counter


Пошук

Сортування:
В Україні криза політичної системи, а не кадрова. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловила член Громадської ради Майдану, керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «У нас не кадрова криза, а криза політичної системи. У нас є готові кадри, дуже багато молодих спеціалістів, які закінчили іноземні навчальні заклади і повертаються до України. Але вони не можуть себе тут реалізувати і їдуть назад. Тому це питання не кадрове, а зміни політичної системи», - сказала вона. За її словами, альтернативна політична система вже почала поступово формуватися. Крім того, вона додала, щоб вийти з кризи політичної системи, необхідно змінити порядок розвитку подій. «Майдани не досягають мети. Ми фактично рухаємося по колу. І поки українська еліта не запропонує інший сценарій розвитку подій, ми приходитимемо до одного й того ж результату. Наразі українська еліта цього зробити не змогла, але намагається. Тому, коли говорять про третій Майдан, то він справді можливий. Але він уже буде іншим. Не таким спокійним. Після війни застосовуватиметься сила», - констатувала вона.
Європейський суд з прав людини не задовольнить позов екс-президента Віктора Януковича до України. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловила член Громадської ради Майдану, керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Янукович не є самостійним політиком. Усі його дії продиктовані Володимиром Путіним, який використовує його як ще один чинник, здатний, на його думку, дестабілізувати українську політику. Тому Кремль використовує всі можливі механізми і, зокрема, звернення до європейського суду», - сказала вона. За її словами, ситуація з поданням позову Януковичем до ЄСПЛ виглядає комічно, оскільки президент-утікач більшість рішень Європейського суду з прав людини в Україні не виконав. «Саме за період президентства Януковича кількість позовів до Європейського суду від України зросла. Тому це виглядає смішно», - зазначила вона. Бабич акцентувала, що Кремль за допомогою Януковича намагається використати всі механізми для того, щоб впливати на українську політику, але вже з боку Європи. «Це одна з методик Путіна - воювати на всіх фронтах. Частково у нього це виходить. Це відволікає, забруднює інформаційний простір, і ми звертаємо увагу на непотрібні на даному етапі речі», - додала вона. Крім того, експерт вважає, що шанси на те, що Європейський суд з прав людини задовольнить позов Януковича, «нульові».
Таке враження, наче країна із захватом долучилася до масштабної електронної гри, в якій, аби виграти, потрібно подолати рівень, що виражається у 25-тисячній підтримці співгромадян. От лишень, як виявилося, впевненість у тім, що цей рівень - головний, уже почала приносити розчарування: одну з петицій - про підтримку вільного володіння зброєю, - яка подолала планку в 25 тисяч голосів, набравши майже 40 тисяч, глава держави не підтримав. Кому шлях до військкомату Днями стало відомо, що Петро Порошенко в інтерв'ю українським телеканалам виступив проти вільного володіння в нашій країні зброєю. Коли у нього запитали про подальшу долю цієї петиції, Президент відповів, що люди, котрі її підтримали, - це аж ніяк не вся країна, а лише «привернення уваги». За словами Порошенка, він не прихильник тих, «хто хоче ходити по вулицях зі зброєю, дестабілізуючи таким чином ситуацію в містах, далеких від зони проведення АТО». А кому, мовляв, дуже кортить, тому шлях до військкомату. Аргументи глави держави такі: згідно з даними соцдослідження, вільне володіння зброєю підтримують лише 11% українців, тоді як 82% громадян нашої країни виступають проти, і він - на боці більшості. У свою чергу голова Асоціації власників зброї Георгій Учайкін, який і є автором цієї петиції, впевнений, що глава держави з її текстом просто не знайомий. За його словами, «Порошенко не прочитав першу в історії України петицію про те, щоб законодавчо закріпити право громадян на захист». Мовляв, «це зрозуміло з його відповіді, бо йшлося не про зброю, а про законодавчо закріплене право українців на захист, - навіть у назві петиції жодного слова про вільний обіг зброї». Петиція ж, яка набрала 36 тисяч 244 голоси, пропонує «законодавчо затвердити право громадян України на захист шляхом внесення змін до Конституції, додавши пункт про те, що кожен громадянин України має право на вільне володіння вогнепальною зброєю для захисту свого життя, житла і власності, життя та здоров'я інших людей, конституційних прав і свобод у разі узурпації влади», а також прийняти окремий закон про громадянську зброю і боєприпаси. Спроба № ... Якщо говорити про зброю і тих 25 тисяч українців, які підтримали петицію, то деякі експерти таке «бажання народу» трактують дещо інакше. Приміром, директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко впевнений, що переважно всі найпопулярніші електронні петиції необхідно розглядати як цілеспрямовану лобістську кампанію. «Яскравий приклад, - сказав він «Аналітичній службі новин», - петиція про зброю. Вже було кілька спроб такої кампанії. За нею стоять продавці зброї. Вони використовують нинішні настрої в суспільстві. Але є дослідження соціологів, згідно з якими абсолютна більшість українців проти вільного придбання зброї. До того ж зараз у нас з'явилося багато нелегальної зброї із зони АТО. І якщо дозволити всім озброюватися, це може призвести до негативних наслідків. Тому влада має відреагувати на цю петицію і пояснити, чому її не можна приймати». Тобто що ми маємо, як то кажуть, у сухому залишку: у ЗМІ хвилею прокотилася інформація про те, що Президент у телеефірі дав відповідь на петицію про легалізацію зброї. Тим часом, за процедурою, передбаченою в законі про електронні петиції, ця відповідь має з'явитися на президентському сайті - на сторінці електронних петицій у вкладці «З відповіддю». Отже, відкриваємо вкладку «На розгляді». Там досі перебувають 5 петицій: вимога призначити прем'єр-міністром України М. Саакашвілі, з його 31505 голосами, петиція про скасування грошової застави для корупціонерів, що набрала 32024 голоси на свою підтримку, про впровадження електронної системи голосування в Раді за відбитками пальців (29825 голосів), про скасування розмитнення і акцизного податку на імпорт авто (цю петицію підтримали 38326 осіб) і вимога законодавчо затвердити право громадян України на захист. За ідеєю, петиція про право громадян на самозахист уже мала б бути у вкладці «З відповіддю», але ми цього не бачимо. Коли Порошенко «зробить усім добре» А поки що українці з ентузіазмом дитини, яка дорвалася до жаданої іграшки, продовжують строчити електронні прохання, просячи Президента втрутитися у розв’язання і їхніх побутових проблем, і проблем вулиці/міста/району/області. Окремі унікуми, дивлячись на все це розмаїття думок, які розтікаються по дереву, чи то пак по сторінці е-петицій, просять главу держави «Терміново зробити всім добре». І в тілі петиції видають докладні рекомендації, як цього досягти. Так, Юрій Криворучко пропонує «зробити долар по 50 копійок, а євро по 80», бо ж не діло, «що долар практично зрівнявся з євро», «кожному жителю України видавати по 2000 гривень на місяць, щоб добре жилося», «захистити традиційні сімейні цінності і дозволити гей-шлюби», «скасувати всі податки і збори», а також «відремонтувати всі дороги і мости», «встановити пенсійний вік на рівні 40 років», «перенести Кембриджський, Оксфордський, Гарвардський» і решту «університетів до України» і «навчитися рятувати людей від смертельних захворювань», причому робити це абсолютно безкорисливо. А якщо без жартів, то автор цієї петиції пропонує «зробити на цьому сайті трохи складнішу реєстрацію для тих, хто пише петиції, щоб десятки тисяч подібних юридично неграмотних петицій «про все хороше» не потрапляли на цей сайт і не вбивали справді гарну ідею». Петиція його, між іншим, дуже навіть слушна. Шкода, що зі своїми шістьма голосами підтримки вона не зможе претендувати навіть на те, аби її елементарно прочитали. До речі, в Україні, на відміну від тих самих США, поки що немає політичної культури петицій, наголосив політичний експерт Петро Олещук, який зазначив, що «в цілому ініціатива непогана, але на сьогодні складно говорити, наскільки вона вдала». Петро Олещук звернув увагу і на те, що «такий інструментарій, як петиції, може просто перетворитися на мережеві ігри. Адже навіть зараз багато фейкових петицій, наприклад, щодо призначення одного з політиків послом у Гондурасі». Крім того, Олещук не виключає того, що за допомогою петицій влада може вкидати потрібні їй теми. Водночас, за його словами, репрезентативність петицій в Україні поки що не досить висока, і це пов'язано з технічними питаннями. «Доступ до Інтернету - це атрибут міст. Села й маленькі населені пункти ще погано охоплені Всесвітньою павутиною», - пояснив він. Не панацея від проблем Наразі ж виходить, що «добре» - правда, зовсім не те, яке вони очікували, - Президент зробив лише бажаючим озброїтися і лобістам цього питання. Хто на черзі, поки що незрозуміло, бо, судячи з усього, тимчасові рамки розгляду петицій не дотримуються. Разом з тим заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, який курирує тему електронних петицій, у своєму коментарі «Аналітичній службі новин» зазначив, що «петиція - це інструмент громадського обговорення, об'єднання громадянської позиції навколо якогось питання, фактично відображення потреб суспільства, проблеми, які його хвилюють. І байдуже, які вони. Люди можуть хотіти і відкриття Burger King. У цьому немає нічого дивного, вони мають на це право». Але, знову ж таки, 25 тисяч голосів на підтримку зовсім не означає, що її буде підтримано Президентом, а отже, буде ініційовано прописаний у законі механізм її реалізації. Тобто, за словами голови правління Українського центру прямої демократії Ігоря Куруса, все залежить від влади: або використовувати цей інструмент, прислухаючись до народу, або маніпулювати ним. «Петиція, - поділився Ігор Курус своєю думкою з АСН, - це не панацея від усіх проблем, а, що дуже важливо, дієвий інструмент комунікації між суспільством та владою. Через петицію можна зруйнувати монополію партій і олігархів на нормотворчість. Адже право на законодавчу ініціативу мають політики, а не носій влади - народ. Петиція ж фактично дає громадянам право ініціювати розгляд будь-якого питання, яке турбує суспільство, а не політиків чи олігархів. Приклад: ініціативи про скасування акцизу на розмитнення авто, про скасування грошової застави для корупціонерів». При цьому експерт зазначив, що відповідь на питання, чи зможемо ми правильно використовувати і застосовувати такий інструмент прямої демократії в українських реаліях, дасть лише час. Якщо влада, запевняє голова правління Центру прямої демократії, «покладе петиції у «довгу шухляду» або займеться відписками, можна вважати, що цей механізм було запроваджено, аби знизити градус суспільного невдоволення. Тоді петицію буде зведено нанівець, як це сталося з люстрацією і боротьбою з корупцією. Інтерес до неї згасне, і люди знову підуть на вулицю. Але якщо влада почує громадян і своєчасно реагуватиме, це означає, що петиція буде ефективним дієвим механізмом відновлення довіри громадян до влади». Шанс знайти спільну мову з людьми У тому, петиції - шанс для влади знайти спільну мову з народом, переконана і член Громадської ради Майдану, керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «У першу чергу треба провести паралелі із західним світом, - сказала вона АСН, - погляньте, як у них працюють електронні петиції. А там вони працюють досить ефективно. У європейських країнах це справді допомагає консолідувати суспільство і налагодити діалог між владою та суспільством. А в нашій країні треба віддати належне Президенту, який пішов на це і погодився з громадськими організаціями (ініціаторами подання електронних петицій і розвитку цього електронного сервісу були саме громадські активісти)». Політолог вважає, що система електронних петицій (якщо вона запрацює), зніме напругу в суспільстві, яка зараз є. «Якщо ж влада не захоче почути активну частину суспільства, - запевняє Богдана Бабич, - а таких на сайті зареєстровано близько мільйона, то вони знову перейдуть до шин. Не хотілося б, щоб спроба перейти в конструктивний діалог із владою знову вивела людей на вулицю». Підтримує цю позицію і політичний експерт Євген Магда, який, спілкуючись із кореспондентом АСН, висловив думку, що «електронні петиції - це клапан, котрий дозволяє викинути зайву соціальну напругу. І нам потрібно вчитися цього елемента демократії, але не варто його ідеалізувати, вважати, що електронна петиція - те, від чого моментально зміниться внутрішня політика. Якби електронні петиції були всемогутніми, то хакери давно б правили якщо не світом, то США точно». Магда наголосив, що електронні петиції стануть ефективнішими, коли відбудеться ще низка необхідних змін в українському суспільному житті. А ось політолог Сергій Толстов, звертаючи увагу на очевидний факт, що петиції - це копіювання