Зеленський пояснив, чому він проти участі Росії у саміті світу у Швейцарії
Обстріл України в ніч проти 23 квітня 20024 року. Що відомо
Тема тижня
Народ vs Кабмін: битва за тарифи
Всі теми тижня
Дорога турбота: Кабмін взявся за населення
Чого чекати Ураїні від виборів у США?
Кабмін Гройсмана: Перемоги і провали
Криза безпеки: хто пише сценарій?
Бурштинові війни
Кодекс для бійця АТО
Чим завершиться парад резонансних справ?
Ціна політичної відповідальності
Про що Україна домовляється з бойовиками?
Кому служитиме Генпрокуратура?
Яка користь Україні від санкцій проти Росії?
Навіщо Україні фінансова поліція?
Судова реформа: сядуть всі?
За кадри вирішують усі
Як змінилася система після Майдану
Кому віддадуть митницю?
Два роки без Криму
Навіщо поліції стільки злочинців?
Закордон нам допоможе?
Новий прем'єр - нові перспективи
Коли у населення увірветься терпець?
Як повернути Донбас за рік
Життя після Путіна
Український тиждень в Європарламенті
До чого призведе політична криза?
Кому зіграв на руку Касько?
Право сили або сила права?
Чим загрожують Україні зміни до Конституції?
Без яких змін в бюджеті нам не обійтися?
Як провести в Україні інвестиційну терапію
Перемир'я у владі: міф чи реальність?
Що рік прийдешній нам готує?
Чого досягла Україна за минулий рік?
Які податки влаштують українців?
Як змусити кримінал попрацювати на бюджет?
Рік уряду: підсумки
Терористичні ризики України
Бюджет - 2016: Хто отримає найбільший шматок пирога
Куди подіти армію силовиків?
Безвізовий режим: які наші шанси?
Кадровий дефолт: шляхи виходу
Українські заручники Путіна
Боротьба з корупцією - дієта для повноти влади
Ренесанс української економіки
Що потягнуть за собою санкції проти Росії?
Чи стане електронна петиція панацеєю від проблем?
Кому вигідна легалізація зброї?
Освіта в умовах російської агресії
Нові податки — нова країна
Чому в Україні не можна подолати бідність?
Холодний сезон 2015: На чому будемо економити
Нові голови областей проти контрабанди
Заочні суди над «сім’єю»
Як перетворити бурштин на благо для України?
Обіцянки депутатів: Місія нездійсненна
Три питання до нової Конституції
Нова карта України: За і проти
Доля Криму: що чекає на півострів?
Рокіровка на місцях: чи зіграє ставка Порошенка?
Три місяці Кабміну: шанс чи фінал?
Що криється в особливому статусі Донбасу?
Індексація пенсій і зарплат: популізм чи реальність?
До чого прийшла Україна за рік з Порошенком?
Чи врятує нас податкова реформа?
Хто стоїть за акціями протесту в Києві?
Чи потрібно залучати іноземців в уряд?
Національна поліція: Плюси і мінуси
Чи потрібна Україні децентралізація?
Наскільки законна люстрація?
Чи можливе в Україні «економічне диво»?
Чим обернеться для країни війна олігархів?
Чи можна націоналізувати приватизовані раніше підприємства та які наслідки це матиме?
Що допоможе Україні виграти інформаційну війну?
Як брати іноземні кредити, не "пресуючи" населення?
Точки зору
08 Листопада
12:44
12:44
Економіка
Тетяна Острвкова
Необхідно переглянути облікову ставку рентної плати «Укргазвидобування»
Для зниження тарифу необхідно переглянути облікову ставку рентної плати «Укргазвидобування». Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила народний депутат Тетяна Острікова.
За її словами, тимчасова слідча комісія не може зобов'язати уряд чи Національну комісію з регулювання електроенергетики та комунальних послуг переглянути тарифи, оскільки у нас немає закону, що регулює діяльність ТСК.
