рус. укр.

Пошук

Сортування:

2015: Перемоги та поразки

Озираючись на 2015 рік, що минає, можна сказати, що українцям він запам'ятається не тільки тривалою війною на сході країни, але й безпрецедентним зростанням тарифів на комунальні послуги на тлі загального зубожіння населення. Проте уряд, який фактично повноцінно так і не відзвітував про свою роботу, ставить собі в заслугу прийняття бюджету-2016. Тому «Аналітична служба новин» спробувала разом з експертами розібратися, що насправді було цьогоріч хорошого (якщо було), а що - як завжди. Прорив, який побачили тільки європейці На думку народного депутата Остапа Семерака, найбільшим досягненням цього року стало виконання євроінтеграційного плану, однак якщо в частині отримання безвізового режиму між Україною та ЄС ми зробили колосальний прорив, то виконання Угоди про асоціацію є менш успішним. «Найбільшою перемогою і парламенту, і уряду є виконання другої фази безвізового пакету та отримання позитивного висновку від Європейської комісії. Далі робота не зупиняється. Протягом останніх півтора року українська влада зробила колосальний прорив, і це підтвердили європейці. Це подія, на яку очікували українці», - сказав він. Остап Семерак вважає, що це рішення Європейської комісії пов'язано не тільки з тим, що українці найближчим часом отримають можливість короткострокових подорожей без віз до ЄС, але й відкриває безліч можливостей для реформ і змін. «Деякі зміни вже відбулися. Наприклад, запроваджено біометричний паспорт, ID-посвідчення, створено всі органи, які повинні боротися з корупцією», - сказав нардеп, зазначивши, що виконання другої складової євроінтеграційного процесу, а саме Угоди про асоціацію, не настільки успішне. «На жаль, досі в парламенті не створено систему інституційної спроможності наблизити українське законодавство до стандартів ЄС. Ми повинні у 2016 році вирішити цю проблему. Відповідні законопроекти вже готові. Залишилася тільки політична воля парламенту. Це буде для нього іспитом: або ми про євроінтеграцію тільки говоримо, або все ж виконуємо всі вимоги і йдемо до ЄС», - сказав Остап Семерак «Аналітичній службі новин» (АСН). Те, що головним досягненням стало схвалення Єврокомісією безвізового режиму між Україною та ЄС, зазначив у коментарі АСН і народний депутат Юрій Дерев'янко, підкресливши, що у той же час у країні не проводилися реформи й не було забезпечено економічне зростання. «Основне досягнення цього політичного року - наближення до безвізового режиму. Це одночасно і політичне, і економічне досягнення. Ми однозначно стали ближчими до Європи, перед нами відкриваються великі перспективи. Понад те, це допоможе нам повернути Крим і Донбас», - запевняє нардеп. Разом з тим, на його думку, основним провалом стало розчарування українців в уряді та коаліції. «Влада виявилася нездатною забезпечити економічне зростання і виправдати всі очікування людей. Жодних системних змін не відбувається, - підкреслив Дерев'янко. - Ми взагалі не почали судову реформу. Реформа прокуратури не відбулася. Там відбулося не оновлення кадрів, а змішування старих і нових. Причому нових людей до системи прокуратури зайшло дуже мало, до 15%. Так у нас нічого не зміниться». Одне з головних досягнень - другі Мінські... Підбиваючи підсумки головних економічних і політичних подій року, варто звернути увагу саме на позитивні зрушення, а не на провали, які українці звикли зазвичай помічати. Тим більше що цього року позитивні тенденції переважають, запевнив «Аналітичну службу новин» (АСН) голова центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «У нас дуже люблять говорити про провали, скандали і так далі. З таким підходом наш корабель далеко не попливе, - вважає політолог. - Тому я пропоную звертати увагу не лише на провали, а й на позитивні речі. А вони полягають у тому, що країна поступово, крок за кроком, хоч і повільно, але все-таки виходить з тієї ситуації, в якій проти власної волі опинилася в минулому році. Ще не завершена війна на сході України, але зараз гине набагато менше людей, ніж торік. Військово-політична ситуація на сході країни виглядає більш стабільно, ніж було навіть на початку року. Є різне ставлення до Мінських домовленостей, але однозначно є позитив від цих домовленостей - у тому, що ситуація з війною на сході зараз виглядає менш загрозливою, менш ризикованою, ніж рік тому». На думку Фесенка, при всіх проблемах діяльності уряду з проведенням реформ усе ж, на відміну від минулого року, є певний прогрес у їхньому проведенні. «Є реальні позитивні результати - створення Дорожньої патрульної поліції. Але це насправді не заслуга Авакова, як він хоче показати. Якби не було Еки Згуладзе, то не було б і реформи. Аваков просто не заважав. Але це результат. Також продовжується з позитивним результатом децентралізація. У нас про неї мало пишуть і мало говорять. Це непомітна реформа, але навіть в умовах війни й економічної кризи люди на місцях отримали додаткові кошти. Крім того, ми стали менш залежними від російського газу. Реверсне постачання газу з Європи - це теж позитивні зрушення», - переконаний експерт. За словами Володимира Фесенка, якщо оцінювати конкретні підсумки (незалежно від того, як ми до цього ставимося), однією з головних подій цього року, що визначила логіку політичного процесу - і зовнішнього, і внутрішнього, - є другі Мінські домовленості. Важливо і створення нових антикорупційних інститутів (у першу чергу Антикорупційного бюро), а також Державного бюро розслідувань, Антикорупційної прокуратури. Звісно, цього політичного року було чимало проблемних питань, зазначає експерт. Насамперед це постійні конфлікти, скандали - і в парламенті, і поза його межами. «Але нічого нового тут немає. Таке було й раніше, - підкреслив політолог. - Також однією з головних подій були місцеві вибори. Це було закінчення процесу інституційного перезавантаження української влади і водночас просування проєвропейських партій на схід України. Тенденція свідчить про те, що українське суспільство та українська влада поступово змінюються. Очікувати, що станеться все й одразу, було наївно». Народний депутат Леонід Ємець у коментарі АСН зазначив, що «у нас стоїть єдине завдання - жити в європейській країні. Україна виконала всі вимоги ЄС в частині лібералізації безвізового режиму. Це говорить про те, що ми вже не повернемося до Росії та до радянської системи, тому що Європа для нас відчинила двері». Не реформи, а бутафорія Але бачити досягнення схильні далеко не всі експерти. Приміром, народний депутат Юрій Левченко вважає, що проведені у 2015 році реформи є бутафорією. «Складно говорити про якісь перемоги. Ця Верховна Рада, як і попередня, працює на збагачення, а не на інтереси суспільства. Усі важливі законопроекти й рішення, зміни до Податкового кодексу, Конституції або низької якості, або відверто