американських ідей, де вони використовуються вже давно, оскільки з їхньою допомогою дається оцінка внутрішньополітичної громадської думки, у коментарі АСН зазначає, що, з одного боку, Україна просто вирішила перейняти цей досвід, а з іншого - «розміщенням петицій частково керує влада, дає їм оцінку. У разі, якщо владі якісь петиції вигідні, вона посилається на них. Якщо ж владу не влаштовує петиція, то на неї просто не звертають увагу. Тому це - один з методів соціально-політичного маркетингу, маніпулятивна технологія, якій не варто приділяти серйозної уваги». Не Бог і навіть не цар ... Тому питання, чи буде реалізовано хоча б одну петицію, поки що залишається відкритим. А враховуючи реакцію Президента на «збройове прохання», прогнозувати що-небудь навряд чи варто. Хоча, на думку голови правління Центру стратегічних досліджень Павла Жовніренка, певну їх частину, швидше за все, таки буде прийнято. «Це загальноприйнята практика і в Штатах, і в Європі, - роз'яснив політолог АСН. - Оскільки ми рухаємося за європейським вектором, неможливо не користуватися ними. Але навіть якщо петицію підписали 25 тисяч людей, це не означає, що рішення стосовно неї буде позитивним. А чи приживеться у нас ця практика, покаже час: умовно кажучи, коли буде підписано 50 петицій, а щодо жодної з них не буде прийнято рішення, тоді можна буде сказати, що практика не прижилася, але я не думаю, що так буде» . Обговорюючи питання ефективності електронних петицій, експерти зазначають, що вона могла б бути вищою, якби петиції адресувалися не Президенту, а Верховній Раді. «Це консультативний механізм, який свідчить про зацікавленість суспільства у прийнятті тих чи інших рішень. Петиції можуть розглядатися як додатковий інструмент тиску, але не обов'язково вирішальний. Президент будь-якої країни, у тому числі й США, керуватиметься у прийнятті рішень тим, як він бачить ситуацію, - пояснив «Аналітичній службі новин» політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. - Парламентарій більше змушений враховувати точку зору своїх виборців з конкретного округу, ніж Президент». Аналізуючи вже подані петиції, зауважила АСН кандидат юридичних наук, юрист-кримінолог Ганна Маляр, розумієш, що значна частина громадян помилково наділяє главу держави безмежними повноваженнями з вирішення всіх питань, оскільки багато петицій виходять за межі його повноважень, а це означає, що їх зрештою буде перенаправлено до органів державної влади, які за законом компетентні вирішувати зазначені в петиції питання. Але, судячи з усього, особливо, якщо врахувати, з яким «завзяттям» кидаються розв’язувати людські проблеми в органах державної влади, ці «чолобитні царю» можуть закінчитися великим електронним пшиком. А ідея ж бо гарна...
Голосування переселенців на місцевих виборах стане вигідним саме для «Опозиційного блоку». Вони спробують скористатися людьми, які не в курсі ситуації на місцевому рівні. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила член Громадської ради Майдану, керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич.«Насправді, це вигідно «Опозиційному блоку», оскільки дуже багато прихильників «Опоблока» — люди зі східних регіонів. Звичайно, що їм це дуже вигідно і вони домовлятимуться з Президентом, в першу чергу, з його фракцією, щоб ця ініціатива була закріплена. Я особисто вважаю, що цього зараз не треба робити, оскільки людина, щоб голосувати на місцевих виборах, повинна прожити в цьому районі, знати внутрішню політику, знати, хто працював на громаду, хто не працював. Переселенець, який приїхав декілька місяців тому, не знає всіх нюансів. Тому цих людей використовуватимуть, щоб певні політичні сили набрали собі бали», — розповіла Бабич.На її думку, для голосування на місцевих виборах людина повинна прожити хоча б три роки поспіль на місці, щоб розуміти, що і як відбувається в конкретній громаді на цій території.«Ясна річ, що це частково порушує права переселенців. Але тільки частково, оскільки якби це були всеукраїнські вибори, то про обмеження не йшлося б. Вони такі самі громадяни і мають право голосувати. Але це місцеві питання, тому треба розуміти специфіку регіонів. А переселенці не зможуть оцінити — добре чи погано повелася влада, які є політичні сили, тобто не буде адекватної оцінки і результати будуть недостовірними», — підсумувала експерт.
