counter

Тема тижня

Судова реформа: сядуть всі? Судова реформа: сядуть всі?
Всі теми тижня
Дорога турбота: Кабмін взявся за населення Чого чекати Ураїні від виборів у США? Кабмін Гройсмана: Перемоги і провали Криза безпеки: хто пише сценарій? Бурштинові війни Кодекс для бійця АТО Чим завершиться парад резонансних справ? Ціна політичної відповідальності Про що Україна домовляється з бойовиками? Кому служитиме Генпрокуратура? Яка користь Україні від санкцій проти Росії? Навіщо Україні фінансова поліція? За кадри вирішують усі Як змінилася система після Майдану Кому віддадуть митницю? Два роки без Криму Навіщо поліції стільки злочинців? Закордон нам допоможе? Новий прем'єр - нові перспективи Коли у населення увірветься терпець? Як повернути Донбас за рік Життя після Путіна Український тиждень в Європарламенті До чого призведе політична криза? Кому зіграв на руку Касько? Право сили або сила права? Чим загрожують Україні зміни до Конституції? Без яких змін в бюджеті нам не обійтися? Як провести в Україні інвестиційну терапію Перемир'я у владі: міф чи реальність? Що рік прийдешній нам готує? Чого досягла Україна за минулий рік? Які податки влаштують українців? Як змусити кримінал попрацювати на бюджет? Рік уряду: підсумки Терористичні ризики України Бюджет - 2016: Хто отримає найбільший шматок пирога Куди подіти армію силовиків? Народ vs Кабмін: битва за тарифи Безвізовий режим: які наші шанси? Кадровий дефолт: шляхи виходу Українські заручники Путіна Боротьба з корупцією - дієта для повноти влади Ренесанс української економіки Що потягнуть за собою санкції проти Росії? Чи стане електронна петиція панацеєю від проблем? Кому вигідна легалізація зброї? Освіта в умовах російської агресії Нові податки — нова країна Чому в Україні не можна подолати бідність? Холодний сезон 2015: На чому будемо економити Нові голови областей проти контрабанди Заочні суди над «сім’єю» Як перетворити бурштин на благо для України? Обіцянки депутатів: Місія нездійсненна Три питання до нової Конституції Нова карта України: За і проти Доля Криму: що чекає на півострів? Рокіровка на місцях: чи зіграє ставка Порошенка? Три місяці Кабміну: шанс чи фінал? Що криється в особливому статусі Донбасу? Індексація пенсій і зарплат: популізм чи реальність? До чого прийшла Україна за рік з Порошенком? Чи врятує нас податкова реформа? Хто стоїть за акціями протесту в Києві? Чи потрібно залучати іноземців в уряд? Національна поліція: Плюси і мінуси Чи потрібна Україні децентралізація? Наскільки законна люстрація? Чи можливе в Україні «економічне диво»? Чим обернеться для країни війна олігархів? Чи можна націоналізувати приватизовані раніше підприємства та які наслідки це матиме? Що допоможе Україні виграти інформаційну війну? Як брати іноземні кредити, не "пресуючи" населення?
Точки зору
Віталій Бала
22 Травня
10:00
Політика Віталій Бала Для реформи потрібна політична воля і кадровий склад, здатний її провести Головними факторами в реформуванні судової системи є політична воля її проводити і людські ресурси, які зможуть це зробити. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Агентства моделювання ситуацій, політолог Віталій Бала. «Питання не в тому, чи зможуть нардепи трьомастами голосів проголосувати, чи не зможуть. У нас дуже багато було проголосовано законів, а от у реальному житті вони істотно змінили ситуацію? - Ні. Які б закони не ухвалювалися, має бути дві складові: бажання це робити - так звана політична воля, і кадровий склад, конкретні люди, які здатні це зробити», - розповів експерт. Бала переконаний, що дуже важливо, аби судова реформа підійшла до загальної моделі змін країни. Повинно бути уявлення про загальну картину, а не просто бездумне голосування, бо «так треба». «Проголосувати за судову реформу, щоб поставити галочку, бо є зобов'язання і рекомендації з боку наших партнерів, - це не допоможе. Питання в тому, чи є системне бачення того, якою буде країна, або бачення судової реформи, чи підійде вона до загальної мозаїки. Ось що головне. Ми можемо прийняти: нагнати депутатів, щоб вони голосували, а потім усі хапаються за голову, що треба щось переробляти. Якщо немає спільного бачення в структурі економіки, державного управління, в формі правління, адміністративного устрою країни, в гуманітарній, соціальній політиці, в судовій сфері, то як можна зараз приймати якісь рішення? Тема порядку денного - це успішна Україна. Щоб її побудувати, складається план, в ньому вже йдуть вирішення всіх перелічених вище питань комплексом. Бо без успішної країни не буде вирішення ні питання Донбасу, ні Криму, ні військової агресії з боку РФ. Все, що сьогодні робиться, нагадує рефлекторні дії. Вони не є такими, які створюють майбутнє для держави. Крім того, все, про що зараз ідеться, ми повинні були зробити два роки тому», - резюмував політолог.
Петро Олещук
21 Травня
17:33
