counter


Пошук

Сортування:
Ситуація навколо сайту «Миротворець», який виклав особисті дані журналістів, акредитованих у «ДНР» і «ЛНР», а також дані журналістів, що мають акредитацію в країні - агресорі РФ, склалася через те, що в Україні немає чіткого визначення: у нас АТО чи війна. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Треба проаналізувати подібний досвід в інших країнах. Як правило, журналісти воюючих країн не їздять один до одного знімати події, це роблять іноземні кореспонденти. Але так як у нас не оголошена війна, а у нас іде АТО, то виходить, що журналісти можуть їздити і знімати сюжети. Проблеми гібридної війни викликали цей скандал. І фактично ми знаємо, принаймні Геращенко натякає, що він має пряме відношення до цього сайту, який публікує таку інформацію. Це, в принципі, неправильна ситуація, бо іноземні журналісти нічим не завинили, якщо туди їздили. Однак важко уявити, що під час Другої світової війни до Німеччини їздили б радянські журналісти. Важко уявити, щоб ізраїльські журналісти їздили в Палестину, бо це провокує брати їх у заручники і загострювати ситуацію», - зазначила експерт. Однак Бабич переконана, що сайт «Миротворець» повинен працювати - це його місія, але слід враховувати загальну ситуацію.«Цей скандал виник через невизначеність: у нас війна чи АТО. Питання в тому, чи порушив законодавство сайт, коли виклав приватну інформацію. Фактично - порушив», - підсумувала фахівець.
Навряд чи навіть після створення фінансової поліції проводитиметься розслідування масштабних фінансових злочинів. Це не в інтересах влади, адже навіть при голосуванні за генпрокурора було видно олігархічні домовленості. Створення подібних структур - лише спроба показати, що нібито є боротьба з корупцією. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Ми розуміємо, що зараз влада в країні зосереджена в руках Президента Петра Порошенка. Він максимально монополізує її. Призначення нового генпрокурора інакше як олігархічним консенсусом назвати важко. Адже голоси за нього давали депутати груп колишніх регіоналів, тому говорити про якісь розслідування фінансових злочинів складно. Тому що є домовленість усередині. Можна говорити про контрреволюції, бо все пішло назад. Тому сподіватися, що розслідуватимуться великі злочини, не варто. Ми ж бачимо, як насправді голосують депутати в парламенті. Це просто окозамилювання і спроба показати, що вони починають активно боротися з корупцією. А насправді, як казав багато хто з експертів, потрібна політична воля. Але політичної волі не буде. Президент не довіряє державі, він показав це, виводячи гроші за кордон. У нього, звісно, немає Межигір'я, але він зробив висновки і тому розміщує нерухомість за межами країни», - розповіла експерт. Бабич зазначає, що оскільки Президент фактично сконцентрував усю владу в своїх руках і контролюючі органи в тому числі, то, вочевидь, він не зацікавлений у таких розслідуваннях. «Якщо й будуть комусь трохи «кров пускати», то це, на жаль, не вплине на загальну ситуацію і на загальну систему фінансових відносин у країні», - підсумувала політолог.
Два роки тому Петро Порошенко тріумфально переміг у першому турі президентських виборів. Якби зараз йому довелося знову змагатися за голоси, боротьба була б складнішою. Адже рейтинг Порошенка хоч вищий, ніж у конкурентів, але серйозно впав - більше ніж у п’ять разів. І, як свідчать дані опитування Центру Разумкова, проведеного наприкінці квітня 2016-го, становить уже не 54,7%, а лише 10%. Чому так? Які основні здобутки і провали Порошенка? Що на нього чекає далі? Розбиралася «Аналітична служба новин» (АСН). Закінчення ейфорії Політичний експерт Олександр Палій переконаний, що все-таки Порошенку є чим гордитися. Зокрема, основні здобутки Петра Олексійовича – це втримання державності під час зовнішньої агресії, зміцнення армії, відновлення економічного зростання, яке триває вже півроку. «Втримати державу - це означає врятувати життя від руйнування мільйонам. Багато хто цього ще не оцінив. Армія в нас отримала нормальне забезпечення і добилася серйозних успіхів, навіть ще в 2014 році. Відвоювання двох третин території Донбасу – це, безумовно, заслуга й верховного головнокомандувача», - вважає він Палій каже, завдяки Порошенку нарешті є економічне зростання, яке хоч тільки почалося, але вселяє оптимізм і в державі, і зовні, бо означає: якщо Україна зростає під час війни, то все у нас буде добре. «Це колосальні здобутки, масштаби яких поки що не всі розуміють, бо велике бачиться з відстані», - додав Палій у коментарі АСН. Що ж стосується трьох його головних проблем, то, за словами Палія, це повільність і поступовість судової реформи та реформи прокуратури. «Реформувати все одразу значно легше, ніж поступово окремі сфери - здається, це розуміння тільки зараз приходить до Порошенка. Ще були кадрові помилки, зокрема при призначенні попередніх генпрокурорів. Але були й кадрові успіхи. А головна проблема - що нема посадок «великих акул» попереднього режиму та корупції. Хоча такої кількості арештів корупціонерів, як зараз, у нас ніколи не було. Однак люди хочуть відчути, що справедливість є для всіх, і немає жодних домовленостей і права порушувати закон ні для кого. Ми розуміємо, що іноді політично вигідно (навіть іноді для держави) не садити злодіїв, а тримати їх залежними, але люди не хочуть розуміти такої політики», – каже політолог. Палій вважає, що падіння рейтингів Порошенка зумовлене закінченням періоду ейфорії. «Рейтинг Президента входить у нормальне русло. Виходячи з сьогоднішньої ситуації, Порошенко цілком може виграти наступні президентські вибори, завдяки тому, що люди роздивляться, зрозуміють, що могло бути значно гірше, зрозуміють, хто причетний до витягування країни з катастрофи. А крім того, Порошенку легше через те, що його конкуренти поки що гірші за нього», – пояснив свою точку зору експерт. Він додав, опоненти Порошенка – популісти (Тимошенко, Ляшко і т.д.) і Москва та її агентура - в Україні: «Звичайно, вони зацікавлені в дестабілізації державного механізму. Але зробити це не так просто, коли український народ набрався політичного досвіду, а всі державні інституції функціонують і потроху, зі скрипом, але покращуються». Час на відповіді У свою чергу політолог Євген Магда наголосив, що у нас часто забувають, якими були попередні президенти: порівнюють цього з цим, а не з тим, хто був раніше. А річниця обрання Порошенка Президентом – це нагода подумати і почати втілювати обіцянки у життя. «Суспільство істотно змінилося після 2014 року, після Революції гідності. Зрозуміло, що потрібні відповіді на важливі питання. І треба пам’ятати, що поки що не минуло навіть половини каденції президентської. У Порошенка ще є шанс здійснити необхідні зміни і зрушення», – звернув увагу Магда. Експерт також вважає, що важливим здобутком Порошенка є посилення армії. Та основним є збереження незалежності, загроза втрати якої була достатньо реальною та вагомою. Другий «плюс» - продовження євроінтеграції і усвідомлення широкими верствами населення, що це безальтернативний шлях. «Та тут треба розуміти, що справа не лише у євроінтеграції як такій. А й у змінах усередині країни», - сказав він. Щодо недоліків, то в першу чергу Магда виділив те, що Президент України сприймається як центр політичної влади. «І одна з основних проблем – складність з делегуванням повноважень. Порошенко мало нагадує класичного європейського президента, тому що він активно втручається в політичний процес, не обмежуючись суто представницькими функціями. Відповідно він отримує негативу більше, ніж заслуговує», – вважає експерт. Другою вадою, на думку експерта, є те, що Порошенка було обрано, коли він уже став багатою людиною, що ускладнює його сприйняття людьми: «Виникають скандали - навколо липецької фабрики, офшорів, які є хоч не завжди переконливими, але гучними». Третій недолік, на переконання Магди, те що Україна не стала альтернативним центом впливу на пострадянському просторі і не формує порядок денний так, як могла би це робити. А ось у падінні рейтингів політолог трагедії не бачить, каже, що вони просідають у всіх: «Немає на моїй пам’яті президента зі стабільним рейтингом протягом усієї каденції. Як спортсмен форму, він її набирає до виборів, потім втрачає, потім знов набирає перед новими змаганнями. Тому тут немає нічого екстраординарного». Посилення влади Порошенка його людьми на чолі Кабміну та Генеральної прокуратури України, на думку Магди, може як ще більше знизити довіру до Президента, так і, навпаки, значно підвищити. «Це точка біфуркації. Вони його або вниз потягнуть, або вгору. Якщо наслідки дій уряду будуть позитивними, хай і не завжди популярними, якщо від генерального прокурора матимемо певні натяки на справедливість – це позитив, у тому числі й рейтинговий», - резюмував Магда. Свій до свого Набагато критичніше на президентство Порошенка дивиться політичний експерт Богдана Бабич. Вона стверджує, що до здобутків Петра Олексійовича можемо віднести: збільшення власного капіталу, вибудовування сильної президентської вертикалі, прилаштування своїх родичів на держслужбу (сина - депутатом Верховної Ради, кількох кумів - міністрами). Хоча «з барського столу» трохи перепало й Україні: ось-ось і отримаємо безвізовий режим, маємо нових поліцейських, розпочався процес дерегуляції та скорочення державного апарату. «Петро Олексійович міг дати сигнал суспільству, що готовий жити по-новому. Але він своїми діями показав, що не вірить у державу, яку очолює. Президент навчився на