Революції відбуваються тоді, коли люди ще не дуже бідні

Тарифи на комунальні послуги мали підвищуватись, але не настільки. Можливість для їхнього не настільки стрімкого зростання варто було б шукати в тому, щоб значно зменшити втрати на шляху до споживача. Адже люди хочуть сплачувати тільки за те, чим вони справді скористались, а не за несправність у системі. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політик Тарас Чорновіл.

«З тарифами є дві речі. Одна зав’язана на тому, що, можливо, не так треба було піднімати, можливо, можна було знайти інші механізми.  Відповідь для цього дуже проста: потрібно менше красти. Треба нарешті позбутися такого тягаря, як державний сектор економіки. Тут єдиний пункт, у якому я згоден із Яценюком та Абромавичусом. Вони дійсно чесно внесли у Верховну Раду потрібний закон про загальну приватизацію практично всього державного виробничого сектора. Держава – поганий господар. Якби ми навіть мали доплатити, щоб підприємства забрали, треба було б це зробити. 120 мільярдів втрат на рік тягнув державний сектор із бюджету. От, наприклад, «Нафтогаз»: 25-28 мільярдів гривень втрат закладено в бюджет на його підтримку. А ці гроші можна було використати як адресну допомогу. Підняття тарифів саме по собі не є щось погане, бо якщо є реальна ціна, то треба платити. Але, наприклад, я не хочу платити ціну за опалення, куди входять втрати на теплотрасі через брак ремонту. Не хочу платити, коли в  теплі дні в хаті була така коптилка, що я мав відкривати вікна. Може, я хочу жити в холодній хаті, як живуть мої родичі в Німеччині. У них постійно, крім кількох діб на тиждень, вимкнено всі батареї, температура завжди 17-18, а то й нижче. Вони так живуть, бо там справді високі тарифи й комуналка з’їдає основну частину зарплати», - розповів експерт.

На думку Чорновола, якщо хтось не має грошей сплачувати за такими тарифами (але не через те, що пияк чи ледачий, а тому, що держава не дає змоги заробити більше), то мають бути певні гарантії. «У такому разі мають бути справжні субсидії, а не те, що в нас є. Пункт другий: я маю бути впевнений, що робиться все, щоб не було непотрібних втрат. І пункт третій: у мене має бути свій тепловий лічильник. Як, наприклад, з електрикою: якщо я хочу зекономити, то не вмикаю всі лампочки, не вкручую всі. Тарифи самі по собі не можуть не підніматися, але вони мають підніматися до реальних сум. Проблема в тому, що ми не знаємо, які це реальні суми. На цьому купа людей заробляє мільярди. Часто все зводять на тарифи, як от Тимошенко. Але вона сама створила систему викачування цих ресурсів із людей. Насправді треба знизити ті втрати, що йдуть на підході, й тоді не доведеться піднімати тарифи. Що маємо нині? Купу «прокладок», накручувань. А всі ці «прокладки», за нашими законами, які ухвалювалися ще Кабміном Юлії Тимошенко, виявляється, законні», - підкреслив політик.

Чорновіл зазначає, що попри такі високі тарифи люди навряд чи підуть бунтувати. За його переконанням, протести можливі у тих людей, котрі ще не зовсім бідні. «У мене таке відчуття, що вила люди не візьмуть. Готовність до таких речей не дуже висока. Зазвичай бунти і революції відбуваються тоді, коли люди ще не дуже бідні, протестують тільки ті, хто має що захищати. Згадаємо 2004 рік. Це був найкращий рік української економіки, найбільше її зростання і зростання доходів громадян. Всі критикували Януковича, але реально економіка тоді була активна. Того року була можлива революція, бо з’явився середній клас і він зрозумів, що може щось втратити. Відчув, що починається нехтування вибором людей.

Революція 13-14 року теж відбулася тоді, коли був не найгірший економічний стан, а він був достатньо добрий: тривалий час стабільна валюта, більш-менш нормальний розвиток бізнесу і відчуття перспективи євроінтеграції. Нам відчинилися двері, але раптом їх зачинили, і люди відчули, що вони втрачають. А от люди, яким немає чого втрачати, зазвичай не бунтують. Існує навіть такий варіант, що нас можуть заганяти в бідність, щоб люди не бунтували.  Якщо ми говоримо про тарифи, то є стільки механізмів, щоб усі ці втрати зняти на інших рівнях. Ціни б усе одно трохи піднялися, але не настільки, як через колосальні втрати. І в нас знову люмпенський підхід: уявлення, що можна витягти низькі тарифи для населення за рахунок підвищення тарифів для економіки. Але підвищення тарифів для економіки тягне за собою і весь дрібний сектор», - резюмував політик.