корупційні», - зазначив він. «Від того, що відбувається переатестація рядових співробітників поліції, нічого не зміниться, - пояснює Юрій Левченко АСН. - Більшість керівного складу залишилися всі при своїх посадах. До прокуратури взагалі не прийшли зовнішні кандидати. Усі «нові» прокурори вже працювали в системі. З них лише 17% не мали керівних посад. Реальних змін для людей немає. Реальні зміни - це коли сядуть хоча б 5 суддів, тоді почне змінюватися судова система. Коли сидітимуть 10 найодіозніших прокурорів і коли буде справедлива соціально-економічна система. Це реформи. Але ця Верховна Рада не здатна до таких дій». А його колега народний депутат Сергій Власенко зазначив, що найбільшою поразкою в поточному році є діяльність уряду. «За цей рік люди стали жити гірше й жодної повноцінної реформи не відбулося. Ми можемо говорити про певні досягнення, наприклад, було зроблено крок у напрямку лібералізації візового режиму з ЄС. Але це тільки крок. У нас уже склалася своєрідна українська традиція, коли ми певні речі видаємо за результат. Усі вже говорять про перемогу, про безвізовий режим, але поки цього ще немає», - сказав Власенко. За його словами, робляться певні кроки до змін у країні на краще, але вони хаотичні й нічим не підкріплені. А поразкою всієї роботи уряду Власенко вважає «бюджет, який вони внесли до Верховної Ради». Згоден з тим, що рік був складним і нічого хорошого не приніс, і парламентарій Сергій Тарута. «Великої радості цей рік не приніс: ні в плані політики, ні в плані економіки. Одна тільки динаміка, що погіршується. Відбувається зубожіння країни. Люди все більше невдоволені владою», - сказав він АСН, зазначивши, що населення цього року розчарувалося в інституті президентства й виконавчої влади, а конфлікт на Донбасі поступово входить у фазу замороженого, що не є позитивною динамікою і не сприяє його вирішенню. Також, на думку парламентарія, у західних партнерів і внутрішньої спільноти з'явилася втома від того, що відбувається. «Це штовхає людей на невдоволення, злість, ненависть, агресію. Хотілося б, щоб ця динаміка змінилася і в новому році ми показали якісь позитивні сигнали. Ми маємо зробити так, щоб пенсіонери, працівники бюджетної сфери, люди, що мають низькі матеріальні доходи, могли нормально себе забезпечувати. Тільки таким чином ми зможемо підняти рівень життя», - вважає Сергій Тарута. Антирекорди влади Найбільшим успіхом України цього року, вважає народний депутат Борислав Береза, стало те, що громадська думка перетворилася на спосіб впливу на владу і Київ поступово розриває відносини з Москвою. «Громадська думка відправляла у відставку багатьох чиновників, змушувала депутатів здавати мандати, змінювала ситуацію в міністерствах, змінювала вектор розвитку України. Головне - не зануритися остаточно в популізм», - вважає Береза. Що ж стосується Росії, то парламентарій зазначив, що «уже зараз необхідно мати дорожню карту подальшого розвитку відносин із Москвою. Росія - це ворог, але вона завжди буде сусідом, тому проігнорувати відносини з РФ у нас просто не вийде». У свою чергу його колега народний депутат Юрій Павленко вважає, що за цей рік влада завела країну в глибоку соціальну, економічну й фінансову кризу. «Можливо, одне з досягнень - умовне перемир'я на Донбасі. Вдалося припинити активні військові дії. Хоча перемир'я протрималося недовго, але все одно кількість жертв зменшилася. Інших досягнень у цьому році не було», - сказав він, зазначивши, що поразки були у всіх сферах. «В економічній сфері за цей рік уряд, коаліція і Президент встановили велику кількість антирекордів. Сюди можна віднести і падіння ВВП, і промисловості, і гривні, і рівня життя. За рік влада завела країну у глибоку соціальну, економічну й фінансову кризу. Більше того, Україна потрапила в залежність від міжнародних кредитних організацій», - пояснив Юрій Павленко АСН, зазначивши, що єдиним виходом для збереження країни є перевибори до Верховної Ради. За його словами, «парламент сьогодні не відповідає очікуванням суспільства. ВР живе своїм життям, а українці - своїм. Тому парламент повинен бути достроково переобраний. Уряд повинен піти у відставку». Влада демонструє, що вона нічого не боїться, що готова й далі грати з вогнем, але на тлі падіння рівня життя українців говорити про її досягнення не доводиться, підкреслила в коментарі АСН співачка, громадський діяч Руслана Лижичко. «На тлі того, що країна зубожіла, досягнення влади не дуже помітні й не відіграють ніякої ролі. Рівень життя українців з кожним днем все нижче й нижче. У людей дуже багато соціальних проблем, з якими вони стикаються, а держава не в змозі їм допомогти», - зазначила Руслана. За її словами, за події в країні відповідальні всі гілки влади, претензії є і до уряду, і до депутатів, і до Президента. Протягом усього року влада нам демонструвала недієздатність і небажання покращувати ситуацію в країні. «Коаліційна угода не працює, жодну реформу не проведено. Про які досягнення може йти мова? Усі реалістичні, необхідні, адекватні законопроекти лежать у комітетах і не включаються до порядку денного. У цьому парламенті реально нічого не можна зробити», - пояснив причини того, що відбувалося цілий рік у країні, народний депутат Сергій Лабазюк. Що стосується реформ, то, на думку парламентарія, проведено лише реформу патрульної поліції. «Проте її проведено не в комплексі, тому її ефективність може скоро викликати сумніви. Бо більше в правоохоронних органах нічого не змінилося. Усе залишилося таким, як раніше», - запевнив він, зазначивши, що внесення змін до Податкового кодексу призведе до краху малого й середнього бізнесу. У нас, за словами Сергія Лабазюка, «немає реформ, які призведуть до збільшення державного бюджету. У країні має з'явитися лідер, який візьме на себе відповідальність і не побоїться краху своєї політичної кар'єри через прийняття непопулярних рішень, які дадуть результат не відразу, а через півроку-рік. Ми повинні будувати державу всередині країни, а не приймати рішення, нав'язані нам ззовні». Як бачимо, цей рік дійсно видався безрадісним з багатьох причин. Хотілося б, звісно, щоб 2016-й був трохи кращим, але поки що сподіватися на це складно. Хоча б тому, наприклад, що один лише тариф на електроенергію підвищуватиметься двічі - з березня і з вересня. Та й розцінки на тепло, яке й без того коштує дуже дорого, і воду теж зростатимуть (у червні цього року було прийнято закон, що забороняє з січня 2016-го встановлювати тарифи нижче собівартості, а от як розраховується ця собівартість - велике питання). Якщо до цього додати постійні проблеми на ринку праці (те, що до нової поліції йдуть люди з дипломами економістів, досягненням бути ніяк не може), а значить, подальше падіння рівня життя українців, стає зрозуміло, що й наступний рік навряд чи стане дуже вже втішним.

28-12-2015 17:19 Публікації - Політика

Одна з головних подій року – другі Мінські домовленості

Підсумовуючи головні економічні та політичні події року, варто звернути увагу саме на позитивні зрушення, а не на провали, які українці звикли помічати зазвичай. Тим більше що в цьому році позитивні тенденції переважають. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог, голова центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «У нас дуже люблять говорити про провали, скандали і так далі. З таким підходом наш корабель далеко не попливе. Тому я пропоную звертати увагу не лише на провали, а й на позитивні речі. А позитивні речі полягають у тому, що країна поступово, крок за кроком, хоч і повільно, але все ж таки виходить з тієї ситуації, в якій проти власної волі опинилася в минулому році. Ще не завершена війна на сході України, але зараз гине набагато менше людей, ніж торік. Військово-політична ситуація на сході країни виглядає більш стабільно, ніж було навіть на початку року. Є різне ставлення до Мінських домовленостей, бо є позитив від цих домовленостей, який полягає в тому, що ситуація з війною на сході зараз виглядає менш загрозливою, менш ризикованою ніж рік тому», - зазначив політолог. На думку Фесенка, при всіх проблемах діяльності уряду з проведенням реформ усе ж таки, на відміну від минулого року, є певний прогрес у їхньому проведенні. «Є реальні позитивні результати – створення Дорожньої патрульної поліції. Але це справді не заслуга Авакова, як він хоче продемонструвати. Якби не було Еки Згулазе, то не було б і реформи. Аваков просто не заважав. Але це результат. Також продовжується з позитивним результатом реформа децентралізації. У нас про неї мало пишуть і мало говорять. Це непомітна реформа, але спитайте місцевих керівників. Навіть в умовах війни та економічної кризи вони отримали додаткові кошти. Крім того, ми стали менш залежними від російського газу. Реверсні постачання газу з Європи – це теж позитивні зрушення. Якщо уважно подивитись, то ми такі позитивні тенденції знайдемо у більшості соціальних сфер», - впевнений експерт. Фесенко зауважив, що природа української політики - звертати увагу на якісь скандальні речі. «Якщо оцінювати конкретні підсумки року, знову таки в незалежності від того, як ми ставимося до цього, одна з головних подій цього року, яка визначила логіку політичного процесу - і зовнішнього, і внутрішнього – це другі Мінські домовленості. З іншого боку, я також назвав би важливою подією створення нових антикорупційних інституцій. Я маю на увазі Антикорупційне бюро. Це зроблено і це дуже важливо. Серед позитивних кроків я би відзначив останню добру новину – звіт щодо надання Україні безвізового режиму. Поки що це політичне рішення. Це теж позитивна тенденція – недаремно працювали в цьому році, бо ж треба було ухвалити цілу низку законодавчих актів, прийняти певні дії на рівні виконавчої влади. Працювали в даному випадку недостатньо ефективно: за кілька рішень голосували з кількох спроб, з останньої спроби ухвалювали, але це перспектива на зрушення», - розповів політолог. Звісно, що цього політичного року було й чимало проблемних питань, зазначає експерт. Перш за все, це постійні конфлікти, скандали - і в парламенті, і поза його межами. «Але нічого нового тут нема. Таке було й раніше. Також однією з головних подій були місцеві вибори, я вважаю, що це радше позитивна подія. Це було завершення процесу інституційного перезавантаження української влади і водночас – просування проєвропейських партій на схід України. Тенденція свідчить про те, що українське суспільство і українська влада поступово змінюються. Очікувати, що відбудеться все одразу, було наївно. Ті, хто кажуть, мовляв, як же так: Донбас не так проголосував, Харків... Але ці висновки роблять люди, котрі не розуміють сутності української політики. Не може бути негайних змін. Політика – це процес, де завжди є політична інерція. Але зміни є, і це головне. В цілому було більше позитиву, ніж негативу», - підсумував Фесенко.

21-12-2015 11:11 Думки - Політика

Піти не можна залишитися

Нинішній Кабінет Міністрів України пропрацював рік. І тепер його можна відправляти у відставку - імунітет закінчився. Тож тиждень, що стартував сьогодні, - особливий у житті нашого уряду: саме з понеділка по п'ятницю міністри зі шкіри пнутимуться, тільки б переконати країну у власній корисності. Водночас українці зроблять чергову спробу розглянути у діяльності Кабміну хоча б дещицю позитиву, причому не лише для себе особисто, а й для країни в цілому. І якщо перші щосили запевнятимуть парламент, а заодно й усіх громадян, що кому треба поставити після другого слова у фразі, винесеній у заголовок, то люди більше схильні до того, щоб намалювати її, причому жирну таку, аби всі бачили, після першого. Прем'єр Арсеній Яценюк пояснив, що «міністри звітуватимуть про проведену роботу, про виконання програми дій уряду, про те, що виконано в коаліційній угоді, і про те, що необхідно зробити в 2016 році», уточнивши, що звіт буде розділено на чотири блоки : гуманітарний, безпеки, економічний та антикорупційний. А в останній робочий день тижня свої успіхи за рік роботи з трибуни Верховної Ради озвучить сам прем'єр. Разом з тим українці, котрі зіткнулися зі знеціненням гривні, зростаючим безробіттям і при цьому захмарним зростанням тарифів на житлово-комунальні послуги, кажуть, що їм результати роботи уряду зрозумілі й без звітів. Позитив зуміли розглянути хіба що представники Міжнародного валютного фонду, але у громадян нашої країни та іноземного кредитора - різні гаманці, до яких до того ж абсолютно неоднаковий підхід в уряду, тож це не дивно. Проте «Аналітична служба новин» (АСН) із допомогою експертів також спробувала відшукати досягнення, які Кабінету Міністрів можна зарахувати в плюс. Здобутків небагато Як виявилося, майже всі, з ким АСН вдалося поговорити, оцінюють цілий рік наполегливої праці наших найвищих чиновників нижче, ніж на трієчку. І у відповідях прозирає головне - цей уряд розчарував людей, оскільки методи роботи залишилися колишніми. Народ же очікував, що після Майдану прийде зовсім інша когорта чиновників. Але, за словами політолога Костя Бондаренка, нинішнє керівництво країни лише вдосконалило негативні методи роботи попереднього уряду. Якщо ж говорити про досягнення, то головними вважають три позиції: реформування, нехай і не швидкими темпами, системи освіти (і на тлі цього дуже дивно лунали заяви про те, що в тому числі й міністр освіти - нібито одна з кандидатур на виліт), зменшення енергетичної залежності від Російської Федерації, яке при бажанні могло б просуватися більш швидкими темпами, і створення нової поліції. «На нинішній уряд покладали серйозні надії, які, на жаль, не виправдалися, - роз'яснює «Аналітичної службі новин» (АСН) завідувач кафедри політології Національного університету України «Києво-Могилянська академія» Олександр Дем'янчук. - Збереглася лінія роботи, спрямована на те, щоб максимально відбирати у населення. Тут зрозуміла критика: одна річ, коли критикувати марно, бо дубоголови сидять, а інша річ, коли на хвилі Революції гідності до влади прийшли люди, котрі продовжують ведення державної політики фактично старими методами. Це прикро і це обурює». Водночас експерти зазначають, що всі свої прорахунки влада постійно пояснює ситуацією на сході: мовляв, у країні війна - і тому в нас все погано. «Плюсів я не бачу. Не бачу жодного позитивного моменту, в якому був би істотний прорив. Те, що вдосконалено корупційну схему, те, що в принципі було показано кричущий непрофесіоналізм і популізм, - цього достатньо. Населення України збідніло, гривня девальвувала - ось таких «успіхів» достатньо, - зазначає голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко. - Що стосується інших моментів, то дуже легко прикриватися війною. Дуже легко звалювати все на війну і говорити, що вона в усьому винна. Але я завжди нагадую про те, що з 1954-го по 1962-й рік Франція вела не менш кровопролитну війну, яка, за різними підрахунками, забрала від 300 тисяч до мільйона людей. Але при цьому саме ці роки були часом економічного підйому в цій країні. І в наявній ситуації все звалювати на війну недоцільно. Швидше за все, говорити варто про непрофесіоналізм і бажання заробити, а не втілити якісь програмні зміни, про небажання змінювати або модернізувати державну систему». За словами Бондаренка, навіть гучна реформа поліції похвалитися особливим результатом не може. «Як їх можна оцінювати, якщо вони ще не принесли якихось відчутних плодів? Поки що є лише зовнішня атрибутика реформи: показали нових хлопців із білозубою посмішкою на нових машинах. І начебто контролюють, але крім того, що зняли кошеня з дерева і перевели бабусю через дорогу, інших результатів не видно. Про більш серйозні результати можна буде говорити не раніше ніж за рік», - наголосив експерт. Найкризовіший рік На іншу думку, рік роботи українського уряду виглядає неоднозначно, бо є як певні досягнення, так і провали. Порівняно з минулим роком є певний прогрес, але головна проблема - занадто повільне втілення реформ. «З одного боку, в найскладніших економічних умовах, як минулого року, так і цього, вдалося утримати під контролем соціально-економічну ситуацію, не допустити колапсу української економіки, що було вкрай непросто, - пояснює «Аналітичній службі новин» (АСН) глава центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. - З іншого, очевидно, що це буде один з найкризовіших років за всю історію незалежної України. Відповідальним за це є уряд, оскільки не завжди діяв досить вміло й оперативно. В ім'я порятунку фінансової системи іноді йшов на непродумані економічні заходи». Політолог вказує на низьку якість реформ, але при цьому наголошує, що вони, якщо порівнювати з минулим роком, усе-таки відбуваються. «Деякі реформи не подобаються, як, наприклад, ситуація в енергетиці та з комунальними тарифами, - говорить Володимир Фесенко. - Це зроблено багато в чому в рамках програми одержання кредиту від МВФ. Нам довелося вдаватися до непопулярних заходів в енергетичній та тарифній політиці. Чимало обґрунтованих звинувачень, що тарифи було завищено і розрахунки проводилися, як то кажуть, на око». А ось поява дорожньої поліції та патрульних, за словами експерта, найяскравіша наша реформа. І нехай вона не ідеальна, але не така корумпована. «Є претензії до багатьох міністрів, хтось пішов, когось звільнили, хтось під загрозою звільнення. Тобто якісний склад уряду теж викликає серйозні нарікання, і він як мінімум потребує серйозного кадрового ремонту. Я думаю, що є значні проблеми з розподілом повноважень усередині уряду і відсутністю там координатора реформ. Арсеній Петрович намагається грати всі головні ролі, бути солістом скрізь і в усьому: і прем'єр-міністром, і головним реформатором, і головним євроінтегратором. А врешті-решт є серйозні проблеми: фінансовий процес євроінтеграції, я маю на увазі підготовку безвізового пакета. Там були серйозні зауваження до якості проекту. А все тому, що формально цим займається Арсеній Петрович, а повинен займатися, як говорять багато експертів, віце-прем'єр, - робить висновок Володимир Фесенко. - Також було б бажано, щоб у нас був координатор реформ в уряді, тому що реформи відбуваються безсистемно і хаотично. З тих, які вже здійснюються, реформа децентралізації». Куди не глянь - скрізь провал У свою чергу політичний експерт Андрій Золотарьов вважає, що немає жодного - ані соціального, ані економічного - показника, який можна було б вважати досягненням уряду. «Фактично протягом року уряд працює як регуляторна комісія української економіки. Він займався чим завгодно, тільки не виведенням України з кризи», - зазначає він у розмові з кореспондентом АСН. За словами експерта, насправді в країні немає жодної реформи (підвищення тарифів реформою бути не може), а розрекламована реформа поліції - не більше ніж піар-вистава. «Провал року - діяльність Міністерства охорони здоров'я, Міністерства економіки... Намагаються щось робити Міністерство освіти й Міністерство аграрної політики та продовольства», - наголосив Золотарьов, зазначивши, що подальша доля прем'єр-міністра і всього уряду визначатиметься не в Києві і не українськими політиками. У тому, що Кабмін протягом року за свою роботу заслужив хіба що на «незадовільно», впевнений і директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. За його словами, були «великі надії, які не виправдалися. Фракція «Народний фронт» навіть сенсаційно посіла перше місце, бо обирали таки народного прем'єра. Люди хотіли побачити реальні рішення про зміни в країні, про реформи, про які говорили, говорять і говоритимуть. Понад те, коли Арсеній Яценюк був прем'єр-міністром уперше, можна ще пояснити і зрозуміти, чому нічого не робилося, треба було стабілізувати ситуацію. В принципі, йому це нібито вдалося. Але цей рік після парламентських виборів показує, що підтримка людей, яка дуже близько і швидко наблизилася до нуля, - це справжня оцінка. Це не моя особиста оцінка, це результати опитувань. Хай би що там казали експерти-політологи, політтехнологи, комуністи і фінансисти, саме громадяни України на виборах дають оцінку». Віталій Бала зазначає, що в уряді немає розуміння того, що слід робити. «Таке враження, що у нас справді в уряді переважно вчорашні політики. За великим рахунком, нам політики зараз пропонують учорашні відповіді на сьогоднішні запитання. Вчорашні політики не можуть забезпечити наше завтра. Алгоритми, які нам зараз пропонують, це пропозиції вчорашнього дня і мирного часу. Втім, не факт, що вони б і в мирний час працювали, як не видно й особливого завзяття до роботи у самих членів уряду», - підсумував експерт. «Швидко й ефективно справді не вийшло, - каже політичний експерт Володимир Цибулько. - Але не все залежить виключно від самого уряду. Наприклад, Кабмін готував законопроекти, але вони гальмувалися Верховною Радою». При цьому експерт вважає, що уряд не зміг виконати навіть 50% коаліційних зобов'язань. За його словами, уряду доводиться відстоювати свою позицію на великій кількості фронтів, починаючи від подолання економічної кризи і закінчуючи реформами окремих сфер. Країні потрібна відставка За час роботи уряду нічого не змінилося ні для інвесторів, ні для малого бізнесу, ні в оподаткуванні. Зміни відчули на собі лише прості українці, життя яких значно погіршилася, зазначив директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров. «Перше, що було обіцяно, але не зроблено, це не змінилася власність фінансово-промислових груп. Як були олігархи, так вони й залишилися. Друге - не змінилася ситуація із залучення прямих іноземних інвестицій до ключових для нас напрямів: АПК і військово-промислового комплексу. Не змінилася ситуація з розширення бази оподаткування, не проведено податкову реформу і, відповідно, немає росту податкових надходжень, - пояснив він АСН. - Наступна позиція - у нас інфляція за оцінками світового банку досягла 50% і девальвація за період роботи уряду в рази збільшилася. А тепер, як кажуть, що «здобули»: це погіршення життя пересічних українців. Усі доходи майбутніх періодів ми вже проїли. У нас зростає державний борг, а Нацбанк не може зупинити інфляцію». За його словами, така ситуація склалася не через воєнні дії на Донбасі, на які останнім часом «спихають» усі невдачі, а через непрофесіоналізм уряду. «Тривалий час була дуже висока облікова ставка НБУ, в певний період вона досягала 30%. Систему кредитування було знищено, ніхто не міг брати кредити, бо для реального сектора економіки брати кредит під 30% і більше означає неможливість його обслуговувати. Треба було хоча б на два роки оголосити програму сприяння іноземним інвестиціям. А інвестори не можуть вкладати в нас гроші, якщо вони чітко не знають правил гри, за якими потрібно працювати. І ці ж два роки не мало б потім змінюватися оподаткування. Хоча експерти постійно говорили, що ці кроки просто необхідні, нічого цього Кабміном зроблено не було», - зазначає Гончаров. Головні мінуси діяльності уряду, за словами економіста, - те, що ніяк не стимулювати малий та середній бізнес. Є проблеми, причому серйозні, і в банківській сфері. «Людям депозити практично не повертають. Тому є величезна недовіра до банківської системи. Потрібно було допускати хоча б альтернативний ринок - пайові та корпоративно-інвестиційні фонди. А найкращим виходом було б, якби 2015 рік було оголошено Роком розвитку ринку колективного інвестування. У нас зараз, за даними Нацбанку, 92 мільярди в іноземній валюті та 283 мільярди гривень у фінансово заможних громадян. Це дуже тонкий прошарок населення - всього близько 5%. Але ці кошти теж не працюють на економіку країни, їх потрібно запускати. Плюс ще Кабмін так і не визначився з точками зростання в реальному секторі економіки. Які галузі є найпріоритетнішими і які конкретно підприємства в цих галузях потрібно підтримувати», - пояснює Гончаров. А оскільки Кабмін не виконав своїх обіцянок, довів країну до жахливого економічного стану, експерти вважають, що він має піти у відставку. «Питання відставки вирішуватиметься на рівні Верховної Ради, і я дуже сподіваюся, що депутати задля добробуту нації приймуть правильне рішення. На жаль, Президент підтримує сьогоднішній уряд та прем'єра Арсенія Яценюка, керуючись особистими інтересами. На думку голови правління громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Захист нації» Насиба Рагімова, прем'єр з низьким рейтингом зручніший, аніж прихід нової людини, яка може сподобатися суспільству і стати популярною. Коментуючи підсумки роботи уряду, він зазначив, що зупинився розвиток бізнесу та погіршився його стан, зросли ціни, відбулося падіння національної валюти, і уряд із цим абсолютно нічого не може вдіяти. «Подивіться на стан ЖКГ, на те, що робиться з тарифами. Вже одного цього достатньо, щоб відправити цих людей у відставку. А якщо врахувати всі результати діяльності нинішнього Кабміну, його відставка - це вже необхідність», - вважає експерт. За словами економіста Бориса Кушнірука, проблема уряду пов'язана з тим, що для того, аби провести реформу, треба чітко відповісти на запитання, чого ми хочемо досягти, яку Україну хочемо побудувати. Але держчиновники не дадуть відповіді. «Всі кроки є хаотичними і нікуди не ведуть. Треба бачити, яку модель хочете побудувати: яке відношення малого та великого капіталу, яким чином побудуєте соціальну систему тощо. Має бути концептуальне бачення того, що ви хочете отримати. На жаль, у цього уряду концепту немає. Немає в уряді й того, хто був би ідеологом цього концепту. Як правило, в країнах, де реформи відбулися успішно, такі ідеологи були», - зазначає експерт. За його словами, одним з найбільших провалів стала система соцстрахування. «Очевидно, що тут головна провина лежить на міністрі соцполітики, який хоча й цілком професійний, але при цьому чітко стоїть на засадах збереження старої корумпованої системи соцстрахування, яка не дозволяє провести в тому числі й податкову реформу. Єдиного реєстру отримувачів соціальних пільг як не було, так і немає. Моє особисте велике розчарування серед провалів - це блок соціальної політики: відібрали пільги, скоротили їх», - нагадав Борис Кушнірук, наполягаючи на тому, що має бути проведено приватизацію, оскільки у нас як було три тисячі держпідприємств, так і залишилося, хоча це очевидне джерело для корупції. Особливе побоювання висловив АСН директор інформаційно-аналітичного центру «Перспектива» Павло Рудяков, попередньо поставивши уряду «незадовільно» за роботу. За його словами, якщо оцінювати цю роботу за 100-бальною системою, можна поставити 51 бал, якщо за 10-бальною - 5-6, а якщо за п'ятибальною - то це двійка. Мовляв, «уряд за цей рік лише втратив сегменти, які до цього перебували під контролем». При цьому уряд поступово звужує сферу своєї компетенції, що може призвести до того, що система державного управління припинить бути функціональною. За його словами, протягом року уряд займався лише тим, що проводив засідання, проте жодного рішення цих засідань не реалізовано на практиці. Разом з тим експерт вважає, що уряд найближчим часом не буде переформатовано: «Можливо, з'являться тільки якісь нові персоналії, посади, але переформатування, під яке міг би потрапити прем'єр-міністр або якісь знакові фігури, в Кабміні не відбудеться». Так чи інакше, але особливого оптимізму (та й узагалі позитивного настрою) немає ні в кого. Якщо коротко, то тарифи підвищили (на догоду МВФ, не думаючи при цьому, як створити умови, аби почав зростати й добробут народу), нову поліцію створили, але реальними реформами так ніхто і не займається. Але європейський вектор розвитку, яким за інерцією прикривають багато з того, що не до душі простим людям, - це не лише звичка звіряти кожен чих з ЄС, а ще й уміння по-європейськи відповідати за свої вчинки. Тут виникає питання, як би вчинив уряд у кожній з європейських країн, якби за свою роботу отримав від громадськості оцінку, порівнянну з тією, яку отримав наш Кабмін за рік своєї діяльності? Відповідь очевидна. Та от чи зможе наш уряд вчинити по-європейськи - питання риторичне.

07-12-2015 12:21 Публікації - Політика

Уряд не завжди діяв досить уміло й оперативно

Рік роботи українського уряду має неоднозначний вигляд, оскільки є як певні досягнення, так і провали. Порівняно з минулим роком є певний прогрес, але все ж головна проблема в тому, що реформи рухаються занадто повільно. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог, голова центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «З одного боку, у найскладніших економічних умовах, як у минулому році, так і в цьому, вдалося утримати під контролем соціально-економічну ситуацію, не допустити колапсу української економіки - це було непросто. З іншого боку, поки що складно сказати, скільки це буде - 10, 11 або 12% ВВП. Різні цифри називаються. Але очевидно, що це буде один з найбільш кризових років за всю історію незалежної України. Відповідальність несе уряд, оскільки не завжди діяв досить уміло й оперативно. В ім'я порятунку фінансової системи іноді йшов на непродумані економічні заходи», - розповів політолог. За словами Фесенка, головна проблема, як і раніше, пов'язана з низькою якістю реформ. При цьому він зазначає, що, на відміну від минулого року, у цьому можна, у принципі, говорити, що реформи вже йдуть. «Деякі реформи не подобаються, як, наприклад, ситуація в енергетиці та з комунальними тарифами. Це зроблено багато в чому в межах програми отримання кредиту від МВФ. Нам довелося йти на непопулярні заходи в енергетичній та тарифній політиці. Чимало обґрунтованих звинувачень, що тарифи було завищено й розрахунки проводилися, що називається, на око. Є початок реформ у МВС, найяскравіший - поява дорожньої поліції та патрульних. Вона, звичайно, неідеальна, але не так корумпована. Поки є претензії щодо її ефективності, але контраст дуже помітний - він, швидше, позитивний», - зазначає Фесенко. Експерт також розповів, що в багатьох відомствах видно початок реформ, але їх темпи не викликають задоволення. Але є й відомства-аутсайдери, в яких немає навіть початку реформ. «Є претензії до багатьох міністрів, хтось пішов, когось звільнили, хтось під загрозою звільнення. Тобто якісний склад уряду теж викликає серйозні нарікання. Уряд як мінімум вимагає серйозного кадрового ремонту. Я думаю, що є серйозні проблеми з розподілом повноважень усередині уряду й відсутністю там координатора реформ. Арсеній Петрович намагається грати всі головні ролі, бути солістом скрізь і в усьому: і прем'єр-міністром, і головним реформатором, і головним євроінтегратором. А в результаті є серйозні проблеми: фінансовий процес євроінтеграції, я маю на увазі підготовку безвізового пакета. Там були серйозні зауваження до якості проекту. А все тому, що формально цим опікується Арсеній Петрович, а повинен опікуватися, як кажуть багато експертів, віце-прем'єр. Також було б бажано, щоб у нас був координатор реформ в уряді, тому що реформи йдуть безсистемной хаотично. З тих реформ, які вже здійснюються, звичайно ж, це реформа децентралізації, але це пов'язано не тільки і не стільки з діяльністю прем'єр-міністра. І ця картинка показує, наскільки неоднозначна ситуація з роботою уряду», - вважає політолог.

02-12-2015 18:40 Думки - Політика

У Блоці Петра Порошенка завжди були розбіжності і протиріччя

У фракції Блоку Петра Порошенка завжди були розбіжності і протиріччя, тому не варто очікувати, що нинішній конфлікт призведе до розпаду фракції. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Це велика фракція. У таких великих фракціях завжди є неоднорідність. Це було і в Партії регіонів, і в «Батьківщині», і в «Нашій Україні». Не оминуло й БПП», - сказав він. Крім того, за його словами, немає чіткої, системної організації роботи фракції. «Є кілька людей, які по-різному виконують функцію керівника фракції. Формальний керівник - Юрій Луценко і неформальний - Ігор Кононенко. Але що Луценка, що Кононенка не всі сприймають як однозначного керівника фракції», - зазначив політолог. Також, на думку Фесенка, необхідно враховувати, що фракція дуже неоднорідна. «Там є представники й бізнесу, й громадських організацій, і колишні ударівці. У них у всіх різні погляди і розуміння політичної ситуації, стандарти поведінки, цінності. Все це впливає на внутрішні протиріччя», - вважає експерт. Він зазначив, що в БПП завжди були розбіжності і протиріччя. «Близько 40 депутатів не голосували за президентські законопроекти про децентралізацію. Не всі голосували за відставку Наливайченка. Але поки що не йдеться про такі принципові розбіжності, які можуть призвести до розколу фракції. Поодинокі виходи з фракції можуть бути», - резюмував Фесенко.

24-11-2015 18:10 Думки - Політика

Яким буде тарифний компроміс

09-11-2015 12:40 Публікації - Суспільство

Тарифи можуть підкоригувати, але не переглядатимуть

Нинішні тарифи - це вимога МВФ. І не маємо іншого виходу, окрім як залишити їх на цьому рівні, інакше Україні загрожує банкрутство. Змусити уряд зменшити тарифи не вийде, вони взмозі лише трохи їх підкоригувати. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог, голова центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Наскільки завищені тарифи - це питання специфічне і делікатне. Але те, що поспішали, квапливо підраховували, і те, що вони трохи зросли, - це факт. Треба розуміти, що зростання комунальних тарифів - це вимога МВФ. І тут ситуація дуже проста: ми виконуємо. Якщо ні, то ми збанкрутуємо. І навіть Юлія Володимирівна Тимошенко розуміє, якщо хоче стати прем'єром на цій темі, вона не отримає підтримки Заходу. Тому певне коригування тарифів - це те, що зробив уряд: більш гнучка політика щодо тарифів та їх нарахування. Такі певні коригування можуть бути. Кардинальний перегляд - ні», - розповів політолог. Він зазначив, що можливість виникнення невдоволення, яке переросте в масові заворушення, малоймовірна. «Що стосується заворушень, то це питання. В Україні ніколи не було серйозних заворушень на тлі соціальних проблем, крім шахтарських протестів початку 90-х років. В умовах серйозних соціальних проблем наші люди не йдуть протестувати, не йдуть на бунти і заворушення. Вони починають вирішувати проблему, наприклад, перестають платити, що насправді найбільш вірогідний варіант. Майдани у нас з'являються з політичних причин, а не з соціально-економічних. І для того щоб виникли якісь більш-менш масштабні заворушення, вони повинні бути організовані. Якщо почнуть організовувати такий Майдан, в принципі, Ляшко вже зробив таку спробу, але якщо ви поглянете уважно, хто в ньому бере участь, то побачите, що це політичні активісти або люди, які туди прийшли не через проблеми з платіжками», - пояснив Фесенко.

03-11-2015 15:04 Думки - Економіка

Корбана навряд чи звільнятимуть - це питання принципове

Затримання Корбана нині не зовсім доречне, оскільки в ГПУ та СБУ не врахували наслідків. Однак цей арешт був лише питанням часу. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Чому саме зараз - це справді питання. Певною мірою це можна пояснити тим, що раніше, хоч би як парадоксально це звучало, не дозволяла політика. Зараз багато говорять про політичні причини затримання. Команда Коломойського стверджує, що це пов'язано із результатами виборів УКРОПа, але тоді треба було, в першу чергу, заарештовувати «Самопоміч», «Свободу» і т.д. Але ситуація зі «Свободою», - роз'яснює політолог, - показує, що затримання працюють радше на рейтинг. З точки зору політики, зараз було б недоречно заарештовувати Корбана, враховуючи, що в Дніпропетровську буде другий тур виборів, і це спрацює на користь Філатова. Такий парадокс. Чому раніше не могли? Тому що до березня Коломойський був главою Дніпропетровської області, Корбан - його першим заступником. І було табу на будь-які правові дії проти Коломойського та Корбана. Я знаю, що в ГПУ на це дуже ображалися, така ситуація їм дуже не подобалася, тим паче що був конфлікт навколо посади прокурора Дніпропетровської області. Але не можна було тому, що Коломойський був союзником. Потім уже, після звільнення Коломойського і Корбана, виникла нова ситуація: спочатку були джентльменські домовленості - неофіційні про те, що Коломойський пішов, аби не було жодних дій проти членів його команди. А потім Корбан був кандидатом у депутати парламенту в Чернігові, потім кандидатом у мери Києва». За словами експерта, затримання краще було б провести в інший час, хоча претензії до Корбана й дуже серйозні. «Лише справа про викрадення двох людей - це сама по собі дуже серйозна кримінальна ситуація. Тому я згоден з Юрієм Луценком, що притягнення Корбана до відповідальності було питанням часу. Але зараз не найкращий момент - не врахували у прокуратурі та СБУ всіх політичних обставин і наслідків», - зазначив Фесенко. Політолог вважає, що Корбана навряд чи звільнятимуть, оскільки це питання принципове. «Якщо його звільнять, то це буде проявом слабкості влади. Тим паче що в даному випадку є принциповий конфлікт. Якщо зараз звільнити Корбана, почнуть вимагати й інших поступок. Ще один наслідок такого затримання - безумовно конфліктна ситуація в парламенті, будуть акції протесту. Чи вистачить у УКРОПа сил для якихось масштабних протестів - побачимо. У Дніпропетровську вони зібрали всього-на-всього близько тисячі людей. Це не дуже багато», - зазначив експерт. Фесенко впевнений, що УКРОПу не так просто буде зібрати численні акції протесту без підтримки інших політичних сил. Однак якщо партії це вдасться, у Києві виникне досить серйозна конфліктна ситуація. «Між іншим, дуже показово, що Коломойський на цю ситуацію сам відреагував дуже стримано. Лише в неділю, а навіть не в суботу, швидше іронічно, ніж агресивно. Гадаю, він розуміє ризики прямого протистояння із президентською командою. Треба зазначити, що є певні ризики розхитування ситуації в парламенті, зростання напруги всередині коаліції вже відбулося. З'явилася нова додаткова тема щодо Корбана. Можуть вийти зі складу двох великих фракцій деякі депутати, близькі до Коломойського. І з'являється ще одна проблема: для нейтралізації критики на адресу вибіркового правосуддя зараз відправлено повістки на допит кільком депутатам від Опоблоку. І тут може виникнути війна на два фронти», - вважає Фесенко.

02-11-2015 17:03 Думки - Політика

Неявка на місцеві вибори - проблема не лише України

Низька явка на місцеві вибори - загальносвітова проблема: і в Польщі, і в Сполучених Штатах, це при всьому патріотизмі тамтешнього населення. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, коментуючи проведення місцевих виборів в Україні. За його словами, є країни, в яких виборці зобов'язані брати участь у голосуванні. А Україна - демократична країна з правом, але не обов'язком голосувати. «Неявка на місцеві вибори - недивне явище», - запевняє Фесенко. Коментуючи ситуацію з виборами в Маріуполі, політолог зазначив, що на цей процес могла істотно вплинути лише одна людина. «Рінат Ахметов - господар Маріуполя, він вирішив ігнорувати інтереси та вимоги інших політичних сил. На цих виборах він хоче, щоб усі грали тільки за його правилами, от і виникла конфліктна ситуація. Тож відповідальність за зрив цих виборів значною мірою лежить на господарі міста. А він повинен розуміти, що живе в країні, де потрібно поважати і брати до уваги виборче право», - заявив Фесенко. Він упевнений, що в Маріуполі, як і в Красноармійську, в яких вибори зірвалися, їх буде проведено незабаром.

25-10-2015 23:26 Думки - Політика

Янукович хоче виглядати жертвою, а не злочинцем

Україна має докласти максимум зусиль, щоб ЄСПЛ не задовольнив позов колишнього президента Януковича. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Він не хоче бути все життя невиїзним і не планує жити лише в Росії. Свої гроші він хоче витрачати за кордоном, їздити на міжнародні конференції, курорти. Янукович хоче виглядати жертвою, а не злочинцем», - сказав він. За словами Фесенка, подати позов до ЄСПЛ Януковичу порадили юристи, які хочуть заробити на цій справі гроші. «Однак це не означає, що його буде реабілітовано», - зазначив Фесенко. Разом з тим він акцентував, що українська влада має докласти максимум зусиль, щоб ЄСПЛ не задовольнив позов Януковича. «Правоохоронні органи не повинні сподіватися на те, що європейці визнають Януковича винним і не реабілітують. Україна має надати Європейському суду з прав людини необхідні докази корупції з боку колишнього президента. Європейці повинні побувати в його Хонці. Це наочний доказ корупції», - пояснив він. Крім того, політолог вважає, що втрутитися в ситуацію має керівництво країни, оскільки ГПУ в деяких питаннях діє безпорадно. «Яскравий приклад - справа Злочевського. Сумніваюся, звісно, що з Януковичем чи з кимось іншим із «сім'ї» повториться така сама ситуація, бо буде скандал іншого масштабу і закінчиться відставкою Шокіна, однак на 100% покладатися на ГПУ в цьому питанні не варто. Потрібно залучити керівництво країни та інші правоохоронні органи, які б надали європейському правосуддю всі необхідні аргументи, які обґрунтують наші претензії до Януковича», - резюмував Фесенко.

21-10-2015 13:50 Думки - Політика

Налаштування пошуку

Оберіть тип матеріалу

Оберіть тематику

За весь час

Не пропустіть

Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів

Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд Що потрібно придба....

Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії

Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія

Як створити місце сили у своїй квартирі

Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....

Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом

Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....

Як боротися з негативними енергетичними впливами

Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....

більше матеріалів

© 2015-2020 АСН. Вся інформація, розміщена на веб-сайті asn.in.ua, охороняється відповідно до законодавства України про авторське право. Републікування матеріалів і фотографій, що є власністю «АСН», супроводжується клікабельно гіперпосиланням на веб-сайт asn.іn.ua. PR - матеріали, які відзначені цим знаком, розміщені на правах реклами. За зміст реклами відповідальність несуть рекламодавці.

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на «Iнтерфакс-Україна», суворо забороняється.

/-0,08582615852356-/ /-pc-/

Top

Пошук

2015: Перемоги та поразки

Одна з головних подій року – другі Мінські домовленості

Піти не можна залишитися

Уряд не завжди діяв досить уміло й оперативно

У Блоці Петра Порошенка завжди були розбіжності і протиріччя

Яким буде тарифний компроміс

Тарифи можуть підкоригувати, але не переглядатимуть

Корбана навряд чи звільнятимуть - це питання принципове

Неявка на місцеві вибори - проблема не лише України

Янукович хоче виглядати жертвою, а не злочинцем

Налаштування пошуку

Не пропустіть

Контакти

Редакція

Угода

Правова інформація

Пошук

2015: Перемоги та поразки

Одна з головних подій року – другі Мінські домовленості

﻿Піти не можна залишитися

Уряд не завжди діяв досить уміло й оперативно

﻿У Блоці Петра Порошенка завжди були розбіжності і протиріччя

﻿Яким буде тарифний компроміс

Тарифи можуть підкоригувати, але не переглядатимуть

﻿Корбана навряд чи звільнятимуть - це питання принципове

﻿Неявка на місцеві вибори - проблема не лише України

﻿Янукович хоче виглядати жертвою, а не злочинцем

Налаштування пошуку

Не пропустіть

Контакти

Редакція

Угода

Правова інформація

Піти не можна залишитися

У Блоці Петра Порошенка завжди були розбіжності і протиріччя

Яким буде тарифний компроміс

Корбана навряд чи звільнятимуть - це питання принципове

Неявка на місцеві вибори - проблема не лише України

Янукович хоче виглядати жертвою, а не злочинцем