помилках Януковича і тому будує своє «межигір’я» не в Україні, а в Іспанії. І гроші тримає не в Україні, а десь у більш надійному місці», – обурилася вона. Бабич додала, що, на жаль, за два роки Порошенка на чолі держави остаточно провалено деолігархізацію та деофшорізацію економіки: «Президент остаточно довів, що будує олігархічний консенсус, де ведення бізнесу через офшори є звичною практикою. Це означає, що інфраструктурні зміни, перехід до наступного технологічного устрою мають відбутися не завдяки політиці Банкової, а всупереч їй». Другою поразкою Порошенка експерт назвала боротьбу з корупцією та кадрову політику: «Призначення людей за критерієм особистої відданості, втручання «любих друзів» у роботу судів, кришування корупції в прокуратурі та судах, відновлення «телефонного права» - все це ознаки сучасної України». Третій провал, на думку Бабич, - це Мінськ-2, «який фактично ввів Україну в логіку консервації конфлікту на Донбасі та легітимізації сепаратистських утворень». «Є ще криза конституційного процесу та втрата конституційної легітимності, яку можна повернути виключно через перезаснування державності на нових принципах та за новими правилами співжиття. Але це інша історія», - пояснила Бабич свою точку зору. Що стосується прогнозу на майбутнє Порошенка, то експерт зауважила, що сильний і відповідальний державний діяч не дає обіцянок, які не може виконати. Інакше він втрачає політичну перспективу. «Якщо у народу є політична пам’ять, він викидає таких політичних авантюристів на смітник історії. Якщо ні, ми рухаємося за спіраллю», – підсумувала вона. Таємні інгредієнти Наразі експерти відкидають ризик дочасних президентських виборів. Кажуть, нема для них зараз передумов. Але акцентують на необхідності Порошенку і його команді пам’ятати про обіцянки і починати їх виконувати. Адже хоч романтичні очікування пригасли, країні й далі доводиться не тільки боротися з окупантом, повертати території, а й відновлювати економіку, створювати боєздатну армію і справедливу правоохоронну й судову системи тощо. Тут хочеться нагадати Порошенкові його ж слова, сказані ним, коли він уже Президентом звітував торік у Верховній Раді: «Усі, хто протидіє реформам і перешкоджає Україні стати успішною, а саме олігархія, корумпована бюрократія, країна-агресор і його нечисленна п'ята колона, яку ворог намагається підживлювати в Україні, програють». І як порівнював себе з шеф-кухарем під час оцінювання проведення реформ, гучно анонсував, що чимало страв уже в печі, для одних підходить тісто, для інших зібрано всі необхідні інгредієнти, а є й такі страви, що ми з вами навіть і не знали їхнього рецепта. До речі, «рецепти з Банкової» дійсно переважно таємні. Їх ховають від широкого загалу, обговорюють кулуарно. А наближені до Порошенка люблять діяти агресивно, роблячи все для концентрування влади в одних руках, за що по них часом доводиться давати Заходу. А позитивні зміни в житті країни - це й далі найголовніше, бо без цього говорити про якісні реформи та  перетворення не доводиться. 
Політична система після Майдану зазнала певних змін. Крім того, почали з’являтися різні політичні проекти, що переростають у партії. Також люди стали більш обачними, роздивляються, чи підтримуються ті чи інші партії олігархами та чи слугують вони народові. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Насправді, якщо подивитися на статистику, скільки з’явилося нових партій, то їх там близько 50. Наскільки це серйозна робота? Кілька структур працюють достатньо серйозно. З’являються зараз нові політичні сили, які розширюють структури по регіонах. Якщо вибори будуть за рік, то ми можемо говорити, що отримаємо не політичні проекти під вибори, а досить серйозні партії. Суспільство зараз має певну недовіру до тих політичних проектів, які обслуговують олігархів і не представляють народ. Люди стають більш прискіпливими. Думаю, що за рік у нас з’явиться кілька таких партій, до яких можна буде придивитися і там будуть нові люди. Вони будуть точно. Але питання навіть не в людях, а  в тих правилах, які ці люди приносять із собою. Бо якщо в старі міхи наливати молоде вино - воно прокисне. Тому питання не просто нових ідей, нового вина, а ще й нових осіб», - розповіла експерт. Бабич зазначає, що романтичні уявлення про Саакашвілі починають наразі потроху розсіюватися у людей. «Якщо говорити про партію Саакашвілі, про її позиції, що озвучуються, то я вже знаю, що поїздки Саакашвілі по регіонах є доволі успішними, вони набрали досить багато людей. Утім, у нього наразі немає відповіді на запитання, що їм робити далі. Захоплення Саакашвілі минає, бо він багато говорить, але якщо проаналізувати, то за фактом нічого не зроблено. Романтичних уявлень про Саакашвілі немає», - підсумувала Бабич.
