Особливості національного бюджету

Чи отримає країна під новорічну ялинку бюджет-2016, поки що однозначно сказати складно. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк запевняє, що за податковою реформою затримки не буде, адже уряд уже розробив план зі скорочення витрат держбюджету більш ніж на 60 мільярдів гривень (на таку суму передбачає скорочення кабмінівський законопроект податкової реформи, якщо буде ухвалено законопроект, розроблений депутатами, ця сума збільшується до 200 мільярдів). Тепер справа за малим - свідомістю парламенту, який має перейнятися важливістю проблеми і без зволікань проголосувати податкову реформу.

У свою чергу глава Мінфіну Наталія Яресько повідомила, що вже найближчим часом у ВР буде подано низку законопроектів, що стосуються структурних реформ, новий Податковий кодекс і проект Держбюджету-2016. При цьому керівник місії МВФ в Україні Рон ван Руден наголосив, що важливе значення має подання урядом на розгляд парламенту бюджету, узгодженого із завданнями за програмою EFF, спрямованими на зниження дефіциту бюджету і розміру держборгу до безпечного рівня, а також ухвалення Радою зазначеного бюджету.

Якщо говорити про акценти нового бюджету, то їх однією фразою розставив Арсеній Яценюк, зазначивши, що соцстандарти намагатимуться закласти на рівні цього року, а от основою бюджету на 2016 рік буде національна безпека та оборона. За його словами, на ці статті буде виділено «100 мільярдів гривень, адже війна далека від закінчення. Крім того, ми повинні зберегти бюджетний дефіцит на рівні 3,7%, як і домовлялися з МВФ». Та от чи варто нам чекати на ухвалення бюджету вже цього року і яким насправді може бути бюджетний процес, ускладнений необхідністю запуску податкової реформи, «Аналітична служба новин» (АСН) спробувала з'ясувати за допомогою експертів, котрі поділилися своїми думками із цього приводу.

Економічне зростання нам не загрожує

Юрій ГаврилечкоЗа однією з версій, саме через відсутність податкової реформи раніше 12 грудня держбюджет на 2016 рік не ухвалять. Що дуже ймовірно, його прийматимуть в авральному режимі під Новий рік, запевняє «Аналітичну службу новин» (АСН) економічний експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко. «Швидше за все, - вважає експерт, - процес ухвалення бюджету слід очікувати після звіту уряду про рік своєї роботи. Раніше нереально. Це означає, що в найкращому випадку бюджет, як і торік, прийматиметься під Новий рік. І це лише в тому разі, якщо буде ухвалено якусь податкову реформу: або законопроект №3357 Южаніної, або урядовий». При цьому Гаврилечко зазначив, що якщо ухвалять законопроект Ніни Южаніної, є шанс, що ситуація наступного року поліпшиться, оскільки, з точки зору оподаткування, «законопроект №3357 передбачає багато змін, які можна було б назвати реформою. Якщо ухвалять варіант кабмінівський, ситуація тільки погіршиться, оскільки бізнес і далі йтиме в тінь». Врешті-решт, за його словами, ми отримаємо «дуже незбалансовану ситуацію з бюджетом, коли бюджетні надходження  здійснюватимуться виключно за рахунок зростання інфляції на тлі девальвації гривні. Більше жодних інших джерел наповнення бюджету не буде».

Економіст вважає, що ймовірність того, що бюджет не приймуть до кінця року, десь 10%. Але тут підключається важливий чинник - кредит Міжнародного валютного фонду. «Якщо Україна отримає гроші в грудні, тоді майже 100% варіант, що бюджет буде ухвалено. Якщо МВФ усе-таки вирішить грошей цього року не давати, при такому розкладі бюджет може бути ухвалено у січні, а то й у лютому 2016-го. Тим не менш, Україна вже кілька разів опинялася в подібній ситуації. Це, звичайно, погано, але нічого страшного в цьому немає. Найбільше від цього постраждають представники Міноборони та місцеві бюджети. Та хоч би яким був бюджет на майбутній рік, він не може дуже відрізнятися від попереднього через те, що ані найменших шансів на економічне зростання в наступному році немає. Тому додаткових витратних статей не буде», - зробив висновок Гаврилечко.

