counter
Стрічка новин
Вибрати все
19 Вересня
18 Вересня
Всі новини...


Кремлівська агресія націлилась на нашу Конституцію


Переглядів: 26


Кремлівська агресія націлилась на нашу Конституцію

Так зване «конституційне питання» на порядку денному в суспільстві перманентно: 28 січня парламент прийняв зміни до свого регламенту (ст. 149), що стосуються процедури внесення змін до Основного Закону. Того ж дня цей закон, яким продовжується термін затвердження змін до Конституції, було підписано главою держави. 29 січня Конституційний суд завершив письмове слухання у справі за конституційним поданням 51 народного депутата про тлумачення статті 155 Конституції України «на наступній черговій сесії ВР», що стосується прийняття змін до головного документа країни.

Цього тижня КСУ в закритому режимі повинен вирішити це питання. Вищий політикум країни розколовся надвоє: одна його частина запевняє, що зволікати з доленосними поправками до Конституції в частині децентралізації не можна, інша виступає проти, вважаючи, що таким чином Україна станцює під дудку Кремля. Чи так це насправді, «Аналітична служба новин» вирішила розібратися за допомогою експертів, у яких ми запитали, чим загрожують Україні зміни до Конституції.

Гра на полі рейтингів

Володимир Ар'євВолодимир Ар'євГоловне питання, навколо якого ламаються списи, - як співвідносяться зміни до Конституції в частині децентралізації і національна безпека України. А якщо простіше, то що від цієї самої України залишиться в результаті таких змін? Погодьтеся, питання більш ніж серйозне. І, перш ніж щось робити, відповісти на нього потрібно. Що такі зміни не несуть в собі ніякої загрози національній безпеці, запевнив «Аналітичну службу новин» (АСН) народний депутат від БПП Володимир Ар'єв. На його думку, така істерія і галас навколо цих питань відбуваються тому, що у нас політична доцільність, політичні і власні інтереси часто переважають над інтересами держави.

Євген МагдаЄвген МагдаНа думку ж директора Центру суспільних відносин Євгена Магди, зміни в регламент, які прийняли депутати Верховної Ради, - обґрунтований і цілком логічний крок. Таким чином можна відкласти голосування за «децентралізаційні» зміни. «Зміни до регламенту - це тактичний крок, що дозволяє нам відтермінувати децентралізацію. Ці регламентні зміни дозволяють розглядати будь-які конституційні зміни протягом наступних сесій Верховної Ради. Маються на увазі перш за все зміни в частині децентралізації, - пояснює він. - Тобто конституційний процес стає більш тривалим. Але зараз справа в іншому: наскільки зміни в Конституцію можуть бути негативними для України? Я б ситуацію не драматизував».

При цьому політолог зазначив, що наша головна проблема - відсутність загального бачення між усіма учасниками політичної боротьби, одночасно запевняючи, що необхідно враховувати дві складові цього питання. «З одного боку - децентралізація, з іншого - боротьба за статус місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, - підкреслив Магда в коментарі АСН. - Влада стверджує, що ніякого особливого статусу немає. Опозиція активно заперечує. Істина, як водиться, десь посередині. Але найбільша загроза в тому, що сьогодні наша влада не знає, як врегулювати питання щодо Донбасу і повернути Крим. Немає ні чіткої загальної стратегії, ні чіткого спільного бачення. У нас політична боротьба піднімається в цій частині над національними інтересами».

Магда переконаний, що певний спротив змінам до Конституції і неповне сприйняття в суспільстві цієї ініціативи є ознакою демократичності. А депутати, які виступають різко проти змін, просто хочуть повисить свій рейтинг. «Коли в суспільстві є повне сприйняття будь-якої ініціативи, то це суспільство, як правило, тоталітарне чи авторитарну. З одного боку, подібна реакція показує, що у нас в країні все-таки демократія, а не диктатура. З іншого, частина політиків переслідує політичні інтереси і хоче як мінімум знизити президентський рейтинг, підвищивши при цьому свій, - пояснив політолог. - Вони продовжують жити в форматі більш-менш постійних виборів. Зазвичай цю тему піднімають активно партії непарламентські або ті, які мають зростаючий рейтинг. Тому вони і діють відповідним чином, намагаючись підкреслити необхідність збереження статус-кво, розриву Мінських домовленостей тощо».

Президент & Прем'єр

Петр ОлещукПетр ОлещукЕксперти, з якими поспілкувалась АСН, відзначають ще й те, що джерело багатьох проблем в нашому суспільстві - постійне приховане з'ясування, чиї... повноваження крутіші, президентські чи прем'єрські. А в самій реформі, на думку політичного експерта Петра Олещука, є певний потенціал для посилення влади Президента. «Що стосується змін до Конституції в частині децентралізації, - підкреслив він, - вони містять і певні позитивні моменти, бо децентралізація нам потрібна. Але є і негативні моменти. Цей законопроект недопрацьований, в ньому багато суперечливих моментів. Щодо тієї ж судової реформи питань в експертному середовищі ще більше. У ній багато суперечливих моментів, пов'язаних зі зміною правової системи і можливістю посилення залежності суддів від виконавчої гілки влади, посилення ролі Президента, який переймає на себе багато функцій в питаннях судоустрою. Об'єктивно ця реформа приховує певний потенціал для посилення президентського впливу».