Питання, чи вдасться прем’єр-міністру Володимиру Гройсману здійснити реформу митниці за три місяці, – суперечливе. Замало часу. Але головне, аби він продовжував цей напрям, адже кредит довіри від суспільства до влади зараз дуже низький. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Знаю точно, що у Гройсмана серйозні наміри, він прийшов, щоб серйозно зробити реформи, він не зв’язаний зобов’язаннями з фінансово-промисловою групою. Не знаю, чи вдасться йому повністю провести реформу митниці за три місяці, але він зможе почати. Думаю, буде доволі серйозний супротив при цьому реформуванні. Тим не менше треба шукати способи наповнення бюджету. Митниця – один із таких способів. Тому напрям правильний, наскільки вдасться йому це зробити – побачимо через певний час. Питання навіть не в тому, з чого починати, а як системно продовжувати. Будь-які починання він мусить достатньо серйозно опрацьовувати і робити це відкрито. Адже будь-який неправильний крок посилить недовіру», - розповіла експерт. На думку Бабич, Гройсману буде важко, адже він взявся за непопулярні реформи. Зокрема, його ініціатива про підвищення тарифів на газ – дуже радикальна. «Він прийматиме багато непопулярних рішень, які мають бути. Вони не подобатимуться ні народу, ні олігархам.  Але можна це порівняти з хірургічним втручанням. Можна довго лікувати хворобу, але, напевно, зараз важливий етап такого хірургічного втручання», - підсумувала експерт.      
Анексувавши Крим, росіяни не зрозуміли, що вони отримали ще одну серйозну фінансову проблему для економіки своєї країни. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «У мене є знайомі в Криму, які говорять, що там «чорна діра», територія є безперспективною. Тим більше що за два роки туди не зайшли ні великі міжнародні інвестори, ні великі російські корпорації. Питання існування самого Криму стоїть під великим знаком питання. Це вже дотаційний регіон. І повальний «ура-патріотизм» дуже швидко розвіявся перед обличчям економічних реалій», - зазначила експерт. Бабич переконана, що у наших політиків немає стратегії повернення півострова до складу України. «На жаль, наші чиновники такого плану не склали. Є певні контексти, заяви, розмови, але реальної стратегії не існує. Очевидно, що зараз українській владі потрібно розв'язувати першочергові завдання на Сході, а далі думати, як бути з півостровом», - підкреслила вона. На думку експерта, на півострів чекає доля великої закритої військової бази, а економічного розвитку очікувати не варто. «Очевидно, що Крим вже є великою закритою військовою базою. Фактично такі кроки РФ - це відповідь на прагнення України до співпраці в чорноморському регіоні з НАТО», - сказала Бабич. Вона впевнена, що будівництво Керченського моста є не чим іншим, як бажанням показати свою велич і «відмити кошти». «Сам цей проект є вже не «золотим», а «платиновим». Керченський міст дійсно став дуже дорогим задоволенням для російської економіки. Взимку там трапляються шторми, сильні пориви вітру. Російська влада повинна буде постійно ремонтувати об'єкт і виділяти кошти на його підтримку. А цим однозначно скористаються ті, хто захоче на цьому нажитися. І росіяни взагалі не розуміють поки, що вони отримали ще одну проблему. Будь-яких перспектив очікувати там просто безглуздо», - резюмувала Бабич.
