавши мінімальний, базовий набір прав для суб'єктів, які надають ці послуги.

«Якщо говорити про наркотики, то це питання вкрай спірне. Можна також парирувати, що на них існує попит, але в цьому разі спрацьовують інші чинники - виникнення залежності і шкоди здоров'ю, - які в сукупності набагато більш небезпечні для людини та її життя. Легкі наркотики, на моє переконання, якщо й потрібні, то повинні відпускатися виключно в медичних цілях, не більше», - підкреслив експерт.

При цьому Вігірінський зазначив, що мінімальний контроль і регулювання зазначених галузей з боку держави - це краще, ніж його відсутність по суті.