Найкращим виходом має стати програма ефективного енергозбереження

Будь-яке підвищення тарифів зазвичай посилює соціальну напругу, але очікувати протидії населення не варто. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив макроекономіст Ярослав Жаліло.

«Звичайно, будь-яке підвищення тарифів завжди підвищує градус соціальної напруженості, оскільки це пов’язано зі зниженням якості життя людей. Тому такий крок буде негативно сприйнятий суспільством попри те, обґрунтоване підвищення чи ні», - зазначив експерт.

На думку економіста, суспільство не буде протидіяти політиці підвищення тарифів, однак змушене буде обирати один із можливих способів забезпечення себе усім необхідним. «Якщо йдеться про реакцію з точки зору макроекономіки, то думаю, що населення буде реагувати трьома шляхами. Перший: ті, хто матиме таку змогу, намагатимуться вкладатись у режим економії. Це стосується утеплення житла, встановлення відповідного обладнання тощо. Другий: хто не матиме такої змоги чи коштів для цього, намагатиметься зменшувати витрати за рахунок переходу на інші джерела енергії, збільшення кондиціонування чи зменшення температурного режиму. Відомий факт, що більшість сільського населення зменшили споживання газу за рахунок використання інших джерел енергії, як то дрова чи вугілля. І третій варіант полягатиме в тому, що той, хто матиме право на отримання субсидії, буде використовувати політику покриття витрат за рахунок отримання коштів, які пропонує уряд», - пояснив Ярослав Жаліло.

Найкращим виходом із такої непростої ситуації, переконаний експерт, могла б стати якісна прозора програма ефективного енергозбереження, яка б дала економічне підґрунтя для стимулювання економіки.

«Я вважаю, що однозначно така програма енергозбереження має бути. Коли ми говорили про програму оновлення енергетичної стратегії за пропозицією профільного міністерства наприкінці 2014-го – на початку 2015 року, одним з пунктів експерти передбачали створення такої програми збереження. І така програма має бути, адже свого часу (у період з 2002 до 2005 року) в Україні був Державний комітет з питань енергозабезпечення, який опікувався цим питання. Загалом ця програма енергозбереження має передбачати і державні вливання коштів, і дії місцевих громад щодо підвищення енергоефективності, бо дуже багато втрачається саме в тих сферах, що не стосуються домогосподарств, а мають відношення до державних, а частіше – до муніципальних і комунальних структур. Також варто зазначити, що є міжнародні програми подібного характеру від МБРР, ЄБРР чи наявність відповідних договорів, дотримання умов Кіотського протоколу. Тому бажано, щоб створення такої програми спиралось на базові принципи цих документів. Окрім того, вона мала б передбачати засоби стимулювання приватних підприємств і домогосподарств для підвищення їхньої енергоефективності, оскільки в цьому є однозначна потреба», - резюмував експерт