Політика Петро Олещук У реформі закріплюється монополія адвокатів на здійснення захисту У змінах до судової системи є спірні моменти в частині адвокатури. Відбудеться фактично закріплення монополії адвокатів на здійснення захисту, що дуже дивно. Також є певні побоювання, що судова реформа, яка фокусується на повному оновленні складу судів, може бути такою ж неефективною, як і децентралізація. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політичний експерт Петро Олещук. «Ми повинні розуміти, що судова реформа стосується всіх правоохоронних органів. Зокрема, у реформі закріплено неоднозначні зміни - фактично закріплюється монополія адвокатів на здійснення захисту, що, м'яко кажучи, виглядає дивним для Конституції. В принципі, логічно, що адвокат повинен здійснювати захист, але все одно трохи дивно, навіщо вимагати, щоб тільки адвокати це робили. Реформа судів, наскільки я розумію, її головний зміст полягає в тому, щоб дати можливість провести новий набір суддів, адже зараз звільнити суддів фактично неможливо. Точніше можливо, але процедура досить складна і довга. Реформа має благі цілі, але проблема в тому, що проведена за аналогічною схемою реформа прокуратури жодного оновлення складу прокурорів не принесла», - розповів політолог. Експерт відзначає, що перспективи на ухвалення судової реформи досить непогані. «Я бачу проблему в тому, що може виникнути бажання проштовхнути реформу з питань судоустрою разом із так званим Мінським процесом і змінами щодо децентралізації. Бо так воно цікаво збігається, що потрібно до кінця травня ці зміни щодо судочинства провести, і одночасно всі говорять про те, що західні партнери вимагають саме в травні забезпечити необхідну базу для проведення виборів в окупованій частині Донбасу. Можуть спробувати, і тоді, звичайно, це поставить під великий сумнів перспективи змін до Конституції щодо судової реформи», - резюмував Олещук.
Андрій Єрмолаєв
20 Травня
18:45
Політика Андрій Єрмолаєв Судова сфера перестала бути гілкою влади У парламенті не знайдеться конституційної більшості, щоб підтримати судову реформу. І питання тут не стільки в змісті самої реформи, скільки в торгах між парламентаріями. Судова сфера перестала бути саме гілкою влади, і це головна проблема. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Національного інституту стратегічних досліджень, політолог Андрій Єрмолаєв. «По-перше, часто голосування з питань Конституції пов'язані не стільки з консенсусом депутатів за щодо змісту, скільки з ситуацією суто політичною - рахунки, торг. На мою думку, з огляду на те, свідками яких голосувань ми були в останній місяць, конституційна більшість зараз неможлива в парламенті. Перше і головне, що не вирішене досі - це реабілітація судової влади як гілки влади, а не як підконтрольної виконавчим структурам і Президенту сфери прийняття судових рішень. У сучасних демократичних системах, які ми беремо за приклад, зокрема, в європейських державах, суди - це влада. Це гілка влади, і можлива вона тільки в тому випадку, якщо буде спиратися на систему самоврядування, якщо будуть розвиватися такі інститути, як суд присяжних. Ось цей комплекс повинен відбиватися в судовій реформі»- розповідає політолог. Єрмолаєв підкреслює, що політичної більшості на сьогодні немає. І якщо питання буде ставитися тільки в ключі: підтримати законопроект Порошенка чи ні, то сама судова реформа стане провалом. «Політичної більшості на сьогодні не існує. Я говорю не тільки про коаліцію, я говорю про відсутність у парламенті як такого серйозного політичного міжпартійного діалогу і спільного порядку. Якщо все зведеться до того, підтримувати законопроект Президента чи не підтримувати, і будуть перетягувати по одному голосу, то реформа провалиться. З таких питань у парламенті потрібно виробити спочатку загальну політичну платформу у вигляді, наприклад, погодженого порядку. Або в ідеалі ухвалити якусь платформу, за якою голосуватимуть не залежно від того, входять партії в коаліцію чи не входять, а тому, що є загальнополітичні інтереси. Але так як наш парламент кульгає на обидві ноги і ніколи не застосовував такого підходу, то сумніваюся, що в такому гострому питанні, як судова реформа, буде більшість голосів», - підсумував експерт.
Олександр Дем'янчук
20 Травня
13:30
Політика Олександр Дем'янчук Очевидно, що в парламенті недостатньо голосів для проведення реформи Чого чекати від судової реформи - зараз невідомо, бо вона поки що досить розмита. Очевидно, що необхідних 300 голосів для внесення конституційних змін в частині правосуддя в Раді не набереться. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив політолог, завідувач кафедри політології Національного університету України «Києво-Могилянська академія» Олександр Дем'янчук. «Триста голосів не зберуть. Це очевидно. Бо, в першу чергу, до цього часу не зрозуміло, які політичні сили підтримують судову реформу. А це незрозуміло, власне, через те, що концепція судової реформи зараз досить розмита, і незрозуміло, чого чекати. Від початку зміни в судочинстві зводяться до того, що треба провести люстрацію суддів. А ось щодо зміни системи судів, принципів роботи судової сфери тошо - зміни не виписано. Поки це все не прописано в деталях», - розповів політолог. Дем'янчук переконаний, що під судову реформу не набереться проста більшість у Раді, не кажучи вже про конституційну більшість, необхідному для внесення змін до Конституції.

/-0,44369101524353-/ /-pc-/
Top