рус. укр.

Пошук

Сортування:

Особливий статус Донбасу буде закріплений у перехідних положеннях Конституції

У змінах до Конституції два дискусійних питання, пов'язаних з особливим статусом Донбасу та наданням президенту повноважень розпускати місцеві органи самоврядування. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Норма, яка викликає багато суперечок, — це особливий статус окремих районів Донбасу. Росія і сепаратисти наполягають на тому, щоб це було закріплено в Конституції. Але, найпевніше, цю норму закріплять у перехідних положеннях», — сказав він. Таким чином, за його словами, це буде певним компромісом, який відображає позицію України за мінськими домовленостями і демонструє, що ми враховуємо цю проблему в конституційних змінах. Крім того, він пояснив, що в перехідних положеннях Конституції буде зафіксовано посилання на закон про особливий статус окремих районів Донбасу, що передбачає визначення самого статусу не Конституцією, а законом. «Навіть більше, змінювати закон можна буде навіть не конституційною більшістю», — додав він. Ще одним дискусійним питанням, на думку політолога, є надання президенту інструментів впливу на місцеві органи влади. «У тексті змін до Конституції є пункт, що дає змогу президентові, у разі прийняття місцевими органами влади неконституційних рішень, розпускати їх. Багато хто вважає, що це посилення впливу глави держави і ослаблення інституту місцевого самоврядування. Однак тут йдеться про баланс повноважень. Президент — гарант Конституції. Саме він, а не парламент і уряд, повинен стежити за дотриманням Головного закону. Відповідно, у нього повинні бути інструменти впливу на ситуацію в разі прояву сепаратизму чи інших форс-мажорних обставин», — вважає аналітик. За його словами, якщо у центральній владі не буде впливу на місцеві органи влади, то матимемо ризики «розповзання» країни, коли одні будуть ухвалювати рішення про членство в ЄС, а інші в МС. «Не думаю, що президент буде щотижня або щомісяця користуватися своїм правом розпускати місцеві органи влади. Таке право буде використовуватися лише у форс-мажорних, екстраординарних ситуаціях, а вони часто не виникатимуть», — резюмував експерт.