Електронні петиції - дієвий інструмент спілкування з владою, вони можуть об'єднати соціум і дати владі шанс налагодити відкритий діалог із суспільством. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила член Громадської ради Майдану, керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Передусім треба провести паралелі із західним світом - подивитися, як у них працюють електронні петиції. Вони працюють досить ефективно. Це насправді допомагає консолідувати суспільство й налагодити діалог між владою і громадою. Так відбувається у європейських країнах. А в нашій країні треба віддати належне Президентові, який пішов на це, погодившись із громадськими організаціями (а ініціаторами подання електронних петицій і розвитку цього електронного сервісу були саме громадські активісти). Наступним кроком, який ми чекаємо на цьому тижні, має бути те, що Президент дасть відповідь на електронні петиції, які вже набрали понад 25 тисяч голосів: про зброю (петиція про законодавче закріплення права на захист), про систему голосування в Раді за відбитками пальців, зняття акцизу на імпорт авто і про призначення Саакашвілі Прем'єр-міністром», - розповіла Бабич. Експерт вважає, що система електронних петицій (якщо вона запрацює) зніме напругу в суспільстві, яка є нині. Оскільки дуже часто кажуть про те, що влада не спілкується й що вона закрита. «Це можливість для влади показати, що вона готова до діалогу. Якщо це не спрацює або будуть намагатися перетворити на фарс, або використовуватимуть цей інструмент, щоб дискредитувати когось, то я прогнозую досить-таки неприємні речі. Якщо влада не захоче почути активну частину суспільства, а таких на сайті зареєстровано майже мільйон, то вони знову візьмуться за шини. Не хотілося б, щоб спроба перейти до конструктивного діалогу з владою знову призвела до виходу людей на вулицю. У влади є шанс підтримати цю ініціативу і налагодити конструктивний діалог», - резюмувала Бабич.
Активну боротьбу з контрабандою, щонайменше публічну, чомусь вирішили розгорнути глави тільки декількох областей країни. Інші поки меланхолійно спостерігають за цим процесом. Чи то чекають скандального приводу, щоб почати, чи то не хочуть турбувати тих, хто облаштував контрабандні канали, тому що самі їх «дахують». У всякому разі, приклад колег їх точно не надихнув. Скептично оцінюють ініціативи й експерти, стверджуючи, що яких би заходів не вживали, змінити ситуацію радикально однаково не вийде. І один у полі воїн Саакашвілі, Москаль. Жебрівський, Тука. Фігури - знакові, тут і сперечатися годі. Але чи достатньо у них сили для перемоги? Особливо, якщо враховувати, що контрабанда у нас - це не просто зайва пачка цигарок. А куратори процесу - люди дуже впливові. Зокрема, за словами голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгія Туки, контрабанду, що йде через ввірений йому регіон, курирують чиновники з Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ України. «Ця інформація вже відома відповідним органам», - повідомив Тука в інтерв'ю АСН. А от голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль зазначив: «Повністю ліквідувати контрабанду ми не в змозі, але мінімізувати її цілком у наших силах». Хоча в цьому регіоні зробити це буде вкрай складно навіть людині з такою репутацією і службовим списком. Область межує з чотирма європейськими країнами. Роботи легальної тут практично немає. Особливо для сільського населення. Тому чимало людей виїжджає на заробітки. А серед решти (виживати якось людям треба!) вистачає охочих опанувати навички контрабандиста. Неодноразово буваючи в цих краях і спілкуючись із місцевим населенням, почула чимало способів транспортування сигарет через кордон,і відпрацьованих роками. Наприклад, один із варіантів - розфасувати блок і всі десять пачок сховати на тілі під одягом. Щоправда, це найбільш ризикований спосіб, оскільки виявляють таких «ходоків» дуже швидко. Більш спритні примудряються переправляти цигарки річкою Тиса. Кидають у воду запакований від вологи пакет і за допомогою мобільного зв'язку контролюють його переправу до Угорщини. Там їх колеги-«човникарі» уже чекають на товар. А деякі «романтики» і зовсім переправляють тютюнові вироби за допомогою дельтапланів... Окрім того, румунські прикордонники періодично затримують групи людей, які на собі переносять ящики з цигарками. Такі спецзагони, за чутками, проходять