counter
поиск на сайте ИА ASN
рус укр
Архів
поиск на сайте ИА ASN


Пошук

Сортування:

Механізм для лобі, або Достукатися до гаранта
Таке враження, наче країна із захватом долучилася до масштабної електронної гри, в якій, аби виграти, потрібно подолати рівень, що виражається у 25-тисячній підтримці співгромадян. От лишень, як виявилося, впевненість у тім, що цей рівень - головний, уже почала приносити розчарування: одну з петицій - про підтримку вільного володіння зброєю, - яка подолала планку в 25 тисяч голосів, набравши майже 40 тисяч, глава держави не підтримав. Кому шлях до військкомату Днями стало відомо, що Петро Порошенко в інтерв'ю українським телеканалам виступив проти вільного володіння в нашій країні зброєю. Коли у нього запитали про подальшу долю цієї петиції, Президент відповів, що люди, котрі її підтримали, - це аж ніяк не вся країна, а лише «привернення уваги». За словами Порошенка, він не прихильник тих, «хто хоче ходити по вулицях зі зброєю, дестабілізуючи таким чином ситуацію в містах, далеких від зони проведення АТО». А кому, мовляв, дуже кортить, тому шлях до військкомату. Аргументи глави держави такі: згідно з даними соцдослідження, вільне володіння зброєю підтримують лише 11% українців, тоді як 82% громадян нашої країни виступають проти, і він - на боці більшості. У свою чергу голова Асоціації власників зброї Георгій Учайкін, який і є автором цієї петиції, впевнений, що глава держави з її текстом просто не знайомий. За його словами, «Порошенко не прочитав першу в історії України петицію про те, щоб законодавчо закріпити право громадян на захист». Мовляв, «це зрозуміло з його відповіді, бо йшлося не про зброю, а про законодавчо закріплене право українців на захист, - навіть у назві петиції жодного слова про вільний обіг зброї». Петиція ж, яка набрала 36 тисяч 244 голоси, пропонує «законодавчо затвердити право громадян України на захист шляхом внесення змін до Конституції, додавши пункт про те, що кожен громадянин України має право на вільне володіння вогнепальною зброєю для захисту свого життя, житла і власності, життя та здоров'я інших людей, конституційних прав і свобод у разі узурпації влади», а також прийняти окремий закон про громадянську зброю і боєприпаси. Спроба № ... Якщо говорити про зброю і тих 25 тисяч українців, які підтримали петицію, то деякі експерти таке «бажання народу» трактують дещо інакше. Приміром, директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко впевнений, що переважно всі найпопулярніші електронні петиції необхідно розглядати як цілеспрямовану лобістську кампанію. «Яскравий приклад, - сказав він «Аналітичній службі новин», - петиція про зброю. Вже було кілька спроб такої кампанії. За нею стоять продавці зброї. Вони використовують нинішні настрої в суспільстві. Але є дослідження соціологів, згідно з якими абсолютна більшість українців проти вільного придбання зброї. До того ж зараз у нас з'явилося багато нелегальної зброї із зони АТО. І якщо дозволити всім озброюватися, це може призвести до негативних наслідків. Тому влада має відреагувати на цю петицію і пояснити, чому її не можна приймати». Тобто що ми маємо, як то кажуть, у сухому залишку: у ЗМІ хвилею прокотилася інформація про те, що Президент у телеефірі дав відповідь на петицію про легалізацію зброї. Тим часом, за процедурою, передбаченою в законі про електронні петиції, ця відповідь має з'явитися на президентському сайті - на сторінці електронних петицій у вкладці «З відповіддю». Отже, відкриваємо вкладку «На розгляді». Там досі перебувають 5 петицій: вимога призначити прем'єр-міністром України М. Саакашвілі, з його 31505 голосами, петиція про скасування грошової застави для корупціонерів, що набрала 32024 голоси на свою підтримку, про впровадження електронної системи голосування в Раді за відбитками пальців (29825 голосів), про скасування розмитнення і акцизного податку на імпорт авто (цю петицію підтримали 38326 осіб) і вимога законодавчо затвердити право громадян України на захист. За ідеєю, петиція про право громадян на самозахист уже мала б бути у вкладці «З відповіддю», але ми цього не бачимо. Коли Порошенко «зробить усім добре» А поки що українці з ентузіазмом дитини, яка дорвалася до жаданої іграшки, продовжують строчити електронні прохання, просячи Президента втрутитися у розв’язання і їхніх побутових проблем, і проблем вулиці/міста/району/області. Окремі унікуми, дивлячись на все це розмаїття думок, які розтікаються по дереву, чи то пак по сторінці е-петицій, просять главу держави «Терміново зробити всім добре». І в тілі петиції видають докладні рекомендації, як цього досягти. Так, Юрій Криворучко пропонує «зробити долар по 50 копійок, а євро по 80», бо ж не діло, «що долар практично зрівнявся з євро», «кожному жителю України видавати по 2000 гривень на місяць, щоб добре жилося», «захистити традиційні сімейні цінності і дозволити гей-шлюби», «скасувати всі податки і збори», а також «відремонтувати всі дороги і мости», «встановити пенсійний вік на рівні 40 років», «перенести Кембриджський, Оксфордський, Гарвардський» і решту «університетів до України» і «навчитися рятувати людей від смертельних захворювань», причому робити це абсолютно безкорисливо. А якщо без жартів, то автор цієї петиції пропонує «зробити на цьому сайті трохи складнішу реєстрацію для тих, хто пише петиції, щоб десятки тисяч подібних юридично неграмотних петицій «про все хороше» не потрапляли на цей сайт і не вбивали справді гарну ідею». Петиція його, між іншим, дуже навіть слушна. Шкода, що зі своїми шістьма голосами підтримки вона не зможе претендувати навіть на те, аби її елементарно прочитали. До речі, в Україні, на відміну від тих самих США, поки що немає політичної культури петицій, наголосив політичний експерт Петро Олещук, який зазначив, що «в цілому ініціатива непогана, але на сьогодні складно говорити, наскільки вона вдала». Петро Олещук звернув увагу і на те, що «такий інструментарій, як петиції, може просто перетворитися на мережеві ігри. Адже навіть зараз багато фейкових петицій, наприклад, щодо призначення одного з політиків послом у Гондурасі». Крім того, Олещук не виключає того, що за допомогою петицій влада може вкидати потрібні їй теми. Водночас, за його словами, репрезентативність петицій в Україні поки що не досить висока, і це пов'язано з технічними питаннями. «Доступ до Інтернету - це атрибут міст. Села й маленькі населені пункти ще погано охоплені Всесвітньою павутиною», - пояснив він. Не панацея від проблем Наразі ж виходить, що «добре» - правда, зовсім не те, яке вони очікували, - Президент зробив лише бажаючим озброїтися і лобістам цього питання. Хто на черзі, поки що незрозуміло, бо, судячи з усього, тимчасові рамки розгляду петицій