Сергій ТарутаСергій ТарутаЩо країні потрібна нова Конституція, яка перш за все поклала б край боротьбі між Президентом і Прем'єром, запевнив «Аналітичну службу новин» екс-глава Донецької облдержадміністрації нардеп-бізнесмен Сергій Тарута. Те, що відбувається в країні зараз, на його думку, - це «спроба перекроїти Конституцію під себе, створюючи видимість передачі повноважень на місця, а насправді залишаючи сильні владні важелі у себе». Водночас Сергій Тарута вважає, що Конституція застаріла, оскільки «нам не потрібна президентська республіка, а потрібна парламентська». А в частині децентралізації, запевнив нардеп, потрібно реально передати владні повноваження територіальним громадам, скоротити кількість чиновників і автоматизувати надання послуг: «В уряду повинні бути тільки функції щодо політичної стратегії тієї чи іншої галузі, а не важелі впливу на фінансові потоки».

Особливий статус як предмет торгу

Мустафа ДжемілєвМустафа ДжемілєвЗміни до Конституції - це поки компромісний варіант, за який повинні проголосувати депутати, бо змін у цьому питанні від України чекає і Європа, нагадав уповноважений Президента з прав кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. «Політикам, - зазначив він, - треба стримати деякі свої амбіції. Кожен крок вивіряти, щоб розуміти, що він дає державі, а не політику особисто. Що стосується змін до Конституції, вони компромісні і не дуже радикальні». На думку лідера кримських татар, деякі моменти в питанні змін (наприклад, питання про федералізацію) все-таки небезпечні для України. «Є певні загрози, але водночас це умова Євросоюзу, - підкреслив Джемілєв. - Якщо ми не погодимось на це, не проголосуємо за цей закон, то можна сказати, що ми зриваємо мінські процеси. Відповідно може піти мова про скасування санкцій, а санкції - це наша основна надія на відновлення територіальної цілісності».

Олександр ЧерненкоОлександр ЧерненкоАле якщо Мустафа Джемілєв певні загрози в цьому процесі розглянув, нардеп від БПП Олександр Черненко вважає, що все в порядку - і зміни до Конституції не передбачають надання ніякого особливого статусу Донбасу. Мовляв, вони тільки містять певні особливості місцевого самоврядування, але «говорити про ці особливості немає сенсу, поки не будуть виконані вимоги щодо відведення військ і контролю над кордоном». При цьому депутат упевнений, що зміни регламенту роботи парламенту дають можливість відтягнути прийняття цього рішення і не поспішати з ним. «Це хороша можливість, бо росіяни умов не виконали, відповідно, ми зміни не приймаємо, - пояснює він АСН. - Якщо ми їх не приймаємо без зміни в регламент, то вони взагалі втрачають сенс. Сьогодні ми знову показуємо свою готовність до прийняття цих змін і чекаємо, коли Мінські угоди буде виконано».

Павло ПинзеникПавло ПинзеникУ свою чергу перший заступник голови парламентського Комітету з питань регламенту та організації роботи ВРУ Павло Пинзеник зазначає, що зміни в регламент потрібні для того, щоб продемонструвати добру волю парламенту для продовження його роботи над конституційними змінами. «Голосів для особливого статусу Донбасу поки немає. Готовності в жодної фракції, крім Опозиційного блоку, підтримати особливий статус також немає, - зазначає він. - А що стосується змісту поняття «особливості місцевого самоврядування» на цих територіях, то, щоб припинити їх раз і назавжди, треба розробити нормативну базу, яка була б основою цього особливого порядку здійснення місцевого самоврядування. Щоб ми розуміли, що це таке, бо зараз є тільки декларативна норма, яка написана в проекті змін до Конституції.

Особливості здійснення місцевого самоврядування. Що це означає? Коли ми побачимо, що це означає, коли побачимо проекти всіх нормативних актів, які мають бути розроблені на виконання цього положення, тоді ми зрозуміємо, який сенс вкладається в ці перехідні положення. А це, за деякими підрахунками, майже 300 проектів нормативних актів, законів і підзаконних актів, починаючи з законів про префекта і закінчуючи підзаконними актами Кабміну. Я не бачу можливостей імплементації цих змін в принципі до того, як ми зрозуміємо, в чому саме ці зміни полягають. Тому я не бачу загрози. По-друге, сама по собі декларативна фраза «про особливості місцевого самоврядування» також ніяких загроз не несе за умови, що за нею не підуть якісь подальші кроки, спрямовані на те, щоб реалізувати ці особливості самоврядування якимось іншим, неконституційним способом».

На руку Росії?

Володимир ЦибулькоВолодимир ЦибулькоУ цих «особливостяхі місцевого самоврядування», треба розуміти, і криється основний корінь зла. Експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько прямо говорить, що поступки України в плані надання особливого статусу тому ж Донбасу і відсутність будь-яких кроків назустріч із боку Росії до добра не доведуть. «Останній візит Петра Порошенка до Берліна і консультації з партнерами в рамках Нормандської групи були вдалими - здається, він переконав партнерів у тому, що статус Донбасу - це п'яте колесо у возі, - підкреслив він АСН. - Це раціональна лінія поведінки, адже саме статус був найголовнішим подразником. Щодо децентралізації, то всі місцеві еліти зацікавлені в нарощуванні свого впливу на місцях».

Андрій ІллєнкоАндрій ІллєнкоНародний депутат Андрій Іллєнко, з яким теж поспілкувалась АСН, побачив у закріпленні змін до Конституції в частині децентралізації реальний план Путіна, адже, на його думку, якщо Україна внесе зміни до Основного Закону, то фактично повинна визнати проросійський окупаційний режим, який перебуває на Донбасі . «Головне питання, яке виникає навколо цих змін до Конституції, - зазначив він, - це пункт, що якраз стосується так званих особливостей місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. По суті, йдеться про закон, за яким Україна повинна визнавати проросійський окупаційний режим, який перебуває на Донбасі. Україна повинна надати бойовикам амністію, повинна погодитися з тим, що вони там проводять якісь свої вибори, визнавати ці вибори, давати їм можливість голосувати на загальнонаціональних виборах, можливість створювати свої суди, прокуратуру, свою так звану народну міліцію, яка їм буде підкорятися. Власне, самі бойовики і будуть цією народною міліцією. І це все за українські гроші з державного бюджету. Ніякого відновлення територіальної цілісності не відбудеться, швидше навпаки. Більше того, жодного миру не буде, це буде все одно продовженням кремлівської агресії».

Нардеп упевнений, що Україна буде змушена весь час бути залежною від нав'язаного їй «окупаційного анклаву». «Будь-якої миті, тільки-но Україна буде щось робити, що не сприймає Кремль, там знову будуть бойові дії. Той формат, який пропонується, якщо закріпити його в Конституції, - це реальний план Путіна. І він прямо про це говорить, вимагаючи прийняття цих змін. На Україну йде величезний тиск. Але це суперечить національним інтересам нашої країни. Тому, - наполягає Андрій Іллєнко, - треба твердо стати на позицію того, що на Донбасі немає ніяких особливостей місцевого самоврядування, а є пряма російська окупація і спроба представити гру за правилами Путіна. Зовнішня агресія не може припинитись, якщо ми поміняємо Конституцію. Україна повинна стояти на позиції, що на Донбасі не сепаратисти, а російська окупація. Ми повинні говорити про те, що наша країна має гаранти за Будапештським меморандумом. Це США і Велика Британія. І до цих країн ми повинні безпосередньо апелювати - вони зобов'язані надавати нам пряму допомогу. Коли йдеться про нормандський формат, то це з одного боку Путін, а з іншого - його торгові партнери з Європи. Ніякого позитивного рішення для України не буде, поки Росія не виконала жодного пункту своїх зобов'язань. А зараз усі вони тиснуть на Україну і впевнені, що Україна повинна змінювати Конституцію».

І наостанок: враховуючи думки, надто різні, щоб привести їх до якогось спільного знаменника, приходиш до висновку, що відома приказка «Сім разів відміряй - один відріж» в цьому питанні як ніколи актуальна.

Лариса Чайка, АСН

Читайте АСН в Google News




Новини партнерів





Інші важливі новини і публікації
Названо несподівані плюси сексу. Але попередили - все добре в міру.
Названо несподівані плюси сексу. Але попередили - все добре в міру.
Сексолог, співробітниця Сілезького медичного університету Беата Врубель, в коментарі польському виданню Newswe....
Михайлове Чудо — празник мстітєльний
Михайлове Чудо — празник мстітєльний
"На Михайлове Чудо то нічого не робили, Боже сохрані! — розповідає 70-річна Ганна Лебединська із села Петропав....
І це мода? Як вам такі Гуччі?
І це мода? Як вам такі Гуччі?
Те, що в сучасному світі епатажні речі викликають непідробний інтерес як у модників, так і у які прагнуть бути....
Чи не коронавірусів єдиним. норовірусна інфекція
Чи не коронавірусів єдиним. норовірусна інфекція
Весь світ напружено дивиться на розвиток і мутацію китайського вірусу COVID-19 При цьому складається враження,....
Конфлікти і сварки через відмови: Любовний гороскоп на 19 вересня
Конфлікти і сварки через відмови: Любовний гороскоп на 19 вересня
Жінки набагато краще за чоловіків уміють говорити слово «ні», і завтра у вас буде шанс в цьому переконатися Де....
більше матеріалів
/-0,4002799987793-/ /-pc-/
x
Вітаємо!

Ми помітили, що ви використовуєте блокувальник реклами.

Дуже просимо відключити його для ASN.IN.UA!

Реклама - основне джерело прибутку для нас. Без неї ми не зможемо оплатити роботу журналістів і їхні відрядження.

Не позбавляйте себе хороших матеріалів!

Top