Як будемо «перекроювати» бюджет

Якщо говорити про бюджет на цей рік, то, з одного боку, його ухвалювали, м'яко кажучи, не зовсім за чинними в країні правилами (йдеться насправді про грубе порушення законодавства, адже головний фінансовий документ розроблявся за відсутності затвердженої парламентом податкової реформи). А з іншого, його таки ухвалили ще до Нового року, тобто вчасно — і країні не доводиться півроку, як уже бувало раніше, жити взагалі без бюджету. Не дивно, що за таких умов він просто не міг бути ідеальним. Отож те, що правки будуть неминучими, було зрозуміло ще в грудні 2015-го.

Тому заява голови ВР Володимира Гройсмана, яка пролунала в середині січня, про початок підготовки змін до держбюджету на 2016 рік є цілком очікуваною і логічною. Одна з позицій — бюджет цього року потребує змін ще й тому, що він розрахований на основі фрагментів податкової реформи, а питання податкової реформи залишати в підвішеному стані не можна. Але справа ще й у тім, що нинішній бюджет керівництво країни до літери вивіряє з МВФ — саме експерти цієї організації дають добро на всі зміни, які Україна може внести до свого головного фінансового документа. І хоча на даний момент, за словами міністра фінансів Наталії Яресько, Міжнародний валютний фонд змінювати бюджет і Податковий кодекс нібито й не вимагає, «Аналітична служба новин» (АСН) вирішила за допомогою експертів відповісти на запитання, без яких змін у бюджеті нам не обійтися.

Передусім Податковий кодекс

Погодьтеся, питання більш ніж серйозне. Але, як буває в подібних випадках, експертні думки мало не порівну розділилися на цілком протилежні. Одні кажуть, що змінювати нічого не треба. Інші, навпаки, аргументовано доводять, що бюджет-2016 нікуди не годиться. І є ще невелика група аналітиків, які, аналізуючи всі плюси й мінуси прийнятого в грудні головного фінансового документа країни, кажуть, що ж насправді Україні потрібно.

Василь ПоворозникСтарший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Поворозник упевнений, що податкова реформа, від якої залежить якість бюджету (в тому вигляді, в якому її провели), стала результатом компромісу зацікавлених груп. «Виходячи з логіки, — пояснює він АСН, — загальноекономічні зміни в бюджеті необхідні. Але в будь-якому разі дефіцитний бюджет є. Податкова реформа приймалася досить швидко. Хотілося б надалі бачити її результат, а не частковий перегляд ставок окремих податків». Експерт при цьому зазначає, що, можливо, будуть і соціальні скорочення. «Складно в цій ситуації сказати, на що саме буде спрямовано скорочення, — зазначив Василь Поворозник. — Остаточне рішення прийматиметься спільно з МВФ. Незважаючи на те, що ухвалення бюджету для фонду є правильним кроком, сам бюджет потребує доопрацювання і внесення змін, які також узгоджуватимуться з МВФ».

Володимир ЛановойНа думку ж президента Центру ринкових реформ, екс-міністра економіки Володимира Ланового, ухвалений на 2016 рік бюджет абсолютно не відповідає жодним вимогам. І якщо просто змінити деякі його позиції, потрібного результату це не дасть. Тому треба повністю змінювати концепцію головного фінансового документа країни. «Цей бюджет не те що не підходить, він навіть шкідливий. Не можна десь додати, десь відняти — і нібито буде краще, — запевняє економіст. — Держава знущається над економікою, затискає внутрішній ринок, вводить неправомірні податки, розкидає мільярдні суми невідомо куди, а потім у нас інфляція стрибає. Бюджет же впливає на інфляцію і девальвацію курсу. Те, що у нас зараз падає курс гривні, пов'язане з величезним дефіцитом бюджету. Неправильно розподіляються ресурси. Інноваційні галузі нічого не отримують, однак «Ощадбанк», «Нафтогаз» та інші отримують десятки мільярдів. Треба змінити всю концепцію».

