counter


Пошук

Сортування:
Заяви Віктора Пінчука щодо компромісу у відносинах з Росією можуть бути не сигналом українській владі, а – новообраному президенту США Дональду Трампу. Таку думку в коментарі АСН висловив політолог Володимир Фесенко. «Пінчук – не є офіційною особою. Але, я думаю, що це сигнал не українській владі, це сигнал Трампу. Я думаю, що Пінчук відчуває, можливо, знає настрої команди Трампа. Пінчука багато чого пов’язувало з родиною Клінтон. Можливо, він таким чином виступає з такими миролюбивими заявами, підлаштовуючись таким чином під можливу позицію адміністрації США. Він таким чином хоче скажімо так – встановити дружні стосунки, пропонує себе як неформального партнера», - сказав він. Фесенко нагадав, що Пінчук – представник великого українського бізнесу і того сегменту, який багато втрачає внаслідок конфлікту з Росією. «І він зацікавлений як бізнесмен, щоб Україна вийшла з цього системного конфлікту з Росією, інакше – наші економічні проблеми можуть затягнутися надовго», - резюмував політолог. Нагадаємо,  Пінчук пропонує Україні прийняти компроміси у відносинах з Росією і відійти від євроінтеграційного шляху, провести вибори на окупованому Донбасі до звільнення його територій, тощо.
Висилання США та Росією дипломатів один одного – це тимчасова ситуація, але достатньо серйозна. Таку думку в коментарі АСН висловив політолог Володимир Фесенко. «Висока дипломатія. Це дуже серйозний акт такого дипломатичного конфлікту. В більшості випадків це пов’язано зі шпигунськими операціями, потім у відповідь інша сторона теж відсилає таку ж приблизну кількість дипломатів. Але в даному випадку, я думаю, що в першу чергу це пов’язано з тим, що розвідслужби США виявили, що саме російські спецслужби причетні до кібератак на партії, деякі державні установи. І сам факт такого, скажімо так, брутального втручання у внутрішньо-політичні процесу, а йдеться про вибори президента США, плюс деякі інші ситуації, це, скажімо так, виявили таким грубим порушенням неформальних правил взаємин між великими державами. І Обама обіцяв відповідь. От США відповіли розширенням санкцій, зокрема і персональних проти деяких керівників російських спецслужб, і хакерів, яких вони виявили. Плюс – висилка дипломатів», - сказав він. «Я так розумію, що до цього могли бути причетні і деякі дипломати, тому і висилають. А Росія діє у відповідь, тому йдеться про загострення таких дипломатичних стосунків», - наголосив політолог. Разом з тим, на його думку, це тимчасова ситуація, «хоча достатньо серйозна, між США та Росією давно такого не було». «Це таки прощальний привіт Обами Путіну. Але з самою ситуацією буде рахуватися і Трамп. Я думаю, що Трамп частину таких рішень скасує, але скажемо так – він врешті решт буде змушений зустрічатися з представниками спецслужб США з цього питання. Я думаю, що це означає, що ситуація достатньо серйозна», - резюмував Фесенко. Нагадаємо,  Обама заявив про запровадження санкцій проти дев’яти розвідувальних установ та осіб з РФ і оголосив персонами нон-грата 35 дипломатів через кібератаки на американські установи.  
Продовження конфлікту на Сході, невдалі очікування на отримання безвізу з ЄС, досі не ратифікована угода про асоціацію, підвищення комунальних платежів і під кінець року ще й податкові новації, які влаштовують далеко не усіх, - таким став для України 2016 рік. Майже 2/3 українців незадоволені тим, що відбувається в країні Рік, що минає, приніс українцям чимало негативу. Тож не дивно, що, згідно з даними загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова, 73%  населення вважають, що в цілому ситуація в країні змінилася на гірше, а 67% опитаних переконані, що події в Україні відбуваються у неправильному напрямі, і назвали п’ять найголовніших проблем, на яких має передовсім зосередити свої зусилля влада. Це, зокрема, врегулювати ситуацію на Донбасі, домогтися миру (75%), регулювати ціни, домогтися зниження тарифів (56%), стимулювати розвиток економіки, створювати сприятливі умови для бізнесу (48%), боротися з корупцією та корупціонерами (46%), підвищити пенсії і зарплати (42%). Політиком року став Президент Головними ж політичними подіями 2016 року українці назвали АТО, підвищення комунальних тарифів та впровадження електронних декларацій. А головним політиком прогнозовано став Президент України Петро Порошенко. «Цього року відносна більшість громадян політиком року назвала Петра Порошенка, і таких громадян виявилося 9,5%. Це найнижчий показник, який набирав політик року, починаючи з 2000-го. Попередній антирекорд також належав Петру Порошенку», - зазначив, директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко. Серед визнаних народом політиків також є прем’єр-міністр Володимир Гройсман, народні депутати Надія Савченко, Олег Ляшко та Юлія Тимошенко. Однак, згідно з опитуванням, в Україні немає  жодного політичного лідера, довіра до якого переважала б над недовірою.   