Трійка, містика і «злив»

Парламент прийняв у першому читанні за основу один із чотирьох законопроектів про місцеві вибори. Здавалося б – ура! Зміні правил – бути. Обіцяні багатостраждальні відкриті партійні списки впровадять. І все б нічого, якби не сам процес ухвалення, затягування, яке йому передувало, і таємниці, що викликають підозри про «зливи» і «договірняки».

Темна конячка

Із самого ранку в парламенті було метушливо. Всі чекали, що буде з відставкою з посади голови СБУ Валентина Наливайченка. Складалося враження, що зміна однієї людини, нехай і на такій серйозній посаді, набагато важливіше виборчої реформи і майбутніх місцевих виборів.

Отримати зрозумілий і чіткий коментар або прогноз було із серії «очевидне –неймовірне». Максимум що говорили: нам потрібні відкриті списки; ми обіцяли людям; в зал винесуть всі чотири пропозиції; депутати визначатимуться в ході голосування. Чітких прогнозів не було.

Більше того, парламентарії намагалися мовчати про виборчі закони і не «під запис». Відмахуючись, що чіткий розклад знають не вони, а на Банковій – в  Адміністрації президента. І весь день нібито існував ризик, що всі напрацювання будуть провалені. Немає голосів, шепотілися парламентарії, все пропало, в жовтні доведеться старим законом користуватися, а він реальному удосконаленню не підлягає.

Із винесенням законопроектів до зали реально тягнули. Конспірація посилювала підозри – вже про все домовилися, але намагаються зберегти обличчя.

За зовнішніми ознаками – наприклад, швидкості бігу від журналістів або висоті піднятої голови – відкрилася і таємниця століття: зелене світло дано законопроекту №2831-3, поданому авторським колективом на чолі з Ігорем Поповим і Вадимом Денисенком, а іменованому просто – проектом Руслана Князевича.

Перегони законопроектів

«Під завісу» народні депутати все ж перейшли до розгляду чотирьох законопроектів про місцеві вибори: №№2831, 2831-1, 2831-2, 2831-3.

Перший доповідач, один із авторів законопроекту №2831 народний депутат Сергій Соболєв (фракція «Батьківщина»), одразу ж заявив: знімає напрацювання з розгляду на користь альтернативного законопроекту з приставкою «3» до номера (тобто – Князевича). До речі, відкликаний документ тимошенківців був сильно розкритикований всіма і вся, позаяк, мовляв, недемократичний і нечесний: припускав, що партія може змінювати черговість кандидатів у списку вже після проведення голосування.

Потім настала черга законопроекту під номером №2831-1. Доповідав автор, народний депутат Микола Федорук. Він коротко поінформував про особливості змішаної пропорційно-мажоритарної системи. Нагадаємо, що в його законопроекті пропонувалося впровадити пропорційну систему виборів з відкритими партійними списками для категорії обласних центрів і міст з населенням більше 300 тис. чоловік. І – мажоритарну виборчу систему відносної більшості в одномандатних округах на виборах депутатів сільських, селищних, міських рад. Ця ініціатива раніше часто згадувалася експертами як оптимальна для взяття за основу хорошого закону про місцеві вибори.

Напрацювання спеціальної робочої групи, створеної за ініціативи голови ВРУ Володимира Гройсмана, - законопроект під номером 2831-2 –   представив перший віце-спікер Андрій Парубій, зазначивши, що ініціатива повністю відповідає ідеї відкритих списків. І акцентував, що авторський колектив вже думає над його вдосконаленням. Нагадаємо, офіційно авторами виступили 18 народних депутатів від фракцій «Блок Петра Порошенка» і «Самопоміч». У співавторах – перший віце-спікер Андрій Парубій та голова робочої групи Олександр Черненко. Але до створення проекту приєдналися також Інститут виборчого права, Міжнародний фонд виборчих систем, Комітет виборців України та ОПОРА. У коментарях експерти звертали увагу на правила проведення голосування. Одні стверджували – вони занадто складні для електорату, інші – нічого подібного, українці впораються, адже не менш розумні, ніж жителі країн Балтії або Польщі, де така система давно працює.

Що стосується законопроекту з трієчкою через дефіс в номері, то доповідачем із нього був нардеп Вадим Денисенко. Він зазначив, що в основу проекту покладено так звану «німецьку систему». І – що було подано, як суперважлива річ – зберігається діюча процедура голосування за допомогою бюлетеня, в якому вказані назви місцевих організацій партій (блоків) та прізвище кандидата, висунутого відповідною місцевою організацією партії (блоку) в цьому окрузі. А виборець має один голос. Раніше цю ініціативу критикували, мовляв, відкриті списки там занадто партійні.

Слідом за Денисенком слово мав голова Комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич. Він прозвітував про розгляд Комітетом усіх чотирьох законопроектів та рішення внести їх всі на розгляд до сесійної зали...

Потім відбулося обговорення. Без бійок. Без блокувань. Без звинувачень. Але з великою кількістю слів «народ», «суспільство», «люди чекають», «ми виконуємо обіцяне». Часто під будь-якими голосуваннями з такою риторикою можна прочитати переклад: «Ми дуже хотіли, але так вже вийшло».

