У політичній системі з’явилась конкурентність та змінився дискурс

Після Майдану в політичній системі відбулися три головні зміни, дві – позитивні, одна – негативна. Перші – це поява конкурентності та зміна політичного дискурсу. Він перемкнувся з фокусування на ідентичності на реформи. Негативна зміна – це те, що конкурентність низької якості. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір», директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран.

«Загалом політична система змінилася, бо вона стала більш конкурентною. І якщо до Майдану все було надзвичайно жорстко і входження в політику для окремих партій було надзвичайно складним, то зараз відкрилися ліфти і відбувається серйозна конкурентність у політиці. Вона нікому не дає уявлення про те, що хтось буде при владі, а хтось в опозиції довгий час. Величезною проблемою не тільки Януковича, а і його оточення було те, що вони чомусь були переконані, що вони при владі назавжди. Зараз усі розуміють, що будь-яка влада тимчасова, і опозиція теж. Це серйозна зміна, яка означає, що ми швидше йдемо до Європи. Друга зміна відбулася в дискурсі. У політиці зараз питаннями дискурсу не є питання ідентичності, мови, культури, куди ми рухаємося - в Європу чи в Москву. Такі питання, в принципі, дуже погані для будь-якої політики, бо якщо теми крутяться довкола  ідентичності, то така політика приречена, адже компромісів щодо ідентичності знайти неможливо. Неможливо знайти й компроміси щодо того, чия церква, чия мова кращі.  Зараз дискурс у політиці відбувається довкола теми реформ і боротьби з корупцією. Це є достатньо системне позитивне зрушення», - розповів політолог.

На переконання Тарана, ці дві головні зміни в політичній системі можна розглядати в позитивному ключі. Втім, є й  негативні тенденції. А саме те, що цей дискурс та конкурентність на недостатньо високому рівні. Ніхто в суспільстві не розуміє, що являє собою якісна політика.

«Третя зміна: цей дискурс і конкурентність доволі низької якості в тому сенсі, що ні громадяни, ні політики не розуміють, що таке якісна політика. У нас зараз найбільше цінуються яскраво сказані фрази та емоційні слова на якомусь черговому шоу, а не конкретні дії, не прискіпливе  виконання того, що було сказано, не механізми виконання обіцянок. І відповідно, на верхівку політики виходять не якісні менеджери, а звичайні популісти, які прийшли за рік на вибори. Тобто ми бачимо два позитиви і один негатив», - зазначив експерт.

Політолог також пояснює, що зараз немає узурпації влади, якщо порівнювати з часами Януковича. Втім, є одна серйозна проблема: консолідація влади потрібна заради реформ, але у суспільстві не сприймають навіть будь-яких спроб концентрації влади.

«Янукович та його оточення контролювали все у владі, і було неможливо уявити, що на Першому національному телеканалі УТ-1 були б програми, присвячені корупційним схемам колишнього президента. Натомість зараз журналісти проводять розслідування на тому ж Першому національному, що б’ють по тих зв’язках, які має Президент країни. Я не згоден з тим, що зараз відбувається узурпація влади. Це абсурд. У порівнянні з тим, що було досі, – узурпації немає. Втім, є інше питання: будь-які реформи завжди відбуваються за умов серйозної консолідації влади. Це було за європейською моделлю консолідації влади, як наприклад у Франції за часів де Голля,  у Європі також відбувалася консолідація влади під егідою Брюсселя, який казав країнам, як проводити реформи. Просто ця консолідація влади має бути спрямована на реформи, а українському суспільству дуже важко пояснити, що консолідація потрібна саме для реформ. З одного боку,  є влада, яка не змогла завоювати довіру, а з іншого - є суспільство, яке не сприймає будь-яких спроб концентрації влади, навіть якщо це потрібно для реформ», - підсумував Таран.