counter
поиск на сайте ИА ASN
рус укр
Архів
поиск на сайте ИА ASN


Пошук

Сортування:

Прокуратура враховує настрої в парламенті і коаліції
Верховна Рада може не знайти голоси за притягнення до кримінальної відповідальності та арешт народного депутата Андрія Лозового. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Про те, що може бути подання ГПУ на Лозового, було відомо ще два місяці тому. Однак прокуратура ризикувати тоді не стала. Адже потрібні були результативні рішення щодо Мельничука та Клюєва. Якби одразу подали щодо членів коаліції, то могли б провалювати голосування з усіх. ГПУ обрала собі таку тактику, і вона правильна», - сказав він. За його словами, прокуратура діє політично доцільно і враховує настрої в парламенті і коаліції. Водночас, на думку політолога, Рада може не підтримати подання ГПУ щодо Лозового. «Головна проблема - чи будуть голоси, бо прийняти таке рішення буде набагато складніше, ніж щодо Мельничука. І я не впевнений, що вдасться це зробити. Однак це може стати методом тиску на Радикальну партію», - зазначив Фесенко. Крім того, експерт виключає можливість розвалу коаліції через це питання. «Навіть якщо Радикальна партія вийде з коаліції, то вона не розвалиться», - резюмував він.
22-07-2015 09:20 Думки - Політика