Майже половина українців хоче дострокових виборів у 2017-му Тож не дивно, що 46% опитаних підтримують ініціативу проведення дострокових парламентських виборів, а 47% хочуть достроково провести ще й президентські вибори.  Бо більшість населення (62%), згідно з дослідженням, вважає, що Україні потрібні нові політичні лідери.   «Попри всі негаразди, які були останнім часом, готовність до вияву протесту не підвищилася. Вважають, що найближчим часом у їхньому місті, селі можливі масові протести 23% - це не пік. І якщо такі мітинги відбудуться, готові взяти в них участь 20%. Та попри це майже 40% опитаних вважають, що наступного року можливий Майдан», - зазначила директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. Позитиви є: зарплата зросла, інфляція знизилась, економіка зросла  Та якщо українці суттєво незадоволені змінами, які відбулись в країні у 2016-му, то експерти все ж знаходять плюси. Так виконавчий директор Центру економічних стратегій Гліб Вишлінськийнаголошує, що попри весь негатив у 2016 році суттєво знизився рівень інфляції, відбулося хоч і невелике, але все ж зростання економіки після чотирьох років падіння, у вересні була відновлена програма співпраці з МВФ і на 9% відбулося реальне зростання зарплат. Однак саме зі зростанням заробітних плат пов'язаний один з ризиків суспільної нестабільності в Україні наступного року. «Зростання реальних зарплат було суттєво вищим, ніж зростання соціальних виплат, і те саме, очевидно, ми побачимо вже в 2017 році через зростання мінімальної зарплати і через суттєво менше підвищення пенсій та соціальних виплат. Ця різниця буде далі зростати і буде формувати тиск, зокрема і політичний, в суспільстві», - вважає Вишлінський. У 2019 році Україні доведеться повернути 7,5 млрд доларів боргів У 2017 році Україні доведеться повернути за зовнішнім боргом 2,6 млрд доларів. І така відносно невелика сума – це хороша новина. Однак виплати за зовнішнім боргом у найближчі роки суттєво зростуть, і в 2019 році Україні доведеться віддати уже 7,5 млрд грн. «У 2019 році у нас відбуватимуться одночасно і парламентські, і президентські вибори. Таке поєднання подій не дозволяє нам очікувати, що 2019 рік буде для когось легким», - вважає експерт. Щоб не допустити кризи у 2018-2019 роках, потрібно продовжувати інтенсивну співпрацю з МВФ. А для цього треба хоча б розпочати впроваджувати пенсійну реформу та прийняти закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, тобто дозволити продаж таких земель, каже Вишлінський. А ще варто все-таки розпочати масштабну приватизацію держпідприємств, адже після Революції гідності жодне велике державне підприємство так і не продали. Політолог: ключова подія 2016-го – зміна складу уряду Що ж стосується політики, то у 2016-му часто негативні події завершувались позитивно для країни. Рік розпочався з парламентсько-урядової кризи, яку згодом вдалося подолати і більш-менш стабілізувати політичну ситуацію. І саме зміна уряду, на думку політолога Володимира Фесенка, стала ключовою подією року. А найголовніше – хоч повільно, проте продовжився курс реформ. «Ми поступово почали виходити з економічної кризи. Попри те, що є певна інерційність в економічній ситуації, суперечливість, незадоволення темпами реформ, темпами боротьби з корупцією, але тут теж є певне пожвавлення – нарешті почали працювати антикорупційні інститути. Їм не вистачає досвіду, іноді професіоналізму, іноді рішучості, але вони почали працювати», - додав політолог. А от прагнення українців змінити наступного року владу швидше за все не виправдаються, вважає Фесенко. «Якщо будуть позитивні соціально-економічні тенденції і хоча б відносна політична стабільність, вірогідність такого сценарію не дуже висока. Але якщо парламентські вибори відбудуться, вони не стільки змінять ситуацію на краще, скільки заплутають і ускладнять, дуже важко буде створити нову дієву коаліцію», - додав політолог. Розв’язанням конфлікту на Сході у 2017-му і не пахне А от ситуація навколо конфлікту на сході України швидше за все у 2017-му не зміниться, вважає  науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко. «На сьогодні я не бачу передумов для істотних змін в той чи інший бік у питаннях врегулювання ситуації на Донбасі. Є Мінські домовленості, які трактуються сторонами по-своєму, і ця відмінність у трактуванні якраз дуже серйозно стримує подальший рух», - зазначив він.   Сприяти зависанню переговорного процесу може також зміна керівництва в США, а також у 2017 році у Франції та Німеччині, додав Фесенко.  «Путін буде чекати, гратися в ці зміни, буде намагатися зменшити санкції і відновити діалог з західними лідерами, і це може призвести до певної стагнації переговорного процесу і зависання з реалізацією Мінських домовленостей», - зазначив він. Та політолог переконаний, головне завдання української сторони - не допустити нової ескалації конфлікту, підвищувати обороноздатність та не здавати дипломатичних позицій в переговорному процесі. У питаннях безвізу і ратифікації асоціації від України вже нічого не залежить На європейському напрямі українська сторона буде продовжувати вирішувати ті питання, які зависли, – це ратифікація угоди про асоціацію і безвізовий режим. Однак тут вже дуже мало від української сторони залежить, вважає Фесенко. «Непевності, невизначеності, потенційні чинники конфліктності, певні кризові тенденції в ЄС – усе це ускладнює реалізацію стратегії європейської інтеграції для України. Але тут, на жаль, вже не наші проблеми, а проблеми ЄС. І зміна еліт у багатьох провідних західних країнах стане додатковим чинником зависання ситуації і невизначеності», - констатує політолог. На думку Олександра Сушка, Україні потрібно докладати значних зусиль, щоб знаходити нових друзів там, де, здавалося, цих друзів немає. Зокрема треба шукати компромісу та підходи до нової адміністрації США та самого Дональда Трампа. Однак це не так легко. «Такі лідери, як Трамп, дуже побоюються бути разом з лузерами, це психотип Трампа і багатьох подібних йому – не бути в одній обоймі з лузерами. Тому надзавдання України - продемонструвати, що вона не є частиною того світу, який кудись падає, а, навпаки, є перспективою і певним ресурсом для майбутнього», - наголосив експерт. Чи змінять українці своє ставлення до політиків наступного року, покаже час та їхні дії. Адже якщо в питаннях зовнішньої політики від України залежить не так вже й багато, то те, як живуть українці всередині країни, - пряме відображення дій та рішень як політиків, так і чиновників. Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова  з 16 по 20 грудня 2016 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.  
Якщо не станеться якихось кардинальних негативних змін, ймовірність проведення дострокових парламентських виборів наступного року не дуже висока. Про це під час прес-конференції 28 грудня заявив політолог Володимир Фесенко, повідомляє кореспондент АСН. «Якщо будуть позитивні соціально-економічні тенденції та хоча б відносна політична стабільність, ймовірність такого сценарію не дуже висока», - зазначив політолог. Проте Фесенко зазначив, що ризик проведення парламентських виборів існує, оскільки рівень недовіри і невдоволення серед українців дуже високий, і цим можуть скористатися опоненти нинішньої коаліції. «Може бути спроба після того, як закінчиться мораторій на вотум недовіри уряду, десь у кінці квітня, в травні, така спроба може бути. Якщо дострокові парламентські вибори відбудуться, то вони не стільки змінять ситуацію в країні, скільки заплутають і ускладнять. Дуже важко буде створити нову дієву коаліцію», - додав він.
Вже стало нездоровою традицією українського парламентаризму, коли основний фінансовий закон країни третій рік поспіль приймають о 4-5 ранку. Можливо, вночі ділити-пиляти "державне добро" зручніше і простіше? Поки народ спав і не відав, які найбільш суперечливі норми депутати протягували "під себе", хто і що з конкретних політиків і партій отримав за натискання кнопок "за". Цього разу бюджет на 2017 рік прийняли не "під ялинку". А несподівано для всіх у ніч з вівторка на середу. Майже о 5-й ранку 22 грудня на табло Ради з'явилося 274 "за" Держбюджет у другому читанні і в цілому.     Депутати в очікуванні грошей МВФ і новорічних "мальдівів" "Це вже сумна і недобра традиція, коли бюджет ухвалюють уночі. Від неї треба відмовлятися. Але слід зазначити, що цього року вперше уряд за всі роки не тільки після Майдану, а й з часів уряду Азарова бюджет все-таки подав вчасно. Чому саме 22 грудня, а не, як було раніше, в останні дні перед Новим роком? Думаю, що пішли на це винятково з тактичних міркувань. У мене є своє пояснення. Не хотіли ризикувати, відкладаючи на четвер, бо я підозрюю, що частина депутатів вже має на руках квитки. І вони не хотіли залишатися тут, в Україні, на наступний тиждень, а можливо, і на ці вихідні. Природно, були домовленості, вони є завжди. Тому прийняли бюджет саме у вівторок, це наслідок і тактичного, і психологічного тиску на депутатів", - припустив політолог Володимир Фесенко. Відзначимо, що в ніч ухвалення бюджету депутати також змінили календарний план, перенісши сесійні тижні з початку січня на