Однак настав час перейти від слів до справи. Андрій Парубій, головуючий на засіданні, відзначив важливість прийняття одного із законопроектів. Щоб не провалити всі чотири ініціативи, було прийнято рішення провести сигнальне голосування, і вже за його результатами поставити на справжнє найбільш рейтинговий законопроект.

Законопроект «фронтовика» Федорука набрав 88 «за», робочої групи – 182 голоси, Попова-Денисенка – 222. Оскільки фаворитом виявилася «трійка», її і винесли на справжнє голосування. В результаті цей законопроект (№2831-3) отримав підтримку в 271 голос, був прийнятий за основу і відправлений до Комітету на підготовку до другого читання за скороченою процедурою –   тобто зробити це треба буде за два тижні...

Фініта ля комедія

То що ж пропонує найпопулярніший з чотирьох можливих законопроект про місцеві вибори, розроблений групою депутатів на чолі з Ігорем Поповим і Вадимом Денисенком (і Князевичем)? Проведення виборів депутатів Верховної Ради АР Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад за пропорційною виборчою системою. З метою проведення виборів ВР Криму, обласних, районних, міських, районних у містах рад територія багатомандатного округу поділяється на територіальні виборчі округи, число яких дорівнює кількісному складу відповідної ради.

Крім того, висування кандидатів запропоновано здійснювати місцевою організацією партії (блоку) не більше ніж по два кандидати у кожному територіальному виборчому окрузі. При цьому всі кандидати у депутати, висунуті в територіальних виборчих округах, включаються до єдиного виборчого списку кандидатів від цієї місцевої організації партії (блоку) до відповідної ради.

Передбачаються також вибори мерів великих міст у два тури і скорочення кількості депутатів місцевих рад.

Закрита відкритість

Але експерти кажуть, що, хоча голоси прораховуються за результатом партії, це не зовсім ті відкриті списки, про які ми давно говоримо і які прописані в коаліційній угоді.

Ольга АйвазовськаЯк пояснила АСН координатор громадської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, що провела цілий день в парламенті і насилу приховувала розчарування вирішенням питання, коаліція стала жертвою власного популізму. Експерт стверджує, що законопроект Руслана Князевича, поданий п'ятіркою нардепів, тільки формально має відношення до відкритих списків. За її словами, обіцяний вплив громадян на порядок депутатів у партійному списку прописано таким чином, що виборець не зможе вибрати на рівні територіального округу, хто саме буде першим, другим або третім. Альтернативи для виборця немає. Він не впливає прямо на порядок кандидатів у загальному партійному списку, а тільки формально голосує нібито за рейтинговою системою.

«Партія, формуючи список, пропонуватиме на територіальному окрузі лише одного представника. Система має ряд ознак мажоритарної системи, але проблема в тому, що частина територіальних округів залишиться без депутатів. Частина отримає кілька депутатів. А також будуть округи, від яких мандат отримає не переможець на цьому окрузі. Оскільки на першому етапі голосування виборець підтримає певного кандидата. А потім територіальна виборча комісія порівнюватиме результати кандидатів в окрузі сільському і міському – зіставляти фактичні голоси», - пояснила Айвазовська.

Крім того, Айвазовська зазначила, що при підготовці до другого читання законопроект може бути вдосконалений, але тоді доведеться ускладнити процес заповнення бюлетенів.

«Можна уявити, що політичний компроміс буде знайдено. І в одному окрузі зможуть балотуватися хоча б чотири кандидати, щоб у людей була можливість вибору. Але це означає, що потрібно змінити спосіб голосування. Проти чого виступають партії, які підтримали цей законопроект», - підсумувала вона.

Точка, точка - кома

Відзначимо також, що багато хто розцінив прийняття за основу напрацювання не спеціальної робочої групи як «злив».

Це чітко видно на сторінці в «ФБ» Олександра Черненка, який, дякуючи всім, хто підтримав напрацювання групи, зазначив: «Славне було полювання».

Але, видно, Черненко також підозрюють у прямій причетності до «зливу» свого ж дітища, про що прямо пишуть.

Олександр Черненко«Якщо ви вважаєте, що 182 голоси за законопроект, рішення про підтримку якого прийняла лише одна фракція («Самопоміч»), - це злив, якщо ви так вважаєте, значить, я злив», - написав у відповідь Черненко.

Ніби виправдовуючись, він додав, що до робочої групи парламентські фракції нікого не делегували.

«Це була пропозиція спікера і депутатів, у групі була меншість. У робочій групі над законопроектом з депутатів фактично працювали, крім мене, Олена Бойко (НФ) і Руслан Сидорович (Самопоміч). Це була їхня особиста ініціатива. Ігор Попов та Вадим Денисенко, які теж були в групі, одразу заходилися писати свій законопроект. Прийнятий закон однозначно краще діючого. Мій заклик голосувати за прийнятий закон був обумовлений тим, що залишався актуальним сценарій непідтримки жодного», - зазначив голова робочої групи.

До речі, Черненко також додав, що сценарій провалу голосування за нове законодавство і проведення виборів за старими правилами все ще зберігається.