Гамівна сорочка для агресора

Коли Росія, начхавши на всі угоди й домовленості, зробила перший підлий крок, українці – навіть ті, котрі ніколи не були прихильниками «руского міра», – розкололися на кілька частин: одні, спантеличено знизуючи плечима, казали, що війну розв'язав Кремль на чолі з Путіним, а прості люди тут ні до чого, й далі купували в магазинах товари російського виробництва, інші ж вважали, що потрібно відсікти всі зв'язки одним махом і націоналізувати всі активи росіян, які є на території України. Подальший процес виглядав би смішним, якби не було так боляче: наші хлопці гинули в зоні АТО, льотчиця надія Савченко скніла в російській в'язниці, а на українських ринках і в українських магазинах продавалися товари «Made in Russia», російські «культурні діячі» натовпами приїжджали підтримувати донбаських сепаратистів і бойовиків.

Заборона на перегляд російських серіалів певного штибу стала закономірним, але недостатнім кроком, бо дедалі більше людей в Україні вважали, що потрібно діяти відносно РФ набагато жорсткіше. А тому запровадження нашою країною санкцій проти країни-агресора багато хто сприйняв як цілком зрозумілий факт, видихнувши одне слово: нарешті! З моменту оприлюднення цього факту минуло понад десять днів. «Аналітична служба новин» проаналізувала, які наслідки цього, по суті, закономірного кроку, до якого треба було вдатися набагато раніше, насамперед для самої України, спробувавши з'ясувати, в чому ми програли, а в чому – навпаки – виграли.

Список видався значним

Санкції проти Росії строком на рік ввів своїм указом Петро Порошенко. До списку, який з'явився на сайті глави держави 16 вересня, за «особливу любов» до України потрапили 388 людей і 105 юридичних осіб. Серед них – глава міноборони РФ Сергій Шойгу, спікер Держдуми Сергій Наришкін, глава Чечні Рамзан Кадиров, дитячий омбудсмен Павло Астахов, співак і депутат Держдуми Йосип Кобзон, радник президента РФ Сергій Глазьєв, президент Російської академії наук Володимир Фортов, лідер «Справедливої ​​Росії» Сергій Миронов, глава мінсільгоспу РФ Олександр Ткачов, діячі «ДНР» і «ЛНР» і багато інших. Серед санкційних юросіб, поряд з російськими авіакомпаніями та кількома батальйонами, опинилися деякі банки, телекомпанії, IT-групи на кшталт «Лабораторії Касперського». Загалом, незважаючи на окремі шорсткості цього списку, процес, як бачимо, таки пішов.

Росіяни одразу ж пообіцяли проаналізувати можливі наслідки від нових санкцій з боку України – і адекватно відповісти. У нас почали реалізувати санкційний список. Чи не першою – про застосування санкцій – російським авіакомпаніям повідомила Державіаслужба України. Йшлося насамперед про «Аерофлот» і «Трансаеро», а також транзитні польоти російських авіакомпаній, якщо вони транспортують товари військового або подвійного призначення, і російських військових. У відповідь Москва пригрозила – з 25 жовтня – вжити дзеркальних заходів, акцентувавши, що від цього насамперед постраждають самі українські громадяни, оскільки це фактично призведе до зупинки повітряного сполучення між країнами.

Санкції як червоне світло

У свою чергу наш уряд запевняє, що санкції відносно РФ не може бути скасовано, поки вона не виконає Мінські угоди без будь-яких застережень – аж до повного виведення своїх військ не лише з території Донецької та Луганської областей, а й з Криму. «Тут не може бути жодних двозначностей, – заявив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. – Дехто каже, що Україна економічно страждатиме від введення санкцій. Я дам свою відповідь: свобода і гідність не мають ціни. Ми вже заплатили занадто високу ціну: людські життя, захоплені території, втрачена економіка. Понад півтора мільйона людей змушені були залишити свої домівки, рятуючись від війни. Далі втрачати не можна. Санкції – один із засобів зупинки російської агресії».

Підтримує цю позицію й національний лідер кримських татар, народний депутат України Мустафа Джемільов, запевняючи, що для Росії це – початок кінця. «Слава Богу, санкції вже почали діяти, – зазначив Мустафа Джемільов, – Росія вже втратила близько 30% свого золотовалютного резерву. Якщо так піде далі, а я думаю, що це відбуватиметься навіть більш прискореними темпами, то цьому окупаційному режиму залишиться з невеликим два роки».

Продовженням дипломатичної боротьби за Донбас і утихомиренням агресора вважає санкції проти Росії і перший заступник голови Комітету ВР з питань європейської інтеграції Остап Семерак.