На думку експерта, цей бюджет тягнутиме країну на дно. Володимир Лановий прогнозує, що цього року буде падіння і курсу, і ВВП, і експорту. Крім того, він зазначає, що змінювати Податковий кодекс необхідно було одразу після зміни уряду. «Таке враження, що вони розробляють бюджет для якогось власного способу життя і власного світу. Цей уряд нічого не робить в економіці. Першим пунктом треба було протягом місяця після лютневого переобрання Кабміну здійснити заміну Податкового кодексу, який є поліцейським, жандармським кодексом по відношенню до всієї країни. А що це за ігри з податковими ставками: мовляв, ми підвищимо або зробимо всі податки 22 або 20%? Насправді вся система є узурпаторською, вона душить нас усіх. А де скасування тимчасових податків, які вони ввели в 2014 році? Це філософія така — жити у своєму обмеженому світі і задовольнятися тим, що вони виконали бюджет, виділили гроші. Але це зовсім не досягнення. І без уряду гроші виділятимуться, якщо сплановано і правильно виписано казначейський потік грошей», — зазначив Володимир Лановий у коментарі АСН.

Кардинальних змін не потрібно

Олександр ЖолудьПриміром, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь у коментарі АСН заявив, що зараз краще все залишити, як є. «Враховуючи, що у нас лише початок лютого, варто зазначити, що ми ще не бачимо, як у найближчі місяці розвиватимуться події в реальному секторі економіки, — пояснив він. — А кардинальної потреби у зміні бюджету, який було ухвалено трохи більше місяця тому, взагалі немає. Є певні речі, які в ньому забули прописати. Кажуть, що на те саме Антикорупційне бюро не виділено гроші на зарплату. Такі речі, можливо, треба було б змінити. Але якихось кардинальних змін, які істотно вплинули б на витрати для Пенсійного фонду або на субсидії, на освіту, охорону здоров'я, житлово-комунальні послуги, соціальні субсидії до місцевих бюджетів, робити не варто. Зрозуміло, багато хто скаже, що у нас низькі пенсії, соціальні виплати і т.д., але це те, що ми на сьогодні можемо собі дозволити».

Що ж стосується змін до податкової системи, то вони мають працювати з початку нового року. За словами експерта, ситуація така, що «зазвичай є нормальним варіантом, коли всі ж податкові зміни вводяться з настанням нового фінансового року, тобто з 1 січня. Зараз говорять про те, що ми можемо обговорювати якісь зміни, але вноситися вони повинні відповідно з 1 січня і заробити — з 2017 року».

Борис КушнірукЩе більш категоричний у цьому питанні економічний експерт Борис Кушнірук, який запевнив «Аналітичну службу новин», що змінами в бюджеті виправити нічого вже не можна. Є багато речей, зазначає він, які було помилково закладено на початку реформування податкової системи. Саме тому бюджет-2016 збалансований неправильно, він не вирішує реальних проблем сприяння розвитку економіки з точки зору бізнесу. «Питання щодо бюджету є складнішим. Це синтетичний документ, що відображає речі, які вже було зроблено. Наприклад, з одного боку, корисність цього бюджету полягає в кількох речах. По-перше, скоротили реальний дефіцит за статтями, які раніше потребували багато коштів. Це стосується НАК «Нафтогаз». Тож ідеться про важливий позитивний фактор цього бюджету. Далі: ми продовжили фінансову децентралізацію, і обсяг коштів, які залишаються в місцевих бюджетах, — це теж позитив, — вважає економіст. — Негатив — зменшення того ж єдиного соціального внеску (ЄСВ) до 22%, хоча насправді це все не вирішує жодних проблем. Нарахування ЄСВ плюс податки на доходи фізичної особи великі, тому вони не вийдуть з тіні. Ми фактично створили величезну діру в бюджеті, точніше — у Пенсійному фонді, яку треба було закривати з бюджету».

Насправді мінусів і негативних моментів у чинному бюджеті достатньо, але найкраще ці прорахунки враховувати під час розробки наступного. Один із прикладів, на який звертає увагу Борис Кушнірук, — фінансові потреби на розв’язання проблем енергоефективності, які враховані неправильно. «Якщо ви поглянете на бюджет, побачите, що такій собі конторі «Роги й копита» — Агентству з енергозбереження — виділяється мільярд гривень на функціонування. Причому сама філософія її не може вирішити тих проблем, які є. У країні величезна кількість державних установ, котрі фінансуються з бюджету, в яких потрібно проводити тепломодернізацію, — роз'яснює він. — Але насправді цим бюджетом заходи з енергозбереження не передбачені. Зараз плануються кошти від приватизації — 17 мільярдів гривень, але вони передбачені на фінансування дефіциту бюджету без розшифровки мети. А я б спрямував їх саме на проведення заходів з енергозбереження. Або, наприклад, ми приватизуємо Одеський припортовий завод. Я б запропонував, щоб половина коштів від цього пішла на багатостраждальну дорогу Одеса — Рені, адже її справді треба добудувати. Тоді населення в Одеській області виявило б бажання, щоб ця приватизація відбулася».

Віктор НебоженкоВиходить, що кардинальних змін до бюджету не потрібно, бо ними вже нічого не виправити. Продовжуючи цю лінію, директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко стверджує, що кардинальних змін до бюджету й не буде. Хіба що його критикуватимуть у частині адміністрування податків. «Це перший бюджет в Україні, який збігається з думкою фінансових донорів України, Світового банку та МВФ, про те, яким має бути бюджет у країни, яка, з одного боку, воює, а з іншого — в економічній кризі, — нагадує соціолог. — Тому насправді бюджет змінюватися буде, але не дуже. Інша річ, що важливим є питання адміністрування податків. Там буде півроку боротьби, бо зачіпаються інтереси різних груп у торгівлі, особливо з Європою. Всі підвищення податків, які закладені в цьому бюджеті, коригуватимуться, але принципово бюджет не змінюватиметься. А найголовніше, на що я розраховую, це те, що міністр фінансів цього разу буде сильнішим, ніж глава Нацбанку, і не дозволить ані друкувати гроші, ані розширювати інфляцію, як було в 2015 році».

Експерт вважає, що скорочень соціальних виплат не буде. Однак зазначає, що економічної політики в країні взагалі немає, бо Україна в усьому залежить від фінансових джерел, а не від внутрішньої торгівлі або своїх виробничих потужностей. У цьому, за його словами, «велика проблема. Хоча якщо була б можливість, то нам дуже потрібно щось робити з економічними державними монополіями, які перебувають у дуже великій залежності від олігархів. Але влада воліє посилити податки, але не чіпати олігархів».

Змінювати треба, але не хочеться

Володимир РябошликЯк було зазначено вище, друга група експертів вважає, що змінювати бюджет треба обов'язково. Але нинішній владі це невигідно, тому зміни відбудуться лише з відставкою уряду. Щоб не було дефіциту бюджету, потрібно запроваджувати цивілізоване оподаткування олігархів, а не надлегке, як сьогодні, вважає екс-заступник міністра економіки, економічний експерт Володимир Рябошлик. «Бюджет має два боки: це доходи і видатки. У мене є кілька пропозицій не по лінії зменшення витрат (як вони це роблять), а з приводу збільшення доходів, — говорить він «Аналітичній службі новин» (АСН). — Бо на тлі надзвичайних податків (на кшталт податку на пенсіонерів) у нас залишаються надлегкі податки для олігархів. У цьому протиріччя, тому що 5% податку на дивіденди — найнижчий податок у світі, і ми на цьому прикладі бачимо, в чиїх інтересах працює влада. У нас є парадоксальні підприємства, де фонд дивідендів перевищує фонд заробітної плати. Тобто наш прем'єр розповідає казки щовечора, як він бореться із зарплатами в конвертах. А ці 5% дивідендів фактично забезпечують проведення готівки. Кошти оформлюють як дивіденди, а потім роздають людям, оскільки при такій схемі і такій низькій ставці це вигідно, водночас це втрати для бюджету. Інший приклад: сховали в тінь закон про оподаткування за вартістю. Пані Яресько чудово знає, що значні доходи в Америці йдуть від майна, оціненого за вартістю, а не так, як у нас, за квадратний метр голої хатини. Але у неї самої вже є нерухомість в Україні, тому їй зовсім не хочеться, щоб тут було так, як в Америці».

За словами Володимира Рябошлика, якби у нас було цивілізоване оподаткування для олігархів, то збільшилися б доходи бюджету, не було б дефіциту, не було б падіння гривні. Але це питання політичне, а якщо точніше — питання зміни влади. Адже влада сама для себе пише закони, фактично у нас ситуація узаконеного уникання податків.

Олександр ОхріменкоЩо бюджету-2016 косметичні зміни не допоможуть, упевнений і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, який запевняє, що країні потрібно скоротити витрати на міністерства, прибрати непотрібні, залишивши тільки кілька ключових. «Головне, що потрібно зробити і що не враховано в бюджеті, це перерахувати справедливий прожитковий мінімум, — наголошує він. — Я вважаю, він має бути не меншим за три тисячі гривень, а то й більшим. Треба зробити нормальні пенсії, зарплати. Тобто все досить просто. А будь-які косметичні зміни є абсурдними, безглуздими й нікому не потрібними».

Понад те, на думку Охріменка, бюджет не лише потрібно, а й можна змінити, тим більше що великого дефіциту в ньому немає. «Він не дуже дефіцитний. А те, що вимагає МВФ, — абсурд. У більшості країн світу дефіцит значно більший, і ніхто на це не звертає уваги. У нас зараз можна без шкоди для економіки ліквідувати міністерства культури, охорони здоров'я, сільського господарства, міністерство економіки — вони взагалі не потрібні. Потім можна всі ці галузеві міністерства звести в одне. Єдине з міністерств, яке треба залишити, — Мінфін і, зрозуміло, ще Міноборони. Решта — спадщина радянської системи», — зазначив експерт.

Не кредитом єдиним...

Олександр ГончаровДля того щоб забезпечити виконання бюджету, переконаний директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров, буде новий виток девальвації гривні та підвищення податків. Крім того, необхідно вносити зміни до бюджету, а уряду необхідно припинити думати лише про чергові кредити МВФ. «Бюджет уже ухвалили, але не думаю, що у них вистачить розуму на щось більше, окрім як підвищити чи зберегти свої витрати. Для того ж, щоб наповнювався бюджет, потрібно створювати робочий режим економіки, а не думати лише про чергові кредити МВФ, — пояснив експерт «Аналітичній службі новин». — Бо кредити — це завжди борги, причому борги вже майбутніх урядів. Доведеться не тільки новому складу уряду, а й усім українцям думати, як і за рахунок чого їх віддавати. Тому перш за все потрібно думати про інвестиційний бюджет, бюджет розвитку. Це означає, що Кабмін повинен був підготувати як мінімум дворічну програму стимулювання притоку прямих іноземних інвестицій, а також оголосити нинішній, 2016-й, рік роком розвитку ринку, спільного інвестування внутрішнього ринку. Це має розвивати інститути спільного інвестування: пайові, корпоративні інвестиційні фонди».

За словами економіста, податки треба знижувати, а не збільшувати. «Міністр фінансів Яресько не хоче зрозуміти таку річ, що податкова система повинна стимулювати реальний сектор економіки, — запевняє Олександр Гончаров. — Вона підвищує податки, а їх потрібно знижувати, аби збільшувати оподатковувану базу. Що оптимальніші і правильніші рішення знаходяться для зниження податкового тягаря найпріоритетніших галузей економіки (особливо це стосується малого та середнього бізнесу), то ширша оподатковувана база. І в абсолютному вираженні ви отримаєте більше податків до бюджету, ніж у випадку більш високого тиску на підприємців та бізнесменів, котрі ще залишилися працювати».

Олег УстенкоВиконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко теж вважає, що бюджет — у тому вигляді, в якому його було ухвалено, — абсолютно неякісний. Тому робота парламентаріїв має відбуватися у двох напрямах: перші рухи має бути здійснено в плані можливості збільшити дохідну частину держбюджету. Але це, наголошує експерт, далеко не завжди означає збільшити податки. «Проблема зі збільшенням податків може просто означати ще більший відхід економіки в тінь, — пояснює він. — Крім того, в умовах, коли тіньовий сектор економіки виходить на рівень 50% і вище, збільшення акцизних зборів (що було зроблено) теж може впливати на збільшення того ж тіньового сектора, а не становити додаткові доходи держбюджету».

Тому, на думку експерта, яку він висловив у коментарі АСН, необхідно ще раз подумати, наскільки зросте дохідна частина держбюджету при внесенні цих змін до Податкового кодексу. «Потрібно подумати, яким чином прибрати додатковий тиск на українських сільгоспвиробників, спричинений на них у зв'язку з цією новою системою і скасуванням пільгового ПДВ за сільськогосподарську діяльність. Я б запропонував задуматися ще раз над поверненням ПДВ, — говорить він. — Сподіваюся, що повернення ПДВ відбуватиметься прозоро, в електронному режимі, щоб будь-який учасник ринку міг відкрити і побачити, хто і коли отримує». Це, зазначає експерт, що стосується дохідної частини державного бюджету. Що ж стосується його видаткової частини, то у держави «немає жодних альтернатив, окрім як ще раз подумати з приводу того, де можна скоротити витрати або зменшити рівень корупції. Я припускаю, що велика частина суспільства вже давно розуміє, що величезна кількість порушень відбувається в системі держзакупівель. Для мене незрозуміло, чому частину держзакупівель виведено з прозорого тендерного процесу і чому цей процес буде розтягнуто у часі. Більший рівень прозорості означає менші можливості для злодійства».

Володимир ЦибулькоЗрозуміло, що обидва варіанти розвитку ситуації з бюджетом — і не чіпати, і кардинально змінити — можуть стати нашою реальністю. Але головне — не допустити повторення подібного сценарію в процесі ухвалення бюджету вже на наступний, 2017-й, рік. А для цього, зазначає експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько, на наступний рік треба готувати більш сучасну модель податкової системи.

«Цьому бюджету, — пояснює він АСН, — бракує коштів: на інфраструктуру, на капіталовкладення. Є вкрай складні ситуації, як, наприклад, із професійно-технічною освітою. ПТУ передано на баланс місцевим радам, а у місцевої влади маленькі бюджети і траншів не передбачається. Тому треба знайти формулу фінансування профтехосвіти, інакше до кінця року від профтехучилищ нічого не залишиться».

Що ж стосується змін податкової системи, то, на думку експерта, прямо зараз змінити модель системи податків навряд чи можна. При цьому, запевняє Цибулько, нам «треба готувати більш сучасну модель на наступний рік. Тут важко сказати, що можна зробити зі змінами до бюджету. За результатами 1-го кварталу стане зрозуміло, які з галузей отримали шанс розвиватися, а про розвиток яких ще слід подбати. Тому мені здається, що цей бюджет ніякого серйозного розвитку економіки не забезпечує. Але він і не підриває цю гарантовану або мінімально забезпечену купівельну спроможність населення. Звичайно, поки що єдиний механізм росту економіки, який закладено (крім спрощення окремих податків), — це спроба нарощування зарплат і пенсій, яка запроваджується цьогоріч. Це має трохи стимулювати купівельну спроможність, а через неї — і зрушити зростання економіки».

Як бачимо, експертні думки справді дуже відрізняються. З іншого боку, в кожній є своє раціональне зерно. Українцям же в цій ситуації залишається хіба що сподіватися, що влада зробить правильний вибір, який хоча б не погіршить соціальні стандарти, чинні у нашій країні сьогодні.