Український євротиждень: візова завіса залишилася

Останнього дня зими в ЄС стартувала спільна триденна конференція високого рівня, або тиждень України в Європейському парламенті. У Брюссель поїхали півсотні наших депутатів Верховної Ради, щоб, як очікувалося, провести переговори з представниками провідних європейських інституцій з питань розвитку та зміцнення потенціалу українського парламенту.

Головним підсумком цієї поїздки мав стати план з внутрішнього реформування Ради. Попередньо він складався з восьми розділів, з яких пріоритетними була половина: посилення конституційної спроможності, покращання законодавчого процесу, підвищення прозорості та покращання втілення угоди про асоціацію. Оскільки позитивних очікувань було багато, «Аналітична служба новин» (АСН) поцікавилася в експертів, якими будуть реальні підсумки поїздки наших парламентаріїв до Брюсселя.

На людей подивитися і себе показати

Олександр Палій
Український тиждень у Брюсселі, безперечно, важливий з точки зору необхідності налагоджувати контакти з ЄС. «Оскільки наші контакти з Євросоюзом дуже важливі, такі візити потрібні. У них беруть участь і керівництво парламенту, і депутати, і представники секретаріату, і люди, які займаються всією законодавчою документацією. А це дуже добре для Європи, - пояснив «Аналітичній службі новин» (АСН) політичний експерт Олександр Палій. - Такі візити потрібні й для того, щоб просто показати себе. Адже в ЄС не завжди знають, наскільки прозорий наш парламент. А у нас усі законодавчі процеси проходять на сайті у відкритому режимі. Це досить серйозна річ. Навіть у багатьох країнах ЄС немає такого рівня прозорості роботи законодавчого органу».

Але при цьому, зазначив політолог, у нас часто демократію в парламенті доведено до хаосу: «Часто доходить до хаотичної реєстрації абсурдних, непрофесійних законопроектів. У той же час у багатьох країнах сталої демократії – Великій Британії, Франції, Німеччини - рядові депутати навіть не можуть просунути свій закон, молоді депутати тим більше. Молоді депутати в деяких країнах називаються «задньолавочниками», вони просто дивляться, як усе відбувається, і вчаться. Такі «задньолавочники» не можуть жодних законопроектів від себе реєструвати. Реєструються законопроекти тільки від фракцій, партій, більшості або опозиції. Тому ми повинні розуміти, що нам є що показати».

Ростислав Томенчук
Експерт Українського інституту міжнародної політики Ростислав Томенчук також вважає, що Український євротиждень можна розглядати і як комунікаційний інструмент, який Україна раніше не використовувала. Це свого роду презентація України і можливість налагодити робочі стосунки. «Треба розуміти, що це не просто поїздка депутатів, там їхала ціла делегація представників аналітичних центрів, громадських організацій, бізнес-платформ. Це можна порівняти з бізнес-форумами, які проводить Україна в різних державах, - запевнив він АСН. - Тому я сподіваюся, що після цієї поїздки Україні вдасться вийти на тематичні заходи. Інформаційна і комунікаційна політика України в Європейському Союзі на сьогодні дуже слабка. Нам дуже важливо виходити на ті майданчики і максимально зав'язувати комунікацію. Це потрібно, щоб ми були не просто об'єктом зовнішньої політики ЄС, а партнерами».

Наступними кроками, на думку Ростислава Томенчука, мають стати саме «тематичні зустрічі, вироблення пріоритетів. Адже в Брюсселі заслухали певні звіти з аналізу політики України, як розвивається парламент, наскільки Рада була ефективною. Тут безпосередньо важливо, щоб люди один з одним познайомилися, щоб вони спілкувалися. Тому на цьому тижні в Європарламенті потрібно заповнювати ці комунікаційні прогалини».

Як форму публічної дипломатії сприйняв Український тиждень у Брюсселі і політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач, який зазначив, що хоч офіційні рішення не передбачені форматом його проведення, сама поїздка в ЄС наших нардепів вкрай важлива, оскільки несе тільки позитив для нашої країни, а це вже такий собі різновид дипломатії. «Звичайно, якихось офіційних рішень у цей час ухвалено не буде, але низка офіційних зустрічей і неформальних контактів однозначно є позитивною для України, - зазначив він. - Ця поїздка дала можливість краще прояснити проблеми, з якими стикається Україна, і способи їхнього розв’язання, краще пояснити європейським партнерам при особистому спілкуванні, яку допомогу Україна чекала б від Європейського союзу та Європарламенту або інших органів ЄС».

Будемо просити грошей?

Геннадій Друзенко
Позитив у цій поїздці наших парламентаріїв у ЄС побачили всі без винятку. Проте без певної «ложки дьогтю» в очікуваннях не обійшлося. Так, експерт із міжнародної політики Геннадій Друзенко зазначив, що, з одного боку, «поїздка в Брюссель - це для наших парламентарів як мінімум обмін інформацією зі своїми європейськими колегами. Хоча тема України зараз і не № 1 у Брюсселі, але вона залишається в топ-5. Питання в тому, наскільки наші парламентарії зможуть послідовно донести до своїх європейських колег важливі меседжі. Бо, на жаль, українські політики їдуть до Брюсселя або «поскаржитися» один на одного, або попросити грошей. І від одного, і від іншого в Брюсселі величезна оскома».

Політолог упевнений, що головне завдання депутатів в тому, щоб вони змогли представити своє бачення виходу з кризи, розвитку відносин із Європейським Союзом. Крім того, вони повинні показати шляхи розв’язання соціальних та економічних питань. «Завдання в тому, щоб вони змогли переконати європейців, що це і є рецепт для України. Європейці не повинні вирішувати за українців, але повинні підтримати і прийняти, можливо, дискутувати з ними. Що стосується презентації за кордоном, то якщо наші політики почуваються представниками суверенної нації, вони повинні були представити ідеї в Україні. А якщо генерал-губернаторами, призначеними з іноземних столиць, то за кордоном. Якщо це депутати парламенту, яких обирає український народ, то зрозуміло, що всі реформи повинні виставлятися тут. Якщо вони почуваються представниками Брюсселя, Вашингтона, Берліна, як вони раніше почувалися представниками Москви, то, звичайно, повинні спочатку їхати до своїх супервайзерів. А це дуже далеко від справжньої незалежності і навряд чи відповідає очікуванням українців», - підкреслив Геннадій Друзенко.

Олексій Гарань
Позиція українських парламентаріїв до того ж повинна підкріплюватися реальними діями, вважає професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань. «Представлення ідей не в Україні, а саме там відбувається тому, що ця поїздка спрямована перш за все на європарламентарів і на керівників Європарламенту, - пояснює він. - Це роз'яснення того, що відбувається в Україні. Це певна демонстрація того, що є нібито єдність українських депутатів в парламенті. Це меседж, який посилається саме Європарламенту.

Але інша справа, що в Києві ми повинні говорити з нашою аудиторією про наші проблеми, тому я думаю, що тут немає протиріччя. Інша справа, що заяви депутатів про те, що вони роблять, повинні підкріплюватися тим, що вони роблять. Зокрема, це стосується тих самих безвізових законів. Ми знаємо, що треба докласти зусиль, щоб ухвалити поправки, які дійсно необхідні, які вимагаються Європейським Союзом. Тому тих декларацій, які звучать у Брюсселі, недостатньо - вони повинні підкріплюватися конкретними діями».

Володимир Фесенко
Директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко впевнений, що вихід із кризи треба шукати в Україні, а не в Брюсселі. «Йдеться про спільний проект Європарламенту і Верховної Ради про реформування української парламентської системи. Підготовлено проміжний звіт - власне проект парламентської реформи, - пояснив він АСН. - Цей проект обговорювався в Брюсселі, і туди поїхала частина парламентаріїв, група експертів, які брали участь у роботі над цим документом. Документ відповідає духу і букві європейської інтеграції України. Це дійсно спільна робота і робота, яка, в першу чергу, потрібна саме Україні. Інша справа, і я про це говорив Гройсману, що такі презентації, навіть проміжних результатів роботи над проектом, треба проводити не лише в Брюсселі, а й у Києві для представників широкої громадськості, експертів, журналістів».

На думку експерта, цей проект надзвичайно важливий. Але пропозиції треба ще перевести в форму конкретних законопроектів. Після цього вони повинні розглядатися Верховною Радою, яка потім повинна їх проголосувати. За словами Володимира Фесенка, тільки тоді ця реформа стане реальністю. Крім самої парламентської реформи, там, безумовно, обговорювалися і питання, пов'язані як з європейською інтеграцією України, так і внутрішньополітичні. «І політична криза, яка зараз проявилася у Верховній Раді, - це не головне питання, воно, швидше за все, паралельно обговорювалося, - запевнив політолог. - Так чи інакше, вихід із кризи треба шукати в Україні, а не в Брюсселі. Цей тиждень є проявом європейської інтеграції України, і головний зміст цього тижня - обговорення проекту реформ українського парламенту».

У статусі учня

Володимир Цибулько
При цьому експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько запевнив «Аналітичну службу новин» (АСН), що українська сторона перебувала в Європі у статусі учня, а не партнера, а головний результат поїздки нардепів у Брюссель - підтвердження, що Україна залишається ключовою країною для Євросоюзу. «Треба відокремити стратегічні досягнення від тактичних поразок. Стратегічним досягненням є підтвердження, що Україна є ключовою країною для Євросоюзу і ЄС не відступиться від своїх планів. В тактичному плані це теж дуже корисний візит у тому сенсі, що українським депутатам було зазначено, що їхні маленькі відступи від узятих на себе зобов'язань завжди будуть коштувати країні великих збитків, - пояснив політолог. - Або вони стають договороспроможною стороною і виконують взяті на себе зобов'язання, або будуть руйнувати перспективи власної країни. Мені здається, що ця дорожня карта, яка обговорювалася в плані реформ Верховної Ради, розширила поле тактичних можливостей для українських депутатів. Адже серед усіх параметрів пропонується ідея введення простої більшості від присутніх у залі при голосуванні за закони. Тому в цьому плані мені здається, що Євросоюз начебто розширив можливості, він не заганяє нардепів у жорсткі нормативи поведінки, але, з іншого боку, стимулює їх до політичної діяльності».

На думку Володимира Цибулька, підписання дорожньої карти реформ для ВР є найважливішим тактичним результатом. Його можна розцінювати як попередження. «Там багато звинувачень. Це попередження хорошого вчителя недбалому учневі. Українська сторона могла б діяти як партнер у переговорах, якби проголосувала, наприклад, той же закон про електронне декларування та змогла завершити процедуру зі створення Нацагентства з питань запобігання корупції, - вважає він. - Це ті вимоги, які Україна брала на себе. Якби вони були виконані, українська сторона приїхала б до Брюсселя з почуттям статусу партнера. А оскільки це не так, вона перебувала в статусі учня. Євросоюз доброзичливий, бо він дуже важко переживав наслідки комуністичної агресії, особливо в країнах Центральної Європи. Але треба запам'ятати, що ніколи ЄС не буде підтримувати українську економіку, якщо державна інфраструктура не сприяє боротьбі з корупцією і виведенню з тіні бізнесу».

Богдана Бабич
Українські народні обранці, вважає керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич, не продемонстрували європейським парламентаріям очікуваний ними результат. «Насправді європейці чекають від України тільки одного - щоб ми показали результат, - запевнила вона АСН. - Тому вони сподівалися два роки, що ми цей результат покажемо і вони зможуть залучити нас до єврозони. Цього не сталося. Я недавно спілкувалася з німцями, які були дуже розчаровані. Вони сказали, що «ми самі корумпуємо українських політиків, надаючи кошти, бо ці гроші зникають як у чорну діру. І чим більше ми підтримуємо українську владу, тим більше допомагаємо утримувати цю корупційну систему». Я знаю, що фінансування буде дещо переспрямовано, і я знаю, що мова про те, що треба надати певні проекти, які конкретно будуть допомагати розвивати громадянське суспільство».

На думку Бабич, такі проекти будуть запорукою того, що у нас з'являться нові політики замість старих, які показали свою нездатність рухатися в європейському напрямі та приймати правила гри європейців. «Я насправді дуже розчарована, що наші політики продемонстрували низький рівень, адже вони не ухвалили потрібні законопроекти. Особливо обурює відмова від електронного декларування своїх доходів - це говорить про те, що вони бояться їх відкривати. Одразу виникає підозра в чесності отримання таких доходів. Якщо чиновник цього боїться, це автоматично означає, що він винен. Апріорі той депутат, який не проголосував, показав, що він винен. Також вони показали свою нездатність іти в Європу і приймати правила гри, запропоновані європейцями. Але ми не можемо піти в Європу зі своїми правилами. Ми можемо тільки приєднатися до їхніх правил і вже міняти правила європейські, будучи однією з країн - членів ЄС», - зазначила експерт.

Держава vs власна кишеня

Вадим Карасьов
Результати від поїздки українських депутатів до Брюсселя неоднозначні - є як позитивні, так і негативні. Зокрема, технічна реформа парламенту, яку запропонували в Європі, - це плюс. А ось те, що поїздка збіглася з відстроченням візової лібералізації, наштовхує на певні роздуми, підкреслив у розмові з кореспондентом АСН директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

«Якщо під результатом розуміти запропоновану Європарламентом і схвалену на спільних обговореннях із депутатами ВР технічну реформу Верховної Ради, то це можна розглядати як результат. Як результат можна розглядати і зміцнення міжпарламентських зв'язків між Європейським Парламентом та Верховною Радою. А ось якщо розглядати результати цієї поїздки як суттєвий, серйозний, фундаментальний внесок у розвиток українського парламентаризму, то результат вельми відносний, умовний і дуже технічний, - вважає експерт. - Українська ВР потребує не тільки і не стільки технічного вдосконалення і навіть процедурних і регламентних змін, які, звичайно ж, можуть полегшити ухвалення законів, скільки фундаментальної трансформації в напрямі європейського парламентаризму. Наша ВР ще далека від ключових стандартів і основних параметрів європейського парламентаризму та роботи парламенту європейських демократичних держав».

Карасьов упевнений, що відстрочку візової лібералізації на невизначений термін, яка збіглася за календарем з різного роду зустрічами європейських депутатів і українських нардепів у Брюсселі, можна вважати негативним результатом Українського тижня. «Введення візової лібералізації відкладається на невизначений термін, і таким чином візова завіса продовжує залишатися перешкодою для гуманітарних контактів не для депутатів, у яких такої проблеми немає, а для простих людей, - зазначив політолог. - Біда в тому, що під час цих зустрічей представники і керівництво Європарламенту не відчули серйозності намірів представників української ВР. А єврослова, єврориторика, декларації, обіцянки і порожні гасла, які постійно транслює українська влада, вже неабияк набридли нашим європейським партнерам.

З цієї точки зору результат дуже тривожний, оскільки візовий режим відкладається незрозуміло до якого терміну. Плюс ще на черзі голландський референдум щодо ратифікації Асоціації Євросоюзу з Україною. Швидше за все, не буде не те що втішного результату, але і втішного призу. Ймовірно, отримаємо негатив. Референдум не має зобов'язуючого характеру, але може свідчити про глибокі психологічні та культурні зрушення у плані і розширення Європи, і прийняття до Євросоюзу країн, що перебувають на східноєвропейській периферії».

Володимир Огризко
Тому цілком логічним виглядає висновок, який зробив за підсумками цієї поїздки екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко. «Між парламентом України, який би він не був, і Європарламентом встановлюються партнерські відносини. Хіба це не корисно? Безумовно. Це несе користь у тому, що нашому парламенту дійсно є чому повчитися у Європарламенту. Адже це зразок, який поки що для нас фата-моргана, тому будь-яка форма співпраці в цьому плані дуже корисна. Інше питання в тому, чи будуть за цим планом, який запропоновано, прийнято і затверджено, конкретні кроки з його виконання», - акцентував дипломат.

За словами Огризка, без подальших конкретних кроків це просто перетвориться на «корпоративну кампанію». Тому головне, щоб у наших нардепів було прагнення до змін. «Якщо прислухатися до порад європейських парламентаріїв, якщо прагнути щось змінити, немає нічого неможливого. Скажіть, чому можуть нормально працювати західні парламентарі, але не можуть українські? Вони що, з іншого тіста зліплені? Чому зараз усе зависло? Бо українські парламентарії не хочуть жити за європейськими стандартами і правилами, бо українські парламентарії не хочуть ухвалювати закон, який унеможливить брехню в деклараціях. Ось тому треба вчитися у місцевих парламентаріїв бути тими політичними діячами, які перш за все думають про державу, про свою громаду, а не про власну кишеню», - підсумував Володимир Огризко.

Як бачимо, минулий тиждень приніс багато «несподіваних» сюрпризів від Євросоюзу, адресованих представникам українського політикуму. І всі вони носять переважно критичний характер. Критичний хоча б тому, що наші депутати, навіть розуміючи, що апарат ВР і принципи її роботи доведеться реформувати, адже радянський стиль, продемонстрований парламентом упродовж останніх двадцяти років, абсолютно не відповідає вимогам часу, стрімголов не кинуться цього робити. Навпаки - придумають тисячу і одну причину, чому це не виходить або з цим потрібно почекати. Можливо, навіть створять видимість бурхливої діяльності, як це відбувається з боротьбою з корупцією. А тому перспективи отримання безвізового режиму для українських громадян, на відміну від громадян Грузії, залишилися поки нереалізованою мрією.