рус. укр.

Пошук

Сортування:

Соціальні проблеми загрожують сезонним загостренням

У квітні цього року, як, до речі, і в квітні минулого, нам знову буде не до сміху, бо в черговий раз виросли комунальні тарифи. Якщо точніше, то з 1 березня знову подорожчала електроенергія, а це означає, що «порадують» українців платіжки, які до них прийдуть у квітні. НКРЕКП - національний регулятор у сфері енергетики і комунальних послуг - на чверть підвищила мінімальний тариф для людей (дворічний графік підвищення тарифів було затверджено ще в лютому минулого року), і тепер кВт/год коштує 57 копійок. Така ціна - лише в тому випадку, якщо ви використовували за місяць не більше сотні кВт/год. Якщо ж перебрали, але вписується в обсяг до 600 кВт/год, то «зайві» 500 кВт/год будете оплачувати по 99 копійок. А все, що більше цього показника, вже по гривні 56 копійок. Дата наступного подорожчання світла теж відома - з 1 вересня, тому осінь буде не гіршою за весну. А з 1 квітня знову піднімуть тарифи і на газ. Це означає, що попри чинну систему субсидій людям знову доведеться затягувати паски. Зрозуміло, так не може бути нескінченно - країна в цьому питанні і так вже балансує на межі тотальних неплатежів. Щоб з'ясувати, чи очікувати найближчим часом соціальних бунтів, «Аналітична служба новин» поцікавилася в експертів, чи надовго вистачить народного терпіння. Терпіли і терпітимуть Одна з найбільш вагомих думок, що в умовах подальшого підвищення тарифів єдиним виходом для людей є не оплачувати комуналку. На яскраві тарифні бунти навряд чи варто розраховувати, хоча б тому, що українці в силу менталітету - вкрай інертна нація. «Українці терплять багато років і будуть продовжувати терпіти. І навіть якщо зараз дещо підвищать соцстандарти, загальну ситуацію це не врятує. Біда в тому, що тарифи в Україні нині, як у Європі, а от зарплати - як в Африці, - зазначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Тих, хто не платить за послуги ЖКГ, насправді дуже багато, але їх навіть сварити нема за що, адже всі прекрасно розуміють, що окремі люди не платять за комунальні послуги не тому, що вони не хочуть, а тому, що немає грошей». Біда нашої країни навіть не в тому, що зарплати маленькі, а тарифи високі, а в тому, що поки немає навіть надії на те, що найближчим часом ситуація зміниться. Підвищення тарифів ще буде - воно, відповідно до вимог Міжнародного валютного фонду, заплановано на осінь, нагадує експерт. Крім того, за його словами, «є ще проблема - курс долара виріс, якщо порівняти минулу і нинішню весну, стане ясно, що у аграріїв будуть вищі витрати на те, щоб засіяти поля і потім зібрати врожай. Це потягне подорожчання зерна, а за ним подорожчають і молоко, і м'ясо. Девальвація гривні - основа для подорожчання практично усіх продуктів харчування. І те, що за таких умов українці просто не платитимуть за послуги ЖКГ, дійсно прогнозовано». Згоден з тим, що українці платити перестануть, коли нікуди буде скорочуватися, але поки не готові виходити на протести і влаштовувати соціальні заворушення, і експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько. Щоправда, він вважає, що причина - не в інертності людей, а в тому, що вони не хочуть стати інструментом в брудних руках політиків. «У людей зараз найбільш ефективна форма протесту - відмова від платежів, - запевнив він «Аналітичну службу новин» (АСН). - І це навіть не форма протесту, це просто нездатність оплачувати. Уряд хоче, щоб в економіку повернулася частина грошей, яка зараз лежить навіть не в банках, а в сімейних скарбничках. Навряд чи ця затія вдасться. Швидше за все, громадяни просто перестануть платити. З огляду на традицію списання боргів олігархам (що відбувалося вже кілька разів за рішенням Верховної Ради), списання боргів населенню теж було б варіантом. Швидше за все, громадяни не зможуть платити і просто «підвісять» ці платежі у будь-який час. Крім того, українці спробують по мінімуму споживати електроенергію і газ». Осінь покаже все Від розчарування українців не врятує і новий уряд: він хіба що продовжить кризу і дасть трохи часу перечекати і дотерпіти до осені. Але пізньої осені слід очікувати досить серйозних соціальних збурень, оскільки держава вже не виконує жодної своєї функції, запевнила «Аналітичну службу новин» (АСН) керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Чому у нас насправді підвищуються тарифи і хто на цьому заробляє? Як ми розуміємо, наша система розділена між кількома олігархами, які отримують від цього вигоду. І зрозуміло, що олігархам дуже вигідно тримати такого прем'єра, як Яценюк, бо він давав їм можливість шляхом субсидій отримувати фактично повністю розрахунок за газ, - пояснює вона. - Для чого взагалі було створювати таку систему субсидій? Все було дуже розумно зроблено. Якщо людина не може платити, вона не платить, а так їй даються субсидії - і безпосередньо вимиваються гроші з бюджету». На думку експерта, українці поки що терпітимуть такі тарифи. А не мирилися б вони тільки в разі, якщо б побачили альтернативу. Втім, за словами Бабич, її зараз немає. «За моїми прогнозами, десь пізньої осені будуть якщо не бунти, то досить серйозні заворушення, - вважає політолог. - Бо у нас фактично держави немає, вона не виконує своїх функцій, немає ні правоохоронної, ні судової систем. Я вважаю, що у нашої держави не найкращі перспективи. Інше питання, що буде з країною, бо країна і держава - це все-таки дві різні речі. Думаю, що місяців за вісім ми отримаємо, з одного боку, кризу, а з іншого, ця криза дасть інші можливості». Але ідею масштабної кризи, яка виллється в серйозні заворушення, підтримують далеко не всі. Так, за словами директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, протести проти підвищення тарифів можуть бути лише локальні, і навряд чи вони стануть причиною для серйозних масштабних заворушень. Крім того, таку ситуацію будуть підживлювати й ті, кому вигідні такі виступи для підняття власного рейтингу на тлі чинної влади. «Невдоволення буде, і, швидше за все, це може носити регіональний характер, - пояснює політолог. - Другий досить неприємний факт - це неспроможність платити за такими підвищеними тарифами і, як наслідок, серйозне недоотримання грошей місцевими бюджетами». Втім, за словами політичного експерта Петра Олещука, такі речі досить погано прогнозуються. «Тим більше що деякі виступи, - пояснює він АСН, - зазвичай не пов'язані прямо з подіями на кшталт підвищення тарифів, тут потрібен якийсь більш вагомий привід. Швидше за все, можуть бути локальні громадянські протести на певному регіональному рівні. Можливо, в комплексі з іншими претензіями. Поки все це буде тривати так, як є, і просто в українців будуть накопичуватися претензії. Однак улітку навряд чи варто очікувати соціальних збурень. Це період політичної пасивності. Зазвичай все починається десь восени. Тобто, як то кажуть, проблеми - проблемами, революції - революціями, а поки українці картоплю не викопають, нічого робити не будуть. Осінь - досить традиційна пора для будь-яких протестів». При цьому голова Комітету економістів України Андрій Новак зазначає, що протести почнуться, коли накопичиться критична маса тих, хто не може платити. За його словами, подальше зростання тарифів може призвести до того, що ми опинимося в ситуації, як у 90-х роках, коли більшість українських сімей не зможе оплачувати комуналку - у них фізично не буде грошей. «За останні два роки тарифи на різні енергоресурси зросли для населення в 4-6 разів. Це вже відбилося на купівельній спроможності громадян України, - зазначає він. - Тому Україна легко може стикнутися з ситуацією накопичення боргу за комунальні послуги. І держава на якомусь етапі змушена буде списувати цей борг за рахунок державного бюджету, який все одно формують платники податків». Але в будь-якому випадку, за його словами, будь-якому терпінню є межа, тому випробовувати його навряд чи варто. Неплатежі як спосіб боротьби Той факт, що в Україні ціна на газ, а відповідно і тарифи, необґрунтовано завищені, а уряд і Національна комісія з регулювання електроенергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) підіграють монополіям для отримання мільярдів гривень, оскільки вони в «долі», зазначають деякі експерти. На думку директора громадської організації «Публічний аудит» Максима Гольдарба, єдиним виходом у боротьбі з таким тарифним свавіллям є відмова від оплати платіжок. «Пояснюється все просто: ціна на газ підвищується для того, щоб у кращому випадку докапіталізувати економіку країни. У гіршому випадку, у що я більше вірю, це робиться, щоб потім «роздерибанити» гроші, - запевняє експерт «Аналітичну службу новин» (АСН). - Завдяки завищеними тарифами (а вони апріорі завищені, так само як і ціна на газ) на рік монополії отримають близько 150 мільярдів гривень. Погодьтеся, приємні гроші. В цьому випадку уряд і національний регулятор їм підіграють. Чому? Думаю, все дуже просто: вони і в темі, і в «долі». Це буде тривати до тих пір, поки люди будуть готові платити, але тільки-но країна відмовиться платити, все стане на свої місця». Максим Гольдарб акцентував увагу на тому, що тарифи і ціна на газ економічно необґрунтовані, зазначивши при цьому, що, якщо почнуться соціальні протести, вони зачеплять не тільки тарифи, а й політичний устрій країни в цілому. «Проти всієї країни прошарок під назвою «Кабінет міністрів і менеджмент монополій» не зможе застосувати санкції за неплатежі. Це проти однієї людини - так, проти десяти - так, навіть проти 30 - так. А ось проти міста - ні, проти області - ні, проти району - ні. Не буде такого варіанту», - впевнений Гольдарб. Експерт також розповів, що було застосовано всі легітимні варіанти протистояння такій тарифній політиці. Зокрема позови в суд, однак, за його словами, суди зараз перелякані і «грають на боці влади». «Президент створив Національну комісію з регулювання ринку енергетики і комунальних послуг в порушення Конституції і своїх повноважень, - зазначив він. - Глава держави не мав на це права. Всі тарифи затверджує ця, по суті, незаконно створена комісія. Гроші вимагають із людей незаконно. Це насправді дуже важливо, але треба, щоб кожна людина цим перейнялася і зрозуміла: вона хоче нагодувати цю кліку чи нагодувати свою родину? Тільки-но люди зроблять правильний вибір, все стане на свої місця». Що в Україні зараз дуже високий потенціал протестів, зазначає і глава правління Інституту української політики Кость Бондаренко. За його словами, протести - це така річ, яка «насправді не завжди прогнозована. Варто зазначити, що у нас сьогодні більше 60% населення говорять, що вони незадоволені ситуацією в Україні. Також, за даними соціологів, лише 16% підтримують політику уряду і Президента. А решта ще не визначилися. Тобто потенціал протестів дуже високий. Але цей потенціал навряд чи сьогодні у щось виллється. Українці дуже терпляча нація. У Франції революція 1850 року виникла через те, що ціни на хліб піднялися на 10%. У нас тарифи і решта цін, усе піднімається в рази, а не на 10%. Але це не призводить до жодних бунтів». Газова складова і жорсткий облік Якщо всі експертні думки помістити в коло, десь приблизно третина говорить про те, що за все хороше треба платити: мовляв, у Європі ніхто нічого не отримує на халяву - не отримає і в нас. Наприклад, на тому, що українці - якщо вони хочуть мати певний рівень достатку - повинні оплачувати комуналку за високими тарифами, наполягає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. «Треба зрозуміти таку річ, - пояснив він АСН, - що насправді тарифи в Україні навіть після того підвищення, яке відбулося, все одно залишаються досить низькими. Коли у нас говорять про тарифи, перш за все йдеться про газ. Хоча насправді це більш широке поняття: є водогін, надання теплової енергії (опалення), є робота каналізації, постачання електроенергії. Газ ми закуповуємо за світовими цінами. Попри те, що вони знизилися, у нас тариф на газ для населення не покриває його ціни. В інших країнах все інакше». На думку експерта, варто звернути увагу, наприклад, на досвід Німеччини. Він демонструє, що тариф для населення в кілька разів вищий за промисловий. «Попри те, що в Німеччині доходи в кілька разів вищі за доходи українців, за одиницю спожитого газу вони платять більшу частину свого доходу, ніж українці. Якщо ми говоримо в принципі про тенденції на певний тривалий період - 5-10 років, можна очікувати, що у нас все буде рухатися в тому напрямі, в якому рухається весь світ, а це подальше зростання тарифів на газ для населення», - зазначив економіст . Що стосується того, як людям подужати такі тарифи, то Жолудь упевнений, що українці, якщо вони хочуть мати відповідний рівень життя, повинні платити такі ціни. За словами ж експерта з економічних питань Андрія Блінова, щоб зняти певну соціальну напругу в суспільстві, яка спровокована підвищенням тарифів на комунальні послуги, треба ввести жорсткий контроль обсягів споживання ресурсів і робити ставку на енергозберігаючі технології, що дозволить реально економити. «В цілому ми повинні розуміти, що населення не готове зараз платити за ринковими тарифами за всі послуги без винятку. Це питання пов'язане зі звичками. Люди не готові витрачати сьогодні більше половини своєї зарплати на оплату житла, - вважає експерт. - Більше того, соціальні стандарти, введені в Україні, передбачають, що непрацездатна людина не може витрачати більше 50% своїх доходів на оплату житлово-комунальних послуг». При цьому Андрій Блінов особливо акцентує, що соціальна напруга з'являється ще й тому, що немає справедливості в питанні обліку. Саме він повинен стати пріоритетним. За його словами, «держава сама значною мірою використовує чехарду з тарифами і рівнем споживання послуг для збагачення окремих чиновників чи окремих напівдержавних структур. Відповідно, для держави пріоритетом має бути перш за все жорсткий точний контроль конкретного споживання кожним домогосподарством саме того обсягу послуг і ресурсів, який використовується». Економіст переконаний, що ще один важливий момент - те, що держава повинна стимулювати перехід на енергозберігаючі технології, які дозволять споживати значно менше. Життя в режимі економії «Однозначно має бути програма енергозбереження, - запевнив АСН і макроекономіст Ярослав Жаліло. - Вона повинна передбачати і державні вливання коштів, і дії місцевих громад щодо підвищення енергоефективності, бо дуже багато втрачається саме в тих сферах, які не стосуються домогосподарств, а мають відношення до державних, а частіше - до муніципальних і комунальних структур. Також варто зазначити, що є міжнародні програми подібного характеру від МБРР, ЄБРР або наявність відповідних договорів, дотримання умов Кіотського протоколу. Тому бажано, щоб створення такої програми спиралося на базові принципи цих документів. Крім того, вона повинна передбачати кошти стимулювання приватних підприємств і домогосподарств для підвищення їхньої енергоефективності, оскільки в цьому є однозначна потреба». Поки населення не навчиться вести облік використаних енергоресурсів і жити в режимі економії, на нього чекають постійні проблеми зі сприйняттям високих тарифів. Адже там, де починається дотримання елементарних правил енергозбереження та економії, починається енергетична незалежність і політика дотримання всіх комунальних виплат, вважає і економічний експерт Борис Кушнірук. Економіст переконаний, що треба чесно говорити з людьми, щоб уникнути соціальних вибухів, спровокованих проблемами з виплатами за надані комунальні послуги. «Насправді для суспільства треба надати інструмент, який змусить людей привчатися економити споживані ресурси. Перш за все, потрібно встановити необхідні прилади для виміру основних енергоносіїв: газу, води, електроенергії та тепла. Друге, потрібно реалізувати програму дешевого дострокового кредитування на тепломодернізацію як у багатоквартирних, так і в звичайних приватних будинках. Тобто потрібно не примушувати людей займатися всією цією діяльністю, а привчити їх до цього, реалізуючи всю необхідну програму розвитку відповідної інфраструктури», - пояснив експерт. Бунтують ті, кому є що втрачати На думку політика Тараса Чорновола, якщо у когось немає грошей платити за такими тарифами (але не тому, що п'яниця або ледар, а тому, що держава не дозволяє заробити більше), то мають бути певні гарантії. «У такому випадку повинні бути справжні субсидії, а не те, що у нас є. Пункт другий: я повинен бути впевнений, що робиться все, щоб не було непотрібних втрат. І пункт третій: у мене повинен бути свій тепловий лічильник. Як, наприклад, з електрикою: якщо я хочу заощадити, то не вмикаю всі лампочки, не вкручую всі. Тарифи самі по собі не можуть не підніматися, але вони повинні підніматися до реальних сум. Проблема в тому, що ми не знаємо, які це реальні суми. На цьому купа людей заробляє мільярди, - запевнив він АСН. - Насправді треба знизити ті втрати, які йдуть на підході, і тоді не доведеться піднімати тарифи. Що маємо зараз? Купу «прокладок», накруток. А всі ці «прокладки», згідно з нашими законами, які ухвалювалися ще Кабміном Юлії Тимошенко, виявляється, законні». Політик зазначає, що попри такі високі тарифи люди навряд чи підуть бунтувати. На його переконання, протести можливі у тих людей, які ще не зовсім бідні. «У мене таке відчуття, що вила люди не візьмуть. Готовність до таких речей не надто висока. Зазвичай бунти і революції відбуваються тоді, коли люди ще не дуже бідні, протестують тільки ті, у кого є що захищати. Згадаймо 2004 рік. Це був найкращий рік української економіки, найбільше її зростання і зростання доходів громадян. Всі критикували Януковича, але реально економіка тоді була активна. Того року була можлива революція, бо з'явився середній клас, і він зрозумів, що може щось втратити. Відчув, що починається зневажання вибору людей. Революція 13-14 року теж сталася тоді, коли було не найгірше економічне становище, а воно було досить хороше: тривалий час стабільна валюта, більш-менш нормальний розвиток бізнесу і почуття перспективи євроінтеграції. Нам відчинилися двері, але раптом їх зачинили, і люди відчули, що вони втрачають. А ось люди, яким немає чого втрачати, зазвичай не бунтують. Існує навіть такий варіант, що нас можуть заганяти в бідність, щоб люди не бунтували. Якщо ми говоримо про тарифи, то є стільки механізмів, щоб усі ці втрати зняти на інших рівнях. Ціни б усе одно трохи піднялися, але не настільки, як у результаті колосальних втрат. І у нас знову люмпенський підхід: уявлення, що можна витягнути низькі тарифи для населення за рахунок підвищення тарифів для економіки. Але підвищення тарифів для економіки тягне за собою і весь малий сектор», - резюмував політик. ...Говорячи про необхідність сплачувати за комунальні послуги, багато хто чомусь забуває, що все впирається не в небажання наших людей «платити, як у Європі», тобто майже половину свого сімейного бюджету. Питання в тому, що половини, яка залишається, європейцям вистачає на те, щоб нормально жити: одягатися, харчуватися, лікуватися, їздити в подорожі, купувати автомобілі. До речі, без особливого напруження. У нас же найчастіше не те що 50% - навіть усієї зарплати ледь вистачає на їжу. Про це якщо й говорять, то одиниці. Решта ж чомусь вважають за краще цього не помічати, киваючи в бік домовленостей із Європою. У тих же 90-х, про які згадують експерти, перед людьми гостро постало питання: оплатити комунальні послуги чи нагодувати дітей. Зараз людей теж хочуть поставити перед подібним вибором, прикриваючись європейським рівнем тарифів?! Тому поради «навчити українців економити, підвищуючи тарифи до європейських», чи то пак і далі закручуючи гайки, виглядають як мінімум цинічними. Чому б, скажімо, не поставити гостро питання надання якісних послуг - і зафіксувати реальний факт: наприклад, той, що взимку у Києві люди замість гарячої води отримували ледь тепленьку, а платити їх змушували як за гарячу. Тож будьмо послідовними - і змусимо компанію Ахметова повернути киянам ті гроші, які у них фактично вкрали. Чи слабо, панове політики?

28-03-2016 20:43 Публікації - Економіка

Росія докладає чимало зусиль, щоб розколоти ЄС

В ЄС нині найбільша криза за всі роки його існування. Певно, що вона може завершитися розпадом Євросоюзу. Чимало зусиль, щоб розколоти європейські країни й розхитати ситуацію, докладає і Росія. Саме їй вигідні вибухи, що пролунали в Брюсселі. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Гадаю, що Євросоюз має найбільшу кризу з історії його створення і це може призвести до його розпаду. Якщо проаналізувати вибори, що відбулися нещодавно в Німеччині, відчувається радикалізація суспільства у самій країні. Це дасть нестабільність у Європі, фактично неконтрольованість усіх процесів, які вже запущено. Слід сказати, що Путін майстерно на цьому грає за принципом «або падишах здохне, або осел». Він добре це використовує. Але розпад Європи для України має свої можливості, бо ми можемо створити балто-чорноморську дугу з Польщею, Литвою, Білоруссю, з якими у нас є дуже добра співпраця в економічній площині. Крім того, вони нам близькі історично і, власне, в нас однакове ставлення до Росії», – пояснила політолог. Бабич зазначає, що теракт у Брюсселі – це сигнал того, що Європа перестала бути безпечним місцем. Росія зробить усе можливе, щоб іще більше розхитати ситуацію. «Європа зараз пожинає плоди своєї колоніальної політики, тоді, коли вона була роздроблена, коли приїхало дуже багато мігрантів, вона втратила свою монолітність. Фактично за свою неправильну політику на цьому етапі вона й отримує ті результати, які ми бачимо, зокрема теракт у Брюсселі. Це було передбачувано. Багато хто відзначав, що Францією це не обмежиться. Питання в тому, кому це вигідно? Це вигідно передовсім Росії, бо вона розхитує ситуацію в Європі. Ми попереджали ще роки два тому, що схід України – не тільки українська проблема. Адже якщо думати, що те, що відбувається на Сході, – лише українська проблема, то ясно, що Європа просто не розумієте загалом, що таке Росія, які її плани, яка її мета. Але очевидно було ще раніше, що на Україні Росія не зупиниться. РФ піде далі в Європу. Росія має основного свого стратегічного ворога – Америку (вона так її розглядає), тому і прагне вирвати з-під впливу Америки Європу. Тобто Росія все робитиме задля того, щоб розколоти європейські країни. Можна помітити, що Путін намагається зустрічатись наодинці з тими чи іншими представниками європейської влади, щоб мати з ними ті чи інші домовленості. Він фінансував праворадикальні партії, такі як у Франції Марін Ле Пен. Путін робить це абсолютно свідомо, тож тут тільки питання, хто буде сильніший. Європа може розпастися. Це прогноз, який я можу дати з упевненістю. Проте для України це несмертельно», – дійшла висновку Богдана Бабич.

23-03-2016 13:20 Думки - Політика

Пізньої осені варто очікувати достатньо серйозних заворушень

Новий уряд не врятує українців від розчарування, він лише продовжить кризу й дасть трохи часу перечекати і дотерпіти до осені. Але пізньої осені варто очікувати доволі серйозних соціальних заворушень, оскільки держава вже не виконує жодної своєї функції. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Насправді чому в нас підвищуються тарифи і хто на цьому заробляє? Як ми розуміємо, наша система поділена між кількома олігархами, які отримують від цього зиск. І ясно, що олігархам дуже вигідно тримати такого прем’єра як Яценюк, тому що він давав їм змогу шляхом субсидій отримувати фактично повністю розрахунок за газ. Для чого загалом було створювати таку систему субсидій? Все було дуже розумно зроблено. Якщо людина не може платити, вона не платить, а так їй даються субсидії – і напряму вимиваються гроші з бюджету тому ж Ахметову для того, щоб він не став банкрутом у найближчий час. А я можу вам сказати, що є велика ймовірність, що Ахметов стане банкрутом за рік. Тому що він, як той удав, що проковтнув бичка, а той бичок не пролазить і, по суті, застряг. Оця нездатність самообмежуватись і призводить до результатів, які ми нині й маємо. Й олігархи нині не в найкращій ситуації. Їхні активи подешевшали і вони так само потерпають від кризи», - пояснила Богдана Бабич. На думку експерта, українці поки що будуть терпіти такі тарифи. А не мирилися б вони лише у разі, якби побачили альтернативу. Втім, за словами Бабич, її на цей час немає. «Уряд, який буде сформовано зараз, лише на якийсь час продовжить цю кризу. Він дасть змогу до осені дотерпіти. За моїми прогнозами, десь пізньої осені будуть якщо не бунти, то досить серйозні заворушення. Тому що в нас фактично держави немає, вона не виконує своїх функцій, нема ні правоохоронної, ні судової систем. Я вважаю, що у нашої держави не найкращі перспективи. Інше питання, що буде з країною, бо країна і держава – це все-таки дві різні речі. А от країна виживе, бо у нас достатньо сильне громадянське суспільство. Тож поки держава ледь животітиме, створюватиметься паралельна система. Вона вже нині створюється: різні спільноти так чи інакше намагаються пропонувати свої ідеї й об’єднуватись навколо цих ідей. Думаю, що місяців через 8 ми матимемо з одного боку кризу, а з іншого, ця криза дасть інші можливості. Я оптиміст у цьому плані, тому вважаю, що все в нас буде добре. Тільки питання, чи встигнуть у цей час деякі наші політики втекти за кордон», - підсумувала політолог.

22-03-2016 19:21 Думки - Економіка

Чого чекати від безПУТної Росії

Якщо ще років п'ять тому роль того ж Путіна, а отже - й Росії, в житті України та її громадян обговорювали хіба що політики і найвища управлінська еліта країни, та й то не привселюдно, зараз про це говорять на роботі, на кухні, на ринку, на зупинці, в магазині - всюди, де збирається більше двох українців. З огляду на нинішні реалії - з анексованим Росією Кримом, гібридною війною на сході, яку підтримують і підживлюють росіяни, а також із хворобливими імперськими замашками ВВП, - це цілком логічно. Як і цілком зрозумілим і логічним є запитання, що виникає внаслідок таких обговорень: допоки? І, ясна річ, що буде потім? Аби розібратися, чого чекати Україні від Російської Федерації у найближчому майбутньому і як кроки самої Росії залежать від її нинішнього керівника, котрий, як ми всі розуміємо, теж не вічний, хоч би як цього декому хотілося, «Аналітична служба новин» (АСН) поставила ці питання експертам. А от на запитання «Чи можна вважати їх висновки позитивними для країни?» нехай кожен відповість самостійно. Кремлівські міфи й реалії По-перше, як зазначають політологи, потрібно навчитися відрізняти правду від брехні. Справа в тім, що кремлівський керівник - майстер формувати потрібну йому думку. «Путін вклав дуже багато коштів у створення потужного міфу, що без нього Росія розвалиться, - пояснив «Аналітичній службі новин» (АСН) директор Аналітичного центру «Політика» Микола Давидюк. - Тому для російської опозиції сьогодні дуже важливо показати картинку, що Росія була і до Путіна і може бути після нього». По-друге, запевняє Давидюк, «людина, яка повинна буде замінити Путіна, залишається все одно частиною влади. Для російського ж населення це має бути людина, яка представляє собою державника». Експерт прокоментував і ймовірність революції або громадянської війни у разі відходу Путіна з посади. «Це ще один міф, який було створено Кремлем, що, мовляв, у Кремлі революція неможлива. Якщо в царській імперії можлива була революція, в Радянському Союзі, то чому вона неможлива в путінській Росії? Також враховуймо, що незабаром 17-й рік, тобто з моменту відомих подій минуло століття. Ось тут їм (керівникам Кремля. - Ред.) треба бути обережними, тому що часто історія виходить на своє коло. До того ж у березні 2018-го відбудуться чергові президентські вибори в Росії. Швидше за все, зміна влади відбудеться в 2018 році. Але якщо вона не відбудеться м'яко, тоді треба розглядати інші сценарії: більш жорсткий, більш грубий і більш кривавий». За словами політолога, з одного боку, може бути прихід влади в м'якій та скромній формі, що зможе гарантувати Путіну недоторканність у рамках російських кордонів. Тут варто звернути увагу, що Ходорковський пообіцяв Путіну повну недоторканність, про що заявив під час засідання в Лондонському клубі. Так воно склалося, що в Росії є така традиція: Путін обіцяв Єльцину, Єльцин обіцяв Горбачову... Навіть при зміні влади зазвичай все одно намагаються забезпечити безпеку персонального характеру і цілковиту недоторканність фінансових активів, до яких належать нерухомість, бізнес і рахунки. «Особисто я, - наголошує Микола Давидюк, - бачу трьох кандидатів, які можуть зайти замість Путіна. Це Касьянов, Ходорковський і Медведєв. Також ще можливі кандидати від самого Путіна. Умовно це може бути той самий Собянін. Або хтось із тих, хто в загальному політикумі маловідомий. Усі гадали в 2008 році, що наступником Путіна стане Іванов, а ним став Дмитро Медведєв. Тому Путін може готувати собі наступника. Є така інформація з джерел у Кремлі, що Путін готує операцію «Наступник» на 2024 рік. Але, з огляду на анексію Криму, війни на Донбасі та в Сирії, світові еліти розуміють, що стільки чекати ніхто не хоче. І саме тому особливе значення відводиться виборам 2018 року. Швидше за все, він передасть «естафету» комусь зі своїх або виграє опозиція, після чого почнуться переговори з Путіним. Це, до речі, буде найкращим варіантом, бо все пройде дуже м'яко і в рамках операції «Наступник». Директор Аналітичного центру «Політика» зазначає, що ймовірність приходу до влади представників силового крила Кремля є надзвичайно низькою. «Я особисто не вірю в цей сценарій. Як на мене, Путін сам цього сценарію побоюється. Для силового блоку, який отримав таку кількість фінансових нагород, як близькі друзі Путіна Тимченко, Ротенберг, з'явиться можливість перерозподілити всі фінансові потоки. Тому прихід будь-кого з представників силового блоку означатиме те, що у Путіна як у колишньої першої особи держави одразу відберуть усе зароблене «непосильною працею». Зміна російської влади, впевнений експерт, означатиме й перегляд питання України, що для Москви є не лише ключовим, а й надзвичайно болючим: «Зміна влади в Кремлі завжди стосувалася трьох основних питань: якою буде зовнішня і внутрішня політика Росії, якою буде співпраця з бізнесом і громадянами та питання України. У разі приходу до влади ставлеників Путіна чи опозиційних діячів тут можливі різні шляхи вирішення українського питання. Зокрема, Ходорковський пропонує сценарій повторного референдуму або створення зони вільної торгівлі, як у Гонконзі. Решта опозиційних політиків пропонують негайне зупинення війни на Донбасі і повернення анексованої території Криму протягом невеликого проміжку часу. Саме тому зміна влади в Кремлі все одно стосуватиметься Української держави». Та навіть якщо ВВП піде зі свого поста і з політики, в російському суспільстві ще довго житимуть за встановленим ним порядком, запевнив АСН експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько, зазначивши, що в РФ люди вже дуже зомбовані, а модель країни перетворилася на суміш режимів Ірану та Північної Кореї. «Оскільки рівень зомбованості людей зашкалює, інерція путінізму триватиме, - пояснив він. - Це взагалі повна патологія як для європейської свідомості, так і для російської. З одного боку, інформаційна модель північнокорейська, а рівень клерикалізації іранський. Росія приміряла на себе суміш найгірших двох особливостей авторитаризму. При цьому РФ ще залишається навіть не в комуністичній, а в сталіністській парадигмі. Тому вихід у Росії один - цілковитий демонтаж країни, доведення її до конфедеративної системи устрою». На думку експерта, Україні в такому разі варто почати розвиток формату політичного міжмор'я: «Такий союз буде значним за обсягами економіки, а якщо ще приєднається Туреччина, то союз цих трьох країн буде на пострадянському просторі найбільшим і найпотужнішим утворенням - економічним та військовим. Тому фактично Стара Європа отримає у вигляді щита для себе переформатовану Східну і Центральну Європу. У РФ можуть виникнути внутрішні конфлікти, які можуть вилитися в чергову зовнішню агресію. А отже, в очікуванні переформатування Росії світ має бути у всеозброєнні. Світ має захистити себе від сплесків агресії. З іншого боку, потрібно пропонувати російському населенню в цей період різні форми співпраці. Адже, очевидно, будуть потоки біженців, буде хаос, і в Росії рівень життя впаде до критичного, що й спричинить велику міграцію». Загроза для України При цьому, зазначають співрозмовники АСН, Україні варто задуматися про розвиток власних успіхів, а не озиратися на події в РФ. Адже справа тут не в окремій фігурі президента - чи то Путіна, чи то Медведєва абощо, - а в населенні самої Росії, яке повністю схвалює агресивну політику керівництва своєї країни. «Путін зараз очолює Росію і перебуває на верхньому плані того, що відбувається. Але куди подіти 80% людей, які підтримують політику Путіна по відношенню до України, починаючи з війни та окупації? - акцентує директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. - А анексію Криму підтримують 90%, ба навіть більше. То до чого тут Путін? Виникає питання, що робити як мінімум із 70% громадян Російської Федерації. Тому треба усвідомити, що, як уже було сказано розумною людиною, ніякі вони нам не брати, а так собі». За словами політолога, потрібно змиритися з цим і менше звертати на Росію уваги: «Нам треба було б за ці два роки закласти фундамент, щоб створювати успішну Україну. Що скоріше ми станемо успішною країною, то менше вони впливатимуть на нас, то швидше ми їх зречемося. До речі, лібералізація безвізового режиму, хоча вона, за великим рахунком, є великим міфом і не може бути панацеєю, зараз дуже важлива. Це певна зачіпка, яка наближає нас до Європи. Це було б важливо для нас у контексті віддалення від Росії. Тому буде Путін чи не Путін, тією чи іншою мірою все одно треба усвідомити, що для нас загроза номер один, як для незалежної суверенної держави Україна, це перш за все Російська Федерація загалом, а не її конкретний керівник». Що ж стосується самої Росії, то, за словами директора Центру суспільних відносин Євгена Магди, ніхто з нинішніх російських опозиціонерів зайняти місце в Кремлі просто не здатний. «Я думаю, що Путін при владі довічно, - зазначив він АСН. - Тому, за старою кремлівською традицією, змінити його зможе той, хто очолюватиме комісію з його поховання. Хто буде цією людиною? Може, Сергій Іванов чи Сергій Шойгу. Але сьогодні це питання не на часі». Євген Магда переконаний, що жоден з нинішніх російських опозиціонерів не здатний зайняти місце в Кремлі. «І безвідносно до російських опозиціонерів скажу ще одну річ: Захід не зацікавлений у розпаді РФ, як у 1991 році Захід не був зацікавлений у розпаді СРСР. Я думаю, що нам не треба створювати собі ілюзії, а треба будувати Україну як ефективну державу», - констатував він. Експерт вважає, що ймовірний сценарій розпаду або громадянської війни в РФ після зміни правлячого режиму в Росії невигідний жодній зі сторін: ані Україні, ані Заходу, а для демократизації (цей сценарій був би найбільш прийнятним) поки що немає підстав. Крім того, зміна влади в Кремлі не означає припинення воєнних дій на сході України і в Сирії. «Це залежить від того, хто прийде. Але система, яку побудував Путін, така, що більшість імовірних кандидатів не змінюватимуть курс. І підтримка його політики є в Криму, на Донбасі та щодо авантюри в Сирії», - наголосив політолог, зазначивши, що Захід не збирається втручатися в процес зміни влади в Кремлі, адже сприймає Москву як свого стратегічного партнера. Якщо Путін піде з влади, не зміниться нічого, крім прізвища керівника держави, а відносини між Україною та РФ залишаться колишніми, запевнив директор Інформаційно-аналітичного центру «Перспектива» Павло Рудяков. «Росія, як будь-яка країна з колишніх великих, а зараз регіональних сил, має свої інтереси, котрі виходять за рамки її державних кордонів, - пояснив він АСН. - Як Польща, Німеччина та інші країни. Відповідно, політика Росії по відношенню до України і стратегія російсько-українських відносин не зміниться, незважаючи на те, буде Путін при владі або хтось інший». На думку політолога, в теорії після відходу Путіна був би можливий варіант зміни, якби був перехідний етап, такий, як був за часів Єльцина. «Але гадаю, що такого варіанту російська правляча еліта не допустить. Але не треба з цього робити трагедію. Не треба драматизувати ситуацію. У них є свої інтереси, частина з яких поширюється на наші справи. У нас є наші власні інтереси. Потрібно, щоб ці інтереси, які можуть збігтися, не виходили за рамки якогось конфліктного формату, як було раніше. Раніше знаходилися спільні комерційні інтереси, була гра на ринках, у тому числі й політичних. Тож потрібно шукати шляхи, як повернутися до цього сценарію, незалежно від того, хто буде при владі. Чекати, що замість Путіна прийде якийсь умовний Петров чи Іванов і одразу все зміниться і все буде, як на тарілочці з блакитною облямівкою, не варто», - зробив висновок Павло Рудяков. Диктатора змінить диктатор? Той факт, що в Україні більшість людей не люблять Путіна (і це ще дуже м'яко сказано), є цілком зрозумілим. Проте поки що неясно, хто реально отримає дивіденди від його відходу. У Росії фактично імперська форма правління, і замість Путіна, зазначив екс-начальник Головного слідчого управління СБУ Василь Вовк, прийде інший «цар», і тут потрібно врахувати, що серед російських політиків є люди, налаштовані по відношенню до України та українців ще агресивніше. «Ми дуже багато уваги приділяємо ідеології Путіна, хоча знаємо, що це не є першочерговим, - констатує Василь Вовк. - Є ідеологія імперська, і вона дуже глибоко сидить у росіянах. А з огляду на масштабність та ефективність їхніх ЗМІ, можна відзначити, що ця ідеологія з кожним днем дедалі більше залазить у душі й серця російських громадян. Тому яке значення має Путін? Усі з часом підуть і від влади, і з цього життя. І він, звісно, залишить і влада, і життя, можливо, одночасно. Суть не в його відході. Якщо ми послухаємо російські канали, то побачимо, що в РФ багато таких, хто судить жорсткіше за Путіна, хто налаштований агресивніше за Путіна по відношенню до України (хоча, здавалося б, агресивніше нікуди). Ці люди готові до захоплення земель не тільки до Києва, а й узагалі всієї України. Наприклад, Жириновський і подібні до нього клоуни. Тому я не вважаю, що відхід Путіна якось змінить ситуацію навколо України». Вовк акцентує увагу на тому, що в разі відходу Путіна доведеться пристосовуватися до нових керівників, бо Росія ще довго сповідуватиме «імперську» форму правління. «Форма правління в Росії - господар країни, якому підпорядковуються всі. Не бачу якихось великих змін, сильного курсу у разі зміни президента РФ. Нам треба забути про те, хто прийде до влади. Головне - пам'ятати, хто агресор, і що він нескоро припинить ним бути», - наголошує експерт. Вовк бачить вихід з ситуації, що склалася, у висуненні ультиматуму бойовикам. Зокрема, вони мають відпустити всіх заручників, яких силоміць утримують. «І друга частина ультиматуму: треба сказати терористам, щоб забиралися з території України. Потім ми оголосимо їх у розшук і будемо шукати. Це краще, аніж продовжувати мишачу метушню з Мінських переговорів. Певна річ, ультиматум не буде виконано. Але це буде позиція держави, країни, яка себе поважає. Також варто подумати над тим, чи треба продовжувати дипломатичні відносини з Росією. Я розумію, що багато питань, не хочу бути некомпетентним, але моя освіта стикається з дипломатичною, і мені здається, що це мало б великий міжнародний резонанс і велику підтримку в українського народу та міжнародної громадськості. І тоді б Росія почала домовлятися й інакше б «заспівала». Це буде потужним важелем впливу», - підсумував Вовк. Що з відходом Путіна від справ проблеми українців не закінчаться, оскільки в РФ фінансово-промислові клани поставлять замість нього іншого диктатора, якого контролюватимуть, зазначила й керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. Тому Україні слід замислитися над тим, як розвивати громади і робити нашу країну успішною. «Основне його оточення нікуди не подінеться, - наголосила політолог. - Що, з'явилися якісь прогресивні сили, які можуть запропонувати інший розвиток Росії? Що може запропонувати Росія, зберігаючи ту верхівку, складно сказати, тому нам треба обирати свій шлях. Може, звичайно, з'явитися мудрий правитель, як у Сінгапурі, і по-диктаторському все зробити. Але це була диктатура новатора-державника, який захотів змінити країну і зробив це силовим методом. Що найцікавіше, він виховав покоління фахівців і передав владу добровільно». На її думку, для України виходом може стати розвиток громад, коли люди зрозуміють, що потрібно кооперуватися. «Будьмо відвертими. Люди припинили спілкуватися: сусіди одне одного фактично не знають. Приходять ввечері, дивляться телевізор, а раніше були вечірки, посиденьки. Громада працювала як єдиний механізм, - пояснює вона АСН. - А зараз у людей цю комунікацію відібрав телевізор, у нас під'їзди стоять страшні, зате євроремонт у квартирах. І доки ми не почнемо робити ремонти в під'їздах, кооперуючись з нашими сусідами, ми не змінимося. Чи швидко відбудуться такі зміни - питання». Тим часом зірки... Хоча у астрологів, і перш за все українських, останнім часом своєрідне табу на інформацію про майбутнє Путіна (принаймні кілька представників цієї професії, з якими автор знайома особисто, говорити про ВВП відмовляються), це зовсім не означає, що зірки мовчать. І незважаючи на те, що найчастіше вони говорять вустами російських астрологів, нічого доброго кремлівському диктатору ці прогнози не обіцяють і зводяться, по суті, до єдиного знаменника: Путін піде (чи його «підуть», що не має значення) максимум у 2017 році , а Росія остаточно зміниться до 2021 року. Так, за словами Павла Глоби, часом різких змін та потрясінь для Росії стане вже цей рік, причому «влада в Росії буде змушена в 2016 році боротися за виживання в прямому сенсі цього слова, а для Путіна великий ризик стати жертвою палацового перевороту, організованого його оточенням, дедалі більш незадоволеним діями лідера». Що Росія цьогоріч почне докорінну трансформацію, зазначила й відомий європейський астролог Елізабет Тесьє. «Різке погіршення економічної ситуації змусить уряд РФ піти у відставку. Це найнебезпечніший момент для країни, бо майже одночасно з цим свою владу може втратити й президент. Усе це відбувається на тлі посилення хвилювань в окремих регіонах. Результат: Росія може опинитися на порозі битви за владу різних груп еліт, що потягне за собою відділення деяких регіонів, - запевняє пані Тесьє. - Під впливом цих процесів Росія припинить намагатися впливати на Донбас і піде звідти. Однак разом із поверненням контролю України над регіоном там зросте й роль світової спільноти». Практично солідарний зі своїми російськими та європейськими колегами чи не єдиний український астролог, який говорить про це привселюдно, одесит Влад Росс, відомий своїми досить точними прогнозами. Росс вважає Путіна доленосним кармічним російським правителем, якого скинуть у Рік Верблюда (кожний 32-й рік циклу, за зороастрійським календарем, відбувається повалення людини, котра уособлює владу). Астролог підрахував, що якщо почати відлік з 1999 року, якраз потрапляє цикл затемнення і знову виходить 2017 рік, який, за словами Росса, стане найнебезпечнішим роком для Путіна, бо «самим лише державним переворотом для цієї людини все може не закінчитися - її можуть спробувати усунути фізично». Росія ж обере більш демократичний шлях розвитку, на думку астролога, починаючи з 2021 року, а поки що доведеться шукати той шлях, який буде для України найменш болючим. Але при цьому для нас біда в тому, що, незважаючи на всі бажання забути Росію як страшний сон, зробити це за помахом чарівної палички не вийде - надто міцними виявилися насамперед економічні зв'язки, створені ще за Радянського Союзу між його республіками.

14-03-2016 18:29 Публікації - Політика

У суспільстві з’являється розуміння, що політики старого гарту нічого не змінять

Нині в Україні пожвавилася діяльність зі створення різних політичних рухів. У людей з’являється відповідальність за те, що відбувається в країні, й тому суспільство стає більш активним. Водночас посилюється розуміння того, що політики нічого не змінять. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Зараз багато цих рухів створюється. Приміром, рух Саакашвіл. Це є підтвердженням, що активність суспільства росте й з’являється відповідальність кожного за те, що відбувається. А також розуміння, що політики нічого не змінять, принаймні старого гарту. Ті громадські активісти, які прийшли у владу і мали щось змінити, її просто розхитують і загалом доруйновують. Можна взяти за приклад будинок із поганим фундаментом: він увесь тріщить і в дірках. Прийшли всередину - повісили картинку, шпалери замінили, але нічого не зміниться. Тому нормальний архітектор скаже, мовляв, якщо хочете, я вам залишу цю хату, щоб спати в ній, але ми спроектуємо й збудуємо поруч новий будинок. Зважаючи на цю паралель, можна сказати, що зараз прогресивні сили починають шукати модель «будинку» – країни. Думаю, що для цього знадобиться кілька років», - зазначила експерт. За словами Богдани Бабич, Саакашвілі не можна вважати цими прогресивними силами. Адже грузинські експерти, з якими вона часто спілкується, дають йому неоднозначну оцінку. «Вони кажуть, що він справді намагався подолати корупцію, це був його коник, на якому він і «скакав». Але питання в іншому – він це зробив у неконституційний спосіб, що викликало агресію в суспільстві. Втім, він не запропонував нічого інноваційного. Правоохоронці вийшли на перший план, але ні в освіті, ні в культурі запропоновано нічого не було, жодних зрушень. Крім того, Грузія - маленька країна, яка практично сиділа на американських дотаціях. Й американці фактично платили зарплатню грузинським держслужбовцям. Питання в тому, щоб ці держслужбовці зуміли створити такі умови, так розвинути економіку, щоб мати змогу отримати такі ж зарплати від свого народу. І коли мені кажуть, що треба підвищити зарплати держслужбовцям, відповідаю «так», але якщо ці держслужбовці будуть спроможні змінити країну й забезпечити ріст заробітної плати для всіх людей. Тільки це означатиме їхню успішність», - вважає експерт. Бабич переконана, що головна проблема руху Саакашвілі – відсутність сильної прозорої структури. Крім того, немає правил взаємодії, а все виходить тільки на скандал, маніпуляції. «Те саме і з «Загальнонаціональним рухом за суверенний розвиток України» – це як Лебідь, Щука і Рак не можуть рухатися в один бік. Не думаю, що Стецьків, Богословська, Хмара зможуть щось збудувати спільно. Побудувати може тільки команда однодумців, яка має зрозумілі інструменти, що і як вони роблять. До того ж, вони мають бути єдині: слід домовитись, який будинок зводити, й кожному «нарізати» свої завдання, аби кожен займався своєю роботою. Я бачу позитивний процес – країна вирує і щось із цього народиться», - переконана Бабич.

