Запобіжники для корупції

На війну списати можна багато чого, проте уявити, що розрулити ситуацію на сході заважає корупція, непросто. Втім, днями помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд озвучила свій рецепт боротьби з агресором. Виявляється, у першу чергу нам потрібно приборкати корупцію, стабілізувати економіку і навести лад у судовій системі. А щоб цього домогтися, країні треба постаратися і зробити все «для очищення від повальної корупції уряду та суспільства на всіх рівнях, розірвати зв'язок корумпованих держпідприємств та олігархів».

Рецепт цієї боротьби від американської чиновниці включає в себе насамперед реформу системи держзакупівель та управління доходами в газовому секторі, оновлення Генпрокуратури за прикладом нової поліції, створення офісу генерального інспектора в рамках ГПУ і призначення вже найближчим часом антикорупційного прокурора. Важлива також практика прозорого ведення бізнесу, «зелена доріжка» для інвестицій. По суті, це означає, що всі кроки, які наша країна робила в цьому плані досі, щось на кшталт холостого пострілу: шуму багато, а результату - нуль.

До речі, що Україна провалила боротьбу з корупцією, зауважив нещодавно й міністр економрозвитку і торгівлі Айварас Абромавічус. За його словами, саме корупція «залишається катастрофічною перешкодою для розвитку нашої країни». Мабуть, це так і є, оскільки, якщо вірити результатам найсвіжішого міжнародного Індексу сприйняття корупції (за підсумками минулого року), то ми посідаємо 142-гу позицію серед 175 країн, куди Україна скотилася за останнє десятиліття з 99-ї позиції. Експерти міжнародної антикорупційної спільноти зазначають, що вся біда у небажанні руйнувати корупційні схеми, одержані у спадок від усіх правлячих режимів уже часів незалежності. Тому «Аналітична служба новин» вирішила розібратися, чим зумовлене таке небажання боротися з хабарництвом: ігноруванням проблеми з причини несерйозного до неї ставлення або ж тим, що корупційні тенета настільки сильно обплутали всю країну, що всім без винятку чиновникам, аби впоратися з цим монстром, починати доведеться з себе?!

Президент з народом

Серед петицій, які набрали потрібну для розгляду главою держави кількість голосів, - і вимога на законодавчому рівні скасувати заставу для корупціонерів. «Я підтримую пропозицію про недопущення застосування до осіб, яких підозрюють чи обвинувачують у скоєнні тяжких або особливо тяжких корупційних злочинів, такого запобіжного заходу, як застава, - написав Петро Порошенко у своїй відповіді на цю петицію. - Саме тому одним із важливих завдань для парламенту є розгляд законопроектів з даного питання і вироблення компромісу щодо законодавчих змін у частині обмеження застосування застави до корупціонерів».

У свою чергу прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вирішив винести сміття з хати - і закликав до співпраці у боротьбі з корупцією в нашій країні країни ЄС та G7. Глава ж Мін'юсту Павло Петренко заявив, що найбільш політично корумпованим органом є Верховна Рада. Правда, повірити, що в Кабміні всі білі і пухнасті, насправді непросто. Що ж - після стількох заяв про боротьбу, спроб викорінити, обіцянок побороти та інше - ми маємо насправді?

В основі основ - схеми держзакупівель

Олександр СтародубцевРеформування держзакупівель та впровадження електронної системи, зазначив директор департаменту регулювання держзакупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі Олександр Стародубцев, повністю відповідає процесу боротьби з корупцією (цікаво, а чому профільному міністрові про це не доповіли?), пояснивши «Аналітичній службі новин», що «мета реформи - це заощадити гроші, а головний інструмент - це електронна система. А електронна система дозволяє дві речі: по-перше, всім усе показати в зручному вигляді, щоб потім можна було проаналізувати. Це - грузинський принцип, який ми запозичили у їхніх фахівців, котрі дуже активно допомагали створювати систему електронних держзакупівель ProZorro». Стародубцев також наголосив, що зараз у Мінекономрозвитку розробили ще один законопроект - «Про державні закупівлі», ухвалення якого дозволить до кінця наступного року здійснити в Україні повний перехід на систему електронних закупівель.

Максим НефьодовЩо реформи саме у сфері держзакупівель дозволять у рази зменшити корупційні ризики, вважає і заступник міністра економрозвитку і торгівлі Максим Нефьодов. «Боротьбою з корупцією займаються правоохоронні органи, ми з ними зрівнятися у цій боротьбі не можемо. Але ми зменшуємо можливості для корупції. У нас дуже часто кажуть «ой, ви проводите реформу, а в компанії Х усе ще крадуть», - зазначив він у розмові з кореспондентом АСН. - Так, це відбувається. У нас немає ілюзій і ми не говоримо, що щось ввели і воно розв’язало всі проблеми в країні. Але прибираємо ті моменти, які, умовно кажучи, дозволяють брати хабарі. Якщо в системі ніхто - ані замовник, ані регулятор - не бачить, хто бере участь у закупівлях, то брати хабар за те, щоб когось не допустили, неможливо технічно».

Христина ГуцаловаЗрозуміло, що двома руками «за» електронну систему держзакупівель і координатор проекту ProZorro Христина Гуцалова, яка акцентувала, що корупціонерів зупиняють прозорі схеми держзакупівель, а електронна система, яка дозволить розкрити всі можливі корупційні ризики, здатна впоратися з корупційною складовою в тендерах. «Ми бачимо, що у нас по деяких позиціях у закупівлях ціна знижується одразу на 40-50%, тобто ми всі чудово розуміємо, звідки це береться, - зазначила Христина Гуцалова АСН. - Були між собою два постачальники, які тримали ціну і вигравали тендери по черзі, а тепер просто приходить третій і дає реальну ціну, і ми розуміємо, що цим долається корупційна складова.

Насправді тепер кожен, зайшовши на сайт, може побачити і проаналізувати проведення тендерів та закупівель. Ви можете зайти на сайт і побачити, як часто одні й ті самі постачальники зустрічаються в тендерах одного й того самого замовника, знижують вони ціну чи утримують ціну на аукціоні такою самою. Всі ці речі за допомогою ProZorro підсвічуються, і це можливість відслідковувати процес як для контролюючих органів, так і для суспільства в цілому». Залишилося всього нічого - доопрацювати систему (поки що це лише пілотний проект), і тоді її можна буде запускати в масштабах усієї країни. «Наступний період, - зазначила експерт, - буде перехідним, оскільки у нас частина процедур відбуватиметься в паперовій формі, частина - в електронній. Але говорити про повноцінно працюючу систему ми зможемо на початку 2017 року».

Боротьба чи імітація

Ігор КурусАле якщо чиновники, особливо профільних міністерств (Мінекономрозвитку, Мін'юсту, МВС), реальну боротьбу з корупцією розгледіти зуміли, багато хто в Україні вважає, що так звані кроки з боротьби з цим невикорінним процесом робляться лише про людське око, щоб знизити рівень соціальної напруги в суспільстві. Приміром, голова правління Українського центру прямої демократії Ігор Курус вважає, що в Україні боротьба з корупцією лише імітується. При цьому на «прибуткових» напрямах державного управління та регулювання відбувається заміна «чужих» людей «своїми». Як наслідок, зазначає експерт, статистика стверджує, що в 2015 році тіньовий ринок збільшився з 40% до більш ніж 50%. Крім того, Курус переконаний, що корупція у нас має всеосяжний характер і з нею потрібно боротися всіма засобами і всім «миром», а самі борці з цим процесом мають бути максимально мотивованими. Петиція «Про скасування грошової застави для корупціонерів», за його словами, дуже правильна і вирішує цілий клубок проблем у боротьбі з корупцією, але «відповідь Президента вказує на те, що майбутнє цієї петиції таке ж, як і люстрації. Багато шуму, а роботи жодної».

Річ у тім, зазначає експерт, що українці, які підписали петицію (а це 32 тисячі громадян), підказали владі, як частково подолати продажність судової системи. І ця підказка продуктивна і ефективна. «На мою думку, - сказав він АСН, - Президент у першу чергу повинен скористатися своїм конституційним правом законодавчої ініціативи і подати відповідний законопроект до парламенту. Такий законопроект має бути розглянутий у першу чергу як президентський, і вже через місяць навіть «продажні» судді не змогли б відпускати під заставу чиновників, котрих звинувачують у корупції». Однак, за словами Куруса, півтора року правління нової влади показують, що нинішні чиновники не потребують порад. До того ж саме «нинішніх чиновників і членів парламентської більшості дедалі частіше звинувачують у корупційних діяннях. Правда, поки що це роблять не правоохоронні органи, але, як відомо, диму без вогню не буває», акцентував він, додавши, що і в цьому випадку Президент рекомендує ВР розглянути ініціативу, а це означає, що навколо такої ініціативи буде піар, дебати, затримка часу, блокування трибуни і все, чим супроводжуються подібні процеси.

Але ж серед петицій є ще принаймні одна, яка заслуговує на увагу в плані боротьби з корупцією. Це вимога, зареєстрована під №22/000039-еп «Про можливість дострокового відкликання будь-якої обраної особи, яка не виправдала довіри виборців», котра теж набрала потрібну кількість голосів на свою підтримку. Тут знову громадяни намагаються допомогти владі вийти з глухого кута. «Понад те, - зазначає експерт, - ще у 2013 році нами було розроблено законопроект «Про вотум недовіри посадовим особам», реалізація якого дозволила б громадянам через інструмент петиції самим очистити владу, принаймні місцеву, від брехунів, корупціонерів, пройдисвітів, пристосуванців та інших «паразитів» держави. У кожному селі, місті, районі з'явилися б мотивовані борці з корупцією на волонтерських засадах, у яких був би законний механізм очищення влади. Жоден державний орган не в змозі розгорнути таку боротьбу, яку здатна провести цільова громадськість. Крім того, реалізація цього законопроекту зробила б невигідною «купівлю» посад або мандатів, а негідників було б протягом кількох місяців викинуто з влади без прокурорів, партій та інших «борців» з корупцією».

Віктор СусловЩо ми маємо не реальну боротьбу з корупцією, а всього-на-всього показуху, впевнений і екс-міністр економіки Віктор Суслов. «Скажімо так, пишатися нічим, - поділився він з «Аналітичною службою новин», - те, що у нас навколо боротьби з корупцією будується пропаганда, відбувається люстрація і звільнення багатьох людей без причин з держслужби, - все це дестабілізувало роботу держапарату. Але ефективної боротьби з корупцією немає, і про це говорить увесь світ. Найяскравіший свідок цього - посол США. Досить подивитися його останні виступи, де він сказав, що ситуація з корупцією погіршується. Він висловлює серйозні зауваження, це головний індикатор. Якщо він говорить, що справи зовсім кепські, отже, так і є».

Синдром бурхливої ​​діяльності

Проте парламент, начебто на вимогу ЄС, без викрутасів приймає за основу законопроект №3040 про створення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, чим фактично дає «зелене світло» створенню чергового антикорупційного органу, які з'являються в нашій країні останнім часом як гриби після дощу. Планується, що це конкретне агентство буде підзвітним Раді та підконтрольним Кабміну, та от чи стане воно ефективним, це ще питання.

Кость Бондаренко«Корупції у нас стільки, що ми нею могли б навіть поділитися. З нею нічого не відбувається. А боротьба, створення низки антикорупційних органів та інше - імітація бурхливої ​​діяльності, - запевняє АСН глава правління Інституту української політики Кость Бондаренко. - Насправді боротися треба не з проявами корупції, а з її основами. Але ніхто не поспішає пиляти гілку, на якій сидить сам». Бондаренко зазначив, що основи корупції лежать у дозвільній системі, і необхідно перебудовувати бюрократичну систему, мінімізувати присутність «людського фактора», різного роду дозволів та погоджень, чим убивати корупцію.

Подібні антикорупційні органи створюються для демонстрації західним партнерам активної діяльності української влади з боротьби з корупцією, однак покладати на них великі надії не варто, вважає політичний експерт Петро Олещук. «Європейські структури висунули українській владі певні умови. Вони розуміють, що без боротьби з корупцією будь-яка фінансова допомога Україні буде розкрадатися. Тобто фактично ми створюємо антикорупційні органи, щоб продемонструвати, що ми щось робимо», - сказав він АСН.

Олег БерезюкУ свою чергу народний депутат Олег Березюк упевнений, що боротьбою з корупцією має займатися одна структура - Генеральна прокуратура, яку з нуля створювати не треба, а «створення цілої низки антикорупційних структур та комісій є просто синдромом бурхливої ​​діяльності». Він також зауважив, що для реальної протидії корупції необхідна справжня робота Генеральної прокуратури, тому реформа саме цієї структури приведе до більш ефективної боротьби і до результатів у боротьбі з проявами корупції в державі.

Володимир ФесенкоЩе одна складова формули боротьби з корупцією - кардинальне оновлення корпусу суддів і прокурорів, на чому наголошує директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. За його словами, законопроект про скасування застави сам по собі ситуацію з корупцією не змінить, але може стати інструментом тиску на не винних у ній людей. «Усе залежить від того, як буде сформульовано законопроект, - роз'яснив він «Аналітичній службі новин». - Це стосуватиметься людей, обвинувачуваних у корупції, або більш широкого кола обвинувачуваних. Для початку потрібно вичистити правоохоронні органи, а питання про заставу розв’язує одну приватну проблему. Необхідне кардинальне оновлення корпусу суддів і прокурорів. Їх потрібно створювати практично з нуля. Просто зміна інфраструктури проблему хабарництва не вирішить, треба змінювати людей і саме середовище правоохоронної системи, яка перемелює навіть тих, хто спочатку не хотів у неї вплутуватися».

Крім того, Фесенко зазначає, що офіційні органи з боротьби з корупцією так і не створено. Законодавство прописано, а комісію та антикорупційного прокурора підібрати ніяк не можуть. «А винні в цьому значною мірою депутати. Закони сформульовані так, що керівництво Антикорупційного бюро можна обирати роками. Детективів і працівників набрали, але навіть без прокурора бюро працювати не почне, і дай Бог, щоб його обрали на початку нового року. Як законодавці, так і прокуратура гальмують початок роботи бюро, оскільки бояться, що удар доведеться, в першу чергу, по них».

Дмитро ШимківПро те, що країні, як повітря, бракує антикорупційного прокурора, говорить і заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків. «Станом на другий квартал прогрес виконання завдань з антикорупційної реформи становив 36%, - зазначив він АСН. - До кінця 2015 року повинні встигнути зробити ще 64%. Але найближчим часом показники буде змінено і буде подано звіт за третій квартал». За його словами, найбільше вдалося просунутися в питанні розробки Державної програми з імплементації Антикорупційної стратегії на 2014-2017 роки - на 75%. Крім того, ухвалено законопроекти щодо оприлюднення суспільно важливої ​​інформації у формі відкритих даних і визначено орган державного нагляду у сфері доступу до публічної інформації та про перевірку на доброчесність публічних службовців - теж на 75%.

Володимир ЦибулькоАле найбільш закритими для суспільства і, отже, для будь-якої боротьби з корупцією, за словами експерта Аналітичного центру «Політика» Володимира Цибулька, є «Міноборони, Міненергетики та НАК «Нафтогаз». Це держава в державі. Сюди ж можна віднести й Мінінфраструктури. У цих сферах дуже складно зруйнувати і демонтувати клани».Сергій Рибалка Правда, якщо раніше «струмочки» стікалися в кишеню «сім'ї», то зараз, зазначає в розмові з кореспондентом АСН глава парламентського Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка, вони течуть до різних кишень. За його словами, «в країні змінилися лише таблички на кабінетах, а побори і хабарі в Україні залишилися, при цьому провадження прокурорськими працівниками розслідуються вибірково».

Мустафа ДжемилевТа й уповноважений Президента з питань кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв наголосив, що в питанні боротьби з корупцією нічого не змінилося, але тепер, з урахуванням ризику, беруть більше. І, судячи з усього, поки що ситуація не поспішає змінюватися, оскільки імітацію бурхливої ​​діяльності навколо проблеми боротьби з корупцією навряд чи можна вважати такими змінами. А от чи зміниться щось, коли у нас з'явиться антикорупційний прокурор, це ще велике питання.