Андрій БліновБюджет на 2016 рік буде сформовано лише після нового Податкового кодексу, нагадує проектний менеджер Ліги фінансового розвитку Андрій Блінов, а на сьогодні зареєстровано хіба що проекти Податкового кодексу. Розглядатися це питання має наступного тижня, але не факт, що його буде поставлено на порядок тижня і включено до плану. За законом Податковий кодекс потрібно було ухвалити ще за півроку до цього, а законопроект про бюджет подати до 15 вересня, тобто за три з половиною місяці до початку нового бюджетного періоду. Але у нас з року в рік цей алгоритм не витримується. «Судячи з усього, у зв'язку з відсутністю Податкового кодексу наприкінці грудня розпочнеться наша щорічна «бюджетіада». Бюджет 2016 року відрізнятиметься від попередніх тим, що в ньому буде менше витрат на державний борг, які раніше становили одну з його основних частин. З точки зору витрат, на мій погляд, бюджет поки що не зазнає жодних додаткових витрат. Хоча це дзеркально залежить від вирішення питання податкової реформи», - вважає експерт.

Курс на зменшення витрат

Ангела БочіЯкщо аналізувати обидві концепції податкової реформи, стає зрозуміло, що дохідна частина бюджету в будь-якому разі зменшиться. «За першою концепцією Міністерства фінансів ставки на більшість податків будуть у розмірі 20%, - пояснює АСН експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі. - А реформа, яка пропонується Комітетом податкової політики ВР, передбачає істотне скорочення більшості податків». На думку Бочі, за будь-яких умов це покриватиметься за рахунок скорочення витрат держави. «Очевидно, що буде скорочено видатки на утримання державних інститутів, зокрема, правоохоронних органів, міністерств», - вважає вона.

Реструктуризація зовнішнього боргу, за її словами, теж зменшить статті видатків бюджету, але більшість цих коштів піде на енергетичну реформу країни. «Скорочення доходів бюджету - це дуже позитивний фактор, але у світовій практиці заведено скорочувати спочатку витрати, а потім під них підганяти доходи. Однак наш уряд вирішив зменшити доходи, а потім уже подивитися, кому і в якому розмірі урізати фінансування», - зазначила Бочі.

Андрій Новак«На сьогодні складно уявити собі параметри бюджету на 2016 рік, бо перше подання у вересні, коли Верховна Рада одразу ж відкликала цей проект, уже неактуальне, оскільки в тому проекті закладався курс долара 22,1 гривні, - роз'яснив АСН глава Комітету економістів України Андрій Новак. - Зараз же реально курс зовсім інший. Міністр фінансів, яка власне відповідає за регулювання бюджету, вже анонсувала, що закладає курс 24,1». Економіст зазначає, що варіант того, що спочатку ухвалять бюджет, а потім - новий Податковий кодекс, важко уявити.

За його словами, вже анонсовано незначне підвищення соцстандартів двічі на рік, але це будуть невеликі суми — зо дві сотні гривень. Та от чи будуть у бюджеті гроші на статті розвитку, більшою мірою залежить від того, скільки ресурсів Україна зможе залучити у 2016 році у співпраці з МВФ та іншими кредиторами. Тому що «у власному бюджеті коштів на статті розвитку не буде, адже фактично немає зростання, і навряд чи воно буде наступного року. Бюджетне стимулювання можна буде здійснити лише за рахунок зовнішніх ресурсів».

Потрібно шукати компроміси

Борис КушнірукЩо розгляд бюджету-2016 може затягнутися через те, що уряд збирається ухвалити його лише разом із податковою реформою, зазначив у розмові з кореспондентом «Аналітичної служби новин» (АСН) й економічний експерт Борис Кушнірук. «Є досить істотне зменшення доходів у бюджет. Тому ми стикаємося з проблемою, як зв'язати проведення реформи, з одного боку, і наповнення бюджету - з іншого. Оскільки є вимога МВФ, треба вирішити, яким чином у зв'язку з цим можна буде розпочати реформу в податковій системі. Тому потрібна визначеність. А пропозиції, надані урядом, не вражають: жодних кардинальних змін у податковій реформі. З іншого боку, є проект комітету Южаніної, але він не передбачає, як завдяки показникам забезпечити збалансованість бюджету», - пояснив Кушнірук.

Експерт також наголошує, що через падіння економіки у нас де-факто і так витрати скоротилися: «Витрати на населення, соцвиплати зменшилися. Це стає зрозуміло, якщо врахувати, що девальвація та інфляція до кінця цього року становитимуть 50%. Що стосується військових витрат, то їх скоротити не вдасться. Швидше за все, їх треба буде тільки збільшувати, тому що загроза з боку Росії залишається дуже високою».