А поки що деінсталювати з комп'ютерів своїх співробітників антивірусне програмне забезпечення російської IT-компанії «Доктор Веб», яка потрапила під санкції, вирішило Міносвіти. Не відстає і Мінмолодьспорту, де, крім заборони на IT-продукцію «Доктора Веб» і «Лабораторії Касперського», вже заборонено купувати товари та послуги у російських компаній-«членів санкційного списку», а також «здійснювати розрахунково-касове обслуговування осіб, які підпадають під санкції». Крім того, «Укрзалізниця» через санкції збирається вивести з України понад 3,5 тисячі російських вантажних вагонів. За словами в.о. голови правління «Української залізниці» (наступниця «Укрзалізниці») Олександра Завгороднього, «на вантажопотоці це ніяк не позначиться», а що стосується транзиту вантажів, то «з'явиться інша компанія, яка не потрапила до списку санкцій і яка возитиме цей вантаж».

Ложка дьогтю

Борис Кушнірук«Враховуючи наші тісні економічні відносини, основним завданням було ввести санкції таким чином, щоб вони завдали більшої шкоди РФ, ніж нам, – роз'яснив «Аналітичній службі новин» економічний експерт Борис Кушнірук. – Тому наші санкції зачіпають насамперед області, пов'язані з військовою сферою». За його словами, однією з таких сфер стали авіаційні перевезення. «Наша логіка полягала в тому, щоб заборонити авіакомпаніям, які літали на окуповані території, здійснювати перевезення до України і транзит через її територію. Якщо Росія запроваджуватиме симетричні санкції по відношенню до наших авіакомпаній, то, відповідно, ми не зможемо літати до РФ (до речі, Росія це вже зробила. І заявила, що відмінить власне рішення тільки у відповідь на відміну українських санкцій. – Авт.). Однак у нас не так багато туди авіарейсів. Для нас головні напрямки – це Європа, Туреччина і Єгипет. А це означає, що від таких симетричних санкцій Росії ми не постраждаємо».

Окрім того, він зазначив, що санкції України також торкнулися авіа- і вертольотобудування. «Це деякою мірою може вдарити по «Мотор-Січі». Але наше основне завдання - не дати росіянам можливості будувати вертольоти, які потім атакуватимуть ЗСУ». Цілком імовірно, вважає експерт, що «через введені санкції наші відносини з Росією і далі погіршуватимуться, а товарообіг між країнами ще більше впаде. Це негативно позначиться на українській економіці, однак у нас немає інших варіантів дій».

Андрій ЄрмолаєвА ось директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв вважає, що санкції, запроваджені Україною проти Росії, нині вже спізнилися й можуть спровокувати економічну війну, а також завдати серйозної шкоди українській економіці. «Незважаючи на всю нашу риторику, пов'язану зі звинуваченнями Росії в окупації та анексії, у міждержавних відносинах Україна-Росія немає визнаного стану війни, – сказав він АСН. – Санкції мають характер локальних ударів, пов'язаних зі спробою обмежити можливості і права російських об'єктів бізнесу в Україні, але не більше того. Інша річ, що прийняття рішення про нові санкції в умовах нехай і не повноцінного миру, та все ж таки перемир'я на Донбасі, і в умовах активних переговорів Мінської групи, маніпулювання санкціями може радше завдати шкоди, ніж принести користь. І все тому, що незалежно від цих санкцій зберігається певний рівень торгівлі між Україною і Росією в частині енергоносіїв, зберігаються торговельні відносини, надходить інформація про поставки вугілля, низка підприємств на території «ЛНР» і «ДНР» продовжують виплачувати податки до центрального бюджету. Мені здається, зараз якраз би мало сенс встановити статус-кво рівноваги з урахуванням того, що вдасться після жовтня забезпечити мирний режим по лінії вогню на Донбасі». Що стосується заходів у відповідь, то, на думку політолога, вони можуть торкнутися транспортного сполучення та поставок енергоносіїв, а наскільки Україна до цього готова, питання поки що відкрите.

Все не так трагічно

Олександр Дем'янчукДо речі, окремі експерти переконані, що санкції своєчасні, оскільки раніше наша країна була до їх застосування банально не готова. «Це абсолютно зрозуміло, чому саме зараз. У першу чергу, українська економіка не була готова до введення санкцій. Угоду про асоціацію з ЄС була чимось на кшталт гарної цукерочки, але далеко. А зараз угода стає дедалі реальнішою, дедалі більша кількість країн-членів Євросоюзу її ратифікують, – роз'яснив «Аналітичній службі новин» завідувач кафедри політології Національного університету України «Києво-Могилянська академія» Олександр Дем'янчук. – Тобто втрата такого ринку, як російський, для України вже не буде болючою. Вийде переорієнтувати значну частину своєї торгівлі та експорту на Європу та інші країни, тим більше що і Китай зацікавився українською продукцією, він готовий купувати зерно і деякі інші товари. І до Пакистану наші танки поїхали з величезним задоволенням. У принципі, Україні потрібен був час, аби підготуватися до втрати російського ринку».