кінець першого місяця 2017 року. "Тим самим депутати продовжили собі зимові канікули, по суті, на 5 тижнів... Що стосується одного тижня "роботи в округах з виборцями", ясно всім, що вони проведуть їх у "закордонних округах": мальдівських або індонезійських", - іронізує екс-нардеп Тарас Чорновіл. У кулуарах парламенту самі нардепи пояснювали поспіх спробою вгнатися за МВФ, транш якого "замаячив" після націоналізації "ПриватБанку". "25 грудня вся Європа і МВФ ідуть на різдвяні канікули, працювати не будуть, тому ми повинні були поспішати прийняти бюджет як одну з умов виділення траншу МВФ до католицького Різдва", - розповів у Раді АСН один з нардепів БПП. Бюджетні закони "на коліні" Як повідомив АСН нардеп "Батьківщини" Олексій Рябчин, такої вакханалії з прийняттям бюджету він не пам'ятає. "У сесійній залі всі бюджетні закони дописувати останньої миті, як кажуть, на коліні... Депутатам на руки роздавали по десять екземплярів порівняльних таблиць Бюджетного кодексу... І це при тому, що в парламент вночі приїхав сам Президент Петро Порошенко та Арсеній Яценюк (екс-прем'єр і лідер "Народного фронту". - АСН)... Вони вели переговори у спікера Андрія Парубія, і тільки потім парламент почав голосувати", - розповів він про нічні події у Раді. За його словами, важливий не сам закон про Бюджет, який протягували через бюджетний комітет "не києм, то палицею", двічі за ніч збираючи засідання просто у стінах Ради (зазвичай комітет засідає в окремій будівлі), а прийняття так званих "бюджетних" законів. Адже диявол криється в деталях. Ось такі "деталі" закладені в змінах до Бюджетного, Податкового кодексів, в скандальному законі про поліпшення інвестиційного клімату, який опозиція назвала "офшорним", а також в законі про створення ще одного держагентства - тепер експортно-імпортного. Показовим є сам розклад голосів за всі ці ключові закони. Фракції коаліції БПП, "Народного фронту" злагоджено і дружно голосували спільно з колишніми регіоналами "Опозиційним блоком" (хоча "Опоблок" до останнього заявляв, що не голосуватиме за бюджет), з групами "Відродження" та "Воля народу" (в повному складі), а також з іншого "опозицією" в особі «Радикальної партії». "Батьківщина" і "Самопоміч" не голосували (не рахуючи п'яти нардепів, які в підсумку дали голоси тільки за бюджет). Деякі нардепи з БПП (екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник, Мустафа Найєм і "младореформатори") голосували проти, намагаючись навіть блокувати трибуну на знак протесту проти прийняття закону про поліпшення інвестиційного клімату, який, як стверджує Віктор Пинзеник, був прийнятий у порушення всіх норм. "Такого не було за всю історію парламентаризму. Прийнято в другому читанні і в цілому закон, який не був прийнятий у першому! Це смерть парламенту", - констатував Пинзеник. Тимошенко ж звинуватила можновладців у створенні "вільних економічних зон від податків і мит" під «своїх» бізнесменів (як тут не згадати часи прем'єрства Віктора Федоровича і Миколи Яновича разом з Андрієм Петровичем, які протягували таку ж ідею створення ВЕЗ. - АСН). "Це закон для олігархів, які зможуть виводити і далі мільярди в офшори", - вважає Тимошенко. Хто заробив? Так, голова комітету з питання боротьби з корупцією Єгор Соболєв упевнений, що в Раді відбулася "нічна гулянка клептократів за гроші платників податків... У півтора разу знизити ренту з нафтовидобутку? Без проблем. Скасувати оподаткування обороту лотерей? Тримайте!" - написав нардеп. У свою чергу, позафракційна нардеп Вікторія Пташник у коментарі АСН заявила: "Ухвалення бюджету стало результатом домовленостей. Які, до речі, тривали і під час обговорення документа, так як між фракціями немає довіри. В результаті бюджет був прийнятий з "хотєлками" всіх, на чиї голоси розраховували. Зокрема, це і зниження ренти на видобуток нафти, і зниження оподаткування для лотерейного бізнесу, і горезвісні пожежні машини "радикалів", на які закладено 600 млн грн. Отримали преференції в частині повернення ПДВ і великі виробники сільгосппродукції, замість того, щоб основну підтримку надати дрібному бізнесу, який її реально потребує. Не випадково за бюджет проголосували і практично всі мажоритарники. Їхні побажання теж були враховані". У кулуарах парламенту один з депутатів пояснив, що за кришуванням лотерей стоїть група Арсенія Яценюка і російський капітал, а на зниженні ренти на нафтовидобуток, скасуванні акцизу "з пістолета" на заправках - на цьому зароблять групи "Воля народу" і "Відродження". "Радикали Ляшка до останнього билися за нове Експортно-імпортне агентство «під голову» промислового комітету Віктора Галасюка і власника групи з виробництва снеків і насіння, голову фінансового комітету Сергія Рибалку. Ляшко просто в залі торгувався за ставки на видобуток газу на нових родовищах", - розповів співрозмовник АСН. З "найбільш корумпованим податком" ПДВ, як сказав АСН позафракційний нардеп Сергій Тарута, теж "чудеса і спритність рук". У Податковому кодексі передбачили створення єдиної бази ПДВ (мовляв, це нівелює традиційну корупцію і відкати). Але! Для цього спочатку планували передати ці бази під контроль Мінфіну, - як обіцяла в інтерв'ю АСН нардеп БПП і член профільного комітету Оксана Продан. "Але в підсумку що? В результаті ці бази залишаються під контролем ДФС", - зазначив на прес-конференції голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. «Смерть» місцевих бюджетів Далі більше. Зміни до Бюджетного кодексу, за оцінками аналітика з питань бюджету "Асоціації міст України" Ігоря Онищука, на практиці призведуть до згортання децентралізації. З його точки зору, якщо ще в 2016 році на місцевий рівень передали фінансування профтехучилищ, а також компенсацію проїзду пільговиків, то на 2017 рік заклали ще й усі статті щодо фінансування сфери освіти (крім зарплат вчителям). "Всі дошкільні заклади, садки, профтехучилища - все це має фінансуватися за рахунок місцевих бюджетів. До чого це призведе?" - ставить риторичне запитання експерт. Не секрет, що Кабмін вже планомірно, по суті, знищує малі школи, "збільшуючи" їх, як і "перетворює" профтехучилища на коледжі. За його оцінками, в результаті "діра" місцевих бюджетів  2017 року сягне 30 млрд грн. До слова, крім перекидання на місцевий рівень "соціалки", туди ж Кабмін «відправив» і житлово-комунальне господарство. І шкідливий, і корисне стане дорожче Аналогічна ситуація зі змінами до Податкового кодексу. Скасування спецрежиму ПДВ для аграріїв призведе до знищення дрібних фермерів. Це, за оцінками "Батьківщини", робиться з однією метою - зачистки «поля» для великих аграрних холдингів. Які, за словами Тимошенко, контролюються Президентом і його людьми. Це в перспективі відкриє дорогу для продажу сільгоспземлі, яка на ділі вже давно передана в управління все тим же великим корпораціям. А що для людей? 15-відсотковий податок для працюючих пенсіонерів залишився. Підвищення акцизів на алкоголь - на 12-20% (залежно від градуса), на тютюнові вироби - на 30%, природно, призведе до підвищення вартості спиртного і сигарет. Підвищення акцизів, податків і ренти в Кабміні пояснюють необхідністю наповнення дохідної частини для забезпечення виплат підвищеної мінімальної зарплати з 1 січня - до 3200 грн. Але замовчують, що всі їхні останні новації стануть причиною чергового зростання цін, що повністю нівелює спроби підвищити рівень життя в країні. "Прем'єр назвав бюджет «людиноцентричним». Але в реальності в бюджеті антропологією і не пахне! Інтереси людей в ньому точно не враховані", - сказала на прес-конференції політолог Олександра Рашмеділова. І на останок. Одночасно з 3200 грн "для народу" вже з початку року зарплата віце-спікерів може вирости до 44,8 тис. рн, голів комітетів - 43,2 тис. грн. Посадовий оклад заступників голів комітетів, а також заступників керівників фракцій - 41,6 тис. грн, голови підкомітету і членів комітетів - 40 тис. грн. Простому народу все це ще тільки належить усвідомити. Після свят.
Депутати «поспішили» з бюджетом через куплені квитки на «закордонні округи». Про це в інтерв'ю АСН заявив політолог Володимир Фесенко. «Це вже сумна і недобра традиція, коли бюджет приймають вночі. Від неї треба відмовлятися. Але слід зазначити, що цього року вперше уряд за всі роки не тільки після Майдану, а й з часів уряду Азарова бюджет все-таки подав вчасно», - заявив він. Чому саме 22 грудня, а не, як було раніше, в останні дні перед Новим роком? «Думаю, що пішли на це виключно з тактичних міркувань. У мене є своє пояснення. Не хотіли ризикувати, відкладаючи на четвер, бо я підозрюю, що частина депутатів вже має на руках квитки (путівки на новорічні канікули. - АСН)», - додав він. На думку Фесенка, можливо, депутати «не хотіли залишатися тут, в Україні, наступного тижня, а можливо, і на ці вихідні. Природно, були домовленості, вони є завжди. Тому прийняли бюджет саме у вівторок, це наслідок і тактичного, і психологічного тиску на депутатів», - припустив політолог Володимир Фесенко. Відзначимо, що в ніч ухвалення бюджету депутати також змінили календарний план, перенісши сесійні тижні з початку січня на кінець. «Тим самим депутати продовжили собі зимові канікули, по суті, на 5 тижнів... Що стосується одного тижня «роботи в округах з виборцями», ясно всім, що цей один тиждень у січні вони проведуть у "закордонних округах": мальдівських або індонезійських», - зазначав екс-нардеп і експерт Тарас Чорновіл.