07-07-2015 14:57 Думки - Політика

Крим. Велено повернути за 20 років

«Вільне» плавання Криму під російськими прапорами триває ось уже 15 місяців. «Крим — наш», — й далі наполягають у Білокам'яній, «Крим — це Україна» — захищають територіальну цілісність вітчизняні політики і дипломати. А тим часом півострів в лещатах європейських санкцій, юридичних і політичних розбірок між Україною і Росією, дрейфує шляхом політичної та економічної невизначеності. За крок від блокади На початку червня група народних депутатів виступила з ініціативою ввести повну політико-економічну блокаду Криму: обмежити в'їзд-виїзд громадян на півострів, заборонити ввезення-вивезення будь-яких вантажів туди-звідти (крім вантажів Червоного Хреста і Червоного півмісяця, — авт.), припинити торговельні відносини. Головне науково-експертне управління Верховної Ради забракувало документ, вказавши на низку юридичних неточностей та неузгодженостей з Основним законом країни. Під сумнів необхідність введення блокади Криму поставили й економісти. За словами проектного менеджера «Ліги фінансового розвитку» Андрія Блінова, блокада Криму на сьогодні не надто доречна і чесна, оскільки Україна й надалі веде торговельні відносини з Росією загалом. «В умовах, коли українська влада, оголосивши Росію — агресором, з нею торгує, не дуже зрозуміло, чому населення в цій ситуації морально або фактично ганблять за торговельні відносини між собою. Держава користується подвійними стандарти, якщо навіть не потрійними. На мій погляд, у цій ситуації вводити блокаду неетично щодо власних громадян. Уряд повинен піклуватися про власних громадян. Спочатку треба запропонувати переїхати кримчанам на контрольовану територію, а після цього вже блокувати», — розмірковує Блінов. Експерт переконаний: якщо вводити блокаду в умовах, коли на півострові залишається проукраїнська населення, то це лише погіршить ситуацію і посіє сумніви в головах цих людей, ще віддалить Крим від України. Часткову блокаду півострова підтримує директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. «Мінімум кримчани повинні платити за воду, електроенергію за світовими цінами. Україні варто ввести політично-економічний карантин Криму», — сказав експерт. Сила санкцій Методом батога повернути Крим в лоно України намагається ЄС. Днями Рада Європейського Союзу на рік (до 23 червня 2016 року) продовжила санкції проти Криму у відповідь на незаконне приєднання півострова до Росії. Обмеження містять заборону на імпорт в ЄС продукції, виготовленої в Криму і Севастополі. Громадянам країн ЄС і європейським компаніям забороняється інвестувати в економіку Криму, зокрема придбавати нерухомість і фінансувати кримські компанії. Обмеження триватимуть й у галузі туризму, що означає заборону на відвідування європейськими круїзними лайнерами кримських портів, за винятком надзвичайних випадків. На думку політичного аналітика Інституту євроатлантичного співробітництва Володимира Горбача, ефект від санкцій ЄС щодо Криму буде таким самим, як і раніше, санкції заважати розвиватися півострову. «Санкції, продовжені ЄС, в першу чергу, спрямовані проти Росії і російських чиновників, окремих суб'єктів економічної діяльності і проти припливу інвестицій до Криму. Санкції чинні рік й діятимуть надалі. Їхній ефект такий самий, як і раніше. Це змушуватиме РФ компенсувати недозароблені в Криму гроші з російського бюджету. Зрозуміло, що від цього певною мірою страждає населення. У виграші лише бюджетники і російські силовики, а інші люди, наприклад, представники малого та середнього бізнесу, від цього страждають. Санкції не даватимуть змоги Криму розвиватися так, як він міг би розвиватися за нормальної ситуації у складі України», — заявив Горбач. У свою чергу директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що санкції, введені Заходом щодо Криму, загрожують півострову поступовим економічним згасанням. «Фактично Крим перетворюється на сіру зону, яка не в змозі нормально розвиватися. Всі укладені там угоди можуть бути оскарженими в міжнародних або українських судах», — зазначив економіст. Устенко додав, що у зв'язку з продовженням економічних санкцій, Крим очікує зниження товарообігу, а також неможливість розвитку транспортної інфраструктури. Крім того, не будуть працювати на території півострова банки, які переймаються власною репутацією, що призведе до недорозвинення банківської системи і загалом фінансового сектору. Примарні перспективи Погіршує економічну ситуацію півострова і позиція Росії. Експерти стверджують, що Кремль не зацікавлений, точніше не має змоги в повному обсязі фінансувати анексований півострів. «На Крим чекає розвал і демонтаж тієї економічної моделі, яка йому дісталася у спадок від Радянського Союзу. Росії бракує коштів для ведення там повноцінної економічної діяльності. Тому за час окупації забезпечуватимуть лише військову інфраструктуру. Місцеве населення не цікавить російську владу», — стверджує експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько. За його словами, поступово інфраструктура півострова занепадатиме. Крім того, політолог зазначив, що з Криму виїде багато молодих фахівців. «Вони переберуться в Україну, Туреччину або навіть до Росії. Фактично, відбудеться вимивання продуктивного класу населення. На нього чекає одна доля — кооператив пенсіонерів на півострові», — додав він. Таку ж думку поділяє й керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. Вона вважає, що Крим у майбутньому лише деградуватиме. «Хрущов свого часу не просто так подарував Крим, він віддав його з точки зору економічної доцільності. Крим нині відрізаний від Росії. Це регіон, який не в змозі самостійно налагодити повністю всю інфраструктуру і нормально розвиватися. Він абсолютно дотаційний. Тож невідомо коли, але якщо в Україні все буде добре, то повернення Криму — це питання часу», — вважає Бабич і закликає українську владу розробляти стратегію розвитку Криму і показати Криму, яким чином Україна бачить розвиток цього регіону. До речі, як каже голова центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, на тлі економічної неспроможності Росії повноцінно бюджетувати Крим, Україна має шанс схилити жителів півострова на свій бік. «Збереження економічних зв'язків з Кримом в перспективі важливо. Якщо, наприклад, в Росії ситуація буде розгортатися таким чином, що РФ не може контролювати Крим, то тоді економічні зв'язки дадуть змогу швидше і легше реінтегрувати півострів», — наголосив Фесенко. Чекаючи блудного сина На запитання, коли і як Україна може повернути Крим, мабуть, ніхто не дасть точної відповіді. Президент Петро Порошенко під час підсумкової річної прес-конференції зізнався, що за рік не впораємося. 10—20 років буде потрібно, щоб повернути Крим — такий прогноз екс-представника Президента в Криму Сергія Куніцина. Мер Києва Віталій Кличко вважає, що Крим повернеться, коли в Україні успішно втілять реформи. До слова, в АП розраховують (план максимум) побудувати нову Україну до 2020 року. Тобто за всіма прогнозами повернення Криму триватиме роки. Єдине, що може його прискорити, — кардинально зміниться свідомість кримчан: вони перестануть мислити категоріями російської пропаганди і в них прокинеться здоровий економічний глузд.

