«Семафор» для кнопкодавів

Парламентарії вже до кінця поточної сесії можуть підкоригувати Регламент Верховної Ради. Спочатку планувалося, що за остаточне затвердження правил депутатської роботи візьмуться восени, але голосування 2 липня показало, що це питання — невідкладне.

Бенефіс депутатів-«піаністів»

На сьогодні в парламенті зареєстровано чотири постанови про скасування ухвалених 2 липня законів «Про Національну поліцію», «Про органи МВС», «Про прокуратуру», «Про реструктуризацію валютних кредитів». Причина — документи ухвалювалися з грубим порушенням Регламенту. «Якщо ви звернули увагу, то голосування за закон «Про Національну поліцію» перетворилося на бенефіс «піаністів». Кнопкодавили страшно. За бажання підсумки цього голосування легко можна оскаржити в суді», — ділився з АСН спостереженнями один із народних депутатів фракції «Народний фронт».

І найпевніше, під тиском депутатського корпусу спікер Володимир Гройсман на найближчому пленарному засіданні буде змушений поставити на переголосування перераховані закони. За словами політологів, якщо голова Верховної Ради заплющить очі на кнопкодавство 2 липня, то парламент очікує погіршення ситуації з дисципліною в сесійній залі.

Правила від ідеалістів

У кулуарах парламенту активно обговорюється змога вже до кінця другої сесії парламенту нинішнього скликання посилити покарання за неперсональне голосування. Йдеться про те, щоб у другому читанні ухвалити відповідний законопроект народних депутатів Сергія Лещенка, Мустафи Найєма, Єгора Соболєва та Світлани Заліщук. У цьому документі передбачено низку покарань за неперсональное голосування. Депутати пропонують надати спікеру Верховної Ради право забирати у недобросовісних колег картки для голосування, якщо їх викриють у кнопкодавстві. «Також головуючий на пленарному засіданні позбавляє такого народного депутата права брати участь у десяти пленарних засіданнях Верховної Ради без виплати за цей термін зарплати. Депутатам-порушникам забороняється обіймати посади голови, першого заступника, заступника, секретаря комітету Верховної Ради, входити до складу офіційних парламентських делегацій України до кінця скликання ВР», — сказано в законопроекті. Чого лукавити, перелік покарань вражає. Лише виникає запитання, а чи залишаться всі ці стягнення в тексті документа, який винесуть у зал ВР на друге читання? Є великі сумніви.

Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) Верховної Ради в пух і прах розкритикувало ініціативи молодих народних депутатів. «Вважаємо, що наділення спікера одноосібним правом ухвалювати рішення про негайне накладення стягнення на народного депутата, який порушив норму про персональне голосування, створює передумови для суб'єктивного застосування цього права і не сприятиме встановленню нормальних робочих стосунків між спікером та депутатами», — наголошує керівник ГНЕУ ВР Василь Борденюк.

Також, за його словами, депутати пропонують і «кадрові» стягнення, що в свою чергу схоже на кримінальну відповідальність. «Запропоновані обмеження обіймати певні посади до кінця скликання Верховної Ради не узгоджуються з природою депутатського мандата і за своїм характером схожі на кримінальне покарання. При цьому кримінальне покарання застосовується до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину або за вердиктом суду», — продовжує Борденюк.

Навіть більше, в ГНЕУ кажуть, що низка покарань за один і той самий злочин суперечить ч.1.ст.61 Конституції України. У ній йдеться про те, що ніхто не може бути притягнутий двічі до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Згадали про сенсорну кнопку

Сергій Лабазюк«Потрібно створювати механізми протидії кнопкодавству, а не вигадувати чергові покарання за неперсональное голосування», — сказав АСН народний депутат Сергій Лабазюк. Парламентарій з групою колег ще на початку року зареєстрував законопроект про необхідність голосування за допомогою сенсорної кнопки. Нагадаємо, рівно рік тому, в липні 2014 року, вчені НАН розробили нову систему голосування під назвою «Рада-4». Система має вигляд електронного планшету з сенсорним екраном, колонкою з сенсорною кнопкою зліва, місцем для реєстраційної картки та кнопками для голосування. Запустити систему планували в грудні 2014 — січні 2015 року. На жаль, цього не сталося. Проти сенсорної кнопки виступив сам спікер Володимир Гройсман. «Сенсорна кнопка не забезпечує персонального голосування. Питання кнопкодавства можна вирішувати іншими технічними засобами. Але це десятки мільйонів, які потрібно витратити. Ми не зовсім можемо це зробити, — говорив у березні Гройсман і пустив процес із персональним голосуванням на самоплив.

Олена Сотнік«Пропоную простий і нешкідливий інструмент. Досить надати Секретаріату парламенту право витягувати і вилучати картки відсутніх під час голосування депутатів, як одразу унеможливлять варіант «натискати» за когось. Ніякого насильства, превентивний засіб може бути найефективнішим заходом боротьби з кнопкодавством», — пропонує народний депутат Олена Сотник.

Голосування за командою

У свою чергу політологи вказують на передумови кнопкодавства. «Часто так буває, що  фракція має єдину позицію щодо голосування за конкретне питання. Всі фракції коаліції нібито підтримують голосування. А далі казус — теоретично «за» вони мають понад 300 голосів, на практиці — менше необхідних 226.

Тарас ЧорновілПроблема в тому, що багато парламентарів безвідповідально ставляться до виконання своїх прямих обов'язків — замість голосування вони ходять по кулуарах, вкотре обідають у буфеті. Потрібно посилювати коаліційну дисципліну», — акцентує увагу народний депутат чотирьох скликань Тарас Чорновіл. Який вихід? Хоч би як банально і цинічно це не звучало, експерти згадують про «методи Чечетова», коли вся фракція голосує за помахом руки однієї людини.

Володимир Фесенко«Так, Михайла Чечетова лаяли за його «семафори», підняту руку. Але ситуація 2 липня продемонструвала, що потрібно гарно подумати, як керувати великими фракціями. Інакше буде бардак», — говорить голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Самі ж депутати «оф-рекордс» кажуть, що бардак з неперсональним голосуванням буде доти, доки це дозволятиме спікер, Президент, та й самі виборці. Адже спікер може призупинити голосування, побачивши порушення Регламенту. Президент як глава держави і лідер найбільшої фракції в парламенті імені себе може «підчепити» депутатів на гачок, шантажуючи достроковими виборами у разі порушення дисципліни. А що може суспільство? Виборці можуть дати відкоша недобросовісним депутатам на чергових виборах.