Нами правлять люди процесу, а не результату

Нами правлять люди процесу, а не результату. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АCН) висловив голова правління Українського центру прямої демократії Ігор Курус.

«Одного разу Отто фон Бісмарк сказав таке: «Якби зарплата бюрократів коливалася вгору-вниз залежно від рівня життя народу, тоді ці дурні менше б писали законів, а більше б думали...» І тут складно не погодитися. Будь-який, навіть якісно спланований процес, може бути зірвано некваліфікованим або некомпетентним виконавцем. І саме в кадровій політиці є основа всіх українських бід», - наголосив він.

Курус зазначив, що за 25 років незалежності в Україні було створено «гримучу суміш» - партократична система змішалася з радянської кадровою школою.

«Партократична система підбору кадрів призвела до того, що незалежні фахівці «викидаються» з державної системи управління, оскільки вони є «чужими» для партій, які формують в Україні і законодавчу, і виконавчу, і судову владу. З іншого боку, партійні функціонери не допускають у партії розумних, талановитих та активних фахівців, оскільки останні є загрозою для тих, хто роками в партіях володіє одним умінням - вижити у внутрішньопартійних чварах і вислужитися перед партійним босом», - додав експерт.

Він зауважив, що радянські кадри - це «апатичні, пасивні, безініціативні і демотивовані чиновники, котрі бояться будь-якої відповідальності, перед якими стоїть завдання дослужити до пенсії, але по дорозі до неї щось нишком привласнити. Це люди процесу, а не результату. Ось і виходить, що український чиновник - це переважно низькооплачуваний апатичний, пасивний, некваліфікований мультипартійний функціонер, завданням якого є служити найближчому начальнику і намагатися якомога довше протриматися у своєму кріслі».

«Подивіться на найвищий рівень державного управління. В усіх національних радах, Раді коаліції, уряді, РНБО, ситуативних кімнатах, військових кабінетах одні й ті самі люди, які десятиліттями в українській політиці. Вони приймають концепції, стратегії, доктрини, плани, підписують угоди, а результат - «0». Чому? Тому що це люди процесу, а не результату», - переконаний Курус.

Щоб виправити ситуацію, на його думку, спочатку потрібно відновити соціальні ліфти і департизувати виконавчу і судову владу, а ще не боятися безпартійних або нових людей.

«А далі - реформувати державні структури під фактичні потреби регулювання суспільно-економічного життя країни, ліквідувавши зайві держустанови, і встановити гідну зарплату в державній службі. Створити мотивацію чиновника на позитивний результат, а не на процес. Не може бідний чиновник побудувати заможну країну! А розумні, активні та ініціативні люди бідними чиновниками бути не хочуть», - резюмував він.