Соціальні проблеми загрожують сезонним загостренням

У квітні цього року, як, до речі, і в квітні минулого, нам знову буде не до сміху, бо в черговий раз виросли комунальні тарифи. Якщо точніше, то з 1 березня знову подорожчала електроенергія, а це означає, що «порадують» українців платіжки, які до них прийдуть у квітні. НКРЕКП - національний регулятор у сфері енергетики і комунальних послуг - на чверть підвищила мінімальний тариф для людей (дворічний графік підвищення тарифів було затверджено ще в лютому минулого року), і тепер кВт/год коштує 57 копійок.

Така ціна - лише в тому випадку, якщо ви використовували за місяць не більше сотні кВт/год. Якщо ж перебрали, але вписується в обсяг до 600 кВт/год, то «зайві» 500 кВт/год будете оплачувати по 99 копійок. А все, що більше цього показника, вже по гривні 56 копійок. Дата наступного подорожчання світла теж відома - з 1 вересня, тому осінь буде не гіршою за весну. А з 1 квітня знову піднімуть тарифи і на газ. Це означає, що попри чинну систему субсидій людям знову доведеться затягувати паски. Зрозуміло, так не може бути нескінченно - країна в цьому питанні і так вже балансує на межі тотальних неплатежів. Щоб з'ясувати, чи очікувати найближчим часом соціальних бунтів, «Аналітична служба новин» поцікавилася в експертів, чи надовго вистачить народного терпіння.

Терпіли і терпітимуть

Олександр ОхріменкоОдна з найбільш вагомих думок, що в умовах подальшого підвищення тарифів єдиним виходом для людей є не оплачувати комуналку. На яскраві тарифні бунти навряд чи варто розраховувати, хоча б тому, що українці в силу менталітету - вкрай інертна нація. «Українці терплять багато років і будуть продовжувати терпіти. І навіть якщо зараз дещо підвищать соцстандарти, загальну ситуацію це не врятує. Біда в тому, що тарифи в Україні нині, як у Європі, а от зарплати - як в Африці, - зазначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Тих, хто не платить за послуги ЖКГ, насправді дуже багато, але їх навіть сварити нема за що, адже всі прекрасно розуміють, що окремі люди не платять за комунальні послуги не тому, що вони не хочуть, а тому, що немає грошей».

Біда нашої країни навіть не в тому, що зарплати маленькі, а тарифи високі, а в тому, що поки немає навіть надії на те, що найближчим часом ситуація зміниться. Підвищення тарифів ще буде - воно, відповідно до вимог Міжнародного валютного фонду, заплановано на осінь, нагадує експерт. Крім того, за його словами, «є ще проблема - курс долара виріс, якщо порівняти минулу і нинішню весну, стане ясно, що у аграріїв будуть вищі витрати на те, щоб засіяти поля і потім зібрати врожай. Це потягне подорожчання зерна, а за ним подорожчають і молоко, і м'ясо. Девальвація гривні - основа для подорожчання практично усіх продуктів харчування. І те, що за таких умов українці просто не платитимуть за послуги ЖКГ, дійсно прогнозовано».

Володимир ЦибулькоЗгоден з тим, що українці платити перестануть, коли нікуди буде скорочуватися, але поки не готові виходити на протести і влаштовувати соціальні заворушення, і експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько. Щоправда, він вважає, що причина - не в інертності людей, а в тому, що вони не хочуть стати інструментом в брудних руках політиків. «У людей зараз найбільш ефективна форма протесту - відмова від платежів, - запевнив він «Аналітичну службу новин» (АСН). - І це навіть не форма протесту, це просто нездатність оплачувати. Уряд хоче, щоб в економіку повернулася частина грошей, яка зараз лежить навіть не в банках, а в сімейних скарбничках. Навряд чи ця затія вдасться. Швидше за все, громадяни просто перестануть платити. З огляду на традицію списання боргів олігархам (що відбувалося вже кілька разів за рішенням Верховної Ради), списання боргів населенню теж було б варіантом. Швидше за все, громадяни не зможуть платити і просто «підвісять» ці платежі у будь-який час. Крім того, українці спробують по мінімуму споживати електроенергію і газ».

Осінь покаже все

Богдана БабичВід розчарування українців не врятує і новий уряд: він хіба що продовжить кризу і дасть трохи часу перечекати і дотерпіти до осені. Але пізньої осені слід очікувати досить серйозних соціальних збурень, оскільки держава вже не виконує жодної своєї функції, запевнила «Аналітичну службу новин» (АСН) керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Чому у нас насправді підвищуються тарифи і хто на цьому заробляє? Як ми розуміємо, наша система розділена між кількома олігархами, які отримують від цього вигоду. І зрозуміло, що олігархам дуже вигідно тримати такого прем'єра, як Яценюк, бо він давав їм можливість шляхом субсидій отримувати фактично повністю розрахунок за газ, - пояснює вона. - Для чого взагалі було створювати таку систему субсидій? Все було дуже розумно зроблено. Якщо людина не може платити, вона не платить, а так їй даються субсидії - і безпосередньо вимиваються гроші з бюджету».

На думку експерта, українці поки що терпітимуть такі тарифи. А не мирилися б вони тільки в разі, якщо б побачили альтернативу. Втім, за словами Бабич, її зараз немає. «За моїми прогнозами, десь пізньої осені будуть якщо не бунти, то досить серйозні заворушення, - вважає політолог. - Бо у нас фактично держави немає, вона не виконує своїх функцій, немає ні правоохоронної, ні судової систем. Я вважаю, що у нашої держави не найкращі перспективи. Інше питання, що буде з країною, бо країна і держава - це все-таки дві різні речі. Думаю, що місяців за вісім ми отримаємо, з одного боку, кризу, а з іншого, ця криза дасть інші можливості».

Віталій БалаАле ідею масштабної кризи, яка виллється в серйозні заворушення, підтримують далеко не всі. Так, за словами директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, протести проти підвищення тарифів можуть бути лише локальні, і навряд чи вони стануть причиною для серйозних масштабних заворушень. Крім того, таку ситуацію будуть підживлювати й ті, кому вигідні такі виступи для підняття власного рейтингу на тлі чинної влади. «Невдоволення буде, і, швидше за все, це може носити регіональний характер, - пояснює політолог. - Другий досить неприємний факт - це неспроможність платити за такими підвищеними тарифами і, як наслідок, серйозне недоотримання грошей місцевими бюджетами».

Петр ОлещукВтім, за словами політичного експерта Петра Олещука, такі речі досить погано прогнозуються. «Тим більше що деякі виступи, - пояснює він АСН, - зазвичай не пов'язані прямо з подіями на кшталт підвищення тарифів, тут потрібен якийсь більш вагомий привід. Швидше за все, можуть бути локальні громадянські протести на певному регіональному рівні. Можливо, в комплексі з іншими претензіями. Поки все це буде тривати так, як є, і просто в українців будуть накопичуватися претензії. Однак улітку навряд чи варто очікувати соціальних збурень. Це період політичної пасивності. Зазвичай все починається десь восени. Тобто, як то кажуть, проблеми - проблемами, революції - революціями, а поки українці картоплю не викопають, нічого робити не будуть. Осінь - досить традиційна пора для будь-яких протестів».

Андрій НовакПри цьому голова Комітету економістів України Андрій Новак зазначає, що протести почнуться, коли накопичиться критична маса тих, хто не може платити. За його словами, подальше зростання тарифів може призвести до того, що ми опинимося в ситуації, як у 90-х роках, коли більшість українських сімей не зможе оплачувати комуналку - у них фізично не буде грошей. «За останні два роки тарифи на різні енергоресурси зросли для населення в 4-6 разів. Це вже відбилося на купівельній спроможності громадян України, - зазначає він. - Тому Україна легко може стикнутися з ситуацією накопичення боргу за комунальні послуги. І держава на якомусь етапі змушена буде списувати цей борг за рахунок державного бюджету, який все одно формують платники податків». Але в будь-якому випадку, за його словами, будь-якому терпінню є межа, тому випробовувати його навряд чи варто.