Основи основ і загублена кома
Парламент має визначити долю конституційної реформи вже в цей четвер, 17 липня 2015 року. Принаймні таке рішення ухвалено під час погоджувальної ради Верховної Ради. Й хоча словосполучення «конституційна реформа» не сходить з язиків, оприлюднено принципи основних змін і отримано висновки Венеціанської комісії, яким буде результат гри, поки що складно сказати. Адже завдання стоїть непросте: збалансувати документ, якому всього дев'ятнадцять років і який вже правлено-переправлено, забезпечити обіцяну передачу повноважень з Києва на місця, а не посилити президентську вертикаль, прикриваючись добрими намірами. Знову ж таки, процес коригування може затягнутися, зокрема й через конфлікти в парламентській коаліції. Де урізати, а де додати То що пропонують? Згідно з офіційною версією — відхід від централізованої моделі управління в державі при збереженні унітарності, забезпечення самостійності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація повною мірою положень Європейської хартії місцевого самоврядування, принципів субсидіарності та фінансової самодостатності місцевого самоврядування. Зокрема передбачається скасування інституту голів державних адміністрацій. Замість них в районах і областях запровадять інститут префектів для нагляду за дотриманням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування. Префектів призначатимуть і звільнятимуть так само, як нині голів держадміністрацій — указом Президента України за поданням Кабінету Міністрів України. Префекти не втручатимуться в оперативне управління,  не розпоряджатимуться бюджетними потоками й іншими фінансовими ресурсами місцевого самоврядування. Вони матимуть право припиняти дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду. Крім того, Президенту, Конституційному Суду України (КСУ) і Верховній Раді надається право притягати до відповідальності тих, хто ухвалить сепаратистські рішення, створить загрозу суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України. Передбачається, що в таких випадках Президент як гарант Конституції зможе призупинити повноваження відповідної ради або голови громади. КСУ повинен буде дати правову оцінку, а парламент у свою чергу ухвалити рішення про призначення позачергових виборів. Що ж стосується особливого статусу регіонів, активно обговорюваного в розрізі подій на сході України, то в перехідних положеннях змін до Конституції згадується спеціальний закон. Президент Петро Порошенко повідомляв ще під час презентації проекту, що документом визначається можливість специфічного порядку місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей, але наголосив: «Проект змін до Конституції не передбачає жодного особливого статусу Донбасу. Всі ці думки — від лукавого. Проект припускає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей, які визначаються окремим законом. Саме так це зараз і врегульовано». Спецстатус і спецправа Та водночас запропоновані зміни до Основного закону викликали низку зауважень і застережень. Так, директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко зазначив АСН, що вбачає два дискусійних питання. Вони пов'язані з особливим статусом Донбасу та наданням Президенту повноважень розпускати місцеві органи самоврядування. «Норма, яка викликає багато суперечок, — це особливий статус окремих районів Донбасу. Росія і сепаратисти наполягають на тому, щоб це було закріплено в Конституції. Але, найпевніше, цю норму закріплять у перехідних положеннях», — сказав він. Що ж стосується надання Президенту інструментів впливу на місцеві органи влади, то Фесенко зазначив, що багато хто вважає це посиленням впливу глави держави і ослабленням інституту місцевого самоврядування. Однак тут йдеться про баланс повноважень. Президент — гарант Конституції. Саме він, а не парламент і уряд, повинен стежити за дотриманням Основного закону. Відповідно він повинен мати інструменти впливу на ситуацію в разі прояву сепаратизму чи інших форс-мажорних обставин. За словами експерта, якщо у центральній владі не буде впливу на місцеві органи влади, то є ризики «розповзання» країни, коли одні ухвалюватимуть рішення про членство в ЄС, а інші — у МС. «Не думаю, що Президент щотижня або щомісяця користуватиметься своїм правом розпускати місцеві органи влади. Таким правом він скористається лише у форс-мажорних, екстраординарних ситуаціях, а вони часто не виникатимуть», — резюмував експерт. Формальність або формат А ось незалежний політичний експерт Тарас Чорновіл упевнений, що в нових змінах до Конституції право глави держави розпускати місцеві органи влади тільки формалізується, оскільки така норма чинна й нині. «Якщо дивитися глобально, то зміни в Конституцію правильні. Згідно з ними, частину повноважень з центру передають на найнижчий рівень, тобто громадам. Якби вони застрягли посередині, на рівні областей і районів, то поступово це призвело б до федералізації. Коли регіональні органи отримують додаткові повноваження, то вони рано чи пізно почнуть працювати проти держави, на свої особисті інтереси», — сказав він АСН. За його словами, однією з проблем у запропонованих змінах до Конституції є повноваження префекта, оскільки їх чітко не виписано. «Але вона може вирішитися до другого читання. Загалом позитивний момент в тому, що префекти лише контролюватимуть, тобто вони можуть зупинити, але не профілювати бюджетні кошти, що робить сьогодні голова адміністрації», — зазначив він. І акцентував, що рішення про право Президента розпускати місцеві органи влади правильне, в будь-якій цивілізованій країні глава держави має такі права. Косметичний ремонт Категорично не згоден з колегами голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко. Він стверджує: зміни до Конституції — косметичні, а країна потребує абсолютно нової Конституції. «Треба передати всі повноваження, крім питань національної інфраструктури, національної безпеки, оборони та міжнародних відносин. А все інше можна віддати на місця і ввести пряму виборну структуру керівників регіонів, зафіксувати нову бюджетну політику. Саме такої Конституції і потребує сьогодні країна, а не просто косметичних змін», — розповів політолог. Бондаренко зазначив, що в первинному проекті Конституції був особливий статус Донбасу, а сьогодні цей особливий статус зник. Він також вважає неприпустимим те, що Рада може призначати перевибори до місцевих рад. «З 1864 року, після земської реформи Росії, не було жодного прецеденту, навіть у СРСР, щоб глава держави міг звільнити того чи того голову ради або розпустити раду. Це буде нововведення, це буде нівелювання самого принципу рад», — додав він. І сказав також: у разі якщо голова тієї чи тієї місцевої ради порушує Конституцію, то ними повинні займатися прокуратура і СБУ, а не Президент. STOP федералізації Але директор компанії стратегічного консалтингу «Berta Communications» Тарас Березовець каже, що нервувати і хвилюватися не варто. «У мене великі сумніви, що, крім децентралізації, щось ухвалять цим складом парламенту. Якщо розглядати цей парламент як перехідний (тобто будуть дострокові вибори), тоді це вже завдання нового парламенту — змінювати Конституцію», — розповів Березовець. На думку експерта, побоювання, що децентралізація призведе до федералізації, абсолютно невиправдані. Березовець наголосив, що в таких унітарних країнах, як Польща і Франція, вже провели децентралізацію. Пов'язувати децентралізацію і федералізацію, за словами експерта, можуть лише люди, які не уявляють суть цих понять. А те, що території Донбасу і Криму вимагають особливого порядку місцевого самоврядування на кілька років, це логічно: «Треба бути готовим, щоб не чекати і потім гарячково намагатися щось поміняти. Тобто Україна повинна готуватися заздалегідь, що з цими територіями робити, коли вони повернуться під наше крило». Втрачено кому До того ж багато хто вважають, що після внесення навіть найкращих змін до Конституції, та залишиться неідеальною. А передбачені зміни до Конституції дають змогу реалізувати концепцію реформи місцевого самоврядування, проте вона почнеться не раніше 2017 року. Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко пояснив АСН, що хоча є плюси, головними з яких є те, що зміни дають змогу реалізувати концепцію передбаченої реформою місцевого самоврядування. Також непогано виписаний розділ про органи місцевого самоврядування, та є й проколи. Так, стаття 144 про право Президента розпускати органи місцевого самоврядування подана в спотвореному варіанті. «У ній поставили неправильні розділові знаки, замість «і» поставили кому. Тож замість двох умов для припинення повноважень органів місцевого самоврядування, тепер умовою може стати будь-яка обставина, чи то порушення Конституції, чи то загроза територіальній цілісності та національній безпеці. Це справді розширює можливості для жорсткої санкції. Разом з тим, експерт акцентував, що найгіршим моментом є те, що у перехідних положеннях Конституції реформу відтерміновано на два роки. «Можна сказати, що Путін в цьому раунді битви переміг. Два роки поспіль Україна не розвиватиметься, не буде мати змоги формувати органи місцевого самоврядування. Все, що стосується реформи, почнеться аж після виборів у жовтні 2017», — резюмував Коліушко. П'ятирічку за два дні Завідувач кафедри політології Національного університету України «Києво-Могилянська академія» Олександр Дем'янчук зазначив, що Основний закон змінюватимуть ще протягом найближчих п'яти років. «Загалом ідеальну Конституцію легше писати з нуля. Як це зробили свого часу американці. У новій країні створили Конституцію і вона проіснувала понад 200 років, в ній було лише 70 правок. У нашій ситуації зміни до Конституції неминучі і неідеальність Конституції теж неминуча. Вважаю, що нині будь-які позитивні зміни, пов'язані з децентралізацією, підуть на користь. Ну а те, що Конституція буде змінюватися протягом найближчих п'яти років, — це точно. Неможливо нині зробити ідеальну Конституцію з тими політичними силами, які задіяні в цьому процесі», — розповів Дем'янчук. Політолог зазначив, що Основний закон нині має вигляд продукту політичних сил, а не продукту суспільства: його текст і дух відповідають політичному моменту. «Думаю, що баталії точитимуться навколо деяких положень. Але загалом упевнений, що Конституцію ухвалять. Або введуть якісь окремі положення, а решту відтермінують. Це був би найоптимальніший варіант», — говорить експерт. За його словами, у коаліції є розбіжності, конфлікти і навіть вороже ставлення один до одного. «Тому думаю, що процес буде важкий і Президент шукатиме компроміси, а ці компроміси і є урізаний текст Конституції. Решту положень залишать до наступного розгляду або наступного складу Ради», — наголосив експерт. Чи то ще буде Сказане експертом підтверджують слова політиків. Зокрема, віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироід заявила: якщо зміни до Конституції ухвалять у такому вигляді, як запропоновано, то парламентсько-президентська республіка піде в небуття, оскільки норми в частині децентралізації не зовсім відповідають її принципам. Крім того, вона додала, що положення про виконавчу владу на місцях і її підпорядкування Президенту, створюють загрозу для ефективності діяльності Кабінету Міністрів. І ще одним суперечливим моментом є право Президента зупиняти повноваження органів місцевого самоврядування. «Під риторикою війни та боротьби з сепаратизмом ми можемо відмовитися від здорового глузду. Яке відношення зупинення повноважень органів місцевої влади має до боротьби з тероризмом чи сепаратизмом? Для цього є спеціальні органи — СБУ, ГПУ. Якщо глава держави сам буде боротися з цими явищами, то чим займатимуться спеціальні органи? Тож фактично на місцевий рівень вводиться ручне управління. Місцеві органи самоврядування з веденням цієї норми не те що не отримають нові повноваження, а й втратять старі, стануть паралізованими. Ми заздалегідь створюємо презумпцію їхньої вини і нав'язуємо суспільству думку про те, що вони вчинятимуть злочини», — вважає Сироїд.            
13-07-2015 19:23 Публікації - Політика

