Тема тижня
Чи стане електронна петиція панацеєю від проблем?
Всі теми тижня
Дорога турбота: Кабмін взявся за населення
Чого чекати Ураїні від виборів у США?
Кабмін Гройсмана: Перемоги і провали
Криза безпеки: хто пише сценарій?
Бурштинові війни
Кодекс для бійця АТО
Чим завершиться парад резонансних справ?
Ціна політичної відповідальності
Про що Україна домовляється з бойовиками?
Кому служитиме Генпрокуратура?
Яка користь Україні від санкцій проти Росії?
Навіщо Україні фінансова поліція?
Судова реформа: сядуть всі?
За кадри вирішують усі
Як змінилася система після Майдану
Кому віддадуть митницю?
Два роки без Криму
Навіщо поліції стільки злочинців?
Закордон нам допоможе?
Новий прем'єр - нові перспективи
Коли у населення увірветься терпець?
Як повернути Донбас за рік
Життя після Путіна
Український тиждень в Європарламенті
До чого призведе політична криза?
Кому зіграв на руку Касько?
Право сили або сила права?
Чим загрожують Україні зміни до Конституції?
Без яких змін в бюджеті нам не обійтися?
Як провести в Україні інвестиційну терапію
Перемир'я у владі: міф чи реальність?
Що рік прийдешній нам готує?
Чого досягла Україна за минулий рік?
Які податки влаштують українців?
Як змусити кримінал попрацювати на бюджет?
Рік уряду: підсумки
Терористичні ризики України
Бюджет - 2016: Хто отримає найбільший шматок пирога
Куди подіти армію силовиків?
Народ vs Кабмін: битва за тарифи
Безвізовий режим: які наші шанси?
Кадровий дефолт: шляхи виходу
Українські заручники Путіна
Боротьба з корупцією - дієта для повноти влади
Ренесанс української економіки
Що потягнуть за собою санкції проти Росії?
Кому вигідна легалізація зброї?
Освіта в умовах російської агресії
Нові податки — нова країна
Чому в Україні не можна подолати бідність?
Холодний сезон 2015: На чому будемо економити
Нові голови областей проти контрабанди
Заочні суди над «сім’єю»
Як перетворити бурштин на благо для України?
Обіцянки депутатів: Місія нездійсненна
Три питання до нової Конституції
Нова карта України: За і проти
Доля Криму: що чекає на півострів?
Рокіровка на місцях: чи зіграє ставка Порошенка?
Три місяці Кабміну: шанс чи фінал?
Що криється в особливому статусі Донбасу?
Індексація пенсій і зарплат: популізм чи реальність?
До чого прийшла Україна за рік з Порошенком?
Чи врятує нас податкова реформа?
Хто стоїть за акціями протесту в Києві?
Чи потрібно залучати іноземців в уряд?
Національна поліція: Плюси і мінуси
Чи потрібна Україні децентралізація?
Наскільки законна люстрація?
Чи можливе в Україні «економічне диво»?
Чим обернеться для країни війна олігархів?
Чи можна націоналізувати приватизовані раніше підприємства та які наслідки це матиме?
Що допоможе Україні виграти інформаційну війну?
Як брати іноземні кредити, не "пресуючи" населення?
Точки зору
20 Вересня
11:49
11:49
Суспільство
Володимир Фесенко
Найпопулярніші петиції потрібно розглядати як лобістську кампанію
Електронні петиції можуть використовуватися в політтехнологічних цілях. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.«Україна, ввівши електронні петиції, перейняла закордонний досвід. Орієнтувалися на США. Таким чином вирішили продемонструвати прозорість, відкритість, сучасні канали комунікації. Але у нас не врахували одну особливість нашої політики - можливість використання петицій у політтехнологічних цілях», - сказав він.За його словами, в основному всі найпопулярніші електронні петиції необхідно розглядати як цілеспрямовану лобістську кампанію.«Яскравий приклад - петиція про зброю. Вже було декілька спроб такої кампанії. За нею стоять продавці зброї. Вони використовують нинішні настрої у суспільстві. Але є дослідження соціологів, згідно з якими абсолютна більшість українців проти вільного придбання зброї. До того ж нині у нас з'явилося багато нелегальної зброї із зони АТО. І якщо дати змогу всім озброюватися, то це може призвести до негативних наслідків. Тому влада повинна відреагувати на цю петицію і пояснити, чому її не можна ухвалити», - зазначив експерт.Також він додав, що є й петиції, які Президент не може реалізувати з технічного боку.«Є ще один приклад - петиції про призначення Саакашвілі прем'єр-міністром. Хоч вона і дуже популярна, це не означає, що завтра Порошенко повинен подавати пропозицію про його призначення. До того ж не він це вирішує. Згідно з Конституцією це робить парламент. Глава держави тільки подає кандидатуру», - зазначив експерт.Фесенко акцентував, що з електронними петиціями існує багато нюансів і особливостей.«Це один із способів комунікації із суспільством. Тому на петиції звертати увагу потрібно. Але петиції не є зобов'язанням для влади», - вважає політолог.Разом з тим, аналітик зауважив, що на сьогодні найпопулярніші петиції не в інтересах влади.
