Чим іноземці збагатили український уряд

Рівно півроку тому Верховна Рада зважилася на кадровий експеримент. Голосуючи за новий уряд на чолі з Прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком, до складу Кабміну ввели трьох міністрів-іноземців (вони відразу ж отримали українське громадянство, - авт.). Главою Міністерства фінансів стала уродженка США з українським корінням Наталія Яресько. Міністерством економрозвитку і торгівлі доручили керувати литовцеві Айварасу Абромавичусу. А головним з медицини - міністром охорони здоров'я став грузин Олександр Квіташвілі.

Пізніше іноземців почали брати в «зами». Так, першим заступником міністра внутрішніх справ Арсена Авакова стала грузинка Ека Згуладзе. Грузина своїм заступником взяв і міністр юстиції Павло Петренко. Додалося іноземців і в Генеральній прокуратурі. «Правою рукою» генпрокурора Віктора Шокіна і основним з реформ в ГПУ призначено вихідця з Грузії Давида Сакварелідзе. До речі, останнього «сватали» на посаду директора Антикорупційного бюро (взяти участь у конкурсі йому завадило громадянство Грузії, - авт.). Окрім того, на сьогоднішній день у Кабміні працює більше 140 радників з США та ЄС.

Такий попит на заморських фахівців вище керівництво країни пояснювало новими викликами перед країною, які під силу ефективним менеджерам. У свою чергу, іноземці обіцяли провести в Україні реформи - швидкі і радикальні. Обіцяли багато, але що в підсумку встигли зробити за півроку? «Аналітична служба новин» (АСН) спробувала чесно відповісти на це питання і оцінити ефективність іноземців.

Головна по кредитах

Одна з перших обіцянок Яресько на посаді міністра фінансів стосувалася отримання Україною кредиту від МВФ. Тривалі переговори з Міжнародним валютним фондом завершилися успішно. У березні наша країна отримала перший грошовий транш. І, як кажуть у кулуарах парламенту, багато в чому це заслуга Яресько. Й натякають, що майбутні кредити, які може отримати Україна, будуть дані саме під це ім'я. Мовляв, за час роботи в Держдепі Яресько набула солідної політичної і фінансової ваги, і впливові фінансові інституції вбачають у ній надійного перемовника.

«У 2016 році НАК «Нафтогаз України» вже не буде збитковим», - обіцяла Наталія Яресько. І перші кроки до реалізації цієї обіцянки здійснила. За оцінкою самої Яресько, урядові за перші місяці 2015 року вдалося знизити збитковість "Нафтогазу" з 10-ти до 1,5 мільярда доларів. У компанії був проведений аудит за останні три роки, поступово викорінюється корупція. Крім цього, як і обіцяла Яресько, «Нафтогаз України» поки вчасно розраховується з «Газпромом».

З іменем Яресько пов'язують і «тарифну» реформу ЖКГ. Міністр упевнена, що підвищення тарифів на газ у найближчому майбутньому призведе до підвищення енергоефективності й скасування «тіньових схем» при розподілі блакитного палива. Тобто, умовно кажучи, Яресько прогнозує, що в перший час українцям буде боляче, але потім вони від ринкових тарифів ЖКГ тільки виграють. А щоб «пом'якшити» шок від платіжок за «комуналку», Яресько спільно з колегою з Мінсоцполітики напрацювали нову систему субсидій - нібито вони передбачені тільки для дійсно соціально незахищених верств населення. А як воно буде насправді, покаже час.

Також Яресько спрямувала дії уряду на зниження фіскального тиску в країні. Україна пішла шляхом зменшення кількості податків.

З двома паспортами в кишені

Саме так працює міністр економрозвитку Айварас Абромавичус. Політик отримав українське громадянство, але не поспішає відмовлятися від литовського. І чомусь в Україні, де заборонено подвійне громадянство, всі заплющують на це очі. Але не будемо акцентувати увагу на законослухняності Абромавичуса, а зосередимося на його реформаторських здібностях.