«Семафор» для кнопкодавів
Парламентарії вже до кінця поточної сесії можуть підкоригувати Регламент Верховної Ради. Спочатку планувалося, що за остаточне затвердження правил депутатської роботи візьмуться восени, але голосування 2 липня показало, що це питання — невідкладне. Бенефіс депутатів-«піаністів» На сьогодні в парламенті зареєстровано чотири постанови про скасування ухвалених 2 липня законів «Про Національну поліцію», «Про органи МВС», «Про прокуратуру», «Про реструктуризацію валютних кредитів». Причина — документи ухвалювалися з грубим порушенням Регламенту. «Якщо ви звернули увагу, то голосування за закон «Про Національну поліцію» перетворилося на бенефіс «піаністів». Кнопкодавили страшно. За бажання підсумки цього голосування легко можна оскаржити в суді», — ділився з АСН спостереженнями один із народних депутатів фракції «Народний фронт». І найпевніше, під тиском депутатського корпусу спікер Володимир Гройсман на найближчому пленарному засіданні буде змушений поставити на переголосування перераховані закони. За словами політологів, якщо голова Верховної Ради заплющить очі на кнопкодавство 2 липня, то парламент очікує погіршення ситуації з дисципліною в сесійній залі. Правила від ідеалістів У кулуарах парламенту активно обговорюється змога вже до кінця другої сесії парламенту нинішнього скликання посилити покарання за неперсональне голосування. Йдеться про те, щоб у другому читанні ухвалити відповідний законопроект народних депутатів Сергія Лещенка, Мустафи Найєма, Єгора Соболєва та Світлани Заліщук. У цьому документі передбачено низку покарань за неперсональное голосування. Депутати пропонують надати спікеру Верховної Ради право забирати у недобросовісних колег картки для голосування, якщо їх викриють у кнопкодавстві. «Також головуючий на пленарному засіданні позбавляє такого народного депутата права брати участь у десяти пленарних засіданнях Верховної Ради без виплати за цей термін зарплати. Депутатам-порушникам забороняється обіймати посади голови, першого заступника, заступника, секретаря комітету Верховної Ради, входити до складу офіційних парламентських делегацій України до кінця скликання ВР», — сказано в законопроекті. Чого лукавити, перелік покарань вражає. Лише виникає запитання, а чи залишаться всі ці стягнення в тексті документа, який винесуть у зал ВР на друге читання? Є великі сумніви. Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) Верховної Ради в пух і прах розкритикувало ініціативи молодих народних депутатів. «Вважаємо, що наділення спікера одноосібним правом ухвалювати рішення про негайне накладення стягнення на народного депутата, який порушив норму про персональне голосування, створює передумови для суб'єктивного застосування цього права і не сприятиме встановленню нормальних робочих стосунків між спікером та депутатами», — наголошує керівник ГНЕУ ВР Василь Борденюк. Також, за його словами, депутати пропонують і «кадрові» стягнення, що в свою чергу схоже на кримінальну відповідальність. «Запропоновані обмеження обіймати певні посади до кінця скликання Верховної Ради не узгоджуються з природою депутатського мандата і за своїм характером схожі на кримінальне покарання. При цьому кримінальне покарання застосовується до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину або за вердиктом суду», — продовжує Борденюк. Навіть більше, в ГНЕУ кажуть, що низка покарань за один і той самий злочин суперечить ч.1.ст.61 Конституції України. У ній йдеться про те, що ніхто не може бути притягнутий двічі до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Згадали про сенсорну кнопку «Потрібно створювати механізми протидії кнопкодавству, а не вигадувати чергові покарання за неперсональное голосування», — сказав АСН народний депутат Сергій Лабазюк. Парламентарій з групою колег ще на початку року зареєстрував законопроект про необхідність голосування за допомогою сенсорної кнопки. Нагадаємо, рівно рік тому, в липні 2014 року, вчені НАН розробили нову систему голосування під назвою «Рада-4». Система має вигляд електронного планшету з сенсорним екраном, колонкою з сенсорною кнопкою зліва, місцем для реєстраційної картки та кнопками для голосування. Запустити систему планували в грудні 2014 — січні 2015 року. На жаль, цього не сталося. Проти сенсорної кнопки виступив сам спікер Володимир Гройсман. «Сенсорна кнопка не забезпечує персонального голосування. Питання кнопкодавства можна вирішувати іншими технічними засобами. Але це десятки мільйонів, які потрібно витратити. Ми не зовсім можемо це зробити, — говорив у березні Гройсман і пустив процес із персональним голосуванням на самоплив. «Пропоную простий і нешкідливий інструмент. Досить надати Секретаріату парламенту право витягувати і вилучати картки відсутніх під час голосування депутатів, як одразу унеможливлять варіант «натискати» за когось. Ніякого насильства, превентивний засіб може бути найефективнішим заходом боротьби з кнопкодавством», — пропонує народний депутат Олена Сотник. Голосування за командою У свою чергу політологи вказують на передумови кнопкодавства. «Часто так буває, що  фракція має єдину позицію щодо голосування за конкретне питання. Всі фракції коаліції нібито підтримують голосування. А далі казус — теоретично «за» вони мають понад 300 голосів, на практиці — менше необхідних 226. Проблема в тому, що багато парламентарів безвідповідально ставляться до виконання своїх прямих обов'язків — замість голосування вони ходять по кулуарах, вкотре обідають у буфеті. Потрібно посилювати коаліційну дисципліну», — акцентує увагу народний депутат чотирьох скликань Тарас Чорновіл. Який вихід? Хоч би як банально і цинічно це не звучало, експерти згадують про «методи Чечетова», коли вся фракція голосує за помахом руки однієї людини. «Так, Михайла Чечетова лаяли за його «семафори», підняту руку. Але ситуація 2 липня продемонструвала, що потрібно гарно подумати, як керувати великими фракціями. Інакше буде бардак», — говорить голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. Самі ж депутати «оф-рекордс» кажуть, що бардак з неперсональним голосуванням буде доти, доки це дозволятиме спікер, Президент, та й самі виборці. Адже спікер може призупинити голосування, побачивши порушення Регламенту. Президент як глава держави і лідер найбільшої фракції в парламенті імені себе може «підчепити» депутатів на гачок, шантажуючи достроковими виборами у разі порушення дисципліни. А що може суспільство? Виборці можуть дати відкоша недобросовісним депутатам на чергових виборах.
07-07-2015 19:06 Публікації - Політика