29-06-2015 16:35 Публікації - Політика

Європейські санкції не повернуть Крим Україні

Процес повернення Криму буде тривалим, тому необхідно розробити довгострокову політику щодо півострова і визначитися з тим, як підтримувати економічні зв'язки з Кримом. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив політолог, голова центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Доля Криму, на жаль, зараз більше залежить від Росії, ніж від України. Санкції не повернуть Крим Україні. Функція санкцій в цьому випадку - покарання Росії за порушення міжнародного права. Покарання конкретних осіб, є обмеження. Хто думає, що санкції - це спосіб повернення Криму Україні, - це не так. Давайте не формувати собі ілюзії. Воювати за Крим ніхто не буде. Може, хтось і хоче воювати, але він тоді не розуміє, що спроба воювати за Крим створить великий ризик для всієї України. Від того, що буде з Росією далі, як розвиватиметься ситуація в Росії, від цього і залежить доля Криму в різних сенсах - від гуманітарної ситуації до соціальної, економічної і політичної», - розповів Фесенко. Також політолог зазначив, що є дві крайності в стратегії щодо Криму, між якими і буде коливатися Україна. «Перша - повна блокада Криму. Думаю, що повної блокади НЕ БУДЕ з різних причин. Зокрема й тому, що там є українські громадяни. Є розірвані сім'ї і закривати можливість для відвідувань буде неправильно і не по-людськи. Що стосується економічних зв'язків, досвід багатьох країн свідчить про те, що стратегічне ставлення в таких випадках - юридичне невизнання. Але це не заважає економічним відносинам. Це може бути оптимальною стратегією на майбутнє», - розповів експерт. За словами політолога, блокада означатиме відмову за нашим власним бажанням від Криму. Росія вже відрізала півострів від України політично. Якщо економічно розірвати всі зв'язки з Кримом, то Україна тільки сприятиме тому, що Крим все більше буде російським. «Збереження економічних зв'язків із Кримом в перспективі важливо. Якщо, наприклад, в Росії ситуація розгортатиметься таким чином, що РФ не зможе контролювати Крим, то тоді економічні зв'язки дадуть можливість швидше і легше реінтегрувати півострів», - підкреслив Фесенко. Експерт розповів, що створювати ціле міністерство у справах Криму - це зайве. На його думку, зовсім незрозуміло, чим воно буде займатися і чи не стане лише великою бюрократичною структурою. «Я думаю, що повинен бути спецпредставник, певне агентство, яке займатиметься складними питаннями, пов'язаними з Кримом. Ну тут потрібно дуже чітко визначити функції цього органу виконавчої влади, чим саме він буде займатися. Простий приклад - треба займатися захистом прав простих громадян на цій території. Питання - як і через кого. Питання контролю торгових відносин, визначення, чим ми можемо торгувати з Кримом, а чим - недоцільно торгувати. Наприклад, Китай, який не визнає Тайвань незалежною державою і критично ставиться до всіх країн, які визнають Тайвань, все одно торгує з ним. Свого часу Федеративна Республіка Німеччини торгувала зі Східною Німеччиною, хоча там тоді теж була складна історична ситуація», - розповів політолог. На його думку, в цьому органі має бути мінімальний штат і чітке коло функцій. Цей орган повинен виконувати контрольні функції, займатися інтересами кримських татар. Фесенко критично ставиться до ідеї об'єднати в одному законі всі обмеження щодо Криму і Донбасу, оскільки там різні ситуації. «На Донбасі йде війна. Була гібридна війна, а зараз гібридне перемир'я. Продовження війни навіть у обмежених масштабах обумовлює блокаду. З Кримом війни немає, але рівень контролю, рівень безпеки, митний контроль повинні бути як на державному рівні. Нам треба готуватися до того, що проблема Криму - це не та проблема, яка буде швидко вирішена. Немає ніяких умов для її швидкого вирішення. Тому необхідно запланувати довгострокову політику, яка б мінімізувала ризики для України. Ще одна складова політики у кримському питанні - яким чином домагатися фінансових компенсацій від Росії. Але це треба зробити так, щоб це не виглядало як наша згода за певні гроші від Росії визнати анексію Криму», - вважає політолог. Фесенко розповів, що функції кримського прокурора повинні лягти на плечі прокурора сусідньої області, наприклад, Херсонської. Створення окремої посади прокурора Криму - зайва формальність. «Думаю, що краще було б об'єднати. Наприклад, призначають прокурора Херсонської області і більшість питань, що виникають з громадянами України, які перебувають у Криму, або правові проблеми, пов'язані з кордоном, може вирішувати прокурор Херсонської області. Він може виконувати обов'язки прокурора Криму. Це треба для того, щоб підтвердити, що Крим залишається в складі України. І водночас це робиться для того, щоб не призначати формального прокурора, який просто отримуватиме зарплату», - підсумував Фесенко.

23-06-2015 11:11 Думки - Політика

Восени можливе переформатування уряду

Імовірність того, що Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк добровільно піде у відставку невелика. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Якщо Юрій Віталійович (Луценко - ред.) щось каже, це не випадково. Це витік кулуарної інформації. Тому восени можна очікувати переформатування уряду. Але не думаю, що мова йде про якийсь конкретний план», - сказав він. При цьому він зазначив, що переформатування може полягати в тому, що змінять тільки кількох міністрів. «Це не означає, що обов'язково буде нова коаліція і Прем'єр», - заявив він. Політолог нагадав, що новий Прем'єр-міністр може з'явиться тільки в трьох випадках. «Або якщо буде нова коаліція, або у разі добровільної відставки Прем'єр-міністра, або якщо Верховна Рада відправить його у відставку», - пояснив він. Разом з тим, Фесенко вважає малоймовірним факт добровільної відставки Прем'єр-міністра. «Поки непомітно таке бажання в Арсенія Петровича, але теоретично це можливо. Він уже таку спробу робив», - сказав він. Крім того, експерт додав, що в уряді може з'явитися нова посада - віце-прем'єр міністра з європейської інтеграції.

28-05-2015 13:03 Думки - Політика

Порошенку не варто міняти тактику спілкування з польським президентом

Ніяких принципових змін у відносинах між Польщею та Україною з перемогою на польських президентських виборах Анджея Дуди не відбудеться. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог Володимир Фесенко. «У польських елітах існує певний консенсус - це установка на стратегічне партнерство з Україною. Підтримка євроінтеграційних устремлінь України та підтримка в нинішньому конфлікті з Росією. Тут ніяких принципових змін не буде, можуть бути тільки якісь дрібні нюанси. Давайте враховувати, що президентом став політик молодий, не дуже-то досвідчений. Все-таки досвід його обмежений, йому доведеться адаптуватися. Крім того, у Польщі набагато впливовішим є уряд. Саме уряд визначає як внутрішню, так і зовнішню політику Польщі», - сказав експерт. Фесенко зазначив, що новому президенту Польщі свій авторитет ще доведеться напрацьовувати, оскільки він швидше став главою держави завдяки тому, що сформувалося критичне ставлення до нинішньої правлячої польської влади. «Голосували не стільки за нього, скільки проти представників нинішньої правлячої партії. Є звичайно, складні моменти - такі як ОУН-УПА, але ця тема другорядна, вона скоріше важлива для маргінальних політиків. Серйозні політики намагаються її вводити в більш нейтральний контекст», - зазначив політолог. Експерт підкреслив, що орієнтованість Польщі на Європу залишиться колишньою. «Польща з ЄС виходити, звичайно ж, не буде. Тим більше, що вона багато чого отримала. Саме завдяки ЄС Польща отримала статус регіонального лідера. Може, будуть прагнути до прояву більшої самостійності в окремих питаннях. Але це буде залежати не стільки від президента, скільки від нового уряду, якщо такий буде після парламентських виборів у Польщі. Цілком можливий варіант коаліційного уряду», - сказав політолог. Фесенко також підкреслив, що Порошенку змінювати свою тактику спілкування з польським президентом не варто. Головне завдання українського гаранта - швидко встановити особистий контакт з польським президентом, схилити його на свій бік і встановити хороші особисті стосунки. «Фактор хороших особистих стосунків дуже важливий у дипломатії. І Порошенко це розуміє, і він цим користується. Треба діяти на основі того фундаменту відносин, який вже сформований і який зробив наші країни стійкими стратегічними партнерами», - підсумував Фесенко.

25-05-2015 14:40 Думки - За кордоном

«Протест» за тридцять срібників

Нинішній Першотравень і День Перемоги минули відносно спокійно. Не було масштабних мітингів у традиціях СРСР, походів чітких колон з червоними прапорами і портретами «вождів». Притому колон, сформованих переважно з молоді, котра знати не знає, хто на плакатах і яка ідея цієї масової акції. Кажуть, перед Першотравнем ті, хто треба, з комуністами серйозну профілактичну бесіду провели про можливі наслідки розхитування ситуації в Києві. А на анонсований опозиційний двадцятитисячний мітинг з’явилося в 10 разів менше народу, оскільки ризики низько оплачувалися: за цілий день усього 100 гривень. Те, що мітинги – можливість заробити, відомо давно. Знайти таку роботу можна в Інтернеті, через знайомих. Оплата погодинна. Складає 15-50 гривень за годину, якщо просто постояти. Є й премії. Тим, хто тримає прапори, плакати, – накидають ще по 10-20 гривень. Преміюють і за «неофітів» – приведених з собою друзів і дітей. У підсумку за день може набігти непогана сума. Прикро, що ніхто з професійних мітингувальників не замислюється, що за 30 срібників нівелює протест як метод демонстрації громадянської позиції, протистояння діям влади, сваволі й решті неподобств. Яскравий приклад – акція шахтарів у Києві. Пам'ятаєте, як наприкінці квітня шахтарі, які приїхали відстоювати свої трудові права, загубилися в натовпі проплачених «протестуючих» – людей добряче напідпитку, які гарно орієнтувалися на території Маріїнського парку і в районі станції метро «Арсенальна»? Прибулі на заробітки антимайданівці поводилися точнісінько так само, як узимку 2013-14 років. Буквально відразу стало відомо, що замовник дійства – олігарх Рінат Ахметов. До речі, його підшефні «шахтарі», але не ті, що вугілля видобувають, а котрі футболісти, зовсім не бідують. Міг би і реальним шахтарям допомогти. На жаль... Довелося Кабінетові міністрів терміново вишукувати кошти. Притому і для шахт, вугілля з яких в Україну не потрапляє. Як пояснив АСН міністр соціальної політики й праці Павло Розенко, це тому, що де-юре шахтарі з так званих «ДНР» і «ЛНР» – представники українських підприємств: «Абсолютну більшість шахт зареєстровано на території України. Тобто це українські підприємства, українські працівники». Відзначимо, що протестами Ахметова зайнялися правоохоронці. Служба безпеки вже повідомила: відбуваються допити представників топ-менеджменту однієї з компаній бізнесмена щодо можливої причетності до фінансування акцій у Києві. Також затримані люди, що привозили гроші з московського офісу екс-прем'єра Миколи Азарова, і так звані «тисячники», які організовували й фінансували постановочні акції в Києві. Можливо, саме тому анонсований на 9 Травня двадцятитисячний опозиційний мітинг провалився. Але ймовірність нових акцій залишається. Росія і збіглі політики працюють на дестабілізацію ситуації всередині України, зокрема й на наростання громадянського невдоволення, створення негативного іміджу нашої країни в очах світової громадськості. Наступний період активного проведення «акцій протесту», ймовірно, варто очікувати 25 травня – на річницю виборів Президента України, який, як відомо, обіцяв виборцям «життя по-новому» і найголовніше: «антитерористична операція не може і не буде тривати два-три місяці. Вона повинна і буде тривати години». Так що ж робити, щоб Україну не лихоманило за допомогою проплачених мітингів? Рецептів багато. Найбільш радикальні – застосовувати силу. Але силовий розгін – не панацея. Піди доведи, особливо нашим друзям з ЄС, що акція не справжня. Та й у влади може виникнути спокуса всіх незгодних таврувати прізвиськом «тітушки» й вантажити в автозаки. До того ж, стаття 39 Конституції гарантує: громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації. Є ідея ввести кримінальну відповідальність за організацію псевдо-мітингів. Її також розкритикували. Нагадаємо, вона – дітище народного депутата Антона Геращенка. Вже оформлена в законопроект № 2651, який передбачає внесення доповнень до Кримінального кодексу щодо підкупу учасника масового заходу. Карати пропонується не тих, хто стоїть за гроші, а їхніх спонсорів – організаторів дійства. Проте багато хто впевнений: це як мінімум не допоможе. І поки буде попит, залишиться і пропозиція. На думку політолога Олексія Вороненка, люди погоджуються брати участь у подібних акціях через бідність. «У нас можуть все і всіх згребти в одну купу і заборонити мітинги взагалі. А мирні мітинги – це нормальна європейська практика. Вони проходять у всіх цивілізованих країнах», – сказав він у коментарі АСН. З ним згоден і глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко: «У людей справді є проблеми з доходами. Якщо мітинги проходять у межах закону, немає нічого катастрофічного, навіть якщо вони й проплачені». Політолог Володимир Золотарьов дивиться на проблему філософськи. Він вважає, що будь-який мітинг в тій чи іншій мірі проплачений: там працюють організатори, орендують апаратуру, замовляють символіку – прапорці, листівки. «Суспільство має змогу відрізнити брехню від правди. Адже і «фінансовий майдан», і протест шахтарів, і претензії до тарифів не отримали підтримки», – дійшов висновку він. Політолог Юрій Палійчук упевнений, що проплачені мітинги будуть доти, поки будуть ті, хто готовий виходити на протест за гроші. Позбутися їх можна тільки еволюційним шляхом, що вже зараз виходить непогано. «Журналісти навчилися розрізняти справжні акції протесту й мітинги, проплачені чи організовані за допомогою адміністративного ресурсу, активно відстежують такі випадки», – акцентував він. Хай там як, але всі сходяться на думці: дискредитації протесту платними акціями бути не повинно, а якщо вже сталося, винні мають бути покарані. І боротися потрібно превентивно: шукати призвідників, а не ганятися за бабусями й студентами. «Демократія – це право, а не те, що купується і продається», – упевнений директор Центру суспільних відносин Євген Магда. Як бачимо, звести нанівець платні мітинги непросто. І будь-які необережні кроки можновладців можуть принести не тільки рейтингові втрати їм особисто, а й применшити авторитет країни в очах наших західних партнерів, які часто не хочуть вникати в хитросплетіння українського політичного життя. Кремль же і його слуги зовсім не відмовилися від так званого «третього Майдану». І треба бути вкрай обережними всім – як мовиться, навіть на холодну воду дути. Адже якщо вдасться дестабілізувати ситуацію в Україні, держави може не стати, і отримувати економічні й політичні дивіденди, як і мітингувати за тридцять срібників, буде вже ніде й нікому.

11-05-2015 12:42 Публікації - Суспільство

Держава повинна визначитися зі своєю роллю в енергетиці

В уряду ще немає єдиної концепції реформування енергетичної сфери. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.Він зазначив, що реформа у сфері енергетики проходить неоднозначно.«Ця сфера зіштовхує інтереси держави з олігархами, які намагаються захищатися», - сказав він.Крім того, він підкреслив, що відсутній єдиний підхід до реформування НАК «Нафтогаз України».«В Європі українські партнери фактично виступають за ліквідацію цього підприємства. Наші ж експерти вважають, що ліквідовувати цю структуру не варто, це не правильно», - зазначив Фесенко.Тому, на думку політолога, уряду необхідно визначитися як реформувати енергетичну сферу, а також чи варто державі йти з цієї сфери або краще зберегти свій вплив ключового гравця.

10-05-2015 11:32 Думки - Економіка

Організаторів проплачених мітингів мало цікавлять проблеми людей

Організаторів проплачених мітингів не хвилюють проблеми людей, вони діють у своїх корисливих цілях. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. За його словами, організаторів проплачених мітингів мало цікавлять проблеми людей, їх хвилює дестабілізація і бажання підняти собі рейтинги. Разом з тим, експерт пояснив, що зараз платою за участь у мітингах компенсується відсутність протестної активності. «Тим паче, що у людей справді є проблеми з доходами, тому знайти охочих взяти участь у платних мітингах не проблема», - зазначив політолог. Водночас, Фесенко підкреслив, що якщо мітинги проходять в рамках закону, то немає нічого катастрофічного, навіть якщо вони і проплачені.

05-05-2015 12:53 Думки - Політика

Чим іноземці збагатили український уряд

04-05-2015 15:28 Публікації - Політика

Експеримент із міністрами-іноземцями виправдовує себе

Діяльність іноземних міністрів більш помітна, ніж українських міністрів. Таку думку «Аналітичній Службі Новин» (АСН) висловив політолог Володимир Фесенко. «На даний момент ті іноземці, яких залучили до роботи в уряді не тільки на посади міністрів, але й на посади їхніх заступників, виглядають гідно і активно. До них є претензії, але менше, ніж до міністрів - наших співвітчизників, і діяльність їх більш помітна», - сказав він. За його словами, найбільш активним і помітним членом уряду є міністр фінансів Наталія Яресько. «Про неї навіть говорять як про потенційного претендента на пост прем'єр-міністра», - додав експерт. Крім того, на думку політолога, заслуговує на увагу і діяльність першого заступника міністра МВС Еки Згуладзе, і заступника генерального прокурора Давида Сакварелідзе, і міністра економіки і торгового розвитку Айваруса Абромавічуса. «На сьогодні цей експеримент собі виправдовує. Але все ж не варто його перетворювати на довгострокову і масштабну практику.», - підсумував він.

02-05-2015 09:10 Думки - Політика

Налаштування пошуку

Оберіть тип матеріалу

Оберіть тематику

За весь час

Не пропустіть

Гороскоп від Анжели Перл на 18 травня 2024 року для всіх знаків Зодіаку.

Анжела Перл зазначила, що 18 травня 2024 року буде досить продуктивним днем Цього дня можливе досягнення перши....

Гороскоп від Павла Глоби на 18 травня 2024 року для всіх знаків Зодіаку

Субота, 18 травня 2024 року, згідно з гороскопом від Павла Глоби, обіцяє стати непростим днем для всіх знакі....

Гороскоп на 18 травня 2024 року від Тамари Глоби для всіх знаків Зодіаку

У гороскопі на 18 травня 2024 року Тамара Глоба віщує день, який, хоч і легкий, але водночас вельми небезпечни....

Гороскоп на 18 травня 2024 року: що обіцяють астрологи

♈️ Овен (21 березня - 19 квітня) Сьогодні Овнам варто бути обережними у прийнятті рішень Намагайтеся уважно з....

Любовний гороскоп на 18 травня 2024 року: що обіцяють астрологи

♈️ Овен (21 березня - 19 квітня) Сьогодні ваші пристрасні ідеї та бажання можуть бути особливо привабливими д....

більше матеріалів

© 2015-2020 АСН. Вся інформація, розміщена на веб-сайті asn.in.ua, охороняється відповідно до законодавства України про авторське право. Републікування матеріалів і фотографій, що є власністю «АСН», супроводжується клікабельно гіперпосиланням на веб-сайт asn.іn.ua. PR - матеріали, які відзначені цим знаком, розміщені на правах реклами. За зміст реклами відповідальність несуть рекламодавці.

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на «Iнтерфакс-Україна», суворо забороняється.

/-0,091466903686523-/ /-pc-/

Top