Прес-клуб

22.04.2016, 07:02

Україна може втратити контроль над ГТС

Як ляжуть газові карти за нового уряду? Наскільки затягнеться імплементація Третього енергопакета в Україні та реформа НАК «Нафтогаз України»? Які загрози вона в собі несе? Що буде з «Укргазвидобуванням», «Чорноморнафтогазом», іншими видобувними компаніями, які хочуть об’єднати у держхолдинг при Мінекономіки? Про це у відеоінтерв`ю АСН розповів президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

На думку експерта, наразі реорганізація і приватизація «Укртрансгазу» не на часі. «Це той актив, який зараз, коли Україна перебуває під агресією РФ, має бути збережено у державній власності і убезпечено від реорганізаційної турбулентності. Бо навіть ідеально спланована реформа завжди несе в собі серйозні загрози, які можуть порушити керованість ГТС, - пояснив Михайло Гончар. - Не в принципі цього не можна робити. Але на певний період треба зберегти статус-кво».

Не варто цього робити і з огляду на військово-політичні ризики, економічні та фінансові проблеми. Через них жоден серйозний інвестор в Україну не зайде, а уряд буде змушений продати за дешево дорогий об’єкт міжнародним спекулянтам. При цьому існує висока загроза влиття у трубу через афільовані структури російського капіталу.

«Інтерес Росії та «Газпрому» до української ГТС зберігатиметься завжди, навіть якщо буде побудовано обхідні газопроводи на Балтиці чи в Чорному морі. Щойно з’явиться політична можливість здобути контроль над українською трубою, наші східні сусіди цим скористаються, - наголосив президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ». - Адже тоді «Газпром» стане експортним і трубопровідним монополістом і у нього з’явиться унікальна можливість - маніпулювати обсягами, напрямками і цінами на газ, що постачається до Європи. При цьому український маршрут з огляду на географічні особливості буде економічно найбільш доцільним і вигідним. Адже ні в «потоках», ні в «Ямал – Європі» по дорозі немає підземних газосховищ».

Не варто, на думку експерта, поспішати і з приватизацією «Укргазвидобування». Краще притримати два-три роки, зробити його прозорим і готувати на IPO певний пакет, аніж просто продати дешево ласі шматки олігархічним групам та міжнародним спекулянтами і пустити потім гроші на проїдання, як це було з реприватизацією «Криворіжсталі».