counter

Тема тижня

Український тиждень в Європарламенті Український тиждень в Європарламенті
Всі теми тижня
Дорога турбота: Кабмін взявся за населення Чого чекати Ураїні від виборів у США? Кабмін Гройсмана: Перемоги і провали Криза безпеки: хто пише сценарій? Бурштинові війни Кодекс для бійця АТО Чим завершиться парад резонансних справ? Ціна політичної відповідальності Про що Україна домовляється з бойовиками? Кому служитиме Генпрокуратура? Яка користь Україні від санкцій проти Росії? Навіщо Україні фінансова поліція? Судова реформа: сядуть всі? За кадри вирішують усі Як змінилася система після Майдану Кому віддадуть митницю? Два роки без Криму Навіщо поліції стільки злочинців? Закордон нам допоможе? Новий прем'єр - нові перспективи Коли у населення увірветься терпець? Як повернути Донбас за рік Життя після Путіна До чого призведе політична криза? Кому зіграв на руку Касько? Право сили або сила права? Чим загрожують Україні зміни до Конституції? Без яких змін в бюджеті нам не обійтися? Як провести в Україні інвестиційну терапію Перемир'я у владі: міф чи реальність? Що рік прийдешній нам готує? Чого досягла Україна за минулий рік? Які податки влаштують українців? Як змусити кримінал попрацювати на бюджет? Рік уряду: підсумки Терористичні ризики України Бюджет - 2016: Хто отримає найбільший шматок пирога Куди подіти армію силовиків? Народ vs Кабмін: битва за тарифи Безвізовий режим: які наші шанси? Кадровий дефолт: шляхи виходу Українські заручники Путіна Боротьба з корупцією - дієта для повноти влади Ренесанс української економіки Що потягнуть за собою санкції проти Росії? Чи стане електронна петиція панацеєю від проблем? Кому вигідна легалізація зброї? Освіта в умовах російської агресії Нові податки — нова країна Чому в Україні не можна подолати бідність? Холодний сезон 2015: На чому будемо економити Нові голови областей проти контрабанди Заочні суди над «сім’єю» Як перетворити бурштин на благо для України? Обіцянки депутатів: Місія нездійсненна Три питання до нової Конституції Нова карта України: За і проти Доля Криму: що чекає на півострів? Рокіровка на місцях: чи зіграє ставка Порошенка? Три місяці Кабміну: шанс чи фінал? Що криється в особливому статусі Донбасу? Індексація пенсій і зарплат: популізм чи реальність? До чого прийшла Україна за рік з Порошенком? Чи врятує нас податкова реформа? Хто стоїть за акціями протесту в Києві? Чи потрібно залучати іноземців в уряд? Національна поліція: Плюси і мінуси Чи потрібна Україні децентралізація? Наскільки законна люстрація? Чи можливе в Україні «економічне диво»? Чим обернеться для країни війна олігархів? Чи можна націоналізувати приватизовані раніше підприємства та які наслідки це матиме? Що допоможе Україні виграти інформаційну війну? Як брати іноземні кредити, не "пресуючи" населення?
Точки зору
Богдана Бабич
06 Березня
10:45
Політика Богдана Бабич Ми не можемо йти в Європу зі своїми правилами Українські народні обранці, на жаль, не продемонстрували європейським парламентаріям результат, на який ті сподівалися два роки. Тому євродепутати розчаровані. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Насправді європейці чекають від України лише одного - щоб ми показали результат. Тому вони сподівалися два роки, що ми цей результат покажемо і вони зможуть залучити нас до єврозони. Цього не сталося. Я нещодавно спілкувалася з німцями, які були дуже розчаровані. Вони сказали, що «ми самі корумпуємо українських політиків, надаючи кошти, бо ці гроші зникають як у чорну діру. І чим більше ми підтримуємо українську владу, тим більше ми допомагаємо утримувати цю корупційну систему». Я знаю, що фінансування буде дещо перенаправлено, і я знаю, що йдеться про те, що потрібно надати певні проекти, які конкретно допомагатимуть розвивати громадянське суспільство», - розповіла політолог. На думку Бабич, такі проекти будуть запорукою того, що у нас з'являтися нові політики замість