Після відходу з посади голови уряду Арсеній Яценюк намагатиметься повернутися в політику, створивши новий політичний проект на дострокові парламентські вибори. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила політичний експерт, керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Його піарники підготують новий проект, і з новою політичною силою він піде на вибори. Свого часу так зробила Юлія Тимошенко, коли у неї впав рейтинг», - зазначила експерт. На її думку, у Володимира Гройсмана, який може стати прем'єром, не буде занадто багато часу, тому він буде працювати максимально швидко, з огляду на його комунікаційні якості і здатності налагоджувати контакти. «Він, звичайно, призупинить кризу, але не зможе зупинити її, бо немає ще потужної коаліції, яка б могла зайнятися відповідними проектами, так як вона складається тільки з двох фракцій і мажоритарників. Це не стабільна більшість. Тому більшість законопроектів будуть буксувати, що знову призведе до позачергових виборів, які відбудуться або восени цього року, або навесні наступного року. Я переконана, що політики будуть намагатися дотягнути їх до весни. Також не слід забувати, що не все так гладко між Гройсманом та командою Президента. Хоча часто спікера ВР називають ставлеником Президента, він таким не є. Гройсман теж може сказати іноді «ні». Це дратує найближче оточення самого Президента», - підкреслила експерт. На думку керівника Інституту практичної політики, призначення Юрія Луценка новим Генеральним прокурором України поставить хрест на його подальшій політичній кар'єрі. «До самого Луценка дуже багато запитань. Зокрема, не може бути Генеральним прокурором людина не з кришталево чистою репутацією. А свого часу з ним було пов'язано чимало скандалів. Зокрема, це - тендери, які були оформлені на нього, коли він очолював МВС. Але Порошенко ставить його як слухняного хлопчика, який виконуватиме забаганки, які потрібні Президенту. Тому у нас і далі не буде незалежного Генпрокурора, що зменшить підтримку Президента як від українського суспільства, так і від західних партнерів, які будуть незадоволені тим, що влада в державі зосереджена в одних руках. Тому я вважаю, що це буде ще один мінус для Порошенка, для його дипломатичної кар'єри. Плюс, якщо раніше Президента приймали за кордоном досить привітно, то після скандалу з офшорами слід очікувати похолодання в стосунках», - запевнила Богдана Бабич.
Урядова криза, що закінчилася іграми навколо кандидатури нового прем'єра і заміною всього складу Кабінету міністрів, за логікою, має стати відправною точкою для якісних змін у країні. Забезпечити ці зміни якраз і повинен новий прем'єр-міністр, який сформує під реальні цілі свій Кабмін. Щоправда, діяти йому доведеться в рамках жорстких вимог, висунутих Україні міжнародними партнерами. Так уже відомо, що США підтримають новий уряд на чолі з новим прем'єром лише в разі, якщо ця команда відповідатиме чотирьом умовам. Це подальша співпраця з МВФ (який, як відомо, ставить перед Україною свої вимоги), виконання зобов'язань за Угодою з ЄС, виконання Мінських домовленостей і наполеглива боротьба з корупцією, з чим у нас хронічно сутужно. Тому «Аналітична служба новин» (АСН) поцікавилася в експертів, чого нам реально чекати від нової команди і чи є шанси на проведення реформ, а не їхньої імітації. Можлива зміна пріоритетів Поки в Штатах розповідають, за яких умов підтримають новий уряд, у нас продовжують торгуватися, створюючи коаліцію, а також обговорюючи можливі кандидатури на пост прем'єра. Хоча дехто очікував, що цей портфель може отримати Наталія Яресько, яка на посаді міністра фінансів забезпечила Україні кредити Міжнародного валютного фонду, судячи з усього, більш реальна кандидатура - нинішній голова парламенту Володимир Гройсман, якого небезпідставно вважають ставлеником Президента Петра Порошенка. Швидше за все, новий голова уряду, запевнив АСН директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, продовжить реформи, але з певними поправками. «Можна очікувати певної зміни пріоритетів, з акцентом на економічні реформи, - пояснює він. - Не просто дерегуляція, децентралізація економічної системи, а саме ставка на відновлення і посилення економічного зростання України». Ще одним ключовим моментом роботи нового Кабміну повинні стати питання соціальної політики і соціальної стабільності. «На жаль, за минулий рік різко впав рівень життя пересічних українців, і тому саме зараз тема стабілізації соціального захисту стала актуальною. Наскільки я розумію, Гройсман буде приділяти цьому увагу, якщо стане прем'єр-міністром України. Безумовно, буде і продовження співпраці з МВФ, і курс на євроінтеграцію. Ці вектори економічної політики не зміняться. Хоча я не виключаю, що у відносинах з МВФ можуть бути певні корективи, знову для того, щоб більшою мірою врахувати необхідність соціального захисту і соціальну складову реформ», - підкреслив політолог. Практично всі без винятку зазначають, що хто б не прийшов на посаду прем'єра, структурні реформи неминучі, як їх не відтягуй. Але, з іншого боку, новому прем'єру доведеться працювати в певних рамках: і західним партнерам треба буде подобатися, і людям догодити, вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. «При будь-якому розвитку ситуації - новий прем'єр або «старий новий» прем'єр - повинні бути зміни, - пояснив він « Аналітичній службі новин »(АСН). - Будь-хто, хто б не був у кріслі прем'єра зараз (так само як і в будь-якому іншому міністерському кріслі), практично буде закутий у рамки. З одного боку, йому треба буде обов'язково показати прогрес України для іноземних партнерів - щоб заручитися підтримкою і забезпечити кредитні фінансові потоки в країну. З іншого, прем'єру треба буде намагатися сподобатися українським громадянам. Якщо це буде «старий новий» прем'єр, у нього буде можливість обілити свою зіпсовану репутацію». Від зміни доданків... Інша позиція, яка також має право на життя, полягає в тому, що, помінявши очільника уряду, ми лише змінимо представника однієї фракції на іншого. Не в останню чергу багато залежить не тільки від нового прем'єра, а й від тієї коаліції, яка стане йому опорою, впевнений народний депутат Юрій Дерев'янко. «Треба перезавантажити Раду і отримати більшу кількість нормальних людей. Але робити це треба тільки після змін до виборчого законодавства», - пояснив нардеп АСН. Юрій Дерев'янко переконаний, що якщо коаліція, яку буде створено, не продемонструє здатність рухатися вперед і домовлятися між собою, то треба йти на вибори. Нинішній спікер Верховної Ради Володимир Гройсман, зазначає в розмові з АСН уповноважений Президента з прав кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, добре справляється зі своєю роллю голови парламенту, проте на посаді прем'єра попри його здібності у нього можуть виникнути проблеми через становище, що склалося в країні. «Гройсман каже, що буде від ранку до ночі працювати і у нього все вийде. Але зараз він на своєму місці, - каже Мустафа Джемілєв. - І в мене немає сумніву в його здібностях. Крім того, в якихось корупційних справах він ніколи не був помічений. Але країна зараз у такому становищі, що навіть найідеальніший прем'єр-міністр все одно буде викликати невдоволення. Все через те, що життєвий рівень у людей дуже низький». Тому головне завдання для нового прем'єра - відшукати спосіб підвищити життєвий рівень українців, причому зробити це в максимально стислі терміни. А ось від того, наскільки у нього це вийде, і залежить рівень його популярності у населення. Як мінімум рік для цих цілей у нового уряду буде, впевнена керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Чи варто говорити, що варіант Володимира Гройсмана на посаді голови уряду буде виглядати тимчасовим. Тому новий склад Кабміну повинен бути не просто відповідальним, але й професійним, - пояснює вона «Аналітичній службі новин» (АСН). - Однак доводити професіоналізм буде неймовірно складно, оскільки економічна і політична ситуація навряд чи посприяє. Ресурсів стає все менше, олігархи все більше і більше намагаються дотягнутися своїми руками до бюджету, а там вже нічого «ловити». Політичний експерт Інституту соціальних технологій «Соціополіс» Ярослав Макітра, навпаки, вважає, що Володимир Гройсман може «спалити» весь свій потенціал усього за кілька місяців. За його словами, ймовірний «уряд Гройсмана» не протримається довше визначеного терміну. Адже після переходу спікера ВР на посаду голови Кабміну в парламенті просто не буде такої людини, яка зможе змушувати законодавчий орган ухвалювати потрібні рішення. «Але уряду Гройсмана поки немає, і навіть у разі його формування шанси на тривале функціонування дуже низькі. Крім уже названих причин, сам спікер ВР поставив у залі парламенту такий стиль «проштовхування» будь-якого законопроекту, який рекомендує Захід. Фактично такі дії нагадують «ломку через коліно», бо при голосуванні за деякі закони було не менше 30 спроб ухвалити той чи інший документ. Також певні голосування за так званим «ноу-хау» Гройсмана з певними технічними правками, куди вписувалося все необхідне, - це відверте порушення закону, проте водночас воно дозволяло ухвалювати потрібні рішення. Але тільки-но такої людини, яка здатна буде це робити, в парламенті не буде, можуть виникнути проблеми, - розставляє крапки над «і» політолог. - Тим більше якщо йдеться про конфігурацію, яка є в парламенті зараз, то крісло його керівника може отримати «Народний фронт». В такому форматі спікер зможе в законному порядку і «красиво» блокувати роботу Кабінету міністрів». Економічна політика залишиться колишньою Прем'єр, який прийде на зміну Яценюкові, в першу чергу повинен представити свою програму дій, переконаний заступник голови парламентського Комітету з питань запобігання та протидії корупції Борислав Береза. І тільки вона покаже, чи будуть для країни перспективи після кадрових перестановок. «Все залежить від тієї програми і тих дій, які будуть після обрання прем'єра. Ми повинні побачити саму програму, ми повинні зрозуміти, яким шляхом і за який термін, за допомогою кого і чого буде досягнуто результатів, тільки тоді можна говорити про перспективи», - вважає політик. Водночас експерти відзначають, що фактично зараз не має значення, хто обійме посаду голови уряду, оскільки економічна політика України не зміниться. «Я точно знаю, що потрібно обговорювати не імена і прізвища людей, а треба обговорювати програми, - підтримує цю точку зору і голова Комітету економістів України Андрій Новак. - Оскільки жоден із кандидатів, що претендують на посаду прем'єра, не оприлюднював будь-яких відповідних документів, навіть ті програми, які повинні бути представлені одним із кандидатів, є більш ніж формальними. Причина в тому, що справжня програма економічного розвитку