Європейські санкції не повернуть Крим Україні

Процес повернення Криму буде тривалим, тому необхідно розробити довгострокову політику щодо півострова і визначитися з тим, як підтримувати економічні зв'язки з Кримом. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив політолог, голова центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

«Доля Криму, на жаль, зараз більше залежить від Росії, ніж від України. Санкції не повернуть Крим Україні. Функція санкцій в цьому випадку - покарання Росії за порушення міжнародного права. Покарання конкретних осіб, є обмеження. Хто думає, що санкції - це спосіб повернення Криму Україні, - це не так. Давайте не формувати собі ілюзії. Воювати за Крим ніхто не буде. Може, хтось і хоче воювати, але він тоді не розуміє, що спроба воювати за Крим створить великий ризик для всієї України. Від того, що буде з Росією далі, як розвиватиметься ситуація в Росії, від цього і залежить доля Криму в різних сенсах - від гуманітарної ситуації до соціальної, економічної і політичної», - розповів Фесенко.

Також політолог зазначив, що є дві крайності в стратегії щодо Криму, між якими і буде коливатися Україна.

«Перша - повна блокада Криму. Думаю, що повної блокади НЕ БУДЕ з різних причин. Зокрема й тому, що там є українські громадяни. Є розірвані сім'ї і закривати можливість для відвідувань буде неправильно і не по-людськи. Що стосується економічних зв'язків, досвід багатьох країн свідчить про те, що стратегічне ставлення в таких випадках - юридичне невизнання. Але це не заважає економічним відносинам. Це може бути оптимальною стратегією на майбутнє», - розповів експерт.

За словами політолога, блокада означатиме відмову за нашим власним бажанням від Криму. Росія вже відрізала півострів від України політично. Якщо економічно розірвати всі зв'язки з Кримом, то Україна тільки сприятиме тому, що Крим все більше буде російським.

«Збереження економічних зв'язків із Кримом в перспективі важливо. Якщо, наприклад, в Росії ситуація розгортатиметься таким чином, що РФ не зможе контролювати Крим, то тоді економічні зв'язки дадуть можливість швидше і легше реінтегрувати півострів», - підкреслив Фесенко.

Експерт розповів, що створювати ціле міністерство у справах Криму - це зайве. На його думку, зовсім незрозуміло, чим воно буде займатися і чи не стане лише великою бюрократичною структурою.

«Я думаю, що повинен бути спецпредставник, певне агентство, яке займатиметься складними питаннями, пов'язаними з Кримом. Ну тут потрібно дуже чітко визначити функції цього органу виконавчої влади, чим саме він буде займатися. Простий приклад - треба займатися захистом прав простих громадян на цій території. Питання - як і через кого. Питання контролю торгових відносин, визначення, чим ми можемо торгувати з Кримом, а чим - недоцільно торгувати. Наприклад, Китай, який не визнає Тайвань незалежною державою і критично ставиться до всіх країн, які визнають Тайвань, все одно торгує з ним. Свого часу Федеративна Республіка Німеччини торгувала зі Східною Німеччиною, хоча там тоді теж була складна історична ситуація», - розповів політолог.

На його думку, в цьому органі має бути мінімальний штат і чітке коло функцій. Цей орган повинен виконувати контрольні функції, займатися інтересами кримських татар. Фесенко критично ставиться до ідеї об'єднати в одному законі всі обмеження щодо Криму і Донбасу, оскільки там різні ситуації.

«На Донбасі йде війна. Була гібридна війна, а зараз гібридне перемир'я. Продовження війни навіть у обмежених масштабах обумовлює блокаду. З Кримом війни немає, але рівень контролю, рівень безпеки, митний контроль повинні бути як на державному рівні. Нам треба готуватися до того, що проблема Криму - це не та проблема, яка буде швидко вирішена. Немає ніяких умов для її швидкого вирішення. Тому необхідно запланувати довгострокову політику, яка б мінімізувала ризики для України. Ще одна складова політики у кримському питанні - яким чином домагатися фінансових компенсацій від Росії. Але це треба зробити так, щоб це не виглядало як наша згода за певні гроші від Росії визнати анексію Криму», - вважає політолог.

Фесенко розповів, що функції кримського прокурора повинні лягти на плечі прокурора сусідньої області, наприклад, Херсонської. Створення окремої посади прокурора Криму - зайва формальність.

«Думаю, що краще було б об'єднати. Наприклад, призначають прокурора Херсонської області і більшість питань, що виникають з громадянами України, які перебувають у Криму, або правові проблеми, пов'язані з кордоном, може вирішувати прокурор Херсонської області. Він може виконувати обов'язки прокурора Криму. Це треба для того, щоб підтвердити, що Крим залишається в складі України. І водночас це робиться для того, щоб не призначати формального прокурора, який просто отримуватиме зарплату», - підсумував Фесенко.