Безвіз з ЄС просто затягують. А відмова Нідерландів ратифікувати угоду про асоціацію - проблема, вважає політолог Володимир Фесенко. "Не варто плутати процеси щодо безвізового режиму з ЄС і угоди про асоціацію України і ЄС. Якщо щодо безвізового режиму процес затягнувся, причому з вини ЄС, і голосування буде на початку 2017 року, то позиція Нідерландів щодо угоди про асоціацію з Україною - складніша" , - заявив він. Фесенко нагадав, що стосовно угоди про асоціацію з Україною в квітні року, що минає, в Нідерландах пройшов референдум, де третина, тобто хоч і меншість від усіх громадян, але все-таки проголосували проти її ратифікації. Це пов'язано як з міграційними процесами в самому ЄС, так і з наближенням виборів у Нідерландах. "Вони стали заручниками свого" нідерландського "популізму... Є також підозри, що ті, хто ініціював там референдум, ініціативні групи, були пов'язані з Росією. Але все це в підсумку серйозно вдарило по Україні". Політолог звернув увагу на те, що "угода про асоціацію України і ЄС вже діє! Але виникає тоді неоднозначна і суперечлива ситуація: що робити, якщо угода діє, але вона не ратифікована до кінця? Ця ситуація заплутана і незрозуміла. Якщо по безвізу, в принципі, все зрозуміло, це рішення просто затягують. То щодо угоди про асоціацію ситуація більш заплутана. І я не знаю, як вийти з цієї ситуації, не знаю, як із неї вийдуть у самому ЄС. Не думаю, що всі члени ЄС і сам Брюссель готові будуть піти на перегляд угоди про асоціацію з Україною. Але це вже не проблема України, це вже проблема Брюсселя", - вважає він. За оцінками експерта, якщо ЄС все-таки піде на те, щоб переглянути угоду про асоціацію з Україною, то ситуацію не варто драматизувати. Навпаки, потрібно почати поводитися як Нідерланди, почати торгуватися, раціоналізувати процес євроінтеграції і нарешті позбутися всіх ілюзій європейської інтеграції. У цій ситуації, на думку Фесенка, для України був би прийнятний "норвезький варіант". Він нагадав, що Норвегія не входить у ЄС, але має ЗВТ з ЄС в низці вигідних для її економіки сфер.
Гройсмана спробують змістити з поста навесні 2017. Так вважають у Центрі прикладних політичних досліджень "Пента".  "Зміна уряду (у квітні 2016 року. -АСН) була головною внутрішньо політичною подією року. Це зняло певну політичну напругу, невизначеність у парламенті, на 2016 рік це зняло тему дочасних виборів Верховної Ради. Хоча в кінці року цю тему знову спробували розхитати... Зараз ми починаємо виповзати з кризи, що є позитивною тенденцією", - сказав голова центру Володимир Фесенко.  Що найбільше запам'ятається українцям? "Звичайно, збільшення тарифів. І це запам'ятається далеко не позитивно. Але що також відмічають українці, так це масштабний ремонт доріг по всій країні, що почався", - підкреслив Фесенко.  Щодо основних ризиків на 2017 рік, то це збереження загрози популізму.  "Популізм стає проблемою не лише для України. Основною загрозою для уряду буде спроба усунути його у квітні 2017 року, коли спливає імунітет. Сили, які зацікавлені в дочасних виборах, будуть робити все, щоб усунути Гройсмана. Це можливо навесні. Але чи буде ця спроба результативною? Не думаю", - прогнозує експерт.  Він підкреслив, що до квітня 2017 року усунути уряд Гройсмана можливо лише через вуличні протести. В квітні, коли спливає рік затвердження Програми дій уряду, тобто імунітет, це спробують зробити через парламент.  Фесенко додав, що у 2017 остаточно буде сформовано апарат адміністрації Трампа, а значить - буде визначена політика щодо України. Що стосується відносин з ЄС, які зараз загальмувалися, то "не треба драматизувати ситуацію щодо підтримки чи не підтримки України! Так, ситуація буде непростою. Але Україні потрібна точкова співпраця, яка буде направлена на зростання економіки, а не на отримання кредитів МВФ". 