спеціальну підготовку, якій позаздрять елітні силові спецпідрозділи. Завдяки багатогодинним тренуванням один такий «боєць» здатний за раз перенести на собі п'ять-шість ящиків цигарок. Але так ідуть закордон лише дрібні партії. Великий сигаретний шлях збудований куди більш вміло. До того ж, крім підакцизних, тут вистачає й інших товарів, які намагаються возити в «чорну». Особливо по «зеленці». Так що завдання перед новим головою ОДА стоять справді складні. Тест для митниці Найоптимістичніший у заявах про можливу перемогу голова Одеської обласної державної адміністрації Михаїл Саакашвілі. Він вважає, що, побудувавши оновлену митницю, можна побороти контрабанду і створити адекватні умови для імпортерів та експортерів. Солідарний із ним і заступник голови ДФС Костянтин Лікарчук, який відповідає за митний напрямок. «Спільними зусиллями з головою Одеської ОДА ми домоглися суттєвого зменшення впливу силових органів на процеси митного очищення та випуску товарів у вільний обіг, - розповів у коментарі «Аналітичній службі новин» (АСН) Костянтин Лікарчук. - Також з його допомогою і з допомогою громадськості моніторимо ситуацію на митниці, оперативно реагуємо на випадки необґрунтованої затримки вантажів, налагодили інформаційний обмін із командою Саакашвілі, отримуємо від них оперативну інформацію про порушення роботи митниці». Експерти, хоч і вірять у щирість Саакашвілі, його оптимізму не поділяють. Наголошуючи, що у голови ОДА не достатньо повноважень, щоб впливати на правоохоронні структури, від яких у цій ситуації залежить багато що. «Для нього це змога виявити себе як гарного менеджера. Йому потрібен тільки позитивний результат. Тому він старатиметься. Але не все настільки залежить від голів областей. Зараз Саакашвілі порушує всі норми, оскільки від нього не залежить прокуратура, міліція - вони не в його підпорядкуванні. А оскільки він не може впливати на ці служби безпосередньо, голові області насправді складно навести лад. Подивимося, що буде відбуватися. Але я не дуже вірю в успіх, хіба що в окремих випадках», - вважає член Громадської ради Майдану, керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. Коментуючи ініціативи голів ОДА, генерал-полковник міліції Михайло Корнієнко заявив АСН, що викоренити нелегальний потік товарів можна впродовж півроку. Мовляв, було б бажання. «Просто потрібно вести електронний облік всієї продукції, що переміщається, запровадити електронні пломби. Нічого складного в цьому немає». На його думку, зусиль окремих голів областей, що б вони не робили, недостатньо. «Головам областей зупинити контрабанду не вдасться. Їхні заяви - нісенітниця. Безумовно, зусилля Саакашвілі і Москаля заслуговують схвалення і підтримки. Але в Україні існує мафія, яка впливає на контрабанду, і для того, щоб її перемогти, їхньої волі замало», - пояснив Михайло Корнієнко. За його словами, боротьбу з контрабандою необхідно вести не на регіональному, а на загальнодержавному рівні. «Починати боротися з контрабандою потрібно з самого верху. Якщо Президент змусить своє оточення припинити підтримувати контрабанду і це пошириться на всі структури - Кабмін, СБУ, ГПУ, то тоді боротьба буде успішною», - упевнений і генерал-лейтенант СБУ, віце-президент Центру стратегічних досліджень та аналізу Олександр Скіпальський. При цьому він зазначив: якщо боротьба буде вибірковою, то схеми, які будувалися протягом 10-15 років, перемогти не вдасться. «Тому що заблокують контрабанду, наприклад, в Одеській або Закарпатській областях, а вона буде існувати на Київській внутрішній митниці», - пояснив він. Водночас Олександр Скіпальський акцентував, що ліквідувати контрабанду на 100% неможливо, проте можна наблизити її до європейського рівня. Ще більш неоднозначна ситуація - в Донецькій і Луганській областях, де з нелегальним переміщенням товарів спільно намагаються боротися по суті всі правоохоронні структури. Але скільки б фур вони не ловили, їх однаково доводиться відпускати, оскільки закону, що дозволяє вилучати транспортний засіб, немає. Хіба що товар. А водії, яких не особливо лякають штрафні санкції, вже за кілька днів повертаються назад із новою партією. На думку голови правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір» Сергія Тарана, ще зарано оцінювати успіхи нових голів областей у питанні боротьби з контрабандою, але він упевнений, що у них це краще вийде, ніж у людей з