не дотримуються. Разом з тим заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, який курирує тему електронних петицій, у своєму коментарі «Аналітичній службі новин» зазначив, що «петиція - це інструмент громадського обговорення, об'єднання громадянської позиції навколо якогось питання, фактично відображення потреб суспільства, проблеми, які його хвилюють. І байдуже, які вони. Люди можуть хотіти і відкриття Burger King. У цьому немає нічого дивного, вони мають на це право». Але, знову ж таки, 25 тисяч голосів на підтримку зовсім не означає, що її буде підтримано Президентом, а отже, буде ініційовано прописаний у законі механізм її реалізації. Тобто, за словами голови правління Українського центру прямої демократії Ігоря Куруса, все залежить від влади: або використовувати цей інструмент, прислухаючись до народу, або маніпулювати ним. «Петиція, - поділився Ігор Курус своєю думкою з АСН, - це не панацея від усіх проблем, а, що дуже важливо, дієвий інструмент комунікації між суспільством та владою. Через петицію можна зруйнувати монополію партій і олігархів на нормотворчість. Адже право на законодавчу ініціативу мають політики, а не носій влади - народ. Петиція ж фактично дає громадянам право ініціювати розгляд будь-якого питання, яке турбує суспільство, а не політиків чи олігархів. Приклад: ініціативи про скасування акцизу на розмитнення авто, про скасування грошової застави для корупціонерів». При цьому експерт зазначив, що відповідь на питання, чи зможемо ми правильно використовувати і застосовувати такий інструмент прямої демократії в українських реаліях, дасть лише час. Якщо влада, запевняє голова правління Центру прямої демократії, «покладе петиції у «довгу шухляду» або займеться відписками, можна вважати, що цей механізм було запроваджено, аби знизити градус суспільного невдоволення. Тоді петицію буде зведено нанівець, як це сталося з люстрацією і боротьбою з корупцією. Інтерес до неї згасне, і люди знову підуть на вулицю. Але якщо влада почує громадян і своєчасно реагуватиме, це означає, що петиція буде ефективним дієвим механізмом відновлення довіри громадян до влади». Шанс знайти спільну мову з людьми У тому, петиції - шанс для влади знайти спільну мову з народом, переконана і член Громадської ради Майдану, керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «У першу чергу треба провести паралелі із західним світом, - сказала вона АСН, - погляньте, як у них працюють електронні петиції. А там вони працюють досить ефективно. У європейських країнах це справді допомагає консолідувати суспільство і налагодити діалог між владою та суспільством. А в нашій країні треба віддати належне Президенту, який пішов на це і погодився з громадськими організаціями (ініціаторами подання електронних петицій і розвитку цього електронного сервісу були саме громадські активісти)». Політолог вважає, що система електронних петицій (якщо вона запрацює), зніме напругу в суспільстві, яка зараз є. «Якщо ж влада не захоче почути активну частину суспільства, - запевняє Богдана Бабич, - а таких на сайті зареєстровано близько мільйона, то вони знову перейдуть до шин. Не хотілося б, щоб спроба перейти в конструктивний діалог із владою знову вивела людей на вулицю». Підтримує цю позицію і політичний експерт Євген Магда, який, спілкуючись із кореспондентом АСН, висловив думку, що «електронні петиції - це клапан, котрий дозволяє викинути зайву соціальну напругу. І нам потрібно вчитися цього елемента демократії, але не варто його ідеалізувати, вважати, що електронна петиція - те, від чого моментально зміниться внутрішня політика. Якби електронні петиції були всемогутніми, то хакери давно б правили якщо не світом, то США точно». Магда наголосив, що електронні петиції стануть ефективнішими, коли відбудеться ще низка необхідних змін в українському суспільному житті. А ось політолог Сергій Толстов, звертаючи увагу на очевидний факт, що петиції - це копіювання американських ідей, де вони використовуються вже давно, оскільки з їхньою допомогою дається оцінка внутрішньополітичної громадської думки, у коментарі АСН зазначає, що, з одного боку, Україна просто вирішила перейняти цей досвід, а з іншого - «розміщенням петицій частково керує влада, дає їм оцінку. У разі, якщо владі якісь петиції вигідні, вона посилається на них. Якщо ж владу не влаштовує петиція, то на неї просто не звертають увагу. Тому це - один з методів соціально-політичного маркетингу, маніпулятивна технологія, якій не варто приділяти серйозної уваги». Не Бог і навіть не цар ... Тому питання, чи буде реалізовано хоча б одну петицію, поки що залишається відкритим. А враховуючи реакцію Президента на «збройове прохання», прогнозувати що-небудь навряд чи варто. Хоча, на думку голови правління Центру стратегічних досліджень Павла Жовніренка, певну їх частину, швидше за все, таки буде прийнято. «Це загальноприйнята практика і в Штатах, і в Європі, - роз'яснив політолог АСН. - Оскільки ми рухаємося за європейським вектором, неможливо не користуватися ними. Але навіть якщо петицію підписали 25 тисяч людей, це не означає, що рішення стосовно неї буде позитивним. А чи приживеться у нас ця практика, покаже час: умовно кажучи, коли буде підписано 50 петицій, а щодо жодної з них не буде прийнято рішення, тоді можна буде сказати, що практика не прижилася, але я не думаю, що так буде» . Обговорюючи питання ефективності електронних петицій, експерти зазначають, що вона могла б бути вищою, якби петиції адресувалися не Президенту, а Верховній Раді. «Це консультативний механізм, який свідчить про зацікавленість суспільства у прийнятті тих чи інших рішень. Петиції можуть розглядатися як додатковий інструмент тиску, але не обов'язково вирішальний. Президент будь-якої країни, у тому числі й США, керуватиметься у прийнятті рішень тим, як він бачить ситуацію, - пояснив «Аналітичній службі новин» політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. - Парламентарій більше змушений враховувати точку зору своїх виборців з конкретного округу, ніж Президент». Аналізуючи вже подані петиції, зауважила АСН кандидат юридичних наук, юрист-кримінолог Ганна Маляр, розумієш, що значна частина громадян помилково наділяє главу держави безмежними повноваженнями з вирішення всіх питань, оскільки багато петицій виходять за межі його повноважень, а це означає, що їх зрештою буде перенаправлено до органів державної влади, які за законом компетентні вирішувати зазначені в петиції питання. Але, судячи з усього, особливо, якщо врахувати, з яким «завзяттям» кидаються розв’язувати людські проблеми в органах державної влади, ці «чолобитні царю» можуть закінчитися великим електронним пшиком. А ідея ж бо гарна...
22-09-2015 17:37 Публікації - Суспільство