Неплатежі як спосіб боротьби

Максим ГольдарбТой факт, що в Україні ціна на газ, а відповідно і тарифи, необґрунтовано завищені, а уряд і Національна комісія з регулювання електроенергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) підіграють монополіям для отримання мільярдів гривень, оскільки вони в «долі», зазначають деякі експерти. На думку директора громадської організації «Публічний аудит» Максима Гольдарба, єдиним виходом у боротьбі з таким тарифним свавіллям є відмова від оплати платіжок. «Пояснюється все просто: ціна на газ підвищується для того, щоб у кращому випадку докапіталізувати економіку країни. У гіршому випадку, у що я більше вірю, це робиться, щоб потім «роздерибанити» гроші, - запевняє експерт «Аналітичну службу новин» (АСН). - Завдяки завищеними тарифами (а вони апріорі завищені, так само як і ціна на газ) на рік монополії отримають близько 150 мільярдів гривень. Погодьтеся, приємні гроші. В цьому випадку уряд і національний регулятор їм підіграють. Чому? Думаю, все дуже просто: вони і в темі, і в «долі». Це буде тривати до тих пір, поки люди будуть готові платити, але тільки-но країна відмовиться платити, все стане на свої місця».

Максим Гольдарб акцентував увагу на тому, що тарифи і ціна на газ економічно необґрунтовані, зазначивши при цьому, що, якщо почнуться соціальні протести, вони зачеплять не тільки тарифи, а й політичний устрій країни в цілому. «Проти всієї країни прошарок під назвою «Кабінет міністрів і менеджмент монополій» не зможе застосувати санкції за неплатежі. Це проти однієї людини - так, проти десяти - так, навіть проти 30 - так. А ось проти міста - ні, проти області - ні, проти району - ні. Не буде такого варіанту», - впевнений Гольдарб. Експерт також розповів, що було застосовано всі легітимні варіанти протистояння такій тарифній політиці. Зокрема позови в суд, однак, за його словами, суди зараз перелякані і «грають на боці влади». «Президент створив Національну комісію з регулювання ринку енергетики і комунальних послуг в порушення Конституції і своїх повноважень, - зазначив він. - Глава держави не мав на це права. Всі тарифи затверджує ця, по суті, незаконно створена комісія. Гроші вимагають із людей незаконно. Це насправді дуже важливо, але треба, щоб кожна людина цим перейнялася і зрозуміла: вона хоче нагодувати цю кліку чи нагодувати свою родину? Тільки-но люди зроблять правильний вибір, все стане на свої місця».

Кость БондаренкоЩо в Україні зараз дуже високий потенціал протестів, зазначає і глава правління Інституту української політики Кость Бондаренко. За його словами, протести - це така річ, яка «насправді не завжди прогнозована. Варто зазначити, що у нас сьогодні більше 60% населення говорять, що вони незадоволені ситуацією в Україні. Також, за даними соціологів, лише 16% підтримують політику уряду і Президента. А решта ще не визначилися. Тобто потенціал протестів дуже високий. Але цей потенціал навряд чи сьогодні у щось виллється. Українці дуже терпляча нація. У Франції революція 1850 року виникла через те, що ціни на хліб піднялися на 10%. У нас тарифи і решта цін, усе піднімається в рази, а не на 10%. Але це не призводить до жодних бунтів».

Газова складова і жорсткий облік

Олександр ЖолудьЯкщо всі експертні думки помістити в коло, десь приблизно третина говорить про те, що за все хороше треба платити: мовляв, у Європі ніхто нічого не отримує на халяву - не отримає і в нас. Наприклад, на тому, що українці - якщо вони хочуть мати певний рівень достатку - повинні оплачувати комуналку за високими тарифами, наполягає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. «Треба зрозуміти таку річ, - пояснив він АСН, - що насправді тарифи в Україні навіть після того підвищення, яке відбулося, все одно залишаються досить низькими. Коли у нас говорять про тарифи, перш за все йдеться про газ. Хоча насправді це більш широке поняття: є водогін, надання теплової енергії (опалення), є робота каналізації, постачання електроенергії. Газ ми закуповуємо за світовими цінами. Попри те, що вони знизилися, у нас тариф на газ для населення не покриває його ціни. В інших країнах все інакше».