номенклатури, яких туди могли б поставити. «У них шансів найбільше. Вони всі дуже різні. Єдине, що їх об'єднує, - мотивація. Наприклад, Тука. Він був громадським активістом, людиною, далекою від державної влади. Саакашвілі зробив із Грузії - однієї з найбільш корумпованих країн - одну з найменш корумпованих. Москаль був при владі, на нього працюють екстремальні умови. Кожному з них потрібно показати результат. Геннадію Москалю, оскільки до нього зараз прикута величезна увага, до того ж після управління Луганською областю. Тука теж має показати результат, щоб довести, що люди з громадянського середовища мають зовсім інше бачення. А Саакашвілі потрібно повернутися в світову політику. Тож йому треба показати результат в Одеській області. І ось ця мотивація дуже важлива», - зазначив Таран. Але щоб розрулити ситуацію, одночасно з використанням силових методів потрібно шукати й альтернативні можливості для зайнятості місцевого населення прикордонних областей, вважає експерт з економічних питань Андрій Блінов. Тому що спиратися чиновники повинні лише на підтримку людей. Це - єдиний варіант, при реалізації якого «мурашині стежки» почнуть потмалу заростати.
Щоб побороти контрабанду, Україні в першу чергу необхідно кардинально поміняти всю систему, а не просто тасувати голів ОДА. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила член Громадської ради Майдану, керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич.«Мені здається, що від однієї людини багато що може залежати. Але з іншого боку, треба міняти реально систему влади. А тасуючи голів областей, не думаю, що будуть такі результати, яких очікують. Десь буде виходити, десь не буде виходити. Є вже альтернативні пропозиції. Але немає загального настрою, тільки окремі елементи. Насправді в регіонах нічого не змінюється. Оскільки для цього треба проводити реальну децентралізацію. А чи не косметичні ремонти в обвалені домі», - розповіла Бабич.За її словами, голова Одеської області Михайло Саакашвілі намагатиметься боротися і з контрабандою зокрема.«Для нього це змога показати себе як хорошого менеджера. Йому дуже потрібен хороший результат. Він дуже старатиметься. Але від голів областей не залежить все настільки. Зараз Саакашвілі порушує всі норми, оскільки від нього не залежить прокуратура, міліція, вони не в його підпорядкуванні. А оскільки вони не в його підпорядкуванні, то складно голові області навести лад. Подивимося, що відбуватиметься далі. Але я не дуже вірю в успіх, хіба що в окремих випадках», - розповіла Бабич.
Національне антикорупційне бюро (НАБ) не потребує спеціальних відділах для боротьби з суддями-хабарниками і кимось ще. Головне, не відділи, а команда почати боротьбу з корупцією. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловила член Громадської ради Майдану, керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Боротьба з корупцією не залежить від того, буде спеціальний відділ (в НАБ для розслідувань корупції суддів-хабарників) чи ні. Це залежить, яка команда дана зверху, тобто буде бюро реально боротися з корупцією чи ні. Я вважаю, що ми зацікавлені в боротьбі з корупцією, оскільки корупція — фундамент тієї влади, яка не хоче жити за законами. Приклад: зв'язувалася з військовими, які сказали, що в армії нині міняють добровольців на слухняних командирів, яким дають займатися контрабандою і таким чином підсаджують на голку корупції. Це один із прикладів, який показує, що боротьби з корупцією немає», — розповіла Бабич. Експерт зазначила, що стосовно суддів, у них завжди була безкарність. «Якщо нинішній директор НАБ створить окрему структуру, яка боротиметься з суддями, — це добре у випадку, якщо він змінить систему. Але треба зазначити, що там, де немає покарань, починаються самосуди. Тому я точно знаю, якщо цього року нинішній владі не вдасться навести лад у судовій системі, то проблематично буде отримати гроші від наших західних партнерів. І я думаю, рейтинги цієї влади будуть падати ще нижче. Проблема в тому, що у нас просто немає судової реформи», — підсумувала Бабич.

Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд Що потрібно придба....
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Як створити місце сили у своїй квартирі
Як створити місце сили у своїй квартирі
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
більше матеріалів
/-0,083785057067871-/ /-pc-/
Top