11-03-2016 14:05 Думки - Політика

Фінансово-промислові клани поставлять іншого диктатора, якого так само контролюватимуть

Проблеми українців не закінчаться з відходом російського президента Володимира Путіна від справ, оскільки в РФ фінансово-промислові клани поставлять замість нього іншого диктатора, якого контролюватимуть. Тому Україні слід задуматися над тим, як розвивати громади і робити нашу країну успішною. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Чомусь усі думають, щойно Путін піде, у нас одразу всі проблеми скінчаться. Але в Росії є фінансово-промислові клани, які поставлять іншого диктатора, якого так само контролюватимуть. Основне оточення нікуди не дінеться. Що, з'явилися якісь прогресивні сили, які можуть запропонувати інший розвиток Росії? Їх усіх передавили, а 1500 людей, які можуть щось змінити і активні, над ними закріплені співробітники ФСБ РФ, за ними стежать. Що може запропонувати Росія, зберігаючи ту верхівку, складно сказати, тому нам треба обирати свій шлях. Може, звичайно, з'явитися мудрий правитель, як у Сінгапурі, і по-диктаторському все зробити. Але це була диктатура інноватора-державника, який захотів змінити країну і по-силовому це зробив. Але він це зробив сам по собі. Що найцікавіше, він виховав покоління фахівців і передав владу добровільно. Коли говорять, що треба залучити досвід Лі Куан Ю, я кажу, що це неможливо. Слід враховувати ментальність людей. Ми не азіати, у нас немає чіткої піраміди», - розповіла політолог. На її думку, виходом може стати розвиток громад. Бабич упевнена, що Україна буде сильною лише тоді, коли почнеться створення громад. Коли люди зрозуміють, що потрібно кооперуватися. «Будьмо відвертими. Люди перестали спілкуватися: сусіди одне одного фактично не знають. Приходять увечері, дивляться телевізор, а раніше були вечірки, посиденьки. Громада працювала як єдиний механізм. А зараз люди забули це. Телевізор забрав у людей цю комунікацію, у нас під'їзди стоять страшні, зате євроремонт у квартирах. І поки ми не почнемо робити ремонти в під'їздах, співпрацюючи з нашими сусідами, ми не змінимося. Чи швидко відбудуться такі зміни - питання. Після Майдану у мене були надії, бо атмосфера була іншою - була важлива енергетика. Була надія, що прийде команда, яка запалить людей, не чекатиме, коли під'їзд відремонтує Київрада. Іншого шляху я не бачу. Є фінансово-промислові групи олігархів, які триматимуться до кінця. Але вони починають гризтися, вчіплятися в глотку один одному. Наприклад, Пінчук Коломойському. А отже, зникає олігархічний консенсус. І з'являється шанс, тому що вони слабшають. А коли слабшають, їх можна добити», - переконана Бабич.

08-03-2016 13:37 Думки - За кордоном

Український євротиждень: візова завіса залишилася

07-03-2016 17:12 Публікації - Політика

Ми не можемо йти в Європу зі своїми правилами

Українські народні обранці, на жаль, не продемонстрували європейським парламентаріям результат, на який ті сподівалися два роки. Тому євродепутати розчаровані. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Насправді європейці чекають від України лише одного - щоб ми показали результат. Тому вони сподівалися два роки, що ми цей результат покажемо і вони зможуть залучити нас до єврозони. Цього не сталося. Я нещодавно спілкувалася з німцями, які були дуже розчаровані. Вони сказали, що «ми самі корумпуємо українських політиків, надаючи кошти, бо ці гроші зникають як у чорну діру. І чим більше ми підтримуємо українську владу, тим більше ми допомагаємо утримувати цю корупційну систему». Я знаю, що фінансування буде дещо перенаправлено, і я знаю, що йдеться про те, що потрібно надати певні проекти, які конкретно допомагатимуть розвивати громадянське суспільство», - розповіла політолог. На думку Бабич, такі проекти будуть запорукою того, що у нас з'являтися нові політики замість старих, які показали свою неспроможність рухатися в європейському напрямку і приймати правила гри європейців. «Я насправді дуже розчарована, що наші політики виявилися досить низького рівня, адже вони не ухвалили необхідні законопроекти. Особливо обурює відмова від електронного декларування своїх доходів, це говорить про те, що вони бояться їх відкривати. Одразу виникає підозра в чесності отримання таких доходів. Якщо чиновник цього боїться, то це автоматично означає, що він винен. Апріорі той депутат, який не проголосував за це, показав, що він винен. Також вони показали свою нездатність іти в Європу і приймати ті правила гри, які європейці пропонують. Але ми не можемо піти в Європу зі своїми правилами. Ми можемо лише приєднатися до їхніх правил і вже змінювати правила європейські, будучи однією з країн - членів ЄС», - зазначила експерт. Вона переконана, що цей процес затягнеться, однак у цьому Бабич бачить як позитивні, так і негативні боки. «З одного боку, на жаль, цей процес затягнеться, а з іншого - це для нас перша наука. Звіт уряду був явно недостатнім. Я вважаю, що уряду можна ставити двійку і відправляти його доучуватися. Потрібно формувати зовсім інший уряд за іншими принципами, в першу чергу, не персоналії пропонувати, а пропонувати інші принципи формування уряду. Дуже сподіваюся, що ми отримаємо у найближчі два тижні той уряд, про який принаймні політики кажуть. Перевибори зняли б існуюче недовіру. Прийшли б нові сили, які і сформували б новий уряд. Я думаю, що перевибори, але в умовах нового виборчого закону, могли б допомогти трохи заспокоїти ситуацію в суспільстві», - підсумувала експерт.

06-03-2016 10:45 Думки - Політика

Налаштування пошуку

Оберіть тип матеріалу

Оберіть тематику

За весь час

Не пропустіть

Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів

Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд Що потрібно придба....

Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії

Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія

Як створити місце сили у своїй квартирі

Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....

Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом

Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....

Як боротися з негативними енергетичними впливами

Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....

більше матеріалів

© 2015-2020 АСН. Вся інформація, розміщена на веб-сайті asn.in.ua, охороняється відповідно до законодавства України про авторське право. Републікування матеріалів і фотографій, що є власністю «АСН», супроводжується клікабельно гіперпосиланням на веб-сайт asn.іn.ua. PR - матеріали, які відзначені цим знаком, розміщені на правах реклами. За зміст реклами відповідальність несуть рекламодавці.

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на «Iнтерфакс-Україна», суворо забороняється.

/-0,086450815200806-/ /-pc-/

Top

Пошук

Соціальні проблеми загрожують сезонним загостренням

Росія докладає чимало зусиль, щоб розколоти ЄС

Пізньої осені варто очікувати достатньо серйозних заворушень

Чого чекати від безПУТної Росії

У суспільстві з’являється розуміння, що політики старого гарту нічого не змінять

Фінансово-промислові клани поставлять іншого диктатора, якого так само контролюватимуть

Український євротиждень: візова завіса залишилася

Ми не можемо йти в Європу зі своїми правилами

Налаштування пошуку

Не пропустіть

Контакти

Редакція

Угода

Правова інформація

Пошук

﻿Соціальні проблеми загрожують сезонним загостренням

Росія докладає чимало зусиль, щоб розколоти ЄС

Пізньої осені варто очікувати достатньо серйозних заворушень

Чого чекати від безПУТної Росії

У суспільстві з’являється розуміння, що політики старого гарту нічого не змінять

﻿Фінансово-промислові клани поставлять іншого диктатора, якого так само контролюватимуть

﻿Український євротиждень: візова завіса залишилася

﻿Ми не можемо йти в Європу зі своїми правилами

Налаштування пошуку

Не пропустіть

Контакти

Редакція

Угода

Правова інформація

Соціальні проблеми загрожують сезонним загостренням

Фінансово-промислові клани поставлять іншого диктатора, якого так само контролюватимуть

Український євротиждень: візова завіса залишилася

Ми не можемо йти в Європу зі своїми правилами