Кушнірук вважає, що можливості скорочення витрат бюджету є в рамках максимально прозорого використання бюджетних коштів та скорочення деяких інституцій. Але це не приведе до кардинального їх зменшення. «Питання в тому, що ані проект уряду, ані проект Южаніної не забезпечують тих викликів, які стоять перед державою. Ситуація змушує шукати компроміси. Не виключаю, - сказав експерт, - що взагалі буде прийнято зважене рішення, коли бюджет на перше півріччя буде розроблено на чинній податковій базі, а на наступне півріччя і уряд, і парламент сформують нову податкову систему. При цьому мають здійснюватися кроки, які дуже не подобаються певній частині чиновників, бо вони означають відмову від усіх корупційних схем, пов'язаних, наприклад, із системою соцстрахування».

Володимир ЦибулькоЩо в новому бюджеті зростуть витрати на оборонну сферу, вважає і експерт аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько: «Задекларовано, що близько 5% ВВП буде орієнтовано на оборону і все, що з нею пов'язано. Більше грошей виділятимуть на оборонний, а не на соціальний бюджет. Інвестиції в оборону мають зрушити загальне економічне зростання. За різними оцінками без стимулюючих спеціальних заходів в інших галузях інвестиції в оборону повинні збільшити валовий продукт на 1-2%».

Василь ВовкПри цьому екс-начальник Головного слідчого управління СБУ Василь Вовк вважає, що не пощастить під час розподілу бюджетного «пирога» знову соціалці: «Коли з одного мішка відбираєш, в іншому мішку не прибуває. Долар зростатиме, а курс гривні - падатиме. Звісно, постраждає, як завжди, соціальна сфера. Як завжди, будуть незначні збільшення пенсій, допомог тощо, але не можна говорити про те, що зростатиме добробут людей».

На думку екс-заступника голови Нацбанку Олександра Савченка, структура витрат порівняно з минулим роком майже не зміниться. Відкриття нових органів у видатковій частині бюджету буде майже непомітним. Він пояснив, що бюджет розраховується у відсотках від валового внутрішнього продукту (ВВП). Один відсоток ВВП - це понад 10 мільярдів гривень, а витрати на утримання нових структур - досить незначні. Якщо дотепер істотну частину витрат займало погашення зовнішнього боргу країни, то зараз серед найбільших складових будуть витрати на утримання владного апарату, витрати на армію у зв'язку з війною на Донбасі та витрати на освіту.

Олександр Савченко«Економічну реформу, тобто скорочення витрат на утримання апарату держвлади, обіцяють провести вже не перший рік, але змін ми так і не дочекалися. Ці витрати необхідно скоротити приблизно у два-три рази. Це стосується і державної, і місцевої влади, і депутатів, і апарату Президента. Саме це називається економічними реформами. Враховуючи те, що наступного року реформи теж не передбачаються, бюджет залишиться таким самим, як був раніше», - зазначив економіст, додавши, що «замість того, щоб скоротити витрати на попередні органи, яких позбавили частини обов'язків, у зв'язку з утворенням нових установ, вони знову збільшать відсоток відрахувань на утримання апарату».

Ефект дежавю в бюджетному процесі

Олександр ЖолудьЯкими будуть дохідна і видаткова частини нового бюджету - питання важливе. Та все ж не менш важливим, вважають експерти, є й питання, що стосується часу ухвалення головного фінансового документа країни. Біда в тому, зазначає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, що говорити про формування бюджету та його видаткової частини ще рано, оскільки невідомо, якою буде дохідна частина бюджету через ухвалення податкової реформи. «В історії України, - зазначає він, - неодноразово були ситуації, коли бюджет приймали після Нового року. Це не є чимось дивним. Те, що бюджет має бути прийнято після ухвалення податкової реформи, зрозуміло. Є ще проблема, що МВФ відстежує показники бюджетного дефіциту, особливо який у ньому закладено дефіцит».

Віктор СусловУ свою чергу екс-міністр економіки Віктор Суслов вважає, що оскільки під проект бюджету на наступний рік поки що немає навіть законодавчої бази (податкову реформу не проведено, а уряд оголосив про готовність і бажання підготувати проект бюджету на основі нових податкових законів), це означає, що «бюджетний процес цього року буде зірвано».