«НКРЕКУ тарифи розраховувала не зважено і вони не відповідають реальним вимогам. На це вказувала комісія. Та оскільки у нас немає закону, який регулював би діяльність ТСК, враховував правові підстави результатів, обов'язок виконання їх для влади, то такий звіт має лише інформаційний характер. Тобто висновок ТСК не є законодавчо закріпленою нормою для уряду чи для регулятора, щоб перерахувати тарифи», - сказала Острікова.
Разом з тим, вона додала, що для зниження тарифу необхідно переглянути облікову ставку рентої плати «Укргазвидобування».
«Нині вона на 70%. Треба її зменшити, бо 70% це дуже багато. Навіть більше, для приватних структур вона значно нижча. Якщо ми знизимо рентну плату на газ, це дасть підстави вимагати від уряду, НКРЕКУ перегляду тарифів», - пояснила депутат.
Також вона додала, у випадку якщо Нацкомісія і уряд не переглянуть тарифи, то є ризик, що накопичуватимуться борги.
«Це буде не стільки проблема населення, скільки підприємств, які надають послуги. Якщо населення не буде палити, то підприємства не зможуть розрахуватися перед НАК «Нафтогазом», а воно не розплатиться з державою. Держава, відповідно, не зможе надати субсидії і профінансувати бюджетні витрати», - підсумувала вона.
07 Листопада
12:00
12:00
Економіка
Михайло Головко
Люди починають шукати шляхи, як обдурити державу
Необґрунтовано завищені тарифи можуть призвести до того, що населення перестане платити за ними, що сприятиме збільшенню заборгованості перед НАК «Нафтогаз». Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат Михайло Головко.
«Навіть міжнародні експерти та аудиторські компанії довели, що у нас завищені тарифи. Національна комісія з регулювання електроенергетики та комунальних послуг підвищила тариф на газ більше, ніж у сім разів. Для людей такі тарифи просто непідйомні. Населення може припинити платити за послуги, що призведе до збільшення заборгованості перед «Нафтогазом», - сказав він.
За його словами, до такого підвищення тарифів призвела бездіяльність уряду.
Крім того, на думку парламентарія, система субсидування, запропонована Кабінетом Міністрів, не допомагає людям, а навпаки - лише погіршує ситуацію.
«Не завжди всі справедливо отримують субсидії. Понад те, люди починають шукати шляхи, як обдурити державу й оформити собі субсидію. Наприклад, ті, хто працює на приватних фірмах, просять платити їм мінімальну зарплату, а все решта в конверті. Таким чином створюється ще одна дірка, ще більше економіки йде в тінь, що не може не позначитися на бюджеті», - констатував він.
07 Листопада
10:00
10:00
Економіка
Дмитро Марунич
Зміна нинішнього рівня тарифів може призвести до дефолту
Завищені тарифи - необхідність, узгоджена з міжнародними кредиторами. Знизити їх буде непросто, оскільки це може спричинити навіть відмову кредиторів фінансувати Україну, що призведе до дефолту. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив експерт енергетичного ринку, співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.
«Парламентська комісія пояснила нинішній рівень тарифів тим, що обсяги газу, які мали йти, наприклад, підприємствам та населенню нібито за низькою ціною, з якоїсь причини не відображені в балансі. Я читав цей звіт, але там не було написано прямо, що ці тарифи завищені. Що може змусити уряд знизити тарифи? Наприклад, тиск з боку політичних опонентів. Не знаю, чи можна Юлію Тимошенко назвати опонентом. Вона - член правлячої коаліції, але виступає як постійний опонент і серйозно критикує уряд, зокрема за тарифну політику. Але ми повинні розуміти, що поточний розмір тарифів узгоджений з міжнародними кредиторами. Просто так узяти уряду і скасувати рішення про підвищення тарифів навряд чи можливо», - вважає експерт.
Марунич зазначає, що узгоджено дефіцити фінансових планів того ж «Нафтогазу», а цей дефіцит безпосередньо залежить від тарифів.