Влада пішла назустріч Саакашвілі, призначивши Сакварелідзе прокурором Одеської області
Призначення заступником Генерального прокурора Романа Говди є помилкою глави ГПУ Віктора Шокіна і стане приводом для його критики. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «У Саакашвілі стиль розв’язання проблем - це використання силових структур. Тому йому дуже потрібні були свої люди у правоохоронних структурах. Таким є керівник міліції. А ось у прокуратурі у нього були проблеми. Прокуратура працювала за власною логікою. Тому він три місяці намагався поставити туди свою людину», - сказав він. За його словами, призначивши прокурором Одеської області Давида Сакварелідзе, влада пішла назустріч голові Одеської ОДА. «В особі Сакварелідзе знайшли компроміс. Його місія - допомагати Саакашвілі в Одесі і паралельно займатися реформуванням прокуратури. Призначення його тимчасове», - зазначив експерт. Разом з тим політолог наголосив, що за подіями у ВР (мається на увазі затримання та арешт народного депутата Ігоря Мосійчука. - Ред.) ніхто не звернув увагу на призначення заступником Генерального прокурора колишнього прокурора Одеської області Романа Говди. «Його підозрювали в корупції, у нього був конфлікт із Саакашвілі. Тому така рокіровка - це помилка Шокіна. Генпрокурор і так зазнає серйозної критики з боку парламентаріїв, експертів, а тут ще з'явився один додатковий привід. Взагалі, у прокуратурі необхідна люстрація. Вона вже починається на місцевому рівні, проте є проблема з керівниками прокуратур. Там багато старих кадрів, і питання в тім, як вони працюватимуть у нових умовах», - резюмував він.
21-09-2015 11:16 Думки - Політика

Найпопулярніші петиції потрібно розглядати як лобістську кампанію
Електронні петиції можуть використовуватися в політтехнологічних цілях. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.«Україна, ввівши електронні петиції, перейняла закордонний досвід. Орієнтувалися на США. Таким чином вирішили продемонструвати прозорість, відкритість, сучасні канали комунікації. Але у нас не врахували одну особливість нашої політики - можливість використання петицій у політтехнологічних цілях», - сказав він.За його словами, в основному всі найпопулярніші електронні петиції необхідно розглядати як цілеспрямовану лобістську кампанію.«Яскравий приклад - петиція про зброю. Вже було декілька спроб такої кампанії. За нею стоять продавці зброї. Вони використовують нинішні настрої у суспільстві. Але є дослідження соціологів, згідно з якими абсолютна більшість українців проти вільного придбання зброї. До того ж нині у нас з'явилося багато нелегальної зброї із зони АТО. І якщо дати змогу всім озброюватися, то це може призвести до негативних наслідків. Тому влада повинна відреагувати на цю петицію і пояснити, чому її не можна ухвалити», - зазначив експерт.Також він додав, що є й петиції, які Президент не може реалізувати з технічного боку.«Є ще один приклад - петиції про призначення Саакашвілі прем'єр-міністром. Хоч вона і дуже популярна, це не означає, що завтра Порошенко повинен подавати пропозицію про його призначення. До того ж не він це вирішує. Згідно з Конституцією це робить парламент. Глава держави тільки подає кандидатуру», - зазначив експерт.Фесенко акцентував, що з електронними петиціями існує багато нюансів і особливостей.«Це один із способів комунікації із суспільством. Тому на петиції звертати увагу потрібно. Але петиції не є зобов'язанням для влади», - вважає політолог.Разом з тим, аналітик зауважив, що на сьогодні найпопулярніші петиції не в інтересах влади.
20-09-2015 11:49 Думки - Суспільство

