Чи розділить водій долю поліцейського?

Михайла Медведєва - 17-річного хлопця, який загинув під час поліцейської погоні за BMW, - поховали на боярському кладовищі під Києвом. Сліпа куля, випущена рукою очманілого від адреналіну копа, обірвала його життя за 10 днів до повноліття. Попрощатися з Михайлом зійшлася вся Боярка і, напевно, півстолиці - щоб переконатися в цьому, досить переглянути викладений на YouTube відеоролик. Тепер із тим, що сталося насправді, розбирається столична прокуратура. Саму пригоду, зафіксовану відеореєстратором патрульного поліцейського автомобіля, на той час оприлюднено ще не було.

У прес-службі столичного управління Нацполіції АСН сказали, що це неправильно - відео треба було оприлюднити без зволікань, щоб одразу зняти безліч питань, і якщо копи винні - вони мають нести заслужене покарання. Тож у цьому конкретному випадку спроба захистити честь мундира зіграла із поліцейськими злий жарт. Адвокати сім'ї загиблого кажуть, що приховувати запис від громадськості була причина - там чітко видно, що «розстріляли машину, яка вже стояла», причому дивом «не вбивши свого ж колегу, котрий намагався витягнути з салону водія».

Проти поліцейського Сергія Олійника, який застрелив пасажира сумнозвісної «бехи», порушено кримінальну справу. Йому інкримінують дві статті: перевищення службових повноважень, що призвело до тяжких наслідків, та замах на умисне вбивство, скоєне у небезпечний для багатьох осіб спосіб. За рішенням Печерського суду столиці його арештовано, а незгодні з таким розвитком подій обіцяють вийти на пікет на його захист. Що цікаво, водій Храпачевський, який натискав на педаль газу, поки на свободі - він проходить у цій справі як свідок. Так що запитань, на які суспільству тільки належить отримати відповіді, дуже багато. Зокрема, як повинні були діяти поліцейські в тій конкретній ситуації і чи був у них насправді привід для початку погоні, на що «Аналітична служба новин» теж шукатиме відповіді. Але ця пригода вкотре оголила ще одну проблему, яка загострилася в нашому суспільстві останнім часом. Ідеться про надвисокий рівень агресії, з якою, як стверджують психологи, агресією у відповідь не впораєшся.

Без політики

Віктор НебоженкоСмерть хлопця під час погоні поліції в Києві - це трагічний збіг обставин, зазначив директор Соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко. Природно, що рівень кваліфікації поліції має зростати, але шукати політичні причини і мотиви в інциденті, на його думку, не варто. «Українці нечасто цікавляться тим, що їх не стосується безпосередньо. Всі вважають, що вночі на машині можуть їздити діти багатих батьків, мажори. Адже діти багатих батьків регулярно протягом п'яти років уникали слідства, коли потрапляли в ДТП і давили людей, - нагадує соціолог у розмові з кореспондентом АСН. - Тому не думаю, що у своїй свідомості українці поставляться до поліції після інциденту якось інакше, тим паче що вони розрізняють поліцію та міліцію. Кваліфікація поліції повинна обов'язково зростати, і має бути відповідне службове розслідування. Справа має дійти до суду, і суд об'єктивно має оцінити ступінь провини кожного».

При цьому політолог не бачить у цьому інциденті політичного підґрунтя. «Я думаю, що той, хто стріляв, не хотів убити людину, - наголосив він, - для цього поліцейського це теж трагедія. Розслідування має бути справжнім, серйозним, неупередженим. Це трагедія, драма, але зовсім не бажання поліції показати, що вона вбиватиме будь-якого порушника».

У соцмережах же, як і в суспільстві загалом, розмови навколо теми «мажор - не мажор» не вщухають досі. І саме навколо неї, як на мене, ламається найбільше агресивних списів. Приміром, Марія Карандасова зазначає, що «суспільство вже підігріте історіями про п'яних відморозків, котрі збивають пішоходів на смерть, причому не вперше. І виходять на волю після викупу, обмивають її і знову сідають за кермо». Жінка пише у Facebook: «Я ось так подругу поховала, соціального працівника, найсвітлішу і найдобрішу людину... А водій-убивця залишився безкарним...» Своя позиція й у Марини Володіної, яка написала: «Смерть - це погано, із цим ніхто не сперечається. Але! «...всього-на-всього підлітки напідпитку»?!!! Агов, люди, отямтеся!!! Що б ви сказали, якби ці «всього-на-всього» збили на смерть вашу матір, дитину, дружину???!!!! Дуже сподіваюся, що цей прецедент стане уроком для всіх укурків, обдовбків, любителів трохи випити за кермом тощо! P.S. І заспокойтеся вже з мажорами. Готова посперечатися, що в усіх нас є знайомі, котрі не раз сідали за кермо після чарки-другої...» Їхні опоненти ж доводять, що не можна стріляти без суду і слідства, адже так до поліцейської держави - навіть не півкроку, а лише мить.

П'яні покидьки чи поліцейське сафарі?

Чи був мажором загиблий, який навіть за кермом не сидів? Практично одразу з'ясувалося, що ні. Тарас Ламах, адвокат сім'ї Михайла, на своїй сторінці в Facebook написав, що «Михайло ріс у звичайній, як кажуть, середній сім'ї. Він пізня дитина, його батьки - пенсіонери, проживав разом із ними в селі Крюківщина під Києвом, у двокімнатній квартирі. Мав свою, дуже скромну кімнату, в родині «мажора» машини немає. Закінчив школу в селі Шандрівка Миронівського району Київської області, навчався в Боярському коледжі екології і природних ресурсів, займався спортом, футболом. Михайло характеризується виключно позитивно за місцем проживання та навчання, має спортивні грамоти і нагороди. Займав активну громадянську позицію, був старостою класу, капітаном спортивної команди, волонтером. Переможець конкурсу «Гордість і надія Київщини».

На тлі цього ще більш цинічними виглядають заяви деяких політиків про «п'яних покидьків» (камінь у город народного депутата і радника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка, який був украй нестриманим у програмі Савіка Шустера. - Авт.), про те, що поліція й надалі застосовуватиме зброю на ураження». Тарас Ламах запевняє, що «в крові Михайла алкоголю не було і їхав він із дня народження, сів у машину до знайомих хлопців, навіть не друзів, їм було просто по дорозі».

Не можна не погодитися із захисником, який стверджує, що при розборі цієї справи потрібні не емоції, а холодні голови і суворе застосування закону, а воно передбачає вивчення особистості потерпілого і підозрюваного. «У день смерті Мишко з друзями повертався з дискотеки, де, цілком можливо, дозволив собі розслабитися, - пише Тарас Ламах. - Потім сів у машину до товариша напідпитку, юному віку властиві помилки. Але хіба це виправдовує умисне вбивство? Зараз багато порівнянь із Америкою, де копи застосовують зброю, переслідуючи тих, хто скоїв злочин. Але де ви бачили, щоб патрульні в Америці з вогнепальною стріляниною ганялися б за підлітками напідпитку після дискотеки?! Це справа для шерифа (у нас дільничного), який вранці даватиме прочухана неповнолітньому порушнику і його батькам».

Смертельний постріл

Подробиці цього інциденту просочуються в суспільство по крихтах - і, як правило, через соцмережі. Тому передбачалося, що брифінг головного військового прокурора України Анатолія Матіоса, який поділився з журналістами найсвіжішою інформацією (по суті, підтвердив уже відомі факти, які лунали з вуст адвокатів сім'ї загиблого, надавши їм статусу офіційних), дещо прояснить ситуацію і знизить рівень напруженості в суспільстві, спровокований смертельною гонитвою. За словами Анатолія Матіоса, «слідчими встановлено такі факти, що 7 лютого, близько першої ночі, екіпаж патрульної поліції у складі двох поліцейських через грубі порушення Правил дорожнього руху почав переслідування автомобіля BMW під керуванням громадянина Храпачевського. У цей час у ньому перебувало ще троє пасажирів, зокрема загиблий громадянин Медведєв, 1998 року народження. Слідством доведено, що поліцейський під час переслідування чітко усвідомлював, що в авто, крім водія-правопорушника, перебувають ще три сторонні особи».

Далі прокурор наголосив, що «працівник патрульної поліції вирішив застосувати табельну вогнепальну зброю, внаслідок чого здійснив постріли в бік авто і висловив намір скоїти саме вбивство, що доведено й зафіксовано доказами». Як бачимо, все те, про що раніше говорили захисники сім'ї Михайла Медведєва, отримує офіційне підтвердження. «Слідством встановлено, - розповів Матіос, - що, переслідуючи автомобіль і рухаючись проспектом Перемоги, Кільцевою і перебуваючи в місцях, де можуть бути інші сторонні особи, один із поліцейських патрульної служби зробив 14 пострілів із табельної зброї», зауваживши при цьому, що кулю, якою було вбито підлітка, випустили зі зброї поліцейського в той час, як автомобіль порушника вже майже зупинився.

За словами головного військового прокурора, переслідуючи автомобіль вулицею Заболотного, з'їжджаючи на вулицю Сірка, цей патрульний «зробив ще чотири постріли в бік авто. Коли автомобіль зупинився на вулиці Сірка, поліцейський підбіг до нього і вистрілив майже впритул у водійське скло зліва. Саме цей постріл і був, на жаль, смертельним для пасажира автомобіля - підлітка Медведєва. Згідно з висновками судмедекспертизи, куля влучила в спину потерпілого, коли він, перебуваючи на передньому пасажирському сидінні, намагаючись ухилитися від пострілів, відвернувся від поліцейського, який стріляв у бік дверей автомобіля». Як на мене, після таких новин суспільство буде стежити за розвитком подій ще пильніше, адже до цього часу такі справи зазвичай спускали на гальмах. Але чи зійде винному все з рук цього разу?

Злочин і кара

Олександр Доній
Проте все вкрай неоднозначно. Поки поліцейські боси щосили намагалися приховати інформацію, що цікавить громадськість, частина людей активно виступала на боці копів: мовляв, так, хлопець загинув, але так і треба діяти - може, це навчить інших не чинити так надалі. Українці, які завжди виявляли дивовижну толерантність, почали виправдовувати вбивство, користуючись принципом «ліс рубають - тріски летять»! Тому в ситуації, що склалася навколо цієї події, зазначив у коментарі АСН політик Олександр Доній, варто звернути увагу не тільки на сам трагічний випадок, але й на те, що в суспільстві зашкалює рівень агресії.

«Рівень агресії занадто високий, бо люди почали виправдовувати вбивство. Тоді виникає запитання: якщо виправдати вбивство людей, які їхали на швидкості (так, їхали неправильно), то в такому випадку можна виправдати і дії міліції, яка била людей на Майдані або потім стріляла в них на Грушевського, - пояснює Олександр Доній. - Адже, з їхньої точки зору, вони стріляли по порушниках, які не виконували вказівки міліції. Відповідно, мені здається, що в суспільстві зараз є проблема прийняття надмірної агресії. Суспільство дуже агресивне, і це привід взагалі замислитися над рівнем толерантності. А щодо необхідності дотримуватися Правил дорожнього руху, то я особисто завжди дуже негативно ставлюся до вживання алкоголю за кермом. Думаю, тут теж питання не просто до людей, які п'ють за кермом, але і до позиції держави. Я вважаю, що треба заборонити будь-яку рекламу алкоголю та алкогольних напоїв на телебаченні».

На думку Донія, треба вести пропаганду здорового способу життя, пропаганду дотримання ПДР. Для цього потрібен комплексний підхід, який не можна замінити правом поліції вбивати порушників. Адже порушення в цьому випадку, хто і що б не говорив, - всього лише адміністративне. Доній зазначає, що цей випадок оголює багато проблем у державі і суспільстві, які ніхто не збирається розв’язувати.

До речі, щодо агресії, рівень якої став катастрофічно зростати, психологи і соціологи почали говорити ще 2014 року. Адже Майдан у Києві, Антимайдан на Донбасі, Крим, АТО, війна, економічна криза - все це не могло не позначитися на психологічній атмосфері в суспільстві. За словами судово-психологічного експерта з осудності, політичного психолога Олега Шматка, «правляча еліта повністю відірвана від потреб народу і недієздатна. Маси емоційно заряджені і мають високий руйнівний потенціал. Фактично ситуація така - низи самі по собі не можуть модернізувати країну, а верхи не хочуть. Якщо надлишкову енергію народу не буде каналізовано на творення, вона знайде вихід у руйнуванні. У країні, яка має традиції Махна, Ковпака, Молодої гвардії і УПА, чекати подібного розвитку подій залишилося недовго. Дайте людям перспективу, стратегію, напрям руху, чітку і зрозумілу мету, створіть їм міф, дайте їм мрію - і вони самі витягнуть себе разом із країною з болота. Продовжите їх грабувати і принижувати - і вони скрутять вам шию». Як на мене, вбивство копом цього хлопчиська - якраз продовження падіння країни в болото.

Але погодьтеся, у кожного - своя правда, причому ця правда має право на життя. Проте, як правильно зазначив Олексій Задорожний в Facebook, «правовий нігілізм і тотальна юридична безграмотність українців - двигун і корупції, й злочинності, і злодійства у вищих ешелонах. Усе це через незнання і, як наслідок, заперечення своїх прав і небажання навіть визнавати їх, не кажучи вже про те, щоб за них боротися. У підсумку отримуємо прецеденти, коли народ керується емоціями, стереотипами і чужими думками при формуванні своєї точки зору, а не власними знаннями». А це означає, що у будь-якій ситуації, навіть такій болючій для суспільства, як ця, потрібна ясна голова. У тому числі як для того, щоб розібратися з проблемою, так і для того, щоб відшукати механізм, який допоможе миролюбній від природи нації знизити рівень надмірної агресії. Якщо для цього потрібно врятувати країну від зовнішнього агресора, то треба, врешті-решт, знайти змогу, як це зробити.