«Просто так відмовитися від цього рівня тарифів буде непросто. Це навіть може викликати певні дії з боку міжнародних кредиторів. Зокрема, припинення подальшого фінансування нашої країни, що фактично означатиме дефолт держави, якщо ми говоримо про МВФ. Тому це буде, м'яко кажучи, дуже складна дискусія. З одного боку, буде популізм від окремих фракцій, які вже займають опозиційну політику, а з іншого - буде дилема узгодженості всіх цих параметрів у бюджеті, зокрема з міжнародними кредиторами. Зменшення або збільшення тарифів потребуватиме узгодження з міжнародними фінансовими структурами», - розповів Дмитро Марунич.
Він вважає, що питання - не в тому, яка ціна на імпортний газ, а в тому, яка позиція з боку кредиторів України, як буде залагоджено це питання відносно дефіциту держбюджету в цілому і «Нафтогазу» зокрема.
06 Листопада
16:25
16:25
Економіка
Сергій Дяченко
Необхідно, щоб політика пішла з питання формування тарифів
Тарифи встановлює Національна комісія з регулювання електроенергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), тому не можна говорити про те, що завищені тарифи - справа рук уряду. Але Кабмін у будь-якому разі впливає на політику розроблення тарифів. А щоб уникнути впливу політики на тарифи, необхідно надати НКРЕКП незалежність. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив експерт енергетичних програм, голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко.
«Тут є хитрий момент: тарифи встановлює не уряд, а нацкомісія. Формально НКРЕКП - незалежний орган, який регулює ринки електроенергії та газу, причому призначення відбуваються в координатах Адміністрації Президента. Але зрозуміло, що уряд впливає на політику підвищення тарифів, хоча, повторюся, формально - це сфера НКРЕКП. Що тут можна зробити? Для прозорості тарифів треба надати цій структурі реально незалежний статус, і тоді політика взагалі піде з цього питання. Бо раніше, коли тарифи були заниженими, звинувачували владу у популізмі, а зараз навпаки, маємо звинувачення з іншого боку - в тому, що, наповнюючи бюджет, не думають про те, як це б'є по кишені споживачів. Тому, щоб зняти в цій темі всі питання, потрібно надати реально незалежний статус НКРЕКП і створити механізм призначення, який би приводив туди професіоналів, а не політиків», - вважає експерт.
Дяченко зазначив, що тарифи на газ трохи завищили. І це факт, який сьогодні складно заперечувати. «Якщо ж у світі єдиний тариф, який має бути і у нас, - пояснив він, - то потрібно монетизувати систему пільг. У принципі, в усьому світі населення платить навіть трохи більше. Останні кілька місяців тариф на газ був справді завищеним, тим більше що він у нас ще й диференційований. Над вирішенням цього питання треба працювати. Зараз готується новий закон про структуру НКРЕКП. Треба вирішити, щоб механізм фінансування було визначено, це дозволить уникнути впливу на процес політиків».
Багато говорять про те, що необхідний орган, який би ефективно працював і без «Нафтогазу». Але, на думку Дяченка, «Нафтогаз» - це структура, яку немає сенсу викидати, тим паче явно не варто робити цього зараз.
«Це серйозна структура, вона настільки інкорпорована в систему газового ринку, що її одразу не посунеш. У принципі, для такого кроку немає і об'єктивних підстав, бо це ринок, і є перспектива, що отримаємо на виході хаос на цьому ринку. Тому - за участю НАКу - спочатку треба побудувати конкурентний ринок, а потім думати, що з цією структурою робити: залишати чи ліквідовувати. Зараз цього робити не можна, тому що у нас не сформовано конкурентний ринок, не до кінця сформована і система поставок газу. І спочатку треба зрозуміти, яким чином побудувати ринок, а потім робити наступні кроки», - підсумував Дяченко.
Інші новини на тему:
