Чи будуть вибори у 2017-му, а криза у 2019-му? Прогнози аналітиків

Продовження конфлікту на Сході, невдалі очікування на отримання безвізу з ЄС, досі не ратифікована угода про асоціацію, підвищення комунальних платежів і під кінець року ще й податкові новації, які влаштовують далеко не усіх, - таким став для України 2016 рік.

Майже 2/3 українців незадоволені тим, що відбувається в країні

Рік, що минає, приніс українцям чимало негативу. Тож не дивно, що, згідно з даними загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова, 73%  населення вважають, що в цілому ситуація в країні змінилася на гірше, а 67% опитаних переконані, що події в Україні відбуваються у неправильному напрямі, і назвали п’ять найголовніших проблем, на яких має передовсім зосередити свої зусилля влада.

Це, зокрема, врегулювати ситуацію на Донбасі, домогтися миру (75%), регулювати ціни, домогтися зниження тарифів (56%), стимулювати розвиток економіки, створювати сприятливі умови для бізнесу (48%), боротися з корупцією та корупціонерами (46%), підвищити пенсії і зарплати (42%).

Політиком року став Президент

Головними ж політичними подіями 2016 року українці назвали АТО, підвищення комунальних тарифів та впровадження електронних декларацій. А головним політиком прогнозовано став Президент України Петро Порошенко.

«Цього року відносна більшість громадян політиком року назвала Петра Порошенка, і таких громадян виявилося 9,5%. Це найнижчий показник, який набирав політик року, починаючи з 2000-го. Попередній антирекорд також належав Петру Порошенку», - зазначив, директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

Серед визнаних народом політиків також є прем’єр-міністр Володимир Гройсман, народні депутати Надія Савченко, Олег Ляшко та Юлія Тимошенко. Однак, згідно з опитуванням, в Україні немає  жодного політичного лідера, довіра до якого переважала б над недовірою.  

Майже половина українців хоче дострокових виборів у 2017-му

Тож не дивно, що 46% опитаних підтримують ініціативу проведення дострокових парламентських виборів, а 47% хочуть достроково провести ще й президентські вибори.  Бо більшість населення (62%), згідно з дослідженням, вважає, що Україні потрібні нові політичні лідери.  

«Попри всі негаразди, які були останнім часом, готовність до вияву протесту не підвищилася. Вважають, що найближчим часом у їхньому місті, селі можливі масові протести 23% - це не пік. І якщо такі мітинги відбудуться, готові взяти в них участь 20%. Та попри це майже 40% опитаних вважають, що наступного року можливий Майдан», - зазначила директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

Позитиви є: зарплата зросла, інфляція знизилась, економіка зросла 

Та якщо українці суттєво незадоволені змінами, які відбулись в країні у 2016-му, то експерти все ж знаходять плюси.

Так виконавчий директор Центру економічних стратегій Гліб Вишлінськийнаголошує, що попри весь негатив у 2016 році суттєво знизився рівень інфляції, відбулося хоч і невелике, але все ж зростання економіки після чотирьох років падіння, у вересні була відновлена програма співпраці з МВФ і на 9% відбулося реальне зростання зарплат.

Однак саме зі зростанням заробітних плат пов'язаний один з ризиків суспільної нестабільності в Україні наступного року.

«Зростання реальних зарплат було суттєво вищим, ніж зростання соціальних виплат, і те саме, очевидно, ми побачимо вже в 2017 році через зростання мінімальної зарплати і через суттєво менше підвищення пенсій та соціальних виплат. Ця різниця буде далі зростати і буде формувати тиск, зокрема і політичний, в суспільстві», - вважає Вишлінський.

У 2019 році Україні доведеться повернути 7,5 млрд доларів боргів

У 2017 році Україні доведеться повернути за зовнішнім боргом 2,6 млрд доларів. І така відносно невелика сума – це хороша новина. Однак виплати за зовнішнім боргом у найближчі роки суттєво зростуть, і в 2019 році Україні доведеться віддати уже 7,5 млрд грн.

«У 2019 році у нас відбуватимуться одночасно і парламентські, і президентські вибори. Таке поєднання подій не дозволяє нам очікувати, що 2019 рік буде для когось легким», - вважає експерт.

Щоб не допустити кризи у 2018-2019 роках, потрібно продовжувати інтенсивну співпрацю з МВФ. А для цього треба хоча б розпочати впроваджувати пенсійну реформу та прийняти закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, тобто дозволити продаж таких земель, каже Вишлінський.

А ще варто все-таки розпочати масштабну приватизацію держпідприємств, адже після Революції гідності жодне велике державне підприємство так і не продали.

Політолог: ключова подія 2016-го – зміна складу уряду

Що ж стосується політики, то у 2016-му часто негативні події завершувались позитивно для країни. Рік розпочався з парламентсько-урядової кризи, яку згодом вдалося подолати і більш-менш стабілізувати політичну ситуацію. І саме зміна уряду, на думку політолога Володимира Фесенка, стала ключовою подією року. А найголовніше – хоч повільно, проте продовжився курс реформ.

«Ми поступово почали виходити з економічної кризи. Попри те, що є певна інерційність в економічній ситуації, суперечливість, незадоволення темпами реформ, темпами боротьби з корупцією, але тут теж є певне пожвавлення – нарешті почали працювати антикорупційні інститути. Їм не вистачає досвіду, іноді професіоналізму, іноді рішучості, але вони почали працювати», - додав політолог.

А от прагнення українців змінити наступного року владу швидше за все не виправдаються, вважає Фесенко.

«Якщо будуть позитивні соціально-економічні тенденції і хоча б відносна політична стабільність, вірогідність такого сценарію не дуже висока. Але якщо парламентські вибори відбудуться, вони не стільки змінять ситуацію на краще, скільки заплутають і ускладнять, дуже важко буде створити нову дієву коаліцію», - додав політолог.

Розв’язанням конфлікту на Сході у 2017-му і не пахне

А от ситуація навколо конфлікту на сході України швидше за все у 2017-му не зміниться, вважає  науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко.

«На сьогодні я не бачу передумов для істотних змін в той чи інший бік у питаннях врегулювання ситуації на Донбасі. Є Мінські домовленості, які трактуються сторонами по-своєму, і ця відмінність у трактуванні якраз дуже серйозно стримує подальший рух», - зазначив він.  

Сприяти зависанню переговорного процесу може також зміна керівництва в США, а також у 2017 році у Франції та Німеччині, додав Фесенко. 

«Путін буде чекати, гратися в ці зміни, буде намагатися зменшити санкції і відновити діалог з західними лідерами, і це може призвести до певної стагнації переговорного процесу і зависання з реалізацією Мінських домовленостей», - зазначив він.

Та політолог переконаний, головне завдання української сторони - не допустити нової ескалації конфлікту, підвищувати обороноздатність та не здавати дипломатичних позицій в переговорному процесі.

У питаннях безвізу і ратифікації асоціації від України вже нічого не залежить

На європейському напрямі українська сторона буде продовжувати вирішувати ті питання, які зависли, – це ратифікація угоди про асоціацію і безвізовий режим. Однак тут вже дуже мало від української сторони залежить, вважає Фесенко.

«Непевності, невизначеності, потенційні чинники конфліктності, певні кризові тенденції в ЄС – усе це ускладнює реалізацію стратегії європейської інтеграції для України. Але тут, на жаль, вже не наші проблеми, а проблеми ЄС. І зміна еліт у багатьох провідних західних країнах стане додатковим чинником зависання ситуації і невизначеності», - констатує політолог.

На думку Олександра Сушка, Україні потрібно докладати значних зусиль, щоб знаходити нових друзів там, де, здавалося, цих друзів немає. Зокрема треба шукати компромісу та підходи до нової адміністрації США та самого Дональда Трампа. Однак це не так легко.

«Такі лідери, як Трамп, дуже побоюються бути разом з лузерами, це психотип Трампа і багатьох подібних йому – не бути в одній обоймі з лузерами. Тому надзавдання України - продемонструвати, що вона не є частиною того світу, який кудись падає, а, навпаки, є перспективою і певним ресурсом для майбутнього», - наголосив експерт.

Чи змінять українці своє ставлення до політиків наступного року, покаже час та їхні дії. Адже якщо в питаннях зовнішньої політики від України залежить не так вже й багато, то те, як живуть українці всередині країни, - пряме відображення дій та рішень як політиків, так і чиновників.

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова  з 16 по 20 грудня 2016 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.