Наступний крок — вже приватні армії
Легалізація зброї вигідна винятково продавцям зброї і несе великі ризики. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Відповідь одна — це вигідно тим, хто торгує зброєю. Саме вони — головні лобісти. Я просто знаю, брав участь у цих спільних зборах з представниками асоціацій — за всіма цими громадськими організаціями, за всіма цими кампаніями з просування вільного продажу зброї стоять, звичайно ж, ті, хто торгує зброєю. Це величезний потенційний ринок, вони активно просувають ідею (вказують на Молдову, на деякі інші країни) і спираються на часткову підтримку громадськості», — розповів експерт. Політолог упевнений, що є велика кількість людей, які насправді в країні проти цього. «Я вважаю, що введення в країні вільного продажу зброї було б величезною помилкою і величезним ризиком, у нас і так проблема з бойовою зброєю. Багатенькі буратіно на дорогих іномарках тільки щось, одразу використовують навіть травматичну зброю для того, щоб з'ясувати стосунки між собою. Це заради пустощів. А якщо це легалізувати, то масштаби неконтрольованого використання зброї, коли воно може потрапляти у випадкові руки не власників, а домочадців або тих, хто може його вкрасти, будуть значно більшими. А ще після того, як легалізують зброю, з'явиться спосіб легалізації охоронних фірм. Думаю, це наступний крок, а це вже приватні армії», — зазначив Фесенко. За словами політолога, для нього стало відкриттям те, що цю ідею підтримує Генпрокурор Віктор Шокін. «У нас нині головні лобісти — це продавці зброї. Деякі громадські активісти, які хочуть спростити собі змогу доступу до зброї — вони це розглядають як спосіб самозахисту. Але як показує досвід багатьох країн — від Штатів до такої мирної країни, як Фінляндія — ризики тут величезні», — резюмував експерт.
07-09-2015 18:16 Думки - Суспільство

Заява про можливе введення воєнного стану - це попередження Росії
Заява про можливість введення воєнного стану - це попередження Росії і сепаратистам. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Ескалація вже є. Але якщо виникне щось, як Дебальцеве або гірше - можливий варіант введення воєнного стану, але не по всій країні, а в Донецькій та Луганській областях. Заява - це попередження Росії і сепаратистам», - заявив він. Фесенко пояснив, що введення воєнного стану навіть у двох областях означатиме не лише скасування місцевих виборів, а й - Конституційної реформи. «Фактично, Україна заявить, що на певний час припиняє процес внесення змін до Конституції, одного з пунктів Мінських домовленостей», - акцентував політолог. «Ця заява не стільки для внутрішнього користування і не анонс введення воєнного стану, а попередження протилежній стороні, що в разі настання та активізації військових дій по відношенню до Маріуполя, Артемівська та в Харківському напрямку - це буде зроблено», - підсумував він.
17-08-2015 12:47 Думки - Події

Жоден голова ОДА не зможе перемогти контрабанду без відповідної допомоги
Гучні призначення Георгія Туки, Геннадія Москаля, Павла Жебрівського, Михайла Саакашвілі на пости голів Луганської, Закарпатської, Донецької та Одеської обладміністрацій не зможуть допомогти повністю розв’язати проблеми з контрабандою. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Коли призначали цих людей, то питання контрабанди хоч і було на порядку денному, але з точки зору навантаження і різних функцій залежно від регіону. Сказати, що це було головною причиною призначення цих людей і головним завданням для них — було б неправдою. Наприклад, Москаль має займатися не лише боротьбою з контрабандою, але елементарно наведенням порядку в регіоні, відновленням впливу центральної влади на регіон, де він значною мірою був втрачений. Така сама проблема, але в іншому контексті, з іншими причинами була в Донецькій області. Але Кіхтенко, скажімо так, потрапив під вплив місцевих еліт і найпевніше співпрацював з ними, ніж виконував завдання центральної влади», — розповів Фесенко. Політолог зазначив, що питання контрабанди в Закарпатті або в Одеській області і в зоні АТО — це принципово різні речі, оскільки в одному випадку йдеться про контрабанду через держкордон, а в іншому (у Донецькій і Луганській областях) — про контрабанду на території військових дій, де немає державного кордону. Ці регіони не можна узагальнювати і це принципово. «Це всього-на-всього одна з проблем, одне із завдань, які треба розв’язати. Але це мають робити не голови ОДА, а влада загалом. І на Одещині, і на Закарпатті. Але треба згадати, що у нас контрабанда не лише в цих регіонах. Є ще один край контрабандистів — це Волинь. Там зміни глави області не відбулося, оскільки не було скандальної ситуації. Але проблема актуальна і для Волині. Боротьба з контрабандою залежить не тільки від ефективності голови адміністрації, а і від скоординованих ефективних дій правоохоронних органів, силових структур разом із місцевою владою. Сам голова області, хоч би яким він був талановитим, не зможе перемогти контрабанду, якщо не буде відповідної допомоги», — розповів Фесенко.
03-08-2015 14:10 Думки - Суспільство