Цього тижня Нідерланди вкотре пригрозили відмовитися від ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, вчергове оголосивши свої вимоги. Зокрема, щоб документ не надавав Україні оборонних гарантій і не був кроком до членства в ЄС. "Якщо ми цього не отримаємо, то наступного ж дня ми внесемо до парламенту закон, у якому йтиметься про те, що ми не будемо ратифікувати Угоду про асоціацію", - заявив у інтерв'ю Financial Times прем'єр Нідерландів Марк Рютте. Врятувати ситуацію намагатимуться лідери Євросоюзу. На саміті ЄС, який відбудеться 15-16 грудня, буде розглянуте питання щодо ратифікації Нідерландами Угоди про асоціацію з Україною. Та якщо лідери ЄС на саміті і знайдуть компроміс щодо Угоди, то потім ще потрібно буде знайти підтримку такого рішення в парламенті Нідерландів. Адже, за словами Рютте, законодавчий компроміс, який може розблокувати Угоду, повинен мати юридичну силу.  Вимоги Нідерландів для України неприйнятні Вимоги, що їх висувають Нідерланди щодо того, щоб Україна після ратифікації угоди про асоціацію не стала членом Євросоюзу та не отримала військової допомоги від ЄС, є дискримінаційними по відношенню до України як європейської країни і взагалі неприйнятними. Так АСН прокоментувала заяви прем’єра Рютте експерт з міжнародних питань Галина Яворська. Навіть більше, такі вимоги взагалі суперечать європейському законодавству, зокрема положенням 49-ї статті Лісабонської угоди, каже Яворська. «Згідно з цією статтею, будь-яка європейська країна, що відповідає критеріям і за умови згоди всіх інших членів, може претендувати на членство в Європейському Союзі. Угода про асоціацію не передбачає ні членства, ні не членства. Про це там просто не йдеться. Але якщо до неї додадуть це формулювання, що ми не можемо претендувати на членство, - це просто порушує принципи законодавства Європейського Союзу», - вважає експерт. Що ж до вимоги не надавати військової допомоги, то вона взагалі викривлює зміст Угоди про асоціацію, переконана Яворська. Адже Угода про асоціацію України-ЄС передбачає співпрацю у сфері безпеки. Політолог Олександр Палій взагалі не розуміє, яке право мають Нідерланди обмежувати Україну в зовнішній політиці. «Обмежувати свободу зовнішньої політики - це ніяк не нідерландське право. Сьогодні вони проти, потім захочуть за. І що, нам змінювати потім цю декларацію? Ніякого сенсу немає», - сказав політолог. У протистоянні Нідерландів прослідковується слід Росії? Чому саме Нідерланди так люто протистоять ратифікації угоди між Україною та ЄС? Більшість експертів схиляються до того, що сприяють цьому наші східні сусіди. Оскільки в Нідерландах багато євроскептичних організацій і політичних сил, цим скористалася російська сторона, вважає політолог Володимир Фесенко. Полегшила роботу російським організаціям і специфічна, не надто складна процедура ініціювання референдуму в Нідерландах за так званою «народною ініціативою». Тобто збирається певна кількість голосів, і якщо вона зібрана - треба провести референдум. «В інших країнах немає такої ініціативи ... У Нідерландах це було легше ініціювати, і цим скористалися, зокрема, організації, як підозрюють деякі експерти, причому не лише наші, а й нідерландські, пов'язані з Росією, плюс ліві організації, плюс євроскептичні організації", - сказав він. У тому, що російський фактор був наявний не лише під час ініціювання референдуму, але й присутній у Нідерландах зараз, переконана і Галина Яворська. «Звичайно, російський фактор, я думаю, наявний. Я знаю, що є дані, що це відбувалося під впливом російської сторони, це розкручується, і абсолютно не секрет, що Росія зацікавлена у будь-якому гальмуванні відносно України на шляху до Європейського союзу, вони над цим працюють», - наголошує експерт.  «Україна стала заручницею внутрішньої політичної гри Нідерландів» Водночас експерт школи політичної аналітики при НаУКМА Петро Бурковський вважає, що з проведенням референдуму щодо асоціації України Нідерланди потрапили у правову колізію. «Насправді Голландія ратифікувала і довела до кінця всі внутрішні процедури, що стосуються угоди про партнерство і співробітництво. У Голландії вони були завершені ще в липні минулого року. Проте був ухвалений закон про так званий консультативний референдум, і його використали чи то противники України, чи то противники Європейського союзу, євроскептики; використали українське питання, щоб випробувати дію цього закону», - констатує Бурковський. Однак у нідерландській конституції немає механізму скасування закону або переголосування закону, якщо проти