старих, які показали свою неспроможність рухатися в європейському напрямку і приймати правила гри європейців. «Я насправді дуже розчарована, що наші політики виявилися досить низького рівня, адже вони не ухвалили необхідні законопроекти. Особливо обурює відмова від електронного декларування своїх доходів, це говорить про те, що вони бояться їх відкривати. Одразу виникає підозра в чесності отримання таких доходів. Якщо чиновник цього боїться, то це автоматично означає, що він винен. Апріорі той депутат, який не проголосував за це, показав, що він винен. Також вони показали свою нездатність іти в Європу і приймати ті правила гри, які європейці пропонують. Але ми не можемо піти в Європу зі своїми правилами. Ми можемо лише приєднатися до їхніх правил і вже змінювати правила європейські, будучи однією з країн - членів ЄС», - зазначила експерт. Вона переконана, що цей процес затягнеться, однак у цьому Бабич бачить як позитивні, так і негативні боки. «З одного боку, на жаль, цей процес затягнеться, а з іншого - це для нас перша наука. Звіт уряду був явно недостатнім. Я вважаю, що уряду можна ставити двійку і відправляти його доучуватися. Потрібно формувати зовсім інший уряд за іншими принципами, в першу чергу, не персоналії пропонувати, а пропонувати інші принципи формування уряду. Дуже сподіваюся, що ми отримаємо у найближчі два тижні той уряд, про який принаймні політики кажуть. Перевибори зняли б існуюче недовіру. Прийшли б нові сили, які і сформували б новий уряд. Я думаю, що перевибори, але в умовах нового виборчого закону, могли б допомогти трохи заспокоїти ситуацію в суспільстві», - підсумувала експерт.
Володимир Цибулько
05 Березня
11:39
Політика Володимир Цибулько Українська сторона перебувала в статусі учня, а не партнера Головний результат поїздки нардепів у Брюссель - це підтвердження того, що Україна залишається ключовою країною для Євросоюзу. Також цей візит продемонстрував, що треба виконувати взяті на себе зобов'язання. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько. «Треба відокремити стратегічні досягнення від тактичних поразок. Стратегічним досягненням є підтвердження, що Україна є ключовою країною для Євросоюзу і ЄС не відступиться від своїх планів. У тактичному плані це теж дуже корисний візит у тому сенсі, що українським депутатам було вказано, що їхні маленькі відступи від взятих на себе зобов'язань завжди будуть коштувати країні великих збитків. Або вони стають договороспроможною стороною і виконують взяті на себе зобов'язання, або будуть руйнувати перспективи власної країни. Мені здається, що ця дорожня карта, яка обговорювалася в плані реформ Верховної Ради, розширила поле тактичних можливостей для українських депутатів. Адже серед усіх параметрів пропонується ідея введення простої більшості від присутніх у залі при голосуванні за закони. Тому в цьому плані мені здається, що Євросоюз начебто розширив можливості, він не заганяє нардепів в жорсткі нормативи поведінки, але, з іншого боку, стимулює їх до політичної діяльності», - розповів експерт. На думку політолога, підписання дорожньої карти реформ для ВР є найважливішим тактичним результатом. Його можна розцінювати як попередження. «Там багато звинувачень. Це попередження хорошого вчителя недбайливому учневі. Українська сторона могла б діяти як партнер у переговорах, якби проголосувала, наприклад, той же закон про електронне декларування та змогла завершити процедуру щодо створення Нацагентства з питань запобігання корупції. Це ті вимоги, які українська сторона брала на себе. Якби вони були виконані, то українська сторона приїхала б у Брюссель з почуттям статусу партнера. А оскільки це не так, українська сторона перебувала в статусі учня, а не партнера. Євросоюз доброзичливий, бо він дуже важко переживав наслідки комуністичної агресії, особливо в країнах Центральної Європи, тому терпіння євросоюзівських чиновників йде від розуму і великого досвіду, від розуміння того, що, крім них, немає більше відповідальної сили на континенті. Але треба запам'ятати, що ніколи Євросоюз не буде підтримувати українську економіку, якщо державна інфраструктура не сприяє боротьбі з корупцією і виведенню з тіні власної економіки», - резюмував Цибулько.
Володимир Горбач
03 Березня
19:28
За кордоном Володимир Горбач Український тиждень у Брюсселі – форма публічної дипломатії Офіційні рішення не передбачені форматом проведення Українського тижня в Брюсселі, втім, ця поїздка – дуже важлива. Вона несе лише позитив для нашої країни, оскільки це - такий собі різновид дипломатії. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач. «Звісно, що якихось офіційних рішень в цей час ухвалено не буде й не передбачено самим форматом. Але низка офіційних зустрічей і неформальних контактів однозначно є позитивною для України. Це змога, якою скористалися не тільки депутати, яких було близько 40 осіб, а також і представники громадянського суспільства – незалежних, зокрема аналітичних центрів. Вони перебували в цей час у Брюсселі і проводили свої зустрічі. Це форма публічної дипломатії», - пояснив політолог. Горбач відзначив, що така форма дипломатії спрямована на те, щоб  краще прояснити ситуацію, що склалася в Україні. «Ця поїздка дала змогу краще прояснити проблеми, з якими стикається Україна, й способи їхнього розв’язання, краще пояснити європейським партнерам при особистому спілкуванні, якої допомоги Україна чекала б від Європейського союзу і Європарламенту чи інших органів ЄС. Загалом це справа корисна, але, звісно, не треба перебільшувати й чекати від цього якихось сенсацій. Їх не буде», - підсумував експерт.
Олександр Палій
02 Березня
19:33
За кордоном Олександр Палій Нам є що показати в Європі - наш парламент досить прозорий Український тиждень у Брюсселі важливий з точки зору того, що зараз важливо налагоджувати контакти з ЄС. Крім того, українським нардепам є що представити європарламентарям, зокрема прозорість парламенту. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політичний експерт Олександр Палій. «Очевидно, що наші контакти з Євросоюзом зараз дуже важливі. Тому такі візити, безумовно, потрібні. У них беруть участь і керівництво парламенту, і депутати, і представники секретаріату, і люди, які займаються всією законодавчою документацією. А це дуже добре для Європи. Такі візити потрібні і для того, щоб просто показати себе. Адже Європейський Союз не завжди все точно знає. Наприклад, у ЄС не завжди знають, наскільки прозорий наш парламент. А прозорість нашого парламенту досить велика. У нас всі законодавчі процеси проходять на сайті у відкритому режимі, і це, безумовно, досить серйозна річ. Навіть у багатьох країнах ЄС немає такого рівня прозорості роботи законодавчого органу», - розповів політолог. Палій зазначив, що попри певні успіхи у нас часто демократію в парламенті доведено до хаосу. «Демократія доходить до хаотичної реєстрації абсурдних, непрофесійних законопроектів. Водночас у багатьох країнах сталої демократії - Великій Британії, Франції, Німеччини - прості рядові депутати навіть не можуть просунути свій закон, молоді депутати тим більше. Молоді депутати в деяких країнах називаються «задньолавочниками», вони просто дивляться, як усе відбувається, і вчаться. Такі «задньолавочники» не можуть ніяких законопроектів від себе реєструвати. Реєструються законопроекти тільки від фракцій, партій, більшості або опозиції. Тому ми повинні розуміти, що нам є що показати. Є певний прогрес, але є і чому повчитися на Заході. І це, безумовно, дуже важливо», - підсумував експерт.

/-0,37695407867432-/ /-pc-/
x
Вітаємо!

Ми помітили, що ви використовуєте блокувальник реклами.

Дуже просимо відключити його для ASN.IN.UA!

Реклама - основне джерело прибутку для нас. Без неї ми не зможемо оплатити роботу журналістів і їхні відрядження.

Не позбавляйте себе хороших матеріалів!

Top