Масована атака дронів на Новоросійськ, Туапс і Севастополь 17 травня. Що відомо

У ніч на п'ятницю три регіони Росії та анексований Крим були атаковані більш ніж сотнею безпілотників, випливає з повідомлення російського Міноборони.

Нічний наліт БПЛА-камікадзе на нафтові та енергетичні об'єкти Краснодарського краю та анексованого Криму став наймасовішим з початку війни.

У п'ятницю вранці Міноборони Росії заявило про відбиття атаки 102 безпілотників. Повідомляється, що були атаковані Туапсинський НПЗ, термінал «Транснафти», мазутний термінал та порт у Новоросійську, підстанція у Севастополі.

Згідно з заявою, 51 дрон-камікадзе було знищено або перехоплено над територією Криму, 44 безпілотники — над Краснодарським краєм, ще шість дронів було збито або перехоплено над Білгородською областю і один над Курською, стверджує військове відомство.

Джерело Української служби Бі-бі-сі у силових структурах при цьому стверджує, що за атаками на Севастополь, порт Новоросійська та Туапсинський НПЗ стоять СБУ та головне управління розвідки Міноборони України.

Від Новоросійська понад 400 км до найближчої точки на лінії фронту в Україні, від Туапсе — майже 550. Тихохідний дрон долає цю відстань за кілька годин і переважно летить над підконтрольною Росії територією чи акваторією, до того ж їх був цілий рій — тобто говорити про раптовий удар не доводиться.

Усі атаковані локації раніше вже зазнавали ударів дронів і, за логікою, повинні бути прикриті об'єктовою системою ППО. Проте на відеокадрах у соцмережах видно «прильоти» та сильні пожежі, підтверджують попадання за цілями очевидці та російські «військори», про «займання» повідомляють і місцеві оперштаби.

Зважаючи на все, чисельність зіграла свою роль. За інформацією з відкритих джерел, українська промисловість вийшла на такий обсяг виробництва ударних безпілотників середньої та великої дальності, що дозволяє організовувати прорив російської системи ППО за рахунок їхнього масованого одночасного застосування. Крім того, удар з повітря був синхронізований із спробою атаки безекіпажними катерами у Чорному морі.

Російські об'єкти, пов'язані з переробкою та транспортуванням нафтопродуктів, залишаються пріоритетними цілями ЗСУ, а це означає, що з накопиченням безпілотних засобів ураження такі удари можуть повторюватися. Російська армія діє приблизно так само.

З урахуванням відносної дешевизни ударних БПЛА точне потрапляння навіть одного з 20 у стратегічний об'єкт, такий як нафтовий термінал, з лишком окупає витрати на складання всієї партії і може вважатися успішною операцією.

У випадку з Туапсе, Новоросійськом та Севастополем російська ППО стикається з тими ж труднощами, що й українська під час оборони Одеси та Очакова. Відсоток збитих повітряних цілей над портовими містами нижчий, ніж над материком, оскільки створити ешелоновану систему ППО з боку моря є досить проблематично. Це, як мінімум, дуже витратний захід — хоча ремонт НПЗ та простий морських терміналів можуть обійтися ще дорожче.