У судовій системі багато тих, хто зобов'язаний Лавриновичу, вони допомагатимуть йому
Справа екс-міністра юстиції Олександра Лавриновича навряд чи буде доведено до кінцевого результату. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Такі ситуації завжди складаються по-різному. Хтось тікає з країни. Чому так багато дірок, зокрема на кордоні, що їм вдається втекти — ось у чому питання. Не всі ж тікають. Наприклад, Єфремов, він же залишився в Україні. Він фактично під домашнім арештом, але процедури тривають. Проблема в тому, чому всі ті, кого намагаються покарати, не доходять до в'язниці. Тут декілька причин. Перша — загальна — це корупція. Можна відкупитися або на стадії слідства, можна відкупитися на стадії судового рішення, там відпрацьована схема. Проблема в тому, що призначається така застава, яка під силу людині, яка повинна опинитися у в'язниці», — розповів Фесенко. Політолог зазначив, що сума може бути досить великою — у декілька мільйонів гривень, але всі її платять. «У мене підозри, що платили не лише офіційний заставу, але і платили ще неофіційно. Відпрацьована технологія, коли суди навіть зменшували заставу, теж не просто так, а за хабарі. Це технологія відкату. І це працює, на жаль. Ну і потім все-таки якщо треба бігти або людина хоче втекти, то платить вже, як я розумію, прикордонникам і, можливо, СБУ або тим правоохоронним органам, які спостерігають і можуть затримати під час перетину кордону», — розповів експерт. Фесенко вважає: для того щоб система покарання винних запрацювала, необхідні серйозні кадрові зміни в судновій владі. Не лише формальні зміни, а й кадрове оновлення і в судах, і в прокуратурі, і в інших силових структурах. «Якщо цього не буде, то, на жаль, тенденція, яка є нині, буде діяти й далі. Що стосується Лавриновича, то в судовій владі і в системі юстиції занадто багато людей, які чимось зобов'язані йому. Багато людей при ньому і завдяки йому призначалися на посади. Тому ці люди будуть йому допомагати не лише за гроші. Чи захоче тікати Лавринович — не знаю. Тут мотиви залежать від психології людини, якщо вона почуватиметься в безпеці і буде впевнена, що зможе нейтралізувати звинувачення проти себе, то вона може залишитися. На це запитання зможе відповісти тільки сам Лавринович», — коментує політолог. На думку Фесенка, треба враховувати, що Лавринович дуже сильний юрист із величезним досвідом. Він сам написав багато законів, як і Портнов останнім часом. І вони знають, як повинні спрацювати ті закони, які вони писали, як їх використовувати. І в цьому сенсі Лавринович буде захищатися, знаючи ту зброю, яку проти нього використовуватимуть. «Якщо буде велика політична воля, то можна буде Лавриновича посадити за грати, але враховуючи всі обставини, думаю, що пред'явити йому реальні звинувачення буде непросто. Такі люди, як Лавринович і Портнов, професійні юристи, вони страхуються. І не підставляються, щоб за умови зміни влади їх не притягли до відповідальності, як було, наприклад, з Луценком. Думаю, справа Лавриновича буде, але в його випадку буде дуже непросто довести її до кінцевого результату», — підсумував Фесенко.
31-07-2015 16:28 Думки - Політика

Прокуратура враховує настрої в парламенті і коаліції
Верховна Рада може не знайти голоси за притягнення до кримінальної відповідальності та арешт народного депутата Андрія Лозового. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Про те, що може бути подання ГПУ на Лозового, було відомо ще два місяці тому. Однак прокуратура ризикувати тоді не стала. Адже потрібні були результативні рішення щодо Мельничука та Клюєва. Якби одразу подали щодо членів коаліції, то могли б провалювати голосування з усіх. ГПУ обрала собі таку тактику, і вона правильна», - сказав він. За його словами, прокуратура діє політично доцільно і враховує настрої в парламенті і коаліції. Водночас, на думку політолога, Рада може не підтримати подання ГПУ щодо Лозового. «Головна проблема - чи будуть голоси, бо прийняти таке рішення буде набагато складніше, ніж щодо Мельничука. І я не впевнений, що вдасться це зробити. Однак це може стати методом тиску на Радикальну партію», - зазначив Фесенко. Крім того, експерт виключає можливість розвалу коаліції через це питання. «Навіть якщо Радикальна партія вийде з коаліції, то вона не розвалиться», - резюмував він.
22-07-2015 09:20 Думки - Політика

Основи основ і загублена кома
Парламент має визначити долю конституційної реформи вже в цей четвер, 17 липня 2015 року. Принаймні таке рішення ухвалено під час погоджувальної ради Верховної Ради. Й хоча словосполучення «конституційна реформа» не сходить з язиків, оприлюднено принципи основних змін і отримано висновки Венеціанської комісії, яким буде результат гри, поки що складно сказати. Адже завдання стоїть непросте: збалансувати документ, якому всього дев'ятнадцять років і який вже правлено-переправлено, забезпечити обіцяну передачу повноважень з Києва на місця, а не посилити президентську вертикаль, прикриваючись добрими намірами. Знову ж таки, процес коригування може затягнутися, зокрема й через конфлікти в парламентській коаліції. Де урізати, а де додати То що пропонують? Згідно з офіційною версією — відхід від централізованої моделі управління в державі при збереженні унітарності, забезпечення самостійності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація повною мірою положень Європейської хартії місцевого самоврядування, принципів субсидіарності та фінансової самодостатності місцевого самоврядування. Зокрема передбачається скасування інституту голів державних адміністрацій. Замість них в районах і областях запровадять інститут префектів для нагляду за дотриманням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування. Префектів призначатимуть і звільнятимуть так само, як нині голів держадміністрацій — указом Президента України за поданням Кабінету Міністрів України. Префекти не втручатимуться в оперативне управління,  не розпоряджатимуться бюджетними потоками й іншими фінансовими ресурсами місцевого самоврядування. Вони матимуть право припиняти дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду. Крім того, Президенту, Конституційному Суду України (КСУ) і Верховній Раді надається право притягати до відповідальності тих, хто ухвалить сепаратистські рішення, створить загрозу суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України. Передбачається, що в таких випадках Президент як гарант Конституції зможе призупинити повноваження відповідної ради або голови громади. КСУ повинен буде дати правову оцінку, а парламент у свою чергу ухвалити рішення про призначення позачергових виборів. Що ж стосується особливого статусу регіонів, активно обговорюваного в розрізі подій на сході України, то в перехідних положеннях змін до Конституції згадується спеціальний закон. Президент Петро Порошенко повідомляв ще під час презентації проекту, що документом визначається можливість специфічного порядку місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей, але наголосив: «Проект змін до Конституції не передбачає жодного особливого статусу Донбасу. Всі ці думки — від лукавого. Проект припускає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей, які визначаються окремим законом. Саме так це зараз і врегульовано». Спецстатус і спецправа Та водночас запропоновані зміни до Основного закону викликали низку зауважень і застережень. Так, директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко зазначив АСН, що вбачає два дискусійних питання. Вони пов'язані з особливим статусом Донбасу та наданням Президенту повноважень розпускати місцеві органи самоврядування. «Норма, яка викликає багато суперечок, — це особливий статус окремих районів Донбасу. Росія і сепаратисти наполягають на тому, щоб це було закріплено в Конституції. Але, найпевніше, цю норму закріплять у перехідних положеннях», — сказав він. Що ж стосується надання Президенту інструментів впливу на місцеві органи влади, то Фесенко зазначив, що багато хто вважає це посиленням впливу глави держави і ослабленням інституту місцевого самоврядування. Однак тут йдеться про баланс повноважень. Президент — гарант Конституції. Саме він, а не парламент і уряд, повинен стежити за дотриманням Основного закону. Відповідно він повинен мати інструменти впливу на ситуацію в разі прояву сепаратизму чи інших форс-мажорних обставин. За словами експерта, якщо у центральній владі не буде впливу на місцеві органи влади, то є ризики «розповзання» країни, коли одні ухвалюватимуть рішення про членство в ЄС, а інші — у МС. «Не думаю, що Президент щотижня або щомісяця користуватиметься своїм правом розпускати місцеві органи влади. Таким правом він скористається лише у форс-мажорних, екстраординарних ситуаціях, а вони часто не виникатимуть», — резюмував експерт. Формальність або формат А ось незалежний політичний експерт Тарас Чорновіл упевнений, що в нових змінах до Конституції право глави держави розпускати місцеві органи влади тільки формалізується, оскільки така норма чинна й нині. «Якщо дивитися глобально, то зміни в Конституцію правильні. Згідно з ними, частину повноважень з центру передають на найнижчий рівень, тобто громадам. Якби вони застрягли посередині, на рівні областей і районів, то поступово це призвело б до федералізації. Коли регіональні органи отримують додаткові повноваження, то вони рано чи пізно почнуть працювати проти держави, на свої особисті інтереси», — сказав він АСН. За його словами, однією з проблем у запропонованих змінах до Конституції є повноваження префекта, оскільки їх чітко не виписано. «Але вона може вирішитися до другого читання. Загалом позитивний момент в тому, що префекти лише контролюватимуть, тобто вони можуть зупинити, але не профілювати бюджетні кошти, що робить сьогодні голова адміністрації», — зазначив він. І акцентував, що рішення про право Президента розпускати місцеві органи влади правильне, в будь-якій цивілізованій країні глава держави має такі права. Косметичний ремонт Категорично не згоден з колегами голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко. Він стверджує: зміни до Конституції — косметичні, а країна потребує абсолютно нової Конституції. «Треба передати всі повноваження, крім питань національної інфраструктури, національної безпеки, оборони та міжнародних відносин. А все інше можна віддати на місця і ввести пряму виборну структуру керівників регіонів, зафіксувати нову бюджетну політику. Саме такої Конституції і потребує сьогодні країна, а не просто косметичних змін», — розповів політолог. Бондаренко зазначив, що в первинному проекті Конституції був особливий статус Донбасу, а сьогодні цей особливий статус зник. Він також вважає неприпустимим те, що Рада може призначати перевибори до місцевих рад. «З 1864 року, після земської реформи Росії, не було жодного прецеденту, навіть у СРСР, щоб глава держави міг звільнити того чи того голову ради або розпустити раду. Це буде нововведення, це буде нівелювання самого принципу рад», — додав він. І сказав також: у разі якщо голова тієї чи тієї місцевої ради порушує Конституцію, то ними повинні займатися прокуратура і СБУ, а не Президент. STOP федералізації Але директор компанії стратегічного консалтингу «Berta Communications» Тарас Березовець каже, що нервувати і хвилюватися не варто. «У мене великі сумніви, що, крім децентралізації, щось ухвалять цим складом парламенту. Якщо розглядати цей парламент як перехідний (тобто будуть дострокові вибори), тоді це вже завдання нового парламенту — змінювати Конституцію», — розповів Березовець. На думку експерта, побоювання, що децентралізація призведе до федералізації, абсолютно невиправдані. Березовець наголосив, що в таких унітарних країнах, як Польща і Франція, вже провели децентралізацію. Пов'язувати децентралізацію і федералізацію, за словами експерта, можуть лише люди, які не уявляють суть цих понять. А те, що території Донбасу і Криму вимагають особливого порядку місцевого самоврядування на кілька років, це логічно: «Треба бути готовим, щоб не чекати і потім гарячково намагатися щось поміняти. Тобто Україна повинна готуватися заздалегідь, що з цими територіями робити, коли вони повернуться під наше крило». Втрачено кому До того ж багато хто вважають, що після внесення навіть найкращих змін до Конституції, та залишиться неідеальною. А передбачені зміни до Конституції дають змогу реалізувати концепцію реформи місцевого самоврядування, проте вона почнеться не раніше 2017 року. Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко пояснив АСН, що хоча є плюси, головними з яких є те, що зміни дають змогу реалізувати концепцію передбаченої реформою місцевого самоврядування. Також непогано виписаний розділ про органи місцевого самоврядування, та є й проколи. Так, стаття 144 про право Президента розпускати органи місцевого самоврядування подана в спотвореному варіанті. «У ній поставили неправильні розділові знаки, замість «і» поставили кому. Тож замість двох умов для припинення повноважень органів місцевого самоврядування, тепер умовою може стати будь-яка обставина, чи то порушення Конституції, чи то загроза територіальній цілісності та національній безпеці. Це справді розширює можливості для жорсткої санкції. Разом з тим, експерт акцентував, що найгіршим моментом є те, що у перехідних положеннях Конституції реформу відтерміновано на два роки. «Можна сказати, що Путін в цьому раунді битви переміг. Два роки поспіль Україна не розвиватиметься, не буде мати змоги формувати органи місцевого самоврядування. Все, що стосується реформи, почнеться аж після виборів у жовтні 2017», — резюмував Коліушко. П'ятирічку за два дні Завідувач кафедри політології Національного університету України «Києво-Могилянська академія» Олександр Дем'янчук зазначив, що Основний закон змінюватимуть ще протягом найближчих п'яти років. «Загалом ідеальну Конституцію легше писати з нуля. Як це зробили свого часу американці. У новій країні створили Конституцію і вона проіснувала понад 200 років, в ній було лише 70 правок. У нашій ситуації зміни до Конституції неминучі і неідеальність Конституції теж неминуча. Вважаю, що нині будь-які позитивні зміни, пов'язані з децентралізацією, підуть на користь. Ну а те, що Конституція буде змінюватися протягом найближчих п'яти років, — це точно. Неможливо нині зробити ідеальну Конституцію з тими політичними силами, які задіяні в цьому процесі», — розповів Дем'янчук. Політолог зазначив, що Основний закон нині має вигляд продукту політичних сил, а не продукту суспільства: його текст і дух відповідають політичному моменту. «Думаю, що баталії точитимуться навколо деяких положень. Але загалом упевнений, що Конституцію ухвалять. Або введуть якісь окремі положення, а решту відтермінують. Це був би найоптимальніший варіант», — говорить експерт. За його словами, у коаліції є розбіжності, конфлікти і навіть вороже ставлення один до одного. «Тому думаю, що процес буде важкий і Президент шукатиме компроміси, а ці компроміси і є урізаний текст Конституції. Решту положень залишать до наступного розгляду або наступного складу Ради», — наголосив експерт. Чи то ще буде Сказане експертом підтверджують слова політиків. Зокрема, віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироід заявила: якщо зміни до Конституції ухвалять у такому вигляді, як запропоновано, то парламентсько-президентська республіка піде в небуття, оскільки норми в частині децентралізації не зовсім відповідають її принципам. Крім того, вона додала, що положення про виконавчу владу на місцях і її підпорядкування Президенту, створюють загрозу для ефективності діяльності Кабінету Міністрів. І ще одним суперечливим моментом є право Президента зупиняти повноваження органів місцевого самоврядування. «Під риторикою війни та боротьби з сепаратизмом ми можемо відмовитися від здорового глузду. Яке відношення зупинення повноважень органів місцевої влади має до боротьби з тероризмом чи сепаратизмом? Для цього є спеціальні органи — СБУ, ГПУ. Якщо глава держави сам буде боротися з цими явищами, то чим займатимуться спеціальні органи? Тож фактично на місцевий рівень вводиться ручне управління. Місцеві органи самоврядування з веденням цієї норми не те що не отримають нові повноваження, а й втратять старі, стануть паралізованими. Ми заздалегідь створюємо презумпцію їхньої вини і нав'язуємо суспільству думку про те, що вони вчинятимуть злочини», — вважає Сироїд.            
13-07-2015 19:23 Публікації - Політика

«Семафор» для кнопкодавів
Парламентарії вже до кінця поточної сесії можуть підкоригувати Регламент Верховної Ради. Спочатку планувалося, що за остаточне затвердження правил депутатської роботи візьмуться восени, але голосування 2 липня показало, що це питання — невідкладне. Бенефіс депутатів-«піаністів» На сьогодні в парламенті зареєстровано чотири постанови про скасування ухвалених 2 липня законів «Про Національну поліцію», «Про органи МВС», «Про прокуратуру», «Про реструктуризацію валютних кредитів». Причина — документи ухвалювалися з грубим порушенням Регламенту. «Якщо ви звернули увагу, то голосування за закон «Про Національну поліцію» перетворилося на бенефіс «піаністів». Кнопкодавили страшно. За бажання підсумки цього голосування легко можна оскаржити в суді», — ділився з АСН спостереженнями один із народних депутатів фракції «Народний фронт». І найпевніше, під тиском депутатського корпусу спікер Володимир Гройсман на найближчому пленарному засіданні буде змушений поставити на переголосування перераховані закони. За словами політологів, якщо голова Верховної Ради заплющить очі на кнопкодавство 2 липня, то парламент очікує погіршення ситуації з дисципліною в сесійній залі. Правила від ідеалістів У кулуарах парламенту активно обговорюється змога вже до кінця другої сесії парламенту нинішнього скликання посилити покарання за неперсональне голосування. Йдеться про те, щоб у другому читанні ухвалити відповідний законопроект народних депутатів Сергія Лещенка, Мустафи Найєма, Єгора Соболєва та Світлани Заліщук. У цьому документі передбачено низку покарань за неперсональное голосування. Депутати пропонують надати спікеру Верховної Ради право забирати у недобросовісних колег картки для голосування, якщо їх викриють у кнопкодавстві. «Також головуючий на пленарному засіданні позбавляє такого народного депутата права брати участь у десяти пленарних засіданнях Верховної Ради без виплати за цей термін зарплати. Депутатам-порушникам забороняється обіймати посади голови, першого заступника, заступника, секретаря комітету Верховної Ради, входити до складу офіційних парламентських делегацій України до кінця скликання ВР», — сказано в законопроекті. Чого лукавити, перелік покарань вражає. Лише виникає запитання, а чи залишаться всі ці стягнення в тексті документа, який винесуть у зал ВР на друге читання? Є великі сумніви. Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) Верховної Ради в пух і прах розкритикувало ініціативи молодих народних депутатів. «Вважаємо, що наділення спікера одноосібним правом ухвалювати рішення про негайне накладення стягнення на народного депутата, який порушив норму про персональне голосування, створює передумови для суб'єктивного застосування цього права і не сприятиме встановленню нормальних робочих стосунків між спікером та депутатами», — наголошує керівник ГНЕУ ВР Василь Борденюк. Також, за його словами, депутати пропонують і «кадрові» стягнення, що в свою чергу схоже на кримінальну відповідальність. «Запропоновані обмеження обіймати певні посади до кінця скликання Верховної Ради не узгоджуються з природою депутатського мандата і за своїм характером схожі на кримінальне покарання. При цьому кримінальне покарання застосовується до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину або за вердиктом суду», — продовжує Борденюк. Навіть більше, в ГНЕУ кажуть, що низка покарань за один і той самий злочин суперечить ч.1.ст.61 Конституції України. У ній йдеться про те, що ніхто не може бути притягнутий двічі до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Згадали про сенсорну кнопку «Потрібно створювати механізми протидії кнопкодавству, а не вигадувати чергові покарання за неперсональное голосування», — сказав АСН народний депутат Сергій Лабазюк. Парламентарій з групою колег ще на початку року зареєстрував законопроект про необхідність голосування за допомогою сенсорної кнопки. Нагадаємо, рівно рік тому, в липні 2014 року, вчені НАН розробили нову систему голосування під назвою «Рада-4». Система має вигляд електронного планшету з сенсорним екраном, колонкою з сенсорною кнопкою зліва, місцем для реєстраційної картки та кнопками для голосування. Запустити систему планували в грудні 2014 — січні 2015 року. На жаль, цього не сталося. Проти сенсорної кнопки виступив сам спікер Володимир Гройсман. «Сенсорна кнопка не забезпечує персонального голосування. Питання кнопкодавства можна вирішувати іншими технічними засобами. Але це десятки мільйонів, які потрібно витратити. Ми не зовсім можемо це зробити, — говорив у березні Гройсман і пустив процес із персональним голосуванням на самоплив. «Пропоную простий і нешкідливий інструмент. Досить надати Секретаріату парламенту право витягувати і вилучати картки відсутніх під час голосування депутатів, як одразу унеможливлять варіант «натискати» за когось. Ніякого насильства, превентивний засіб може бути найефективнішим заходом боротьби з кнопкодавством», — пропонує народний депутат Олена Сотник. Голосування за командою У свою чергу політологи вказують на передумови кнопкодавства. «Часто так буває, що  фракція має єдину позицію щодо голосування за конкретне питання. Всі фракції коаліції нібито підтримують голосування. А далі казус — теоретично «за» вони мають понад 300 голосів, на практиці — менше необхідних 226. Проблема в тому, що багато парламентарів безвідповідально ставляться до виконання своїх прямих обов'язків — замість голосування вони ходять по кулуарах, вкотре обідають у буфеті. Потрібно посилювати коаліційну дисципліну», — акцентує увагу народний депутат чотирьох скликань Тарас Чорновіл. Який вихід? Хоч би як банально і цинічно це не звучало, експерти згадують про «методи Чечетова», коли вся фракція голосує за помахом руки однієї людини. «Так, Михайла Чечетова лаяли за його «семафори», підняту руку. Але ситуація 2 липня продемонструвала, що потрібно гарно подумати, як керувати великими фракціями. Інакше буде бардак», — говорить голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. Самі ж депутати «оф-рекордс» кажуть, що бардак з неперсональним голосуванням буде доти, доки це дозволятиме спікер, Президент, та й самі виборці. Адже спікер може призупинити голосування, побачивши порушення Регламенту. Президент як глава держави і лідер найбільшої фракції в парламенті імені себе може «підчепити» депутатів на гачок, шантажуючи достроковими виборами у разі порушення дисципліни. А що може суспільство? Виборці можуть дати відкоша недобросовісним депутатам на чергових виборах.
07-07-2015 19:06 Публікації - Політика

Налаштування пошуку

Оберіть тип матеріалу

Оберіть тематику

За весь час

Не пропустіть

Гороскоп від Анжели Перл на 18 травня 2024 року для всіх знаків Зодіаку.
Гороскоп від Анжели Перл на 18 травня 2024 року для всіх знаків Зодіаку.
Анжела Перл зазначила, що 18 травня 2024 року буде досить продуктивним днем Цього дня можливе досягнення перши....
Гороскоп від Павла Глоби на 18 травня 2024 року для всіх знаків Зодіаку
Гороскоп від Павла Глоби на 18 травня 2024 року для всіх знаків Зодіаку
Субота, 18 травня 2024 року, згідно з гороскопом від Павла Глоби, обіцяє стати непростим днем ​​для всіх знакі....
Гороскоп на 18 травня 2024 року від Тамари Глоби для всіх знаків Зодіаку
Гороскоп на 18 травня 2024 року від Тамари Глоби для всіх знаків Зодіаку
У гороскопі на 18 травня 2024 року Тамара Глоба віщує день, який, хоч і легкий, але водночас вельми небезпечни....
Гороскоп на 18 травня 2024 року: що обіцяють астрологи
Гороскоп на 18 травня 2024 року: що обіцяють астрологи
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня) Сьогодні Овнам варто бути обережними у прийнятті рішень Намагайтеся уважно з....
Любовний гороскоп на 18 травня 2024 року: що обіцяють астрологи
Любовний гороскоп на 18 травня 2024 року: що обіцяють астрологи
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня) Сьогодні ваші пристрасні ідеї та бажання можуть бути особливо привабливими д....
більше матеріалів
/-0,084020137786865-/ /-pc-/
Top