На думку експерта, варто звернути увагу, наприклад, на досвід Німеччини. Він демонструє, що тариф для населення в кілька разів вищий за промисловий. «Попри те, що в Німеччині доходи в кілька разів вищі за доходи українців, за одиницю спожитого газу вони платять більшу частину свого доходу, ніж українці. Якщо ми говоримо в принципі про тенденції на певний тривалий період - 5-10 років, можна очікувати, що у нас все буде рухатися в тому напрямі, в якому рухається весь світ, а це подальше зростання тарифів на газ для населення», - зазначив економіст . Що стосується того, як людям подужати такі тарифи, то Жолудь упевнений, що українці, якщо вони хочуть мати відповідний рівень життя, повинні платити такі ціни.

Андрій БліновЗа словами ж експерта з економічних питань Андрія Блінова, щоб зняти певну соціальну напругу в суспільстві, яка спровокована підвищенням тарифів на комунальні послуги, треба ввести жорсткий контроль обсягів споживання ресурсів і робити ставку на енергозберігаючі технології, що дозволить реально економити. «В цілому ми повинні розуміти, що населення не готове зараз платити за ринковими тарифами за всі послуги без винятку. Це питання пов'язане зі звичками. Люди не готові витрачати сьогодні більше половини своєї зарплати на оплату житла, - вважає експерт. - Більше того, соціальні стандарти, введені в Україні, передбачають, що непрацездатна людина не може витрачати більше 50% своїх доходів на оплату житлово-комунальних послуг».

При цьому Андрій Блінов особливо акцентує, що соціальна напруга з'являється ще й тому, що немає справедливості в питанні обліку. Саме він повинен стати пріоритетним. За його словами, «держава сама значною мірою використовує чехарду з тарифами і рівнем споживання послуг для збагачення окремих чиновників чи окремих напівдержавних структур. Відповідно, для держави пріоритетом має бути перш за все жорсткий точний контроль конкретного споживання кожним домогосподарством саме того обсягу послуг і ресурсів, який використовується». Економіст переконаний, що ще один важливий момент - те, що держава повинна стимулювати перехід на енергозберігаючі технології, які дозволять споживати значно менше.

Життя в режимі економії

Ярослав Жаліло«Однозначно має бути програма енергозбереження, - запевнив АСН і макроекономіст Ярослав Жаліло. - Вона повинна передбачати і державні вливання коштів, і дії місцевих громад щодо підвищення енергоефективності, бо дуже багато втрачається саме в тих сферах, які не стосуються домогосподарств, а мають відношення до державних, а частіше - до муніципальних і комунальних структур. Також варто зазначити, що є міжнародні програми подібного характеру від МБРР, ЄБРР або наявність відповідних договорів, дотримання умов Кіотського протоколу. Тому бажано, щоб створення такої програми спиралося на базові принципи цих документів. Крім того, вона повинна передбачати кошти стимулювання приватних підприємств і домогосподарств для підвищення їхньої енергоефективності, оскільки в цьому є однозначна потреба».

Борис КушнірукПоки населення не навчиться вести облік використаних енергоресурсів і жити в режимі економії, на нього чекають постійні проблеми зі сприйняттям високих тарифів. Адже там, де починається дотримання елементарних правил енергозбереження та економії, починається енергетична незалежність і політика дотримання всіх комунальних виплат, вважає і економічний експерт Борис Кушнірук. Економіст переконаний, що треба чесно говорити з людьми, щоб уникнути соціальних вибухів, спровокованих проблемами з виплатами за надані комунальні послуги. «Насправді для суспільства треба надати інструмент, який змусить людей привчатися економити споживані ресурси. Перш за все, потрібно встановити необхідні прилади для виміру основних енергоносіїв: газу, води, електроенергії та тепла. Друге, потрібно реалізувати програму дешевого дострокового кредитування на тепломодернізацію як у багатоквартирних, так і в звичайних приватних будинках. Тобто потрібно не примушувати людей займатися всією цією діяльністю, а привчити їх до цього, реалізуючи всю необхідну програму розвитку відповідної інфраструктури», - пояснив експерт.