будь-якої країни - це солідна наукова робота, яка повинна бути результатом серйозної праці, особливо для такої кризової країни, як наша». На думку експерта, зміна прем'єра на економічну політику держави не вплине, адже повноцінної стратегії економічного розвитку держави просто немає. У свою чергу економічний експерт Борис Кушнірук запевнив АСН, що претендент на пост голови уряду Володимир Гройсман не стане «лялькою в чужих руках», а буде чинити опір і працюватиме на посаді максимально тривалий період часу. «В цілому я ставлюся до Гройсмана, якщо саме його буде обрано, досить позитивно. Незважаючи на все, Гройсман буде сприйматися не як технічний або тимчасовий голова уряду. Тоді як уряд Яресько, який позиціонується як технократичний, однозначно був би тимчасовим, - пояснив економіст. – Від початку такий Кабмін сприймався як уряд на короткострокову перспективу роботи, який би працював не більше року. Тому, знаючи цей факт, деякі політики можуть зайнятися самопіаром і блокувати реформи уряду. З огляду на це я є більше прихильником кандидатури Гройсмана, бо є розуміння, що цей уряд буде постійним. По-друге, якщо брати до уваги саму персону Гройсмана, то він був довгий час мером Вінниці, і досить успішним. Він буде намагатися робити речі, які змогли б утримувати його рейтинг на високих показниках. Крім того, він - молодий чоловік, який вже багато чого вміє». На думку Бориса Кушнірука, крім політичного чинника вибору Гройсмана на посаду голови Кабміну, присутній і певний психологічний фактор: «Арсеній Яценюк з огляду на всі його плюси і мінуси має надзвичайно низький рейтинг, а це, в свою чергу, провокує реакцію. Тобто будь-які кроки, які він робитиме, матимуть негативне сприйняття тому, що це робить саме уряд з надзвичайно непопулярним прем'єром. Ця ситуація нагадує процес лікування від хвороби: для того, щоб лікування стало ефективним, ви повинні довіряти тому, хто вас лікує. Та ж ситуація і тут. Має бути певний рівень довіри, чого у Арсенія Яценюка в силу вимушених кроків і помилок, допущених його урядом, просто немає». Без довіри людей не обійтися А щоб надалі уникнути падіння рейтингів голови уряду, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач пропонує свій варіант дій: виявляється, найкращим виходом тут могла б стати регулярна зміна урядів під виконання конкретних завдань. Робити це, за його словами, наприклад, можна раз на рік, щоб кожен уряд працював над якоюсь реформою і йшов після виконання певного завдання. Зараз же зміна уряду в українських реаліях потрібна для того, щоб працював державний механізм. «Чи є перспективи після обрання нового голови Кабміну, буде залежати від того, який саме уряд сформується, в яких саме умовах, в якому саме контексті прийде до влади, - розставляє акценти політолог. - За великим рахунком, Україні зараз потрібна регулярна зміна урядів під виконання конкретних завдань і під проведення конкретних реформ. Рік-півтора працюють і роблять реформу в призначений термін. Така ситуація була б надпродуктивна. Але зараз великих надій на те, що зі зміною уряду зміниться щось на краще в житті простих людей, я б не покладав». На думку Володимира Горбача, багато залежатиме і від того, як саме буде змінено уряд: «Якщо він зміниться таким чином, що викличе додаткову довіру у громадськості, політикам буде видано додатковий карт-бланш у проведенні реформ. А ось якщо зміна уряду пройде так, що довіри політики не отримають, це означатиме, що все одно доведеться повертатися до ідеї дострокових парламентських виборів». Володимир Гройсман, вважає експерт, непоганий кандидат на посаду прем'єра, «враховуючи і його досвід на посаді голови парламенту, і досвід у керівництві, в управлінні у Вінниці, у нього також є досвід роботи в уряді віце-прем'єром. Тому можна було б йому дати шанс показати себе». Втім, політолог, як і деякі інші експерти, не виключає ситуації, коли прем'єром стане не Гройсман, а будь-який інший кандидат. У такому випадку може відбутися або повернення до ідеї з прем'єрством Яресько, або з’явиться зовсім інша людина. «Чи буде Гройсман прем'єром - це ворожіння на кавовій гущі, - зазначає і голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко. - Треба дивитися, як складеться ситуація надалі. Пам'ятаєте, як 1999 року Леонід Кучма виносив кандидатуру Валерія Павловича Пустовойтенка на розгляд Верховної Ради, і здавалося, що все - він проходить. Але чотирьох голосів йому все ж не вистачило. І все, тоді прем'єром став Ющенко». Експерт вважає, що пост прем'єр-міністра може обійняти хто завгодно: «Процедура наступна: збирається коаліція (щоб її сформувати, за Конституцією, є місяць), потім вони ще місяць можуть обговорювати питання прем'єр-міністра. Потім виносять його на розгляд Президента, потім вже Верховна Рада або проголосує, або не проголосує. Якщо парламент проголосував, кандидат отримує прем'єрську посаду, не проголосував - починається новий пошук прем'єра». Але хто б не очолив у результаті український уряд, вважає старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона Андерс Аслунд, головне, щоб у ньому «не було злодіїв і шахраїв». Сам Володимир Гройсман заявляє, що в новому Кабміні «повинні бути абсолютно нові, якісні люди з новим менталітетом, які можуть якісно і чесно відповідати на ті виклики, які є сьогодні». Як бачимо, запити збігаються з намірами, але, як буде в реальності, покаже час.