У перші дні своєї міністерської роботи Айварас Абромавичус обіцяв суттєво скоротити штат міністерства (Мінекономрозвитку - найбільше міністерство за кількістю співробітників у Європі, - ред.). Але зі скороченнями він поки не поспішає.

Ще одна обіцянка литовсько-українського міністра – у межах дерегуляції бізнесу - скасувати 177 ліцензій. Повною мірою реалізувати це не вдалося, але перші кроки зроблені. 5 березня 2015 Верховна Рада підтримала урядовий законопроект «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Ним скасовано понад 20 ліцензій.

Спільно з Наталією Яресько Абромавичус успішно пролобіював ухвалення законопроекту, що передбачає скорочення податків і зборів з 22 до 9, а також скасування перевірок для малого й середнього бізнесу на 2 роки. На початку квітня він реалізував ще одну обіцянку - вніс на розгляд Кабміну «приватизаційний» список підприємств, при цьому майже втричі скоротивши кількість стратегічних.

Але в графі «нереалізованого» у Айвараса Абромавичуса ще дуже багато обіцянок. Досі не представлений новий проєвропейський закон щодо держзакупівель. Пробуксовує ініціатива міністра щодо повного переобрання всього складу Антимонопольного комітету. Зволікає чиновник і з унесенням змін у призначення аудиторів до топ-100 компаній.

Дотепер українці не дочекалися обіцяного скорочення процедури реєстрації власності з 27 до 2 днів, скорочення термінів видачі технічних умов у сфері будівництва з 30 до 10 робочих днів.

В очікуванні страхової медицини

Грузин Олександр Квіташвілі почав свою міністерську діяльність з «підтягування хвостів» попередників. МОЗ без зволікання провів усі тендери із закупівлі лікарських препаратів та обладнання. Більш того, в березні з ініціативи Квіташвілі Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким ліки будуть закуповуватися через ООН, Міжнародну асоціацію забезпечення медикаментами, Королівське агентство Великобританії, Глобальний механізм щодо забезпечення лікарськими засобами й Партнерство у сфері поставок і управління поставками. За словами міністра, це дасть змогу зробити закупівлі медикаментів повністю прозорими.

У березні МОЗ спростив «процедуру ліцензування, передліцензійної перевірки, ліцензійні умови здійснення господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами». Також була ліквідована 5-річна перереєстрація лікарських препаратів, зареєстрованих у країнах Євросоюзу, Австралії, Америці.

Серйозно взявся Квіташвілі й за кадрове питання: звільнені або відсторонені керівники департаментів відомства. Але головні реформи, як каже цей грузинсько-український міністр, ще попереду. Він має намір до січня 2016 привести Україну до страхової медицини. Підвищити зарплату медиків. Узаконити лікарняні каси, створивши чітку базу для розрахунків вартості послуг. А також запустити єдину електронну платформу для збору різного роду статистичних даних.

Заступник на заступника не схожий

Перший заступник міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе часу для розкачування не брала. Вона відразу ж узялася за реалізацію своєї основної ідеї - створення патрульної служби. Очікується, що перші патрульні вийдуть на роботу в червні цього року в п'яти пілотних містах: Києві, Одесі, Харкові, Дніпропетровську й Львові.

Згуладзе вдалося оперативно провести конкурсний відбір нових патрульних, запросити для їхнього навчання інструкторів із США, забезпечити новими авто та уніформою. Планується, що зарплата нових патрульних буде від 6-8 тисяч гривень.

Ще одна обіцянка Згуладзе - створення Національної поліції. Поки поліцейська реформа пригальмована. Узгоджений законопроект досі не внесено до парламенту. Стопориться і створення спецназу за типом американського S.W.A.T. Згуладзе хотіла створювати його на базі загону спеціального призначення "Сокіл". Слабко просувається і процес щодо скорочення кількості МРЕВ. За словами Еки Згуладзе, їх кількість повинна бути зменшена з 228 до 64. Щоправда, зустрічатися з громадянами України, які не вірять вітчизняним чиновникам і зробили ставку на грузинку, пані Згуладзе не встигала, тож щоб не дратувати людей, у міністерстві вчинили просто – викреслили її прізвище з графіка прийому, і квит.

Більше на словах, аніж на ділі вдається проводити реформи заступнику генпрокурора Давиду Сакварелідзе. У лютому він обіцяв ввести в штат ГПУ посаду антикорупційного прокурора - марно.

Не запущений і відкритий конкурс на зайняття вакансій керівників місцевих прокуратур. До слова, Сакварелідзе обіцяв, що замість нинішніх 638 районних прокуратур шляхом злиття створять 178 місцевих прокуратур. Але віз і нині там.

Дати шанс і придивлятися

Володимир ФесенкоОцінюючи діяльність міністрів-варягів, експерти і політики мають різні думки. «Нині ті іноземці, яких залучили до роботи в уряді не тільки на посади міністрів, але й на посади їхніх заступників, виглядають гідно й активно. До них є претензії, але менше, ніж до міністрів - наших співвітчизників, і їхня діяльність більш помітна», - каже політолог Володимир Фесенко. - На сьогодні цей експеримент себе виправдовує. Та все ж не варто перетворювати його в довгострокову і масштабну практику».

Євген МагдаДіяльність іноземних міністрів оцінювати передчасно. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політичний експерт Євген Магда. «Ще рано оцінювати їхню роботу, адже минуло лише півроку, як вони очолили міністерства. Про це навіть Європейська комісія говорить, попри свою досить жорстку позицію по Україні», - сказав він. За його словами, одним з важливих питань, яке належить вирішити іноземним міністрам, є реструктуризація зовнішнього боргу.

«Яресько та Абромавичус мають досвід роботи інвестиційними банкірами, гарні зв'язки. А гроші люблять тишу і неформальні контакти. Ми багато чого ще побачимо», - сказав Магда.

На сьогодні Україна нічого б не втратила, якби не залучила в уряд іноземних міністрів. Таку думку АСН висловив 

Руслан Бортник

директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. «У Міністерстві охорони здоров'я Олександра Квіташвілі реформ немає і ними навіть не пахне. У Міністерстві економіки і торгівлі Абромавичуса ситуація не краща. Зовнішня торгівля України скорочується. Втрати експорту з України за минулий рік склали понад 6 мільярдів доларів, - вважає політолог. - Міністерство фінансів, яке очолює Наталія Яресько, частково успішне в залученні зовнішніх інвестицій. Однак замість потрібних 40 мільярдів вдалося залучити тільки 7 мільярдів МВФ, але їх ще необхідно отримати, а це непросто».

Ігор ПоповІноземців обов'язково треба залучати в український уряд, але тільки на посади радників, консультантів, а не в структуру. У цьому впевнений екс-заступник глави Адміністрації Президента України, народний депутат Ігор Попов. «Є побоювання, що не вдасться подолати питання мови, знання законодавчої бази, відмови від другого громадянства. Чи не зберігають вони другі паспорти? Як повинні нести відповідальність?» -- означив проблеми Попов.

Сергій ВласенкоКатегорично проти призначення іноземців в українські органи влади висловився народний депутат Сергій Власенко. «Ідея й далі призначати іноземців у владу - це абсурдний підхід. Зверніть увагу на інформацію, що у Айвараса Абромавичуса досі залишається громадянство Литви. Навіщо нам «парашутисти», які не живуть Україною, залишають для себе шляхи відступу, думають «Тут не вийде, поїду туди»? Нам потрібні люди, які вболівають за Україну», - обурився Власенко. За його словами, призначення іноземця на керівну посаду в центральний орган виконавчої влади, по суті, зменшує суверенітет України. «Якщо міністерство визначає політику держави в певній галузі, а ним керує іноземець, це означає, що він, а не українська держава визначає політику. Отже, це часткова втрата суверенітету», - пояснив свою позицію він.

У чому єдині експерти, так це в тому, що реальні реформи в Україні почнуться тоді, коли на це буде політична воля всіх гілок влади країни. І саме тоді втратить актуальність, хто займає крісло міністра: українець чи іноземець. Адже і серед наших співгромадян є талановиті менеджери. Але не всім дають розвернутися й реалізувати себе.