Бунтують ті, кому є що втрачати

Тарас ЧорноволНа думку політика Тараса Чорновола, якщо у когось немає грошей платити за такими тарифами (але не тому, що п'яниця або ледар, а тому, що держава не дозволяє заробити більше), то мають бути певні гарантії. «У такому випадку повинні бути справжні субсидії, а не те, що у нас є. Пункт другий: я повинен бути впевнений, що робиться все, щоб не було непотрібних втрат. І пункт третій: у мене повинен бути свій тепловий лічильник. Як, наприклад, з електрикою: якщо я хочу заощадити, то не вмикаю всі лампочки, не вкручую всі. Тарифи самі по собі не можуть не підніматися, але вони повинні підніматися до реальних сум. Проблема в тому, що ми не знаємо, які це реальні суми. На цьому купа людей заробляє мільярди, - запевнив він АСН. - Насправді треба знизити ті втрати, які йдуть на підході, і тоді не доведеться піднімати тарифи. Що маємо зараз? Купу «прокладок», накруток. А всі ці «прокладки», згідно з нашими законами, які ухвалювалися ще Кабміном Юлії Тимошенко, виявляється, законні».

Політик зазначає, що попри такі високі тарифи люди навряд чи підуть бунтувати. На його переконання, протести можливі у тих людей, які ще не зовсім бідні. «У мене таке відчуття, що вила люди не візьмуть. Готовність до таких речей не надто висока. Зазвичай бунти і революції відбуваються тоді, коли люди ще не дуже бідні, протестують тільки ті, у кого є що захищати. Згадаймо 2004 рік. Це був найкращий рік української економіки, найбільше її зростання і зростання доходів громадян. Всі критикували Януковича, але реально економіка тоді була активна. Того року була можлива революція, бо з'явився середній клас, і він зрозумів, що може щось втратити. Відчув, що починається зневажання вибору людей.

Революція 13-14 року теж сталася тоді, коли було не найгірше економічне становище, а воно було досить хороше: тривалий час стабільна валюта, більш-менш нормальний розвиток бізнесу і почуття перспективи євроінтеграції. Нам відчинилися двері, але раптом їх зачинили, і люди відчули, що вони втрачають. А ось люди, яким немає чого втрачати, зазвичай не бунтують. Існує навіть такий варіант, що нас можуть заганяти в бідність, щоб люди не бунтували. Якщо ми говоримо про тарифи, то є стільки механізмів, щоб усі ці втрати зняти на інших рівнях. Ціни б усе одно трохи піднялися, але не настільки, як у результаті колосальних втрат. І у нас знову люмпенський підхід: уявлення, що можна витягнути низькі тарифи для населення за рахунок підвищення тарифів для економіки. Але підвищення тарифів для економіки тягне за собою і весь малий сектор», - резюмував політик.

...Говорячи про необхідність сплачувати за комунальні послуги, багато хто чомусь забуває, що все впирається не в небажання наших людей «платити, як у Європі», тобто майже половину свого сімейного бюджету. Питання в тому, що половини, яка залишається, європейцям вистачає на те, щоб нормально жити: одягатися, харчуватися, лікуватися, їздити в подорожі, купувати автомобілі. До речі, без особливого напруження. У нас же найчастіше не те що 50% - навіть усієї зарплати ледь вистачає на їжу. Про це якщо й говорять, то одиниці. Решта ж чомусь вважають за краще цього не помічати, киваючи в бік домовленостей із Європою. У тих же 90-х, про які згадують експерти, перед людьми гостро постало питання: оплатити комунальні послуги чи нагодувати дітей. Зараз людей теж хочуть поставити перед подібним вибором, прикриваючись європейським рівнем тарифів?!

Тому поради «навчити українців економити, підвищуючи тарифи до європейських», чи то пак і далі закручуючи гайки, виглядають як мінімум цинічними. Чому б, скажімо, не поставити гостро питання надання якісних послуг - і зафіксувати реальний факт: наприклад, той, що взимку у Києві люди замість гарячої води отримували ледь тепленьку, а платити їх змушували як за гарячу. Тож будьмо послідовними - і змусимо компанію Ахметова повернути киянам ті гроші, які у них фактично вкрали. Чи слабо, панове політики?