нього висловилися на референдумі. Тож якщо парламент Нідерландів проголосує за відмову ратифікувати угоду, тим самим порушить конституційну норму. «І те, що вони використовують, - називається політичний тиск і шантаж Брюсселя для того, щоб якимось чином підштовхнути їх до того, щоб зробити кроки назад у питанні України. Тобто змусити ЄС, чи європейську комісію, чи інші держави-члени зайняти позицію, близьку до Голландії, водночас не роблячи жодного кроку у власному правовому полі», - вважає Бурковський. Ще одна причина, чому Нідерланди висувають неприйнятні умови для ратифікації угоди,- це намір відтягнути час до проведення парламентських виборів у Голландії, які мають відбутися навесні наступного року. Чому важливі ці вибори? Тому що, зі слів експерта, лише новообраний парламент має право проголосувати в другому читанні закон про внесення змін до Конституції, яким передбачається, що рішення, прийняті на референдумі, є обов’язковими для парламенту. А в першому читанні даний законопроект уже проголосований. «Вони тягнуть час, використовуючи погрози і таке інше, і зволікають через те, щоб встигнути обрати новий парламент і щоб цей парламент встиг проголосувати за внесення змін до Конституції. У такому разі в них з’являється примарна можливість винести це питання на голосування, що референдум був чинним, вони зобов’язані прислухатися до референдуму і це не порушує конституції. І ми стали заручниками такої внутрішньої політичної гри Нідерландів з одного боку і Нідерландів з Брюсселем - з іншого», - наголошує Бурковський. Вихід є? Галина Яворська впевнена, Україна не повинна погоджувати на умови Нідерландів і має наголосити на ратифікації угоди в тому вигляді, в якому вона існує наразі. «Україна має не погоджуватися на це. Це їхні внутрішні проблеми, у нас підписана угода про асоціацію. Те, що вони можуть ратифікувати чи не можуть, - це їхні внутрішні проблеми. Вони не мають перекладати це на Україну. Україна зі свого боку все виконала», - впевнена Яворська. А от політолог Олександр Палій вважає, що найкращий вихід із ситуації, що склалася, - щоб політична частина Угоди про Асоціації не поширювалася на Нідерланди. «Якщо Нідерланди виступають проти Асоціації, то нехай політична частина на них не поширюється. Я думаю, що не зможуть вони не надати нам Асоціації в остаточному підсумку», - зазначив Палій. Разом з тим Петро Бурковський наголошує: Україні потрібно оприлюднювати той факт, що дії Нідерландів є неконституційними. І саме цей аргумент застосовувати під час прямих переговорів дипломатів обох країн. А ще варто «потоваришувати» з німецькими та англійськими дипломатами, адже саме ці дві країни мають найбільший вплив на Нідерланди. Йти ж на поступки Нідерландам Бурковський не радить ні Україні, ні особливо ЄС, для якого питання підтримки України в цьому ключі є принциповим. «Якщо ЄС зробить крок назад, то протягом кількох років сенс існування Європейського союзу буде ставати все меншим і меншим, а національні уряди почнуть забирати собі все більше і більше повноважень. І це все може відбуватися на тлі позачергових виборів в Італії і чергових виборів у тих же Нідерландах, Німеччині і Франції», - вважає експерт.

Гороскоп на 19 травня 2024 року: що обіцяють астрологи
Гороскоп на 19 травня 2024 року: що обіцяють астрологи
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня) Сьогодні Овни можуть відчувати внутрішню невпевненість та сумніви Намагайтес....
Любовний гороскоп на 19 травня 2024 року: що обіцяють астрологи
Любовний гороскоп на 19 травня 2024 року: що обіцяють астрологи
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня) Сьогодні ви можете відчути себе особливо пристрасними та енергійними у стосу....
Гороскоп від Анжели Перл на 18 травня 2024 року для всіх знаків Зодіаку.
Гороскоп від Анжели Перл на 18 травня 2024 року для всіх знаків Зодіаку.
Анжела Перл зазначила, що 18 травня 2024 року буде досить продуктивним днем Цього дня можливе досягнення перши....
Гороскоп від Павла Глоби на 18 травня 2024 року для всіх знаків Зодіаку
Гороскоп від Павла Глоби на 18 травня 2024 року для всіх знаків Зодіаку
Субота, 18 травня 2024 року, згідно з гороскопом від Павла Глоби, обіцяє стати непростим днем ​​для всіх знакі....
Гороскоп на 18 травня 2024 року від Тамари Глоби для всіх знаків Зодіаку
Гороскоп на 18 травня 2024 року від Тамари Глоби для всіх знаків Зодіаку
У гороскопі на 18 травня 2024 року Тамара Глоба віщує день, який, хоч і легкий, але водночас вельми небезпечни....
більше матеріалів
/-0,085409879684448-/ /-pc-/
Top