Піти не можна залишитися

Нинішній Кабінет Міністрів України пропрацював рік. І тепер його можна відправляти у відставку - імунітет закінчився. Тож тиждень, що стартував сьогодні, - особливий у житті нашого уряду: саме з понеділка по п'ятницю міністри зі шкіри пнутимуться, тільки б переконати країну у власній корисності. Водночас українці зроблять чергову спробу розглянути у діяльності Кабміну хоча б дещицю позитиву, причому не лише для себе особисто, а й для країни в цілому. І якщо перші щосили запевнятимуть парламент, а заодно й усіх громадян, що кому треба поставити після другого слова у фразі, винесеній у заголовок, то люди більше схильні до того, щоб намалювати її, причому жирну таку, аби всі бачили, після першого.

Прем'єр Арсеній Яценюк пояснив, що «міністри звітуватимуть про проведену роботу, про виконання програми дій уряду, про те, що виконано в коаліційній угоді, і про те, що необхідно зробити в 2016 році», уточнивши, що звіт буде розділено на чотири блоки : гуманітарний, безпеки, економічний та антикорупційний. А в останній робочий день тижня свої успіхи за рік роботи з трибуни Верховної Ради озвучить сам прем'єр. Разом з тим українці, котрі зіткнулися зі знеціненням гривні, зростаючим безробіттям і при цьому захмарним зростанням тарифів на житлово-комунальні послуги, кажуть, що їм результати роботи уряду зрозумілі й без звітів. Позитив зуміли розглянути хіба що представники Міжнародного валютного фонду, але у громадян нашої країни та іноземного кредитора - різні гаманці, до яких до того ж абсолютно неоднаковий підхід в уряду, тож це не дивно. Проте «Аналітична служба новин» (АСН) із допомогою експертів також спробувала відшукати досягнення, які Кабінету Міністрів можна зарахувати в плюс.

Здобутків небагато

Кость БондаренкоЯк виявилося, майже всі, з ким АСН вдалося поговорити, оцінюють цілий рік наполегливої ​​праці наших найвищих чиновників нижче, ніж на трієчку. І у відповідях прозирає головне - цей уряд розчарував людей, оскільки методи роботи залишилися колишніми. Народ же очікував, що після Майдану прийде зовсім інша когорта чиновників. Але, за словами політолога Костя Бондаренка, нинішнє керівництво країни лише вдосконалило негативні методи роботи попереднього уряду.

Якщо ж говорити про досягнення, то головними вважають три позиції: реформування, нехай і не швидкими темпами, системи освіти (і на тлі цього дуже дивно лунали заяви про те, що в тому числі й міністр освіти - нібито одна з кандидатур на виліт), зменшення енергетичної залежності від Російської Федерації, яке при бажанні могло б просуватися більш швидкими темпами, і створення нової поліції.

Олександр Дем'янчук«На нинішній уряд покладали серйозні надії, які, на жаль, не виправдалися, - роз'яснює «Аналітичної службі новин» (АСН) завідувач кафедри політології Національного університету України «Києво-Могилянська академія» Олександр Дем'янчук. - Збереглася лінія роботи, спрямована на те, щоб максимально відбирати у населення. Тут зрозуміла критика: одна річ, коли критикувати марно, бо дубоголови сидять, а інша річ, коли на хвилі Революції гідності до влади прийшли люди, котрі продовжують ведення державної політики фактично старими методами. Це прикро і це обурює».

Водночас експерти зазначають, що всі свої прорахунки влада постійно пояснює ситуацією на сході: мовляв, у країні війна - і тому в нас все погано. «Плюсів я не бачу. Не бачу жодного позитивного моменту, в якому був би істотний прорив. Те, що вдосконалено корупційну схему, те, що в принципі було показано кричущий непрофесіоналізм і популізм, - цього достатньо. Населення України збідніло, гривня девальвувала - ось таких «успіхів» достатньо, - зазначає голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко. - Що стосується інших моментів, то дуже легко прикриватися війною. Дуже легко звалювати все на війну і говорити, що вона в усьому винна. Але я завжди нагадую про те, що з 1954-го по 1962-й рік Франція вела не менш кровопролитну війну, яка, за різними підрахунками, забрала від 300 тисяч до мільйона людей. Але при цьому саме ці роки були часом економічного підйому в цій країні. І в наявній ситуації все звалювати на війну недоцільно. Швидше за все, говорити варто про непрофесіоналізм і бажання заробити, а не втілити якісь програмні зміни, про небажання змінювати або модернізувати державну систему».

За словами Бондаренка, навіть гучна реформа поліції похвалитися особливим результатом не може. «Як їх можна оцінювати, якщо вони ще не принесли якихось відчутних плодів? Поки що є лише зовнішня атрибутика реформи: показали нових хлопців із білозубою посмішкою на нових машинах. І начебто контролюють, але крім того, що зняли кошеня з дерева і перевели бабусю через дорогу, інших результатів не видно. Про більш серйозні результати можна буде говорити не раніше ніж за рік», - наголосив експерт.

Найкризовіший рік

Володимир ФесенкоНа іншу думку, рік роботи українського уряду виглядає неоднозначно, бо є як певні досягнення, так і провали. Порівняно з минулим роком є ​​певний прогрес, але головна проблема - занадто повільне втілення реформ. «З одного боку, в найскладніших економічних умовах, як минулого року, так і цього, вдалося утримати під контролем соціально-економічну ситуацію, не допустити колапсу української економіки, що було вкрай непросто, - пояснює «Аналітичній службі новин» (АСН) глава центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. - З іншого, очевидно, що це буде один з найкризовіших років за всю історію незалежної України. Відповідальним за це є уряд, оскільки не завжди діяв досить вміло й оперативно. В ім'я порятунку фінансової системи іноді йшов на непродумані економічні заходи».

Політолог вказує на низьку якість реформ, але при цьому наголошує, що вони, якщо порівнювати з минулим роком, усе-таки відбуваються. «Деякі реформи не подобаються, як, наприклад, ситуація в енергетиці та з комунальними тарифами, - говорить Володимир Фесенко. - Це зроблено багато в чому в рамках програми одержання кредиту від МВФ. Нам довелося вдаватися до непопулярних заходів в енергетичній та тарифній політиці. Чимало обґрунтованих звинувачень, що тарифи було завищено і розрахунки проводилися, як то кажуть, на око». А ось поява дорожньої поліції та патрульних, за словами експерта, найяскравіша наша реформа. І нехай вона не ідеальна, але не така корумпована.

«Є претензії до багатьох міністрів, хтось пішов, когось звільнили, хтось під загрозою звільнення. Тобто якісний склад уряду теж викликає серйозні нарікання, і він як мінімум потребує серйозного кадрового ремонту. Я думаю, що є значні проблеми з розподілом повноважень усередині уряду і відсутністю там координатора реформ. Арсеній Петрович намагається грати всі головні ролі, бути солістом скрізь і в усьому: і прем'єр-міністром, і головним реформатором, і головним євроінтегратором. А врешті-решт є серйозні проблеми: фінансовий процес євроінтеграції, я маю на увазі підготовку безвізового пакета. Там були серйозні зауваження до якості проекту. А все тому, що формально цим займається Арсеній Петрович, а повинен займатися, як говорять багато експертів, віце-прем'єр, - робить висновок Володимир Фесенко. - Також було б бажано, щоб у нас був координатор реформ в уряді, тому що реформи відбуваються безсистемно і хаотично. З тих, які вже здійснюються, реформа децентралізації».

Куди не глянь - скрізь провал

Андрій ЗолотарьовУ свою чергу політичний експерт Андрій Золотарьов вважає, що немає жодного - ані соціального, ані економічного - показника, який можна було б вважати досягненням уряду. «Фактично протягом року уряд працює як регуляторна комісія української економіки. Він займався чим завгодно, тільки не виведенням України з кризи», - зазначає він у розмові з кореспондентом АСН. За словами експерта, насправді в країні немає жодної реформи (підвищення тарифів реформою бути не може), а розрекламована реформа поліції - не більше ніж піар-вистава.

«Провал року - діяльність Міністерства охорони здоров'я, Міністерства економіки... Намагаються щось робити Міністерство освіти й Міністерство аграрної політики та продовольства», - наголосив Золотарьов, зазначивши, що подальша доля прем'єр-міністра і всього уряду визначатиметься не в Києві і не українськими політиками.

У тому, що Кабмін протягом року за свою роботу заслужив хіба що на «незадовільно», впевнений і директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. За його словами, були «великі надії, які не виправдалися. Фракція «Народний фронт» навіть сенсаційно посіла перше місце, бо обирали таки народного прем'єра. Люди хотіли побачити реальні рішення про зміни в країні, про реформи, про які говорили, говорять і говоритимуть. Понад те, коли Арсеній Яценюк був прем'єр-міністром уперше, можна ще пояснити і зрозуміти, чому нічого не робилося, треба було стабілізувати ситуацію. В принципі, йому це нібито вдалося. Але цей рік після парламентських виборів показує, що підтримка людей, яка дуже близько і швидко наблизилася до нуля, - це справжня оцінка. Це не моя особиста оцінка, це результати опитувань. Хай би що там казали експерти-політологи, політтехнологи, комуністи і фінансисти, саме громадяни України на виборах дають оцінку».

Віталій БалаВіталій Бала зазначає, що в уряді немає розуміння того, що слід робити. «Таке враження, що у нас справді в уряді переважно вчорашні політики. За великим рахунком, нам політики зараз пропонують учорашні відповіді на сьогоднішні запитання. Вчорашні політики не можуть забезпечити наше завтра. Алгоритми, які нам зараз пропонують, це пропозиції вчорашнього дня і мирного часу. Втім, не факт, що вони б і в мирний час працювали, як не видно й особливого завзяття до роботи у самих членів уряду», - підсумував експерт.

Володимир Цибулько«Швидко й ефективно справді не вийшло, - каже політичний експерт Володимир Цибулько. - Але не все залежить виключно від самого уряду. Наприклад, Кабмін готував законопроекти, але вони гальмувалися Верховною Радою». При цьому експерт вважає, що уряд не зміг виконати навіть 50% коаліційних зобов'язань. За його словами, уряду доводиться відстоювати свою позицію на великій кількості фронтів, починаючи від подолання економічної кризи і закінчуючи реформами окремих сфер.

Країні потрібна відставка

Олександр ГончаровЗа час роботи уряду нічого не змінилося ні для інвесторів, ні для малого бізнесу, ні в оподаткуванні. Зміни відчули на собі лише прості українці, життя яких значно погіршилася, зазначив директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров. «Перше, що було обіцяно, але не зроблено, це не змінилася власність фінансово-промислових груп. Як були олігархи, так вони й залишилися. Друге - не змінилася ситуація із залучення прямих іноземних інвестицій до ключових для нас напрямів: АПК і військово-промислового комплексу. Не змінилася ситуація з розширення бази оподаткування, не проведено податкову реформу і, відповідно, немає росту податкових надходжень, - пояснив він АСН. - Наступна позиція - у нас інфляція за оцінками світового банку досягла 50% і девальвація за період роботи уряду в рази збільшилася. А тепер, як кажуть, що «здобули»: це погіршення життя пересічних українців. Усі доходи майбутніх періодів ми вже проїли. У нас зростає державний борг, а Нацбанк не може зупинити інфляцію».

За його словами, така ситуація склалася не через воєнні дії на Донбасі, на які останнім часом «спихають» усі невдачі, а через непрофесіоналізм уряду. «Тривалий час була дуже висока облікова ставка НБУ, в певний період вона досягала 30%. Систему кредитування було знищено, ніхто не міг брати кредити, бо для реального сектора економіки брати кредит під 30% і більше означає неможливість його обслуговувати. Треба було хоча б на два роки оголосити програму сприяння іноземним інвестиціям. А інвестори не можуть вкладати в нас гроші, якщо вони чітко не знають правил гри, за якими потрібно працювати. І ці ж два роки не мало б потім змінюватися оподаткування. Хоча експерти постійно говорили, що ці кроки просто необхідні, нічого цього Кабміном зроблено не було», - зазначає Гончаров.

Головні мінуси діяльності уряду, за словами економіста, - те, що ніяк не стимулювати малий та середній бізнес. Є проблеми, причому серйозні, і в банківській сфері. «Людям депозити практично не повертають. Тому є величезна недовіра до банківської системи. Потрібно було допускати хоча б альтернативний ринок - пайові та корпоративно-інвестиційні фонди. А найкращим виходом було б, якби 2015 рік було оголошено Роком розвитку ринку колективного інвестування. У нас зараз, за ​​даними Нацбанку, 92 мільярди в іноземній валюті та 283 мільярди гривень у фінансово заможних громадян. Це дуже тонкий прошарок населення - всього близько 5%. Але ці кошти теж не працюють на економіку країни, їх потрібно запускати. Плюс ще Кабмін так і не визначився з точками зростання в реальному секторі економіки. Які галузі є найпріоритетнішими і які конкретно підприємства в цих галузях потрібно підтримувати», - пояснює Гончаров.

Насиб РагімовА оскільки Кабмін не виконав своїх обіцянок, довів країну до жахливого економічного стану, експерти вважають, що він має піти у відставку. «Питання відставки вирішуватиметься на рівні Верховної Ради, і я дуже сподіваюся, що депутати задля добробуту нації приймуть правильне рішення. На жаль, Президент підтримує сьогоднішній уряд та прем'єра Арсенія Яценюка, керуючись особистими інтересами. На думку голови правління громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Захист нації» Насиба Рагімова, прем'єр з низьким рейтингом зручніший, аніж прихід нової людини, яка може сподобатися суспільству і стати популярною.

Коментуючи підсумки роботи уряду, він зазначив, що зупинився розвиток бізнесу та погіршився його стан, зросли ціни, відбулося падіння національної валюти, і уряд із цим абсолютно нічого не може вдіяти. «Подивіться на стан ЖКГ, на те, що робиться з тарифами. Вже одного цього достатньо, щоб відправити цих людей у ​​відставку. А якщо врахувати всі результати діяльності нинішнього Кабміну, його відставка - це вже необхідність», - вважає експерт.

Борис КушнірукЗа словами економіста Бориса Кушнірука, проблема уряду пов'язана з тим, що для того, аби провести реформу, треба чітко відповісти на запитання, чого ми хочемо досягти, яку Україну хочемо побудувати. Але держчиновники не дадуть відповіді. «Всі кроки є хаотичними і нікуди не ведуть. Треба бачити, яку модель хочете побудувати: яке відношення малого та великого капіталу, яким чином побудуєте соціальну систему тощо. Має бути концептуальне бачення того, що ви хочете отримати. На жаль, у цього уряду концепту немає. Немає в уряді й того, хто був би ідеологом цього концепту. Як правило, в країнах, де реформи відбулися успішно, такі ідеологи були», - зазначає експерт.

За його словами, одним з найбільших провалів стала система соцстрахування. «Очевидно, що тут головна провина лежить на міністрі соцполітики, який хоча й цілком професійний, але при цьому чітко стоїть на засадах збереження старої корумпованої системи соцстрахування, яка не дозволяє провести в тому числі й податкову реформу. Єдиного реєстру отримувачів соціальних пільг як не було, так і немає. Моє особисте велике розчарування серед провалів - це блок соціальної політики: відібрали пільги, скоротили їх», - нагадав Борис Кушнірук, наполягаючи на тому, що має бути проведено приватизацію, оскільки у нас як було три тисячі держпідприємств, так і залишилося, хоча це очевидне джерело для корупції.

Павло РудяковОсобливе побоювання висловив АСН директор інформаційно-аналітичного центру «Перспектива» Павло Рудяков, попередньо поставивши уряду «незадовільно» за роботу. За його словами, якщо оцінювати цю роботу за 100-бальною системою, можна поставити 51 бал, якщо за 10-бальною - 5-6, а якщо за п'ятибальною - то це двійка. Мовляв, «уряд за цей рік лише втратив сегменти, які до цього перебували під контролем». При цьому уряд поступово звужує сферу своєї компетенції, що може призвести до того, що система державного управління припинить бути функціональною. За його словами, протягом року уряд займався лише тим, що проводив засідання, проте жодного рішення цих засідань не реалізовано на практиці. Разом з тим експерт вважає, що уряд найближчим часом не буде переформатовано: «Можливо, з'являться тільки якісь нові персоналії, посади, але переформатування, під яке міг би потрапити прем'єр-міністр або якісь знакові фігури, в Кабміні не відбудеться».

Так чи інакше, але особливого оптимізму (та й узагалі позитивного настрою) немає ні в кого. Якщо коротко, то тарифи підвищили (на догоду МВФ, не думаючи при цьому, як створити умови, аби почав зростати й добробут народу), нову поліцію створили, але реальними реформами так ніхто і не займається. Але європейський вектор розвитку, яким за інерцією прикривають багато з того, що не до душі простим людям, - це не лише звичка звіряти кожен чих з ЄС, а ще й уміння по-європейськи відповідати за свої вчинки. Тут виникає питання, як би вчинив уряд у кожній з європейських країн, якби за свою роботу отримав від громадськості оцінку, порівнянну з тією, яку отримав наш Кабмін за рік своєї діяльності? Відповідь очевидна. Та от чи зможе наш уряд вчинити по-європейськи - питання риторичне.