Особливий статус Донбасу буде закріплений у перехідних положеннях Конституції
У змінах до Конституції два дискусійних питання, пов'язаних з особливим статусом Донбасу та наданням президенту повноважень розпускати місцеві органи самоврядування. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Норма, яка викликає багато суперечок, — це особливий статус окремих районів Донбасу. Росія і сепаратисти наполягають на тому, щоб це було закріплено в Конституції. Але, найпевніше, цю норму закріплять у перехідних положеннях», — сказав він. Таким чином, за його словами, це буде певним компромісом, який відображає позицію України за мінськими домовленостями і демонструє, що ми враховуємо цю проблему в конституційних змінах. Крім того, він пояснив, що в перехідних положеннях Конституції буде зафіксовано посилання на закон про особливий статус окремих районів Донбасу, що передбачає визначення самого статусу не Конституцією, а законом. «Навіть більше, змінювати закон можна буде навіть не конституційною більшістю», — додав він. Ще одним дискусійним питанням, на думку політолога, є надання президенту інструментів впливу на місцеві органи влади. «У тексті змін до Конституції є пункт, що дає змогу президентові, у разі прийняття місцевими органами влади неконституційних рішень, розпускати їх. Багато хто вважає, що це посилення впливу глави держави і ослаблення інституту місцевого самоврядування. Однак тут йдеться про баланс повноважень. Президент — гарант Конституції. Саме він, а не парламент і уряд, повинен стежити за дотриманням Головного закону. Відповідно, у нього повинні бути інструменти впливу на ситуацію в разі прояву сепаратизму чи інших форс-мажорних обставин», — вважає аналітик. За його словами, якщо у центральній владі не буде впливу на місцеві органи влади, то матимемо ризики «розповзання» країни, коли одні будуть ухвалювати рішення про членство в ЄС, а інші в МС. «Не думаю, що президент буде щотижня або щомісяця користуватися своїм правом розпускати місцеві органи влади. Таке право буде використовуватися лише у форс-мажорних, екстраординарних ситуаціях, а вони часто не виникатимуть», — резюмував експерт.
07-07-2015 14:57 Думки - Політика

Крим. Велено повернути за 20 років
«Вільне» плавання Криму під російськими прапорами триває ось уже 15 місяців. «Крим — наш», — й далі наполягають у Білокам'яній, «Крим — це Україна» — захищають територіальну цілісність вітчизняні політики і дипломати. А тим часом півострів в лещатах європейських санкцій, юридичних і політичних розбірок між Україною і Росією, дрейфує шляхом політичної та економічної невизначеності. За крок від блокади На початку червня група народних депутатів виступила з ініціативою ввести повну політико-економічну блокаду Криму: обмежити в'їзд-виїзд громадян на півострів, заборонити ввезення-вивезення будь-яких вантажів туди-звідти (крім вантажів Червоного Хреста і Червоного півмісяця, — авт.), припинити торговельні відносини. Головне науково-експертне управління Верховної Ради забракувало документ, вказавши на низку юридичних неточностей та неузгодженостей з Основним законом країни. Під сумнів необхідність введення блокади Криму поставили й економісти. За словами проектного менеджера «Ліги фінансового розвитку» Андрія Блінова, блокада Криму на сьогодні не надто доречна і чесна, оскільки Україна й надалі веде торговельні відносини з Росією загалом. «В умовах, коли українська влада, оголосивши Росію — агресором, з нею торгує, не дуже зрозуміло, чому населення в цій ситуації морально або фактично ганблять за торговельні відносини між собою. Держава користується подвійними стандарти, якщо навіть не потрійними. На мій погляд, у цій ситуації вводити блокаду неетично щодо власних громадян. Уряд повинен піклуватися про власних громадян. Спочатку треба запропонувати переїхати кримчанам на контрольовану територію, а після цього вже блокувати», — розмірковує Блінов. Експерт переконаний: якщо вводити блокаду в умовах, коли на півострові залишається проукраїнська населення, то це лише погіршить ситуацію і посіє сумніви в головах цих людей, ще віддалить Крим від України. Часткову блокаду півострова підтримує директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. «Мінімум кримчани повинні платити за воду, електроенергію за світовими цінами. Україні варто ввести політично-економічний карантин Криму», — сказав експерт. Сила санкцій Методом батога повернути Крим в лоно України намагається ЄС. Днями Рада Європейського Союзу на рік (до 23 червня 2016 року) продовжила санкції проти Криму у відповідь на незаконне приєднання півострова до Росії. Обмеження містять заборону на імпорт в ЄС продукції, виготовленої в Криму і Севастополі. Громадянам країн ЄС і європейським компаніям забороняється інвестувати в економіку Криму, зокрема придбавати нерухомість і фінансувати кримські компанії. Обмеження триватимуть й  у  галузі туризму, що означає заборону на відвідування європейськими круїзними лайнерами кримських портів, за винятком надзвичайних випадків. На думку політичного аналітика Інституту євроатлантичного співробітництва Володимира Горбача, ефект від санкцій ЄС щодо Криму буде таким самим, як і раніше, санкції заважати розвиватися півострову. «Санкції, продовжені ЄС, в першу чергу, спрямовані проти Росії і російських чиновників, окремих суб'єктів економічної діяльності і проти припливу інвестицій до Криму. Санкції чинні рік й діятимуть надалі. Їхній ефект такий самий, як і раніше. Це змушуватиме РФ компенсувати недозароблені в Криму гроші з російського бюджету. Зрозуміло, що від цього певною мірою страждає населення. У виграші лише бюджетники і російські силовики, а інші люди, наприклад, представники малого та середнього бізнесу, від цього страждають. Санкції не даватимуть змоги Криму розвиватися так, як він міг би розвиватися за нормальної ситуації у складі України», — заявив Горбач. У свою чергу директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що санкції, введені Заходом щодо Криму, загрожують півострову поступовим економічним згасанням. «Фактично Крим перетворюється на сіру зону, яка не в змозі нормально розвиватися. Всі укладені там угоди можуть бути оскарженими в міжнародних або українських судах», — зазначив економіст. Устенко додав, що у зв'язку з продовженням економічних санкцій, Крим очікує зниження товарообігу, а також неможливість розвитку транспортної інфраструктури. Крім того, не будуть працювати на території півострова банки, які переймаються власною репутацією, що призведе до недорозвинення банківської системи і загалом фінансового сектору. Примарні перспективи Погіршує економічну ситуацію півострова і позиція Росії. Експерти стверджують, що Кремль не зацікавлений, точніше не має змоги в повному обсязі фінансувати анексований півострів. «На Крим чекає розвал і демонтаж тієї економічної моделі, яка йому дісталася у спадок від Радянського Союзу. Росії бракує коштів для ведення там повноцінної економічної діяльності. Тому за час окупації забезпечуватимуть лише військову інфраструктуру. Місцеве населення не цікавить російську владу», — стверджує експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько. За його словами, поступово інфраструктура півострова занепадатиме. Крім того, політолог зазначив, що з Криму виїде багато молодих фахівців. «Вони переберуться в Україну, Туреччину або навіть до Росії. Фактично, відбудеться вимивання продуктивного класу населення. На нього чекає одна доля — кооператив пенсіонерів на півострові», — додав він. Таку ж думку поділяє й керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. Вона вважає, що Крим у майбутньому лише деградуватиме. «Хрущов свого часу не просто так подарував Крим, він віддав його з точки зору економічної доцільності. Крим нині відрізаний від Росії. Це регіон, який не в змозі самостійно налагодити повністю всю інфраструктуру і нормально розвиватися. Він абсолютно дотаційний. Тож невідомо коли, але якщо в Україні все буде добре, то повернення Криму — це питання часу», — вважає Бабич і закликає українську владу розробляти стратегію розвитку Криму і показати Криму, яким чином Україна бачить розвиток цього регіону. До речі, як каже голова центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, на тлі економічної неспроможності Росії повноцінно бюджетувати Крим, Україна має шанс схилити жителів півострова на свій бік. «Збереження економічних зв'язків з Кримом в перспективі важливо. Якщо, наприклад, в Росії ситуація буде розгортатися таким чином, що РФ не може контролювати Крим, то тоді економічні зв'язки дадуть змогу швидше і легше реінтегрувати півострів», — наголосив Фесенко. Чекаючи блудного сина На запитання, коли і як Україна може повернути Крим, мабуть, ніхто не дасть точної відповіді. Президент Петро Порошенко під час підсумкової річної прес-конференції зізнався, що за рік не впораємося. 10—20 років буде потрібно, щоб повернути Крим — такий прогноз екс-представника Президента в Криму Сергія Куніцина. Мер Києва Віталій Кличко вважає, що Крим повернеться, коли в Україні успішно втілять реформи. До слова, в АП розраховують (план максимум) побудувати нову Україну до 2020 року. Тобто за всіма прогнозами повернення Криму триватиме роки. Єдине, що може його прискорити, — кардинально зміниться свідомість кримчан: вони перестануть мислити категоріями російської пропаганди і в них прокинеться здоровий економічний глузд.
29-06-2015 16:35 Публікації - Політика

Європейські санкції не повернуть Крим Україні
Процес повернення Криму буде тривалим, тому необхідно розробити довгострокову політику щодо півострова і визначитися з тим, як підтримувати економічні зв'язки з Кримом. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив політолог, голова центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Доля Криму, на жаль, зараз більше залежить від Росії, ніж від України. Санкції не повернуть Крим Україні. Функція санкцій в цьому випадку - покарання Росії за порушення міжнародного права. Покарання конкретних осіб, є обмеження. Хто думає, що санкції - це спосіб повернення Криму Україні, - це не так. Давайте не формувати собі ілюзії. Воювати за Крим ніхто не буде. Може, хтось і хоче воювати, але він тоді не розуміє, що спроба воювати за Крим створить великий ризик для всієї України. Від того, що буде з Росією далі, як розвиватиметься ситуація в Росії, від цього і залежить доля Криму в різних сенсах - від гуманітарної ситуації до соціальної, економічної і політичної», - розповів Фесенко. Також політолог зазначив, що є дві крайності в стратегії щодо Криму, між якими і буде коливатися Україна. «Перша - повна блокада Криму. Думаю, що повної блокади НЕ БУДЕ з різних причин. Зокрема й тому, що там є українські громадяни. Є розірвані сім'ї і закривати можливість для відвідувань буде неправильно і не по-людськи. Що стосується економічних зв'язків, досвід багатьох країн свідчить про те, що стратегічне ставлення в таких випадках - юридичне невизнання. Але це не заважає економічним відносинам. Це може бути оптимальною стратегією на майбутнє», - розповів експерт. За словами політолога, блокада означатиме відмову за нашим власним бажанням від Криму. Росія вже відрізала півострів від України політично. Якщо економічно розірвати всі зв'язки з Кримом, то Україна тільки сприятиме тому, що Крим все більше буде російським. «Збереження економічних зв'язків із Кримом в перспективі важливо. Якщо, наприклад, в Росії ситуація розгортатиметься таким чином, що РФ не зможе контролювати Крим, то тоді економічні зв'язки дадуть можливість швидше і легше реінтегрувати півострів», - підкреслив Фесенко. Експерт розповів, що створювати ціле міністерство у справах Криму - це зайве. На його думку, зовсім незрозуміло, чим воно буде займатися і чи не стане лише великою бюрократичною структурою. «Я думаю, що повинен бути спецпредставник, певне агентство, яке займатиметься складними питаннями, пов'язаними з Кримом. Ну тут потрібно дуже чітко визначити функції цього органу виконавчої влади, чим саме він буде займатися. Простий приклад - треба займатися захистом прав простих громадян на цій території. Питання - як і через кого. Питання контролю торгових відносин, визначення, чим ми можемо торгувати з Кримом, а чим - недоцільно торгувати. Наприклад, Китай, який не визнає Тайвань незалежною державою і критично ставиться до всіх країн, які визнають Тайвань, все одно торгує з ним. Свого часу Федеративна Республіка Німеччини торгувала зі Східною Німеччиною, хоча там тоді теж була складна історична ситуація», - розповів політолог. На його думку, в цьому органі має бути мінімальний штат і чітке коло функцій. Цей орган повинен виконувати контрольні функції, займатися інтересами кримських татар. Фесенко критично ставиться до ідеї об'єднати в одному законі всі обмеження щодо Криму і Донбасу, оскільки там різні ситуації. «На Донбасі йде війна. Була гібридна війна, а зараз гібридне перемир'я. Продовження війни навіть у обмежених масштабах обумовлює блокаду. З Кримом війни немає, але рівень контролю, рівень безпеки, митний контроль повинні бути як на державному рівні. Нам треба готуватися до того, що проблема Криму - це не та проблема, яка буде швидко вирішена. Немає ніяких умов для її швидкого вирішення. Тому необхідно запланувати довгострокову політику, яка б мінімізувала ризики для України. Ще одна складова політики у кримському питанні - яким чином домагатися фінансових компенсацій від Росії. Але це треба зробити так, щоб це не виглядало як наша згода за певні гроші від Росії визнати анексію Криму», - вважає політолог. Фесенко розповів, що функції кримського прокурора повинні лягти на плечі прокурора сусідньої області, наприклад, Херсонської. Створення окремої посади прокурора Криму - зайва формальність. «Думаю, що краще було б об'єднати. Наприклад, призначають прокурора Херсонської області і більшість питань, що виникають з громадянами України, які перебувають у Криму, або правові проблеми, пов'язані з кордоном, може вирішувати прокурор Херсонської області. Він може виконувати обов'язки прокурора Криму. Це треба для того, щоб підтвердити, що Крим залишається в складі України. І водночас це робиться для того, щоб не призначати формального прокурора, який просто отримуватиме зарплату», - підсумував Фесенко.
23-06-2015 11:11 Думки - Політика

Восени можливе переформатування уряду
Імовірність того, що Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк добровільно піде у відставку невелика. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.   «Якщо Юрій Віталійович (Луценко - ред.) щось каже, це не випадково. Це витік кулуарної інформації. Тому восени можна очікувати переформатування уряду. Але не думаю, що мова йде про якийсь конкретний план», - сказав він.   При цьому він зазначив, що переформатування може полягати в тому, що змінять тільки кількох міністрів.   «Це не означає, що обов'язково буде нова коаліція і Прем'єр», - заявив він.   Політолог нагадав, що новий Прем'єр-міністр може з'явиться тільки в трьох випадках.   «Або якщо буде нова коаліція, або у разі добровільної відставки Прем'єр-міністра, або якщо Верховна Рада відправить його у відставку», - пояснив він.   Разом з тим, Фесенко вважає малоймовірним факт добровільної відставки Прем'єр-міністра.   «Поки непомітно таке бажання в Арсенія Петровича, але теоретично це можливо. Він уже таку спробу робив», - сказав він. Крім того, експерт додав, що в уряді може з'явитися нова посада - віце-прем'єр міністра з європейської інтеграції.
28-05-2015 13:03 Думки - Політика

Порошенку не варто міняти тактику спілкування з польським президентом
Ніяких принципових змін у відносинах між Польщею та Україною з перемогою на польських президентських виборах Анджея Дуди не відбудеться. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог Володимир Фесенко.   «У польських елітах існує певний консенсус - це установка на стратегічне партнерство з Україною. Підтримка євроінтеграційних устремлінь України та підтримка в нинішньому конфлікті з Росією. Тут ніяких принципових змін не буде, можуть бути тільки якісь дрібні нюанси. Давайте враховувати, що президентом став політик молодий, не дуже-то досвідчений. Все-таки досвід його обмежений, йому доведеться адаптуватися. Крім того, у Польщі набагато впливовішим є уряд. Саме уряд визначає як внутрішню, так і зовнішню політику Польщі», - сказав експерт.  Фесенко зазначив, що новому президенту Польщі свій авторитет ще доведеться напрацьовувати, оскільки він швидше став главою держави завдяки тому, що сформувалося критичне ставлення до нинішньої правлячої польської влади.   «Голосували не стільки за нього, скільки проти представників нинішньої правлячої партії. Є звичайно, складні моменти - такі як ОУН-УПА, але ця тема другорядна, вона скоріше важлива для маргінальних політиків. Серйозні політики намагаються її вводити в більш нейтральний контекст», - зазначив політолог.   Експерт підкреслив, що орієнтованість Польщі на Європу залишиться колишньою.   «Польща з ЄС виходити, звичайно ж, не буде. Тим більше, що вона багато чого отримала. Саме завдяки ЄС Польща отримала статус регіонального лідера. Може, будуть прагнути до прояву більшої самостійності в окремих питаннях. Але це буде залежати не стільки від президента, скільки від нового уряду, якщо такий буде після парламентських виборів у Польщі. Цілком можливий варіант коаліційного уряду», - сказав політолог.  Фесенко також підкреслив, що Порошенку змінювати свою тактику спілкування з польським президентом не варто. Головне завдання українського гаранта - швидко встановити особистий контакт з польським президентом, схилити його на свій бік і встановити хороші особисті стосунки.   «Фактор хороших особистих стосунків дуже важливий у дипломатії. І Порошенко це розуміє, і він цим користується. Треба діяти на основі того фундаменту відносин, який вже сформований і який зробив наші країни стійкими стратегічними партнерами», - підсумував Фесенко.
25-05-2015 14:40 Думки - За кордоном

«Протест» за тридцять срібників
Нинішній Першотравень і День Перемоги минули відносно спокійно. Не було масштабних мітингів у традиціях СРСР, походів чітких колон з червоними прапорами і портретами «вождів». Притому колон, сформованих переважно з молоді, котра знати не знає, хто на плакатах і яка ідея цієї масової акції. Кажуть, перед Першотравнем ті, хто треба, з комуністами серйозну профілактичну бесіду провели про можливі наслідки розхитування ситуації в Києві. А на анонсований опозиційний двадцятитисячний мітинг з’явилося в 10 разів менше народу, оскільки ризики низько оплачувалися: за цілий день усього 100 гривень. Те, що мітинги – можливість заробити, відомо давно. Знайти таку роботу можна в Інтернеті, через знайомих. Оплата погодинна. Складає 15-50 гривень за годину, якщо просто постояти. Є й премії. Тим, хто тримає прапори, плакати, – накидають ще по 10-20 гривень. Преміюють і за «неофітів» – приведених з собою друзів і дітей. У підсумку за день може набігти непогана сума. Прикро, що ніхто з професійних мітингувальників не замислюється, що за 30 срібників нівелює протест як метод демонстрації громадянської позиції, протистояння діям влади, сваволі й решті неподобств. Яскравий приклад – акція шахтарів у Києві. Пам'ятаєте, як наприкінці квітня шахтарі, які приїхали відстоювати свої трудові права, загубилися в натовпі проплачених «протестуючих» – людей добряче напідпитку, які гарно орієнтувалися на території Маріїнського парку і в районі станції метро «Арсенальна»? Прибулі на заробітки антимайданівці поводилися точнісінько так само, як узимку 2013-14 років. Буквально відразу стало відомо, що замовник дійства – олігарх Рінат Ахметов. До речі, його підшефні «шахтарі», але не ті, що вугілля видобувають, а котрі футболісти, зовсім не бідують. Міг би і реальним шахтарям допомогти. На жаль... Довелося Кабінетові міністрів терміново вишукувати кошти. Притому і для шахт, вугілля з яких в Україну не потрапляє. Як пояснив АСН міністр соціальної політики й праці Павло Розенко, це тому, що де-юре шахтарі з так званих «ДНР» і «ЛНР» – представники українських підприємств: «Абсолютну більшість шахт зареєстровано на території України. Тобто це українські підприємства, українські працівники». Відзначимо, що протестами Ахметова зайнялися правоохоронці. Служба безпеки вже повідомила: відбуваються допити представників топ-менеджменту однієї з компаній бізнесмена щодо можливої ​​причетності до фінансування акцій у Києві. Також затримані люди, що привозили гроші з московського офісу екс-прем'єра Миколи Азарова, і так звані «тисячники», які організовували й фінансували постановочні акції в Києві. Можливо, саме тому анонсований на 9 Травня двадцятитисячний опозиційний мітинг провалився. Але ймовірність нових акцій залишається. Росія і збіглі політики працюють на дестабілізацію ситуації всередині України, зокрема й на наростання громадянського невдоволення, створення негативного іміджу нашої країни в очах світової громадськості. Наступний період активного проведення «акцій протесту», ймовірно, варто очікувати 25 травня  – на річницю виборів Президента України, який, як відомо, обіцяв виборцям «життя по-новому» і найголовніше: «антитерористична операція не може і не буде тривати два-три місяці. Вона повинна і буде тривати години». Так що ж робити, щоб Україну не лихоманило за допомогою проплачених мітингів? Рецептів багато. Найбільш радикальні  – застосовувати силу. Але силовий розгін  – не панацея. Піди доведи, особливо нашим друзям з ЄС, що акція не справжня. Та й у влади може виникнути спокуса всіх незгодних таврувати прізвиськом «тітушки» й вантажити в автозаки. До того ж, стаття 39 Конституції гарантує: громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації.  Є ідея ввести кримінальну відповідальність за організацію псевдо-мітингів. Її також розкритикували. Нагадаємо, вона – дітище народного депутата Антона Геращенка. Вже оформлена в законопроект № 2651, який передбачає внесення доповнень до Кримінального кодексу щодо підкупу учасника масового заходу. Карати пропонується не тих, хто стоїть за гроші, а їхніх спонсорів  – організаторів дійства. Проте багато хто впевнений: це як мінімум не допоможе. І поки буде попит, залишиться і пропозиція. На думку політолога Олексія Вороненка, люди погоджуються брати участь у подібних акціях через бідність.  «У нас можуть все і всіх згребти в одну купу і заборонити мітинги взагалі. А мирні мітинги  – це нормальна європейська практика. Вони проходять у всіх цивілізованих країнах», – сказав він у коментарі АСН. З ним згоден і глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко: «У людей справді є проблеми з доходами. Якщо мітинги проходять у межах закону, немає нічого катастрофічного, навіть якщо вони й проплачені». Політолог Володимир Золотарьов дивиться на проблему філософськи. Він вважає, що будь-який мітинг в тій чи іншій мірі проплачений: там працюють організатори, орендують апаратуру, замовляють символіку  – прапорці, листівки. «Суспільство має змогу відрізнити брехню від правди. Адже і «фінансовий майдан», і протест шахтарів, і претензії до тарифів не отримали підтримки», – дійшов висновку він. Політолог Юрій Палійчук упевнений, що проплачені мітинги будуть доти, поки будуть ті, хто готовий виходити на протест за гроші. Позбутися їх можна тільки еволюційним шляхом, що вже зараз виходить непогано. «Журналісти навчилися розрізняти справжні акції протесту й мітинги, проплачені чи організовані за допомогою адміністративного ресурсу, активно відстежують такі випадки», – акцентував він. Хай там як, але всі сходяться на думці: дискредитації протесту платними акціями бути не повинно, а якщо вже сталося, винні мають бути покарані. І боротися потрібно превентивно: шукати призвідників, а не ганятися за бабусями й студентами. «Демократія  – це право, а не те, що купується і продається», – упевнений директор Центру суспільних відносин Євген Магда. Як бачимо, звести нанівець платні мітинги непросто. І будь-які необережні кроки можновладців можуть принести не тільки рейтингові втрати їм особисто, а й применшити авторитет країни в очах наших західних партнерів, які часто не хочуть вникати в хитросплетіння українського політичного життя. Кремль же і його слуги зовсім не відмовилися від так званого «третього Майдану». І треба бути вкрай обережними всім  – як мовиться, навіть на холодну воду дути. Адже якщо вдасться дестабілізувати ситуацію в Україні, держави може не стати, і отримувати економічні й політичні дивіденди, як і мітингувати за тридцять срібників, буде вже ніде й нікому.    
11-05-2015 12:42 Публікації - Суспільство

Держава повинна визначитися зі своєю роллю в енергетиці
В уряду ще немає єдиної концепції реформування енергетичної сфери. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.Він зазначив, що реформа у сфері енергетики проходить неоднозначно.«Ця сфера зіштовхує інтереси держави з олігархами, які намагаються захищатися», - сказав він.Крім того, він підкреслив, що відсутній єдиний підхід до реформування НАК «Нафтогаз України».«В Європі українські партнери фактично виступають за ліквідацію цього підприємства. Наші ж експерти вважають, що ліквідовувати цю структуру не варто, це не правильно», - зазначив Фесенко.Тому, на думку політолога, уряду необхідно визначитися як реформувати енергетичну сферу, а також чи варто державі йти з цієї сфери або краще зберегти свій вплив ключового гравця.
10-05-2015 11:32 Думки - Економіка

Налаштування пошуку

Оберіть тип матеріалу

Оберіть тематику

За весь час

Не пропустіть

Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд Що потрібно придба....
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Як створити місце сили у своїй квартирі
Як створити місце сили у своїй квартирі
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
більше матеріалів
/-0,085113048553467-/ /-pc-/
Top