19 Вересня
14:18
14:18
Суспільство
Сергій Толстов
Петиції - це маніпулятивна технологія, якій не варто приділяти серйозної уваги
Електронні петиції є маніпулятивною технологією. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог Сергій Толстов.
«Петиції - це копіювання американських ідей. У США петиції використовують уже давно. З їх допомогою дається оцінка внутрішньополітичної громадської думки. Україна вирішила просто перейняти цей досвід», - сказав він.
За його словами, такий інструментарій, як петиція, є копією мережевого маркетингу.
«Розміщенням петицій частково керує влада, дає їм оцінку. У разі, якщо владі якісь петиції вигідні, вона посилається на них. Якщо ж владу не влаштовує петиція, то на неї просто не звертають уваги. Тому це один з методів соціально-політичного маркетингу, маніпулятивна технологія, якій не варто приділяти серйозної уваги», - пояснив експерт.
Крім того, він додав, що електронні петиції створює обмежений сегмент населення.
«Переважно це люди, у яких є час, які інтегровані у політичні проекти. Також можуть писати школярі, офісні працівники», - констатував політолог.
18 Вересня
13:21
13:21
Суспільство
Олексій Гарань
Петиції були б значно ефективнішими, якби їх адресували парламенту
Електронні петиції були б значно ефективнішими, якби адресувалися депутатам Верховної Ради, а не Президенту. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.«Петиції не є чимось обов'язковим. Вони значать, що певну кількість людей цікавить те чи те питання. На базі цього вже можуть ухвалювати чи навпаки певні рішення. Словом, петиція - це своєрідна форма громадської активності, тиску на виконавчі структури», - сказав він.Експерт акцентував, що схвалення петиції Президентом не обов'язкове.«Це консультативний механізм, який свідчить про зацікавленість суспільства в ухваленні тих чи тих рішень. Петиції можуть розглядатися як додатковий інструмент тиску, але не обов'язково вирішальний. Президент будь-якої країни, зокрема і США, буде керуватися в ухваленні рішень тим, як він бачить ситуацію», - зазначив він.За його словами, петиції були б значно ефективнішими, якби направлялися депутатам ВР.«Парламентарій більш змушений враховувати точку зору своїх виборців із конкретного округу, ніж Президент», - вважає експерт.
18 Вересня
09:00
09:00
Суспільство
Петро Олещук
В Україні поки що немає політичної культури петицій
В Україні, на відміну від США, поки що немає політичної культури петицій. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політичний експерт Петро Олещук.«Петиції — елемент демократизації, прямий механізм комунікації між владою і суспільством. В цілому, ініціатива не погана, але на сьогодні складно говорити, на скільки вона вдала. Адже ще немає свідчень того, що влада на основі петицій ухвалює якісь рішення», — сказав він.Разом з тим, політолог зазначив, що такий інструментарій, як петиції, може просто перетворитися на мережеві ігри.«Багато фейкових петицій, наприклад, щодо призначення одного з політиків послом у Гондурас (Юлії Тимошенко, — ред.). Таким чином йде заговорення тем», — вважає він.Крім того, Олещук не унеможливлює того, що за допомогою петицій влада може вкидати потрібні їй теми. Та водночас, за його словами, репрезентативність петицій в Україні поки що не досить висока, що пов'язано з технічними питаннями.«Доступ до Інтернету — це атрибут міст. Села й маленькі населені пункти ще слабо охоплені всесвітньою павутиною», — пояснив він.Також експерт акцентував, що в українському суспільстві немає політичної культури петицій.«У США петиції є логічним продовження загального тренду американської політичної культури. Складання петицій взагалі характерні для англо-саксонської політичної традиції. Вони існували навіть у колоніальний період. Тому для них це звично а для нас поки що складно», — резюмував Олещук.
Інші новини на тему:
