counter
Стрічка новин
Вибрати все
24 Листопада
23 Листопада
22 Листопада
Всі новини...


Тема тижня

Освіта в умовах російської агресії Освіта в умовах російської агресії
Всі теми тижня
Дорога турбота: Кабмін взявся за населення Чого чекати Ураїні від виборів у США? Кабмін Гройсмана: Перемоги і провали Криза безпеки: хто пише сценарій? Бурштинові війни Кодекс для бійця АТО Чим завершиться парад резонансних справ? Ціна політичної відповідальності Про що Україна домовляється з бойовиками? Кому служитиме Генпрокуратура? Яка користь Україні від санкцій проти Росії? Навіщо Україні фінансова поліція? Судова реформа: сядуть всі? За кадри вирішують усі Як змінилася система після Майдану Кому віддадуть митницю? Два роки без Криму Навіщо поліції стільки злочинців? Закордон нам допоможе? Новий прем'єр - нові перспективи Коли у населення увірветься терпець? Як повернути Донбас за рік Життя після Путіна Український тиждень в Європарламенті До чого призведе політична криза? Кому зіграв на руку Касько? Право сили або сила права? Чим загрожують Україні зміни до Конституції? Без яких змін в бюджеті нам не обійтися? Як провести в Україні інвестиційну терапію Перемир'я у владі: міф чи реальність? Що рік прийдешній нам готує? Чого досягла Україна за минулий рік? Які податки влаштують українців? Як змусити кримінал попрацювати на бюджет? Рік уряду: підсумки Терористичні ризики України Бюджет - 2016: Хто отримає найбільший шматок пирога Куди подіти армію силовиків? Народ vs Кабмін: битва за тарифи Безвізовий режим: які наші шанси? Кадровий дефолт: шляхи виходу Українські заручники Путіна Боротьба з корупцією - дієта для повноти влади Ренесанс української економіки Що потягнуть за собою санкції проти Росії? Чи стане електронна петиція панацеєю від проблем? Кому вигідна легалізація зброї? Нові податки — нова країна Чому в Україні не можна подолати бідність? Холодний сезон 2015: На чому будемо економити Нові голови областей проти контрабанди Заочні суди над «сім’єю» Як перетворити бурштин на благо для України? Обіцянки депутатів: Місія нездійсненна Три питання до нової Конституції Нова карта України: За і проти Доля Криму: що чекає на півострів? Рокіровка на місцях: чи зіграє ставка Порошенка? Три місяці Кабміну: шанс чи фінал? Що криється в особливому статусі Донбасу? Індексація пенсій і зарплат: популізм чи реальність? До чого прийшла Україна за рік з Порошенком? Чи врятує нас податкова реформа? Хто стоїть за акціями протесту в Києві? Чи потрібно залучати іноземців в уряд? Національна поліція: Плюси і мінуси Чи потрібна Україні децентралізація? Наскільки законна люстрація? Чи можливе в Україні «економічне диво»? Чим обернеться для країни війна олігархів? Чи можна націоналізувати приватизовані раніше підприємства та які наслідки це матиме? Що допоможе Україні виграти інформаційну війну? Як брати іноземні кредити, не "пресуючи" населення?
Точки зору
Василь Кремень
06 Вересня
18:00
Суспільство Василь Кремень Нам потрібне виховання, яка не сіяло б ворожості, а грунтувалося б на повазі, любові і шанобливому ставленні до інших народів В умовах, що склалися в Україні, зокрема внаслідок російської агресії, певні зміни в освітньому процесі відбуваються і повинні відбуватися. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив екс-міністр освіти і науки (2000—2005 рр.) і президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень. «Зараз напрямок розвитку освіти продиктований змінами в людській цивілізації, діяльністю людини в 21 столітті, європейською інтеграцією України. Що стосується обставин, які треба враховувати, то, безумовно, дуже важливу роль відіграє національно-патріотичне виховання дітей. Ми не повинні мавпоподібно повторювати досвід тієї ж Росії у патріотичному вихованні. Нам потрібно виховання демократичної спрямованості, яке не сіяло б ворожості до інших народів, а яке ґрунтувалося б на глибокій повазі і любові до народу і шанобливому ставленні до інших народів», — розповів експерт. За словами екс-міністра, займатися патріотичним вихованням треба як в освітньому процесі, так і поза ним. «Наша академія була активно залучена до розробки концепції виховання і плану заходів. Тут все важливо — починаючи з поведінки вчителя, його симпатій. Від прикладів, які розв’язують на уроках математики, аж до усвідомлення подій, які відбуваються в країні, ознайомлення з боротьбою наших військових за території України, за звільнення регіонів, які знаходяться під тимчасовою окупацією. Це потрібна робота. Але вона обов'язково повинна бути в світлі формування європейського за своїм характером патріотизму. Патріотизму, заснованого на демократії, на людських цінностях, на повазі до людини, на любові до власного народу і толерантного ставлення до інших культур і націй», — наголосив Кремень. Що стосується підручників історії, то, на його думку, переписувати їх зараз не треба через брак коштів. «Але необхідні додаткові матеріали. Я знаю, що Міністерство освіти вже підготувало певні матеріали щодо пояснення історичних подій останніх кількох років, де мають бути представлені події, які потрапили в історію під назвою Революція гідності, і відобразити їх так, як було насправді. Показати захоплення Криму і вторгнення Росії поза міжнародними нормами, і події на Донбасі, які були б неможливі без активної участі РФ і поставок зброї. Треба вчити дітей основам захисту Батьківщини, знайомити з військовими частинами», — резюмував Кремень.
Олексій Арестович
06 Вересня
14:41
Суспільство Олексій Арестович Ми повинні заявити монополію на спадщину Київської Русі Щоб розв’язати проблему з війною, в яку втягнуто країну, в першу чергу, в глобальному плані Україна має заявити монополію на спадщину Київської Русі, зокрема й через систему освіти, в якій потрібно кардинально змінити її історичний сегмент. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив військовий експерт і психолог Олексій Арестович. За його словами, при таких розкладах Росія фактично перетвориться на спадкоємця Золотої Орди, а це для них — катастрофа. «Якщо ми перехоплюємо монополію на спадщину Київської Русі, насправді і для нас, і для росіян змінюється все, — роз'яснює експерт, — зокрема й ставлення до України і до РФ розвинених держав, які дуже добре пам'ятають, що таке Київська Русь». Як зазначив Арестович, виходячи з цього, стає зрозумілим, якою має бути освіта в умовах російської агресії. По-перше, потрібно розуміти, що агресія Росії стосовно України виявилася дуже поганим засобом для того, щоб Україну змінити, — вона не подіяла. «І за цих умов нам потрібно змінювати країну — говорить психолог. — Концепцій освіти нині дуже багато. Щоб визначити, яка з них найбільше підходить Україні, потрібно збирати великі конференції, на яких будуть присутні професіонали, — і вони вирішуватимуть, яка саме освіта потрібна Україні наразі. Держава не повинна нічого нав'язувати, їй, найпевніше, підходить роль арбітра в цьому питанні». Арестович вважає, що дуже важливий момент — патріотичне спрямування освіти, але при цьому потрібно розуміти, що вишиванками нічого не вирішити — треба переписувати, виходячи з історичної справедливості, підручники з історії. «В оновлених підручниках має бути чітко прописано, що ми — справжні спадкоємці Київської Русі, а Росія — не більше ніж сателіт Золотої Орди. До того ж ми повинні розуміти, що війну спочатку треба виграти в головах, а потім в економіці і на полі бою...», — говорить експерт. «А що робить Росія? Вона поспішає поставити пам'ятник Володимиру Великому — нашому Володимиру, який хрестив Русь на Поклонній горі. Насправді йдеться про тисячолітню спадщину Київської Русі, за яку ми боремося, і за визначення долі України на тисячу років наперед, — зазначає Арестович. — Поки не розберемося з цим питанням, нічого кардинально не зміниться. Росія і далі претендуватиме на територію України, виходячи з концепції спадщини Київської Русі. Тому — через систему освіти — ми повинні заявити про монополію на історичну спадщину Київської Русі». За словами Арестовича, вся українська історіографія виводить нашу спадщину з 16 століття, максимум з 14-го, а треба вибудовувати історичну лінію, починаючи з моменту хрещення, тоді вся доктрина РФ розвалиться. «Той факт, що нинішня спроба захопити Росією територію України, — не що інше, як боротьба за історичну спадщину Київської Русі, усвідомлюють серйозні люди в багатьох країнах, тому що в цих країнах дуже добре пам'ятають, що таке Київська Русь насправді.Але є й інша думка: знайомий депутат європарламенту розповідав, що багато його колег досі вважають, що Україна — це частина Росії, яка оголосила сепаратизм і хоче відокремитися», — сказав експерт. З цим, запевняє Арестович, потрібно боротися, щоб виграти війну за майбутнє. У першу чергу необхідно сформувати правильне мислення у громадян в країні. «І саме освіта дає змогу формувати це правильне мислення. Я б особисто створював глобальний проект, починаючи зі зміни підручників історії, які наразі — взагалі не зрозуміло що, — говорить експерт. — Потрібно визначити, яка система освіти нам потрібна? На кого або що ми орієнтуємося? Яку економіку будуємо? А щоб це визначити, треба збирати науково-практичну конференцію, в частині цивільного сектора, до того ж не лише українських, а й зарубіжних, — і вирішувати, що ми будуємо і яка освіта нам потрібна. А поки всього цього немає, той хаотичний набір знань, який отримують школярі сьогодні, вирішувати глобальні завдання, які стоять перед країною, не дасть змоги».
Людмила Ващенко
06 Вересня
12:21
Суспільство Людмила Ващенко В Україні патріотичне виховання тісно пов'язане з політикою В Україні патріотичне виховання тісно пов'язане з політикою. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила директор Центру експертизи освітніх реформ, доктор педагогічних наук, професор Людмила Ващенко. «У нас сьогодні запропоновано концепцію національно-патріотичного виховання. Але вона не зовсім коректна. Населення України складається не зі 100—200 осіб, які пишуть такі концепції, а з декількох мільйонів, у яких своє бачення патріотичного виховання», — сказала вона. За її словами, патріотичне виховання сьогодні дуже тісно пов'язане з політикою. «Перш ніж писати такі документи, необхідно враховувати різні точки зору всього населення України. Не варто забувати, що воно у нас багатонаціональне і різноконфесійне. Тоді можна буде уникнути конфліктів ідеологічних та ідейних інтересів, знайти компроміси. Тільки шукаючи спільні цінності, можна створювати концепцію національно-патріотичного виховання», — вважає експерт. Разом з тим, Ващенко повідомила, що за останні півтора року Україна втратила 25% випускників шкіл. «Вони виїхали вчитися закордон, бо не бачать тут перспектив. Хтось виїхав з ідеологічних причин, комусь тут економічно важко, а хтось тому, що не знає, чи вступить до нашого університету. Адже бюджетних місць у нас замало, а платити за освіту не у всіх є змога. Європа ж сьогодні дуже демократично ставиться до іноземних студентів. В ЄС пропонують або безкоштовну освіту, або мінімальну оплату. Тому наша молодь і їде», — додала вона.
Олексій Богданович
05 Вересня
11:17
Суспільство Олексій Богданович Потрібно прищеплювати дітям смак до гарного мистецтва Патріотичне виховання дітей у школах має бути пріоритетом. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний артист України Олексій Богданович.«Якщо повернутися назад, то побачимо, що у нас багато проблем виникло з тим, що ми неправильно виховували своїх дітей. Я вважаю, що патріотичне виховання - це один із пріоритетів навчання. Воно потрібне, щоб виросли діти, які піклуватимуться про цю країну. Потрібний правильний виклад історії. Оскільки в тій же історії ми багато чого не знаємо про взаємини з Росією. Скільки вона доклала зусиль, наприклад, щоб знищити українську мову. Діти цього не знають, якби вони знали, то може якось по-іншому реагували», - розповів артист.Що стосується культури, то, за словами Богдановича, необхідно, щоб діячі культури цінували країну, щоб її сприймали як батьківщину, а не тільки як територію.«Треба закріплювати законодавчо, щоб у театрах було більше українських постановок. Потрібно прищеплювати дітям смак до гарного мистецтва. Що стосується навчання, то пам'ятаю, що, я коли вчився в школі, у нас було багато гуртків: і театральний, і хореографічний, і багато інших. У Києві це ще видно, а ось на периферії нічого цього немає. Є тільки «генделики», і дітям нікуди податися», - розповів артист.За словами Богдановича, в Росії існує не патріотичне виховання, а патріотичне зомбування.Це абсолютно різні речі. Якщо патріотичне виховання засноване на правдивій інформації, правдивій історії - це одне, а якщо це зомбування на брехні, то його не можна назвати патріотичним вихованням. Рано чи пізно людина це осмислить і виникне внутрішній протест. Обманювати дітей ні в якому разі не можна. Треба говорити правду, навіть якщо вона не така солодка, як хотілося б», - підсумував Богданович.

/-0,48817205429077-/ /-pc-/
x
Вітаємо!

Ми помітили, що ви використовуєте блокувальник реклами.

Дуже просимо відключити його для ASN.IN.UA!

Реклама - основне джерело прибутку для нас. Без неї ми не зможемо оплатити роботу журналістів і їхні відрядження.

Не позбавляйте себе хороших матеріалів!

Top