Уряд під керівництвом Володимира Гройсмана здатний буде протриматися один рік для того, щоб підтвердити свою активність діями. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Варто говорити, що варіант Володимира Гройсмана на посаді очільника уряду теж виглядатиме доволі тимчасовим. Тому новий склад Кабміну має бути не просто відповідальним, але й професійним. Однак можна сказати, що основні домовленості вже є. А це значить, що як мінімум до осені Україну не лихоманитиме, як це відбувається нині. Однак ми бачимо і всі наявні згортання демократії, що відбуваються у нас на очах: передусім це ситуація з позбавленням мандату двох депутатів. А останній прощальний «привіт» від Шокіна – звільнення його руками Сакварелідзе. Якщо спостерігати за цими подіями, то можна сказати, що Президент бере повноту влади й відповідальності у свої руки за все, що в подальшому буде відбуватися в країні», – зазначила експерт. Експерт переконана, що новий формат уряду під орудою Гройсмана здатний протриматися терміном один рік, щоб стабілізувати економічну й політичну ситуацію в країні. «Уряд Гройсмана може протриматися рік. Це по-перше, бо наші колеги й партнери говорили про недоцільність дострокових виборів, а тому потрібно стабілізувати ситуацію в країні. Тож щонайменше рік у Гройсмана є, щоб підтвердити свою активність. Однак доводити її буде неймовірно складно, оскільки економічна й політична ситуація не сприятимуть. Ресурсів стає все менше, олігархи все більше і більше намагаються дотягнутися своїми руками до бюджету, а там уже нічого «ловити». Тому кризові ситуації ще будуть, але однозначно рік уряд зможе протриматися. Це, власне, може і допомогти відстрочити дочасні вибори на осінь, ймовірність яких зменшується. Однак час покаже, яким чином буде розвиватися ситуація. І друге – це дає певний шанс, адже багато хто з громадських активістів і в суспільстві зрозуміли, що на їхню думку не зважатимуть. Таким чином, з’являється ймовірність створення нового політичного об’єднання, яке зможе залучити до своїх лав нові обличчя. Це щодо перспективи на певний проміжок часу. Тим паче що багато активістів почали розуміти, що не здатні поодинці боротися. Тому й з’являється запит на нову політичну силу, що буде дуже суттєво відрізнятися організаційною будовою, яка протистоятиме нинішнім політичним гравцям», – відзначила експерт.  
Звільнення з посади Генерального прокурора України Віктора Шокіна є намаганням продемонструвати для західних партнерів наявність конкретного результату щодо тих вимог, які висувалися українській владі у царині реформ. Таку думку «Аналітичній службі новин»(АСН) висловила директор Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Насправді відставка очільника ГПУ стосується поїздки Президента Петра Порошенка до Сполучених Штатів Америки, де він має провести низку зустрічей і показати, що приїхав з певним результатом. Тому дуже дивним виглядає бажання допитати Пайєтта, адже американцям треба було щось запропонувати, бо було озвучено ідею обміняти Надію Савченко на двох російських шпигунів. Тому Порошенкові потрібно було хоч щось дати для своїх партнерів: якщо не зміну уряду, то бодай відставку Генпрокурора», – заявила експерт. На думку директора Інституту практичної політики, очікувати фундаментальних змін у ГПУ не варто, адже цей орган знову очолить людина із оточення глави держави. «Насправді не варто очікувати якихось серйозних змін у ГПУ. Її знову очолить людина Порошенка, яка буде прикривати всі дії і проводити полювання за «неугодними». На жаль, нині Прокуратура не виконує покладених на неї функцій», – підкреслила Богдана Бабич.  

Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд Що потрібно придба....
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Як створити місце сили у своїй квартирі
Як створити місце сили у своїй квартирі
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
більше матеріалів
/-0,086616039276123-/ /-pc-/
Top