Експерт зазначив, що й раніше ми відчували санкції з боку Росії, коли РФ закривала кордони для імпорту з України цілої низки товарів. Але, на думку політолога, якось дивно виглядало, коли Євросоюз, США й інші країни вводили санкції проти РФ, а головна потерпіла сторона – Україна – нічого в цьому напрямі не робила. «Зрозуміло, – наголосив він, – що до певної міри санкції вдарять і по нас. Але українську економіку давно час переорієнтувати на західні ринки і західний напрям, і в даному випадку вимушена переорієнтація для деяких галузей народного господарства і промисловості піде лише на користь». Олександр Дем'янчук зауважив, що попервах можуть бути втрати, але, швидше за все, Україна не «потоне» і наслідки не будуть трагічними.

Олександр Гончаров«Ще з минулого року ми мали розуміти, що потрібно змінювати економічну модель, – підтримує цю позицію і директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров. – Попередня економічна модель була інтегрована і скооперована з російською, тому дуже багато наших підприємств працювали саме в кооперації. Якісь комплектуючі, якісь складові забезпечували або в нашій країні, або в Росії випуск кінцевого продукту. Ми підписали договір про асоціацію з Євросоюзом, нам треба терміново сформувати національну програму переходу на новий регламент відповідно до європейських стандартів, вводити відповідні інститути і, найголовніше, у Брюсселі мати якусь групу фахівців-юристів, котрі мають адаптувати ці дії до нашого законодавства. Тобто створити цілеспрямовану програму переходу на нову економічну модель і нову модель поділу праці».

Та, за його словами, застосовані проти Росії санкції обов'язково позначаться на національній економіці. «Якщо ми йдемо з російського ринку і заходитимемо на європейський, – зазначив він, – то повинні бути відповідні інститути, які страхуватимуть ризики». Гончаров упевнений, що потрібна саме національна програма. Все треба розглядати в комплексі: і кредитування, і стимули для малого та середнього бізнесу. При цьому він зазначив, що необхідно виділити пріоритетні галузі, розвивати інвестиційні програми, вносити зміни в оподаткування, розглядати питання валютного регулювання.

Що ми робили раніше?

Володимир ЛановийХоч практично ніхто не заперечує, що наші санкції проти російських компаній та окремих фізосіб так чи інакше позначаться й на Україні, багато хто вважає їх недостатніми. «Треба ізолювати всю країну, вводити обмеження і заборони на фінансові, кредитні та торговельні операції, – ділиться з АСН своїм баченням ситуації екс-міністр економіки, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий. – Масштаб санкцій недостатній. Він впливає лише на окремі позиції. Росія з 1 січня вводитиме ембарго на все українське, а ми будемо отримувати від Росії товари, в тому числі і газ, і вугілля».

Проте, за словами економіста, Україна водночас не готова до застосування санкцій. «Що ми робили півтора року? Як готувалися? Ніяк. Ми лише чекали, що нам скаже ЄС. Чому ми не закуповували вугілля? – запитує Лановий. – Таке враження, що спочатку створили кризу на електростанціях, бо невже ніхто не знав, що електростанції і «Центренерго» не зробили цих закупівель? Вони не здійснили закупівель, щоб «зробити» кризу, аби зчинити бучу на початку вересня, перед початком опалювального сезону, мовляв, у нас криза і нам нікуди діватися, ми тепер змушені купувати у Росії вугілля. Це афера чистої води. Вони просто не хочуть відмовлятися від російського газу».

Дмитро ЛуценкоТа якщо Володимир Лановий переконаний, що зроблених кроків замало, експерт з юридичних питань проекту «Додаткові заходи щодо виконання Програми підтримки галузевої політики «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та ЄС» Дмитро Луценко впевнений, що різко зупиняти торгівлю з Росією не можна, санкції мають діяти поступово. «Росія, - нагадав він АСН, - застосовувала такі санкції ще з 2013 року, це була справжня торгова війна. Чому Україна не відповідала? Напевно, сподівалася, що зможе щось владнати. Фактично санкції РФ вводилися не проти всієї країни, а проти конкретних компаній або конкретної продукції. Зараз ситуація трохи змінюється, тому що Україна запроваджує санкції загалом проти РФ. Правда, поки що це теж відбувається за списками проти копаній та окремих осіб, але фактично це вже загальні санкції проти РФ».

Луценко вважає, що це пов'язано з тим, що РФ погрожує з 1 січня 2016 року фактично ввести ембарго на українські товари в цілому. «Тому Україна почала діяти на випередження. З іншого боку, РФ – агресор і вводити санкції треба було набагато раніше. Але комусь це було невигідно. Зараз треба враховувати, що обсяги торгівлі з Росією досить великі і, якщо різко їх обмежувати, то при загальному падінні виробництва, яке і так падає на даний момент, це було б не дуже добре з економічної точки зору», – наголосив експерт.

Чи не залишиться все на папері

Ілля НесходовськийХоч у суспільстві є побоювання, що задекларовані санкції можуть залишитися лише на папері, перші кроки, як бачимо, вже є. Це і закриття нашого повітряного простору, і заходи, вжиті «Укрзалізницею», і багато іншого. Та головне питання – як діятимуть ці санкції — все-таки залишається. «Тут є особливість нашого українського менталітету. Дуже часто, ухвалюючи певний закон, ми продовжуємо його не виконувати, — зазначає у розмові з кореспондентом АСН економічний експерт Ілля Несходовський. — Наприклад, наші санкції проти окремих авіаперевізників Росії і заборона авіаперельотів. Я думаю, що коли буде грубе порушення санкцій, то це може дуже не сподобатися нашим зовнішнім кредиторам, які, можливо, навіть не надаватимуть Україні допомоги». Економіст вважає, що, оцінюючи в цілому ефективність санкцій, без конкретних розрахунків можна сказати, що санкції України проти Росії істотно по українській економіці не вдарять.

Ганна ГопкоПонад те, санкції проти РФ стимулюють Україну стати енергетично та економічно незалежною. На цьому акцентує увагу глава парламентського Комітету у закордонних справах Ганна Гопко. «Так, Україна теж втрачає від санкцій, — зазначила народний депутат АСН. — У Воєнній доктрині чітко сказано, що Україна розглядає РФ на даному етапі не як економічного партнера, а все-таки як країну-агресора, котра воює з нами. І всі умови, що склалися сьогодні, ми зобов'язані використовувати для того, аби здобути енергетичну незалежність». За її словами, Україна має сьогодні освоювати нові ринки, створити експортну стратегію.

На що піде Росія

Ярослав ЖалілоОбіцянки Росії перекрити і для нас свій повітряний простір, хай би скільки наші авіакомпанії кричали, що вони ні в чому не винні (а за компанію, для настрашки!), з 25 жовтня загрожують перетворитися на реальність. Що це мало статися, акцентують практично всі експерти, з якими поспілкувалася «Аналітична служба новин». Але, ясна річ, це далеко не все. «Раніше Росія і так запровадила досить широкий обсяг санкцій. Процес витіснення українських виробників з російського ринку триває четвертий рік, — зазначає у розмові з АСН економічний експерт Ярослав Жаліло. — Ми зараз експортуємо лише ті товари до РФ, які є важливими для їхнього ринку. Всі українські товари, які можна було замінити власними чи іншим імпортом, Росія вже замінила. Тому формально санкції від Москви може бути ще введено. Однак вони вже будуть не такими сильними». Зокрема, за його словами, РФ може повністю заборонити продовольчий імпорт з України або з 1 січня ліквідувати Зону вільної торгівлі між Києвом і Москвою.

Віктор Лисицький«Якщо бути максимально об'єктивним і послідовним, то потрібно визнати — Російська Федерація завжди планувала поглинути Україну. Вони приспали пильність нашої військово-політичної верхівки, мовляв, Росія нам не ворог, без розуміння, що можуть бути всілякі розвороти», — пояснив АСН економіст Віктор Лисицький, додавши, що РФ вичавила Україну зі спільного ВПК, починаючи з середини 1990-х років. Росіяни, за його словами, «розривали технологічні ланцюжки. Забирали вигідне і перспективне виробництво. Не хотіли «грузити» наші заводи. Будували танкери у корейців і японців. І таких прикладів багато. Ми маємо справу з підступним ворогом. І коли триває війна, питання економічної вигоди відступає на другий план. Перша справа — здобути перемогу мінімальними втратами. Але якщо говорити строго по грошах, оцінюючи експортоване Україною до РФ продовольство, то скоротився зовнішній ринок. Але у світі голодних десятки мільйонів! Треба шукати нові ринки збуту».

Крім того, економіст акцентував, що не розуміє нарікань вітчизняних експертів та політиків про втрати від санкцій. Росія, зазначає він, «вдарила нам у спину, а хтось — замість того, щоб адекватно відповісти, — каже, мовляв, нумо миритися. Але Росія, сама того не бажаючи, силоміць розвернула нас на Захід. А багато хто ніяк не може втямити, що цей розворот остаточний. І що він для нас означає розвиток, зростання, ринки, конкурентоспроможність, права, свободи. Все те, чого немає на схід від Донецька». Загалом, виграшів, нехай до них і треба йти досить тернистим шляхом, у нашому активі все-таки більше, ніж поточних мінусів, від яких фактично вже нічого не залежить.