За словами Суслова, податкова реформа вже гальмує прийняття і підготовку бюджету. Але, нагадує він, таке вже було: «колись прем'єр-міністр Лазаренко аналогічним чином наприкінці 1996 року відмовився подавати бюджет, поки не буде проведено податкову реформу. Врешті-решт закон про бюджет було ухвалено влітку 1997 року. Тобто через півроку після початку бюджетного року. Тому цей негативний приклад одного зі своїх попередників для прем'єра Яценюка має бути дуже важливим і показовим». Суслов упевнений, що наслідки зриву підготовки бюджету-2016 будуть украй негативними. Зокрема це може призвести до зриву співпраці з МВФ і навіть позбавити Україну кредитів від Міжнародного валютного фонду.

Олександр ОхріменкоВкрай песимістичним у своїх прогнозах є президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, котрий наголошує, що зараз уже від України фактично нічого не залежить, бо на нинішньому етапі кермо влади в цьому процесі належать МВФ. І головний фінансовий документ країни буде орієнтованим не на якісь конкретні сфери, а на вимоги нашого міжнародного кредитора.

«На бюджет не впливають ані Президент, ані прем'єр, ані тим більше депутати, які виконують ролі статистів, - зазначив він у розмові з АСН. - Завдання останніх - вчасно проголосувати, і все. Усе залежить від того, яку команду дасть МВФ. Після того, як він узгодить, що збільшити, що зменшити, ось тоді і буде бюджет. Тут треба розуміти, що якщо він скаже ухвалити бюджет до Нового року, його ухвалять, а не скаже - не ухвалять». Охріменко також зауважив, що за законом не можна ухвалювати одночасно бюджет і податкову реформу, що пропонує нинішній уряд. За його словами, спочатку необхідно провести податкову реформу, після чого має пройти як мінімум півроку, а потім уже на новій податковій базі ухвалювати бюджет.

Віталій ШапранЩо зволікання з проектом бюджету - звичайна для України практика, зазначають багато експертів. Приміром, головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран вважає, що виникає це, в першу чергу, через неорганізованість виконавців: «Складання бюджету - дуже ємний процес, на який потрібно витратити мінімум місяць роботи, підрахунків та перерахунків. Але в нашій ситуації знову доведеться приймати те, що буде готове, а потім вносити багато поправок». Першою причиною таких поправок, за словами експерта, стане те, що реальний курс валют буде вищим від закладеного в бюджеті. Або ж будуть коливання курсу, які в бюджеті мали б передбачатися. Якщо врахувати всі недоліки, то, запевняє Шапран, бюджет переглядатимуть ще в першому півріччі. А тому, за його словами, «із підготовкою його проекту і не квапляться - знають, що все одно незабаром переглядати».

Чи справдяться очікування?

До речі, в Міністерстві ЖКГ сподіваються, що в держбюджеті на 2016 рік на субсидії передбачено не менше грошей, ніж цього року. За словами заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства - керівника апарату Максима Малашкіна, «якщо соціальні виплати, зокрема, субсидії, і буде зменшено, то лише за рахунок оптимізації. Просто так субсидії ніхто не урізатиме».

При цьому чиновник нагадує, що поки що питання формування бюджету на наступний рік залишається відкритим і багато в чому залежить від можливості ухвалення податкової реформи: «Залежно від того, який проект податкової реформи буде ухвалено, це передбачатиме якісь речі в частині покриття дефіциту бюджету. Але соціальну частину, гадаю, не буде зрізано». Експерти ж, з якими вдалося поспілкуватися «Аналітичній службі новин», у цьому питанні є не настільки оптимістичними: вони хором зазначають, що на оборону країни - через безперервну війну на сході - кошти буде додано, а от іншим, і в першу чергу соціальній сфері, за рахунок якої в таких ситуаціях виїжджають завжди, доведеться знову затягувати паски.

...Отже, рік наближається до фінішу, а бюджетний процес ще фактично й не починався. Тим не менше, закон про держбюджет-2016 - це той документ, за яким країні жити в наступному році. І головне питання, яке зараз стоїть на порядку денному, - чи є надія отримати його до січня чи Україні знову якийсь час доведеться існувати за інерцією, користуючись бюджетом-2015?

Відповісти на це запитання непросто, навіть враховуючи основоположні моменти. По-перше, приймаючи як аксіому, що податкова реформа первинна, і поки її не буде проведено, про бюджетний законопроект не варто й мріяти. Якщо ж його спробують розробити на старій податковій базі, то, як переконують експерти, нічого доброго з цього все одно не вийде. По-друге, враховуючи те, що в бюджетному процесі Україна вкрай несамостійна: за ниточки смикає ляльковод з боку МВФ, а наша «лялька» може лише підкорятися, інакше їй перекриють фінансовий кисень. Хоча, з іншого боку, жити півроку без нового бюджету нам не звикати...